номер провадження справи 15/217/23
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06.12.2023 Справа № 908/2595/23
м. Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Горохова І.С., розглянувши матеріали
за позовом в.о. керівника Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області, 69006, м. Запоріжжя, вул. Фанатська, буд. 14 в інтересах держави в особі: Запорізької міської ради, 69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 206
до відповідачів: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю АСК Авто, 69123, м. Запоріжжя, бул. Будівельників, 7-А
2. Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжя Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), 69006, м. Запоріжжя, вул. Лобановського, 10
3. Державного підприємства Сетам, 01001, м. Київ, вул. Стрілецька, буд. 4-6
про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, скасування рішень державного реєстратора, визнання недійсними електронних торгів та актів про проведення електронних торгів, скасування державної реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна
за участю секретаря судового засідання Кабак І.Ю.
за участю представників сторін та учасників процесу:
прокурор: Тронь Г.М., прокурор, посвідчення № 075790 від 01.03.23;
Ткаченко А.А., прокурор, посвідчення № 075686 від 01.03.2023;
від позивача: Ковальчук К.С., посвідчення № 987 від 26.08.2022;
від відповідача-2 Сівакова О.О., посвідчення АБ №018751 від 16.11.2020;
від відповідача-1, 3 не з`явились;
суть спору
15.08.2023 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява в.о. керівника Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області, м. Запоріжжя в інтересах держави в особі: Запорізької міської ради, м. Запоріжжя до відповідачів Товариства з обмеженою відповідальністю АСК Авто, м. Запоріжжя, Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжя Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), м. Запоріжжя, Державного підприємства Сетам, м. Київ про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, скасування рішень державного реєстратора, визнання недійсними електронних торгів та актів про проведення електронних торгів, скасування державної реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.08.2023 справу № 908/2595/23 передано на розгляд судді Горохову І.С.
Ухвалою суду від 18.08.2023 позовна заява була залишена без руху для усунення недоліків, допущених позивачем.
23.08.2023 на адресу суду надійшла заява в.о. керівника Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області, м. Запоріжжя про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою суду від 30.08.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/2595/23, присвоєно справі номер провадження № 15/217/23. Справа розглядається за правилами загального позовного провадження. Судове засідання призначено на 10.10.2023 о/об 12:00 год.
10.10.2023 надійшли письмові пояснення від Запорізької міської ради.
Ухвалою суду 10.10.2023 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів. Підготовче засідання відкладено на 13.11.2023. Ухвала суду від 10.10.2023 опублікована на офіційному сайті суду докази додано до матеріалів справи.
11.10.2023 від представника відповідача-2 до суду надійшов відзив на позовну заяву.
13.11.2023 постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи № 908/2455/23 до судового розгляду по суті. Ухвала суду від 13.11.2023 опублікована на офіційному сайті суду, докази додано до матеріалів справи.
Ухвалою суду від 06.12.2023 виправлено описку в ухвалі суду від 13.11.2023 щодо часу призначення справи до розгляду.
06.12.2023 об 11:37 після судового засідання до суду надійшло клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «АСК Авто» з процесуальних питань з проханням повернутися на стадію підготовчого провадження, оскільки товариство не отримувало копії позовної заяви з додатками та процесуальні документи по справі.
У судовому засіданні 06.12.2023 здійснювався звукозапис судового процесу за допомогою програмного комплексу Акорд.
Судом перевірені повноваження присутніх у судовому засіданні представників сторін. Відповідно до ст. ст. 42, 46 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом ГПК України) уповноваженим представникам сторін оголошено права та обов`язки учасників судового процесу. Відводів складу суду не заявлено.
Прокурор підтримав заявлені позовні вимоги з тих підстав, що в зв`язку з проведенням державної реєстрації тимчасових споруд (будівлі охорони літ. А та літ. Б.) як об`єктів нерухомого майна у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Товариство з обмеженою відповідальністю «АСК Авто» (ТОВ «АСК Авто») використовує земельну ділянку комунальної форми власності, з кадастровим номером 2310100000:04:031:0209 загальною площею 0,6495 га для розташування платної автомобільної стоянки, чи порушує право територіальної громади міста Запоріжжя на користування земельною ділянкою. Просить позов задовольнити повністю.
Від Запорізької міської ради надійшли письмові пояснення із зазначенням про те, що міська рада підтримує позицію Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області та просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідач 1 у судові засідання не з`явився. Відзив та документи в обґрунтування відзиву не надсилав.
Ухвала суду про відкриття провадження у справі від 30.08.2023 повернулася на адресу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «АСК Авто» із позначкою Укрпошти «за закінченням терміну зберігання». 27.11.2023 до суду надійшло клопотання директора ТОВ «АСК Авто» з проханням ознайомитися з матеріалами справи. З матеріалами справи ознайомилися 29.11.2023. 06.12.2023 об 11:37 після судового засідання до суду надійшло клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «АСК Авто» з процесуальних питань з проханням повернутися на стадію підготовчого провадження, оскільки товариство не отримувало копії позовної заяви з додатками та процесуальні документи по справі. Клопотання судом не розглядалося, оскільки надійшло після судового засідання.
Відповідач 2 щодо позову заперечив. Зазначив, що жодна дія державного виконавця не була оскаржена та не визнана незаконною. На момент проведення торгів та на час вирішення спору в суді рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності на нежитлові будівлі охорони літ. А та літ. Б. є чинними. Не надано жодних доказів щодо порушень саме процедури реалізації майна та проведених електронних торгів ДП «СЕТАМ». Використання переможцем електронних торгів ТОВ «АСК авто» земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:04:031:0209 площею 0,6495 га жодним чином не стосується проведення електронних торгів та не впливає на результати торгів. Просить у позові відмовити.
Відповідач 3 відзив на позов та документи в обґрунтування відзиву до суду не надсилав.
У судому засіданні 06.12.2023 судом, в порядку ст. 240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх в судовому засіданні прокурора та представників сторін, суд установив.
07.04.2009 між Запорізькою міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ексім Трейд» (ідентифікаційний код юридичної особи 31890366) укладено договір оренди земельної ділянки, розташованої між буд. 14А та 18 по вул. Професора Толока в м. Запоріжжя для розташування тимчасової відкритої охоронюваної платної автостоянки.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 16.05.2013 у справі № 908/1163/13, залишеного без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 21.10.2013 вищевказаний договір оренди розірвано.
17.03.2014 між Запорізькою міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ексім Трейд» підписано акт приймання - передачі вказаної земельної ділянки, з кадастровим номером 2310100000:04:031:0209, згідно із яким на земельній ділянці знаходиться: освітлювальні стовпи, паркан, тимчасова металева конструкція, будівельні матеріали та конструкції, які належать Товариству з обмеженою відповідальністю «Формула».
Відповідно до відомостей Державного реєстру прав на нерухоме майно та їх обтяжень 29.12.2015 державним реєстратором Запорізького міського управління юстиції Ілющенковим Сергієм Олександровичем зареєстровано об`єкт нерухомого майна (реєстраційний номер 842017223101) будівля охорони літ. А, загальною площею 5.8 кв. м., за адресою: м. Запоріжжя, вул. Професора Толока, 14В, власник: Товариство з обмеженою відповідальністю «ВІТ І К» (ідентифікаційний код юридичної особи 33272641). Відомості внесено до реєстру 05.02.2016 (номер запису 13143138).
За інформацією Держаного реєстру речових прав на нерухоме майно підставою для прийняття вказаного рішення слугувало свідоцтво про право власності, на нерухоме майно № 52739387, видане 05.02.2016.
Відповідно до реєстраційної справи об`єкта нерухомого майна № 842017223101, свідоцтво про право власності на нерухоме майно № 52739387 від 05.02.2016 оформлено держаним реєстратором Ільющенковим С.О. в порядку п. 24 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 № 868 (чинному при державній реєстрації вказаного об`єкту) на підставі прийнятого ним рішення № 28108600 від 05.02.2016 про державну реєстрацію права власності з відкриттям розділу на будівлю охорони літ. А за Товариством з обмеженою відповідальністю «ВІТ ІК».
У реєстраційній справі об`єкта нерухомого майна №842017223101 містяться наступні документи: договір оренди землі від 07.04.2009 укладений між Запорізькою міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ексім Трейд»; договір про здійснення спільної діяльності від 11.03.2010, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ексім Трейд» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВІТ І К»; технічний паспорт від 15.10.2015; декларація про готовність об`єкта до експлуатації ЗП142152571766 від 14.09.2015; лист Товариства з обмеженою відповідальністю «РБТІ» на адресу районної адміністрації ЗМР по Ленінському району від 21.12.2015 № 1/21,12 з пропозицією присвоєння поштової адреси.
19.06.2020 вказаний об`єкт нерухомості відчужений на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АСК Авто» (ідентифікаційний код юридичної особи 43412493) з прилюдних (електронних) торгів.
29.12.2015 державним реєстратором Запорізького міського управління юстиції Ілющенковим Сергієм Олександровичем зареєстровано об`єкт нерухомого майна (реєстраційний номер 841923923101) будівля охорони літ. Б, загальною площею 4.8 кв. м., за адресою: м. Запоріжжя, вул. Професора Толока, 14В, власник: Товариство з обмеженою відповідальністю «ВІТ І К» (ідентифікаційний код юридичної особи 33272641). Відомості внесено до реєстру 05.02.2016 (номер запису 13141711).
За інформацією Держаного реєстру речових прав на нерухоме майно підставою для прийняття вказаного рішення слугувало свідоцтво про право власності, на нерухоме майно № 52732502, видане 05.02.2016. Також в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 14.03.2014 зареєстровано виправлення права власності на вказаний об`єкт, відповідно до якого змінено номер свідоцтва про право власності на нерухоме майно з № 52732502 на № 52734019.
У паперовій версії реєстраційної справи об`єкта нерухомого майна № 841923923101 вищевказане рішення державного реєстратора про внесення змін відсутнє.
Відповідно до вказаної реєстраційної справи свідоцтво про право власності на нерухоме майно №52734019 від 05.02.2016 оформлено держаним реєстратором Ільющенковим Сергієм Олександровичем в порядку п. 24 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 № 868 (чинному при державній реєстрації вказаного об`єкту) на підставі прийнятого ним рішення № 28307342 від 05.02.2016 про державну реєстрацію права власності з відкриттям розділу на будівлю охорони літ. Б за Товариством з обмеженою відповідальністю «ВІТ І К».
У реєстраційній справі об`єкта нерухомого майна № 841923923101 містяться наступні документи: договір оренди землі від 07.04.2009 укладений між Запорізькою міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ексім Трейд»; договір про здійснення спільної діяльності від 11.03.2010, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ексім Трейд» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВІТ І К»; технічний паспорт від 15.10.2015; декларація про готовність об`єкта до експлуатації ЗП42152571766 від 14.09.2015; лист Товариства з обмеженою відповідальністю «РБТІ» на адресу районної адміністрації ЗМР по Ленінському району від 21.12.2015 № 1/21.12 з пропозицією присвоєння поштової адреси.
05.05.2020 вказаний об`єкт нерухомості відчужений на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АСК Авто» (ідентифікаційний код юридичної особи 43412493) з прилюдних (електронних) торгів.
02.11.2020 державним реєстратором Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради Коротич Максим Миколайович вищезазначені об`єкти нерухомості об`єднані, на підставі акту обстеження № 01/10/20 та технічного паспорту виготовлених Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецекспертиза».
Відповідно до вказаного акту обстеження № 01/10/20 від 27.10.2020, за адресою: м. Запоріжжя, вул. Професора Толока, 14В, знаходиться комплекс автостоянки, який складається з будівлі охорони літ. А, та будівлі охорони літ. Б, на земельній ділянці площею 0,6495 га (кадастровий номер 2310100000:04:031:0209).
За характеристикою об`єкту нерухомості, що міститься в технічному паспорті на вказану автостоянку, виготовленого Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрспецекспертиза» (інвентаризаційна справа №11288) роком спорудження будівель охорони літ. А та літ. Б значиться 2009 рік.
Розпорядженням голови районної адміністрації Запорізької міської ради по Дніпровському району № 93р від 14.02.2017, на підставі листа Товариства з обмеженою відповідальністю «Центуріон», відкритій автомийки самообслуговування на 3 пости літ. Т присвоєно поштову адресу: м. Запоріжжя, вул. Професора Толока, 14 В.
Відповідно до державного реєстру речових прав на нерухоме майно та інвентаризаційної справи № 50265/83345 Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗМБТІ», за адресою: м. Запоріжжя, вул. Професора Толока, 14В, розташований об`єкт нерухомості сторожка літ. А-2, будівля електрощитової літ. М, склад літ. Н, вбиральня літ. Р, навіси літ. Б, літ. И, літ. К, літ. Л, літ. Ф, самочинно збудований сторожовий пост літ. У, власником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Центуріон», та яке знаходиться на земельній ділянці 2310100000:04:031:0258.
Відповідно до інформації містобудівного кадастру, який ведеться Департаментом архітектури та містобудування Запорізької міської ради відповідно до статті 22 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та пункту 8 постанови Кабінету Міністрів України від 25.05.2011 № 559 «Про містобудівний кадастр», з 14.04.2009 наявна інформація про реєстрацію містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки кадастровий номер 2310100000:04:031:0164. Реєстраційний номер 4084 від 02.09.2016. Реєстраційний номер містобудівного кадастру від 02.09.2016 № МБУ- 2016/0053. Об`єкт будівництва: «Будівництво відкритої автомийки самообслуговування на 3 пости. Професора Толока, 14-В у м. Запоріжжя». Замовник: товариство з обмеженою відповідальністю «Центуріон». Інформація щодо реєстрації містобудівних умов та обмежень забудови на земельній ділянці кадастровий номер 2310100000:04:031:0209 та на території між будинками 14-В та 18 по вул. Професора Толока в м. Запоріжжі, відсутня.
Таким чином, поштова адреса: м. Запоріжжя, вул. Професора Толока, 14В спірним об`єктам, а саме: будівлі охорони літ. А, та будівлі охорони літ. Б - не присвоювалась.
Згідно із актом огляду земельної ділянки від 14.05.2020, складеного Управлінням з питань земельних ресурсів на земельній ділянці розташована тимчасова споруда у вигляді металевої будки із підключеними електромережами. Інших об`єктів нерухомості та/або тимчасових споруд виявлено не було.
У ході досудового розслідування по кримінальному провадженню № 42022082020000029 призначено судову будівельно-технічну експертизу. Відповідно до висновку експерта, за результатами проведеного дослідження встановлено, що будівля охорони літ. А, загальною площею 5,8 кв.м. та будівля охорони літ. Б, загальною площею 4,8 кв.м., розташовані за адресою: м. Запоріжжя, вул. Професора Толока, 14В, за конструктивними характеристиками, відповідно до вимог нормативно-правових актів - є тимчасовими будівлями.
Таким чином, прокурор та позив зазначають, що на підставі державної реєстрації тимчасових споруд (будівлі охорони літ. А та літ. Б) як об`єктів нерухомого майна у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Товариство з обмеженою відповідальністю «АСК Авто» використовує земельну ділянку комунальної форми власності, з кадастровим номером 2310100000:04:031:0209, загальною площею 0,6495 га, для розташування платної автомобільної стоянки, чим порушує право територіальної громади міста Запоріжжя на користування вказаною земельною ділянкою.
Правова позиція щодо спору.
Відповідно до ст. 24 Закону України «Про планування і забудову територій» (в редакції станом на 01.01.2008) фізичні та юридичні особи, які мають намір здійснити будівництво об`єктів містобудування на земельних ділянках, що належать їм на праві власності чи користування, зобов`язані отримати від виконавчих органів відповідних рад, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, у разі делегування їм таких повноважень відповідними радами, дозвіл на будівництво об`єкта містобудування (далі - дозвіл на будівництво). До заяви додається документ, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою. У разі, якщо замовник (забудовник) не є власником чи користувачем земельної ділянки, також подається нотаріально засвідчена згода власника земельної ділянки на забудову цієї ділянки, а якщо ділянка перебуває у користуванні, - нотаріально засвідчені згоди власника та користувача земельної ділянки на її забудову.
Відповідно до п. 2.1 Положення про порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт, затвердженого наказом Держбуду України від 05.12.2000 № 273 (чинним на момент отримання дозволу на будівництво) для одержання дозволу на виконання будівельних робіт забудовник (замовник) повинен подати до інспекції держархбудконтролю, серед іншого наступні документи: рішення виконавчого органу відповідної ради або місцевої державної адміністрації про дозвіл на будівництво об`єкта містобудування; документ, що посвідчує право власності забудовника чи право користування (у тому числі на умовах оренди) земельною ділянкою, на якій буде розміщено об`єкт містобудування.
Рішенням Запорізької міської ради № 53/86 від 12.12.2007 надано Товариству з обмеженою відповідальністю «Ексім Трейд» дозвіл на підготовку матеріалів погодження місця розташування тимчасової відкритої охоронюваної платної автостоянки та погоджено її місце розташування. Пунктом 7 вказаного рішення передбачено що воно не дає права на проведення будівельно-монтажних робіт на спірній земельній ділянці.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Ексім Трейд» та Товариство з обмеженою відповідальністю «ВІТ ІК» не могло отримати дозволів на початок виконання будівельних робіт, виданий інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Запорізької області № 619/з від 03.07.2008, оскільки на той час не мали права користування спірною земельною ділянкою, та не мали відповідного дозволу міської ради на будівництво.
Відповідно до положень ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі за текстом - Закон), записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав.
Згідно з ч. 2 ст. 9 вказаного Закону, у редакції чинній на момент подачі заяви про державну реєстрацію спірних об`єктів нерухомості, Державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав.
Порядок проведення державної реєстрації прав та їх обтяжень, на момент подачі заяви про державну реєстрацію спірних об`єктів нерухомості, визначався ст. 15 Закону, відповідно до якої державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку:
1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви;
2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень;
3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації;
4) внесення записів до Державного реєстру прав;
5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону;
6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.
Перелік документів для здійснення державної реєстрації прав визначається Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень (703-2011-п).
Особливості процедури державної реєстрації прав власності на нерухоме майно на час подання заяви про реєстрацію (29.12.2015), були визначені Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2013 р. № 868.
Вказана постанова втратила чинність 01.01.2016, на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127. Однак п. 3 даної постанови передбачено що з 1 січня 2016 року заяви у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, подані до 1 січня 2016 року на розгляд органам державної реєстрації прав, утвореним Міністерством юстиції в установленому законодавством порядку, у тому числі подані через посадових осіб органів місцевого самоврядування, адміністраторів центрів надання адміністративних послуг та нотаріусів, підлягають розгляду державними реєстраторами прав на нерухоме майно Міністерства юстиції у строки та у порядку, передбаченому законодавством, що діяло на дату подання таких заяв.
Згідно з п. 49 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2013 року № 868 у разі проведення державної реєстрації права власності з виданою свідоцтва на новозбудовані чи реконструйовані об`єкти нерухомого майна заінтересованою особою є замовник будівництва, крім випадків, передбачених цим Порядком. Для проведення державної реєстрації права власності з видачею свідоцтва на новозбудований об`єкт нерухомого майна заявник подає: документ, що підтверджує виникнення, перехід та припинення речових прав на земельну ділянку; документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта; технічний паспорт на об`єкт нерухомого майна; документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси.
Згідно з ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо заявлене право не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону; подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.
Відповідно до п. 37 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2013 р. № 868, свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане державним реєстратором відповідно до закону є документом, що підтверджує виникнення, перехід та припинення речових прав на нерухоме майно.
Пунктом 24 вказаного Порядку передбачено, що у випадках, установлених законом, державний реєстратор органу державної реєстрації прав після прийняття рішення про державну реєстрацію права власності, відкриття відповідного розділу Державного реєстру прав та/або внесення записів до зазначеного Реєстру формує свідоцтво про право власності на нерухоме майно.
29.12.2015 Товариство з обмеженою відповідальністю «ВІТ І К» звернулось із двома заявами № 15193590 та № 15193441 щодо реєстрації об`єктів нерухомого майна будівель охорони літ. А та літ. Б відповідно.
За інформацією Держаного реєстру речових прав на нерухоме майно підставою для прийняття рішень про державну реєстрацію об`єктів нерухомого майна будівля охорони літ. А та будівля охорони літ. Б були свідоцтва про право власності на нерухоме майно № 52739387 від 05.02.2016 та № 52734019 від 05.02.2016 відповідно.
Вказані свідоцтва оформлені держаним реєстратором Ільющенковим С.О. в порядку п. 24 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 № 868 (чинному при державній реєстрації вказаного об`єкту) на підставі прийнятих ним же рішень про державну реєстрацію прав власності з відкриттям розділу на спірні об`єкти за Товариством з обмеженою відповідальністю «ВІТ І К», на підставі заяв останнього від 29.12.2015.
Таким чином, на момент прийняття рішення про державну реєстрацію об`єкта нерухомого майна будівлі охорони літ. А (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 842017223101) та будівлі охорони літ. Б (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 841923923101) свідоцтв про право власності на нерухоме майно № 52739387 та № 52734019 не існувало, та вони не могли бути підставою для реєстрації, та видані за результатами такої реєстрації.
Для державної реєстрації об`єкту нерухомого майна (реєстраційний номер 842017223101) будівля охорони літ. А, загальною площею 5.8 кв. м., за адресою: м. Запоріжжя, вул. Професора Толока, 14В, та об`єкту нерухомого майна (реєстраційний номер 841923923101) будівля охорони літ. Б, загальною площею 4.8 кв. м., за адресою: м. Запоріжжя, вул. Професора Толока, 14В, ТОВ «ВІТ І К» були подані два однакові пакети документів, а саме: договір оренди землі від 07.04.2009 укладений між Запорізькою міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ексім Трейд»; договір про здійснення спільної діяльності від 11.03.2010, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ексім Трейд» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВІТ І К»; технічний паспорт від 15.10.2015; декларація про готовність об`єкта до експлуатації ЗП42152571766 від 14.09.2015; лист Товариства з обмеженою відповідальністю «РБТІ» на адресу районної адміністрації ЗМР по Ленінському району від 21.12.2015 № 1/21.12 з пропозицією присвоєння поштової адреси.
За інформацією Виконавчого комітету Запорізької міської ради земельна ділянка з кадастровим номером 2310100000:04:031:0209, після повернення до земель територіальної громади міста Запоріжжя за актом приймання-передачі від 17.03.2014, іншим особам у власність або користування не надавалась.
Також, станом на 29.12.2015 договір оренди земельної ділянки не підтверджував речові права на земельну ділянку, навіть за відсутності можливості державного реєстратора бути обізнаним про рішення Господарського суду Запорізької області від 16.05.2013 у справі № 908/1163/13, залишеного без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 21.10.2013.
Таким чином, на час державної реєстрації об`єктів нерухомості: будівлі охорони літ. А та будівлі охорони літ. Б на праві приватної власності за ТОВ «ВІТ І К», а саме 29.12,2015, у вказаного товариства були відсутні правові підстави користування земельною ділянкою з кадастровим номером 2310100000:04:031:0209, на котрій розташовані вказані об`єкти, що унеможливлювало проведення реєстрації вказаного нерухомого майна, відповідно до п. 49 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2013 р. № 868 (чинного станом проведення первинної державної реєстрації права власності).
Розпорядженням голови районної адміністрації Запорізької міської ради по Дніпровському району № 93р від 14.02.2017, на підставі листа ТОВ «Центуріон», відкритій автомийки самообслуговування на 3 пости літ. Т присвоєно поштову адресу: м. Запоріжжя, вул. Професора Толока, 14 В, розташованій на земельній ділянці з кадастровим номером 2310100000:04:031:0164. На час державної реєстрації об`єктів нерухомості: будівлі охорони літ. А та будівлі охорони літ. Б на праві приватної власності за ТОВ «ВІТ І К», а саме: 29.12.2015, рішення про присвоєння поштової адреси: м. Запоріжжя, вул. Професора Толока, 14В, не приймалось, та, відповідно, не могло бути надане державному реєстратору. Вказане підтверджується листами Районної адміністрації Запорізької міської ради по Дніпровському району, Департаментів архітектури та містобудування, та реєстраційних послуг Запорізької міської ради.
Таким чином, державним реєстратором при внесенні запису до Державного реєстру речових прав та прийнятті рішення про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, а саме: об`єкту нерухомого майна (реєстраційний номер 842017223101) будівля охорони літ. А, загальною площею 5.8 кв. м., за адресою: м. Запоріжжя, вул. Професора Толока, 14В, та об`єкту нерухомого майна (реєстраційний номер 841923923101) будівля охорони літ. Б, загальною площею 4.8 кв. м., за адресою: м. Запоріжжя, вул. Професора Толока, 14В, за ТОВ «ВІТ І К», порушено вимоги чинного на час реєстрації законодавства, а саме: ст.ст. 9, 15, 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та п. 49 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (в редакції затвердженій постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 № 868), тому рішення державного реєстратора підлягає скасуванню.
В ході досудового розслідування кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42022082020000029 від 09.09.2022, за ознаками ч. З ст. 358 КК України проведено судову будівельно-технічну експертизу. Відповідно до висновку № 0059 від 17.03.2023, за результатами проведеного дослідження встановлено, що будівля охорони літ.А, загальною площею 5,8 кв.м. та будівля охорони літ.Б, загальною площею 4,8 кв.м., розташовані за адресою: м. Запоріжжя, вул. Професора Толока, 14В, за конструктивними характеристиками, відповідно до вимог нормативно-правових актів - є тимчасовими будівлями.
Частиною 4 статті 5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» встановлено, що не підлягають державній реєстрації речові права на малі архітектурні форми, тимчасові, некапітальні споруди.
Згідно з п. 16 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2013 р. № 868, у разі подання документів, необхідних для проведення державної реєстрації речових прав, не в повному обсязі державний реєстратор приймає рішення про зупинення розгляду заяви, яке МІСТИТЬ рекомендації щодо усунення обставин, що були підставою для його прийняття.
Орган державної реєстрації прав, нотаріус у день прийняття рішення про зупинення розгляду заяви видає таке рішення особисто або надсилає поштою заявникові з повідомленням про вручення.
У разі коли заявник особисто отримує рішення про зупинення розгляду заяви, на примірнику рішення, що залишається для формування реєстраційної або облікової справи, проставляються дата його отримання та підпис заявника.
Заявник усуває обставини, що були підставою для прийняття державним реєстратором рішення про зупинення розгляду заяви, у строк, що не перевищує п`яти робочих днів з моменту отримання відповідного рішення або відправлення його на електронну пошту заявника.
Якщо протягом п`яти робочих днів після отримання заявником рішення про зупинення розгляду заяви до органу державної реєстрації прав, нотаріуса не надійшли документи, які підтверджують усунення в повному обсязі обставин, що були підставою для прийняття такого рішення, державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав.
05.01.2016 державним реєстратором Запорізького міського управління юстиції Ільющенковим С.О. прийнято рішення № 27764218 та № 27764184 про зупинення розгляду заяв про державну реєстрацію прав та їх обтяжень щодо будівель охорони літ. А та літ. Б відповідно. Вказані рішення були отримані заявником 12.01.2016, про що маються відповідні записи на примірниках рішень, що залишились у реєстраційних справах.
05.02.2016 державним реєстратором Запорізького міського управління юстиції Ільющенковим С.О. прийнято рішення № 28108412 та № 28107099 про відновлення розгляду заяв про державну реєстрацію прав та їх обтяжень щодо будівель охорони літ. А та літ. Б відповідно. Тобто всупереч п. 16 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, державним реєстратором після спливу п`яти робочих днів після отримання заявником рішення про зупинення розгляду заяви до органу державної реєстрації прав, не прийнято рішення про відмову в державній реєстрації прав.
Таким чином спірні рішення державного реєстратора винесені в порушення вимог чинного законодавства.
Статтею 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що за результатом розгляду документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор на підставі прийнятого ним рішення про державну реєстрацію прав вносить відомості про речові права, обтяження речових прав до Державного реєстру прав.
Порядок проведення державної реєстрації прав та їх обтяжень, на момент подачі заяви про державну реєстрацію об`єднання спірних об`єктів нерухомості, визначався ст. 18 Закону, відповідно до якої державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку:
Державна реєстрація прав проводиться в такому порядку:
1) прийняття/отримання документів для державної реєстрації прав, формування та реєстрація заяви в базі даних заяв;
2) виготовлення електронних копій документів, поданих для державної реєстрації прав, шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та їх розміщення у Державному реєстрі прав;
3) перевірка документів та/або відомостей Державного реєстру прав, відомостей реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень;
4) прийняття рішення про державну реєстрацію прав (у разі відсутності підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав);
5) відкриття розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідних відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів цих прав;
6) формування витягу з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав для подальшого використання заявником;
7) видача/отримання документів за результатом розгляду заяви. Відповідно до п. 54 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого наказом Кабінету Міністрів України № 1127 від 25.12.2015 (в редакції станом на проведення державної реєстрації спірного об`єкту нерухомості) державна реєстрація права власності на нерухоме майно, утворене шляхом поділу майна, у тому числі в результаті виділення окремого об`єкта нерухомого майна із складу нерухомого майна, що складається з двох або більше об`єктів, або об`єднання майна, проводиться за умови наявності технічної можливості такого поділу або об`єднання нерухомого майна та можливості використання такого майна як самостійного об`єкта цивільних правовідносин.
Для державної реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна, що створюється шляхом поділу або об`єднання, подаються:
- документ, що посвідчує право власності на об`єкт нерухомого майна до його поділу або об`єднання (крім випадків, коли право власності на такий об`єкт вже зареєстровано в Державному реєстрі прав);
- документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта (крім випадків, коли об`єкт нерухомого майна створюється шляхом поділу або об`єднання без проведення будівельних робіт, що відповідно до законодавства потребують отримання дозволу на їх проведення);
- технічний паспорт на новостворений об`єкт нерухомого майна;
- документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси.
Серед документів поданих ТОВ «АСК Авто» державному реєстратору для державної реєстрації об`єднання спірних об`єктів нерухомого майна, так і в наявних у відкритих розділах державного реєстру речових прав на нерухоме майно, щодо об`єднуваних об`єктів відсутній документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси.
Спірним рішенням державного реєстратора були об`єднанні два окремі об`єкти нерухомого майна: 1) будівля охорони літ. А загальною площею 5,8 кв.м; 2) будівля охорони літ. Б загальною площею 4,8 кв.м. При об`єднанні вказаних об`єктів нерухомого майна, утворився новий об`єкт нерухомого майна: «комплекс автостоянки, опис об`єкта: будівля охорони літ. А загальною площею 5,8 кв. м; будівля охорони літ. Б загальною площею 4,8 кв.м; паркани №№ 1, 2; ворота №№ 3, 4; електроопора №№ 5,6,7,8,9,10; замощення І», який включає в себе об`єкти, які не відносяться до об`єднаних об`єктів нерухомості - паркани, ворота, електроопори, замощення, котрі за своєю природою є тимчасовими спорудами, та будучи прийнятими Запорізькою міською радою за актом прийому-передачі від 17.03.2014, разом із земельною ділянкою, належали останній.
Пунктом 6 Правил зберігання транспортних засобів на автостоянках, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 22 січня 1996 року № 115 визначено, що автостоянка повинна мати тверде покриття (асфальтове, бетонне, гравійне, щебеневе), огорожу, освітлення, телефонний зв`язок, приміщення для обслуговуючого персоналу, в`їзні-виїзні ворота із шлагбаумом та запасні ворота на випадок термінової евакуації транспортних засобів. У разі потреби й технічної можливості на автостоянках обладнуються класи з безпеки дорожнього руху, пункти технічного огляду та самообслуговування транспорту, встановлюється пожежна та охоронна сигналізація, гучномовець.
Відповідно до абз. 3 додатку «Б» до ДБН В.2.3-15:2007, автостоянка - це спеціально обладнана відкрита площадка для постійного або тимчасового зберігання легкових автомобілів та інших мототранспортних засобів.
Зазначеними нормами передбачається влаштування тимчасового приміщення для обслуговуючого персоналу, яке може бути демонтовано після припинення права (оренди, користування) на земельну ділянку, а не будівництво капітального нерухомого майна.
Пунктом 5.1 ДБН В.2.3-15:2007 передбачено, що у складі автостоянок для постійного зберігання автомобілів повинні бути відкриті площадки для стоянки автомобілів, приміщення для чергових і зберігання інвентаря, відповідні елементи інженерного обладнання та благоустрою, а також, за необхідності та технічної можливості, можуть бути - пости технічного огляду та дрібного технічного ремонту і миття автомобілів, включаючи пункти-пости самообслуговування - оглядові ями (естакади), місця чищення салону автомобіля. Такі автостоянки можуть бути обладнані сонцезахисними навісами, вітрозахисними стінками, декоративним сонцезахисним і шумозахисним озелененням.
Пунктом 5.9 вказаних ДБН передбачено, що на автостоянках з 50 і більше місцями постійного та тимчасового зберігання автомобілів при головному в`їзді-виїзді повинен влаштовуватися контрольно-пропускний пункт (приміщення для обслуговуючого персоналу, туалету та інше), обладнаний майданчик для зберігання протипожежного інвентарю, встановлення контейнерів-сміттєзбірників.
Отже, виходячи з аналізу положень ст. ст. 179, 181, 188 ЦК України, ДБН В.2.3-15:2007 та Правил зберігання транспортних засобів на автостоянках, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 22 січня 1996 року № 115, автостоянка не є об`єктом нерухомого майна, оскільки утворюється за рахунок інших речей (огорожі, твердого покриття, освітлення, приміщень для обслуговування персоналу), які не є об`єктами нерухомого майна у розумінні ст. 181 ЦК України, оскільки вони безпосередньо не пов`язані з земельною ділянкою, відтак вказаними нормами не визначено правового статусу автостоянки як об`єкта нерухомого майна.
Таким чином, рішення державного реєстратора Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради Коротича Максима Миколайовича (індексний номер рішення 54936880) про відкриття розділу в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстрацію об`єкту нерухомого майна: комплекс автостоянки, за адресою: м. Запоріжжя, вул. Професора Толока, 14в (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 2211367223101), з одночасною реєстрацією права власності за ТОВ «АСК Авто» (розмір частки 1/1), номер запису про право власності 38994467 винесене в порушення вимог чинного законодавства.
Земельні відносини в Україні регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Згідно зі ст. 14 Конституції України передбачено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 116, ч. 1 ст. 123 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Згідно п. «в» ч. 3 ст. 116 ЗК України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на землю. Від імені та в інтересах територіальних громад прав суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради (п. 5 ст. 16 вказаного Закону).
Згідно зі ст. 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу тощо.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Згідно ст. 83 ЗК України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю.
У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності.
Земельна ділянка з кадастровим номером 2310100000:04:031:0209, розташована в межах населеного пункту міста Запоріжжя та є власністю територіальної громади міста Запоріжжя, тобто має статус комунальної власності.
Згідно з інформацією Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, земельна ділянка з кадастровим номером 2310100000:04:031:0209 відноситься до категорії земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, вид використання: для розташування тимчасової відкритої охороняємо!' платної автостоянки, дата державної реєстрації земельної ділянки: 24.04.2009.
Відповідно до статті 125 ЗК України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникають після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.
Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.
Це узгоджується зі статтею 328 ЦК України, відповідно до якої право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.
У ході досудового розслідування кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42022082020000029 від 09.09.2022, за ознаками ч. 3 ст. 358 КК України, на підставі ухвали слідчого судді Ленінського районного суду міста Запоріжжя проведено огляд земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:04:031:0209, в ході котрого встановлено, що на вказаній земельній ділянці функціонує платна охоронювана автомобільна стоянка.
Таким чином, ТОВ «АСК Авто», що є власником спірного об`єкту нерухомого майна, загальною площею основи 13 м2, використовує земельну ділянку комунальної форми власності з кадастровим номером 2310100000:04:031:0209, загальною площею 6495 м2.
Відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи, об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 2310100000:04:031:0209, що належить ТОВ «АСК Авто» фактично є комплексом тимчасових будівель. Вказаний факт свідчить про неправомірне надання статусу «нерухоме майно» шляхом державної реєстрації об`єкту, який відноситься до тимчасових споруд.
Порядком розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затвердженим наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21.10.2011 № 244 визначено механізм розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності.
Зокрема, відповідно до пункту 2.1 Порядку № 244 підставою для розміщення тимчасової споруди є паспорт прив`язки тимчасової споруди.
Розміщення тимчасових споруд самовільно забороняється (п. 2.30 Порядку).
За відомостями містобудівного кадастру, який ведеться Департаментом архітектури та містобудування Запорізької міської ради, відсутня інформація про реєстрацію паспортів прив`язки тимчасових споруд за адресами: м. Запоріжжя, вул. Професора Толока, 14-В; між будинками 14-А та № 18; та на земельній ділянці з кадастровим номером 2310100000:04:031:0209.
Наведені факти свідчать про безпідставне використання ТОВ «АСК Авто» земельної ділянки комунальної форми власності з кадастровим номером 2310100000:04:031:0209, шляхом розміщення на ній тимчасових споруд.
У результаті прийняття державним реєстратором незаконних рішень з індексними номерами №№ 28108600, 28107342, 54936880 на підставі документів, що не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують, з комунальної власності територіальної громади м. Запоріжжя вибула земельна ділянка.
Спірними рішеннями державних реєстраторів, на підставі яких за відповідачем зареєстровано право власності на об`єкт нерухомості по вул. Професора Толока, 14в у м. Запоріжжя, порушено право власності територіальної громади міста на земельну ділянку площею 0,6495 га з кадастровим номером 2310100000:04:031:0209.
У випадку встановлення незаконної/помилкової державної реєстрації тимчасової споруди як об`єкту нерухомого майна, звільненню земельної ділянки, шляхом демонтажу тимчасових споруд, повинно передувати зміна правового статусу вказаного об`єкту, а саме скасування його державної реєстрації як нерухомого майна.
Відповідно до ч. З ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню.
У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються.
На підставі викладеного скасування рішення державного реєстратора є єдиною правовою підставою для внесення відомостей до Державного реєстру прав.
Положення абзацу третього частини третьої статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» також містить пряму вказівку на те, що у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення, що мало наслідком державну реєстрацію зміни, припинення речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження повертаються у стан, що існував до відповідної державної реєстрації, шляхом державної реєстрації змін чи набуття таких речових прав, обтяжень речових прав.
Абзацом 2 пункту 51 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 № 1141, передбачено, що у Державному реєстрі прав під час внесення записів про скасування державної реєстрації прав за допомогою програмних засобів його ведення автоматично поновлюються записи про речові права, їх обтяження, що існували до проведення державної реєстрації прав, що скасована, у разі їх наявності в Державному реєстрі прав.
При цьому відповідно до абзацу 5 п. 52 цього Порядку, у разі коли внесення записів про скасування державної реєстрації прав здійснюється щодо державної реєстрації прав, у результаті якої закрито розділ Державного реєстру прав та реєстраційну справу, в Державному реєстрі прав проставляється відмітка про скасування державної реєстрації прав і відкривається закритий розділ Державного реєстру прав та відповідна реєстраційна справа.
Рішенням Державного реєстратора № 54936880 від 04.11.2020, яке підлягає скасуванню, проведено державну реєстрацію права власності, форма власності: приватна на комплекс автостоянки, що розташований Запорізька обл., м. Запоріжжя, вулиця Толока професора, будинок 14в, за суб`єктом: ТОВ «АСК Авто», відкрито розділ у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстраційну справу на об`єкт нерухомого майна, що в свою чергу, стало підставою прийняття рішення Державного реєстратора №54937151, яким закрито розділи Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстраційну справу за реєстраційними номерами 842017223101, 841923923101.
При скасуванні рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності ТОВ «АСК Авто» на спірний об`єкт нерухомого майна - комплекс автостоянки, відповідні права чи обтяження повертаються у стан, що існував до відповідної державної реєстрації, тобто державним реєстратором при виконанні вказаного рішення будуть відкриті закриті розділи, щодо об`єктів нерухомого майна - будівель охорони літ. А (реєстраційний об`єкту нерухомого майна 842017223101) та літ. Б (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 841923923101).
Таким чином, ефективним способом захисту порушеного права є скасування всього ланцюга правочинів та рішень державних реєстраторів, щодо спірного об`єкту.
Скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію речових прав ТОВ «АСК Авто» на об`єкт нерухомого майна - комплекс автостоянки, припиняє право власності на об`єкт нерухомості, проте не припиняє права приватної власності ТОВ «АСК Авто» на тимчасові будівлі літ. А загальною площею 5,8 кв.м; будівля охорони літ. Б загальною площею 4,8 кв.м, розташовані на земельній ділянці з кадастровим номером 2310100000:04:031:0209.
Пересувні тимчасові споруди не відносяться до нерухомих речей, можуть бути відділені від земельної ділянки і переміщені без їх знецінення та зміни призначення, а тому демонтаж пересувних тимчасових споруд, являючи собою їх фактичне перенесення з місця розташування, не завдає їм шкоди, не припиняє право власності на них. За такого, оскільки з матеріалів справи вбачається, що належний відповідачу об`єкт не є об`єктом нерухомості, а являє собою тимчасову споруду, то не вбачається надмірний тягар для відповідача внаслідок її знесення (демонтажу).
На підставі чого, втручання держави у право на мирне володіння майном, гарантоване ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, у даному випадку - не здійснюється.
Положеннями статей 15,16 Цивільного кодексу України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.
Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені у статті 16 ЦК України.
Відповідно до частини другої статті 16, частини першої статті 215 ЦК України одним із способів захисту порушеного права є визнання недійсним правочину, укладеного з недодержанням вимог, установлених частинами першою - третьої, п`ятої, шостої статті 203 цього Кодексу, зокрема, у зв`язку з невідповідністю змісту правочину ЦК України та іншим актам цивільного законодавства.
У постановах Великої палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 910/856/17 та від 15.05.2019 року в справі № 678/301/12, постанові Верховного Суду від 30 травня 2019 року у справі № 367/5808/16-ц зроблено висновок про те, правова природа процедури реалізації майна на прилюдних торгах полягає у продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів, тобто є правочином, а тому прилюдні торги можуть визнаватися недійсними в судовому порядку з підстав недодержання в момент їх вчинення вимог, які встановлені частинами першою-третьою та шостою статті 203 ЦК України.
Такий висновок узгоджується з нормами ст. ст. 650, 655 та ч. 4 ст. 656 ЦК України, які відносять до договорів купівлі-продажу процедуру прилюдних торгів, результатом яких є видача нотаріусом свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів на підставі складеного та затвердженого в установленому законом порядку акту державного виконавця про проведені торги.
Ураховуючи те, що відчуження майна з прилюдних торгів відноситься до угод купівлі-продажу, така угода може визнаватись недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент ЇЇ учинення вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою, шостою ст. 203 ЦК України (ч. 1 ст. 215 ЦК України).
При вирішенні спору про визнання електронних торгів недійсними судам необхідно встановити, чи мало місце порушення вимог Тимчасового порядку та інших норм законодавства при проведенні електронних торгів; чи вплинули ці порушення на результати електронних торгів; чи мало місце порушення прав і законних інтересів позивачів, які оспорюють результати електронних торгів.
Для визнання судом електронних торгів недійсними необхідним є: наявність підстав для визнання прилюдних торгів недійсними (порушення правил проведення електронних торгів); встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду.
Відповідно до ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Відповідно до ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, АРК, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
Вимога про визнання недійсними електронних торгів є похідною від вимоги про визнання незаконним та скасування рішень державного реєстратора про первинну реєстрацію об`єктів нерухомого майна. Отже, первісне скасування державної реєстрації права власності є підставою для визнання усіх подальших правочинів, які були укладені після скасування державної реєстрації права власності, недійсними, оскільки первинне право власності набуто всупереч установленого законом порядку.
Окрім цього, оспорюваний правочин посягає на суспільні, економічні та соціальні основи місцевого самоврядування, порушує права та охоронювані законом інтереси власника землі - територіальної громади м. Запоріжжя в особі Запорізької міської ради, спрямований на незаконне заволодіння відповідачем ТОВ «АСК Авто» земельною ділянкою з кадастровим номером 2310100000:04:031:0209 (беручи до уваги принцип автоматично переходу права власності на земельну ділянку при відчужені будівлі або споруди, адже об`єкт нерухомості та земельна ділянка, на якій цей об`єкт розташований, за загальним правилом мають розглядатися як єдиний об`єкт права власності - постанова ВП ВС від 22.06.2021 року у справі № 200/606/18).
Також у пунктах 58-59 вказаної постанови Великої Палати Верховного Суду, зазначено, що якщо продажу підлягає об`єкт нерухомості, право власності на який відповідно до частини першої статті 377 ЦК України, частини першої статті 120 ЗК України переходить лише разом з правом власності на земельну ділянку, на якій такий об`єкт розташований, то в інформаційному повідомленні про електронні торги повинен бути зазначений кадастровий номер такої земельної ділянки. Невиконання цієї вимоги призводить до правової невизначеності, що призводить до зменшення конкуренції учасників торгів, та може ввести в оману учасників торгів щодо майна, яке продається.
Відповідно до зазначених вимог пунктом 9 розділу ІІІ Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2831/5, встановлено, що якщо реалізації підлягає нежитлове приміщення, в інформації про майно додатково зазначаються, зокрема, відомості про земельну ділянку, на якій розташоване нежитлове приміщення (її правовий режим та розмір), та її кадастровий номер (за наявності).
Державна реєстрація земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:04:031:0209 у Державному земельному кадастрі проведена 24.04.2009.
В порушення вказаних вимог, у характеристиках лотів 421560 та 410182, відсутні відомості про земельну ділянку (кадастровий номер 2310100000:04:031:0209), на якій розташовані будівля охорони (літ. А) та будівля охорони (літ. Б), правовий режим та розмір такої земельної ділянки, та її кадастровий номер (за наявності).
Велика Палата Верховного Суду звертає увагу, що не може вважатися добросовісною особа, яка набула майно на прилюдних торгах, якщо така особа знала чи мала знати про порушення порядку реалізації майна, зокрема про порушення вимог до інформації про майно. Не може вважатися добросовісною і особа, яка знала чи мала знати про набуття нею майна всупереч закону, зокрема про набуття земельної ділянки окремо від об`єкта нерухомості, який на ній розмішений, чи про набуття такого об`єкта окремо від земельної ділянки, якщо таке набуття не допускається в силу закону (п. 61 постанови від 22.06.2021 у справі № 200/606/18).
Після отримання у власність двох будівель, загальною площею близько 13 м2, ТОВ «АСК Авто», користується сформованою земельною ділянкою, на котрій ці об`єкти розташовані, загальною площею 6495 м2.
У пунктах 67 та 71 цієї ж постанови Великої Палати Верховного Суду зроблено наступні висновки.
Підставою набуття у власність нерухомого майна, придбаного на прилюдних торгах, є договір купівлі-продажу (укладення якого підтверджується протоколом електронних торгів) та дії сторін, спрямовані на передання нерухомого майна у володіння покупця (затвердження акта про проведені електронні торги, видача або надсилання його покупцю, звернення покупця до державного реєстратора з метою державної реєстрації права власності за покупцем).
Свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, не є правовстановлюючим документом, а лише підтверджує вчинення сторонами дій, спрямованих на передання нерухомого майна у володіння покупцю. Видача свідоцтва не тягне переходу права власності на нерухоме майно від боржника до покупця. Відповідно до частини четвертої статті 334 ЦК України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону. Абзац другий пункту 8 розділу X Порядку, відповідно до якого у випадку придбання нерухомого майна документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно, є свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, яке видається нотаріусом на підставі акта про проведені електронні торги, не відповідає зазначеній нормі закону, а тому не підлягає застосуванню згідно з частиною сьомою статті 10 ЦПК України. Тому свідоцтво є лише підставою для державної реєстрації права власності за покупцем, але не є правовстановлюючим документом, і вичерпує свою дію із здійсненням такої реєстрації».
Як наслідок визнання недійсними свідоцтв про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів не є ефективним способом захисту порушеного права.
Підставою проведення державної реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна - будівлю охорони літ. Б за ТОВ «АСК Авто» було свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів № 2371, видане 05.05.2020 приватним нотаріусом Чепковою О.В., яке видане на підставі акту державного виконавця про проведенні електронні торги від 30.03.2020.
Аналогічна ситуація із свідоцтвом про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів № 3916, виданим 19.06.2020 приватним нотаріусом Чепковою О.В., на підставі якого проведено державну реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна - будівлю охорони літ. А за ТОВ «АСК Авто», адже підставою його видачі є акт державного виконавця про проведенні електронні торги від 17.06.2020.
Таким чином, враховуючи, що первинне право власності на спірні об`єкти нерухомого майна ТОВ «ВІТ І К» набуто всупереч установленого законом порядку, а також те що прилюдні торги в обох випадках проведено з порушенням вимог пункту 9 розділу III Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2831/5, електронні торги та акти державних виконавців про їх проведення підлягають визнанню недійсними.
Як наслідок в порядку ч. 3 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», підлягає скасуванню державна реєстрація права власності за ТОВ «АСК Авто» на спірні об`єкти нерухомого майна, проведена приватним нотаріусом Чепковою О.В.
Крім того, з урахуванням наведеного та порушенням вимог пункту 9 розділу III Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2831/5, електронні торги та акти державних виконавців про їх проведення підлягають визнанню недійсними.
Згідно зі статтею 90 Земельного кодексу України порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.
Захист земельних прав - це передбачені законом способи охорони цих прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.
Під способами захисту суб`єктивних земельних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав і вплив на правопорушника (див. пункт 5.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 925/1265/16).
Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЗК України власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України.
Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Статтею 391 ЦК України встановлено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Так, негаторний позов - це позов власника, який є фактичним володільцем майна, до будь-якої особи про усунення перешкод, які ця особа створює у користуванні чи розпорядженні відповідним майном.
Предмет негаторного позову становить вимога володіючого майном власника до третіх осіб про усунення порушень його права власності, що перешкоджають йому належним чином користуватися, розпоряджатися цим майном тим чи іншим способом. Підставою негаторного позову слугують посилання позивача на належне йому право користування і розпорядження майном та факти, які підтверджують дії відповідача у створенні позивачу перешкод щодо здійснення цих правомочностей.
Позивач за негаторним позовом вправі вимагати усунути існуючі перешкоди чи зобов`язати відповідача утриматися від вчинення дій, що можуть призвести до виникнення таких перешкод. Означений спосіб захисту спрямований на усунення порушень прав власника, які не пов`язані з позбавленням його володіння майном.
При цьому поняття перешкод у реалізації прав користування і розпорядження є загальним поняттям і може включати не лише фактичну відсутність доступу до земельної ділянки та можливості використати її за цільовим призначенням, а й будь-які інші неправомірні дії порушника прав, а також рішення органів державної влади чи місцевого самоврядування, договори, інші правочини, у зв`язку з якими розпорядження і користування майном ускладнене або повністю унеможливлене.
Зайняття земельних ділянок фактичним користувачем треба розглядати як таке, що не є пов`язаним із позбавленням власника його права володіння на цю ділянку. Тож, у цьому випадку ефективним способом захисту права, яке позивач як власник земельних ділянок, вважає порушеним, є усунення перешкод у користуванні належним йому майном. Більше того, негаторний позов можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідних земельних ділянок (постанови Великої Палати Верховного Суду від 28.11.2018 року у справі № 504/2864/13-ц (пункт 71), від 04.07.2018 року у справі № 653/1096/16-ц (пункт 96), від 12.06.2019 року у справі № 487/10128/14-ц (пункт 81), від 11.09.2019 року у справі № 487/10132/14-ц (пункт 97), від 16.06.2020 у справі № 145/2047/16-ц (пункт 7.27), від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (пункти 70-71)).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.06.2020 у справі № 145/2047/16-ц виклала висновок про те, що враховуючи підстави позову, наведені позивачем у позовній заяві та в додаткових поясненнях, а також заперечення відповідача, позивач у цій справі наполягає на поверненні йому земельних ділянок, вважаючи, що ці ділянки знаходяться у фактичному користуванні відповідача без установлених законом підстав. Зайняття земельних ділянок фактичним користувачем (тимчасовим володільцем) треба розглядати як таке, що не є пов`язаним із позбавленням власника його права володіння на цю ділянку. Тож у цьому випадку ефективним способом захисту права, яке позивач як власник земельних ділянок вважає порушеним, є усунення перешкод у користуванні належним йому майном, зокрема шляхом заявлення вимоги про повернення таких ділянок. Більше того, негаторний позов можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідних земельних ділянок.
Водночас у пункті 71 постанови від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц Велика Палата Верховного Суду зазначила, що використання у першому реченні слів «(тимчасовим володільцем)» може справляти хибне враження, ніби зайняття земельної ділянки може означати заволодіння (хоч би і тимчасове) цією ділянкою порушником, за яким не зареєстроване право власності, що не відповідало би принципу реєстраційного посвідчення володіння; тому зазначені слова є зайвими.
Крім того, за змістом статті 391 ЦК України негаторний позов застосовується для захисту від порушень, не пов`язаних із позбавленням володіння, а не права володіння (яке належить власнику незалежно від вчинених щодо нього порушень); тому слово «права» у першому реченні є зайвим.
Верховним судом у справі № 914/2075/21 за аналогічних правовідносин (постанова від 21.06.2023), зроблено наступний висновок: «У справі, що переглядається у касаційному порядку, суд апеляційної інстанції приймаючи оскаржену постанову виходив з того, що споруда, яка розташована по вул. Сихівській, 7, є тимчасовою спорудою, малою архітектурною формою, тому у таких випадках підлягає застосуванню стаття 391 ЦК України; відповідач перебуває на спірній земельній ділянці без належних на це правових підстав (укладення договору оренди, тощо) і позовна вимога щодо зобов`язання відповідача звільнити самовільно зайняту земельну ділянку має ознаки негаторного позову.
Ураховуючи наведені вище висновки Великої Палати Верховного Суду, а також встановлені обставини справи щодо фактичного користування відповідачем спірною земельною ділянкою без установлених законом підстав, суд апеляційної інстанції дійшов обгрунтованого висновку про те, що належним способом захисту порушеного права у цьому спорі є саме негаторний позов, який у даному випадку було вірно задоволено».
Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
У рішенні від 31.07.2003 у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у вказаному рішенні Європейського суду з прав людини, ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.
При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Разом з цим вбачається, що розташування на земельній ділянці за кадастровим номером 2310100000:04:031:0209, площею 0,6495 га, тимчасових споруд, що належать ТОВ «АСК АВТО», перешкоджає Запорізькій міській раді вільно користуватися та розпоряджатися належним нерухомим майном (земельною ділянкою).
Згідно з ст. 186 ЦК України річ призначена для обслуговування іншої (головної) речі і пов`язана з нею спільним призначенням є її приналежністю. Так, згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно єдиний майновий комплекс (реєстраційний № об`єкта 2211367223101) зареєстрований як окремий об`єкт нерухомого майна, а паркани, ворота, електроопори та замощення не зареєстровано, як окремі об`єкти нерухомого майна, а є приналежністю складової частини об`єкта - комплексу автостоянки. Поряд із цим, відповідно до ч.4 ст. 5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», не підлягають державній реєстрації речові права окремо на споруди, що є приналежністю головної речі, або складовою частиною речі.
Відповідно до акту приймання - передачі земельної ділянки, з кадастровим номером 2310100000:04:031:0209 від 17.03.2014 складеного Запорізькою міською радою та представником ТОВ «Ексім Трейд», на земельній ділянці знаходились: освітлювальні стовпи та паркан.
Як вже зазначалось, відповідно до висновку експерта № 0059 за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи від 17.03.2023, за сукупністю конструктивних характеристик, будівлі охорони літ. А та літ. Б є збірно-розбірними будівлями, які складаються з комплексів площинних і лінійних елементів та виробів, що об`єднуються в конструктивну систему на місці експлуатації. Вказані будівлі можливо швидко демонтувати та знову побудувати на іншій бетонній основі.
Враховуючи викладене, належним та ефективним способом захисту порушеного права територіальної громади міста Запоріжжя в особі Запорізької міської ради на земельну ділянку є подання негаторного позову, а саме зобов`язання ТОВ «АСК Авто» усунути перешкоди Запорізькій міській раді у користування земельною ділянкою за кадастровим номером 2310100000:04:031:0209, шляхом знесення належних останньому тимчасових споруд, скасування рішень державних реєстраторів, визнання недійсними прилюдних торгів.
Відповідно до ст. 131-1 Конституції України, в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Право звернення прокурора до суду в інтересах держави передбачено також статтею 23 Закону України «Про прокуратуру» та ст. 53 ГПК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Згідно з ч. 4, 5 ст. 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.
Поняття «інтереси держави» на даний час в законі не закріплене, проте таке визначення міститься в рішенні Конституційного суду України № З-рп/99 від 08.04.1999, згідно якого поняття «інтереси держави» є оціночним і в кожному конкретному випадку прокурор або його заступник самостійно визначає, з посиланням на законодавство, підстави подання позову, вказує в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних інтересів держави, обґрунтовує необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Так, пунктом 3 вказаного рішення суд в загальному, не пов`язуючи поняття з конкретними нормами, які підлягають тлумаченню, вказує, що державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних дій, програм, спрямованих за захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.
Статтею 14 Конституції України встановлено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.
При цьому, п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України та ч. З ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; у разі відсутності такого органу.
Перший «виключний випадок» передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.
У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.
«Нездійснення захисту» виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.
«Здійснення захисту неналежним чином» виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.
«Неналежність» захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту Інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.
У позовній заяві прокурор має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу, зокрема, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
При визначенні позивача, який діє від імені держави України, прокурор керується положеннями рішення Конституційного Суду України № 3 рп/99 від 08.04.99 у справі № 1-1/99, згідно з п. 5 якого поняття «орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах», означає орган, на який державою покладено обов`язок по здійсненню конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованих на захист інтересів держави в суді.
Таким органом, відповідно до ст. ст. 6, 7, 13, 19, 143 Конституції України, може виступати орган державної влади або орган місцевого самоврядування, якому надані повноваження органу виконавчої влади, які зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу.
Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до
У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.
«Нездійснення захисту» виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.
«Здійснення захисту неналежним чином» виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.
«Неналежність» захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту Інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.
У позовній заяві прокурор має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу, зокрема, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
При визначенні позивача, який діє від імені держави України, прокурор керується положеннями рішення Конституційного Суду України № 3 рп/99 від 08.04.99 у справі №1-1/99, згідно з п. 5 якого поняття «орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах», означає орган, на який державою покладено обов`язок по здійсненню конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованих на захист інтересів держави в суді.
Таким органом, відповідно до ст. ст. 6, 7, 13, 19, 143 Конституції України, може виступати орган державної влади або орган місцевого самоврядування, якому надані повноваження органу виконавчої влади, які зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу.
Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
Вказані правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.
Згідно зі ст. 18-1 Закону України «Про місцеве самоврядування» орган місцевого самоврядування може бути позивачем та відповідачем у судах загальної юрисдикції, зокрема, звертатися до суду, якщо це необхідно для реалізації його повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування.
З урахуванням наведених вимог закону, а також положень ст. ст. 15, 16, 17, 319, 386 Цивільного кодексу України Запорізька міська рада має право звернутися до суду за захистом порушеного права як власник земель комунальної власності, однак заходів до усунення порушень законодавства дотепер не вжито.
З метою встановлення наявності підстав для представництва, Дніпровською окружною прокуратурою на адресу Запорізької міської ради було скеровано лист від 23.03.2023 № 53-96-1985вих-23, яким повідомлено про встановлені порушення вимог законодавства при використанні земель комунальної власності.
Як власник спірної земельної ділянки, враховуючи, що відповідно до ст. 14 Конституції України, земля є основним національним багатством, Запорізька міська рада повинна була вжити заходів до усунення порушень законодавства, зокрема шляхом пред`явлення позовної заяви.
Запорізькою міською радою відповідних заходів до усунення порушень законодавства за вказаними фактами не вжито, що підтверджується листом Департаменту правового забезпечення міської ради від 17.04.2023 № 02-07/1186.
Таким чином, з моменту встановлення незаконності проведення державної реєстрації тимчасових споруд, як об`єкту нерухомого майна, та використання ТОВ «АСК Авто» земельної ділянки комунальної форми власності без належних правових підстав, а також з часу повідомлення про зазначені факти порушень прокуратурою, Запорізькою міською радою до цього часу не вжито відповідних заходів щодо усунення наведених порушень законодавства.
Викладене вказує на усвідомлену пасивну поведінку уповноваженого суб`єкта владних повноважень та свідчить про нездійснення ним захисту інтересів держави протягом розумного строку.
Верховним Судом у постанові від 15.10.2019 у справі № 903/129/18 зазначено, що факт не звернення до суду відповідного органу державної влади чи місцевого самоврядування з позовною заявою, яка б відповідала вимогам процесуального законодавства та відповідно мала змогу захистити інтереси Українського народу, свідчить про те, що зазначений орган неналежно виконує свої повноваження, у зв`язку з чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів держави та звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини.
Ураховуючи викладене, на підставі ст. 131-1 Конституції України, ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», наявні підстави для пред`явлення цього позову прокурором в інтересах держави в особі Запорізької міської ради.
Враховуючи вище викладені обставини, надані докази та законодавство України, суд вважає, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Заперечення відповідача 2 щодо позову суд вважає безпідставним з урахуванням наведеного.
Витрати зі сплати судового збору відповідно до ч. 9 ст. 129 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача 1.
Керуючись ст. ст. 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив
Позов задовольнити повністю.
Усунути перешкоди територіальній громаді міста Запоріжжя в особі Запорізької міської ради у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою з кадастровим номером 2310100000:04:031:0209, площею 0,6495 га, вартістю 30 030 444,00 грн, наступним шляхом:
- скасувати рішення державного реєстратора Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради Коротича Максима Миколайовича (індексний номер рішення 54936880) про державну реєстрацію права власності на комплекс автостоянки, що розташований за адресою: м. Запоріжжя, вул. Професора Толока, 14в (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 2211367223101), за суб`єктом: ТОВ «АСК Авто» (номер відомостей про речове право: 38994467), з відкриттям розділу у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстраційної справи на об`єкт нерухомого майна;
- визнати недійсними електронні торги, проведені Державним підприємством «Сетам», на яких 23.03.2020 була реалізована будівля охорони (літ. Б), загальною площею 4,8 кв.м., за адресою: м. Запоріжжя, вул. П.Толока (Маршала Чуйкова), 14В, за результатами яких складено протокол електронних торгів № 471002 за лотом 410182 від 23.03.2020, затверджений державним підприємством «СЕТАМ»;
- визнати недійсним акт про проведені електронні торги, складений 30.03.2020 державним виконавцем Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) в рамках виконавчого провадження № 60416561 на підставі електронних торгів № 471002 за лотом 410182 від 23.03.2020, затвердженого Державним підприємством «СЕТАМ»;
- скасувати державну реєстрацію права власності ТОВ «АСК Аато» (ідентифікаційний код юридичної сооби 43412493) на об`єкт нерухомого майна: будівля охорони літ. Б загальною площею 4,8 кв.м, за адресою: м. Запоріжжя, вул. Професора Толока, 14в (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 841923923101), номер відомостей про речове право: 36404258, проведеної на підставі рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Чепкової О.В. (індексний номер рішення 52136005);
- визнати недійсними електронні торги, проведені Державним підприємством «Сетам», на яких 02.06.2020 реалізована будівля охорони (літ. А), загальною площею 5,8 кв.м., за адресою: м. Запоріжжя, вул. П.Толока (Маршала Чуйкова), буд. 14-В, за результатами яких був складений протокол електронних торгів № 482824 за лотом 421560 від 02.06.2020, затверджений державним підприємством «СЕТАМ».
- визнати недійсним акт про проведені електронні торги, складений 17.06.2020 державним виконавцем Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) в рамках виконавчого провадження № 60416561 на підставі електронних торгів № 482824 за лотом 421560 від 02.06.2020, затвердженого Державним підприємством «СЕТАМ»;
- скасувати державну реєстрацію права власності ТОВ «АСК Авто» (ідентифікаційний код юридичної особи 43412493) на об`єкт нерухомого майна: будівля охорони літ. А загальною площею 5,8 кв.м, за адресою: м. Запоріжжя, вул. Професора Толока, 14в (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 842017223101), номер відомостей про речове право: 36970196, проведеної на підставі рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Чепкової О.В. (індексний номер рішення 52752166).
- скасувати рішення державного реєстратора Запорізького міського управління юстиції Ільющенкова Сергія Олександровича (індексний номер рішення 28108600) про державну реєстрацію права власності на будівлю охорони літ. А, загальною площею 5,8 м2, що розташована за адресою: м. Запоріжжя, вул. Професора Толока, 14в (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 842017223101), за суб`єктом: Товариство з обмеженою відповідальністю «ВІТ І К» (номер відомостей про речове право: 13143138), з відкриттям розділу у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстраційної справи на об`єкт нерухомого майна;
- скасувати рішення державного реєстратора Запорізького міського управління юстиції Ільющенкова Сергія Олександровича (індексний номер рішення 28107342) про державну реєстрацію права власності на будівлю охорони літ. Б, загальною площею 4,8 м2, що розташована за адресою: м. Запоріжжя, вул. Професора Толока, 14в (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 841923923101), за суб`єктом: Товариство з обмеженою відповідальністю «ВІТ І К» (номер відомостей про речове право: 13141711), з відкриттям розділу у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстраційної справи на об`єкт нерухомого майна.
Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «АСК Авто» (бул. Будівельників, 7-А, м. Запоріжжя, 69123, ідентифікаційний код юридичної особи 43412493) звільнити земельну ділянку з кадастровим номером 2310100000:04:031:0209, шляхом знесення розташованих на ній тимчасових споруд: будівлі охорони літ. А загальною площею 5,8 м2 та будівлі охорони літ. Б загальною площею 4,8 м2.
Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю «АСК Авто» (бул. Будівельників, 7-А, м. Запоріжжя, 69123, ідентифікаційний код юридичної особи 43412493) на користь Запорізької обласної прокуратури в особі Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя (місто Запоріжжя, вулиця Фанатська, 14, ідентифікаційний код юридичної особи 02909973, розрахунковий рахунок: UA438201720343180001000000271, відкритий в державній казначейській cлужбі України, м. Київ, МФО 820172, отримувач: Запорізька обласна прокуратура, ідентифікаційний код юридичної особи 02909973, код класифікації видатків бюджету - 2800) кошти, витрачені у 2023 році на сплату судового збору при здійсненні представництва інтересів держави у розмірі 26 840,00 грн (двадцять шість тисяч вісімсот сорок гривень 00 коп.). Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 20.12.2023.
Суддя І. С. Горохов
Суд | Господарський суд Запорізької області |
Дата ухвалення рішення | 06.12.2023 |
Оприлюднено | 25.12.2023 |
Номер документу | 115817431 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин про усунення порушення прав власника |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні