Рішення

від 01.11.2023 по справі 911/1366/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" листопада 2023 р. м. Київ Справа № 911/1366/23

Господарський суд Київської області в складі

головуючого судді Христенко О.О.

за участю секретаря Любицької Д-М.О.

розглянувши справу № 911/1366/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Шауманн Агрі Уа»,

м. Лубни Полтавської області

до Приватного сільськогосподарського підприємства «Високе»,

м. Бровари

про стягнення 1 287 630,00 грн

Представники:

від позивача:Кузь О.М., адвокат, ордер серії ВІ № 1141831 від 03.05.2023;

від відповідача:Заліський Ю.М., адвокат, ордер серії ВІ № 1151364 від 22.06.2023.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Шауманн Агрі Уа» (далі-позивач) звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Приватного сільськогосподарського підприємства «Високе» (далі-відповідач) про стягнення 1 287 630,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за умовами Договору поставки № 04/01/12-2022 від 04.01.2022 в частині своєчасної оплати отриманого товару, у зв`язку з чим у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість в сумі 767 452,80 грн, з огляду на наявність якої нараховані 70 008,43 грн інфляційних нарахувань, 140 033,85 грн 30 % річних, 233 389,76 грн пені та 76 745,28 грн штрафу.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 09.05.2023 відкрито провадження у справі № 911/1366/23; розгляд справи здійснюється за правилами загального позовного провадження; справу № 911/1366/23 призначено до розгляду в підготовчому засіданні на 31.05.2023.

Ухвалою господарського суду від 31.05.2023 підготовче засідання було відкладено на 21.06.2023.

Ухвалою господарського суду від 21.06.2023 закрито підготовче провадження у справі № 911/1366/23; справу призначено до розгляду по суті на 09.08.2023.

31.07.2023 через систему Електронний суд (вх. № суду 2473/23) та через канцелярію суду (вх. № суду 14671/23) від відповідача надійшов відзив на позовну заяву № 174 від 28.07.2023, в якому відповідач заперечує проти позовних вимог та просить суд відмовити в їх задоволенні. Так, в обґрунтування свого відзиву, позивач вказує на те, що додані в доказ поставки/отримання товару видаткові накладні, містять підпис невідомої особи з боку отримувача товару, а самі накладні оформлені з порушенням вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Разом з цим, відповідач зазначає про відсутність в матеріалах справи довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей, за якими відповідач уповноважував на отримання товару від позивача за спірними видатковими накладними. Крім того, відповідач заперечив факт часткового погашення ним заборгованості, а також факт підписання уповноваженою особою акту звірки взаєморозрахунків за період з 21.01.2022 по 14.09.2022 та зазначав, що такий взагалі не є доказом наявності або відсутності за боржником заборгованості. Таким чином, відповідач заперечує проти самого факту поставки позивачем товару та отримання його відповідачем.

03.08.2023 через систему «Електронний суд» (вх. № суду 2534/23) від відповідача надійшло клопотання № 2/1366 від 31.07.2023 про витребування оригіналів документів та клопотання № 3/1366 від 31.07.2023 (вх. № суду 6214/23) про призначення експертизи. Мотивуючи клопотання про призначення у справі № 911/1366/23 експертизи, відповідач зазначав про те, що подані до матеріалів справи видаткові накладні підписані зі сторони відповідача невідомою особою.

08.08.2023 через систему Електронний суд від позивача надійшли заперечення від 08.08.2023 (вх. № суду 2589/23) щодо задоволення заяви відповідача про поновлення процесуального строку для подачі відзиву на позовну заяву та просить суд повернути відзив відповідачу та розглядати справу за наявними матеріалами у справі.

Ухвалою господарського суду від 09.08.2023 справу № 911/1366/23 повернуто на стадію підготовчого провадження; призначено підготовче засідання на 23.08.2023; поновлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву та долучено до матеріалів справи поданий відповідачем відзив; відмовлено в задоволенні клопотання Приватного сільськогосподарського підприємства Високе № 3/1366 від 31.07.2023 (вх. № суду 6214/23) про призначення у справі № 911/1366/23 експертизи; задоволено клопотання Приватного сільськогосподарського підприємства Високе № 2/1366 від 31.07.2023 про витребування оригіналів документів.

18.08.2023 через систему «Електронний суд» від позивача надійшла відповідь (вх. № 2722/23) на відзив на позовну заяву, в якому позивач звертав увагу суду на те, що на спірних видаткових накладних наявний підпис Шапошника В.І. (зазначено у видатковій накладній № 631 від 14.09.2022, в інших видаткових накладних підпис ідентичний). Так, позивач вказує, що згідно з наказом № 21-К від 15.03.2021 Шапошник В.І. був прийнятий на роботу та призначений на посаду «Керуючий фермою», а отже цим самим був уповноважений на отримання товару та підписання видаткових накладних. При цьому, саме Шапошником В.І. здійснювалось отримання товару та підпис видаткових накладних протягом 2021 та 2022 років, товар за якими приймався відповідачем та був оплачений без зауважень. Факт ненадання директором особі довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей свідчить про неналежне виконання умов договору саме відповідачем та недотримання його умов. Позивач на спростування факту відсутності оплати відповідачем отриманого товару, вказував на те, в платіжних інструкціях наявні призначення платежу, які співпадають із назвою товару за спірними видатковими накладними та сформованими позивачем рахунками. Позивач зазначає, що незначні недоліки в первинних бухгалтерській документах не спростовують факту фактичної передачі товару відповідачу.

18.08.2023 через систему «Електронний суд» від ТОВ «Шауманн Агрі Уа» надійшло клопотання (вх. № 2723/23) про долучення доказів.

23.08.2023 через систему «Електронний суд» від Приватного сільськогосподарського підприємства «Високе» надійшли заперечення (вх. № 2785/23) на відповідь на відзив, які зводяться до того, що підприємство не уповноважувало Шапошника В.І. на отримання товару, що також не входить в його посадові обов`язки, як і довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей надано останньому не було, а видаткові накладні, додані в доказ поставки/отримання товару, оформлені з порушенням вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Ухвалою господарського суду від 23.08.2023 підготовче засідання було відкладено на 06.09.2023.

06.09.2023 через систему Електронний суд Товариством з обмеженою відповідальністю Шауман Агрі УА надано клопотання (вх. № 2987/23) про долучення доказів.

Ухвалою суду від 06.09.2013 судом оголошено перерву в підготовчому засіданні до 02.10.2023.

Ухвалою суду від 02.10.2023 закрито підготовче провадження у справі № 911/1366/23, справу призначено до розгляду по суті на 18.10.2023.

В засіданні суду 18.10.2023 судом оголошено перерву з розгляду справи по суті на 01.11.2023.

Присутнім в судових засіданнях представником позивача були підтримані свої вимоги, вважаючи їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позові; представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог вважаючи їх не обґрунтованими, доказами не підтвердженими, а отже такими, що не підлягають задоволенню, з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд Київської області -

ВСТАНОВИВ:

04.01.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Шауман Агрі Уа» (позивач, постачальник) та Приватним сільськогосподарським підприємством «Високе» (відповідач, покупець) укладений Договір поставки № 04/01/12-2022.

Так, за умовами п.п. 1.1, 1.2 договору між сторонами погоджено, що в порядку та на умовах, визначених договором, постачальник зобов`язується передати покупцеві у власність, а покупець зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим договором прийняти та оплати товару (вітамінно-мінеральні кормові добавки, премікси для сільськогосподарських тварин, силосуючи засоби та обладнання для внесення силосуючих засобів).

Загальна кількість товару, що поставляється, його часткове співвідношення (асортимент, номенклатура), одиниці виміру товару та ціна визначаються у рахунках на оплату, на кожну окрему партію товару та відповідно зазначаються в додатку до даного договору (п. 1.3 договору).

Відповідно до п. 2.1 договору постачальник постачає товар покупцеві за попередньої оплатою у розмірі 100 % вартості товару (окремими партіями), або з відстрочкою платежу на термін, що визначається у кожному окремому випадку індивідуально.

Товар поставляється постачальником самостійно за власний рахунок партіями за адресою покупця: «Полтавська область, Зіньківський район, с. Високе», або за окремою домовленістю сторін, за іншою адресою місцезнаходження (п.п. 2.3, 2.4 договору).

Відповідно до п. 2.15 договору покупець зобов`язаний надати постачальнику довіреність на право отримання товару.

Згідно з п. 3.1 договору загальна сума договору складає загальну суму специфікацій до даного договору. Покупець оплачує кожну окрему партію товару за ціною вказаною у додатку до договору «Специфікація товару» (п. 3.2 договору). Покупець зобов`язується оплатити загальну ціну поставленої партію товару шляхом переказу грошових коштів на поточний рахунок постачальника (п. 3.4 договору). Покупець зобов`язаний здійснити розрахунок з постачальником у строки та на умовах визначених в додатках до даного договору (Специфікація товару, Умови поставки, Умови оплати, Реквізити сторін), які є обов`язковими для підписання сторонами. Обмін підписаними додатками до даного договору здійснюється засобами поштового зв`язку та іншим зручним для сторін способом в строк не пізніше 14 днів після поставки обумовленого в додатку товару (п. 3.10 договору).

Відповідно до п. 4.1 договору прийом-передача товару здійснюється в порядку та на умовах, визначених цим договором, та у відповідності до чинного законодавства України.

Пунктом 4.2 договору визначено, що фактом передачі товару вважається підписання представниками сторін видаткової накладної. Підписання покупцем накладної щодо приймання-передачі товару означає, що товар, його кількість і якість відповідають умовам договору та те, що всі товаросупроводжувальні документи передані постачальником та прийняті разом із товаром покупцем (п. 4.6 договору).

Згідно з п.п. 6.6, 6.7, 6.8 договору у разі несвоєчасної оплати поставленого товару покупець сплачує на користь постачальника відсотки за користування чужими грошовими коштами (відповідно до ст. 536 ЦК України) у розмірі 30 % від суми боргу.

В разі порушення строків оплати товару, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, від суми простроченого платежу за кожен день такого прострочення оплати.

За односторонню, необґрунтовану відмову від виконання своїх зобов`язань, або виконання зобов`язань з порушенням умов даного договору сторона, що порушила цей договір зобов`язана сплатити іншій стороні штраф в розмірі 10 % від розміру невиконаного, або неналежно виконаного зобов`язання.

Умовами п.п. 9.1, 9.2 договору визначено, що цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами і скріплення печатками та діє до 31.12.2022.

Якщо сторони не мають взаємних претензій, строк дії договору автоматично продовжується на наступний рік. Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від відповідальності, за порушення, яке мало місце під час дії цього договору (п.п. 9.3, 9.4 договору).

Як зазначає позивач, на виконання умов Договору поставки № 04/01/12-2022 від 04.01.2022 ним було поставлено відповідачу товар, всього на загальну суму 831 357,80 грн., про що свідчать наявні в матеріалах справи видаткові накладні № 316 від 17.05.2022 на суму 118 905,00 грн, № 364 від 06.06.2022 на суму 266 224,80 грн, № 525 від 09.08.2022 на суму 149 472,00 грн, № 629 від 14.09.2022 на суму 184 086,00 грн, № 631 від 14.09.2022 на суму 112 670,00 грн.

Суд відзначає, що в матеріалах справи наявні оригінали видаткових накладних № 316 від 17.05.2022, № 364 від 06.06.2022, № 525 від 09.08.2022, № 629 від 14.09.2022, № 631 від 14.09.2022, надані позивачем, на виконання вимог суду, супровідним листом (вх. № 15966/23 від 21.08.2023), які оглянуті судом в судових засіданнях.

Також позивачем до матеріалів справі додані товарно-транспортні накладні № 96 від 17.05.2022, № 111 від 06.06.2022, № 156 від 09.08.2022, № 154 від 14.09.2022, в яких, в графі «замовник» значиться - Товариство з обмеженою відповідальністю «Шауман Агрі УА», в графі «вантажоодержувач» - Приватне сільськогосподарське підприємство «Високе». Відповідні товарно-транспортні накладні засвідчені підписами представників та печатками юридичних осіб.

Для оплати вартості товару, позивачем були сформовані рахунки на оплату № 333 від 16.05.2022 на суму 118 905,00 грн, № 393 від 06.06.2022 на суму 266 224,80 грн, № 643 від 13.09.2022 на суму 184 086,00 грн, № 668 від 14.09.2022 на суму 112 670,00 грн.

Позивач зазначає, про те, що відповідач, в порушення умов договору та взятих на себе зобов`язань оплату поставленого товару здійснив лише частково, неоплаченим залишився товару на суму 767 452,80 грн.

В порядку досудового врегулювання спору, 23.11.2022 позивач звертався до відповідача із претензією № 399, в якій вимагав від відповідача сплатити наявну заборгованість. Докази надіслання претензії наявні в матеріалах справи.

Однак, претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

За твердженням позивача станом на день підготовки даної позовної заяви наявна за відповідачем заборгованість лишається не оплаченою, що і стало підставою для звернення позивача із відповідним позовом до господарського суду за захистом свого порушеного права.

Відповідач заперечував проти позову, надавши відзив на позовну заяву (вх. № суду 2473/23) та заперечення (вх. № 2785/23), в яких вказував на те, що додані в доказ поставки/отримання товару видаткові накладні оформлені з порушенням вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та які взагалі містять підпис особи не уповноваженої на отримання товару. Особа, яка підписала видаткові накладні - Шапошник В.І. не уповноважена на отримання товарно-матеріальних цінностей та відповідно довіреностей від відповідача не отримував. Разом з цим, відповідач заперечив факт часткового погашення ним заборгованості, а також факт підписання акту звірки взаєморозрахунків за період з 21.01.2022 по 14.09.2022, зазначивши, що такий взагалі не є доказом наявності або відсутності за боржником заборгованості.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

У відповідності до статті 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарських зобов`язань є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Згідно з ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Дослідивши заперечення відповідача, суд знаходить їх неспроможними, з огляду на наступне.

У своєму відзиві, відповідач заперечував факт підписання видаткових накладних № 316 від 17.05.2022, № 364 від 06.06.2022, № 525 від 09.08.2022, № 629 від 14.09.2022, № 631 від 14.09.2022, вказуючи спочатку на те, що це підпис невідомої особи, після не уповноваженої, та зрештою зазначав, що на видаткових накладних наявний підпис, який не належить та не виконувався директором ПСП «Високе», який підписував договір.

В той же час присутнім в судових засіданнях представником позивача не заперечувався факт того, що на договорі та накладних наявні підписи різних осіб.

Суд зазначає, що відповідно до статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ документ, який містить відомості про господарську операцію.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію.

Документами, які є підставою для оприбуткування товару, є видаткові накладні. Такі документи є підставою для внесення запису в облікові бухгалтерські реєстри.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Ведення зазначених документів передбачено Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88.

Накладна - документ, що використовується при передачі товарно-матеріальних цінностей від однієї особи іншій. Є декілька видів накладних, наприклад, видаткова накладна, товарно-транспортна накладна, тощо. Видаткова накладна фіксує факт отримання/передачі товарів або послуг і по суті завершує купівлю-продажу між продавцем і покупцем. Видаткова накладна може бути замінена актом здачі-приймання.

Отже, підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», є підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Суд зазначає, що печатка відноситься до даних, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні відповідних правовідносин, тому відповідач має нести відповідальність за законність використання його печатки, зокрема, при нанесенні її відбитків на договорах, актах, розрахункових документах тощо.

За приписами Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 (з подальшими змінами, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, зх. 10.08.2021) господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів. (абзац другий пункту 2.1).

Тобто, факт проведення сторонами у справі господарських операцій, що стосуються виконання ними зобов`язань, повинен підтверджуватися первинними бухгалтерськими документами.

Суд зазначає, що спірні видаткові накладні дають можливість встановити обсяг господарської операції. Також, на видаткових накладних наявний відтиск печатки відповідача. Відповідач не заперечував факт того, що це печатка ПСП «Високе».

Підпис особи, який міститься на спірних накладних від імені відповідача, скріплений печаткою відповідача, що засвідчує легітимність підпису перед третіми особами.

Особи, які мають право зберігати та використовувати печатки підприємства, призначаються наказом керівника організації та несуть персональну відповідальність за неналежне зберігання та використання печатки.

Відтиск печатки підприємства, наявний, зокрема, на первинних документах, є свідченням участі такого підприємства, як юридичної особи, у здійсненні певної господарської операції (у даному випадку - прийнятті товару).

Доказів загублення, викрадення або в інший спосіб вибуття печатки, що виконана на видаткових накладних № 316 від 17.05.2022, № 364 від 06.06.2022, № 525 від 09.08.2022, № 629 від 14.09.2022, № 631 від 14.09.2022, з володіння відповідача або використання її іншою особою, відповідачем до суду не надано, як і не надано доказів звернення відповідача до правоохоронних органів щодо втрати, викрадення або підробки печатки.

В абзаці 6 п. 2.4 Положення № 88 передбачено, що повноваження на здійснення господарської операції особи, яка в інтересах юридичної особи або фізичної особи - підприємця одержує основні засоби, запаси, нематеріальні активи, грошові документи, цінні папери та інші товарно-матеріальні цінності згідно з договором, підтверджуються відповідно до законодавства. Такі повноваження можуть бути підтверджені, зокрема, письмовим договором, довіреністю, актом органу юридичної особи тощо (в редакції з 10.08.2021).

Так, згідно з наказом № 21-К від 15.03.2021 ОСОБА_1 був прийнятий на роботу в ПСП «Високе» на посаду «керуючий фермою», де працював до 30.11.2022, наказом № 45-К від 30.11.2022 був звільнений за власним бажанням.

Відповідний факт не заперечувався відповідачем.

Тобто, в даному випадку, повноваження підтвердженні актом органу юридичної особи - наказом № 21-К від 15.03.2021.

З приводу ж відсутності довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей, суд відзначає, що довіреність сама по собі не є первинним документом та лише фіксує рішення уповноваженої особи (керівника) підприємства уповноважити конкретну особу отримати для підприємства товарно-матеріальні цінності. Сам же факт руху цих цінностей довіреність не фіксує. Не підлягає визнанню відсутності операції тільки на тій підставі, що немає довіреності, оскільки відображення в бухгалтерському обліку здійснюється на підставі первинних документів. Критерії наявності господарської операції - це зміни в активах і зобов`язаннях, власному капіталі підприємства.

Враховуючи вищенаведене, суд не вбачає підстав вважати, що наявний на спірних видаткових накладних відтиск печатки не належать відтиску печатки ПСП «Високе», а підпис особи на спірних накладних належить особі, яка не мала повноважень на отримання товару від ТОВ «Шауманн Агрі УА», а відтак заперечення відповідача у цій частині не приймаються судом.

Щодо заперечень відповідача про те, що акт звірки взаєморозрахунків не є доказом наявності або відсутності за боржником заборгованості, оскільки такий не має характеру первинного бухгалтерського документу, суд відзначає наступне.

Із долученого до матеріалів справи акту взаєморозрахунків вбачається, що акт звіряння взаєморозрахунків за період січень 2022 - лютий 2023 взагалі не підписаний зі сторони відповідача та не може бути належним доказом поставки/отримання товару за спірними накладними. Навіть при наявності підпису такий акт у сфері бухгалтерського обліку та фінансової звітності не є зведеним обліковим документом, а є лише технічним (фіксуючим) документом, за яким бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій. Акт відображає стан заборгованості та в окремих випадках - рух коштів у бухгалтерському обліку підприємств та має інформаційний характер, тобто має статус документа, який підтверджує тотожність ведення бухгалтерського обліку спірних господарських операцій обома сторонами спірних правовідносин. Сам по собі акт звірки розрахунків не є належним доказом факту здійснення будь-яких господарських операцій.

Щодо тверджень відповідача про відсутність специфікації на товар, то такі не заслуговують на увагу, оскільки відповідно до п.п. 4.2, 4.6 договору сторонами було погоджено, що фактом передачі товару вважається підписання представниками сторін видаткової накладної. Підписання покупцем накладної щодо приймання-передачі товару означає, що товар, його кількість і якість відповідають умовам договору та те, що всі товаросупроводжувальні документи передані постачальником та прийняті разом із товаром покупцем.

Підписання відповідачем, в момент прийняття товару, видаткових накладних, засвідчує факт відсутності претензій щодо асортименту, ціни та кількості товару, що постачається покупцю та який прийнятий відповідачем без зауважень.

Таким чином, враховуючи все вищенаведене у сукупності, господарський суд приходить до висновку, що товар відповідно до видаткових накладних № 316 від 17.05.2022 на суму 118 905,00 грн, № 364 від 06.06.2022 на суму 266 224,80 грн, № 525 від 09.08.2022 на суму 149 472,00 грн, № 629 від 14.09.2022 на суму 184 086,00 грн, № 631 від 14.09.2022 на суму 112 670,00 грн., вважається таким, що був поставлений позивачем, на виконання умов договору та належним чином прийнятий відповідачем, у зв`язку із чим у відповідача виник обов`язок оплатити поставлений товар.

Однак, станом на день звернення позивача до суду, відповідачем не виконано свої зобов`язання за договором в частині здійснення повної оплати за поставлений товар, у зв`язку із цим у відповідача утворилася заборгованість перед позивачем за поставлений товар в сумі 767 452,80 грн.

Разом з цим, твердження відповідача що ним начебто не здійснювались оплати товару, в рамках цього договору та за товар, поставлений позивачем на підставі видаткових накладних № 316 від 17.05.2022, № 364 від 06.06.2022, № 525 від 09.08.2022, № 629 від 14.09.2022, № 631 від 14.09.2022, спростовуються доданими рахунками на оплату, зокрема за № 333 від 16.05.2022 та № 393 від 06.06.2022 та виписками з особового рахунку позивача, з призначеннями платежу, де визначений конкретно взятий рахунок із зазначенням товару, які є тотожними із товаром визначеним у видаткових накладних.

Таким чином, суд дійшов висновку щодо наявного у відповідача обов`язку оплатити прийняти ним товар, проте відповідачем доказів здійснення повної оплати за наданий товар в сумі 767 452,80 грн суду не надано.

Приписами статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Таким чином, оскільки заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений позивачем, на підставі Договору №04/01/12-2022 від 04.01.2022 товар станом на день прийняття рішення не погашена, а розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, факт поставки позивачем товару відповідачу документально підтверджено, отримання відповідачем товару належним доказами доведено, тому, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в сумі 767 452,80 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Згідно з ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Звертаючись із позовом, позивач просив суд стягнути з відповідача пеню в сумі 233 389,76 грн та штраф в сумі 76 745,28 грн.

Згідно з п.п. 6.7, 6.8 договору в разі порушення строків оплати товару, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, від суми простроченого платежу за кожен день такого прострочення оплати.

За односторонню, необґрунтовану відмову від виконання своїх зобов`язань, або виконання зобов`язань з порушенням умов даного договору сторона, що порушила цей договір зобов`язана сплатити іншій стороні штраф в розмірі 10 % від розміру невиконаного, або неналежно виконаного зобов`язання.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

У сфері господарювання згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч. 6 ст. 231 ГК України).

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

На підставі вказаних норм права, враховуючи, що розрахунок штрафу, наданий позивачем до матеріалів справи є арифметично вірним, суд дійшов висновку щодо задоволення вимоги позивача про стягнення 76 745,28 грн штрафу,

Разом з цим, суд здійснивши розрахунок пені, дійшов висновку про її часткове задоволення та присуджує до стягнення з відповідача 146 131,43 грн пені, розрахованих судом з урахуванням вимог ч. 6 ст. 232 Господарського процесуального кодексу України.

Поруч з цим, позивач просить суд стягнути з відповідача 140 033,85 грн 30 % річних за користування чужими грошовими коштами.

Згідно з п. 6.6 договору у разі несвоєчасної оплати поставленого товару покупець сплачує на користь постачальника відсотки за користування чужими грошовими коштами (відповідно до ст. 536 ЦК України) у розмірі 30 % від суми боргу.

Відповідно до ч. 3 ст. 198 ГК України відсотки за грошовими зобов`язаннями учасників господарських відносин застосовуються у випадках, розмірах та порядку, визначених законом або договором.

Статтею 536 Цивільного кодексу України передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Підставами для застосування до сторін правовідносин статті 536 Цивільного кодексу України є, по-перше, факт користування чужими коштами, по-друге - встановлення розміру відповідних процентів договором або чинним законодавством. Аналогічну правову позицію наведено у постанові Верховного Суду від 09.07.2020 по справі № 910/14180/18.

Разом з цим, наслідки прострочення грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх, також врегульовані законодавством. У цьому разі відповідно до частини другої статті 625 ЦК боржник зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд вважає, що стаття 625 ЦК України поширює свою дію на всі види грошових зобов`язань. Тобто, у разі прострочення виконання зобов`язання, зокрема щодо несвоєчасної оплати товару, нараховуються 3 % річних від простроченої суми відповідно до частини 2 статті 625 ЦК.

Частиною другою ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У пункті 6.6 договору між сторонами визначений іншій розмір процентів річних, ніж визначено у ч. 2 ст. 625 ЦК України, зокрема - 30 % річних.

Так, на підставі вказаної норми права суд перевіривши наданий розрахунок процентів річних, дійшов висновку щодо часткового задоволення вимоги позивача про стягнення 30 % річних в сумі 87 678,86 грн.

Суд також здійснив перерахунок інфляційних нарахувань, заявлених позивачем на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України та дійшов висновку щодо їх часткового задоволення в сумі 30 367,19 грн.

Враховуючи наведене вище, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

У зв`язку із задоволенням позову частково, витрати по сплаті судового збору, у відповідності до ст. 129 ГПК України, покладаються судом на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 123, 129, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства «Високе» (07400, Київська область, м. Бровари, вул. Героїв України, 16, код ЄДРПОУ 05287868) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Шауманн Агрі УА» (37500, Полтавська область, м. Лубни, вул. Івана Франка, 1, код ЄДРПОУ 36416284) 767 452 (сімсот шістдесят сім тисяч чотириста п`ятдесят дві) грн 80 коп заборгованості, 146 131 (сто сорок шість тисяч сто тридцять одну) грн 43 коп пені, 76 745 (сімдесят шість тисяч сімсот сорок п`ять) грн 28 коп штрафу, 87 678 (вісімдесят сім тисяч шістсот сімдесят вісім) грн 86 коп 30 % річних, 30 367 (тридцять тисяч триста шістдесят сім) грн 19 коп інфляційних нарахувань та 15 310 (п`ятнадцять тисяч триста десять) грн 45 коп судового збору.

Видати наказ.

3. В іншій частині в позові відмовити.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст підписано - 19.12.2023.

Суддя О.О. Христенко