Постанова

від 15.04.2024 по справі 910/12979/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

(додаткова)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" квітня 2024 р. Справа №910/12979/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сітайло Л.Г.

суддів: Яковлєва М.Л.

Буравльова С.І.

секретар судового засідання - Макуха О.А.

представники учасників справи:

від позивача: Марущак С.В.

від відповідача: Головатюк В.О.

від третьої особи: Слуценко Р.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України"

про прийняття додаткової постанови

за результатами розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтогазбуріння"

на рішення Господарського суду міста Києва від 19.12.2023 (повний текст складено 21.12.2023)

у справі №910/12979/23 (суддя Сівакова В.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтогазбуріння"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача, - Міністерство енергетики України,

про стягнення 4 252 622,01 грн,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Нафтогазбуріння" (далі - ТОВ "Нафтогазбуріння") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (далі - ТОВ "ОГСУ") заборгованості у розмірі 4 252 622,01 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.12.2023 у справі №910/12979/23 у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, ТОВ "Нафтогазбуріння" звернулося до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 19.12.2023 у справі №910/12979/23 та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.03.2024 апеляційну скаргу ТОВ "Нафтогазбуріння" на рішення Господарського суду міста Києва від 19.12.2023 у справі №910/12979/23 залишено без задоволення. Рішення Господарського суду міста Києва від 19.12.2023 у справі №910/12979/23 залишено без змін.

26.03.2024, через систему "Електронний суд", ТОВ "ОГСУ" подано заяву про ухвалення додаткової постанови щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу при апеляційному перегляді судової справи №910/12979/23 у розмірі 138 600,00 грн.

Обґрунтовуючи заяву відповідач посилається на те, що апеляційну скаргу ТОВ "Нафтогазбуріння" на рішення Господарського суду міста Києва від 19.12.2023 у справі №910/12979/23 залишено без задоволення, у зв`язку з чим на позивача мають бути покладенні судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 138 600,00 грн, понесені відповідачем в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) (складу суду) від 26.03.2024 заяву ТОВ "ОГСУ" про ухвалення додаткового рішення передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Сітайло Л.Г., судді: Буравльов С.І., Шапран В.В.

29.03.2024, через систему "Електронний суд", представником позивача подані заперечення на заяву про ухвалення додаткової постанови, в яких останній просить відмовити у задоволенні вищевказаної заяви ТОВ "ОГСУ".

У наведених вище запереченнях представник позивача, зокрема зазначає, що зазначені відповідачем витрати є неспівмірними із складністю справи, наданим адвокатом обсягом послуг у суді апеляційної інстанції, затраченим ним часом на надання таких послуг (підготовка цієї справи до розгляду в суді апеляційної інстанції не вимагала значного обсягу юридичної і технічної роботи, адже, адвокат був обізнаним про позицію позивача; був присутнім на засіданнях у суді першої інстанції; нормативно-правове регулювання спірних правовідносин не змінювалася), не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, а також те, що їх стягнення з позивача становить надмірний тягар для останнього, що суперечить принципу розподілу таких витрат.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.04.2024 прийнято до розгляду заяву ТОВ "ОГСУ" про прийняття додаткової постанови у справі №910/12979/23 та вирішено здійснювати її розгляд у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Розгляд заяви ТОВ "ОГСУ" про прийняття додаткової постанови призначено на 15.04.2024.

Представник відповідача у судовому засіданні 15.04.2024 підтримав вимоги та доводи заяви, просив суд апеляційної інстанції її задовольнити.

Представник позивача у судовому засіданні 15.04.2024 заперечив проти задоволення заяви про ухвалення додаткового рішення та просив суд відмовити у її задоволенні.

Представник третьої особи щодо задоволення вказаної вище заяви поклався на розсуд суду.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву відповідача про ухвалення додаткової постанови щодо відшкодування судових витрат на професійну правову допомогу, заперечення позивача на заяву про ухвалення додаткової постанови, перевіривши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд дійшов наступних висновків.

Статтею 59 Конституції України визначено, що кожен має право на професійну правничу допомогу.

За приписами статті 16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частинами 1-3 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги (частина 1 статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Апеляційним судом встановлено, що 01.09.2023 між Адвокатським об`єднанням "Есквайрс" (виконавець) та ТОВ "ОГСУ" (замовник) укладено договір про надання адвокатських послуг №4600008265, за умовами якого замовник доручає, а виконавець зобов`язується надати адвокатські послуги.

Відповідно до пункту 3.1 договору виконавець надає послуги, а замовник приймає послуги щомісячно, згідно з наданими замовником завданнями (заявками).

Пунктом 3.2 договору встановлено, що виконавець щомісячно звітує за час, витрачений на надання послуг. Виконавець складає звіт, в якому зазначається детальний опис послуг, інформація про час, витрачений кожним фахівцем, який працював над відповідною заявкою та прізвища фахівців, які надавали послуги, надсилає цей звіт замовнику. Для цілей обліку кількості годин надання послуг за цим договором враховуються як години надання послуг безпосередньо виконавцем, так і третіми особами, залученими виконавцем для надання послуг за цим договором.

Згідно з пунктом 3.3 договору звіти та акти приймання-передачі наданих послуг підлягають попередньому (до підписання виконавцем) погодженню замовником, для чого зазначені документи надсилаються уповноваженим представником виконавця на електронну адресу уповноваженого представника замовника.

За умовами пункту 3.4 договору, після попереднього погодження, підписані виконавцем звіт, акт приймання-передачі наданих послуг та рахунок на оплату надсилаються замовнику.

Виконавець на протязі 20 робочих днів після отримання погодження від замовника, відповідно до пунктів 3.3, 3.4 договору, зобов`язаний надати замовнику акт приймання-передачі наданих послуг у 2 (двох) примірниках стосовно послуг, що були надані у відповідному місяці, звіт та рахунок на оплату. Замовник, на протязі 20 (двадцяти) робочих днів, після отримання двох примірників такого акта разом зі звітом та рахунком на оплату, зобов`язаний підписати акт та один його примірник повернути виконавцю або в цей же строк надіслати виконавцю обґрунтовану відмову від приймання послуг (пункт 3.5 договору).

Відповідно до пункту 4.3 договору фактична сума гонорару виконавця та його співвиконавців розраховується на основі усередненої погодинної ставки, яка становить не більше 9 260,00 за кожну годину надання послуг без ПДВ.

Розрахунки за надані у звітному календарному місяці послуги здійснюються замовником не пізніше 30 календарних днів, з дня підписання сторонами акта приймання-передачі наданих послуг у звітному місяці, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок виконавця.

25.03.2024 між сторонами складено та підписано акти наданих послуг на загальну суму 138 000,00 грн

Згідно з вимогами частини 8 статті 129 ГПК України розмір судових втрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

При розгляді заяви про розподіл судових витрат колегія суддів також наголошує, що частиною 1 статті 124 ГПК України передбачено, що разом із першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору (частина 2 статті 124 ГПК України).

Судом апеляційної інстанції встановлено, що у відзиві на апеляційну скаргу відповідачем заявлено про понесення судових витрат на професійну правничу допомогу, орієнтовний попередній розрахунок витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції складає 61 250,00 грн.

Відповідно до статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі статтею 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтями 76, 77 ГПК України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставин, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Крім того, Верховний Суд неодноразово звертав увагу, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом, у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони, на підставі положень частини 4 статті 126 ГПК України, можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 Цивільного кодексу України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України (постанова Верховного Суду від 01.09.2021 у справі №910/13034/20).

За приписами частини 4 статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У рішенні Конституційного Суду України від 30.09.2009 №23рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

При цьому необхідно враховувати, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківській документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також їх розрахунку є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Відповідно до частини 5 статті 126 ГПК України, у разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 6 статті 126 ГПК України).

Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони щодо неспівмірності заявлених іншою стороною витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, з огляду на принципи диспозитивності та змагальності, не може вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Вказаний правовий висновок викладено у постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 та від 22.11.2019 у справі №910/906/18.

Як зазначалось вище, позивачем подані заперечення на заяву про прийняття додаткової постанови щодо витрат на професійну правничу допомогу, в яких останній посилався на те, що зазначені відповідачем витрати є неспівмірними із складністю справи, наданим адвокатом обсягом послуг у суді апеляційної інстанції, затраченим ним часом на надання таких послуг (підготовка цієї справи до розгляду в суді апеляційної інстанції не вимагала значного обсягу юридичної і технічної роботи, адже, адвокат був обізнаним про позицію позивача; був присутнім на засіданнях у суді першої інстанції; нормативно-правове регулювання спірних правовідносин не змінювалася), не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, а також те, що їх стягнення з позивача становить надмірний тягар для останнього, що суперечить принципу розподілу таких витрат.

Здійснивши аналіз доводів позивача, а також співмірності заявленого відповідачем розміру витрат на правничу допомогу із складністю справи та виконаних адвокатом робіт, колегія суддів дійшла висновку, що заявлені витрати є неспівмірними зі складністю справи, наданими адвокатом обсягом послуг, втраченим ним часом на надання таких послуг, не відповідають критерію розумності їх розміру та їх стягнення становить надмірний тягар для іншої сторони, що суперечить принципу розподілу таких витрат.

Крім того, як зазначалось вище, у відзиві на апеляційну скаргу відповідачем заявлено орієнтовний попередній розрахунок витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції у розмірі 61 250,00 грн.

За приписами частини 6 статті 129 ГПК України, якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат, в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку.

Частиною 4 статті 129 ГПК України встановлено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При цьому витрати за надану професійну правничу допомогу, у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено.

Подібна за змістом правова позиція викладена у постановах об`єднаної палати Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 та від 22.01.2021 у справі №925/1137/19.

Згідно зі статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

В силу частини 4 статті 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до частини 1 статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Отже, враховуючи приписи частини 6 статті 129 ГПК України, а також беручи до уваги принципи співмірності та розумності судових витрат, колегія суддів дійшла висновку про розподіл судових витрат шляхом стягнення з ТОВ "Нафтогазбуріння" витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанцій у загальному розмірі 61 250,00 грн.

Враховуючи те, що судовий збір за прийняття додаткового рішення (постанови) не здійснюється, то відповідно судовий збір, згідно з приписами статті 129 ГПК України розподілу не підлягає.

Керуючись статтями 123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" про прийняття додаткової постанови задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтогазбуріння" (03142, місто Київ, вулиця Малинська, будинок 2-А; ідентифікаційний код 40993322) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (03065, місто Київ, проспект Гузара Любомира, будинок 44; ідентифікаційний код 42795490) 61 250 (шістдесят одна тисяча двісті п`ятдесят) грн 00 коп витрат на професійну правничу допомогу.

3. У задоволенні решти вимог заяви відмовити.

4. Видачу наказу на виконання додаткової постанови доручити Господарському суду міста Києва.

5. Справу №910/12979/23 передати до Господарського суду міста Києва.

Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах в порядку і строки, визначені в статтях 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст додаткової постанови складено та підписано - 17.04.2024.

Головуючий суддя Л.Г. Сітайло

Судді М.Л. Яковлєв

С.І. Буравльов