Рішення

від 11.12.2023 по справі 913/332/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

просп. Науки, 5, м. Харків, 61022, телефон/факс (057)702 10 79, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2023 року м.Харків Справа №913/332/23

Провадження №19/913/332/23

За позовом Заступника керівника Луганської обласної прокуратури (вул. Б. Ліщини, 27, м. Сєвєродонецьк Луганської області, 93405) в інтересах держави в особі

позивача-1 Кремінської міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області (пр. Дружби, буд. 13, м. Кремінна Луганської області, 92900)

позивача-2 Північно-східного офісу Держаудитслужби (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 4 під`їзд, 10 поверх, м. Харків, 61022)

до відповідача-1 Комунального некомерційного підприємства Кремінська багатопрофільна лікарня Кремінської міської ради (вул. Побєди, буд. 1а, м. Кремінна Луганської області, 92905)

відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю Стефанотрейд (вул. Спортивна, буд. 18, с. Мила(з), Києво-Святошинський район Київської області, 08128)

про визнання недійсним рішення тендерного комітету та договору підряду на виконання робіт, застосування наслідків відповідної недійсності

Суддя Косенко Т.В.

Секретар судового засідання Пришва О.О.

У засіданні брали участь:

від заявника: Хряк О.О., прокурор відділу Харківської обласної прокуратури за службовим посвідченням;

від позивача-1: представник не прибув;

від позивача-2: представник не прибув;

від відповідача-1: представник не прибув;

від відповідача-2: представник не прибув,

С У Т Ь С П О Р У:

Заступник керівника Луганської обласної прокуратури (далі прокурор) 14.09.2023 (дата оформлення відповідного поштового відправлення) звернувся до Господарського суду Луганської області в інтересах держави в особі позивача-1 Кремінської міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області та позивача-2 Північно-східного офісу Держаудитслужби, з позовом до відповідача-1 Комунального некомерційного підприємства Кремінська багатопрофільна лікарня Кремінської міської ради (далі КНП Кремінська БЛ КМР) та відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю Стефанотрейд (далі ТОВ Стефанотрейд) про:

визнання недійсним рішення тендерного комітету Комунальної установи Кремінське районне територіальне медичне об?єднання, оформлене протоколом його засідання від 24.09.2018, про визначення Товариства з обмеженою відповідальністю Східекобуд переможцем відкритих торгів на будівництво огородження території Кремінського РТМО (Код 45000000-7 Будівельні роботи та поточний ремонт Єдиного закупівельного словника ДК 021:2015);

визнання недійсним договору підряду на виконання робіт №368 від 05.10.2018, укладеного між Комунальною установою Кремінське районне територіальне медичне об?єднання тa Товариством з обмеженою відповідальністю Східекобуд;

визнання недійсним рішення тендерного комітету Комунальної установи Кремінське районне територіальне медичне об?єднання, оформлене протоколом його засідання від 27.09.2018, про визначення Товариства з обмеженою відповідальністю Східекобуд переможцем відкритих торгів на капітальний ремонт будівлі поліклініки КУ Кремінське районне територіальне медичне об?єднання з утепленням стін, заміною вікон та вхідних дверей, ремонтом приміщень та технічне її переоснащення за адресою: Луганська область, м. Кремінна, вул. Побєди, 1А (поліклініка Комунальної установи Кремінське районне територіальне медичне об?єднання по вул. Побєди, la, в м. Кремінній - капітальний ремонт будівель з утепленням стін, заміною вікон та вхідних дверей, ремонтом приміщень та їх технічне переоснащення) (Код 45000000-7 Будівельні роботи та поточний ремонт Єдиного закупівельного словника ДК 021:2015);

визнання недійсним договору підряду на виконання робіт №370 від 09.10.2018, укладеного між Комунальною установою Кремінське районне територіальне медичне об?єднання та Товариством з обмеженою відповідальністю Східекобуд;

стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Стефанотрейд на користь Комунального некомерційного підприємства Кремінська багатопрофільна лікарня Кремінської міської ради 10 527 102 грн 55 коп., а з Комунального некомерційного підприємства Кремінська багатопрофільна лікарня Кремінської міської ради одержані ним за рішенням суду 10 527 102 грн 55 коп. стягнути в дохід держави.

В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначив, що 29.08.2018 Комунальною установою Кремінське районне територіальне медичне об`єднання (на теперішній час - Комунальне некомерційне підприємство Кремінська багатопрофільна лікарня Кремінської міської ради) опубліковано оголошення про проведення відкритих торгів із закупівлі робіт будівництва огородження території Кремінського РТМО за адресою: Луганська обл., м. Кремінна, вул. Побєди, 1A, ідентифікатор публічної закупівлі UA-2018-09-03-000835-a, доступне за посиланням https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2018-09-03-000835-a.

За результатами проведеної процедури закупівлі рішенням тендерного комітету Комунальної установи Кремінське районне територіальне медичне об`єднання, оформленого протоколом його засідання від 24.09.2018, визнано переможцем і акцентовано пропозицію Товариства з обмеженою відповідальністю Східекобуд (далі ТОВ Східекобуд), яке в подальшому перейменовано на Товариство з обмеженою відповідальністю Стефанотрейд, та укладено договір підряду на виконання робіт від 05.10.2018 №368.

Відповідно до інформації з Єдиного вебпорталу використання публічних коштів spending.gov.ua сума сплачених замовником коштів за договором від 05.10.2018 №368 становить 2 574 008 грн 75 коп.

29.08.2018 Комунальною установою Кремінське районне територіальне медичне об`єднання опубліковано оголошення про проведення відкритих торгів із закупівлі робіт капітального ремонту будівлі поліклініки Комунальної установи Кремінське районне територіальне медичне об?єднання з утепленням стін, заміною вікон та вхідних дверей, ремонтом приміщень та технічне її переоснащення за адресою: Луганська обл., м. Кремінна, вул. Побєди, 1А, в рамках проекту, ідентифікатор публічної закупівлі UA-2018-08-29-000624-a, доступне за посиланням https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2018-08-29-000624-a.

За результатами проведеної процедури закупівлі рішенням тендерного комітету Комунальної установи Кремінське районне територіальне медичне об`єднання, оформленого протоколом його засідання від 27.09.2018, визнано переможцем і акцентовано пропозицію ТОВ Східекобуд та укладено договір підряду на виконання робіт від 09.10.2018 №370.

Відповідно до інформації з Єдиного вебпорталу використання публічних коштів spending.gov.ua сума сплачених замовником коштів за договором від 09.10.2018 №370 становить 7 953 093 грн 80 коп.

Рішенням Адміністративної колегії Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 17.09.2020 №70/101-р/к у справі №6/01-99-20 визнано, що ТОВ Східекобуд та ТОВ Трест Рубіжанськхімбуд вчинили порушення, передбачене п.1 ст.50 та п.4 ч.2 ст.6 Закону України Про захист економічної конкуренції, у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів шляхом погодження своєї поведінки під час підготовки тендерних пропозицій та участі у процедурі закупівлі Роботи Капітальний ремонт будівлі поліклініки КУ Кремінське районне територіальне медичне об?єднання з утепленням стін, заміною вікон та вхідних дверей, ремонтом приміщень та технічне її переоснащення за адресою: Луганська область, м. Кремінна, вул. Побєди, 1А (поліклініка Комунальної установи Кремінське районне територіальне медичне об?єднання по вул. Побєди, 1А, в м. Кремінній капітальний ремонт будівель з утепленням стін, заміною вікон та вхідних дверей, ремонтом приміщень та їх технічне переоснащення) (код 45000000-7 Будівельні роботи та поточний ремонт Єдиного закупівельного словника ДК 021:2015) та Будівництво огородження території Кремінського РТМО (Код 45000000-7 Будівельні роботи та поточний ремонт Єдиного закупівельного словника ДК 021:2015), проведених Комунальною установою Кремінське районне територіальне медичне об?єднання, ідентифікатор закупівель в системі Prozorro UA-2018-08-29-000624-a, UA-2018-09-03-000835-a.

Прокурор з посиланням на приписи ст.ст.203, 215, 228 Цивільного кодексу України вважає рішення тендерного комітету Комунальної установи Кремінське районне територіальне медичне об?єднання, оформлене протоколами його засідань від 24.09.2018 та від 27.09.2018 та договори підряду від 05.10.2018 №368 та від 09.10.2018 №370 недійсними та просить застосувати наслідки недійсності правочинів та стягнути з ТОВ Стефанотрейд на користь КНП Кремінська БЛ КМР 10 527 102 грн 55 коп., а з КНП Кремінська БЛ КМР одержані ним за рішенням суду 10 527 102 грн 55 коп. стягнути в дохід держави.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.09.2023 справа передана на розгляд судді Косенко Т.В.

Ухвалою суду від 25.09.2023 позовні вимоги Заступника керівника Луганської обласної прокуратури в інтересах держави в особі позивача-1 Кремінської міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області та позивача-2 Північно-східного офісу Держаудитслужби до відповідача-1 Комунального некомерційного підприємства Кремінська багатопрофільна лікарня Кремінської міської ради та відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю Стефанотрейд про визнання недійсним рішення тендерного комітету Комунальної установи Кремінське районне територіальне медичне об?єднання, оформлене протоколом його засідання від 24.09.2018, визнання недійсним договору підряду на виконання робіт №368 від 05.10.2018 та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Стефанотрейд на користь Комунального некомерційного підприємства Кремінська багатопрофільна лікарня Кремінської міської ради 2 574 008 грн 75 коп., а з Комунального некомерційного підприємства Кремінська багатопрофільна лікарня Кремінської міської ради одержані ним за рішенням суду 2 574 008 грн 75 коп. стягнути в дохід держави, а також про визнання недійсним рішення тендерного комітету Комунальної установи Кремінське районне територіальне медичне об?єднання, оформлене протоколом його засідання від 27.09.2018, визнання недійсним договору підряду на виконання робіт №370 від 09.10.2018 та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Стефанотрейд на користь Комунального некомерційного підприємства Кремінська багатопрофільна лікарня Кремінської міської ради 7 953 093 грн 80 коп., а з Комунального некомерційного підприємства Кремінська багатопрофільна лікарня Кремінської міської ради одержані ним за рішенням суду 7 953 093 грн 80 коп. стягнути в дохід держави, роз`єднано; позовні вимоги Заступника керівника Луганської обласної прокуратури в інтересах держави в особі позивача-1 Кремінської міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області та позивача-2 Північно-східного офісу Держаудитслужби до відповідача-1 Комунального некомерційного підприємства Кремінська багатопрофільна лікарня Кремінської міської ради та відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю Стефанотрейд про визнання недійсним рішення тендерного комітету Комунальної установи Кремінське районне територіальне медичне об?єднання, оформлене протоколом його засідання від 24.09.2018, визнання недійсним договору підряду на виконання робіт №368 від 05.10.2018 та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Стефанотрейд на користь Комунального некомерційного підприємства Кремінська багатопрофільна лікарня Кремінської міської ради 2 574 008 грн 75 коп., а з Комунального некомерційного підприємства Кремінська багатопрофільна лікарня Кремінської міської ради одержані ним за рішенням суду 2 574 008 грн 75 коп. стягнути в дохід держави визначено здійснювати в межах провадження справи №913/332/23; позовні вимоги Заступника керівника Луганської обласної прокуратури в інтересах держави в особі позивача-1 Кремінської міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області та позивача-2 Північно-східного офісу Держаудитслужби до відповідача-1 Комунального некомерційного підприємства Кремінська багатопрофільна лікарня Кремінської міської ради та відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю Стефанотрейд про визнання недійсним рішення тендерного комітету Комунальної установи Кремінське районне територіальне медичне об?єднання, оформлене протоколом його засідання від 27.09.2018, визнання недійсним договору підряду на виконання робіт №370 від 09.10.2018 та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Стефанотрейд на користь Комунального некомерційного підприємства Кремінська багатопрофільна лікарня Кремінської міської ради 7 953 093 грн 80 коп., а з Комунального некомерційного підприємства Кремінська багатопрофільна лікарня Кремінської міської ради одержані ним за рішенням суду 7 953 093 грн 80 коп. стягнути в дохід держави, виділено у самостійне провадження.

Ухвалою суду від 25.09.2023 підтверджені підстави представництва Заступником керівника Луганської обласної прокуратури інтересів держави в особі позивача-1 Кремінської міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області та позивача-2 Північно-східного офісу Держаудитслужби з позовними вимогами про визнання недійсним рішення тендерного комітету Комунальної установи Кремінське районне територіальне медичне об?єднання, оформлене протоколом його засідання від 24.09.2018, визнання недійсним договору підряду на виконання робіт №368 від 05.10.2018 та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Стефанотрейд на користь Комунального некомерційного підприємства Кремінська багатопрофільна лікарня Кремінської міської ради 2 574 008 грн 75 коп., а з Комунального некомерційного підприємства Кремінська багатопрофільна лікарня Кремінської міської ради одержані ним за рішенням суду 2 574 008 грн 75 коп. стягнути в дохід держави; прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; підготовче засідання призначено на 23.10.2023.

Ухвалою суду від 23.10.2023 відкладено розгляд справи у підготовчому засіданні на 13.11.2023.

10.11.2023 від позивача-1 через систему «Електронний суд» надійшло клопотання/заява від 10.11.2023, у якому він повідомив, що з 05.07.2022 відповідно до постанови Верховної Ради України від 01.07.2022 №2333-ІХ «Про здійснення начальниками Кремінської і Рубіжанської міських військових адміністрацій Сєвєродонецького району Луганської області повноважень, передбачених частиною другою статті 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» апарати Кремінської і Рубіжанської міських рад та їх виконавчі комітети, інші виконавчі органи (з урахуванням абзацу третього пункту 1 частини другої статті 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану»), комунальні підприємства, установи та організації Кремінської і Рубіжанської міських територіальних громад підпорядковуються відповідно начальнику Кремінської міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області та начальнику Рубіжанської міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області, Кремінська МВА виконує додаткові повноваження.

Також зазначив, що не заперечує проти задоволення позовних вимог.

Ухвалою від 13.11.2023 продовжено строк проведення підготовчого провадження на одинадцять днів до 05.12.2023 (включно); закрите підготовче провадження; призначено справу до судового розгляду по суті на 04.12.2023.

27.11.2023 від позивача-1 через систему «Електронний суд» надійшло клопотання/заява від 27.11.2023, у якому він повідомив, що з 05.07.2022 відповідно до постанови Верховної Ради України від 01.07.2022 №2333-ІХ «Про здійснення начальниками Кремінської і Рубіжанської міських військових адміністрацій Сєвєродонецького району Луганської області повноважень, передбачених частиною другою статті 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» апарати Кремінської і Рубіжанської міських рад та їх виконавчі комітети, інші виконавчі органи (з урахуванням абзацу третього пункту 1 частини другої статті 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану»), комунальні підприємства, установи та організації Кремінської і Рубіжанської міських територіальних громад підпорядковуються відповідно начальнику Кремінської міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області та начальнику Рубіжанської міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області, Кремінська МВА виконує додаткові повноваження.

Також зазначив, що не заперечує проти задоволення позовних вимог.

Ухвалою від 04.12.2023 у судовому засіданні оголошена перерва до 11.12.2023.

04.12.2023 від позивача-1 через систему «Електронний суд» надійшов лист від 01.12.2023 №01-21/2909, у якому він повідомив, що з 05.07.2022 відповідно до постанови Верховної Ради України від 01.07.2022 №2333-ІХ «Про здійснення начальниками Кремінської і Рубіжанської міських військових адміністрацій Сєвєродонецького району Луганської області повноважень, передбачених частиною другою статті 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» апарати Кремінської і Рубіжанської міських рад та їх виконавчі комітети, інші виконавчі органи (з урахуванням абзацу третього пункту 1 частини другої статті 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану»), комунальні підприємства, установи та організації Кремінської і Рубіжанської міських територіальних громад підпорядковуються відповідно начальнику Кремінської міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області та начальнику Рубіжанської міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області, Кремінська МВА виконує додаткові повноваження.

Також зазначив, що не заперечує проти задоволення позовних вимог та просить розглянути справу без його участі.

Вказаний лист розглянуто та долучено судом до матеріалів справи, клопотання про розгляд справи без участі позивача-1 задоволено.

08.12.2023 через систему «Електронний суд» від прокурора надійшли письмові пояснення від 08.12.2023, у яких він зазначив, що на Єдиному вебпорталі використання публічних коштів на виконання договору від 05.10.2028 №368 розміщені платіжні доручення про перерахування коштів з посиланням на відповідні акти/накладні.

Вказав, що в електронній системі закупівель «Prozorro» опубліковано звіт про виконання вищезазначеного договору від 03.01.2019, відповідно до якого замовником сплачено 2 573 389 грн 57 коп. за будівництво огородження території Кремінського районного територіального медичного об?єднання. Отже після публікації звіту про виконання договору, договір вважається завершеним і в нього неможливо внести зміни.

Уважає, що з огляду на спосіб захисту інтересів держави в даному випадку питання виконання зобов`язань відповідачем-2 за оспорюваним договором не стосується обставин, що мають значення для справи.

Пояснення розглянуті та долучені судом до матеріалів справи.

У судове засідання 11.12.2023 представники позивачів та відповідачів не прибули, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи, зокрема довідками про доставку електронного листа.

Відповідачі відзивів на позовну заяву не подали, хоча про розгляд справи повідомлені належним чином.

Відповідач-1 має зареєстрований електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, а тому електронні примірники ухвал суду направлялись йому до цього кабінету, що підтверджується відповідними довідками.

Так, відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням відповідача-2 ТОВ «Стефанотрейд» є: вул. Спортивна, буд. 18, с. Мила Києво-Святошинського району Київської області, 92900.

На вказану поштову адресу судом направлялись примірники ухвал суду у справі, які повертались на адресу суду з відмітками «адресат відсутній за вказаною адресою».

Згідно з п.4 ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому відділенні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Відповідно до ч.ч.3 та 7 ст.120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

З огляду на викладене суд вважає, що відповідачі були належним чином повідомлені про розгляд справи.

Відповідно до ч.4 ст.13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши прокурора, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначив наступне.

Комунальною установою «Кремінське районне територіальне медичне об`єднання» (далі КУ «КРТМО»), правонаступником якого є КНП «Кремінська БЛ КМР» 03.09.2018 на сайті публічних закупівель «Prozorro» опубліковано оголошення про проведення відкритих торгів із закупівлі робіт будівництва огородження території Кремінського РТМО за адресою: Луганська обл., м. Кремінна, вул. Побєди, 1A, очікуваною вартістю 2 687 511 грн 00 коп.

Тендерні пропозиції з метою участі у відкритих торгах подано двома суб`єктами господарювання: ТОВ Трест Рубіжанськхімбуд із тендерною пропозицією 2 687 511 грн 00 коп. та ТОВ Східекобуд із тендерною пропозицією 2 687 316 грн 80 коп.

Найбільш економічно вигідною була тендерна пропозиція ТОВ Східекобуд, та 20.09.2018 електронною системою закупівель вона розкрита першою, що підтверджується формою протоколу розкриття тендерних пропозицій.

24.09.2018 тендерним комітетом КУ «КРТМО» розглянуто подану пропозицію ТОВ Східекобуд, останнього визначено переможцем закупівлі та прийнято рішення про намір укласти договір про закупівлю, оформлене протоколом засідання тендерного комітету від 24.09.2018, яке розміщено в електронній системі закупівель.

05.10.2018 між КУ «КРТМО», як замовником, та ТОВ Східекобуд, як виконавцем, укладений договір підряду на виконання робіт №368 з додатковими угодами до нього, за умовами п.1.1 якого замовник доручає, а підрядник зобов`язується на свій ризик виконати згідно ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 Будівництво огородження території Кремінського РТМО (Код 45000000-7 Будівельні роботи та поточний ремонт Єдиного закупівельного словника ДК 021:2015) зазначені в кошторисі виконання робіт, а замовник прийняти і оплатити вищезазначені роботи.

У подальшому після виконання договору підряду на виконання робіт №368 від 05.10.2018 замовником в електронній системі закупівель опубліковано звіт про виконання договору, відповідно до якого замовником сплачено 2 573 389 грн 57 коп.

Прокурор уважає, що рішення тендерного комітету КУ «КРТМО», оформлене протоколом від 24.09.2018, завідомо суперечить інтересам держави та суспільства з умислу однієї сторони ТОВ «Східекобуд», договір від 05.10.2018 №368 укладений без додержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам та порушує правові та економічні засади здійснення закупівель робіт і послуг, а тому підлягає визнанню недійсним. Також з посиланням на приписи ч.3 ст.228 ЦК України просить застосувати наслідки недійсності вказаного правочину.

Указані обставини стали підставою для звернення прокурора з цим позовом до суду.

Відносно вимоги прокурора про визнання недійсним рішення тендерного комітету КУ «КРТМО», оформленого протоколом від 24.09.2018, суд зазначає наступне.

Відповідно до преамбули Закону України «Про публічні закупівлі» (у редакції, чинній станом на 03.09.2018) цей Закон установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Пунктами 15, 28 ч.1 ст.1 Закону України «Про публічні закупівлі» передбачено, що переможець процедури закупівлі це учасник, тендерна пропозиція якого відповідає всім критеріям та умовам, що визначені у тендерній документації, і визнана найбільш економічно вигідною, та якому замовник повідомив про намір укласти договір, або учасник, якому замовник повідомив про намір укласти договір за результатами застосування переговорної процедури закупівлі; тендер (торги) - здійснення конкурентного відбору учасників з метою визначення переможця торгів згідно з процедурами, установленими цим Законом (крім переговорної процедури закупівлі).

Абзацами 1, 2 ч.1 ст.10 Закону України «Про публічні закупівлі» встановлено, що замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює на веб-порталі Уповноваженого органу в порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, інформацію про закупівлю, а саме: оголошення про проведення процедури закупівлі та тендерну документацію - не пізніше ніж за 15 днів до дня розкриття тендерних пропозицій, якщо вартість закупівлі не перевищує межі, встановлені у частині четвертій цієї статті, та не пізніше 30 днів у разі перевищення таких меж.

КУ «КРТМО» 03.09.2018 на сайті публічних закупівель «Prozorro» опубліковано оголошення UA-2018-09-03-000835-а про проведення відкритих торгів із закупівлі робіт будівництва огородження території Кремінського РТМО за адресою: Луганська обл., м. Кремінна, вул. Побєди, 1A, очікуваною вартістю 2 687 511 грн 00 коп.

У відповідності до ст.25 Закону України «Про публічні закупівлі» тендерні пропозиції з метою участі у відкритих торгах подали два суб`єкта господарювання: ТОВ «Трест Рубіжанськхімбуд» та ТОВ «Східекобуд».

Частиною 1 ст.28 Закону України «Про публічні закупівлі» передбачено, що оцінка тендерних пропозицій проводиться автоматично електронною системою закупівель на основі критеріїв і методики оцінки, зазначених замовником у тендерній документації, та шляхом застосування електронного аукціону. У разі якщо оголошення про проведення процедури закупівлі оприлюднюється відповідно до норм частини четвертої статті 10 цього Закону, проводиться оцінка лише тих тендерних пропозицій, що не були відхилені згідно з цим Законом. Критеріями оцінки є, зокрема, у разі здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, що виробляються, виконуються чи надаються не за окремо розробленою специфікацією (технічним проектом), для яких існує постійно діючий ринок, - ціна.

Суд бере до уваги, що тендерна пропозиція ТОВ «Трест Рубіжанськхімбуд» становила 2 687 511 грн 00 коп. і упродовж аукціону не змінювалась, тендерна пропозиція ТОВ «Східекобуд» становила 2 687 316 грн 80 коп. і упродовж аукціону не змінювалась.

Частиною 6 ст.28 Закону України «Про публічні закупівлі» встановлено, що за результатами розгляду та оцінки тендерної пропозиції замовник визначає переможця та приймає рішення про намір укласти договір згідно з цим Законом.

Ураховуючи, що найбільш економічно вигідною була тендерна пропозиція ТОВ Східекобуд, електронною системою закупівель вона розкрита першою, що підтверджується формою протоколу розкриття тендерних пропозицій.

Рішенням тендерного комітету КУ «КРТМО», оформленого протоколом від 24.09.2018, визнано переможцем і акцептовано пропозицію ТОВ «Східекобуд», яка відповідала вимогам тендерної документації замовника та мала ціну 2 687 316 грн 80 коп.

В електронній системі закупівель опубліковано повідомлення про намір укласти договір.

Відповідно до ч.1 ст.15 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. При цьому особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з`ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення. З цією метою суд повинен з`ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

Слід зауважити, що надаючи правову оцінку належності обраного заінтересованою особою способу захисту, належить зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У пункті 145 рішення від 15.11.1996 у справі «Чахал проти Об`єднаного Королівства» (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань. Крім того, Суд вказав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності «небезпідставної заяви» за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 05.04.2005 (заява №38722/02).

Таким чином, у кінцевому результаті ефективний засіб повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування. Тим більше, що пріоритет міжнародного договору за наявності колізій з внутрішнім законодавством надає судам України досить широкі повноваження при обранні джерела права для вирішення конкретного спору.

Отже, держава несе обов`язок перед заінтересованими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема, через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права.

Статтею 4 ГПК України передбачено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Під захистом легітимного інтересу розуміється відновлення можливості досягнення прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом.

Спосіб захисту може бути визначено як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату.

Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Гарантоване ст.55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб твердження позивача про порушення було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Отже, захисту підлягає наявне законне порушене право (інтерес) особи, яка є суб`єктом (носієм) порушених прав чи інтересів та звернулася за таким захистом до суду. Тому для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право (інтерес), і чи це право (інтерес) порушено відповідачем.

Способи захисту цивільних прав та інтересів передбачені ст.20 Господарського кодексу України (далі ГК України) та ст.16 ЦК України.

Велика Палата Верховного Суду у своїх постановах неодноразово зазначала, що перелік способів захисту, визначений у частині другій статті 16 Цивільного кодексу України, не є вичерпним. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (абзац 12 частини другої вказаної статті). Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (див., зокрема, постанови від 05.06.2018 у справі №338/180/17 (пункт 57), від 11.09.2018 у справі №905/1926/16 (пункт 40), від 30.01.2019 у справі №569/17272/15-ц, від 11.09.2019 у справі №487/10132/14-ц (пункт 89), від 16.06.2020 у справі №145/2047/16-ц (пункт 7.23), від 15.09.2020 у справі №469/1044/17).

Суд зауважує, що за наслідками задоволення позову має відбуватися поновлення (захист) майнових прав позивача або ж його інтереси можуть бути реалізовані, внаслідок чого він здатний буде набути прав.

Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав також є самостійною підставою для відмови в позові.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.04 2021 в справі № 910/10011/19.

У постанові від 05.06.2018 у справі №338/180/17 Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу на те, що право чи інтерес мають бути захищені судом у належний спосіб, який є ефективним.

Велика Палата Верховного Суду в п.104 постанови від 15.09.2022 у справі №910/12525/20 виснувала про те, що торги є правочином. Якщо вони завершуються оформленням договору купівлі-продажу, то оскаржити можна договір, а вимоги про визнання недійсними торгів (аукціону) та протоколу електронного аукціону не є належними та ефективними способами захисту.

Указані висновки в силу положень ч.4 ст.236 ГПК України враховуються судом при виборі і застосуванні норм права.

Отже, само по собі визнання недійсним рішення тендерного комітету про визначення переможця відкритих торгів, яке вже було реалізоване та вичерпало свою дію виконанням, не призведе до захисту інтересів держави і повернення отриманих на виконання договору коштів, а тому є неефективним способом захисту порушеного права.

Підсумовуючи вищенаведене суд виснував, що вимога прокурора про визнання недійсним рішення тендерного комітету КУ «КРТМО», оформленого протоколом його засідання від 24.09.2018, про визначення ТОВ «Східекобуд» переможцем процедури відкритих торгів та намір укласти договір є неефективним способом захисту порушеного права, а тому відмовляє у її задоволенні.

Відносно вимоги прокурора про визнання договору від 05.10.2018 №368 недійсним, суд зазначає наступне.

Згідно з ч.1 ст.36 Закону України «Про публічні закупівлі» (у редакції, чинній станом на 05.10.2018) договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Як уже зазначалось судом, 05.10.2018 між КУ «КРТМО», як замовником, та ТОВ Східекобуд, як виконавцем, укладений договір підряду на виконання робіт №368 з додатковими угодами до нього, за умовами п.1.1 якого замовник доручає, а підрядник зобов`язується на свій ризик виконати згідно ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 Будівництво огородження території Кремінського РТМО (Код 45000000-7 Будівельні роботи та поточний ремонт Єдиного закупівельного словника ДК 021:2015) зазначені в кошторисі виконання робіт, а замовник прийняти і оплатити вищезазначені роботи.

Відповідно до п.1.2 договору предметом підряду (результатом виконання робіт з даного договору) є: роботи зазначені в кошторисі, виконані в строк, роботи, виконані по додаткових угодах, усунуті зауваження й недоліки (оформлені двостороннім актом). Кількісні характеристики предмета підряду: згідно з локальним кошторисом на будівельні роботи №2-1-1.

Даний договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами й діє до 31.12.2018, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами зобов`язань за даним договором (п.2.1 договору).

Згідно з п.4.1 договору (у редакції додаткової угоди від 14.12.2018 №5) вартість робіт що доручають підрядникові за даним договором становить 2 681 124 грн 96 коп., в т.ч. ПДВ 446 854 грн 16 коп. згідно договірної ціни №2. Вид договірної ціни (Додаток №2). 2 413 012 грн 46 коп. за рахунок коштів державного фонду регіонального розвитку (спеціальний фонд) та 268 112 грн 50 коп. за рахунок коштів місцевого бюджету.

Ціна цього договору може бути зменшена за взаємною згодою сторін на підставі актів здачі-приймання виконаних робіт без підписання додаткової угоди (п.4.2 договору).

У п.4.6 договору (у редакції додаткової угоди від 19.10.2018 №2) сторони передбачили, що розрахунок за виконані підрядником роботи проводиться поетапно: за рахунок коштів державного фонду регіонального розвитку (спеціальний фонд), відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 №1764 «Про затвердження Порядку державного фінансування капітального будівництва» зі змінами, до початку виконання робіт за договором замовник виплачує підряднику аванс у розмірі 30% від вартості робіт за даним договором, зазначеної п.4.1, що становить 725 575 грн 54 коп. у т.ч. ПДВ 120 929 грн 26 коп. Підрядник зобов`язується використати одержаний аванс на придбання і постачання необхідних для виконання робіт матеріалів, конструкцій, виробів на строк не більше трьох місяців після одержання авансу; за рахунок коштів місцевого бюджету, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.04.2014 №117 «Про здійснення попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти» зі змінами, на строк не більше трьох місяців аванс у розмірі 100% від вартості робіт за даним договором, зазначеної п.4.1, що становить 268 731 грн 68 коп., у т.ч. ПДВ 44 788 грн 61 коп.; остаточна сума - протягом чотирнадцяти днів з моменту підписання акту про приймання робіт.

Здавання-прийняття виконаних робіт здійснюється сторонами по акту, протягом п`яти днів з моменту повідомлення замовника про готовність предмета підряду до здавання-прийняття, відповідно до погодженого і затвердженого календарного графіку виконаних робіт (п.5.1 договору).

Згідно з п.10.3 договору термін дії договору встановлюється з моменту його підписання до 31 грудня 2018 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Відповідно до ст.193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частиною 1 ст.173 ГК України передбачено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно зі ст.11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань) є, зокрема, договір та інші правочини.

Згідно ч.1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ч.1 ст.639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За своєю правовою природою укладений між КУ «КРТМО» та ТОВ «Східекобуд» договір від 05.10.2018 №368 є договором будівельного підряду, до якого слід застосовувати положення ЦК України та ГК України про будівельний підряд.

Відповідно до ст.875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Аналогічні положення містяться і в ст.318 ГК України.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Частиною 1 ст.853 ЦК України передбачено, що замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Частиною 1 ст.16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання правочину недійсним (ч.2 ст.16 ЦК України).

Статтею 204 ЦК України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Отже презумпція правомірності правочину означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто, таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі судового рішення.

За ч.ч.1, 3 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент його вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.1 ст.203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Суд зауважує, що позивачем при зверненні до суду з вимогами про визнання договору недійсним повинно бути доведено наявність тих обставин, з якими закон пов`язує визнання угод недійсними, а також доведено наявність порушеного права.

Зміст правочину не може суперечити, зокрема, інтересам держави і суспільства (ч.1 ст.203 ЦК України).

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 20.03.2019 №922/1391/18, ознаками недійсного господарського договору, що суперечить інтересам держави і суспільства, є спрямованість цього правочину на порушення правового господарського порядку та наявність умислу (наміру) його сторін, які усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність укладеного договору. Метою такого правочину є його кінцевий результат, якого бажають досягти сторони. Мета завідомо суперечить інтересам держави та суспільства.

Отже, для правильного вирішення спору необхідно встановити, у чому конкретно полягала завідомо суперечна інтересам держави і суспільства мета укладення господарського договору, якою зі сторін і якою мірою виконано зобов`язання, а також з`ясувати наявність наміру (умислу), яка означає, що сторони (сторона), виходячи з обставин справи, усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність укладеного договору і суперечність його мети інтересам держави і суспільства та прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків. Необхідною умовою для визнання господарського договору недійсним як такого, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, є наявність наміру хоча б в однієї зі сторін щодо настання відповідних наслідків.

Наявність такого наміру у сторін (сторони) означає, що вони (вона), виходячи з обставин справи, усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність договору, що укладається, і суперечність його мети інтересам держави і суспільства та прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків.

Намір юридичної особи визначається як намір тієї посадової або іншої фізичної особи, яка підписала договір, маючи на це належні повноваження. За відсутності останніх наявність наміру у юридичної особи не може вважатися встановленою.

Питання про те, чи мало місце протиправне діяння та чи вчинене воно відповідною особою, як і спрямованість умислу особи, може доводитися іншими наявними в матеріалах справи доказами в їх сукупності з урахуванням вимог, визначених процесуальним законом. При цьому вирок суду, постановлений у кримінальній справі, не є єдиним та обов`язковим доказом вини.

Аналогічні правові висновки щодо застосування вказаних норм матеріального права викладено і в постановах Верховного Суду від 13.02.2018 у справі №910/1421/16, від 15.02.2018 у справі №911/1023/17, від 17.04.2018 у справі №910/1424/16, від 31.05.2018 у справі №911/639/17, від 09.07.2019 у справі №911/1113/18, від 10.06.2021 у справі №910/114/19, від 15.12.2021 у справі №910/6271/17 від 13.01.2022 у справі №908/3736/15.

Відповідно до ч.3 ст.5 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання здійснюють свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.

Частиною 3 ст.228 ЦК України передбачено, що у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Отже, здійснивши правовий аналіз ч.3 ст.228 ЦК України, можна дійти висновку, що ознаками недійсного господарського договору, що суперечить інтересам держави і суспільства, є спрямованість цього правочину на порушення правового господарського порядку та наявність умислу (наміру) його сторін, які усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність укладеного договору. Метою такого правочину є його кінцевий результат, якого бажають досягнути сторони. Мета завідомо суперечить інтересам держави та суспільства.

Викладене відповідає висновкам Верховного Суду, наведеним у постановах від 16.06.2020 у справі №910/6271/17 та від 20.10.2021 у справі №910/4089/20.

Суд зауважує, що підставою визнання договору від 05.10.2018 №368 недійсним є укладення його за підсумками тендеру, результати якого спотворено антиконкурентними узгодженими діями його учасників, з метою, що суперечить інтересам держави та суспільства.

Ознаками недійсного господарського договору, що суперечить інтересам держави і суспільства, є спрямованість цього правочину на порушення правового господарського порядку та наявність умислу (наміру) його сторін, які усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність укладеного договору.

У ст.1 Закону України «Про захист економічної конкуренції» (у редакції, чинній станом на 05.10.2018) дається визначення економічна конкуренція (конкуренція) це змагання між суб`єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб`єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб`єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб`єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку.

Відповідно до ч.2 ст.4 Закону України «Про захист економічної конкуренції» суб`єкти господарювання, органи влади, органи місцевого самоврядування, а також органи адміністративно-господарського управління та контролю зобов`язані сприяти розвитку конкуренції та не вчиняти будь-яких неправомірних дій, які можуть мати негативний вплив на конкуренцію.

Суд зазначає, що одним із найпоширеніших видів порушень, що спотворює конкуренцію, є антиконкурентні узгоджені дії, внаслідок яких усувається конкуренція та змагальність між учасниками, що призводить до спотворення конкурентного середовища в цілому.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.

Добросовісність це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Статтею 3 Закону України «Про публічні закупівлі» (у редакції, чинній станом на 05.10.2018) передбачено, що закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників; об`єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій; запобігання корупційним діям і зловживанням.

Відповідно до ст.5 Закону України «Про захист економічної конкуренції» (у редакції, чинній станом на 05.10.2018) узгодженими діями є укладення суб`єктами господарювання угод у будь-якій формі, прийняття об`єднаннями рішень у будь-якій формі, а також будь-яка інша погоджена конкурентна поведінка (діяльність, бездіяльність) суб`єктів господарювання. Узгодженими діями є також створення суб`єкта господарювання, об`єднання, метою чи наслідком створення якого є координація конкурентної поведінки між суб`єктами господарювання, що створили зазначений суб`єкт господарювання, об`єднання, або між ними та новоствореним суб`єктом господарювання, або вступ до такого об`єднання. Особи, які чинять або мають намір чинити узгоджені дії, є учасниками узгоджених дій.

Згідно з п.4 ч.2 ст.6 Закону України «Про захист економічної конкуренції» (у редакції на момент укладення оспорюваного договору) антиконкурентними узгодженими діями, зокрема, визнаються узгоджені дії, які стосуються спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів.

Відповідні дії становлять порушення законодавства про захист економічної конкуренції (п.1 ч.1 ст.50 Закону України «Про захист економічної конкуренції»).

Суд бере до уваги, що рішенням Адміністративної колегії Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 17.09.2020 №70/101-р/к у справі №6/01-99-20, визнано, що ТОВ «Східекобуд» та ТОВ «Трест Рубіжанськхімбуд» вчинили порушення, передбачене п.1 ст.50 та п.4 ч.2 ст.6 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів шляхом погодження своєї поведінки під час підготовки конкурсних пропозицій та участі у процедурах закупівлі, проведених КУ «КРТМО» із закупівлі робіт капітального ремонту будівлі поліклініки КУ «КРТМО» з утепленням стін, заміною вікон та вхідних дверей, ремонтом приміщень та технічне її переоснащення за адресою: вул. Побєди, буд. 1А, м. Кремінна Луганської області, в рамках проекту та із закупівлі робіт з будівництва огородження території Кремінського РТМО (код 4500000-7 Будівельні роботи та поточний ремонт Єдиного закупівельного словника ДК 021:2015) (ідентифікатори закупівель в системі «Prozorro» UA-2018-08-29-000624-а та UA-2018-09-03-000835-а).

Рішення обґрунтоване встановленням наявності наступних фактів при поданні тендерних пропозицій ТОВ «Східекобуд» та ТОВ «Трест Рубіжанськхімбуд»: електронне листування між учасниками до та в період проведення торгів, що свідчить про обізнаність дій та спільну підготовку; спільне використання ІР-адреси для входу до електронних поштових скриньок (е-mail); надання одним учасником іншому техніку в безоплатне користування; наявності спільних працівників; відсутність конкурентної боротьби між учасниками; неподання ТОВ «Трест Рубіжанськхімбуд» повного пакету документів, передбачених тендерною документацією у торгах; схожості в оформленні документів, завантажених учасниками до системи Prozorro; інші факти узгодженої поведінки учасників, які не можуть бути результатом випадкового збігу обставин чи наслідком дії об`єктивних чинників.

За висновком колегії поведінка ТОВ «Східекобуд» та ТОВ «Трест Рубіжанськхімбуд» на аукціонах не може бути результатом випадкового збігу обставин чи наслідком дії об`єктивних чинників, а свідчить про узгодження (координацію) ними своєї поведінки під час участі у торгах, зокрема, обміну між ними інформацією.

Колегія зазначила, що узгодивши свою поведінку та свої тендерні пропозиції ТОВ «Східекобуд» та ТОВ «Трест Рубіжанськхімбуд» тим самим усунули конкуренцію та змагальність між собою, а отже спотворили результат проведених торгів, порушивши право замовника на отримання найбільш ефективних для них результатів, тобто вчинили антиконкурентні узгоджені дії, заборонені Законом України «Про захист економічної конкуренції».

Судом проаналізовано обставини, які встановлені вказаним рішенням Адміністративної колегії Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 17.09.2020 №70/101-р/к у справі №6/01-99-20, щодо вчинення при проведенні відкритих торгів UA-2018-09-03-000835-а учасниками: ТОВ «Східекобуд» та ТОВ «Трест Рубіжанськхімбуд», антиконкурентних узгоджених дій.

Суд погоджується із зробленими у вказаному рішенні висновками про узгодження (координацію) ТОВ «Східекобуд» та ТОВ «Трест Рубіжанськхімбуд» своєї поведінки під час участі у торгах, зокрема, обміну між ними інформацією.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частиною 1 ст.74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Ураховуючи вищенаведене, суд констатує, що порушення ТОВ «Східекобуд» законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів проведеного тендеру, не сумісне із основними засадами цивільного законодавства, оскільки воно є проявом недобросовісної поведінки учасника цивільних відносин, призводить і до порушення ним меж здійснення його цивільних прав, порушує принцип добросовісної конкуренції серед учасників, який установлено Законом України «Про публічні закупівлі», нівелює мету проведення конкурентної процедури закупівлі та загалом негативно впливає на економічні процеси у державі та суспільстві.

Через вчинення ТОВ «Східекобуд» та ТОВ «Трест Рубіжанськхімбуд» антиконкурентних узгоджених дій змагання між зазначеними суб`єктами господарювання під час підготовки та участі у торгах не відбувалося, тобто суб`єкти господарювання не намагалися здобути завдяки власним досягненням переваги над іншими учасниками торгів. Унаслідок цього, замовник був змушений обрати найкращу запропоновану цінову пропозицію, яка склалася не завдяки економічній конкуренції, а в результаті узгодженої неконкурентної поведінки.

Таким чином, дії ТОВ «Східекобуд» спрямовані на порушення встановленого юридичного господарського порядку з метою одержання права на укладення договору із замовником не на конкурентних засадах, що не узгоджується із законною господарською діяльністю у сфері публічних закупівель, а отже, суперечить інтересам держави та суспільства, оскільки порушує правові та економічні засади функціонування вказаної сфери суспільних відносин, не сприяє, а навпаки обмежує розвиток конкуренції у державі.

Ураховуючи зазначене, в діях ТОВ «Східекобуд» вбачається наявність умислу на вчинення правочину, який завідомо суперечить інтересам держави та суспільства.

Завідомо суперечлива мета дій ТОВ «Східекобуд» полягала в тому, щоб уникнути встановлених Законом України «Про публічні закупівлі» обмежень, протиправно усунути конкуренцію під час проведення публічної закупівлі, нівелювати ефективність її результатів, у незаконний спосіб одержати право на укладення спірного договору не на конкурентних засадах.

У відповідності до приписів Закону України «Про публічні закупівлі» 03.01.2019 року замовником в електронній системі закупівель опубліковано звіт про виконання договору, відповідно до якого КУ «КРТМО» сплачено ТОВ «Східекобуд» грошові кошти в сумі 2 573 389 грн 57 коп.

Відповідно до інформації Єдиного вебпорталу використання публічних коштів (spending.gov.ua) сума сплачених коштів замовником становить 2 574 008 грн 75 коп.

Указані кошти в сумі 2 574 008 грн 75 коп. перераховувались відповідно до наступних платіжних доручень: від 19.10.2018 №1332 на суму 268 731 грн 68 коп., від 14.12.2018 №1659 на суму 1 148 995 грн 02 коп., від 19.12.2018 №1725 на суму 509 349 грн 29 коп., від 20.12.2018 №1745 на суму 495 476 грн 93 коп., від 22.12.2018 №1787 на суму 151 455 грн 83 коп.

Також згідно інформації Єдиного вебпорталу використання публічних коштів (spending.gov.ua) між сторонами підписувались відповідні акти виконаних робіт від 13.12.2018 №1, від 18.12.2018 №1/1, від 19.12.2018 №2, від 22.12.2018 №3.

Отже, договір від 05.10.2018 №368 виконаний його сторонами на суму 2 574 008 грн 75 коп. та ними не заперечується.

Суд зауважує, що факт виконання договору сторонами або його розірвання не позбавляє сторін або іншу заінтересовану особу права звернутися до суду з позовом про визнання такого договору недійсним.

Підсумовуючи викладене суд виснував, що прокурором належними та допустимими доказами доведено наявність підстав для визнання договору від 05.10.2018 №368 недійсним.

Водночас суд зазначає наступне.

У п.51 постанови Верховного Суду від 07.07.2021 №905/1562/20 зазначено, що суд не може застосувати наслідки недійсності оспорюваного правочину з власної ініціативи (згідно абз.2 ч.5 ст.215 ЦК таке право є у суду лише щодо нікчемних правочинів).

У позовній заяві прокурор з посиланням на приписи ч.3 ст.228 ЦК України просить стягнути з ТОВ «Східекобуд» на користь КНП «Кремінська БЛ КМР» 2 574 008 грн 75 коп., а з КНП «Кремінська БЛ КМР» одержані ним за рішенням суду 2 574 008 грн 75 коп. стягнути в дохід держави.

Згідно з ч.3 ст.228 ЦК України у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Відповідно до ст.202 ГК України господарське зобов`язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов`язання; у разі поєднання управненої та зобов`язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами. Господарське зобов`язання припиняється також у разі його розірвання або визнання недійсним за рішенням суду. До відносин щодо припинення господарських зобов`язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 ст.208 ГК України встановлено, що якщо господарське зобов`язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов`язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов`язанням, а у разі виконання зобов`язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Відповідно до висновку Верховного Суду, наведеного у постанові від 03.09.2020 у справі №2а/0370/3414/12, санкції застосовуються за вчинення правочину з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства. Разом із тим, за змістом ч.1 ст.208 ГК України застосування цих санкцій можливе не за сам факт укладення зазначеної угоди, а лише в разі виконання правочину хоча б однією стороною. Санкції, встановлені ч.1 ст.208 ГК України, не можуть застосовуватися за сам факт несплати податків (зборів, інших обов`язкових платежів), зокрема однією зі сторін договору, що є самостійним правопорушенням. Для застосування таких санкцій необхідним є наявність умислу на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Верховний Суд у своїх постановах неодноразово зазначав, що відповідно до ч.1 ст.208 ГК України застосування санкцій можливе лише судом, що кореспондується з положеннями ст.41 Конституції України, згідно з якими конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом. Відповідно, з цих підстав суд і дійшов висновку, що передбачені ч.1 ст.208 ГК України санкції є конфіскаційними.

У постанові Верховного Суду від 25.07.2023 у справі №160/14095/21 суд виснував, що наслідками недійсності правочину, передбаченими ст.208 ГК України, є стягнення в доход держави коштів (майна) за рішенням суду за своєю природою є заходом державного примусу, що застосовується до порушників, тобто мають ознаки, притаманні конфіскації майна, оскільки за своїм змістом і порядком передбачають примусове вилучення отриманого, і таке вилучення здійснюється на користь держави.

Основною групою заходів державного примусу, які застосовують до суб`єктів фінансового права у випадку вчинення протиправних діянь, є юридичні санкції - передбачені нормою права заходи державного примусу, які застосовуються залежно від виду юридичної відповідальності, що покладається на суб`єктів правовідносин. За галузевою належністю вони поділяються на фінансово-правові санкції та санкції інших галузей права.

Так, відповідальність за правопорушення у сфері господарювання встановлена у Розділі V ГК України, який містить п`ять глав, що регулюють: загальні засади відповідальності учасників господарських відносин (глава 24); відшкодування збитків у сфері господарювання (глава 25); штрафні та оперативно-господарські санкції (глава 26); адміністративно-господарські санкції (глава 27); відповідальність суб`єктів господарювання за порушення антимонопольно-конкурентного законодавства (глава 28).

Статтею 216 ГК України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

Відповідно до ст.217 ГК України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції. Крім зазначених у частині другій цієї статті господарських санкцій, до суб`єктів господарювання за порушення ними правил здійснення господарської діяльності застосовуються адміністративно-господарські санкції. Господарські санкції застосовуються у встановленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин, а адміністративно-господарські санкції - уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Стаття 238 ГК України врегульовує порядок застосування адміністративно-господарських санкцій до суб`єктів господарювання. Так, за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб`єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб`єкта господарювання та ліквідацію його наслідків. Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

Види адміністративно-господарських санкцій визначає ст.239 ГК України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб`єктів господарювання такі адміністративно-господарські санкції: вилучення прибутку (доходу); адміністративно-господарський штраф; стягнення зборів (обов`язкових платежів); застосування антидемпінгових заходів; припинення експортно-імпортних операцій; застосування індивідуального режиму ліцензування на умовах та в порядку, визначених законом; зупинення дії ліцензії (патенту) на здійснення суб`єктом господарювання певних видів господарської діяльності; анулювання ліцензії (патенту) на здійснення суб`єктом господарювання окремих видів господарської діяльності; обмеження або зупинення діяльності суб`єкта господарювання; ліквідація суб`єкта господарювання; інші адміністративно-господарські санкції, встановлені цим Кодексом та іншими законами.

Суд зауважив, що за визначенням ч.1 ст.208 ГК України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб`єктів господарювання уповноваженими органами державної влади за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності.

Згідно зі ст.250 ГК України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб`єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб`єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом (частина перша). Дія цієї статті не поширюється на штрафні санкції, розмір і порядок стягнення яких визначені Податковим кодексом України, Законом України «Про валюту і валютні операції», Законом України «Про банки і банківську діяльність» Законом України «Про платіжні послуги» та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на податкові та митні органи (частина друга). Дія цієї статті не поширюється на адміністративно-господарські санкції, передбачені Законами України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» , «Про загальну безпечність нехарчової продукції», «Про Національний реєстр викидів та перенесення забруднювачів».

Таким чином, за своєю суттю наслідки, передбачені ст.208 ГК України, є адміністративно-господарськими санкціями, які повинні застосовуватись у межах строків, визначених ст.250 ГК України.

Отже, застосування до відповідачів адміністративно-господарських санкцій після шести місяців з дня виявлення порушення чи закінчення одного року з дня вчинення правочину є неправомірним.

Викладене відповідає висновкам Верховного Суду, наведеним у постановах від 20.06.2018 у справі №802/470/17-а, від 08.05.2018 у справі №2а-3847/08/0470, від 04.06.2020 у справі №2а-6995/12/1370, від 25.07.2023 у справі №160/14095/21.

На думку суду, цей строк повинен розглядатися як такий, що встановлює терміни, протягом і в межах яких уповноважений орган державної влади має право ініціювати перед судом питання застосування наслідків недійсності правочину (процесуальний строк звернення до суду), оскільки застосування таких наслідків є видом адміністративно-господарської санкції, яка передбачена главою 27 Розділу V ГК України. Цей строк також повинен розглядатися і як граничний строк для вжиття (накладення) таких заходів судом (матеріально-правовий строк - строк давності).

Зазначене знайшло своє стале безпосереднє застосування в судовій практиці Верховного Суду.

Суд наголошує, що положення ч.3 ст.228 ЦК України за своїм змістом є аналогічними положенням ч.1 ст.208 ГК України, а тому підлягають однаковому застосуванню до спірних правовідносин.

Відповідно до висновку Верховного Суду, наведеного у постанові від 03.09.2020 у справі №2а/0370/3414/12, встановлені ч.1 ст.208 ГК України санкції можуть бути застосовані до суб`єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через рік з дня порушення цим суб`єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, тобто з дня виконання правочину.

Суд бере до уваги, що оплата за платіжним дорученням від 22.12.2018 №1787 зарахована на рахунок отримувача 26.12.2018, а отже ця дата є датою остаточної оплати за договором.

Застосовуючи викладене до правовідносин сторін у справі, суд зауважує, що, виходячи із встановленої обставини щодо виконання сторонами спірного правочину 26.12.2018 (оплата КУ «КРТМО» виконаних робіт) початком перебігу, зазначених у ст.250 ГК України строків, є 27.12.2018, а тому на момент звернення прокурора в інтересах держави в особі позивачів з цим позовом до суду 14.09.2023 (дата оформлення відповідного поштового відправлення), встановлений вказаною статтею строк застосування адміністративно-господарських санкцій сплинув, що виключає можливість задоволення позовних вимог прокурора в цій частині.

Суд наголошує, що прокурор, звертаючись 14.09.2023 із вимогою про застосування наслідків недійсності правочину, пропустив процесуальний строк звернення до суду.

Викладене відповідає висновкам Верховного Суду, наведеним у постанові від 25.07.2023 у справі №160/14095/21.

Суд зауважує, що за таких обставин, з огляду на сплив строку для застосування адміністративно-господарських санкцій, і визнання договору від 05.10.2018 №368 недійсним та задоволення відповідної вимоги прокурора про це не призведе до відновлення прав держави, в інтересах якої прокурором подано позов.

Отже, за встановлених судом обставин обраний прокурором спосіб захисту порушеного права про визнання оспорюваного договору недійсним без застосування наслідків його недійсності не є ефективним.

Узявши до уваги все вищенаведене, суд приходить до висновку про необґрунтованість заявлених вимог прокурора та необхідність відмови в позові повністю.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд виходить з наступного.

При зверненні з позовом до суду Луганською обласною прокуратурою за платіжною інструкцією від 11.09.2023 №531 сплачений судовий збір у сумі 168 642 грн 54 коп.

Як уже зазначалось судом, ухвалою від 25.09.2023 позовні вимоги Заступника керівника Луганської обласної прокуратури в інтересах держави в особі позивача-1 Кремінської міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області та позивача-2 Північно-східного офісу Держаудитслужби до відповідача-1 Комунального некомерційного підприємства «Кремінська багатопрофільна лікарня Кремінської міської ради» та відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю «Стефанотрейд» про визнання недійсним рішення тендерного комітету Комунальної установи «Кремінське районне територіальне медичне об`єднання», оформлене протоколом його засідання від 24.09.2018, визнання недійсним договору підряду на виконання робіт №368 від 05.10.2018 та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Стефанотрейд» на користь Комунального некомерційного підприємства «Кремінська багатопрофільна лікарня Кремінської міської ради» 2 574 008 грн 75 коп., а з Комунального некомерційного підприємства «Кремінська багатопрофільна лікарня Кремінської міської ради» одержані ним за рішенням суду 2 574 008 грн 75 коп. стягнути в дохід держави, а також про визнання недійсним рішення тендерного комітету Комунальної установи «Кремінське районне територіальне медичне об`єднання», оформлене протоколом його засідання від 27.09.2018, визнання недійсним договору підряду на виконання робіт №370 від 09.10.2018 та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Стефанотрейд» на користь Комунального некомерційного підприємства «Кремінська багатопрофільна лікарня Кремінської міської ради» 7 953 093 грн 80 коп., а з Комунального некомерційного підприємства «Кремінська багатопрофільна лікарня Кремінської міської ради» одержані ним за рішенням суду 7 953 093 грн 80 коп. стягнути в дохід держави, роз`єднано; позовні вимоги Заступника керівника Луганської обласної прокуратури в інтересах держави в особі позивача-1 Кремінської міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області та позивача-2 Північно-східного офісу Держаудитслужби до відповідача-1 Комунального некомерційного підприємства «Кремінська багатопрофільна лікарня Кремінської міської ради» та відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю «Стефанотрейд» про визнання недійсним рішення тендерного комітету Комунальної установи «Кремінське районне територіальне медичне об?єднання», оформлене протоколом його засідання від 24.09.2018, визнання недійсним договору підряду на виконання робіт №368 від 05.10.2018 та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Стефанотрейд» на користь Комунального некомерційного підприємства «Кремінська багатопрофільна лікарня Кремінської міської ради» 2 574 008 грн 75 коп., а з Комунального некомерційного підприємства «Кремінська багатопрофільна лікарня Кремінської міської ради» одержані ним за рішенням суду 2 574 008 грн 75 коп. стягнути в дохід держави визначено здійснювати в межах провадження справи №913/332/23; позовні вимоги про визнання недійсним рішення тендерного комітету Комунальної установи «Кремінське районне територіальне медичне об`єднання», оформлене протоколом його засідання від 27.09.2018, визнання недійсним договору підряду на виконання робіт №370 від 09.10.2018 та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Стефанотрейд» на користь Комунального некомерційного підприємства «Кремінська багатопрофільна лікарня Кремінської міської ради» 7 953 093 грн 80 коп., а з Комунального некомерційного підприємства «Кремінська багатопрофільна лікарня Кремінської міської ради» одержані ним за рішенням суду 7 953 093 грн 80 коп. стягнути в дохід держави виділено у самостійне провадження.

При цьому суд бере до уваги, що відповідно до абз.3 ч.6 ст.6 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що у разі роз`єднання судом позовних вимог судовий збір, сплачений за подання позову, не повертається і перерахунок не здійснюється. Після роз`єднання судом позовних вимог судовий збір повторно не сплачується.

Отже, з огляду на роз`єднання позовних вимог та їх розгляду у двох справах з ціною позову 7 953 093 грн 80 коп. та 2 574 008 грн 75 коп., сплачений судовий збір слід враховувати у кожній справі, виходячи із ціни позову відповідно 124 664 грн 41 коп. та 43 978 грн 13 коп.

З огляду на викладене судовий збір у даній справі в сумі 43 978 грн 13 коп. покладається на Луганську обласну прокуратуру.

Керуючись ст.ст.129, 232, 233, 236 238 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. У позові Заступника керівника Луганської обласної прокуратури в інтересах держави в особі позивача-1 Кремінської міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області та позивача-2 Північно-східного офісу Держаудитслужби до відповідача-1 Комунального некомерційного підприємства Кремінська багатопрофільна лікарня Кремінської міської ради та відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю Стефанотрейд про визнання недійсним рішення тендерного комітету та договору підряду на виконання робіт, застосування наслідків відповідної недійсності, відмовити повністю.

2. Судові витрати зі сплати судового збору в сумі 43 978 грн 13 коп. покласти на Луганську обласну прокуратуру.

3. Учасники справи:

Заявник: заступник керівника Луганської обласної прокуратури (вул. Б. Ліщини, 27, м. Сєвєродонецьк Луганської області, 93405).

Позивач-1: Кремінська міська військова адміністрація Сєвєродонецького району Луганської області (пр. Дружби, буд. 13, м. Кремінна Луганської області, 92900, ідентифікаційний код 44789075).

Позивач-2: Північно-східний офіс Держаудитслужби (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 4 під`їзд, 10 поверх, м. Харків, 61022, ідентифікаційний код 40478572).

Відповідач-1: Комунальне некомерційне підприємство Кремінська багатопрофільна лікарня Кремінської міської ради (вул. Побєди, буд. 1а, м. Кремінна Луганської області, 92905, ідентифікаційний код 25356637).

Відповідач-2: Товариство з обмеженою відповідальністю СТтефанотрейд (вул. Спортивна, буд. 18, с. Мила(з), Києво-Святошинський район Київської області, 08128, ідентифікаційний код 41471274).

Відповідно до ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції у строки, передбачені ст.256 ГПК України та порядку, визначеному ст.257 ГПК України.

Повне рішення складено 21.12.2023.

Суддя Тетяна КОСЕНКО