Постанова

від 20.02.2024 по справі 922/2200/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2024 року

м. Київ

cправа № 922/2200/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Случ О. В. - головуючий, Волковицька Н. О., Могил С. К.,

за участю секретаря судового засідання - Росущан К. О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа Сіті", 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріал кепітал груп" і 3) Товариства з обмеженою відповідальністю "Інбіко"

на постанову Східного апеляційного господарського суду від 13.12.2023 (головуючий суддя Тарасова І. В., судді Білоусова Я. О., Пуль О. А.),

а також касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Юкрейніен Кепітел Білдинг"

на додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 09.10.2023 (суддя Присяжнюк О. О.)

і постанову Східного апеляційного господарського суду від 13.12.2023 (головуючий суддя Тарасова І. В., судді Білоусова Я. О., Пуль О. А.)

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Юкрейніен Кепітел Білдинг"

про розподіл судових витрат

у справі № 922/2200/23

за позовом 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріал кепітал груп", 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа Сіті" і 3) Товариства з обмеженою відповідальністю "Інбіко"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юкрейніен Кепітел Білдинг"

про визнання права власності,

(у судовому засіданні взяв участь представник позивачів - Залеська А. С .)

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Ріал Кепітал Груп" (далі - ТОВ "Ріал Кепітал Груп"), Товариство з обмеженою відповідальністю "Альфа Сіті" (далі -ТОВ "Альфа Сіті"), Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНБІКО" (далі - ТОВ "ІНБІКО") звернулись до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юкрейніен Кепітел Білдинг" (далі - ТОВ "Юкрейніен Кепітел Білдинг"), в якій просили суд визнати право спільної часткової власності на об`єкт незавершеного будівництва.

2. Рішенням Господарського суду Харківської області від 27.09.2023, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 13.12.2023, в задоволенні позову відмовлено.

3. Додатковим рішенням Господарського суду Харківської області від 09.10.2023 частково задоволено заяву ТОВ "Юкрейніен Кепітел Білдинг" про розподіл судових витрат. Стягнуто солідарно з позивачів на користь відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 58 375,00 грн. В іншій частині заяви відмовлено.

4. В обґрунтування часткового задоволення заяви ТОВ "Юкрейніен Кепітел Білдинг" про розподіл судових витрат суд посилався на те, що заявлена відповідачем до стягнення сума компенсації витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 920 862,38 грн, яка відображена в акті прийому-передачі наданих послуг від 27.09.2023 № 1, є завищеною, не відповідає принципу співмірності та розумності, є неспівмірною з часом, витраченим на їх надання, а обґрунтованим та співмірним із складністю справи і предметом позову у відповідності до вимог статті 126 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) є розмір зазначених витрат в сумі 58 375,00 грн.

5. При цьому суд, погодившись із доводами клопотання позивачів про зменшення витрат відповідача на професійну правничу допомогу, врахував такі доводи в обґрунтування вказаного висновку, а саме:

- правнича допомога, викладена в пунктах 1-6 Акта фактично представляє собою формулювання правової позиції у справі, тривалість подання якої нібито становило в цілому 25 годин; результатом цієї допомоги став відзив на позовну заяву та письмові пояснення, які за змістом є майже тотожними; час, витрачений адвокатами для надання цієї правничої допомоги, є суттєво завищеним;

- правнича допомога, визначена в пункті 8 Акта, а саме: відправлення поштової кореспонденції, є безпідставною, оскільки представнику позивачів всі документи у справі направлялись через підсистему "Електронний суд";

- час, витрачений на судові засідання, також невірно розрахований (пункт 9 Акта), зокрема, судове засідання від 29.08.2023 відповідно до протоколу судового засідання тривало з 11:25:52 до 11:58:18, тобто менше, ніж 33 хвилини, а не 2 години, як зазначено в акті; судове засідання від 12.09.2023 відповідно до протоколу судового засідання тривало з 12:50:26 до 14:11:01, тобто 1 годину 21 хвилину, а не 2 години, як зазначено в Акті; судове засідання від 27.09.2023 відповідно до протоколу судового засідання тривало з 12:40:11 до 13:55:18, тобто 1 годину 15 хвилин, а не 2 години, як зазначено в Акті.

6. Крім цього, суд першої інстанції зазначив, що вартість погодинної ставки, визначеної в пункті 2 договору про надання правової допомоги від 30.06.2023 № 30/06, є необґрунтовано завищеною навіть по відношенню до розміру адвокатського гонорару, визначеного рішенням Ради адвокатів Харківської області від 21.07.2021 № 13/1/7, в сумі 1 675,00 грн.

7. Також суд зазначив про відсутність підстав для покладення на позивача витрат "гонорару успіху", пославшись на те, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату "гонорару успіху", у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат, а суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, враховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

8. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 13.12.2023 додаткове рішення суду першої інстанції від 09.10.2023 у цій справі скасовано, ухвалено нове рішення, яким заяву відповідача задоволено частково. Стягнуто на користь відповідача витрати на професійну правничу допомогу в такому розмірі: 33 150,00 грн з ТОВ "Альфа Сіті", 21 450,00 грн з ТОВ "Ріал Кепітал Груп" та 10 400,00 грн з ТОВ "ІНБІКО".

9. Приймаючи нове рішення про часткове задоволення заяви відповідача, суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції про те, що заявлена відповідачем до розподілу вартість послуг з правової допомоги є явно завищеною, оскільки не відповідає встановленим частиною четвертою статті 126 та частиною п`ятою статті 129 ГПК України критеріям реальності (дійсності і необхідності), розумності і співмірності зі складністю справи, часом, витраченим адвокатом на надання відповідних послуг, та обсягом наданих послуг.

10. Окрім цього, апеляційним судом враховано, що значна частина окремо вказаних в Акті послуг охоплює одна одну або не є необхідними для представництва інтересів клієнта.

11. Отже, проаналізувавши надані відповідачем докази на обґрунтування суми понесених витрат на професійну правничу допомогу, апеляційний суд дійшов висновку, що час, витрачений адвокатом на надання правової допомоги у даній справі, не перевищує 10 годин, а тому, з урахуванням погодинної ставки, що встановлена договором визнав обґрунтованим розмір таких послуг в сумі 40 000,000 грн.

12. Окрім цього, надавши оцінку передбаченому пунктом 4.6 договору та зазначеному в пункті 10 Акта розміру "гонорару успіху" - 1 % від суми позову, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про очевидну невідповідність такого розміру критеріям розумності та співмірності зі складністю справи, обсягом наданих адвокатом послуг та часом, витраченим адвокатом на їх надання і значенням справи для сторони, врахувавши при цьому середню складність даної справи, невеликий обсяг доказів і подання відповідачем однієї заяви по суті справи у вигляді відзиву на позов, заперечення якого проти позову не обґрунтовані наявністю у нього речових прав на спірний об`єкт, визначення суми позову від вартості об`єкта будівництва. Отже, суд апеляційної інстанції вказав, що "гонорару успіху" у розмірі 1 % від суми позову становить занадто велику суму для включення її до вартості юридичних послуг, обґрунтований розмір якої (40 000,00 грн) в декілька разів менше відповідної суми "гонорару успіху". З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції визнав розумним та співмірним розмір "гонорару успіху" у розмірі 25 000,00 грн.

13. Разом з тим, врахувавши, що солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для скасування додаткового рішення суду першої інстанції від 09.10.2023 як такого, що прийняте з порушенням норм процесуального права із ухваленням нового судового рішення про часткове задоволення заяви ТОВ "Юкрейніен Кепітел Білдинг" про розподіл судових витрат.

Короткий зміст вимог касаційних скарг

14. ТОВ "Юкрейніен Кепітел Білдинг" подало касаційну скаргу, в якій просить: скасувати додаткове рішення від 09.10.2023 і постанову від 13.12.2023 (прийняту за наслідком перегляду додаткового рішення), ухвалити рішення, яким задовольнити заяву відповідача про стягнення 920 862,38 витрат на професійну правничу допомогу.

15. ТОВ "Ріал Кепітал Груп", ТОВ "Альфа Сіті", ТОВ "ІНБІКО" також звернулися зі спільною касаційною скаргою на рішення суду першої інстанції від 27.09.2023, постанову суду апеляційної інстанції від 13.12.2023 та постанову суду апеляційної інстанції від 13.12.2023 (прийнята за наслідком перегляду додаткового рішення суду першої інстанції від 09.10.2023 у справі), в якій просять скасувати ці судові рішення, та ухвалити нове, яким позов задовольнити в повному обсязі. Також позивачі просять відмовити в задоволенні заяви відповідача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в повному обсязі.

16. Ухвалою Касаційного господарського суду від 09.02.2024 у справі № 922/2200/23 відмовлено ТОВ "Ріал Кепітал Груп", ТОВ "Альфа Сіті", ТОВ "ІНБІКО" в задоволенні клопотання про надання додаткового строку на усунення недоліків касаційної скарги в частині оскарження рішення Господарського суду Харківської області від 27.09.2023 і постанови Східного апеляційного господарського суду від 13.12.2023. Касаційну скаргу ТОВ "Ріал Кепітал Груп", ТОВ "Альфа Сіті", ТОВ "ІНБІКО" в цій частині оскарження повернуто скаржникам. Відкрито касаційне провадження за касаційною ТОВ "Ріал Кепітал Груп", ТОВ "Альфа Сіті", ТОВ "ІНБІКО" в частині оскарження постанови Східного апеляційного господарського суду від 13.12.2023 у справі № 922/2200/23, яка прийнята за наслідком перегляду додаткового рішення).

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи скаржника (ТОВ "Юкрейніен Кепітел Білдинг"), викладені у касаційній скарзі (узагальнено)

17. У касаційній скарзі відповідач зазначає про невідповідність позиції судів попередніх інстанцій, покладеної в основу висновків в частині підстав для часткового відшкодування відповідачу витрат на професійну правничу допомогу у цій справі, висновкам Верховного Суду щодо застосування статей 126, 129 ГПК України, положень Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" при здійсненні розподілу таких витрат, які викладені у зазначених скаржником постановах (додаткових постановах) Верховного Суду (у тому числі Великої Палати Верховного Суду) від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19, від 16.07.2020 у справі № 909/452/19, від 02.11.2020 у справі № 922/3548/19, від 18.11.2020 у справі № 923/1121/17, від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21, від 17.01.2023 у справі № 922/4183/21.

18. При цьому посилаючись на висновки Верховного Суду зі справи № 922/4183/21 за участю тих самих сторін, що і у даній справі, скаржник вказує на невідповідність висновків суду першої інстанції у справі, що переглядається, в частині відсутності підстав для покладення на позивача витрат "гонорару успіху".

19. Водночас, скаржник вважає необґрунтованим висновок судів про відсутність підстав для покладення на позивача витрат "гонорару успіху" у заявленому розмірі, а також заперечує правильність здійсненої судом оцінки в частині обґрунтованості розміру заявлених відповідачем у справі витрат на професійну правничу допомогу. Скаржник вказує на помилкову позицію судів щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в залежності від пропорційної кількості аргументів, які враховані у судовому рішенні на користь такої особи. Посилається на відсутність правової позиції Верховного Суду з цього питання.

20. Крім того, за доводами скаржника, суд апеляційної інстанції безпідставно перерахував витрати часу адвоката згідно з похвилинним хронометражем фактичної тривалості судових засідань. Скаржник вказує, що одиницею для визначення вартості послуг у договорі про надання правової допомоги визначено саме людино/години, а не хвилини часу.

21. Також, на думку скаржника, апеляційний суд не врахував, що до витрат часу на участь у судових засіданнях має враховуватися час, проведений адвокатом у дорозі. Також посилається на відсутність правової позиції Верховного Суду з цього питання.

Доводи скаржника (ТОВ "Ріал Кепітал Груп", ТОВ "Альфа Сіті", ТОВ "ІНБІКО"), викладені у касаційній скарзі (узагальнено)

22. У касаційній скарзі містяться посилання на висновки Верховного Суду (у тому числі Великої Палати Верховного Суду), викладені у постановах від 20.03.2018 у справі № 910/1016/17, від 17.04.2018 у справі № 914/1521/17, від 02.05.2018 у справі № 914/904/17, від 06.06.2018 у справі № 338/180/17, від 27.06.2018 у справі № 904/8186/17, від 21.11.2018 у справі № 920/615/16, від 05.03.2019 у справі № 917/377/17, від 11.04.2019 у справі № 910/8880/18, від 18.122019 у справі № 916/633/19, від 12.02.2020 у справі № 761/17142/15-ц, від 19.05.2020 у справі № 916/1608/18, від 16.02.2021 у справі № 914/2070/19 (скаржником помилко вказано № 924/2070/19), від 18.08.2021 у справі № 359/3859/17.

Узагальнені доводи інших учасників справи

23. ТОВ "Ріал Кепітал Груп", ТОВ "Альфа Сіті", ТОВ "ІНБІКО" подало відзив на касаційну скаргу ТОВ "Юкрейніен Кепітел Білдинг", в якому заперечує проти її задоволення, скаргу вважає необґрунтованою та безпідставною, а також наводить обґрунтування щодо відсутності підстав для задоволення заяви відповідача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в повному обсязі.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів скаржника і висновків апеляційного господарського суду

24. Частинами першою, третьою статті 123 ГПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи. До витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

25. Згідно зі статтею 131-2 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.

26. Статтею 16 ГПК України передбачено право учасників справи користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

27. Відповідно до статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" (далі - Закон № 5076-VI) адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правничої допомоги.

28. Пунктом 4 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI визначено, що договір про надання правничої допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

29. Згідно зі статтею 30 Закону № 5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

30. Отже, діяльність адвоката є оплачуваною працею і така оплата у вигляді гонорару здійснюється на підставі укладеного між адвокатом та його клієнтом договору про надання правничої допомоги.

31. У разі часткового задоволення позову судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (пункт 3 частини четвертої статті 129 ГПК України).

32. Відповідно до статті 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

33. Основні підстави та принципи відшкодування судових витрат, зокрема витрат на професійну правничу допомогу, викладені у пунктах 7.1-7.9 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2023 у справі № 911/3312/21. Аналогічні висновки сформульовані в пунктах 106-108, 146 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21.

34. У постанові від 05.07.2023 у справі № 911/3312/21 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що метою впровадження принципу відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення, є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститися у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору. Практична реалізація наведеного принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

- попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України);

- визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; (4) зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу чи розподіл витрат судом (стаття 129 ГПК України).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 7.9).

35. У цій справі на підтвердження надання професійної правничої допомоги відповідач подав до суду копії договору про надання правової допомоги від 30.06.2023 № 30/06, кінцевого розрахунку вартості витрат на правничу допомогу та детального опису робіт, виконаних під час надання правової допомоги в межах справи № 922/2200/23; акта від 27.09.2023 № 1 приймання-передачі наданих послуг за договором про надання правової допомоги від 30.06.2023 № 30/06.

36. Сторони договору визначили взаємні права та обов`язки, у тому числі форму та розмір гонорару, порядок і строк його сплати, порядок прийняття-передачі правничої допомоги, що оформлюється відповідним актом.

37. З огляду на імперативні приписи статті 300 ГПК України суд касаційної інстанції не вправі здійснювати переоцінку обставин, з яких виходив суд апеляційної інстанції при вирішенні справи, а повноваження суду касаційної інстанції обмежуються виключно перевіркою дотримання судами норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи та виключно в межах доводів касаційної скарги (пункт 240 постанови Великої Палати Верховного Суду від 10.12.2019 у справі № 925/698/16).

38. Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою суду, що вирішує питання про розподіл судових витрат. Якщо оцінка доказів зроблена судом першої та/або апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів, що випливає з меж розгляду справи судом касаційної інстанції, що закріплені в частині другій статті 300 ГПК України (пункт 42 постанови Верховного Суду від 12.09.2023 у справі № 925/1073/22).

39. Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України. Разом із тим, у частині п`ятій наведеної норми встановлені критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правничу допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

40. Зокрема, відповідно до частини п`ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

41. Критерії оцінки реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також розумності їхнього розміру застосовуються, виходячи з конкретних обставин справи, тобто є оціночним поняттям. Вирішення питання оцінки суми витрат, заявлених до відшкодування, на предмет відповідності зазначеним критеріям є завданням того суду, який розглядав конкретну справу, і мав визначати суму відшкодування з належним урахуванням особливостей кожної справи та усіх обставин, що мають значення (пункт 43 постанови Верховного Суду від 12.09.2023 у справі № 925/1073/22).

42. У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі її витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним порівняно з ринковими цінами адвокатських послуг.

43. У рішенні Європейського суду з прав людини в справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі № 916/2102/17, від 25.06.2019 у справі № 909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі № 922/928/18, від 30.07.2019 у справі № 911/739/15 та від 01.08.2019 у справі № 915/237/18).

44. З постанови суду апеляційної інстанції від 13.12.2023, яка прийнята у цій справі за наслідком перегляду додаткового рішення від 09.10.2023, вбачається, що апеляційний суд детально проаналізував надані скаржником докази на обґрунтування суми понесених витрат на професійну правничу допомогу. З урахуванням, зокрема, складності справи, обсягу наданих адвокатських послуг і виконаних робіт суд визнав обґрунтованими вимоги скаржника про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 65 000,00 грн.

45. Верховний Суд також зазначає про обґрунтоване врахування судом апеляційної інстанції того, що солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено. Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 24.01.2018 у справі № 907/425/16, від 17.05.2023 у справі № 522/5582/16-ц, від 17.08.2022 у справі № 745/342/19, від 24.03.2021 у справі № 462/2077/17.

46. Згідно з частиною першою статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

47. Колегія суддів зазначає, що оцінка обґрунтованості та пропорційності витрат на професійну правничу допомогу з урахуванням обсягу наданих адвокатом послуг, складністю справи, а також підтвердженості таких витрат вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням конкретних обставин кожної справи.

48. Верховний Суд вважає, що у цій справі суд апеляційної інстанції, дослідивши наявні у матеріалах докази, встановивши на їх підставі відповідні фактичні обставини, з урахуванням критеріїв реальності, обґрунтованості та пропорційності витрат на професійну правничу допомогу, правильно застосував положення статей 126, 129 ГПК України, ухваливши законне та обґрунтоване судове рішення.

49. Разом з тим, розглянувши доводи поданої касаційної скарги ТОВ "Юкрейніен Кепітел Білдинг", колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду вважає, що вони жодним чином наведених висновків суду апеляційної інстанції не спростовують, позаяк зводяться до висловлення незгоди із здійсненною судом оцінкою зібраних у справі доказів, є проханням про їх переоцінку та втручання у виключні повноваження суду попередньої інстанції. Питань права чи правозастосування скаржник у касаційній скарзі не піднімає.

50. При цьому жодної неузгодженості із загальними висновками Верховного Суду, які наведені у постановах, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, у тому числі у справі № 922/4183/21 за участю тих самих сторін (Верховний Суд у постанові від 17.01.2023 у цій справі підтримав висновки судів попередніх інстанцій про задоволення заяви ТОВ "ІНБІКО" (позивача) щодо стягнення з ТОВ "Юкрейніен Кепітел Білдинг" (відповідача) 197 138,22 грн витрат на професійну правничу допомогу), у даному випадку також немає, позаяк у цитованих ТОВ "Юкрейніен Кепітел Білдинг" висновках суд касаційної інстанції зазначав про певний алгоритм розподілу судових витрат, а також про базові принципи, що підлягають врахуванню під час застосовування такого алгоритму. Колегія суддів також зазначає, що відповідний розподіл здійснюється судами у кожній конкретній справі з урахуванням її особливостей (так, у справі, на яку посилається скаржник, була заявлена значно менша сума для відшкодування), а також те, що сам скаржник зазначає про пов`язаність цих справ, що може додатково свідчити про відсутність необхідності значного часу для формування правової позиції, а відтак і значного обсягу надання адвокатських послуг для цієї справи. Наведеним у цьому пункті постанови також спростовується посилання скаржника про невідповідність судовій практиці та обставинам справи висновку суду першої інстанції щодо відсутності підстав для покладення на позивача витрат "гонорару успіху", оскільки (1) додаткове рішення суду першої інстанції від 09.10.2023 у цій справі скасовано судом апеляційної інстанції, який, (2) оцінивши заявлений відповідачем до стягнення розмір "гонорару успіху" за критеріями розумності та співмірності, визнав обґрунтованим такий розмір в сумі 25 000,00 грн.

51. Водночас, посилання скаржника у касаційній скарзі на відсутність правової позиції Верховного Суду щодо: (1) наявності або ж відсутності підстав для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в залежності від пропорційної кількості аргументів, які враховані у судовому рішенні на користь такої особи; (2) необхідності включення до витрат часу адвоката на участь у судових засіданнях, час, який адвокат витратив на дорогу (зазначені посилання (також без будь-якого доказового спростування відповідних висновків суду апеляційної інстанції) направлені на необхідність переоцінки встановлених обставин у справі, що виходить за межі розгляду справи у касаційному порядку (стаття 300 ГПК України)); (3) непогодження з оцінкою суду в частині обрахунку витрат часу адвоката, внаслідок неврахування визначеної у договорі вартості послуг у людино/годинах, колегія суддів відхиляє, оскільки зазначені доводи скаржника (з урахуванням викладеного у пунктах 34, 40-42 цієї постанови) є декларативними і такими, з яких не вбачається порушення апеляційним судом норм законодавства.

52. Отже, перевіривши у даному касаційному провадженні дотримання судом апеляційної інстанції згаданих алгоритму та принципів ніякої неузгодженості між ними судом касаційної інстанції установлено не було. При цьому відповідні висновки Верховного Суду були враховані судом апеляційної інстанції, з урахуванням чого суд дійшов висновку, що заявлена ТОВ "Юкрейніен Кепітел Білдинг" до стягнення сума судових витрат на правничу допомогу у розмірі 920 862,38 грн не відповідає критеріям співмірності та розумності, а також фактичному обсягу виконаних робіт, а відтак зменшив заявлені витрати до визначеного в оскаржуваному судовому рішенні розміру з урахуванням наведених вище норм ГПК України.

53. Порушень цих норм відповідач належно не обґрунтував і не довів. Його заперечення у цій частині колегією суддів оцінюються критично, адже такі заперечення зводяться до цитування норм процесуального закону та загальних висновків Верховного Суду щодо питання застосування приписів статті 126 ГПК України, однак при цьому конкретних доводів щодо порушення принципу співмірності присудженого до стягнення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу касаційна скарга ТОВ "Юкрейніен Кепітел Білдинг" не містить.

54. При цьому Касаційним господарським судом враховуються доводи відзиву ТОВ "Ріал Кепітал Груп", ТОВ "Альфа Сіті", ТОВ "ІНБІКО" на касаційну скаргу ТОВ "Юкрейніен Кепітел Білдинг" в тій частині, в якій вони узгоджуються з висновками суду апеляційної інстанції про наявність підстав для часткового задоволення заяви відповідача щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

55. Водночас, доводи, які наводять позивачі у відзиві на касаційну скаргу в частині підстав для відмови в задоволенні заяви відповідача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в повному обсязі, Верховний Суд відхиляє, оскільки такі доводи не є касаційними вимогами, заявленими у визначеному процесуальним законом порядку (і, зокрема, строки) касаційного оскарження судового рішення.

56. Разом з тим, касаційна скарга ТОВ "Ріал Кепітал Груп", ТОВ "Альфа Сіті", ТОВ "ІНБІКО" не обґрунтована доводами щодо порушення судом апеляційної інстанції положень статей 126, 129 ГПК України, а зазначені скаржником у касаційній скарзі постанови Верховного Суду (у тому числі Великої Палати Верховного Суду), висновків щодо правозастосування статей 126, 129 ГПК України, якими врегульовано порядок та підстави розподілу витрат на професійну правничу допомогу, не містять.

57. Наведене, у свою чергу, свідчить про відсутність підстав вважати, що висновки суду апеляційної інстанції у постанові від 13.12.2023 у цій справі зроблені без урахування висновку Верховного Суду щодо застосування норм права, а саме положень статті 126, 129 ГПК України, а отже доводи касаційної скарги ТОВ "Ріал Кепітал Груп", ТОВ "Альфа Сіті", ТОВ "ІНБІКО" щодо наявності підстав для скасування цієї постанови суду апеляційної інстанції, визнаються колегією суддів необґрунтованими

58. Крім цього, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду вважає доцільним вказати, що при прийнятті даної постанови керується, зокрема, принципом res judicata, базове тлумачення якого вміщено в рішеннях Європейського суду з прав людини від 09.11.2004 у справі "Науменко проти України", від 19.02.2009 у справі "Христов проти України", від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України", в яких цей принцип розуміється як елемент принципу юридичної визначеності, що вимагає поваги до остаточного рішення суду та передбачає, що перегляд остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду не може здійснюватись лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі, а повноваження судів вищого рівня з перегляду (у тому числі касаційного) мають здійснюватися виключно для виправлення судових помилок і недоліків. Відхід від res judicate можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини, наявності яких у даній справі Відповідачем не зазначено й не обґрунтовано.

Висновки за результатами розгляду касаційних скарг

59. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

60. Суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення (пункт 1 частини першої статті 308 ГПК України). Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (стаття 309 ГПК України).

61. Враховуючи наведені положення Закону та висновки, зроблені касаційним судом під час касаційного провадження у цій справі, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду вирішила, що подані ТОВ "Ріал Кепітал Груп", ТОВ "Альфа Сіті", ТОВ "ІНБІКО" та ТОВ "Юкрейніен Кепітел Білдинг" касаційні скарги є необґрунтованими і задоволенню не підлягають. Водночас, прийнята за наслідком перегляду додаткового рішення від 09.10.2023 у цій справі постанова суду апеляційної інстанції від 13.12.2023, повністю відповідає правовим нормам, а тому не може бути змінена чи скасована.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріал кепітал груп", Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа Сіті", Товариства з обмеженою відповідальністю "Інбіко" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Юкрейніен Кепітел Білдинг" залишити без задоволення.

2. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 13.12.2023, прийняту за наслідком перегляду додаткового рішення Господарського суду Харківської області від 09.10.2023 у справі № 922/2200/23, залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий О. В. Случ

Судді Н. О. Волковицька

С. К. Могил