Рішення

від 19.12.2023 по справі 910/12979/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

19.12.2023Справа № 910/12979/23

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогазбуріння»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної

системи України»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Міністерство енергетики України

про стягнення 4.252.622,01 грн

Суддя Сівакова В.В.

секретар судового засідання Ключерова В.С.

за участю представників сторін

від позивача Марущак С.В., ордер серії АІ № 1472055 від 04.10.2023

від відповідача Головатюк В.О., ордер серії АІ № 1505854 від 05.12.2023

від третьої особи Слуценко Р.П., самопредставництво

СУТЬ СПОРУ:

16.08.2023 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогазбуріння» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» про стягнення 4.252.622,01 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 14.11.2019 між сторонами було укладено договір транспортування природного газу № 1907000470 (далі договір). Відповідно до умов договору: п. 2.1 відповідач надає позивачу послугу транспортування природного газу на умовах, визначених у цьому договорі, а позивач сплачує відповідачу встановлену в договорі вартість такої послуги та плат (за їх наявності), які виникають при його виконанні; п. 2.2 послуги надаються на умовах, визначених у кодексі (Кодексі газотранспортної системи далі кодекс ГТС), з урахуванням особливостей, передбачених цим договором; п. 3.1 відповідач зобов`язаний… розміщувати на своєму веб-сайті чинні тарифи, вартість послуг балансування, типовий договір транспортування природного газу і кодекс ГТС, … повідомляти позивача про зміну умов, які стали підставою для укладання цього договору…; п. 7.1. вартість послуг розраховується … балансування за фактичною вартістю, яка визначається відповідно до порядку, встановленого кодексом ГТС; п. 7.3. тарифи, передбачені п. 7.1. цього розділу є обов`язковими для сторін з дати набрання чинності постановою регулятора щодо їх встановлення. Визначена на їх основі вартість послуг застосовується сторонами при розрахунках за послуги згідно з умовами цього договору. Відповідно до абз. 2 п. 9.1. договору у разі виникнення у позивача позитивного добового небалансу відповідач здійснює купівлю у позивача, а позивач продаж природнього газу відповідачу в обсягах позитивного добового небалансу за ціною яка встановлюється розділом XIV кодексу ГТС. Відповідно до положень договору та кодексу ГТС відповідач протягом березня 2022 року щоденно оприлюднював маржинальну ціну придбання природного газу на кожну газову добу на своєму офіційному веб-сайті в мережі Інтернет https://tsoua.com/ в розрізі кожної доби місяця. Однак 25.03.2022 відповідачем в порушення умов договору та кодексу ГТС самостійно без будь-якого попередження або узгодження із позивачем, здійснено перерахунок ціни купівлі позитивного небалансу за весь березень 2022 року. Замість маржинальної ціни відповідачем застосовано ціну на рівні 15.190,97 грн за тис. куб. метрів з ПДВ. В той же день (25.03.2022) позивачем направлено запит на електронну адресу відповідача з проханням надати пояснення підстав перерахування позитивного небалансу. На запит було надано відповідь, відповідно до якої підпункт 2.1. пункту 2 наказу Міністерства енергетики України № 110 від 07.03.2022 Про вжиття тимчасових запобіжних заходів", зі змінами від 18.03.2022 наказує відповідачу за умови функціонування інформаційної платформи та за умови технічної можливості приймати, обробляти добові дані про надходження/відбір ресурсу в/з газотранспортної системи: розраховувати плату за позитивний небаланс замовників послуг транспортування … на рівні 15.190,97 грн за тис. куб. метрів з ПДВ (результат торгів 22.02.2022) (далі наказ № 110). У відкритому доступі наказу № 110 немає, крім того у листі Міністерства юстиції України від 03.08.2023 на адвокатський запит щодо державної реєстрації наказів Міненерго від 07.03.2022 № 110 та від 18.03.2022 № 127, зазначено, що ці накази Міністерством енергетики України на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України не подавались, в Міністерстві юстиції України не зареєстровані та відповідно для включення до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів та опублікування в інформаційному бюлетені «Офіційний вісник України» не надходили. Враховуючи викладене, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача 4.252.622,01 грн боргу за позитивний добовий небаланс за договором транспортування природного газу № 1907000470 від 14.11.2019.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.08.2023 відкрито провадження у справі № 910/12979/23 та прийнято позовну заяву до розгляду; розгляд справи вирішено здійснювати в порядку загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 05.10.2023.

Даною ухвалою встановлено відповідачу строк у п`ятнадцять днів з дня вручення даної ухвали для подачі відзиву на позов з урахуванням вимог ст. 165 Господарського процесуального кодексу України з доданням доказів, що підтверджують обставини викладені в ньому, та докази направлення цих документів позивачу.

У відповідності до ст. 242 Господарського процесуального кодексу України ухвалу про відкриття провадження у справі від 23.08.2023 було направлено відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення за № 0105494993534 за адресою, що зазначена в позовній заяві, а саме: 03065, м. Київ, пр. Гузара Любомира, 44, яка згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань є місцезнаходженням відповідача.

Відповідач ухвалу суду від 23.08.2023, надіслану за вказаною вище адресою, отримав 04.09.2023, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення за № 0105494993534, а отже відповідач мав подати відзив на позов у строк до 19.09.2023 включно.

22.09.2023 від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву (поданий до відправлення до поштового відділення зв`язку 19.09.2023). У відзиві відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує повністю посилаючись на те, що відповідно до ст. 6 Закону України «Про ринок природного газу» центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в нафтогазовому комплексі, розробляє і за результатами консультацій з суб`єктами ринку природного газу, представниками споживачів (у тому числі побутових споживачів) та за погодженням з Регулятором затверджує Національний план дій, що є обов`язковим для виконання всіма суб`єктами ринку природного газу. Національний план дій визначає заходи для усунення або зменшення загального негативного впливу кризової ситуації. Наказом Міністерства енергетики України № 687 від 02.11.2015 було затверджено Національний план дій, який є обов`язковим для виконання всіма суб`єктами ринку природного газу. Наказом Міністерства енергетики України № 110 від 07.03.2022 «Про вжиття запобіжних заходів» було визначено тимчасові заходи, які мають бути вжиті учасниками ринку, в тому числі і Оператором ГТС, зокрема, щодо необхідності здійснення Оператором ГТС розрахунку плати за позитивний небаланс замовників послуг транспортування, що є суб`єктами господарювання, що здійснюють видобуток природного газу, застосовуючи ціну останньої реалізації природного газу приватними українськими видобувними компаніями на нафтовій біржі «Українська енергетична біржа» згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 1433 від 30.12.2021 «Про затвердження переліку видів продукції, торгівля якими здійснюється виключно на організованих товарних ринках» на рівні 15.190,97 грн за тис. куб. метрів з податком на додану вартість (результат торгів 22.02.2022). Таким чином, на думку відповідача, Оператором ГТС було дотримано вимоги розділу ХІV Кодексу ГТС, а оплата вартості позитивного небалансу була здійснена Товариством з обмеженою відповідальністю «Нафтогазбуріння» в повному обсязі та, як визначено змістом акту врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць 2022 року № 03-2022-1907000470 від 31.03.2022. У відзиві також міститься клопотання про залучення до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Міністерство енергетики України.

29.09.2023 від позивача до суду надійшла відповідь на відзив на позовну заяву.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/12979/23 від 05.10.2023 продовжено строк підготовчого провадження на 30 (тридцять) днів; відкладено підготовче засідання на 31.10.2023; залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Міністерство енергетики України; зобов`язано залучену третю особу ознайомитись з матеріалами справи та подати письмові пояснення щодо позову.

10.10.2023 від відповідача до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив.

18.10.2023 третьою особою до суду подано клопотання про надання матеріалів справи для ознайомлення. 18.10.2023 представник третьої особи ознайомився з матеріалами справи, що підтверджується наявною у справі відповідною розпискою представника третьої особи.

30.10.2023 від третьої особи до суду надійшли пояснення по справі, в яких Міністерство енергетики України проти задоволення позовних вимог заперечувало з тих підстав, що накази № 110 від 07.03.2022 «Про вжиття запобіжних заходів» та № 127 від 18.03.2022 «Про внесення змін до наказу Міністерства енергетики України від 07.03.2022 № 110» були прийняті в межах повноважень третьої особи та згідно Національного плану дій, який було затверджено наказом Міністерства енергетики України № 687 від 02.11.2015, а отже, заходи, які визначено у наказі № 110 від 07.03.2022, були обов`язковими для учасників ринку.

31.10.2023 у підготовчому засіданні відповідно до ст. 183 Господарського процесуального кодексу України було оголошено перерву до 14.11.2023.

07.11.2023 від позивача до суду надійшли заперечення на пояснення третьої особи.

14.11.2023 у підготовчому засіданні судом постановлено ухвалу на місці, не виходячи до нарадчої кімнати, у відповідності до ст.ст. 182, 185 Господарського процесуального кодексу України, про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 05.12.2023.

Позивач в судовому засіданні 05.12.2023 позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач в судовому засіданні 05.12.2023 проти задоволення позовних вимог заперечував повністю.

Третя особа в судовому засіданні 05.12.2023 проти задоволення позовних вимог заперечувала повністю.

05.12.2023 у судовому засіданні відповідно до ст. 216 Господарського процесуального кодексу України було оголошено перерву до 19.12.2023.

В судовому засіданні 19.12.2023 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників учасників справи, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

14.11.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Нафтогазбуріння» (далі - Замовник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» (далі - Оператор, відповідач) укладено договір транспортування природного газу № 1907000470 (далі договір).

Відповідно до п. 2.1 договору Оператор надає Замовнику послугу транспортування природного газу (далі - послуга) на умовах, визначених у цьому договорі, а Замовник сплачує Оператору встановлені в цьому договорі вартість такої послуги та плат (за їх наявності), які виникають при його виконанні.

У п. 2.2 договору послуги надаються на умовах, визначених у Кодексі, з урахуванням особливостей, передбачених цим договором. Замовник погоджується з тим, що обов`язковою умовою надання послуги є доступ Замовника до інформаційної платформи на підставі Правил надання доступу до інформаційної платформи, розміщених на веб-сайті Оператора. Підписанням цього договору Замовник підтверджує, що він ознайомлений із Правилами надання доступу до інформаційної платформи, розміщеними на веб-сайті Оператора, та надає згоду на їх застосування та дотримання. Замовник усвідомлює, що порушення ним зазначених Правил позбавляє його права пред`являти претензії до Оператора з приводу якості послуги та покладає на нього зобов`язання із відшкодування Оператору шкоди або збитків, завданих такими діями або бездіяльністю Замовника.

Пунктами 2.5, 2.6 договору унормовано, що Замовник має виконувати вимоги, визначені в Кодексі, подавати газ в точках входу та/або приймати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим договором, протягом погоджених термінів, а також оплачувати послуги на умовах, зазначених у договорі. Оператор має виконувати вимоги, визначені в Кодексі, приймати газ в точках входу та/або передавати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим договором, протягом погоджених термінів.

У п. 2.8 договору вказано, що взаємовідносини між Замовником та Оператором при забезпеченні (замовленні, наданні, супроводженні) послуг транспортування за цим договором здійснюються сторонами через інформаційну платформу Оператора відповідно до вимог Кодексу. Замовник набуває права доступу до інформаційної платформи з моменту підписання цього договору, а його уповноважені особи - з моменту їх авторизації, що оформлюється наданим Замовником повідомленням на створення облікового запису уповноважених осіб користувача платформи за формою, визначеною Кодексом. Після набуття права доступу до інформаційної платформи Замовник зобов`язується дотримуватися порядку взаємодії з інформаційною платформою, визначеного Кодексом.

У п. 3.1 договору визначено обов`язок Оператора розміщувати на своєму веб-сайті чинні тарифи, вартість послуг з врегулювання добового небалансу (в редакції додаткової угоди № 2 від 21.04.2020).

Згідно з п. 9.1 договору сторони дійшли згоди, що у разі виникнення у Замовника добового небалансу Оператор здійснює купівлю/продаж природного газу Замовника в обсягах добового небалансу.

У разі виникнення у Замовника негативного добового небалансу Оператор здійснює продаж Замовнику, а Замовник купівлю в Оператора природного газу в обсягах негативного добового небалансу за ціною, яка встановлюється розділом XIV Кодексу.

У разі виникнення у Замовника позитивного добового небалансу Оператор здійснює купівлю у Замовника, а Замовник продаж природного газу Оператору в обсягах позитивного добового небалансу за ціною, яка встановлюється розділом XIV Кодексу (п. 9.2 договору).

Відповідно до п. 11.4 договору врегулювання щодобових небалансов оформлюються одностороннім актом за підписом Оператора на весь обсяг щодобових небалансів. В акті зазначаються щодобові обсяги небалансів, а також ціни, за якими Оператор врегулював щодобові небаланси» (у розрізі кожної доби).

Цей договір набирає чинності з дати його підписання сторонами та діє з дати, наступної за датою внесення рішення органу ліцензування про видачу Оператору ліцензії на провадження діяльності з транспортування природного газу до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, але не раніше 01.01.2020, до 31.12.2020, а в частині взаєморозрахунків до повного їх виконання.

Цей договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік. Якщо не менше ніж за місяць до закінчення строку дії цього договору жодною зі сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов (п. 17.1 договору).

Додатковою угодою № 1 від 31.12.2019 внесено зміни до п. 17.1 договору та визначено, що договір діє до 31.12.2022, а в часині розрахунків до їх повного виконання.

Як вказує позивач, відповідно до інформації, яка міститься на веб-сайті Української енергетичної біржі, з 19.01.2022 маржинальна ціна придбання/продажу та середньозважена ціна короткострокових стандартизованих продуктів розраховується відповідно до пунктів 9 та 14 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС з використанням інформації про операції, що відбулися на торговій платформі ТОВ «Українська енергетична біржа». При визначенні розміру фінансового забезпечення використовується маржинальна ціна придбання (з урахуванням величини коригування 10%). Так, до березня 2022 року відповідач здійснював купівлю та продаж природного газу за маржинальною ціною.

Відповідно до положень договору та Кодексу ГТС Оператор ГТС протягом березня 2022 року щоденно оприлюднював маржинальну ціну придбання природного газу на кожну газову добу на своєму офіційному веб-сайті в мережі Інтернет https://tsoua.com/ в розрізі кожної доби місяця.

25.03.2022 Оператором самостійно без будь-якого попередження або узгодження із Замовником, здійснено перерахунок ціни купівлі позитивного небалансу за весь березень 2022 року. Замість маржинальної ціни Оператором застосовано ціну на рівні 15.190,97 грн. за тис. куб. метрів з податком на додану вартість.

25.03.2022 Товариством з обмеженою відповідальністю «Нафтогазбуріння» було направлено запит на електронну адресу відповідача: iplatforma@tsoua.com з проханням надати пояснення підстав перерахування позитивного небалансу по ціні 12.659,14 грн без ПДВ (або 15.190,97 грн з податком на додану вартість) за тис. куб. метрів.

У відповідь на вказаний лист Товариством з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» було повідомлено, що наказом Міністерства енергетики України № 110 від 07.03.2022 №110 (з урахуванням змін, які внесено наказом № 127 від 18.03.2022) зобов`язано Оператора ГТС розраховувати плату за позитивний небаланс замовників послуг транспортування, що є суб`єктами господарювання, що здійснюють видобуток природного газу, застосовуючи ціну останньої реалізації природного газу приватними українськими видобувними компаніями на товарній біржі «Українська енергетична біржа» згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 1433 від 30.12.2021 «Про затвердження переліку видів продукції, торгівля якими здійснюється виключно на організованих товарних ринках» на рівні 15.190,97 грн за тис. куб. метрів з ПДВ (результати торгів 22 лютого 2022 року).

Наразі, за твердженнями позивача, керуючись наказами, що не мають статусу нормативно-правових актів, за березень 2022 року Оператор сплатив Товариству з обмеженою відповідальністю «Нафтогазбуріння» 1.802.724,79 грн, що підтверджується актом № 3-2022-1907000470 врегулювання щодобових небалансів, оскільки користувався ціною, встановленою наказом Міністерства енергетики України № 127 від 18.03.2022 у розмірі 15.190,97 грн за тис. куб. метрів з податком на додану вартість. На думку позивача, такі дії Оператора є незаконними, оскільки, сторони погодили у договорі порядок формування ціни на купівлю/продаж добового небалансу та визначили, що такий порядок встановлюється Кодексом ГТС. Якщо б відповідач дотримувався встановленого договором та Кодексом ГТС порядку формування ціни та користувався маржинальною ціною для купівлі добового небалансу за березень місяць 2022 року, він мав би сплатити 6.055.346,80 грн, що підтверджується розрахунком, що додається у додатку № 2 до позову. З огляду на наведене вище у сукупності, позивач звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» про стягнення 4.252.622,01 грн.

Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Згідно ч. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Частиною 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України визначено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням

Статтею 20 Господарського кодексу України передбачено, що кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Верховним Судом у постанові від 19.01.2022 по справі № 924/316/21 вказано, що наведена норма визначає об`єктом захисту саме порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язано із позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.

Встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, про захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

Щодо порушеного права господарський суд зазначає, що таким слід розуміти такий стан суб`єктивного права, при якому воно зазнавало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок якого суб`єктивне право уповноваженої особи зазнало зменшення або ліквідації як такого. Порушення права пов`язане з позбавленням його носія можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Таким чином, виходячи зі змісту ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України, ст. 20 Господарського кодексу України застосування певного способу судового захисту вимагає доведеності належними доказами сукупності таких умов: наявності у позивача певного суб`єктивного права (інтересу); порушення (невизнання або оспорювання) такого права (інтересу) з боку відповідача; належності обраного способу судового захисту (адекватність наявному порушенню та придатність до застосування як передбаченого законодавством ефективність), і відсутність (недоведеність) будь-якої з означених умов унеможливлює задоволення позову.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України.

Частиною 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.

Отже, позивачем при зверненні до суду з позовом повинно бути доведено суду обставини порушення його прав та законних інтересів з боку відповідача, а саме порушення останнім своїх обов`язків за договором транспортування природного газу № 1907000470 від 14.11.2019, виникнення у відповідача обов`язку сплатити певну суму грошових коштів, а саме оплатити вартість небалансів за певною ціною, строк виконання якого настав.

Як вказувалось вище, обгрунтовуючи позовні вимоги, керуючись наказами, які не мають статусу нормативно-правових актів, за березень 2022 року Оператор сплатив Товариству з обмеженою відповідальністю «Нафтогазбуріння» 1.802.724,79 грн, що підтверджується актом № 3-2022-1907000470 врегулювання щодобових небалансів, оскільки користувався ціною, встановленою наказом Міністерства енергетики України № 127 від 18.03.2022 у розмірі 15.190,97 грн за тис. куб. метрів з податком на додану вартість. На думку позивача, такі дії Оператора є незаконними, оскільки, сторони погодили у договорі порядок формування ціни на купівлю/продаж добового небалансу та визначили, що такий порядок встановлюється Кодексом ГТС. Якщо б відповідач дотримувався встановленого договором та Кодексом ГТС порядку формування ціни та користувався маржинальною ціною для купівлі добового небалансу за березень місяць 2022 року, він мав би сплатити 6.055.346,80 грн, що підтверджується розрахунком, що додається у додатку № 2 до позову. Означене і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог відповідачем наголошено, що відповідно до ст. 6 Закону України «Про ринок природного газу» центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в нафтогазовому комплексі, розробляє і за результатами консультацій з суб`єктами ринку природного газу, представниками споживачів (у тому числі побутових споживачів) та за погодженням з Регулятором затверджує Національний план дій, що є обов`язковим для виконання всіма суб`єктами ринку природного газу. Національний план дій визначає заходи для усунення або зменшення загального негативного впливу кризової ситуації. Наказом Міністерства енергетики України № 687 від 02.11.2015 було затверджено Національний план дій, який є обов`язковим для виконання всіма суб`єктами ринку природного газу. Наказом Міністерства енергетики України № 110 від 07.03.2022 «Про вжиття запобіжних заходів» було визначено тимчасові заходи, які мають бути вжиті учасниками ринку, в тому числі і Оператором ГТС, зокрема, щодо необхідності здійснення Оператором ГТС розрахунку плати за позитивний небаланс замовників послуг транспортування, що є суб`єктами господарювання, що здійснюють видобуток природного газу, застосовуючи ціну останньої реалізації природного газу приватними українськими видобувними компаніями на нафтовій біржі «Українська енергетична біржа» згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 1433 від 30.12.2021 «Про затвердження переліку видів продукції, торгівля якими здійснюється виключно на організованих товарних ринках» на рівні 15.190,97 грн за тис. куб. метрів з податком на додану вартість (результат торгів 22.02.2022). Таким чином, на думку відповідача, Оператором ГТС було дотримано вимоги розділу ХІV Кодексу ГТС, а оплата вартості позитивного небалансу була здійснена ТОВ «Нафтогазбуріння» в повному обсязі та, як визначено змістом акту врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць 2022 року № 03-2022-1907000470 від 31.03.2022.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, господарський суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Правову основу ринку природного газу становлять Конституція України, цей Закон, закони України «Про трубопровідний транспорт», «Про природні монополії», «Про нафту і газ», «Про енергетичну ефективність», «Про угоди про розподіл продукції», «Про захист економічної конкуренції», «Про газ (метан) вугільних родовищ», «Про охорону навколишнього природного середовища», міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, та інші акти законодавства України (ч. 1 ст. 2 Закону України «Про ринок природного газу».

Відповідно до статей 4 та 33 Закону України «Про ринок природного газу», Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженого Указом Президента України № 715 від 10.09.2014, Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, було затверджено Кодекс газотранспортної системи.

Відповідно до пункту 4 глави 1 розділу І Кодексу газотранспортної системи (у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) доступ суб`єктів ринку природного газу до газотранспортної системи здійснюється на принципах, зокрема, відповідальності всіх суб`єктів ринку природного газу за дотримання правил балансування, встановлених цим Кодексом, зокрема в частині сплати та одержання плати за добовий небаланс та плати за нейтральність балансування для забезпечення найбільш ефективної торгівлі природним газом.

Згідно пунктів 1-4 глави 3 розділу XIV Кодексу газотранспортної системи оператор газотранспортної системи здійснює балансуючі дії для: підтримання тиску в газотранспортній системі з метою виконання вимог цілісності газотранспортної системи та вимог щодо експлуатації газотранспортної системи; досягнення певної кількості природного газу у газотранспортній системі на кінець доби, що може відрізнятися від кількості, що очікується відповідно до передбачених подач та відборів для такої газової доби, але яка буде сумісна з економічною, ефективною та безпечною експлуатацією газотранспортної системи.

Оператор газотранспортної системи вчиняє балансуючі дії шляхом купівлі та продажу короткострокових стандартизованих продуктів та/або використання послуг балансування. Під час вчинення балансуючих дій оператор газотранспортної системи має дотримуватись таких принципів: балансуючі дії мають вчинятися на недискримінаційній основі; балансуючі дії мають ураховувати обов`язки оператора газотранспортної системи щодо економічної та ефективної експлуатації газотранспортної системи.

Пунктами 1 і 3 глави 5 розділу XIV Кодексу газотранспортної системи унормовано, що оператор газотранспортної системи має право закуповувати послуги балансування, якщо короткострокові стандартизовані продукти не можуть задовольнити потреби у підтримці оптимальної роботи газотранспортної системи або за відсутності ліквідності торгівлі короткостроковими стандартизованими продуктами.

Послуги балансування мають бути закуплені у ринковий спосіб через прозору та недискримінаційну процедуру публічних закупівель відповідно до чинного законодавства. Положення договору на послуги балансування не повинні обмежувати оператора газотранспортної системи протягом газової доби здійснювати продаж/купівлю короткострокових стандартизованих продуктів. Строк надання послуги балансування не має перевищувати одного року, якщо інше не погоджене Регулятором.

Згідно пункту 1 глави 6 розділу XIV Кодексу газотранспортної системи оператор газотранспортної системи розраховує обсяг добового небалансу для кожного портфоліо балансування замовників послуг транспортування природного газу за кожну газову добу як різницю між алокаціями подач природного газу до газотранспортної системи та алокаціями відбору з газотранспортної системи (з урахуванням підтверджених торгових сповіщень).

У п. 2 глави 6 розділу XIV Кодексу газотранспортної системи встановлено, що у випадку якщо сума подач природного газу замовника послуг транспортування природного газу за газову добу не дорівнює сумі відборів природного газу замовника послуг транспортування природного газу за цю газову добу, вважається, що у замовника послуг транспортування природного газу є добовий небаланс і до нього застосовується плата за добовий небаланс.

Пунктом 3 глави 6 розділу XIV Кодексу газотранспортної системи унормовано, що оператор газотранспортної системи на підставі попередніх алокацій подач та відборів замовника послуг транспортування природного газу (з урахуванням обсягів природного газу, відчужених чи набутих на віртуальній торговій точці) щодобово не пізніше ніж о 15:00 UTC (17:00 за київським часом) годині для зимового періоду або о 14:00 UTC (17:00 за київським часом) годині для літнього періоду після закінчення газової доби (D) надає кожному замовнику послуг транспортування природного газу інформацію про його попередній добовий небаланс та розрахунок попередньої вартості за добовий небаланс.

Плата за добовий небаланс має відображати витрати та враховувати вартість вчинення балансуючих дій оператором газотранспортної системи, а також коригування, визначене відповідно до вимог цієї глави (пункт 4 глави 6 розділу XIV Кодексу газотранспортної системи).

Плата за добовий небаланс застосовується таким чином: якщо обсяг добового небалансу замовника послуг транспортування природного газу за газову добу є позитивним, то вважається, що замовник послуг транспортування природного газу на підставі попередньої згоди, наданої на умовах договору на транспортування природного газу, продав оператору газотранспортної системи природний газ в обсязі добового небалансу і, відповідно, має право на отримання грошових коштів від оператора газотранспортної системи у розмірі плати за добовий небаланс (пункт 6 глави 6 розділу XIV Кодексу газотранспортної системи).

Для розрахунку плати за добовий небаланс для кожного замовника послуг транспортування природного газу оператор газотранспортної системи множить остаточний обсяг добового небалансу на ціну, що застосовується відповідно до пунктів 8-12 цієї глави (пункт 7 глави 6 розділу XIV Кодексу газотранспортної системи).

За змістом пункту 8 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС для цілей розрахунку плати за добовий небаланс ціна, що застосовується, визначається як: маржинальна ціна продажу природного газу, якщо обсяг добового небалансу замовника послуг транспортування природного газу за газову добу є позитивним (тобто коли подачі замовника послуг транспортування природного газу протягом газової доби перевищують його відбори); маржинальна ціна придбання природного газу, якщо обсяг добового небалансу замовника послуг транспортування природного газу за газову добу є негативним (тобто коли відбори замовника послуг транспортування протягом газової доби перевищують його подачі).

У пунктах 9, 10, 12 глави 6 розділу XIV Кодексу газотранспортної системи вказано, що маржинальна ціна продажу та маржинальна ціна придбання природного газу розраховуються для кожної газової доби таким чином:

- маржинальна ціна продажу є найменшим з таких значень: найнижча ціна продажу будь-якого короткострокового стандартизованого продукту, стороною якого є оператор газотранспортної системи, що відноситься до газової доби (D); середньозважена ціна короткострокових стандартизованих продуктів за газову добу (D), зменшена на величину коригування;

- маржинальна ціна придбання є найбільшим з таких значень: найвища ціна придбання будь-якого короткострокового стандартизованого продукту, стороною якого є оператор газотранспортної системи, що відноситься до газової доби (D); середньозважена ціна короткострокових стандартизованих продуктів за газову добу (D), збільшена на величину коригування.

З метою визначення маржинальної ціни продажу, маржинальної ціни придбання оператором газотранспортної системи використовується інформація про операції, що відбуваються на торговій платформі, вибір якої погоджений Регулятором.

Відповідно до пункту 12 глави 6 розділу XIV Кодексу газотранспортної системи оператор газотранспортної системи разом з наданням замовникам послуг транспортування інформації про їх добовий небаланс зобов`язаний повідомляти про застосований метод розрахунку маржинальної ціни придбання/продажу.

Пунктом 9.3 укладеного між сторонами договору визначено, що у випадку якщо загальна вартість щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця. Оператор до 14 числа газового місяця, наступного за звітним, надсилає Замовнику рахунок на оплату за добовий небаланс (розмір визначається як різниця між загальною вартістю щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця та загальною вартістю щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця). Замовник має оплатити рахунок на оплату за добовий небаланс у термін до 5 робочих днів, крім вартості послуг, визначених абзацом другим цього пункту. Оплата вартості щодобових небалансів оператором газорозподільної системи за рахунок виділених субвенций з державного бюджету на покриття пільг, субсидій та компенсацій побутовим споживачам проводиться у строки та за процедурою, передбаченою чинним законодавством, у сумі, що не перевищує вартості послуг розподілу фактично спожитого природного газу зазначеними споживачами за розрахунковий період.

У п. 9.4 договору вказано, що у випадку якщо загальна вартість щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця. Оператор до 14 числа газовою місяця, наступного за звітним, повідомляє Замовника про розмір грошових коштів, які підлягають виплаті Замовнику (розмір визначається як різниця між загальною вартістю щодобових позитивних небалансів протягом звітного газовою місяця та загальною вартістю щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця). Виплата грошових коштів здійснюється на рахунок Замовника у термін до 5 робочих днів з дня повідомлення. За заявою Замовника Оператор може здійснити зарахування плати за добовий небаланс на користь Замовника в якості попередньої оплати за добовий небаланс наступних періодів.

Згідно з п. 9.5 договору у разі якщо Замовник є учасником балансуючої групи, зареєстрованої Оператором на інформаційній платформі, плата за добовий небаланс Замовника здійснюється стороною, відповідальною за добовий небаланс балансуючої групи, від свого імені та в інтересах Замовника.

Розбіжності щодо вартості добових небалансів підлягають урегулюванню відповідно до умов цього договору або в суді. До прийняття рішення суду вартість добових небалансів. яку Замовник зобов`язаний сплатити у строк, визначений пунктом 9.3 цього договору, визначається за даними Оператора (п. 9.6 договору).

Як було встановлено судом, відповідно до положень договору та Кодексу ГТС Оператор ГТС протягом березня 2022 року щоденно оприлюднював маржинальну ціну придбання природного газу на кожну газову добу на своєму офіційному веб-сайті в мережі Інтернет https://tsoua.com/ в розрізі кожної доби місяця.

Проте, 25.03.2022 Оператором було здійснено перерахунок ціни купівлі позитивного небалансу за весь березень 2022 року та замість маржинальної ціни застосовано ціну на рівні 15.190,97 грн за тис. куб. метрів з податком на додану вартість. При цьому, підставою здійснення вказаного вище перерахунку став наказ Міністерства енергетики України № 110 від 07.03.2022 (з урахуванням змін, які внесено наказом № 127 від 18.03.2022).

Наразі, за висновками суду, дії Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» по здійсненню перерахунку ціни купівлі позитивного небалансу за березень 2022 року і застосуванню ціни на рівні 15.190,97 грн за тис. куб. метрів з податком на додану вартість ґрунтуються на відповідних правових підставах. Наведені висновки суду ґрунтуються на наступному.

Як вказувалось судом, правову основу ринку природного газу становлять Конституція України, цей Закон, закони України «Про трубопровідний транспорт», «Про природні монополії», «Про нафту і газ», «Про енергетичну ефективність», «Про угоди про розподіл продукції», «Про захист економічної конкуренції», «Про газ (метан) вугільних родовищ», «Про охорону навколишнього природного середовища», міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, та інші акти законодавства України (ч. 1 ст. 2 Закону України «Про ринок природного газу».

Пунктом 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про ринок природного газу» унормовано, що ринок природного газу функціонує на засадах вільної добросовісної конкуренції, крім діяльності суб`єктів природних монополій, та за принципом, зокрема, невтручання держави у функціонування ринку природного газу, крім випадків, коли це необхідно для усунення вад ринку або забезпечення інших загальносуспільних інтересів, за умови що таке втручання здійснюється у мінімально достатній спосіб.

Згідно ч. 1 ст. 6 Закону України «Про ринок природного газу» центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в нафтогазовому комплексі, розробляє і за результатами консультацій з суб`єктами ринку природного газу, представниками споживачів (у тому числі побутових споживачів) та за погодженням з Регулятором затверджує Національний план дій, що є обов`язковим для виконання всіма суб`єктами ринку природного газу. Національний план дій визначає заходи для усунення або зменшення загального негативного впливу кризової ситуації.

Згідно ч. 3 вказаної статті у разі кризової ситуації або якщо існує загроза безпеці населення, небезпека руйнування газотранспортної або газорозподільної системи, газосховища, установки LNG чи загроза цілісності газотранспортної системи, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в нафтогазовому комплексі, ухвалює рішення про необхідність вжиття тимчасових запобіжних заходів та повідомляє про це Регулятора. Невідкладно після ухвалення такого рішення вживаються заходи, визначені Національним планом дій як першочергові. центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в нафтогазовому комплексі, невідкладно повідомляє Секретаріат Енергетичного Співтовариства про ухвалення рішення про необхідність вжиття тимчасових запобіжних заходів, а також про заходи, що він планує вжити відповідно до Національного плану дій. Запобіжні заходи повинні відповідати таким вимогам: 1) бути передбаченими Національним планом дій; 2) мати визначений строк дії; 3) не створювати необґрунтовані перешкоди для руху природного газу в газотранспортних системах України та газотранспортних системах інших держав - сторін Енергетичного Співтовариства; 4) не створювати ймовірну істотну загрозу безпеці постачання природного газу іншої держави - сторони Енергетичного Співтовариства; 5) не обмежувати доступ до газотранспортних систем або газосховищ України для замовників, створених відповідно до законодавства іншої держави - сторони Енергетичного Співтовариства, якщо надання такого доступу є технічно можливим та безпечним. У визначених законом випадках центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в нафтогазовому комплексі, вживає заходів, не передбачених Національним планом дій, про що невідкладно повідомляє Регулятора та Секретаріат Енергетичного Співтовариства, у тому числі щодо причин вжиття таких заходів.

Наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України № 687 від 02.11.2015 на виконання приписів ст. 6 Закону України «Про ринок природного газу» було затверджено Національний план дій. Вказаний наказ зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23.11.2015 за № 1458/27903.

Національний план дій розроблений на виконання статті 6 Закону України «Про ринок природного газу», Договору про заснування Енергетичного Співтовариства, інших актів законодавства, що становлять правову основу ринку природного газу.

Згідно пункту 1 розділу ІІІ Національного плану кризові ситуації поділяються за рівнями: 1) кризова ситуація рівня раннього попередження; 2) кризова ситуація рівня попередження; 3) кризова ситуація рівня надзвичайної ситуації.

У п. 4 розділу ІІІ Національного плану вказано, що кризова ситуація рівня надзвичайної ситуації - ситуація, при якій має місце надзвичайно високий попит на природний газ, зупинення чи обмеження важливого джерела надходження природного газу або інше істотне погіршення ситуації з постачання природного газу, при якому було вжито всіх відповідних ринкових заходів, але надходження природного газу на ринок не є достатнім для забезпечення попиту, що створює необхідність для вжиття неринкових заходів, зокрема для забезпечення постачання захищеним споживачам.

Кризова ситуація рівня надзвичайної ситуації виникає, коли прогнозований попит на природний газ в Україні є вищим, ніж максимальний потенціал пропозиції, тиск у газотранспортній системі знаходиться на критичному рівні, що може призвести до подальшого ускладнення ситуації та необхідності введення тимчасових запобіжних заходів, зокрема неринкових.

Пунктом 2 розділу ІІІ Національного плану унормовано, що при настанні кризової ситуації будь-якого рівня Міністерство енергетики та захисту довкілля України: 1) здійснює координацію дій суб`єктів ринку природного газу з метою завершення кризової ситуації та зменшення або усунення її негативних наслідків; 2) здійснює постійний моніторинг ситуації та виявляє необхідність зміни рівня кризової ситуації або оголошення про її завершення; 3) повідомляє Секретаріат Енергетичного Співтовариства та голову Координаційної Групи Енергетичного Співтовариства про заходи, які воно планує вжити для реагування на кризову ситуацію відповідно до цього Плану; 4) оголошує шляхом розміщення на своєму офіційному веб-сайті відповідного повідомлення про завершення кризової ситуації.

У розділі VІ Національного плану вказано, що Міністерство енергетики та захисту довкілля України негайно після прийняття рішення про настання кризової ситуації рівня надзвичайної ситуації доступними засобами зв`язку доводить цю інформацію до відома голови Координаційної Групи Енергетичного Співтовариства з питань безпеки постачання, а також компетентних органів держав-членів ЄС, кордон з якими перетинають транскордонні газопроводи.

Після прийняття рішення про настання кризової ситуації рівня надзвичайної ситуації Міністерство енергетики та захисту довкілля України визначає перелік ринкових та неринкових заходів, які підлягають виконанню відповідно до цього Плану.

Неринкові заходи застосовуються лише у випадку, коли застосування ринкових заходів не дозволяє забезпечити безпеку постачання природного газу, зокрема захищеним споживачам. Міністерство енергетики та захисту довкілля України визначає перелік неринкових заходів, зважаючи на очікувані результати застосування ринкових заходів під час кризової ситуації рівня надзвичайної ситуації.

Згідно пункту 3 вказаного розділу Міністерство енергетики та захисту довкілля України приймає рішення про вжиття одного або декількох з таких заходів для подолання кризової ситуації рівня надзвичайної ситуації: 1) заходи, передбачені пунктом 2 розділу IV та пунктом 3 розділу V цього Плану; 2) примусове використання електричної енергії, виробленої з інших енергоносіїв, крім природного газу; 3) примусове використання інших енергоносіїв, крім природного газу; 4) примусове застосування умов договорів, що дозволяють здійснити переривання (зупинення) фактичного постачання природного газу у деяких випадках; 5) зміни до графіків роботи державних, комунальних та приватних підприємств, установ та організацій; 6) встановлення максимально допустимої температури в житлових приміщеннях і громадських будівлях; 7) використання постачальниками природного газу із власного страхового запасу для потреб споживачів України; 8) використання природного газу у газотранспортних системах та газосховищах для потреб споживачів України; 9) припинення (обмеження) постачання природного газу деяким споживачам відповідно до графіка, рекомендованого Кризовим комітетом; 10) зупинення роботи шкіл, вищих навчальних заходів; 11) укрупнення соціальних об`єктів та закриття решти; 12) зупинення експорту природного газу з України; 13) відкриття укриттів, пунктів обігріву.

Наказом Міністерства енергетики України № 678 від 23.10.2020 було затверджено наказ № 678 «Про кризовий комітет при Міненерго». Згідно змісту п. 1 вказаного наказу кризовий комітет є тимчасовим консультативно-дорадчим органом при Міненерго, відповідальним за управління кризовою ситуацією будь-якого рівня. Створеним з метою надання Міненерго допомоги у підготовленні та виконанні заходів реагування або зменшення загального негативного впливу кризисної ситуації в нафтогазовому комплексі. До завдань комітету віднесено, в тому числі, моніторинг аналізу кризової ситуації рівня попередження, отримання та аналіз усієї необхідної інформації, зокрема, отриману самостійно або від суб`єктів ринку природного газу, надання пропозиції Міненерго щодо реагування на кризову ситуацію, розроблення низки заходів щодо її подолання, визначення шляхів, механізмів та способів вирішення проблемних питань, що виникли у зв`язку із настанням кризової ситуації відповідного рівня.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», на території України із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 введено воєнний стан строком на 30 діб.

Відповідно до Указу Президента України «Про продовження дії воєнного стану в Україні» № 133/2022 від 14.03.2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 26.03.2022 строком на 30 діб.

Рішенням Кризового комітету при Міненерго від 26.02.2022 введено кризову ситуацію надзвичайної ситуації.

Наказом Міністерства енергетики України № 87 від 26.02.2022 «Про введення кризової ситуації рівня надзвичайної ситуації» введено кризову ситуацію рівня надзвичайної ситуації та надано право Товариству з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» на вчинення дій з обмеження постачання для забезпечення безпечного балансування газотранспортної системи.

Рішенням Кризового комітету при Міненерго, яке оформлене протоколом від 03.03.2022, визначено необхідність вжиття тимчасових заходів запобіжних заходів на ринку природного газу.

У зв`язку із введенням воєнного стану в Україні згідно із Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» та надзвичайного стану в окремих регіонах України згідно із Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення надзвичайного стану в окремих регіонах України», відповідно до абзацу восьмого частини третьої статті 6 Закону України «Про ринок природного газу», а також на виконання рішення Кризового комітету, утвореного наказом Міністерства енергетики України № 87 від 26.02.2022 «Про введення Кризової ситуації рівня надзвичайної ситуації», Міністерством енергетики України прийнято наказ № 110 від 07.03.2022 «Про вжиття тимчасових запобіжних заходів».

Згідно з п. 1 вказаного наказу суб`єктам ринку природного газу у період з 01 березня по 30 квітня 2022 року постановлено забезпечити виконання актів Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, що прийняті на виконання Закону України «Про ринок природного газу», у частині, що не суперечить заходам, визначеним цим наказом.

Згідно п. 5 вказаного наказу Оператору газотранспортної системи у випадку припинення функціонування інформаційної платформи та за умови відсутності технічної можливості приймати, обробляти дані про надходження/відбір ресурсу в/з газотранспортної системи та здійснення інших заходів, наведених вище: терміново повідомити про таке замовників послуг транспортування, оператора газосховищ, Міністерство енергетики України, Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, на офіційному веб-сайті та засобами дистанційного зв`язку; весь обсяг газу, що надходить до газотранспортної системи, обліковувати на оператора газотранспортної системи як позитивний небаланс замовників послуг транспортування, що є суб`єктами господарювання, що здійснюють видобуток природного газу, та врегульовувати за ціною останньої реалізації такого ресурсу приватними українськими видобувними компаніями на ТБ «Українська енергетична біржа» згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 1433 від 30.12.2021 «Про затвердження переліку видів продукції, торгівля якими здійснюється виключно-на організованих товарних ринках» на рівні 15.190,97 грн за тис. куб. метрів з ПДВ (результати торгів 22 лютого 2022 року); весь обсяг газу, що відбирається з газотранспортної системи, обліковувати як негативний небаланс операторів газорозподільних системи, окрім відборів прямих споживачів, відбір газу яких обліковується з ресурсу оператора газотранспортної системи, та врегульовувати за ціною результатів біржових торгів за продуктом місяць наперед (березень 2022 року) на ТБ «Українська енергетична біржа» станом на 22.02.2022, а саме 32.000,00 грн з ПДВ, за виключенням обсягу газу, відібраного споживачами.

Рішенням Кризового комітету при Міненерго, яке оформлено протоколом від 17.03.2022, визначено необхідність коригування тимчасових запобіжних заходів на ринку природного газу, зокрема, доповнити п. 2.1 наказу № 110 від 07.03.2022 Міністерства енергетики України пунктом наступного змісту «розраховувати плату за позитивний небаланс замовників послуг транспортування, що є суб`єктами господарювання, що здійснюють видобуток природного газу, застосовуючи ціну останньої реалізації природного газу приватними українськими видобувними компаніями на нафтовій біржі «Українська енергетична біржа» згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 1433 від 30.12.2021 «Про затвердження переліку видів продукції, торгівля якими здійснюється виключно на організованих товарних ринках» на рівні 15.190,97 грн за тис. куб. метрів з податком на додану вартість (результат торгів 22.02.2022).».

Наказом № 127 від 18.03.2022 «Про внесення змін до наказу Міненерго від 07 березня 2022 № 110» внесено зміни до наказу № 110 від 07.03.2022 Міністерства енергетики України «Про вжиття запобіжних заходів», згідно якого визначено Оператору газотранспортної системи: розраховувати плату за позитивний небаланс замовників послуг транспортування, що є суб`єктами господарювання, що здійснюють видобуток природного газу, застосовуючи ціну останньої реалізації природного газу приватними українськими видобувними компаніями на нафтовій біржі «Українська енергетична біржа» згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 1433 від 30.12.2021 «Про затвердження переліку видів продукції, торгівля якими здійснюється виключно на організованих товарних ринках» на рівні 15.190,97 грн за тис. куб. метрів з податком на додану вартість (результат торгів 22.02.2022).

З урахуванням наведеного вище, суд погоджується із доводами відповідача стосовно того, що спірний перерахунок вартості небалансів було здійснено саме на виконання вказаних вище наказів, які фактично було прийнято з метою визнання запобіжних заходів на ринку природного газу, на якому у зв`язку із введенням Указом Президента України воєнного стану, введено кризову ситуацію надзвичайної ситуації.

Оцінюючи твердження позивача щодо того, що вказаний вище наказ Міністерства енергетики України «Про вжиття запобіжних заходів» не є нормативно-правовим актом, а отже, не є правовою підставою для здійснення перерахунку ціни купівлі позитивного небалансу за договором № 1907000470 від 14.11.2019 за весь березень 2022 року за ціною на рівні 15.190,97 грн, суд звертає увагу на таке.

Зі змісту ст. 15 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» Міністерство у межах своїх повноважень, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів Президента України та постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України видає накази, які підписує міністр.

Частинами 2, 3 вказаного Закону визначено, що накази міністерства, видані в межах його повноважень, є обов`язковими для виконання центральними органами виконавчої влади, їх територіальними органами, місцевими державними адміністраціями, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами і організаціями всіх форм власності та громадянами. Накази міністерства нормативно-правового змісту підлягають державній реєстрації Міністерством юстиції України та включаються до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів.

Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади затверджено постановою Кабінету Міністрів України № 731 від 28.12.1992.

Згідно п. 4 вказаного Положення державна реєстрація нормативно-правового акта полягає у проведенні правової експертизи на відповідність його Конституції та законодавству України, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколам до неї, міжнародним договорам України, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та зобов`язанням України у сфері європейської інтеграції та праву Європейського Союзу (acquis ЄС), антикорупційної та гендерно-правової експертиз з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, а також прийнятті рішення про державну реєстрацію цього акта, присвоєнні йому реєстраційного номера та занесенні до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів.

Відповідно до п. 5 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади на державну реєстрацію не подаються акти: а) персонального характеру (про склад комісій, призначення на посаду і звільнення з неї, заохочення працівників тощо); б) дія яких вичерпується одноразовим застосуванням, крім актів про затвердження положень, інструкцій та інших, що містять правові норми; в) оперативно-розпорядчого характеру (разові доручення); г) якими доводяться до відома підприємств, установ і організацій рішення вищестоящих органів; д) спрямовані на організацію виконання рішень вищестоящих органів і власних рішень міністерств, інших органів виконавчої влади, що не мають нових правових норм; е) рекомендаційного, роз`яснювального та інформаційного характеру (методичні рекомендації, роз`яснення, у тому числі податкові, тощо), нормативно-технічні документи (національні та регіональні стандарти, технічні умови, будівельні норми і правила, правила спортивних змагань з видів спорту, визнаних в Україні, тарифно-кваліфікаційні довідники, кодекси усталеної практики, форми звітності, у тому числі щодо державних статистичних спостережень, адміністративних даних та інші).

Наразі, за висновками суду, наказ Міністерства енергетики України № 110 від 07.03.2022 «Про вжиття запобіжних заходів» (з урахуванням змін від 18.03.2022) є актом, який у розумінні Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади на державну реєстрацію не подається.

Наведені висновки суду ґрунтуються на тому, що фактично зміст наказу № 110 від 07.03.2022 Міністерства енергетики України дійсно спрямований на організацію виконання рішення міністерства, що не має нових правових норм, а визначає тимчасові заходи на ринку природного газу, на якому у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану, було введено кризисний рівень надзвичайного стану, тобто, такий наказ за своєю правовою природою носить оперативно-розпорядчий характер.

В контексті наведеного слід звернути увагу учасників судового процесу на те, що статтею 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» унормовано, що воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

У ч. 1 ст. 12 Закону України «Про функціонування паливно-енергетичного комплексу в особливий період» вказано, що у процесі підготовки паливно-енергетичного комплексу до функціонування в особливий період та під час його функціонування у цей період центральні органи виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у паливно-енергетичному комплексі, взаємодіють з іншими центральними і місцевими органами виконавчої влади, штабами оперативних командувань, державними органами, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки шляхом спільного розроблення планових організаційно-методичних документів і заходів щодо забезпечення сталого функціонування підприємств, установ та організацій паливно-енергетичного комплексу в особливий період, матеріально-технічного забезпечення, а також прийняття відповідних нормативно-правових актів.

Судом вказувалось, що пунктом 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про ринок природного газу» унормовано, що ринок природного газу функціонує на засадах вільної добросовісної конкуренції, крім діяльності суб`єктів природних монополій, та за принципом, зокрема, невтручання держави у функціонування ринку природного газу, крім випадків, коли це необхідно для усунення вад ринку або забезпечення інших загальносуспільних інтересів, за умови що таке втручання здійснюється у мінімально достатній спосіб.

Згідно ч. 1 ст. 6 Закону України «Про ринок природного газу» центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в нафтогазовому комплексі, розробляє і за результатами консультацій з суб`єктами ринку природного газу, представниками споживачів (у тому числі побутових споживачів) та за погодженням з Регулятором затверджує Національний план дій, що є обов`язковим для виконання всіма суб`єктами ринку природного газу. Національний план дій визначає заходи для усунення або зменшення загального негативного впливу кризової ситуації.

Згідно ч. 3 вказаної статті у разі кризової ситуації або якщо існує загроза безпеці населення, небезпека руйнування газотранспортної або газорозподільної системи, газосховища, установки LNG чи загроза цілісності газотранспортної системи, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в нафтогазовому комплексі, ухвалює рішення про необхідність вжиття тимчасових запобіжних заходів.

В контексті наведеного суд також вважає за доцільне акцентувати увагу на тому, що Конституційний Суд України, розвиваючи практику застосування статті 8 Основного Закону України, вказав, що верховенство права слід розуміти, зокрема, як механізм забезпечення контролю над використанням влади державою та захисту людини від свавільних дій держави. Верховенство права як нормативний ідеал, до якого має прагнути кожна система права, і як універсальний та інтегральний принцип права необхідно розглядати, зокрема, у контексті таких основоположних його складових: принцип законності, принцип юридичної визначеності, принцип справедливого суду. Верховенство права означає, що органи державної влади обмежені у своїх діях заздалегідь регламентованими та оголошеними правилами, які дають можливість передбачити заходи, що будуть застосовані в конкретних правовідносинах, і, відповідно, суб`єкт правозастосування може передбачати й планувати свої дії та розраховувати на очікуваний результат (абзаци третій, четвертий, шостий пункту 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України № 6-р/2019 від 20.06.2019).

Конституційний Суд України виходить з того, що принцип юридичної визначеності як складова конституційного принципу верховенства права є сукупністю вимог до організації та функціонування системи права, процесів правотворчості та правозастосування у спосіб, який забезпечував би стабільність юридичного становища індивіда. Зазначеного можна досягти лише шляхом законодавчого закріплення якісних, зрозумілих норм (абзац третій підпункту 3.3 пункту 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України № 3-р/2019 від 06.06.2019).

Юридичну визначеність необхідно розуміти через такі її складові: чіткість, зрозумілість, однозначність норм права; право особи у своїх діях розраховувати на розумну та передбачувану стабільність існуючого законодавства та можливість передбачати наслідки застосування норм права (законні очікування). Таким чином, юридична визначеність передбачає, що законодавець повинен прагнути до чіткості та зрозумілості у викладенні норм права. Кожна особа відповідно до конкретних обставин має орієнтуватися в тому, яка саме норма права застосовується у певному випадку, та мати чітке розуміння щодо настання конкретних правових наслідків у відповідних правовідносинах з огляду на розумну та передбачувану стабільність норм права (абзаци четвертий - шостий підпункту 4.1 пункту 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України № 6-р/2019 від 20.06.2019).

За правовою позицією Конституційного Суду України, викладеною у рішенні № 5-рп/2005 від 22.09.2005 із конституційних принципів рівності і справедливості випливає вимога визначеності, ясності і недвозначності правової норми, оскільки інше не може забезпечити її однакове застосування, не виключає необмеженості трактування у правозастосовній практиці і неминуче призводить до сваволі (абзац другий підпункту 5.4 пункту 5 мотивувальної частини).

Конституційний Суд України виходить із того, що принцип правової визначеності не виключає визнання за органом державної влади певних дискреційних повноважень у прийнятті рішень, однак у такому випадку має існувати механізм запобігання зловживанню ними. Цей механізм повинен забезпечувати, з одного боку, захист особи від свавільного втручання органів державної влади у її права і свободи, а з другого - наявність можливості у особи передбачати дії цих органів (абзац третій підпункту 2.4 пункту 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України № 1-2/2016 від 08.06.2016).

Водночас, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 02.07.2019 у справі № 910/23000/17 зазначила, що дискреційні повноваження не повинні використовуватися органом свавільно, а суд повинен мати можливість переглянути рішення, прийняті на підставі реалізації цих дискреційних повноважень, що є запобіжником щодо корупції та свавільних рішень в умовах максимально широкої дискреції державного органу (пункт 75 постанови від 02.07.2019 у справі № 910/23000/17).

Згідно з Рекомендаціями Комітету Міністрів Ради Європи № К(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Верховний Суд зазначає, що у пункті 45 Доповіді Венеціанської комісії щодо Верховенства права, серед іншого, зазначено, що «Потреба у визначеності не означає, що органові, який ухвалює рішення, не повинні надаватись дискреційні повноваження (де це необхідно) за умови наявності процедур, що унеможливлюють зловживання ними. У цьому контексті закон (a law), яким надаються дискреційні повноваження певному державному органові, повинен вказати чітко і зрозуміло на обсяг такої дискреції. Не відповідатиме верховенству права, якщо надана законом виконавчій владі дискреція матиме характер необмеженої влади. Отже, закон повинен вказати на обсяг будь-якої такої дискреції та на спосіб її здійснення із достатньою чіткістю, аби особа мала змогу відповідним чином захистити себе від свавільних дій».

Конституційний Суд України визнає за органом публічної влади право на певні дискреційних повноваження у прийнятті рішень, та застерігає, що «цей механізм повинен забезпечувати, з одного боку, захист особи від свавільного втручання органів державної влади у її права і свободи, а з другого - наявність можливості у особи передбачати дії цих органів» (абзац третій підпункту 2.4 пункту 2 мотивувальної частини рішення № 3-рп/2016 від 08.06.2016).

Верховний Суд у постанові від 19.01.2023 по справі № 910/13222/21 вказує, що законодавче регулювання не є і не може бути всеосяжним за формою та змістом. Відтак, під час здійснення органом своїх повноважень наявність у нього певної міри розсуду є допустимою та належною.

Тобто, за висновками суду, у даному випадку, Міністерством енергетики України у період перебування ринку природного газу у кризисній ситуації надзвичайного стану у зв`язку із введенням воєнного стану на всій території України, було реалізовано повноваження у відповідності до Закону України «Про ринок природного газу» та тимчасового (із визначенням чітких часових меж) застосовано певні запобіжні заходи для учасників ринку, в тому числі, і визначено обов`язок відповідача здійснювати оплату вартості небалансів за укладеними договорами на транспортування природного газу за певною ціною.

За таких обставин, з огляду на все вищевикладене у сукупності, у суду відсутні підстави вважати, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» було безпідставно здійснено перерахунок ціни купівлі позитивного небалансу за договором № 1907000470 від 14.11.2019 за весь березень 2022 року за ціною на рівні 15.190,97 грн.

Надаючи оцінку іншим доводам учасників судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі «Руїс Торіха проти Іспанії»). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» (Seryavin and others v. Ukraine) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 09.12.1994, серія A, № 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 01.07.2003). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), № 49684/99, п. 30, від 27.09.2001).

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах від 13.03.2018, від 24.04.2019, від 05.03.2020 Верховного Суду по справах № 910/13407/17, № 915/370/16 та № 916/3545/15.

З огляду на вищевикладене, всі інші заяви, клопотання, доводи та міркування позивача, залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги як необґрунтовані, безпідставні та такі, що не спростовують висновків суду щодо наявності у відповідача достатніх підстав для здійснення 25.03.2022 перерахунку ціни купівлі позитивного небалансу за договором № 1907000470 від 14.11.2019 за весь березень 2022 року за ціною на рівні 15.190,97 грн.

За таких обставин, суд дійшов висновку щодо відсутності достатніх підстав для задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогазбуріння» про стягнення 4. 252.622,01 грн.

Судові витрати позивача, відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 129, 237, 238, 240 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

В позові відмовити повністю.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Повне рішення складено 21.12.2023.

СуддяВ.В. Сівакова