Постанова

від 21.12.2023 по справі 910/5767/23

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2023 року м. Харків Справа № 910/5767/23

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Пуль О.А., суддя Крестьянінов О.О. , суддя Тарасова І.В.;

розглянувши у приміщенні Східного апеляційного господарського суду у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Плейсфудс» (вх.№2073П/2) на рішення господарського суду Полтавської області від 19.09.2023 у справі №910/5767/23 (повний текст рішення складено 19.09.2023 суддею Білоусовим С.М. у приміщенні господарського суду Полтавської області)

за позовом Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, м.Київ,

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Плейсфудс», м.Полтава,

про стягнення коштів,-

ВСТАНОВИВ:

Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України звернулась до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Плейсфудс» про стягнення 8750,00 грн пені за порушення строків поставки товару.

Позов обґрунтований тим, що товар був поставлений несвоєчасно відповідно до видаткових накладних. Згідно з пунктом 8.3 договору за прострочення поставки товару позивач нарахував відповідачу до сплати 12950,00 грн пені, зазначивши, що стягнення з відповідача на користь позивача штрафних санкцій за договором, виконання зобов`язань позивача за яким фінансується за рахунок Державного бюджету України, жодним чином не призведе до збагачення позивача як учасника відносин у сфері господарювання. Звертаючись з даним позовом, позивач, насамперед, виконує обов`язок забезпечення доходів загального фонду Державного бюджету України на підставах та у порядку, які визначені законом.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.04.2023 у справі №910/5767/23 позовну заяву Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України до Товариства з обмеженою відповідальністю «Плейсфудс» про стягнення 8750,00 грн та додані до неї документи передано за підсудністю до господарського суду Полтавської області.

16.05.2023 позивач звернувся до господарського суду Полтавської області з заявою №78/6-1691 від 05.05.2023 (вх.№6188) про збільшення розміру позовних вимог, а саме: про стягнення 12950,00 грн пені за порушення строків поставки товару.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 18.05.2023 залишено позовну заяву Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України без руху та встановлено 5-денний строк для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 02.06.2023 прийнято до розгляду і відкрито провадження у справі №910/5767/23 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 14.06.2023 відмовлено в задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Плейсфудс» про розгляд справи № 910/5767/23 за правилами загального позовного провадження. Ухвалено здійснювати розгляд справи №910/5767/23 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 03.08.2023 у даній справі зобов`язано позивача надати суду докази направлення та подальшого отримання Товариством з обмеженою відповідальністю «Плейсфудс» заявки від 02.03.2023 до договору № 59/ВЗЗ/2023 від 01.02.2023.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 19.09.2023 у справі №910/5767/23 позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Плейсфудс» на користь Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України 10360,00 грн пені за порушення строків поставки товару за договором №59/ВЗЗ-2023 від 01.02.2023 та 2684,00 грн витрат по сплаті судового збору. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Приймаючи оскаржуване рішення, господарський суд мотивував його тим, що позивачем правомірно на підставі ст.230, 232 Господарського кодексу України та пункту 8.3 договору нараховано та заявлено до стягнення пеню у розмірі 12950,00 грн, розрахунок є правильним. Вирішуючи клопотання відповідача про зменшення розміру пені, суд урахувавши положення ст.233 Господарського кодексу України, зазначив, що відповідачем не надані докази про власний фінансовий стан, а також про те, що розмір неустойки є значним і створює надмірний тягар для нього. Водночас позивач під час вирішення спору у цій справі не надав, та, відповідно, матеріали справи не містять доказів, які підтверджують понесення позивачем збитків або можливість їх понесення позивачем у зв`язку з несвоєчасним виконанням відповідачем прийнятих на себе зобов`язань за договором. З огляду на те, що прострочення боржником мало місце не більше 14 днів і було виконане, господарський суд дійшов висновку про те, що справедливим, пропорційним і таким, що відповідатиме обставинам цієї справи, є зменшення розміру заявленої до стягнення пені на 20% від правомірно заявленої суми до 10360,00 грн, відповідно.

Відповідач з рішенням господарського суду не погодився, звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Полтавської області від 19.09.2023 у справі №910/5767/23, ухвалити постанову, якою відмовити у повному обсязі у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача пені у сумі 10360,00 грн за порушення строків поставки по заявкам №78/8/2-524 від 03.03.2023, №78/8/2-1023 від 30.03.2023 по договору поставки товарів №59/ВЗЗ-2023 від 01.02.2023. У разі скасування рішення господарського суду Полтавської області від 19.09.2023 у справі №910/5767/23 у частині, ухвалити постанову, якою зменшити суму пені, ураховуючи повне виконання ТОВ «Плейсфудс» заявок №78/8/2-524 від 03.03.2023, №78/8/2-1023 від 30.03.2023 по договору поставки товарів №59/ВЗЗ-2023 від 01.02.2023. Судові витрати- покласти на позивача.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач зазначає, що ТОВ «Плейсфудс» на адресу Військової частини НОМЕР_1 НГУ поставлено товар, визначений умовами договору, у повному обсязі, який прийнятий останньою без жодних заперечень. На думку скаржника, це свідчить про те, що відповідачем виконано покладені на нього зобов`язання за договором №59/В33-2023 від 01.02.2023 у повному обсязі, тим самим забезпечивши позивача необхідною продукцією у повному обсязі, що свідчить про невиправданість та завищення заявленої суми пені. Крім того, господарським судом порушено норми процесуального права та не надано оцінку усім обставинам справи та наявним у ній доказам, зокрема, судом не надано належної оцінки відсутності у Військової частини НОМЕР_1 НГУ доказів того, що порушення термінів поставки продуктових наборів по заявкам №78/8/2-524 від 03.03.2023, №78/8/2-1023 від 30.03.2023 призвело до ймовірного порушення строків продовольчого забезпечення військових підрозділів, що перебувають у її підпорядкуванні. Як стверджує заявник, судом першої інстанції ухвалено рішення без урахування усіх обставин справи, зокрема, обставини, на які посилався відповідач, не надано належну оцінку доказам у справі, у тому числі не ураховано, що позивачем не вживались заходи досудового врегулювання спору, як передбачено договором №59/В33-2023 від 01.02.2023.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 10.10.2023 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Плейсфудс» залишено без руху. Встановлено заявнику апеляційної скарги 10-денний строк з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги. Роз`яснено заявнику апеляційної скарги, що не усунення недоліків, визначених цією ухвалою, має наслідки, передбачені статтями 174, 260 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 10.10.2023 витребувано у господарського суду Полтавської області матеріали справи №910/5767/23.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 23.10.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Плейсфудс» на рішення господарського суду Полтавської області від 19.09.2023 у справі №910/5767/23. Призначено розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Плейсфудс» у порядку письмового провадження, про що повідомлено учасників справи. Встановлено учасникам справи десятиденний строк з дня отримання даної ухвали для подання відзиву на апеляційну скаргу (з доказами надсилання відзиву іншим учасникам справи), а також для подання письмових заяв, клопотань.

06.11.2023 від позивача до суду надійшов відзив (вх.№13596) на апеляційну скаргу, в якому зазначає, з видаткових накладних убачається, що відповідач передав позивачу товар у відповідні дати видаткових накладних, а, отже, поставка товару здійснена відповідачем у пропущенням строку, визначеного у заявках. Відтак, доводи відповідача спростовуються наявними у матеріалах справи доказами. Позивач вважає, що вирішуючи спір, суд першої інстанції дослідив пояснення, доводи і аргументи подані сторонами у справі, та на підставі доказів, наявних у справі, прийняв правомірне рішення.

17.11.2023 від позивача до суду надійшли заперечення (вх.№14170) на відзив на апеляційну скаргу, в яких зазначає, що не погоджується з аргументами позивача, викладеними у відзиві на апеляційну скаргу.

Як свідчать матеріали справи, про розгляд справи у письмовому провадженні сторони повідомлені належним чином: копія ухвали суду від 23.10.2023 про відкриття апеляційного провадження отримана позивачем та відповідачем в електронному кабінеті 23.10.2023 о 17:47 год., що підтверджується довідками про доставку електронного листа.

У ході апеляційного розгляду даної справи Східним апеляційним господарським судом відповідно до пункту 4 частини 5 ст.13 Господарського процесуального кодексу України створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строку, встановленого частиною 1 ст.273 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі та відзиві на неї доводи та вимоги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду зазначає таке.

01.02.2023 між Військовою частиною НОМЕР_1 Національної гвардії України (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Плейсфудс» (постачальник) укладено договір №59/ВЗЗ-2023, за умовами пункту 1.1 якого постачальник зобов`язується поставити замовникові якісні товари, зазначені у специфікації, яка є невід`ємною частиною цього договору (додаток №1 до договору), а замовник - прийняти і оплатити такі товари.

Пунктом 1.2 договору визначено, що найменування, номенклатура, асортимент та кількість товару зазначена в додатку №1 до цього договору. Код ДК 021:2015:15410000-5-Сирі олії та тваринні і рослинні жири.

Відповідно до пункту 4.1 договору ціна договору складає 21000000,00 грн, у тому числі податок на додану вартість 20% -3500000,00 грн.

Пунктом 6.1 договору сторони домовились, що дата та місце поставки товару зазначається у письмовій заявці замовника, яка вручається під особистий підпис постачальнику (представнику постачальника).

Не пізніше 3 (третього) числа кожного місяця постачальник (представник постачальника) прибуває до замовника для отримання письмової заявки, або у разі не прибуття вищезазначених осіб, надсилається постачальнику рекомендованим листом із повідомленням про вручення або цінним листом з описом вкладеного, направленим на адресу постачальника, зазначена у розділі 14 договору.

У заявці зазначається найменування товару, місце поставки товару, кількість товару та інша необхідна інформація для поставки товару.

Постачальник (представник постачальника) завчасно прибуває до замовника для отримання письмової заявки.

У випадку корегування інформації, яка визначена у заявці, замовник має право здійснити таке корегування засобами зв`язку, з обов`язковим письмовим підтвердженням у подальшому. У разі відсутності письмового підтвердження таке корегування вважається не дійсним.

Згідно з пунктом 6.2 договору визначено, що передача (приймання-здача) товару здійснюється в пункті відвантаження за адресою: військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України - АДРЕСА_1 та/або в пунктах відвантаження військових частин Національної гвардії України (товароодержувачі), визначених заявкою замовника.

Підпунктом 7.3.1 пункту 7.3 договору встановлено, що постачальник зобов`язаний забезпечити поставку товару у строки та на умовах, передбачених цим договором.

За невиконання або неналежне виконання своїх обов`язків за договором сторони несуть відповідальність, передбачену відповідно до Цивільного та Господарського кодексу України, а також інших чинних нормативно-правових актів України та цим договором (пункт 8.1 договору).

Відповідно до пункту 8.2 договору постачальник приймає на себе всі ризики, пов`язані з поставкою товару за цим договором, до моменту підписання накладної уповноваженими на це представниками сторін.

Згідно з пунктом 8.3 договору за порушення строку поставки товару, зазначеного у заявці замовника, постачальник сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1% вартості товару, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення. За прострочення поставки понад 30 календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вартості непоставленого Товару. У випадку порушення строку поставки понад 30 календарних днів позивач має право в односторонньому порядку відмовитись від цього договору в повному обсязі.

Відповідно до пункту 11.1 розділу 11 договір набирає чинності з дня його підписання сторонами і діє до завершення воєнного стану, оголошеного Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та продовженого Указом Президента України від 14.03.2022 №133/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», від 18.04.2022 №259/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», від 17.05.2022 №341/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», 12.08.2022 №573/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» та від 07.11.2022 №757/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», а в частині оплати за поставлений товар - до повного виконання сторонами узятих на себе зобов`язань. Строк дії договору може бути продовжений за згодою сторін у разі продовження строку дії воєнного стану в Україні понад період, визначений Указом Президента України від 07.11.2022 №757/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», але не довше між до 31.12.2023 (а.с.22-28).

Відповідно до додатку №1 до договору (специфікації) передбачено, що найменуванням товару є сало шпик, кількістю 150000 кг на суму 21000000,00 грн (а.с.29).

03.03.2023 відповідачу листом з описом вкладення направлено заявку позивача від 03.03.2023 № 78/8/2- 523 про необхідність поставки товару (а.с.31).

Позивач зазначає, що товар поставлений відповідачем несвоєчасно, що підтверджується видатковими накладними. За прострочення поставки товару позивач нарахував відповідачу до сплати 12950,00 грн пені.

Вважаючи свої права порушеними, Військова частини НОМЕР_1 Національної гвардії України звернулася до господарського суду з даним позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Плейсфудс» 12950,00 грн пені.

Надаючи правову кваліфікацію обставинам справи, колегія суддів виходить з такого.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Згідно з частиною 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України господарський договір є підставою виникнення господарських зобов`язань.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків; договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Згідно зі статтею 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 Цивільного кодексу України).

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина перша статті 628 Цивільного кодексу України).

Згідно із статтею 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ст.265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини 6 ст.265 Господарського кодексу України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договори купівлі-продажу.

Згідно з частиною 1 ст.664 Цивільного кодексу України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Отже, двосторонній характер договору поставки зумовлює взаємне виникнення у кожної зі сторін прав та обов`язків. З укладенням такого договору постачальник бере на себе обов`язок передати у власність покупця товар належної якості і водночас набуває права вимагати його оплати, а покупець зі свого боку набуває права вимагати від постачальника передачі цього товару та зобов`язаний здійснити оплату.

За умовами статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Матеріалами справи підтверджується, що 03.03.2023 відповідачу цінним листом з описом вкладення (штрихкодовий ідентифікатор № 0408033533550) направлено заявку позивача №78/8/2-523 про необхідність поставки товару (сало-шпик):

-у кількості 1000 кг за адресою: м.Київ, вул.Нижньоюрківська, 8-А, у строк до 13.03.2023;

-у кількості 5000 кг за адресою: м.Київ вул.Нижньоюрківська, 8-А, у строк до 14.03.2023 з подальшим транспортуванням до кінцевого товароодержувача за адресою: м.Одеса, Люстдорфська дорога, 7;

- у кількості 5000 кг за адресою: м.Київ, вул.Нижньоюрківська, 8-А, у строк до 14.03.2023 з подальшим транспортуванням до кінцевого товароодержувача за адресою: м.Запоріжжя, вул.Військбуд, 123;

-у кількості 2500 кг за адресою: м.Київ вул.Нижньоюрківська, 8-А, у строк до 15.03.2023 з подальшим транспортуванням до кінцевого товароодержувача за адресою: м.Дніпро вул.Надії Алексєєнко, 46;

-у кількості 2500 кг за адресою: м.Київ, вул.Нижньоюрківська, 8-А, у строк до 15.03.2023 з подальшим транспортуванням до кінцевого товароодержувача за адресою: м. Павлоград, вул.Заводська,55;

-у кількості 4000 кг за адресою: м.Київ, вул.Нижньоюрківська, 8-А, у строк до 13.03.2023 з подальшим транспортуванням до кінцевого товароодержувача за адресою: м.Київ, вул.Є.Коновальця, 38;

-у кількості 5000 кг за адресою: м.Київ, вул.Нижньоюрківська, 8-А, у строк до 15.03.2023 з подальшим транспортуванням до кінцевого товароодержувача за адресою: м.Львів, вул.Стрийська, 146;

-у кількості 5000 кг за адресою: м.Київ, вул.Нижньоюрківська, 8-А, у строк до 20.03.2023 з подальшим транспортуванням до кінцевого товароодержувача за адресою: м.Харків, вул.Семінарська, 22.

Проте товар, визначений у заявці позивача №78/8/2-523, поставлений відповідачем з порушенням строків, зокрема, лише 16.03.2023 відповідач поставив товар (сало-шпик) у кількості 5000 кг, вартістю 700000,00 грн, за адресою: м.Київ, вул.Нижньоюрківська, 8-А, з подальшим транспортуванням до кінцевого товароодержувача за адресою: м.Одеса, Люстдорфська дорога, 7, що підтверджується видатковою накладною №ЛФ-0000003/3014 від 16.03.2023 (а.с.32).

16.03.2023 відповідач поставив товар (сало-шпик) у кількості 5000 кг, вартістю 700000,00 грн, за адресою: м.Київ, вул.Нижньоюрківська, 8-А, з подальшим транспортуванням до кінцевого товароодержувача за адресою: м.Запоріжжя, вул.Військбуд, 123, що підтверджується видатковою накладною №ЛФ-0000004/3029 від 16.03.2023 (а.с.33).

17.03.2023 відповідач поставив товар (сало-шпик) у кількості 5000 кг, вартістю 700000,00 грн, за адресою: м.Київ, вул.Нижньоюрківська, 8-А, з подальшим транспортуванням до кінцевого товароодержувача за адресою: м.Львів вул.Стрийська, 146, що підтверджується видатковою накладною №ЛФ-0000005/4114 від 17.03.2023 (а.с.34).

21.03.2023 відповідач поставив товар (сало-шпик) у кількості 2500 кг, вартістю 350000,00 грн, за адресою: м.Київ, вул.Нижньоюрківська, 8-А, з подальшим транспортуванням до кінцевого товароодержувача за адресою: м.Павлоград, вул.Заводська, 55, що підтверджується видатковою накладною №ЛФ-0000007/3024 від 21.03.2023 (а.с.35).

30.03.2023 відповідач поставив товар (сало-шпик) у кількості 2500 кг, вартістю 350000,00 грн, за адресою: м.Київ, вул.Нижньоюрківська, 8-А, з подальшим транспортуванням до кінцевого товароодержувача за адресою: м.Дніпро, вул.Надії Алексєєнко,46, що підтверджується видатковою накладною № ЛФ-0000008/3054 від 30.03.2023 (а.с.36).

Як свідчать матеріали справи, 30.03.2023 відповідачу засобами поштового зв`язку цінним листом з описом вкладення (штрихкодовий ідентифікатор № 0408033520777) направлено заявку позивача №78/8/2-1023 від 30.03.2023 про необхідність поставки товару (сало шпик) за місцем постачання та у відповідні строки, а саме:

- у кількості 3000 кг, за адресою: м.Київ, вул. Євгена Коновальця, 38, у строк до 10.04.2023;

- у кількості 2500 кг, за адресою: м.Харків, вул.Семінарська, 22, у строк до 20.04.2023;

- у кількості 2000 кг, за адресою: м.Київ, вул.Нижньоюрківська, 8-А, у строк до 10.04.2023;

-у кількості 5000 кг, за адресою: м.Львів, вул.Стрийська,146, у строк до 19.04.2023;

-у кількості 2500 кг, за адресою: м.Харків, вул.Академіка Проскури,1, у строк до 20.04.2023;

- у кількості 5000 кг, за адресою: м.Вінниця, вул.Некрасова,72, у строк до 19.04.2023 (а.с.56-58).

Товар, визначений заявкою позивача від 30.03.2023 №78/8/2-1023, також поставлений відповідачем з порушенням строків.

Так, лише 17.04.2023 відповідач поставив товар у кількості 2000 кг, вартістю 280000,00 грн, за адресою: м.Київ, вул.Є.Коновальця, 38, що підтверджується видатковою накладною №ЛФ-0000010/3078 від 17.04.2023 (а.с.59).

17.04.2023 відповідач поставив товар у кількості 3000 кг, вартістю 420000,00 грн, за адресою: м.Київ, вул.Є.Коновальця,38, що підтверджується видатковою накладною №ЛФ-0000011/3066 від 17.04.2023 (а.с.60).

Згідно зі ст.193 Господарського кодексу України та статей 610, 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання відповідно до законодавства є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.611 Цивільного кодексу України одним з наслідків порушення зобов`язання є правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Частиною другою статті 231 Господарського кодексу України визначено, у разі, якщо порушено господарське зобов`язання, виконання якого фінансується за рахунок Державного бюджету України, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах, зокрема: за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1% вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної вартості.

Колегія суддів, перевіривши розрахунок пені позивача, зазначає, що він виконаний правильно, та її розмір становить 12950,00 грн, а саме:

- за порушення строку поставки 5000 кг товару з 15.03.2023 по 15.03.2023 (1 день) згідно з видатковою накладною №ЛФ-0000003/3014 від 16.03.2023 - 0,1% вартості товару в сумі 700000,00 грн = 700,00 грн х 1 день, розмір пені становить 700, 00 грн;

- за порушення строку поставки 5000 кг товару з 15.03.2023 по 15.03.2023 (1 день) згідно з видатковою накладною №ЛФ-0000004/3029 від 16.03.2023 -0,1% вартості товару в сумі 700000,00 грн = 700,00 грн х 1 день, розмір пені становить 700,00 грн;

- за порушення строку поставки 5000 кг товару з 16.03.2023 по 16.03.2023 (1 день) згідно з видатковою накладною №ЛФ-0000005/4114 від 17.03.2023) 0,1% вартості товару в сумі 700000,00 грн = 700,00 грн х 1 день, розмір пені становить 700,00 грн;

- за порушення строку поставки 2500 кг товару з 16.03.2023 по 20.03.2023 (5 днів) згідно з видатковою накладною №ЛФ-0000007/3024 від 21.03.2023 - 0,1% вартості товару у сумі 350000,00 грн = 350,00 грн х 5 днів, розмір пені становить 1750,00 грн;

- за порушення строку поставки 2500 кг товару з 16.03.2023 по 29.03.2023 (14 днів) згідно з видатковою накладною №ЛФ-0000008/3054 від 30.03.2023) - 0,1% вартості товару в сумі 350000,00 грн = 350,00 грн х 14 днів, розмір пені становить 4900,00 грн;

- за порушення строку поставки 2000 кг товару з 11.04.2023 по 16.04.2023 (6 днів) згідно з видатковою накладною № ЛФ-0000010/3078 від 17.04.2023 - 0,1% вартості товару в сумі 280000,00 грн = 280,00 грн х 6 днів, розмір пені становить 1680,00 грн;

- за порушення строку поставки 3000 кг товару з 11.04.2023 по 16.04.2023 (6 днів) згідно з видатковою накладною №ЛФ-0000011/3066 від 17.04.2023 -0,1% вартості товару в сумі 420000,00 грн = 420,00 грн х 6 днів, розмір пені становить 2520,00 грн.

Господарський суд, перевіряючи розрахунок позивача, правильно керувався нормами ст.230, 232 Господарського кодексу України та пунктом 8.3 договору, у зв`язку з чим дійшов обґрунтованого висновку про те, що позивачем нараховано та правомірно заявлено до стягнення пеню в розмірі 12950,00 грн.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач зазначає про те, що ТОВ «Плейсфудз» на адресу Військової частини НОМЕР_1 НГУ поставлено товар, визначений умовами договору, у повному обсязі, який прийнятий останньою без жодних заперечень, що, на думку скаржника, свідчить про належне виконання відповідачем покладених на нього зобов`язань за договором №59/В33-2023 від 01.02.2023 у повному обсязі, тим самим відповідач забезпечив позивача необхідною продукцією у повному обсязі, що свідчить про невиправданість та завищення заявленої суми пені.

Надаючи оцінку умовам укладеного сторонами договору поставки, колегія суддів зазначає, що дата та місце поставки, кількість та найменування товару зазначаються у письмовій заявці замовника, датою прийняття товару замовником вважається дата, вказана уповноваженою особою замовника на видатковій накладній, а факт передачі товару замовнику має підтверджуватися, у тому числі, і видатковою накладною, підписаною уповноваженими представниками сторін.

Колегія суддів вважає, що факт поставки товару у визначеному умовами договору за видатковими накладними є підтвердженням належного виконання господарського зобов`язання щодо обсягу поставки, разом із тим, і беззаперечним доказом порушення строку виконання такого зобов`язання.

Щодо доводів заявника про те, що господарський суд не дав належної оцінки відсутності у Військової частини НОМЕР_1 НГУ доказів того, що порушення термінів поставки продуктових наборів по заявкам №78/8/2-524 від 03.03.2023, №78/8/2-1023 від 30.03.2023 призвело до ймовірного порушення строків продовольчого забезпечення військових підрозділів, що перебувають у її підпорядкуванні, суд апеляційної інстанції зазначає, що умовами договору, зокрема, пунктом 8.3 договору, нарахування пені у зв`язку з порушенням строку поставки товару не ставиться у залежність від подальшого ймовірного порушення строків продовольчого забезпечення військових підрозділів, як помилково вважає скаржник.

Крім того, відповідач зазначає, що позивачем не вживались заходи досудового врегулювання спору, як передбачено договором №59/В33-2023 від 01.02.2023, що, на його думку, безпідставно не ураховано господарським судом при ухвалення оскаржуваного рішення.

Чинне господарське законодавство України передбачає процедуру досудового врегулювання спору шляхом пред`явлення претензії, яка має бути оформлена з дотриманням відповідних вимог законодавства (стаття 222 Господарського кодексу України).

За загальним правилом, претензійний порядок захисту своїх порушених прав є додатковим, а не основним засобом правового захисту, і використання чи невикористання такого засобу ніяк не впливає на можливість подати позов одразу до суду.

Конституційний суд України у рішенні №15-рп/2002 від 09.07.2002 зазначив, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами.

Встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб`єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист.

Таким чином, встановлення договором досудового порядку врегулювання спору не є перешкодою для звернення до суду за захистом порушених прав.

Щодо клопотання відповідача про зменшення розміру пені, заявленого у відзиві на позовну заяву, колегія суддів ураховує таке.

Відповідно до частини 1 ст.233 Господарського кодексу України, у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Частиною 3 ст.551 Цивільного кодексу України встановлено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

При цьому довести наявність обставин, які можуть бути підставою для відповідного зменшення, має заінтересована особа, яка заявила пов`язане з цим клопотання (відповідач). Господарський суд повинен надати оцінку як поданим учасниками справи доказам та обставинам, якими учасники справи обґрунтовують наявність підстав для зменшення штрафних санкцій, так і запереченням інших учасників щодо такого зменшення. Обов`язок доведення існування обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру заявленої до стягнення суми пені, покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання.

Чинним законодавством не врегульований розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій. Відповідно, таке питання вирішується господарським судом згідно зі ст.86 Господарського процесуального кодексу України, тобто за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

При вирішенні питання про зменшення розміру штрафних санкцій (пені) суди також беруть до уваги, як обставини, прямо визначені у ст.233 Господарського кодексу України та ст.551 Цивільного кодексу України, так і інші обставини, на які посилаються сторони, і, які мають бути доведені ними.

Втім, закон не містить вичерпного переліку обставин, які можуть бути ураховані судом при зменшенні розміру неустойки, тому боржник і кредитор мають право посилатися й на інші обставини, які мають довести, а суд оцінити при ухваленні рішення.

Суд не зобов`язаний встановлювати всі можливі обставини, які можуть вплинути на зменшення пені; це не входить в предмет доказування у справах про стягнення пені. Відповідно до принципу змагальності суд оцінює лише надані сторонами докази і наведені ними аргументи. Суд повинен належним чином мотивувати своє рішення про зменшення пені, із зазначенням того, які обставини ним враховані, якими доказами вони підтверджені, які аргументи сторін враховано, а які відхилено.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 14.07.2021 у справі №916/878/20.

Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов`язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначного прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (у тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.10.2019 у справі №917/101/19.

Господарський суд, зменшивши розмір заявленої до стягнення пені на 20% від правомірно заявленої суми до 10360,00 грн, обґрунтовано взяв до уваги, що відповідачем не надані докази про власний фінансовий стан, а також про те, що розмір неустойки є значним і створює надмірний тягар для нього. Водночас позивач під час вирішення спору у цій справі не надав, та, відповідно, матеріали справи не містять доказів, які підтверджують понесення позивачем збитків або можливість їх понесення позивачем у зв`язку з несвоєчасним виконанням відповідачем прийнятих на себе зобов`язань за договором.

Оцінивши в сукупності доводи позивача та відповідача, а також обставини розрахунку і періоди прострочення, господарський суд правомірно зменшив пеню на 20%.

Колегія суддів погоджується з висновками господарського суду, що такий розмір стягуваної неустойки є адекватним засобом відповідальності за порушення відповідачем зобов`язання, у зв`язку з чим суму пені зменшив до 10360,00 грн.

Ураховуючи встановлені обставини справи та наявні правові підстави, господарський суд обґрунтовано частково задовольнив позовні вимоги про стягнення з відповідача 10360,00 грн пені, відмовивши у сумі 2590,00 грн пені у зв`язку із зменшенням заявленої позивачем суми.

Наведені заявником доводи апеляційної скарги спростовуються матеріалами справи та ґрунтуються на намаганнях здійснити переоцінку обставин справи, об`єктивно встановлених судом першої інстанції.

Відповідно до ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст.236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Колегія суддів дійшла висновку про те, що доводи заявника апеляційної скарги, викладені ним в апеляційній скарзі, не знайшли підтвердження у ході судового розгляду, тоді як господарським судом у повній мірі з`ясовані та правильно оцінені обставини у справі, прийняте рішення є законним та обґрунтованим, у зв`язку з чим підстав для його скасування та задоволення апеляційної скарги не убачається.

Керуючись статтями 240, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Плейсфудс» залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Полтавської області від 19.09.2023 у справі №910/5767/23 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження до Верховного Суду передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 21.12.2023.

Головуючий суддя О.А. Пуль

Суддя О.О. Крестьянінов

Суддя І.В. Тарасова