Постанова

від 20.03.2024 по справі 910/12979/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" березня 2024 р. Справа №910/12979/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сітайло Л.Г.

суддів: Яковлєва М.Л.

Буравльова С.І.

секретар судового засідання - Луцюк А.В.

представники учасників справи:

від позивача: Марущак С.В.

від відповідача: Головатюк В.О.

від третьої особи: Іжаківський А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтогазбуріння"

на рішення Господарського суду міста Києва від 19.12.2023 (повний текст складено 21.12.2023)

у справі №910/12979/23 (суддя Сівакова В.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтогазбуріння"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача, - Міністерство енергетики України,

про стягнення 4 252 622,01 грн,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю "Нафтогазбуріння" (далі - ТОВ "Нафтогазбуріння") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (далі - ТОВ "ОГСУ") заборгованості у розмірі 4 252 622,01 грн.

В обґрунтування позовних вимог ТОВ "Нафтогазбуріння" посилається на те, що ТОВ "ОГСУ", керуючись наказами, що не мають статусу нормативно-правових актів, за березень 2022 року, сплатив ТОВ "Нафтогазбуріння" 1 802 724,79 грн, оскільки сформував ціну, встановлену наказом Міністерства енергетики України від 18.03.2022 №127 у розмірі 15 190,97 грн за тис.куб.м, з податком на додану вартість. На переконання позивача, такі дії відповідача є незаконними, оскільки, сторони погодили у договорі порядок формування ціни на купівлю/продаж добового небалансу та визначили, що такий порядок встановлюється Кодексом газотранспортної системи (далі - Кодекс ГТС). Якщо б відповідач дотримувався встановленого договором та Кодексом ГТС порядку формування ціни та користувався маржинальною ціною для купівлі добового небалансу за березень місяць 2022 року, він мав би сплатити 6 055 346 80 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.08.2023 відкрито провадження у справі №910/12979/23 та вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.10.2023 залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача, - Міністерство енергетики України (далі - Міненерго).

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення

Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.12.2023 у справі №910/12979/23 у задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав вважати, що ТОВ "ОГСУ" безпідставно здійснено перерахунок ціни купівлі позитивного небалансу за договором транспортування природного газу від 14.11.2019 №1907000470 за весь березень 2022 року за ціною на рівні 15 190,97 грн.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, ТОВ "Нафтогазбуріння" звернулося до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 19.12.2023 у справі №910/12979/23 та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

В обґрунтування вимог та доводів апеляційної скарги ТОВ "Нафтогазбуріння" посилається на те, що оскаржуване рішення суду першої інстанції є незаконним, тобто таким, що ухвалено з порушенням норм матеріального права.

Так, скаржник, зокрема посилається на те, що відсутність належних та допустимих доказів, які б підтвердили обґрунтованість та реальність витрат оператора газотранспортної системи, свідчать про те, що накази Міненерго №110 та №127, якими керувався відповідач при встановленні позивачу плати за позитивний добовий небаланс за березень 2022 року, суперечать статті 35 Закону України "Про ринок природного газу". Відповідач не мав права визначати плату за позитивний добовий небаланс на підставі протоколів засідання кризового комітету при Міненерго, який не мав повноважень встановлювати розмір плати за добовий небаланс.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.01.2024 апеляційну скаргу ТОВ "Нафтогазбуріння" у справі №910/12979/23 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Сітайло Л.Г., судді: Владимиренко С.В., Яковлєв М.Л.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.01.2024 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/12979/23. Відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду або залишення без руху апеляційної скарги ТОВ "Нафтогазбуріння" на рішення Господарського суду міста Києва від 19.12.2023 до надходження до Північного апеляційного господарського суду матеріалів справи №910/12979/23.

11.04.2024 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №910/12979/23.

Розпорядженням Північного апеляційного господарського суду від 15.01.2024, у зв`язку з перебуванням судді Владимиренко С.В. у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.01.2024 справу №910/12979/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Сітайло Л.Г., судді: Буравльов С.І., Яковлєв М.Л.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.01.2024 відкрито апеляційне провадження у справі №910/12979/23. Розгляд апеляційної скарги ТОВ "Нафтогазбуріння" на рішення Господарського суду міста Києва від 19.12.2023 у справі №910/12979/23 призначено на 26.02.2024. Учасникам справи встановлено строк на подання відзиву, заяв, пояснень, клопотань, заперечень до 12.02.2024.

У зв`язку з перебуванням судді Буравльова С.І., який входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, у відпустці, судове засідання призначене на 26.02.2024, не відбулося.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.03.2024 розгляд апеляційної скарги ТОВ "Нафтогазбуріння" на рішення Господарського суду міста Києва від 19.12.2023 у справі №910/12979/23 призначено на 11.03.2024.

У судовому засіданні 11.03.2024 оголошено перерву до 20.03.2024.

Узагальнені доводи відзивів на апеляційну скаргу

12.02.2024, через систему Електронний суд", відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги ТОВ "Нафтогазбуріння", а рішення Господарського суду міста Києва від 19.12.2023 у справі №910/12979/23 залишити без змін.

Так, у своєму відзиві відповідач, зокрема зазначає, що апеляційна скарга в першому розділі не містить відповідних обґрунтувань з посиланням на кожен доказ який, на думку позивача, був неправильно оцінений. Доводи позивача свого підтвердження не знаходять, а Міненерго вчиняло дії в межах і в спосіб передбачені законом. У матеріалах справи наявні належні допустимі та достатні докази підтвердження позиції відповідача та третьої особи.

15.02.2024 на адресу Північного апеляційного господарського суду надійшов відзив третьої особи на апеляційну скаргу (направлено засобами поштового зв`язку 12.02.2024), в якому просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги ТОВ "Нафтогазбуріння", а рішення Господарського суду міста Києва від 19.12.2023 у справі №910/12979/23 залишити без змін.

У своєму відзиві Міненерго вказує, що у разі невиконання рішення Кризового комітету Міненерго, на підставі якого був прийнятий наказ №110, Оператор ГТС був би доведений до дефолтного стану через:

- необхідність закупівлі ресурсу природного газу за найвищими в історії України цінами та ймовірними нерозрахунками за цей газ ЗПТ;

- ситуації, в яких постачальник не забезпечивши своїх споживачів, переклав відбори на Оператора ГТС (як несанкціонований відбір), що завдало б значної шкоди останньому, зокрема, у вигляді фінансових втрат та втрат технічного газу.

Таким чином в апеляційній скарзі позивачем необґрунтовано зроблено висновок, що запобіжні заходи, визначені статтею 6 Закону України "Про ринок природного газу" та Національним планом дій, не містять такого заходу як встановлення плати за позитивний добовий небаланс і що накази Міненерго №110 та №127 не відповідають Закону України "Про ринок природного газу", Національному плану дій, главі 6 розділу XIV Кодексу ГТС.

Крім того, третя особа зауважує, що рішення, на підставі яких Міненерго прийнято накази №110 та №127, ухвалені Кризовим комітетом при Міненерго, на виконання вимог Національного плану дій і Закону України "Про ринок природного газу" наказ не є правовою нормою, а є розпорядчим документом тимчасового характеру в період дії воєнного стану, з урахуванням специфіки ринку природного газу.

Узагальнені доводи, заперечення та пояснення учасників справи

20.02.2024 та 26.02.2024 позивачем подано до Північного апеляційного господарського суду відповіді на відзиви відповідача та третьої особи на апеляційну скаргу.

Нормами ГПК України не передбачено подання такої процесуальної заяви, однак, колегія суддів враховує те, що відповідно до пункту 3 частини 1 статті 42 ГПК України учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Також, ТОВ "Нафтогазбуріння" заявлені клопотання про поновлення строку на подання відповідей на відзиви на апеляційну скаргу, посилаючись на те, що позивач лише 12.02.2024 отримав відзив відповідача та 20.02.2024 ознайомився з відзивом третьої особи.

Згідно з частиною 1 статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Розглянувши вищенаведені клопотання, колегія суддів дійшла висновку про наявність правових підстав для поновлення строку на подання відповідей на відзиви на апеляційну скаргу, у яких позивач надає письмові пояснення по суті спору і просить суд відхилити аргументи відповідача і третьої особи викладені у відзивах на апеляційну скаргу та задовольнити її повністю.

Позиції учасників справи та явка представників сторін у судове засідання

У судове засідання 20.03.2024 з`явились представники сторін та третьої особи.

Представник позивача у судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав з викладених у ній підстав та просив її задовольнити. Рішення Господарського суду міста Києва від 19.12.2023 у справі №910/12979/23 скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

Представники відповідача та третьої особи у судовому засіданні заперечили проти задоволення апеляційної скарги. Рішення Господарського суду міста Києва від 19.12.2023 у справі №910/12979/23 просили залишити без змін.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

14.11.2019 між ТОВ "Нафтогазбуріння" (Замовник) та ТОВ "ОГСУ" (Оператор) укладено договір транспортування природного газу №1907000470, за умовами якого Оператор надає Замовнику послугу транспортування природного газу (далі - послуга) на умовах, визначених у цьому договорі, а Замовник сплачує Оператору встановлені в цьому договорі вартість такої послуги та плат (за їх наявності), які виникають при його виконанні.

Згідно з пунктом 2.2 договору послуги надаються на умовах, визначених у Кодексі ГТС, з урахуванням особливостей, передбачених цим договором. Замовник погоджується з тим, що обов`язковою умовою надання послуги є доступ Замовника до інформаційної платформи на підставі Правил надання доступу до інформаційної платформи, розміщених на вебсайті Оператора. Підписанням цього договору Замовник підтверджує, що він ознайомлений з Правилами надання доступу до інформаційної платформи, розміщеними на вебсайті Оператора, та надає згоду на їх застосування та дотримання. Замовник усвідомлює, що порушення ним зазначених Правил позбавляє його права пред`являти претензії до Оператора з приводу якості послуги та покладає на нього зобов`язання з відшкодування Оператору шкоди або збитків, завданих такими діями або бездіяльністю Замовника.

Відповідно до пунктів 2.5, 2.6 договору Замовник має виконувати вимоги, визначені в Кодексі ГТС, подавати газ в точках входу та/або приймати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим договором, протягом погоджених термінів, а також оплачувати послуги на умовах, зазначених у договорі. Оператор має виконувати вимоги, визначені в газотранспортної системи, приймати газ в точках входу та/або передавати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим договором, протягом погоджених термінів.

За умовами пункту 2.8 договору взаємовідносини між Замовником та Оператором при забезпеченні (замовленні, наданні, супроводженні) послуг транспортування за цим договором здійснюються сторонами через інформаційну платформу Оператора, відповідно до вимог Кодексу ГТС. Замовник набуває права доступу до інформаційної платформи з моменту підписання цього договору, а його уповноважені особи - з моменту їх авторизації, що оформлюється наданим Замовником повідомленням на створення облікового запису уповноважених осіб користувача платформи за формою, визначеною Кодексом ГТС. Після набуття права доступу до інформаційної платформи Замовник зобов`язується дотримуватися порядку взаємодії з інформаційною платформою, визначеного Кодексом ГТС.

У пункті 3.1 договору визначено обов`язок Оператора розміщувати на своєму вебсайті чинні тарифи, вартість послуг з врегулювання добового небалансу (в редакції додаткової угоди №2 від 21.04.2020).

Сторони дійшли згоди, що у разі виникнення у Замовника добового небалансу Оператор здійснює купівлю/продаж природного газу Замовника в обсягах добового небалансу (пункт 9.1 договору).

Згідно з пунктом 9.2 договору, у разі виникнення у Замовника негативного добового небалансу Оператор здійснює продаж Замовнику, а Замовник купівлю в Оператора природного газу в обсягах негативного добового небалансу за ціною, яка встановлюється розділом XIV Кодексу ГТС.

У разі виникнення у Замовника позитивного добового небалансу Оператор здійснює купівлю у Замовника, а Замовник продаж природного газу Оператору в обсягах позитивного добового небалансу за ціною, яка встановлюється розділом XIV Кодексу ГТС.

Пунктом 11.4 договору встановлено, що врегулювання щодобових небалансов оформлюються одностороннім актом за підписом Оператора на весь обсяг щодобових небалансів. В акті зазначаються щодобові обсяги небалансів, а також ціни, за якими Оператор врегулював щодобові небаланси» (у розрізі кожної доби).

Договір набирає чинності з дати його підписання сторонами та діє з дати, наступної за датою внесення рішення органу ліцензування про видачу Оператору ліцензії на провадження діяльності з транспортування природного газу до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, але не раніше 01.01.2020, до 31.12.2020, а в частині взаєморозрахунків до повного їх виконання. Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік. Якщо не менше ніж за місяць до закінчення строку дії цього договору жодною зі сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов (пункт 17.1 договору).

Додатковою угодою №1 від 31.12.2019 внесено зміни до пункту 17.1 договору та визначено, що договір діє до 31.12.2022, а в частині розрахунків - до їх повного виконання.

Як зазначає позивач, відповідно до інформації, яка міститься на вебсайті Української енергетичної біржі, з 19.01.2022 маржинальна ціна придбання/продажу та середньозважена ціна короткострокових стандартизованих продуктів розраховується відповідно до пунктів 9 та 14 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС з використанням інформації про операції, що відбулися на торговій платформі ТОВ "Українська енергетична біржа". При визначенні розміру фінансового забезпечення використовується маржинальна ціна придбання (з урахуванням величини коригування 10%). Так, до березня 2022 року відповідач здійснював купівлю та продаж природного газу за маржинальною ціною.

Згідно з положеннями договору та Кодексу ГТС Оператор ГТС протягом березня 2022 року щоденно оприлюднював маржинальну ціну придбання природного газу на кожну газову добу на своєму офіційному вебсайті в мережі Інтернет https://tsoua.com/ в розрізі кожної доби місяця.

25.03.2022 Оператором самостійно без будь-якого попередження або узгодження з Замовником, здійснено перерахунок ціни купівлі позитивного небалансу за весь березень 2022 року. Замість маржинальної ціни Оператором застосовано ціну на рівні 15 190,97 грн за тис.куб.м з податком на додану вартість.

25.03.2022 ТОВ "Нафтогазбуріння" направлено запит на електронну адресу відповідача: iplatforma@tsoua.com з проханням надати пояснення підстав перерахування позитивного небалансу по ціні 12 659,14 грн без ПДВ (або 15 190,97 грн з податком на додану вартість) за тис.куб.м.

У відповідь на вказаний лист ТОВ "ОГСУ" повідомлено, що наказом Міненерго від 07.03.2022 №110 (з урахуванням змін, які внесено наказом від 18.03.2022 №127) зобов`язано Оператора ГТС розраховувати плату за позитивний небаланс замовників послуг транспортування, що є суб`єктами господарювання, що здійснюють видобуток природного газу, застосовуючи ціну останньої реалізації природного газу приватними українськими видобувними компаніями на Товарній біржі "Українська енергетична біржа" згідно з постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження переліку видів продукції, торгівля якими здійснюється виключно на організованих товарних ринках" від 30.12.2021 №1433 на рівні 15 190,97 грн за тис.куб.м з ПДВ (результати торгів 22.02.2022).

Звертаючись до суду з даним позовом позивач ТОВ "Нафтогазбуріння" стверджує, що керуючись наказами, які не мають статусу нормативно-правових актів, за березень 2022 року Оператор сплатив ТОВ "Нафтогазбуріння" 1 802 724,79 грн, що підтверджується актом №3-2022-1907000470 врегулювання щодобових небалансів, оскільки користувався ціною, встановленою наказом Міненерго від 18.03.2022 №127 у розмірі 15 190,97 грн за тис.куб.м з податком на додану вартість. На думку позивача, такі дії Оператора є незаконними, оскільки, сторони погодили у договорі порядок формування ціни на купівлю/продаж добового небалансу та визначили, що такий порядок встановлюється Кодексом ГТС. Якщо б відповідач дотримувався встановленого договором та Кодексом ГТС порядку формування ціни та користувався маржинальною ціною для купівлі добового небалансу за березень місяць 2022 року, він мав би сплатити 6 055 346,80 грн.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи

Статтею 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, відзивів на апеляційну скаргу, дослідивши наявні матеріали справи у повному обсязі, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов наступних висновків.

Згідно зі статтями 4 та 33 Закону України "Про ринок природного газу", Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженого Указом Президента України від 10.09.2014 №715, Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, було затверджено Кодекс ГТС.

За приписами пункту 4 глави 1 розділу І Кодексу ГТС (у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) доступ суб`єктів ринку природного газу до газотранспортної системи здійснюється на принципах, зокрема, відповідальності всіх суб`єктів ринку природного газу за дотримання правил балансування, встановлених цим Кодексом, зокрема в частині сплати та одержання плати за добовий небаланс та плати за нейтральність балансування для забезпечення найбільш ефективної торгівлі природним газом.

Відповідно до пунктів 1-4 глави 3 розділу XIV Кодексу ГТС оператор газотранспортної системи здійснює балансуючі дії для: підтримання тиску в газотранспортній системі з метою виконання вимог цілісності газотранспортної системи та вимог щодо експлуатації газотранспортної системи; досягнення певної кількості природного газу у газотранспортній системі на кінець доби, що може відрізнятися від кількості, що очікується відповідно до передбачених подач та відборів для такої газової доби, але яка буде сумісна з економічною, ефективною та безпечною експлуатацією газотранспортної системи.

Оператор газотранспортної системи вчиняє балансуючі дії шляхом купівлі та продажу короткострокових стандартизованих продуктів та/або використання послуг балансування. Під час вчинення балансуючих дій оператор газотранспортної системи має дотримуватись таких принципів: балансуючі дії мають вчинятися на недискримінаційній основі; балансуючі дії мають ураховувати обов`язки оператора газотранспортної системи щодо економічної та ефективної експлуатації газотранспортної системи.

Пунктами 1, 3 глави 5 розділу XIV Кодексу ГТС встановлено, що оператор газотранспортної системи має право закуповувати послуги балансування, якщо короткострокові стандартизовані продукти не можуть задовольнити потреби у підтримці оптимальної роботи газотранспортної системи або за відсутності ліквідності торгівлі короткостроковими стандартизованими продуктами.

Послуги балансування мають бути закуплені у ринковий спосіб через прозору та недискримінаційну процедуру публічних закупівель, відповідно до чинного законодавства. Положення договору на послуги балансування не повинні обмежувати оператора газотранспортної системи протягом газової доби здійснювати продаж/купівлю короткострокових стандартизованих продуктів. Строк надання послуги балансування не має перевищувати одного року, якщо інше не погоджене Регулятором.

Відповідно до пункту 1 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС оператор газотранспортної системи розраховує обсяг добового небалансу для кожного портфоліо балансування замовників послуг транспортування природного газу за кожну газову добу як різницю між алокаціями подач природного газу до газотранспортної системи та алокаціями відбору з газотранспортної системи (з урахуванням підтверджених торгових сповіщень).

За змістом пункту 2 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС, у випадку якщо сума подач природного газу замовника послуг транспортування природного газу за газову добу не дорівнює сумі відборів природного газу замовника послуг транспортування природного газу за цю газову добу, вважається, що у замовника послуг транспортування природного газу є добовий небаланс і до нього застосовується плата за добовий небаланс.

Пунктом 3 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС визначено, що оператор газотранспортної системи, на підставі попередніх алокацій подач та відборів замовника послуг транспортування природного газу (з урахуванням обсягів природного газу, відчужених чи набутих на віртуальній торговій точці), щодобово не пізніше ніж о 15:00 UTC (17:00 за київським часом) годині для зимового періоду або о 14:00 UTC (17:00 за київським часом) годині для літнього періоду після закінчення газової доби (D) надає кожному замовнику послуг транспортування природного газу інформацію про його попередній добовий небаланс та розрахунок попередньої вартості за добовий небаланс.

Плата за добовий небаланс має відображати витрати та враховувати вартість вчинення балансуючих дій оператором газотранспортної системи, а також коригування, визначене відповідно до вимог цієї глави (пункт 4 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС).

Згідно з пунктом 6 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС плата за добовий небаланс застосовується таким чином: якщо обсяг добового небалансу замовника послуг транспортування природного газу за газову добу є позитивним, то вважається, що замовник послуг транспортування природного газу, на підставі попередньої згоди, наданої на умовах договору на транспортування природного газу, продав оператору газотранспортної системи природний газ в обсязі добового небалансу і, відповідно, має право на отримання грошових коштів від оператора газотранспортної системи у розмірі плати за добовий небаланс.

Для розрахунку плати за добовий небаланс для кожного замовника послуг транспортування природного газу оператор газотранспортної системи множить остаточний обсяг добового небалансу на ціну, що застосовується відповідно до пунктів 8-12 цієї глави (пункт 7 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС).

За приписами пункту 8 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС для цілей розрахунку плати за добовий небаланс ціна, що застосовується, визначається як: маржинальна ціна продажу природного газу, якщо обсяг добового небалансу замовника послуг транспортування природного газу за газову добу є позитивним (тобто коли подачі замовника послуг транспортування природного газу протягом газової доби перевищують його відбори); маржинальна ціна придбання природного газу, якщо обсяг добового небалансу замовника послуг транспортування природного газу за газову добу є негативним (тобто коли відбори замовника послуг транспортування протягом газової доби перевищують його подачі).

У пунктах 9, 10, 12 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС зазначено, що маржинальна ціна продажу та маржинальна ціна придбання природного газу розраховуються для кожної газової доби таким чином:

- маржинальна ціна продажу є найменшим з таких значень: найнижча ціна продажу будь-якого короткострокового стандартизованого продукту, стороною якого є оператор газотранспортної системи, що відноситься до газової доби (D); середньозважена ціна короткострокових стандартизованих продуктів за газову добу (D), зменшена на величину коригування;

- маржинальна ціна придбання є найбільшим з таких значень: найвища ціна придбання будь-якого короткострокового стандартизованого продукту, стороною якого є оператор газотранспортної системи, що відноситься до газової доби (D); середньозважена ціна короткострокових стандартизованих продуктів за газову добу (D), збільшена на величину коригування.

З метою визначення маржинальної ціни продажу, маржинальної ціни придбання оператором газотранспортної системи використовується інформація про операції, що відбуваються на торговій платформі, вибір якої погоджений Регулятором.

Згідно з пунктом 12 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС оператор газотранспортної системи разом з наданням замовникам послуг транспортування інформації про їх добовий небаланс зобов`язаний повідомляти про застосований метод розрахунку маржинальної ціни придбання/продажу.

За умовами пункту 9.3 договору у випадку якщо загальна вартість щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця, оператор до 14 числа газового місяця, наступного за звітним, надсилає Замовнику рахунок на оплату за добовий небаланс (розмір визначається як різниця між загальною вартістю щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця та загальною вартістю щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця). Замовник має оплатити рахунок на оплату за добовий небаланс у термін до 5 робочих днів, крім вартості послуг, визначених абзацом другим цього пункту. Оплата вартості щодобових небалансів оператором газорозподільної системи за рахунок виділених субвенций з державного бюджету на покриття пільг, субсидій та компенсацій побутовим споживачам проводиться у строки та за процедурою, передбаченою чинним законодавством, у сумі, що не перевищує вартості послуг розподілу фактично спожитого природного газу зазначеними споживачами за розрахунковий період.

Пунктом 9.4 договору встановлено, що у випадку якщо загальна вартість щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця, оператор до 14 числа газовою місяця, наступного за звітним, повідомляє Замовника про розмір грошових коштів, які підлягають виплаті Замовнику (розмір визначається як різниця між загальною вартістю щодобових позитивних небалансів протягом звітного газовою місяця та загальною вартістю щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця). Виплата грошових коштів здійснюється на рахунок Замовника у термін до 5 робочих днів з дня повідомлення. За заявою Замовника Оператор може здійснити зарахування плати за добовий небаланс на користь Замовника в якості попередньої оплати за добовий небаланс наступних періодів.

Відповідно до пункту 9.5 договору, у разі якщо Замовник є учасником балансуючої групи, зареєстрованої Оператором на інформаційній платформі, плата за добовий небаланс Замовника здійснюється стороною, відповідальною за добовий небаланс балансуючої групи, від свого імені та в інтересах Замовника.

Розбіжності щодо вартості добових небалансів підлягають урегулюванню відповідно до умов цього договору або в суді. До прийняття рішення суду вартість добових небалансів, яку Замовник зобов`язаний сплатити у строк, визначений пунктом 9.3 цього договору, визначається за даними Оператора (пункт 9.6 договору).

Як зазначалось вище, відповідно до положень договору та Кодексу ГТС Оператор ГТС протягом березня 2022 року щоденно оприлюднював маржинальну ціну придбання природного газу на кожну газову добу на своєму офіційному веб-сайті в мережі Інтернет https://tsoua.com/ в розрізі кожної доби місяця.

Проте, 25.03.2022 Оператором здійснено перерахунок ціни купівлі позитивного небалансу за весь березень 2022 року та замість маржинальної ціни застосовано ціну на рівні 15 190,97 грн за тис.куб.метрів з податком на додану вартість. При цьому, підставою здійснення вказаного вище перерахунку став наказ Міненерго від 07.03.2022 №110 (з урахуванням змін, які внесено наказом від 18.03.2022 №127).

Правову основу ринку природного газу становлять Конституція України, цей Закон, закони України "Про трубопровідний транспорт", "Про природні монополії", "Про нафту і газ", "Про енергетичну ефективність", "Про угоди про розподіл продукції", "Про захист економічної конкуренції", "Про газ (метан) вугільних родовищ", "Про охорону навколишнього природного середовища", міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, та інші акти законодавства України (частина 1 статті 2 Закону України "Про ринок природного газу".

Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 3 Закону України "Про ринок природного газу" ринок природного газу функціонує на засадах вільної добросовісної конкуренції, крім діяльності суб`єктів природних монополій, та за принципом, зокрема, невтручання держави у функціонування ринку природного газу, крім випадків, коли це необхідно для усунення вад ринку або забезпечення інших загальносуспільних інтересів, за умови що таке втручання здійснюється у мінімально достатній спосіб.

Відповідно до частини 1 статті 6 Закону України "Про ринок природного газу" центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в нафтогазовому комплексі, розробляє і за результатами консультацій з суб`єктами ринку природного газу, представниками споживачів (у тому числі побутових споживачів) та за погодженням з Регулятором затверджує Національний план дій, що є обов`язковим для виконання всіма суб`єктами ринку природного газу. Національний план дій визначає заходи для усунення або зменшення загального негативного впливу кризової ситуації.

За приписами частини 3 вказаної статті, у разі кризової ситуації або якщо існує загроза безпеці населення, небезпека руйнування газотранспортної або газорозподільної системи, газосховища, установки LNG чи загроза цілісності газотранспортної системи, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в нафтогазовому комплексі, ухвалює рішення про необхідність вжиття тимчасових запобіжних заходів та повідомляє про це Регулятора. Невідкладно після ухвалення такого рішення вживаються заходи, визначені Національним планом дій як першочергові. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в нафтогазовому комплексі, невідкладно повідомляє Секретаріат Енергетичного Співтовариства щодо ухвалення рішення про необхідність вжиття тимчасових запобіжних заходів, а також про заходи, що він планує вжити відповідно до Національного плану дій. Запобіжні заходи повинні відповідати таким вимогам: 1) бути передбаченими Національним планом дій; 2) мати визначений строк дії; 3) не створювати необґрунтовані перешкоди для руху природного газу в газотранспортних системах України та газотранспортних системах інших держав - сторін Енергетичного Співтовариства; 4) не створювати ймовірну істотну загрозу безпеці постачання природного газу іншої держави - сторони Енергетичного Співтовариства; 5) не обмежувати доступ до газотранспортних систем або газосховищ України для замовників, створених відповідно до законодавства іншої держави - сторони Енергетичного Співтовариства, якщо надання такого доступу є технічно можливим та безпечним. У визначених законом випадках центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в нафтогазовому комплексі, вживає заходів, не передбачених Національним планом дій, про що невідкладно повідомляє Регулятора та Секретаріат Енергетичного Співтовариства, у тому числі щодо причин вжиття таких заходів.

Наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 02.11.2015 №687, на виконання приписів статті 6 Закону України "Про ринок природного газу", затверджено Національний план дій. Вказаний наказ зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23.11.2015 за №1458/27903.

Національний план дій розроблений на виконання статті 6 Закону України "Про ринок природного газу", Договору про заснування Енергетичного Співтовариства, інших актів законодавства, що становлять правову основу ринку природного газу.

Відповідно до пункту 1 розділу ІІІ Національного плану кризові ситуації поділяються за рівнями: 1) кризова ситуація рівня раннього попередження; 2) кризова ситуація рівня попередження; 3) кризова ситуація рівня надзвичайної ситуації.

Пунктом 4 розділу ІІІ Національного плану визначено, що кризова ситуація рівня надзвичайної ситуації - це ситуація, при якій має місце надзвичайно високий попит на природний газ, зупинення чи обмеження важливого джерела надходження природного газу або інше істотне погіршення ситуації з постачання природного газу, при якому було вжито всіх відповідних ринкових заходів, але надходження природного газу на ринок не є достатнім для забезпечення попиту, що створює необхідність для вжиття неринкових заходів, зокрема для забезпечення постачання захищеним споживачам.

Кризова ситуація рівня надзвичайної ситуації виникає, коли прогнозований попит на природний газ в Україні є вищим, ніж максимальний потенціал пропозиції, тиск у газотранспортній системі знаходиться на критичному рівні, що може призвести до подальшого ускладнення ситуації та необхідності введення тимчасових запобіжних заходів, зокрема неринкових.

Згідно з пунктом 2 розділу ІІІ Національного плану унормовано, що при настанні кризової ситуації будь-якого рівня Міністерство енергетики та захисту довкілля України: 1) здійснює координацію дій суб`єктів ринку природного газу з метою завершення кризової ситуації та зменшення або усунення її негативних наслідків; 2) здійснює постійний моніторинг ситуації та виявляє необхідність зміни рівня кризової ситуації або оголошення про її завершення; 3) повідомляє Секретаріат Енергетичного Співтовариства та голову Координаційної Групи Енергетичного Співтовариства про заходи, які воно планує вжити для реагування на кризову ситуацію відповідно до цього Плану; 4) оголошує, шляхом розміщення на своєму офіційному вебсайті, відповідного повідомлення про завершення кризової ситуації.

У розділі VІ Національного плану вказано, що Міністерство енергетики та захисту довкілля України негайно після прийняття рішення про настання кризової ситуації рівня надзвичайної ситуації доступними засобами зв`язку доводить цю інформацію до відома голови Координаційної Групи Енергетичного Співтовариства з питань безпеки постачання, а також компетентних органів держав-членів ЄС, кордон з якими перетинають транскордонні газопроводи.

Після прийняття рішення про настання кризової ситуації рівня надзвичайної ситуації Міністерство енергетики та захисту довкілля України визначає перелік ринкових та неринкових заходів, які підлягають виконанню відповідно до цього Плану.

Неринкові заходи застосовуються лише у випадку, коли застосування ринкових заходів не дозволяє забезпечити безпеку постачання природного газу, зокрема захищеним споживачам. Міністерство енергетики та захисту довкілля України визначає перелік неринкових заходів, зважаючи на очікувані результати застосування ринкових заходів під час кризової ситуації рівня надзвичайної ситуації.

Відповідно до пункту 3 вказаного розділу Міністерство енергетики та захисту довкілля України приймає рішення про вжиття одного або декількох з таких заходів для подолання кризової ситуації рівня надзвичайної ситуації: 1) заходи, передбачені пунктом 2 розділу IV та пунктом 3 розділу V цього Плану; 2) примусове використання електричної енергії, виробленої з інших енергоносіїв, крім природного газу; 3) примусове використання інших енергоносіїв, крім природного газу; 4) примусове застосування умов договорів, що дозволяють здійснити переривання (зупинення) фактичного постачання природного газу у деяких випадках; 5) зміни до графіків роботи державних, комунальних та приватних підприємств, установ та організацій; 6) встановлення максимально допустимої температури в житлових приміщеннях і громадських будівлях; 7) використання постачальниками природного газу із власного страхового запасу для потреб споживачів України; 8) використання природного газу у газотранспортних системах та газосховищах для потреб споживачів України; 9) припинення (обмеження) постачання природного газу деяким споживачам відповідно до графіка, рекомендованого Кризовим комітетом; 10) зупинення роботи шкіл, вищих навчальних заходів; 11) укрупнення соціальних об`єктів та закриття решти; 12) зупинення експорту природного газу з України; 13) відкриття укриттів, пунктів обігріву.

23.10.2020 Міненерго прийнято наказ №678 "Про кризовий комітет при Міненерго". За змістом пункту 1 якого кризовий комітет є тимчасовим консультативно-дорадчим органом при Міненерго, відповідальним за управління кризовою ситуацією будь-якого рівня. Створеним з метою надання Міненерго допомоги у підготовленні та виконанні заходів реагування або зменшення загального негативного впливу кризисної ситуації в нафтогазовому комплексі. До завдань комітету віднесено, в тому числі, моніторинг аналізу кризової ситуації рівня попередження, отримання та аналіз усієї необхідної інформації, зокрема, отриману самостійно або від суб`єктів ринку природного газу, надання пропозиції Міненерго щодо реагування на кризову ситуацію, розроблення низки заходів щодо її подолання, визначення шляхів, механізмів та способів вирішення проблемних питань, що виникли у зв`язку із настанням кризової ситуації відповідного рівня.

Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні", на території України з 05 год 30 хв 24.02.2022 введено воєнний стан строком на 30 діб.

Відповідно до Указу Президента України "Про продовження дії воєнного стану в Україні" від 14.03.2022 №133/2022, затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 год 30 хв 26.03.2022 строком на 30 діб.

Рішенням Кризового комітету при Міненерго від 26.02.2022 введено кризову ситуацію надзвичайної ситуації.

Наказом Міненерго від 26.02.2022 №87 "Про введення кризової ситуації рівня надзвичайної ситуації" введено кризову ситуацію рівня надзвичайної ситуації та надано право ТОВ "ОГСУ" на вчинення дій з обмеження постачання для забезпечення безпечного балансування газотранспортної системи.

Рішенням Кризового комітету при Міненерго, яке оформлене протоколом від 03.03.2022, визначено необхідність вжиття тимчасових заходів запобіжних заходів на ринку природного газу.

У зв`язку з введенням воєнного стану в Україні, згідно з Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" та надзвичайного стану в окремих регіонах України, згідно з Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення надзвичайного стану в окремих регіонах України", відповідно до абзацу 8 частини 3 статті 6 Закону України "Про ринок природного газу", а також на виконання рішення Кризового комітету, утвореного наказом Міненерго від 26.02.2022 №87 "Про введення Кризової ситуації рівня надзвичайної ситуації", Міненерго прийнято наказ від 07.03.2022 №110 "Про вжиття тимчасових запобіжних заходів".

Відповідно до пункту 1 вказаного наказу суб`єктам ринку природного газу у період з 1 березня до 30 квітня 2022 року, постановлено забезпечити виконання актів Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, що прийняті на виконання Закону України "Про ринок природного газу", у частині, що не суперечить заходам, визначеним цим наказом.

Згідно з пунктом 5 вказаного наказу Оператору газотранспортної системи у випадку припинення функціонування інформаційної платформи та за умови відсутності технічної можливості приймати, обробляти дані про надходження/відбір ресурсу в/з газотранспортної системи та здійснення інших заходів, наведених вище: терміново повідомити про таке замовників послуг транспортування, оператора газосховищ, Міністерство енергетики України, Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, на офіційному веб-сайті та засобами дистанційного зв`язку; весь обсяг газу, що надходить до газотранспортної системи, обліковувати на оператора газотранспортної системи як позитивний небаланс замовників послуг транспортування, що є суб`єктами господарювання, що здійснюють видобуток природного газу, та врегульовувати за ціною останньої реалізації такого ресурсу приватними українськими видобувними компаніями на ТБ "Українська енергетична біржа", згідно з постановою Кабінету Міністрів України №1433 від 30.12.2021 "Про затвердження переліку видів продукції, торгівля якими здійснюється виключно-на організованих товарних ринках" на рівні 15 190,97 грн за тис.куб.м з ПДВ (результати торгів 22.02.2022); весь обсяг газу, що відбирається з газотранспортної системи, обліковувати як негативний небаланс операторів газорозподільних системи, окрім відборів прямих споживачів, відбір газу яких обліковується з ресурсу оператора газотранспортної системи, та врегульовувати за ціною результатів біржових торгів за продуктом місяць наперед (березень 2022 року) на ТБ "Українська енергетична біржа", станом на 22.02.2022, а саме 32 000,00 грн з ПДВ, за виключенням обсягу газу, відібраного споживачами.

Рішенням Кризового комітету при Міненерго, яке оформлено протоколом від 17.03.2022, визначено необхідність коригування тимчасових запобіжних заходів на ринку природного газу, зокрема, доповнити пункт 2.1 наказу від 07.03.2022 №110 Міненерго пунктом наступного змісту: "розраховувати плату за позитивний небаланс замовників послуг транспортування, що є суб`єктами господарювання, що здійснюють видобуток природного газу, застосовуючи ціну останньої реалізації природного газу приватними українськими видобувними компаніями на нафтовій біржі "Українська енергетична біржа", згідно з постановою Кабінету Міністрів України №1433 від 30.12.2021 "Про затвердження переліку видів продукції, торгівля якими здійснюється виключно на організованих товарних ринках" на рівні 15 190,97 грн за тис.куб.м з податком на додану вартість (результат торгів 22.02.2022).".

Наказом від 18.03.2022 №127 "Про внесення змін до наказу Міненерго від 07 березня 2022 №110" внесено зміни до наказу №110 від 07.03.2022 Міненерго "Про вжиття запобіжних заходів", згідно з яким визначено Оператору газотранспортної системи: розраховувати плату за позитивний небаланс замовників послуг транспортування, що є суб`єктами господарювання, що здійснюють видобуток природного газу, застосовуючи ціну останньої реалізації природного газу приватними українськими видобувними компаніями на нафтовій біржі "Українська енергетична біржа" згідно з постановою Кабінету Міністрів України №1433 від 30.12.2021 "Про затвердження переліку видів продукції, торгівля якими здійснюється виключно на організованих товарних ринках" на рівні 15 190,97 грн за тис.куб.м з податком на додану вартість (результат торгів 22.02.2022).

З огляду на наведене колегія суддів вважає вірними висновки суду першої інстанції, що спірний перерахунок вартості небалансів здійснено саме на виконання вказаних вище наказів, які фактично прийнято з метою визнання запобіжних заходів на ринку природного газу, на якому, у зв`язку з введенням Указом Президента України воєнного стану, введено кризову ситуацію надзвичайної ситуації.

Щодо доводів позивача стосовно того, що вказаний вище наказ Міненерго "Про вжиття запобіжних заходів" не є нормативно-правовим актом, а отже, не є правовою підставою для здійснення перерахунку ціни купівлі позитивного небалансу за договором від 14.11.2019 №1907000470 за весь березень 2022 року за ціною на рівні 15 190,97 грн, колегія суддів зазначає таке.

Зі змісту статті 15 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади" Міністерство у межах своїх повноважень, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів Президента України та постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України видає накази, які підписує міністр.

Згідно з частинами 2, 3 вказаного Закону накази міністерства, видані в межах його повноважень, є обов`язковими для виконання центральними органами виконавчої влади, їх територіальними органами, місцевими державними адміністраціями, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами і організаціями всіх форм власності та громадянами. Накази міністерства нормативно-правового змісту підлягають державній реєстрації Міністерством юстиції України та включаються до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів.

Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.1992 №731.

Відповідно до пункту 4 вказаного Положення державна реєстрація нормативно-правового акта полягає у проведенні правової експертизи на відповідність його Конституції та законодавству України, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколам до неї, міжнародним договорам України, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та зобов`язанням України у сфері європейської інтеграції та праву Європейського Союзу (acquis ЄС), антикорупційної та гендерно-правової експертиз з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, а також прийнятті рішення про державну реєстрацію цього акта, присвоєнні йому реєстраційного номера та занесенні до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів.

За змістом пункту 5 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади на державну реєстрацію не подаються акти: а) персонального характеру (про склад комісій, призначення на посаду і звільнення з неї, заохочення працівників тощо); б) дія яких вичерпується одноразовим застосуванням, крім актів про затвердження положень, інструкцій та інших, що містять правові норми; в) оперативно-розпорядчого характеру (разові доручення); г) якими доводяться до відома підприємств, установ і організацій рішення вищестоящих органів; д) спрямовані на організацію виконання рішень вищестоящих органів і власних рішень міністерств, інших органів виконавчої влади, що не мають нових правових норм; е) рекомендаційного, роз`яснювального та інформаційного характеру (методичні рекомендації, роз`яснення, у тому числі податкові, тощо), нормативно-технічні документи (національні та регіональні стандарти, технічні умови, будівельні норми і правила, правила спортивних змагань з видів спорту, визнаних в Україні, тарифно-кваліфікаційні довідники, кодекси усталеної практики, форми звітності, у тому числі щодо державних статистичних спостережень, адміністративних даних та інші).

Як вірно встановлено місцевим господарським судом, наразі наказ Міненерго від 07.03.2022 №110 "Про вжиття запобіжних заходів" (з урахуванням змін від 18.03.2022) є актом, який у розумінні Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади на державну реєстрацію не подається.

Так, фактично зміст наказу від 07.03.2022 №110 Міненерго дійсно спрямований на організацію виконання рішення міністерства, що не має нових правових норм, а визначає тимчасові заходи на ринку природного газу, на якому у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану, введено кризисний рівень надзвичайного стану, тобто, такий наказ за своєю правовою природою носить оперативно-розпорядчий характер.

В контексті наведеного слід звернути увагу на те, що статтею 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" визначено, що воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Частиною 1 статті 12 Закону України "Про функціонування паливно-енергетичного комплексу в особливий період" встановлено, що у процесі підготовки паливно-енергетичного комплексу до функціонування в особливий період та під час його функціонування у цей період центральні органи виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у паливно-енергетичному комплексі, взаємодіють з іншими центральними і місцевими органами виконавчої влади, штабами оперативних командувань, державними органами, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки шляхом спільного розроблення планових організаційно-методичних документів і заходів щодо забезпечення сталого функціонування підприємств, установ та організацій паливно-енергетичного комплексу в особливий період, матеріально-технічного забезпечення, а також прийняття відповідних нормативно-правових актів.

Як зазначалось вище, пунктом 5 частини 1 статті 3 Закону України "Про ринок природного газу" унормовано, що ринок природного газу функціонує на засадах вільної добросовісної конкуренції, крім діяльності суб`єктів природних монополій, та за принципом, зокрема, невтручання держави у функціонування ринку природного газу, крім випадків, коли це необхідно для усунення вад ринку або забезпечення інших загальносуспільних інтересів, за умови що таке втручання здійснюється у мінімально достатній спосіб.

Відповідно до частини 1 статті 6 Закону України "Про ринок природного газу" центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в нафтогазовому комплексі, розробляє і за результатами консультацій з суб`єктами ринку природного газу, представниками споживачів (у тому числі побутових споживачів) та за погодженням з Регулятором затверджує Національний план дій, що є обов`язковим для виконання всіма суб`єктами ринку природного газу. Національний план дій визначає заходи для усунення або зменшення загального негативного впливу кризової ситуації.

За змістом частини 3 вказаної статті у разі кризової ситуації або якщо існує загроза безпеці населення, небезпека руйнування газотранспортної або газорозподільної системи, газосховища, установки LNG чи загроза цілісності газотранспортної системи, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в нафтогазовому комплексі, ухвалює рішення про необхідність вжиття тимчасових запобіжних заходів.

Конституційний Суд України, розвиваючи практику застосування статті 8 Основного Закону України, вказав, що верховенство права слід розуміти, зокрема, як механізм забезпечення контролю над використанням влади державою та захисту людини від свавільних дій держави. Верховенство права як нормативний ідеал, до якого має прагнути кожна система права, і як універсальний та інтегральний принцип права необхідно розглядати, зокрема, у контексті таких основоположних його складових: принцип законності, принцип юридичної визначеності, принцип справедливого суду. Верховенство права означає, що органи державної влади обмежені у своїх діях заздалегідь регламентованими та оголошеними правилами, які дають можливість передбачити заходи, що будуть застосовані в конкретних правовідносинах, і, відповідно, суб`єкт правозастосування може передбачати й планувати свої дії та розраховувати на очікуваний результат (абзаци 3, 4, 6 пункту 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 20.06.2019 №6-р/2019).

Конституційний Суд України виходить з того, що принцип юридичної визначеності як складова конституційного принципу верховенства права є сукупністю вимог до організації та функціонування системи права, процесів правотворчості та правозастосування у спосіб, який забезпечував би стабільність юридичного становища індивіда. Зазначеного можна досягти лише шляхом законодавчого закріплення якісних, зрозумілих норм (абзац 3 підпункту 3.3 пункту 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 06.06.2019 №3-р/2019).

Юридичну визначеність необхідно розуміти через такі її складові: чіткість, зрозумілість, однозначність норм права; право особи у своїх діях розраховувати на розумну та передбачувану стабільність існуючого законодавства та можливість передбачати наслідки застосування норм права (законні очікування). Таким чином, юридична визначеність передбачає, що законодавець повинен прагнути до чіткості та зрозумілості у викладенні норм права. Кожна особа, відповідно до конкретних обставин, має орієнтуватися в тому, яка саме норма права застосовується у певному випадку, та мати чітке розуміння щодо настання конкретних правових наслідків у відповідних правовідносинах з огляду на розумну та передбачувану стабільність норм права (абзаци 4-6 підпункту 4.1 пункту 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 20.06.2019 №6-р/2019).

За правовою позицією Конституційного Суду України, викладеною у рішенні від 22.09.2005 №5-рп/2005, із конституційних принципів рівності і справедливості вбачається вимога визначеності, ясності і недвозначності правової норми, оскільки інше не може забезпечити її однакове застосування, не виключає необмеженості трактування у правозастосовній практиці і неминуче призводить до сваволі (абзац 2 підпункту 5.4 пункту 5 мотивувальної частини).

Конституційний Суд України виходить із того, що принцип правової визначеності не виключає визнання за органом державної влади певних дискреційних повноважень у прийнятті рішень, однак у такому випадку має існувати механізм запобігання зловживанню ними. Цей механізм повинен забезпечувати, з одного боку, захист особи від свавільного втручання органів державної влади у її права і свободи, а з другого - наявність можливості у особи передбачати дії цих органів (абзац 3 підпункту 2.4 пункту 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України №1-2/2016 від 08.06.2016).

Разом із тим, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 02.07.2019 у справі №910/23000/17 зазначила, що дискреційні повноваження не повинні використовуватися органом свавільно, а суд повинен мати можливість переглянути рішення, прийняті на підставі реалізації цих дискреційних повноважень, що є запобіжником щодо корупції та свавільних рішень в умовах максимально широкої дискреції державного органу (пункт 75 постанови від 02.07.2019 у справі №910/23000/17).

Згідно з Рекомендаціями Комітету Міністрів Ради Європи №К(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Верховний Суд зазначає, що у пункті 45 Доповіді Венеціанської комісії щодо Верховенства права, серед іншого, зазначено, що "Потреба у визначеності не означає, що органові, який ухвалює рішення, не повинні надаватись дискреційні повноваження (де це необхідно) за умови наявності процедур, що унеможливлюють зловживання ними. У цьому контексті закон (a law), яким надаються дискреційні повноваження певному державному органові, повинен вказати чітко і зрозуміло на обсяг такої дискреції. Не відповідатиме верховенству права, якщо надана законом виконавчій владі дискреція матиме характер необмеженої влади. Отже, закон повинен вказати на обсяг будь-якої такої дискреції та на спосіб її здійснення із достатньою чіткістю, аби особа мала змогу відповідним чином захистити себе від свавільних дій".

Конституційний Суд України визнає за органом публічної влади право на певні дискреційних повноваження у прийнятті рішень, та застерігає, що "цей механізм повинен забезпечувати, з одного боку, захист особи від свавільного втручання органів державної влади у її права і свободи, а з другого - наявність можливості у особи передбачати дії цих органів" (абзац 3 підпункту 2.4 пункту 2 мотивувальної частини рішення від 08.06.2016 №3-рп/2016).

Верховний Суд у постанові від 19.01.2023 по справі №910/13222/21 вказує, що законодавче регулювання не є і не може бути всеосяжним за формою та змістом. Відтак, під час здійснення органом своїх повноважень наявність у нього певної міри розсуду є допустимою та належною.

Тобто, судом першої інстанції вірно встановлено, що у даному випадку, Міненерго, у період перебування ринку природного газу у кризисній ситуації надзвичайного стану у зв`язку із введенням воєнного стану на всій території України, реалізовано повноваження у відповідності до Закону України "Про ринок природного газу" та тимчасово (із визначенням чітких часових меж) застосовано певні запобіжні заходи для учасників ринку, в тому числі, і визначено обов`язок відповідача здійснювати оплату вартості небалансів за укладеними договорами на транспортування природного газу за певною ціною, з чим також погоджується суд апеляційної інстанції.

З огляду на наведене, на переконання колегії суддів, місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку про відсутність підстав вважати, що ТОВ "ОГСУ" безпідставно здійснено перерахунок ціни купівлі позитивного небалансу за договором від 14.11.2019 №1907000470 за весь березень 2022 року за ціною на рівні 15 190,97 грн, у зв`язку з чим позов не підлягає задоволенню.

Інші доводи апеляційної скарги, взяті судом до уваги, однак не спростовують вищенаведених висновків суду.

Згідно з частиною 4 статті 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча, пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення.

В пункті 53 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Федорченко та Лозенко проти України" від 20.09.2012 зазначено, що при оцінці доказів суд керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом". Тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими.

При винесені даної постанови судом апеляційної інстанції були надані вичерпні відповіді на доводи апелянта, з посиланням на норми права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно зі статтями 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до частини 2 статті 86 ГПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, виходячи з фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про відмову у задоволенні позову.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Частиною 1 статті 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення Господарського суду міста Києва від 19.12.2023 у справі №910/12979/23 ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга ТОВ "Нафтогазбуріння" задоволенню не підлягає.

Розподіл судових витрат

У зв`язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги витрати за подання апеляційної скарги, відповідно до статті 129 ГПК України, покладаються на ТОВ "Нафтогазбуріння".

Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтогазбуріння" на рішення Господарського суду міста Києва від 19.12.2023 у справі №910/12979/23 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 19.12.2023 у справі №910/12979/23 залишити без змін.

3. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Нафтогазбуріння".

4. Матеріали справи №910/12979/23 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений статтями 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано - 01.04.2024.

Головуючий суддя Л.Г. Сітайло

Судді М.Л. Яковлєв

С.І. Буравльов