Постанова

від 12.12.2023 по справі 904/2395/23

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.12.2023 року м. Дніпро Справа № 904/2395/23

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Чередка А.Є. (доповідач)

суддів: Мороза В.Ф., Коваль Л.А.,

при секретарі судового засідання: Ліпинському М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕГРА ЛОДЖИСТІКС"

на рішення Господарського суду Дніпропетровської області (суддя Манько Г.В.) від 27.06.2023 р. у справі № 904/2395/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕГРА ЛОДЖИСТІКС", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРПАЙП УКРАЇНА", м. Дніпро

про стягнення 5 298 295 грн. 31 коп., -

ВСТАНОВИВ:

У травні 2023 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕГРА ЛОДЖИСТІКС" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Україна" 2 032 872 грн. 32 коп. пені у розмірі 0,1% від суми непоставленого у строк товару, 1 015 495 грн. 98 коп. - 15% річних, 2 249 927 грн. 10 коп. - інфляційних втрат та судових витрат у справі.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 27.06.2023 р. у справі № 904/2395/23 в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись із зазначеним рішенням господарського суду, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕГРА ЛОДЖИСТІКС", в якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.06.2023 р. у справі № 904/2395/23 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги позивача задовольнити в повному обсягу.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт, зокрема вказує на те, що ним двічі подавалися до суду першої інстанції клопотання про участь в судових засіданнях в режимі відеоконференції, проте, судом ці клопотання розглянуті не були і судові засідання, призначені на 06.06.2023 і 27.06.2023, були проведені без участі позивача. Апелянт вважає, що незабезпечення судом першої інстанції участі представника у судових засіданнях у режимі відеоконференції без вагомих на те підстав призвело до незабезпечення можливості стороні реалізувати надані їй законом процесуальні права.

Також апелянт не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що кінцевим строком поставки товару за Специфікацією № 2 від 18.01.2022 є 30.11.2022, оскільки сторонами підписано додаткову угоду № 2 від 20.10.2022 про продовження строку поставки.

Так, апелянт стверджує, що згідно змісту додаткової угоди № 2 від 20.10.2022 строки поставки партії товару за Специфікацією № 2 від 18.01.2022 не змінювались, не скасовувались та не продовжувались, а тому залишались дійсними по лютий 2022 року (тобто до 28.02.2022).

Крім цього апелянт зазначає, що судом першої інстанції не було враховано засвідчення відповідачем неможливості виконання негрошового зобов`язання за договором. Водночас відповідач продовжував користуватися грошима позивача, сплаченими в якості передплати та не виконав жодне зі своїх альтернативних зобов`язань: повернути кошти чи поставити своєчасно товар.

Таким чином, апелянт стверджує, що внаслідок утримування грошових коштів позивача без належних правових підстав, відповідач використовував їх у власній господарській діяльності, збагачувався за рахунок позивача, який терпів збитки. У зв`язку з чим апелянт вважає, що таке порушення прав позивача підлягає відшкодуванню шляхом компенсації матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 06.09.2023 р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕГРА ЛОДЖИСТІКС" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.06.2023 р. у справі № 904/2395/23, розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 14.11.2023 р.

Представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Україна" до Центрального апеляційного господарського суду подано відзив на апеляційну скаргу, у відповідності до якого відповідач проти її задоволення заперечує та просить залишити рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.06.2023 р. у справі № 904/2395/23 без змін.

В обґрунтування своїх заперечень проти доводів апеляційної скарги відповідач, зокрема зазначає, що уклавши додаткову угоду № 2 від 20.10.2022 до договору, сторони визначили (продовжили) строк поставки товару за Специфікацією № 2, у зв`язку з чим передача товару повинна була відбутись у термін жовтень-листопад 2022 року. Отже відповідач стверджує, що з урахуванням вказаної додаткової угоди повинен був поставити товар на адресу позивача не пізніше 30.11.2022, а тому вважає безпідставними вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені, інфляційний втрат і відсотків річних за період з 01.03.2022 по 20.10.2022.

Окремо відповідач звертає увагу на той факт, що позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача 15 процентів річних з посиланням на п. 12.8. договору, проте, цим пунктом договору розмір процентів річних передбачений виключно за порушення грошового зобов`язання. У зв`язку з чим дану вимогу позивача також вважає безпідставною.

В судовому засіданні, яке відбулось 14.11.2023 р., було оголошено перерву до 12.12.2023 р.

Представник позивача в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав у повному обсягу та просив її задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечив, просив залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а апеляційну скаргу позивача без задоволення.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, судова колегія дійшла до висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Україна" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТЕГРА ЛОДЖИСТІКС" укладено договір № 29/10-2021 від 29.10.2021р. (далі Договір).

В порядку та на умовах, визначених цим Договором, Продавець зобов`язується передати у власність Покупця колісну продукцію (надалі Товар), а Покупець прийняти та оплатити його у повному обсязі. Найменування, асортимент, кількість, ціна, умови та строки поставки товару зазначаються у Специфікаціях, які оформлюються у вигляді Додатків і складають невід`ємну частину цього Договору (п. 1.1 Договору).

Строк постачання Товару зазначається у Додатках до цього Договору (п. 3.2 Договору).

Покупець здійснює оплату Товару шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Продавця. Датою оплати вважається дата зарахування грошових коштів на поточний рахунок Продавця. Валюта платежу українська гривня (п. 5.1 Договору).

Строк оплати на протязі 5 (п`яти) банківських днів на підставі пред`явленого Продавцем рахунку на попередню оплату, якщо інше не передбачено у Додатках до даного Договору (п. 5.2 Договору).

У випадку порушення строків постачання Товару Продавець сплачує Покупцю пеню у розмірі 0,1% від суми непоставленого в строк Товару, за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня (п. 7.3 Договору).

Цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання Сторонами і скріплення печатками Сторін, та діє до 31.12.2021 року, а в частині не виконаних зобов`язань до повного виконання Сторонами прийнятих на себе зобов`язань. Датою підписання Договору слід вважати дату, вказану в правому верхньому кутку на першій сторінці цього Договору (п. 12.1 Договору).

Сторони домовились встановити відсотки річник за порушення виконання грошових зобов`язань у розмірі п`ятнадцяти відсотків (п. 12.3 Договору).

18.11.2021 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Україна" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТЕГРА ЛОДЖИСТІКС" укладено специфікацію № 1 товарів, що поставляються ТОВ "ТЕГРА ЛОДЖИСТІКС".

Згідно вказаної специфікації погоджено поставку коліс суцільнокатаних для залізничного рухомого складу м/с2 в кількості 160 штук на суму 5 184 000 грн. з ПДВ. Термін поставки Товару листопад 2021 p., за умови своєчасного зарахування грошових коштів в порядку передоплати на рахунок продавця. Даний додаток є невід`ємною частиною Договору № 29/10-2021 від 29.10.2021 р.

30.12.2021 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Україна" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТЕГРА ЛОДЖИСТІКС" укладено додаткову угоду № 1 до Договору № 29/10-2021 від 29.10.2021 р.

За текстом вказаної додаткової угоди сторони домовились внести до Договору № 29/10-2021 від 29 жовтня 2021 року наступні зміни та доповнення: 1.1 Пункт 12.1. Договору викласти у наступній редакції: 12.1. Цей договір набуває чинності з моменту фактичного підписання його повноважними представниками Сторін і скріплення печатками Сторін, і діє до 31.12.2022 p., а в частині не виконаних зобов`язань за Договором до повного виконання Сторонами прийнятих на себе зобов`язань. Всі інші умови Договору № 29/10-2021 від 29 жовтня 2021 року залишаються незмінними і Сторони підтверджують по них свої зобов`язання.

18.01.2022 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Україна" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТЕГРА ЛОДЖИСТІКС" укладено специфікацію № 2 товарів, що поставляються ТОВ "ТЕГРА ЛОДЖИСТІКС".

Згідно вказаної специфікації погоджено поставку коліс суцільнокатаних для залізничного рухомого складу м/с2 в кількості 320 штук на суму 10 560 000 грн. з ПДВ. Датою поставки залізничним транспортом вважається дата штемпеля станції вантажовідправника в залізничній накладній. Покупець здійснює оплату Товару, зазначеного в специфікації, шляхом перерахування грошових коштів в розмірі вартості Товару на рахунок Продавця в наступному порядку: 100 % передоплата протягом 5 календарних днів з дати виставлення рахунку Продавцем. Термін поставки Товару лютий 2022 p. за умови своєчасного зарахування грошових коштів в порядку передоплати на рахунок продавця. Даний Додаток є невід`ємною частиною Договору № 29/10-2021 від 29.10.2021 р.

Згідно платіжної інструкції № 221 від 27.01.2022 р. Товариством з обмеженою відповідальністю "ТЕГРА ЛОДЖИСТІКС" перераховано Товариству з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Україна" 10 560 000 грн. за колеса суцільнокатні мехобработані 2 ГОСТ 10791 згідно договору № 29/10-2021 від 29.10.2021 р., рахунку № 190-1-00810 від 26.01.2022 р., у тому числі ПДВ 20 % = 1 760 000 грн.

Позивач звернувся до відповідача з претензією № 225-14/06-22 від 14.06.2022р. щодо виконання обов`язків за договором та сплати штрафних санкцій.

Відповідач надав позивачу відповідь на претензію за № 399 від 23.06.2022 р. у якій зазначив, що не відмовляється від виконання зобов`язань за договором та послався на наявність форс-мажорних обставин.

20.10.2022 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Україна" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТЕГРА ЛОДЖИСТІКС" укладено специфікацію № 3 товарів, що поставляються ТОВ "ТЕГРА ЛОДЖИСТІКС".

Згідно вказаної специфікації погоджено поставку Коліс суцільнокатаних для залізничного рухомого складу м/с2 в кількості 320 штук на суму 10 560 000 грн. з ПДВ. Покупець здійснює оплату Товару, зазначеного в специфікації, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Продавця в розмірі 100 % від вартості партії Товару, готового до відвантаження, протягом 3-ох банківських днів від дати отримання письмового повідомлення Продавця про готовність до відвантаження партії Товару із обов`язковим зазначенням номеру залізничного вагону, в якому він буде відвантажуватися. Термін поставки Товару жовтень-листопад 2022 p., за умови своєчасного зарахування грошових коштів в порядку, передбаченому цією Специфікацією. Даний Додаток є невід`ємною частиною Договору № 29/10-2021 від 29.10.2021 р.

20.10.2022 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Україна" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТЕГРА ЛОДЖИСТІКС" укладено додаткову угоду № 2 до Договору № 29/10-2021 від 29 жовтня 2021 р.

За текстом додаткової угоди № 2 від 20.10.2022 р. продавець, в виконання Специфікації № 2 від 18.01.2022 р. здійснює поставку товару колеса суцільнокатані для залізничного рухомого складу м/с2 в наступному порядку:

Перша партія товару за Специфікацією № 2 від 18.01.2022 р. це 160 (сто шістдесят) суцільнокатаних коліс, що відвантажуються в одному залізничному вагоні, поставляється протягом трьох робочих днів від дати поставки аналогічної партії товару за Специфікацією № 3 від 20.10.2022 р.

Друга партія товару за Специфікацією № 2 від 18.01.2022 р. це 160 (сто шістдесят) суцільнокатаних коліс, що відвантажуються в одному залізничному вагоні, поставляється протягом трьох робочих днів від дати поставки аналогічної партії товару за Специфікацією № 3 від 20.10.2022 р.

Решта умов Договору № 29/10-2021 від 29.10.2021, не передбачені даною Додатковою угодою залишаються без змін.

У травні 2023 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕГРА ЛОДЖИСТІКС" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Україна" пені і 15 % річних за період з 01.03.2022 р. по 20.10.2022 р., а також інфляційних втрат за період березень 2022 р. жовтень 2022 р.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на невиконання відповідачем умов договору в частині поставки товару у строк, визначений Специфікацією № 2 від 18.01.2022 р.

Ухвалюючи оскаржуване рішення про відмову у задоволенні позовних вимог місцевий господарський суд дійшов висновку, що за умовами додаткової угоди № 2 від 20.10.2022 р. поставка товару за Специфікацією № 2 від 18.01.2022 р. повинна була відбутися до 03.12.2022 р., отже позивачем нараховано пеню, 15 % річних, інфляційні втрати у періоди до граничної дати, коли повинна була відбутися спірна поставка товару.

Проте, апеляційний суд вважає такий висновок суду першої інстанції безпідставним та помилковим з огляду на наступне.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема з правочинів.

Відносини, що виникли між сторонами у справі, є господарськими зобов`язаннями, тому, згідно зі ст.ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Майново-господарські зобов`язання між суб`єктами господарювання виникають на підставі договорів (ст. 179 Господарського кодексу України) і сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору (ст. 627 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною 3 ст. 509 ЦК України зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Статті 525, 526 Цивільного кодексу України та стаття 193 Господарського кодексу України містять загальні умови виконання зобов`язання, у відповідності до яких зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відносини, що склалися між сторонами даного спору виникли з договору, який з своєю правовою природою є договором поставки.

Згідно з частиною першою статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписами статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму та до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (частина перша статті 655 Цивільного кодексу України).

Як зазначено вище між сторонами даного спору укладено договір поставки, за умовами якого відповідач (продавець) зобов`язувався передати у власність позивача (покупця) товар, а позивач прийняти та оплатити його у повному обсязі. Найменування, асортимент, кількість, ціна, умови та строки поставки товару сторони домовилися визначати у специфікаціях, які оформлюються у вигляді додатків і складають невід`ємну частину цього договору.

Статтею 202 Господарського кодексу України та статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Пунктом 5.2. договору сторони визначили строк оплати за товар на протязі 5 (п`яти) банківських днів на підставі пред`явленого продавцем рахунку на попередню оплату, якщо інше не передбачено у Додатках до даного Договору.

18.01.2022 р. між сторонами укладено специфікацію № 2, згідно якої погоджено поставку коліс суцільнокатаних для залізничного рухомого складу м/с2 в кількості 320 штук на суму 10 560 000 грн.

У Специфікації № 2 від 18.01.2022 р. сторони визначили, що покупець здійснює оплату товару, зазначеного в специфікації, шляхом перерахування грошових коштів в розмірі вартості товару на рахунок продавця в наступному порядку: 100 % передоплата протягом 5 календарних днів з дати виставлення рахунку продавцем.

Позивачем перераховано відповідачу 10 560 000 грн. за колеса суцільнокатні мехобработані 2 ГОСТ 10791 згідно договору № 29/10-2021 від 29.10.2021 р., рахунку № 190-1-00810 від 26.01.2022 р., що підтверджується платіжною інструкцією № 221 від 27.01.2022 р.

Отже позивачем у повному обсязі виконано обов`язок щодо здійснення попередньої оплати за товар, визначений сторонами у Специфікації № 2 від 18.01.2022 р.

Відповідно до статей 662 та 663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар у строк, визначений договором купівлі-продажу.

У Специфікації № 2 від 18.01.2022 р. сторони визначили термін поставки Товару лютий 2022 p. за умови своєчасного зарахування грошових коштів в порядку передоплати на рахунок продавця. Отже, у відповідності до ч. 3 ст. 254 ЦК України, строк поставки товару за цією специфікацією є таким, що настав 28.02.2022 р.

Матеріали справи не містять доказів поставки відповідачем товару за Специфікацією № 2 від 18.01.2022 р. у визначений цією специфікацією строк.

Натомість матеріалами справи містять листування між сторонами, з якого можна встановити, що товар у встановлений вказаною специфікацією строк відповідачем поставлений не був, зокрема претензію позивача № 225-14/06-22 від 14.06.2022 р. щодо виконання обов`язків за договором та сплати штрафних санкцій, а також відповідь відповідача на цю претензію за № 399 від 23.06.2022 р. у якій останній зазначає, що не відмовляється від виконання зобов`язань за договором та посилається на наявність форс-мажорних обставин.

Відповідно до положень ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Отже, матеріалами справи підтверджується порушення відповідачем строків поставки товару за Специфікацією № 2 від 18.01.2022 р.

Як зазначено вище 20.10.2022 р. між сторонами укладено додаткову угоду № 2 до договору, згідно з якою продавець, на виконання Специфікації № 2 від 18.01.2022 р. здійснює поставку товару колеса суцільнокатані для залізничного рухомого складу м/с2 в наступному порядку:

-перша партія товару за Специфікацією № 2 від 18.01.2022 р. це 160 (сто шістдесят) суцільнокатаних коліс, що відвантажуються в одному залізничному вагоні, поставляється протягом трьох робочих днів від дати поставки аналогічної партії товару за Специфікацією № 3 від 20.10.2022 р.

-друга партія товару за Специфікацією № 2 від 18.01.2022 р. це 160 (сто шістдесят) суцільнокатаних коліс, що відвантажуються в одному залізничному вагоні, поставляється протягом трьох робочих днів від дати поставки аналогічної партії товару за Специфікацією № 3 від 20.10.2022 р.

Решта умов Договору № 29/10-2021 від 29.10.2021, не передбачені даною Додатковою угодою залишаються без змін.

Відповідач, з яким погодився суд першої інстанції, вважає, що уклавши додаткову угоду № 2 від 20.10.2022 до договору, сторони визначили (продовжили) строк поставки товару за Специфікацією № 2, у зв`язку з чим передача товару повинна була відбутись у термін жовтень-листопад 2022 року, а тому вважає безпідставними вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені, інфляційний втрат і відсотків річних за період з 01.03.2022 по 20.10.2022.

Однак судова колегія не може погодитися з такими доводами відповідача і суду першої інстанції, оскільки додаткова угода № 2 від 20.10.2022 р. містить умову про нові строки поставки товару за Специфікацією № 2 від 18.01.2022 р., проте не містить умов врегулювання сторонами питання щодо вже допущеного відповідачем порушення зобов`язання з поставки товару у строк, визначений цією специфікацією.

Згідно з ч. 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: відшкодування збитків та сплата неустойки.

Пунктом 7.3 договору встановлено, що у випадку порушення строків постачання Товару Продавець сплачує Покупцю пеню у розмірі 0,1 % від суми непоставленого в строк Товару, за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня.

За таких обставин судова колегія вважає обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню, вимоги позивача про стягнення з відповідача 2 032 872 грн. 32 коп. пені за порушення строків поставки товару, встановлених Специфікацією № 2 від 18.01.2022 р., за загальний період з 01.03.2022 по 20.10.2022.

Щодо ж вимог позивача про стягнення з відповідача процентів річних та інфляційних втрат, заявлених на підставі ст. 625 ЦК України, судова колегія зазначає наступне.

Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У пункті 12.3 договору визначено, що сторони домовились встановити відсотки річник за порушення виконання грошових зобов`язань у розмірі п`ятнадцяти відсотків.

Судова колегія звертає увагу, що стаття 625 ЦК України визначає загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов`язання. Так само і пунктом 12.3 договору встановлена відповідальність за порушення саме грошового зобов`язання.

При цьому, грошовим зобов`язанням вважається зобов`язання, змістом якого є сплата боржником грошей.

Проте спір у цій справі виник через порушення відповідачем (боржником) зобов`язання з поставки товару, що не є грошовим.

Частиною 2 ст. 693 ЦК України передбачено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

За змістом цієї норми, у випадку не передання продавцем, який одержав суму попередньої оплати, товару у встановлений строк, покупець має право на свій вибір вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Визначене цією нормою право покупця вимагати від продавця повернення суми попередньої оплати є за своїм змістом правом покупця на односторонню відмову від зобов`язання, внаслідок якої припиняється зобов`язання продавця перед покупцем по поставці товару і виникає нове грошове зобов`язання.

Отже необхідною умовою для виникнення у відповідача перед позивачем грошового зобов`язання за спірним договором є настання таких юридичних фактів, як відмова покупця від зобов`язання та заявлення ним вимоги про повернення суми попередньої оплати, що в даному випадку не мало місце, оскільки позивач скористався правом вимоги передання йому оплаченого товару, про що сторони й домовилися як слідує з укладеної між сторонами додаткової угоди № 2 від 20.10.2022 р.

Таким чином, оскільки даний спір виник через порушення відповідачем (боржником) зобов`язання з поставки товару, що не є грошовим, то застосування до спірних правовідносин статті 625 ЦК України не є можливим, а посилання позивача на вказану норму, як на підставу позовних вимог про стягнення з відповідача процентів річних і інфляційних втрат, є помилковим.

Водночас варто звернути увагу на ч. 3 ст. 693 ЦК України, якою унормовано, що на суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов`язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.

Згідно з вказаною нормою порушення продавцем обов`язку щодо передачі товару, який був попередньо оплачений, надає покупцеві можливість стягнути з продавця проценти за користування чужими грошовими коштами відповідно до ст. 536 ЦК України.

Однак стаття 536 ЦК України не встановлює розміру процентів за користування чужими грошовими коштами, відтак застосування ч. 3 ст. 693 ЦК України до спірних правовідносин є можливим, якщо розмір процентів передбачений у договорі.

Проте договір, укладений між сторонами даного спору, не містить процентів річних, встановлених як відповідальність продавця за порушення обов`язку щодо передачі товару.

При цьому судова колегія зауважує, що відповідальність у розмірі п`ятнадцяти відсотків річних, передбачена пунктом 12.3 договору, встановлена за порушення грошового зобов`язання, а отже не є процентами, встановленими як відповідальність за порушення зобов`язання з поставки товару у відповідності до ч. 3 ст. 693 ЦК України.

За таких обставин судова колегія вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 1 015 495 грн. 98 коп. 15 % річних і 2 249 927 грн. 10 коп. інфляційних втрат не ґрунтуються ні на положеннях договору, ані на обставинах справи, отже є безпідставними, а тому в задоволенні вказаних вимог має бути відмовлено.

З урахуванням усього вищенаведеного, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що під час апеляційного розгляду справи знайшли своє підтвердження доводи апеляційної скарги щодо необґрунтованості рішення суду першої інстанції в частині надання оцінки умовам додаткової угоди № 2 від 20.10.2022 як таким, що продовжили строки поставки, і, як наслідок, невизнання судом факту порушення відповідачем строків поставки товару за Специфікацією № 2 від 18.01.2022 р. Водночас судовою колегією встановлено, що позивачем неправильно застосовано до спірних правовідносин положення договору (п. 12.3) та норми законодавства (ст. 625 і ст. 693 ЦК України).

Отже, апеляційна скарга позивача підлягає частковому задоволенню, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.06.2023 р. у цій справі підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача 2 032 872 грн 32 коп. пені у розмірі 0,1 % від суми непоставленого у строк товару, а в решті позовних вимог має бути відмовлено.

Згідно з ст. 129 ГПК України та з огляду на результати апеляційного розгляду справи стягненню з відповідача на користь позивача підлягають 30 493 грн 09 коп. витрат по сплаті судового збору за подання позову і 45 739 грн. 63 коп. судовий збір, сплачений позивачем за подання апеляційної скарги, решту судового збору, сплаченого позивачем за подання позову у сумі 48 981 грн 34 коп., і за подання апеляційної скарги у сумі 73 472 грн 02 коп., слід покласти на останнього.

З підстав наведеного та керуючись ст.ст. 123, 129, 269, 270, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕГРА ЛОДЖИСТІКС" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.06.2023 р. у справі № 904/2395/23 задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.06.2023 р. у справі № 904/2395/23 скасувати.

Ухвалити нове рішення.

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕГРА ЛОДЖИСТІКС" задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРПАЙП УКРАЇНА" (49005, Україна, м. Дніпро, вул. Писаржевського, 1а, ідентифікаційний код 33668606) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕГРА ЛОДЖИСТІКС" (01054, м. Київ, вул. Рейтарська, будинок 6А, ідентифікаційний код 41277885) 2 032 872 грн 32 коп. (два мільйони тридцять дві тисячі вісімсот сімдесят дві гривні тридцять дві копійки) пені у розмірі 0,1 % від суми непоставленого у строк товару та судовий збір за подання позову у сумі 30 493 грн 09 коп. (тридцять тисяч чотириста дев`яносто три гривні дев`ять копійок).

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРПАЙП УКРАЇНА" (49005, Україна, м. Дніпро, вул. Писаржевського, 1а, ідентифікаційний код 33668606) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕГРА ЛОДЖИСТІКС" (01054, м. Київ, вул. Рейтарська, будинок 6А, ідентифікаційний код 41277885) судовий збір, сплачений позивачем за подання апеляційної скарги, у сумі 45 739 грн. 63 коп. (сорок п`ять тисяч сімсот тридцять дев`ять гривень шістдесят три копійки).

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Повна постанова складена та підписана 20.12.2023 року.

Головуючий суддя А.Є. Чередко

Суддя Л.А. Коваль

Суддя В.Ф. Мороз