Рішення

від 11.12.2023 по справі 914/1589/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.12.2023 Справа № 914/1589/23

За позовною заявою: Фізичної особи-підприємця Полковнікова Володимира Ігоровича, с.Давидів Пустомитівського району Львівської області

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю Фенікс Авто-Люкс, с.Романівка Городоцького району Львівської області

до відповідача-2: Акціонерного товариства Національна суспільна телерадіокомпанія України, м.Київ

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Городоцький відділ державної виконавчої служби у Львівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління юстиції(м.Львів), м.Городок Львівської області

про: визнання права власності та майно, вилучення його з Постанови державного виконавця та зняти арешт

Суддя У.І. Ділай

Секретар Ю.І.Кохановська

За участі представників:

Від позивача: Полковніков В.І., Крюкова Н.Т. представник

Від відповідача-1: не з`явився

Від відповідача-2: В.В.Мальований-представник

Від третьої особи: Б.В.Миколайчук

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.05.2023, справу №914/1589/23 розподілено судді У.І.Ділай.

Ухвалою від 24.05.2023 позов залишено без руху.

08.06.2023 від позивача на адресу суду надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою від 13.06.2023 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 06.07.2023.

Ухвалою від 06.07.2023 підготовче судове засідання відкладено на 25.07.2023.

Ухвалою від 25.07.2023 продовжено строк підготовчого провадження та підготовче судове засідання відкладено на 14.09.2023.

31.08.2023 від позивача до суду надійшла заява про зміну підстав позову.

Ухвалами від 14.09.2023, від 02.10.2023 та від 09.10.2023 підготовче провадження відкладено з підстав зазначених в ухвалах.

Ухвалою від 23.10.2023 підготовче провадження закрито та призначено справу до судового розгляду по суті на 09.11.2023.

Ухвалами від 09.11.2023, від 21.11.2023 та від 05.12.2023 розгляд справи відкладено.

Позивач та його представник в судовому засіданні 11.12.2023 підтримали позов, з підстав наведених у позовній заяві та з посиланням на матеріали справи. Також представник позивача повідомив про намір подати докази понесених витрат на професійну правничу допомогу.

У судове засідання 11.12.2023 відповідач-1 повторно явку повноважного представника не забезпечив, причин неявки не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

Представник відповідача-2 в судовому засіданні 11.12.2023 заперечив проти позову, просив відмовити в його задоволенні.

У судовому засіданні 11.11.2023 представник третьої особи надав усні пояснення по суті спору.

В процесі розгляду матеріалів справи суд

встановив:

Як зазначено в позові відповідно до Договору оренди обладнання №10/11-20 від 10.11.2020 та додатків до нього, ФОП Полковніков Володимир Ігорович передав, а ТзОВ "Фенікс "Авто-Люкс" прийняло в тимчасове оплатне користування майно - Обладнання в робочому, технічно справному стані. Обладнання надано Орендареві в строкове платне користування для його використання на об`єкті за адресою: 79000, м. Львів, вул. Кривоноса, 9.

Відповідно до Акта приймання-передачі до Договору оренди Обладнання №10/11-20 від 10.11.2020, Орендодавець передав, а Орендар прийняв у тимчасове платне користування Обладнання.

Згідно з поясненнями ФОП Полковніков В.І. позивач прийняв та сплатив грошові суми за куплене майно (обладнання). На підтвердження долучив до матеріалів справи відповідні документи.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 03.12.2020 у справі №914/1343/20 позовні вимоги Акціонерного товариства «Національна суспільна телерадіокомпанія України» було задоволено частково. Зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Фенікс «Авто-Люкс» повернути орендоване майно, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Кривоноса, 9 шляхом підписання акту приймання-передачі орендованого майна від орендаря до орендодавця.

У Городоцькому відділі державної виконавчої служби у Львівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) перебуває виконавче провадження №65771765, відкрите на підставі Наказу Господарського суду Львівської області №914/1343/20 від 24.05.2021, згідно якого стягнуто з ТзОВ «Фенікс «Авто-Люкс» на користь Акціонерного товариства «Національна суспільна телерадіокомпанія України» 644245,26 грн основного боргу; 55691,13грн. пеня; 10296,51грн - 3% річних; 10323,03грн. - інфляційних втрат та 15012,33 грн.- судового збору..

У Постанові про опис та арешт майна боржника від 21.03.2022 наведено перелік майна, яке описане як таке, що належить боржнику.

Як зазначив позивач державним виконавцем при складанні постанови не було з`ясовано, в чиїй власності перебуває майно, яке знаходиться за адресою м.Львів, вул.Кривоноса, 9. Водночас серед описаного та арештованого майна частина такого належить на праві власності ФОП Полковнікову В.І. та не належить боржнику - ТзОВ "Фенікс"Авто-Люкс".

За твердженням позивача йому не відомо, з яких причин боржник ТОВ "Фенікс"Авто-Люкс" не звернувся з запереченнями щодо належності йому описаного майна. 02.03.2022 позивач був призваний на службу у Збройні Сили України на підставі Указу Президента України 69/2022 від 24.02.2022. Таким чином, на час складення постанови від 21.03.2022 не міг заявити про належність майна позивачу на праві власності.

Однак, позивач звертався до відповідача-2 з заявою про повернення майна та отримав частково власне майно, зазначене у переліках в розписках про отримання рухомого майна від 14.10.2022 та 21.10.2022. Решта майна залишилась у приміщенні та перебуває під арештом.

Відповідно до поданого позову позивач просить визнати за ФОП Полковніковим Володимиром Ігоровичем право власності на майно, а саме: підйомник гідравлічний Launch - 2 шт.; стелаж - 1 шт.; стелаж з автом. запчаст. - 1 шт.; шафа - 1 шт.; тумбочка - 1шт.; тумбочка-шкаф - 1 шт.; тумба -1 шт.; столи дерев`яні - 3 шт.; стіл кутовий - 1 шт.; комп`ютерний стіл -1 шт.; крісла офісні (комп.) - 4 шт.; крісла офісні - 14 шт.; дивани - 4 шт.; диван розкладний сіро-коричневого кольору - 1 шт.; умивальник - 1 шт.; балон COBALT-зварювальний напів-автомат - 1 шт.; бочка пластикова - ємністю 1000 л - 2 шт.; телевізор - 1 шт.; холодильник - 1 шт.; морозильна камера - шт.; мікрохвильова піч -1 шт.; гриль - 2 шт.; кавова машинка Franke -1 шт.; барна стійка -1 шт.; конвектор AEG - 1 шт.; конвектор ELECTROLUX - 1 шт.; швейна машинка 1шт.

Також позивач просить вилучити з Постанови про опис і ареin майна боржника від 21.03.2022, складеної державним виконавцем Городоцького відділу державної виконавчої служби у Львівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Хомою Вірою Андріївною, майно, яке було передано Полковніковим В.І. ТзОВ "Фенікс "Авто-Люкс" на підставі Договору оренди обладнання №10/11-20, та зняти з нього арешт, а саме: підйомник гідравлічний Launch - 2 шт.; стелаж - 1 шт.; стелаж з автом. запчаст. - 1 шт.; шафа - 1 шт.; тумбочка - 1шт.; тумбочка-шкаф - 1 шт.; тумба -1 шт.; столи дерев`яні - 3 шт.; стіл кутовий - 1 шт.; комп`ютерний стіл -1 шт.; крісла офісні (комп.) - 4 шт.; крісла офісні - 14 шт.; дивани - 4 шт.; диван розкладний сіро-коричневого кольору - 1 шт.; умивальник - 1 шт.; балон COBALT-зварювальний напів-автомат - 1 шт.; бочка пластикова - ємністю 1000 л - 2 шт.; телевізор - 1 шт.; холодильник - 1 шт.; морозильна камера - шт.; мікрохвильова піч -1 шт.; гриль - 2 шт.; кавова машинка Franke -1 шт.; барна стійка -1 шт.; конвектор AEG - 1 шт.; конвектор ELECTROLUX - 1 шт.; швейна машинка 1шт.

Відповідач-1 проти позову не заперечив проти позову та зазначив, що Товариство не звернулося з запереченнями щодо належності ФОП Полковнікову В.І. описаного майна, та не повідомляло останнього про накладення арешту на майно, оскільки на час складення постанови від 21.03.2022 позивач був призваний на службу у Збройні Сили України на підставі Указу Президента України 69/2022 від 24.02.2022.

Протягом строку дії Договору оренди нерухомого майна від 22.10.2018 № 339-7/4 за адресою: вул. Кривоноса, 9, м. Львові, в орендованих приміщеннях не було майна, що було ввезено чи належало на праві власності ТзОВ "Фенікс "Авто-Люкс", крім майна, на яке позивач просить визнати право власності та вилучити з постанови про опис і арешт майна боржника від 21.03.2022, складеної державним виконавцем Городоцького відділу державної виконавчої служби у Львівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Хомою Вірою Андріївною у справі № 914/1589/23, чи однорідних рівноцінних предметів.

Відповідач-2 заперечив проти позову з огляду на таке.

Повноцінна робота СТО здійснювалася з моменту укладення договору оренди нерухомого майна № 339-7/4 від 22.10.2018, однак договір оренди обладнання № 10/11-2020 укладений лише 10.11.2020, що викликає сумнів у відповідача-2 щодо дійсності укладення даного правочину. Відповідно до аналізу акту приймання-передачі до договору оренди обладнання № 10/11-2020 від 10.11.2020, здебільшого перелік містить лише узагальнені назви предметів, які не наділені індивідуальними та родовими ознаками, що унеможливлює їх ідентифікацію, а відтак і визнання права власності на них. Це ж стосується і переліку майна зазначеного у рахунках, накладних, товарних чеках, копії яких надані суду на підтвердження права власності на них.

05.07.2021 позивач звернувся до філії АТ «НСТУ» «Львівська регіональна дирекція» з заявою про повернення майна, яке передавалося відповідачу-1 в оренду.

Згідно розписки про отримання рухомого майна від 14.10.2022 та 21.10.2022 позивач отримав своє власне рухоме майно згідно переліку зазначеного у розписках, будь-які претензії щодо обсягу отриманого майна позивачем не заявлялися.

На думку відповідача-2 на обґрунтування своїх позовних вимог позивач не надав жодних належних доказів, які б підтверджували його право власності на майно зазначене у позовній заяві, а відтак відсутні правові підстави задоволення позовних вимог як щодо визнання права власності так і щодо вилучення такого майна з постанови про опис і арешт майна боржника .

Крім того, відповідач-2 зазначив, що пунктом 2 прохальної частини позовної заяви позивач просить вилучити з постанови про опис і арешт майна боржника від 21.03.2022 майно, яке державним виконавцем Городоцького відділу державної виконавчої служби у Львівському районі Львівської області ЗМУМЮ (м. Львів) не описувалося та на нього не накладався арешт До такого майна належить: підйомник гідравлічний Launch, крісла офісні (комп.), крісла офісні, дивани, телевізор, холодильник, морозильна камера, мікрохвильова піч, гриль, швейна машинка.

Таким чином, позивачем не доведено, що в межах виконавчого провадження накладено арешт саме на майно позивача. Відтак, підстав для визнання права власності на таке майно та зняття з нього арешту не вбачається.

Також відповідач-2 повідомив, що у період часу з 21.02.2023 по 28.02.2023 невстановлена особа проникла в приміщення за адресою; м. Львів, вул. Кривоноса, 9 та викрала частину майна, яке зберігалося згідно постанови про опис та арешт майна боржника від 21.03.2022.

28.02.2023 на підставі заяви про вчинення кримінального правопорушення відомості про подію було внесено до ЄРДР за №12023141360000536 з правовою кваліфікацією за частиною 4 статті 185 Кримінального кодексу України. Досудове розслідування на даний час триває.

Обраний позивачем спосіб захисту, на думку відповідача-2, прямо суперечить вимогам частини 1 статті 59 Закону України «Про виконавче провадження», а відтак не може бути задоволений судом при винесенні судового рішення.

Городоцький відділ державної виконавчої служби у Львівському районі Львівської області повідомив, що 10.06.2021 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження (ВП №65771765), копії скеровано боржнику до виконання, стягувачу до відома.

11.06.2021 державним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника.

21.03.2022 відбувалося примусове виселення ТзОВ "Фенікс "Авто-Люкс" з нежитлового приміщення за адресою; м. Львів, вул. Кривоноса, 9.

21.03.2022 винесено постанову про опис та арешт майна боржника.

Як зазначила третя особа на момент опису та арешту майна жодного підтвердження чи заяв від позивача щодо належності йому певного майна державному виконавцю надано не було.

Станом на 07.06.2023 рішення суду про зняття арешту з описаного та арештованого майна боржника до виконання у Городоцький ВДВС не надходило, тому 07.06.2023 винесено постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності-суб`єкта господарювання з метою описаного та арештованого майна боржника. Згідно з висновком про вартість об`єкта оцінки від 07.06.2023 вартість описаного та арештованого майна становить 99101,00грн.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Приписами статті 15 Цивільного кодексу України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до частини другої статті 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Як визначено у п. 6 ч. 1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

Предметом спору у цій справі є вимога про визнання права власності та зняття в судовому порядку арешту майна, що належить позивачу, внаслідок безпідставності його накладання за постановою Городоцьким ВДВС від 03.06.2015 в межах виконавчого провадження №65771765.

Як встановлено судом та не заперечено сторонами, ФОП Полковніков В.І. та ТзОВ "Фенікс "Авто-Люкс" уклали договір оренди обладнання №10/11-20 від 10.11.2020 та додатків до нього, у зв`язку з чим набули взаємних прав і обов`язків.

У матеріалах справи відсутні та сторонами не надані докази визнання недійсним спірного договору чи визнання неукладеним в певній частині. Також відсутні докази про розірвання спірного договору.

Відповідно до Акта приймання-передачі до Договору оренди Обладнання №10/11-20 від 10.11.2020, Орендодавець передав, а Орендар прийняв у тимчасове платне користування Обладнання.

Відповідно до частини першої статті 134 Господарського кодексу України, суб`єкт господарювання, який здійснює господарську діяльність на основі права власності, на свій розсуд, одноосібно або спільно з іншими суб`єктами володіє, користується і розпоряджається належним йому (їм) майном, у тому числі має право надати майно іншим суб`єктам для використання його на праві власності, праві господарського відання чи праві оперативного управління, або на основі інших форм правового режиму майна, передбачених цим Кодексом.

Підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є:

1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом;

2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника;

3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах;

4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням;

5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно;

6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову;

7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника;

8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову;

9) підстави, передбачені пунктом 1-2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону.

У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду (ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження").

Із змісту наведених вище приписів законодавства вбачається, що частиною 4 статті 59 Закону України "Про виконавче провадження" визначений вичерпний перелік підстав для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини; у всіх інших випадках арешт може бути знятий виключно за рішенням суду.

Згідно зі ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження" особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Виконавець зобов`язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктом 10 частини першої статті 34 цього Закону.

Окрім того, вимоги інших осіб щодо належності їм, а не боржнику майна, на яке накладено арешт, вирішуються шляхом пред`явлення ними відповідно до правил підвідомчості позову до боржника та особи, в інтересах якої накладено арешт, про визнання права власності на майно і звільнення його з-під арешту. В такому ж порядку розглядаються вимоги осіб, які не є власниками майна, але володіють ним на законних підставах (п. 16 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 26.12.2003 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльності органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження").

Відповідно до пункту 11 Постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" № 10 від 24.10.2011 господарським судам підвідомчі на загальних підставах справи зі спорів, пов`язані з визнанням права на майно, на яке накладено арешт, і про зняття з нього арешту та з розглядом позовів до юридичної особи, яка зобов`язана здійснити стягнення коштів з боржника у разі невиконання рішення з вини цієї юридичної особи (статті 60 і 87 Закону України "Про виконавче провадження"), - за умови, коли сторонами у судовому процесі є підприємства чи організації у розумінні статті 1 ГПК України.

При цьому, пунктом 5 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" передбачено, що відповідно до статті 60 Закону України "Про виконавче провадження" особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутись до суду з позовом про визнання права власності на майно і про зняття з нього арешту. Відповідачами у справах за цими позовами є стягувач і боржник, а справи підлягають розглядові за правилами господарського судочинства, якщо вони виникають у цивільних чи господарських правовідносинах і суб`єктний склад сторін у них відповідає вимогам статті 1 ГПК України. Що ж до заперечень проти арешту (опису) майна, які не пов`язані зі спором про право на це майно, а стосуються порушень вимог виконавчого провадження з боку органів державної виконавчої служби, то їх слід розглядати за правилами статті 121-2 ГПК України.

Статтею 41 Конституції України встановлено право кожного вільно володіти користуватись і розпоряджатись своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності, право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Частиною 1 ст. 316 Цивільного кодексу України визначено поняття права власності. Правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (ч. 1 ст. 317 ЦК України).

Приписами ст. 321 ЦК України встановлено непорушність права власності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Частиною 1 ст. 391 ЦК України передбачено право власника майна вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Статтею 392 ЦК України встановлено, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно з висновками, викладеними у постанові Верховного суду України від 23.12.2014 N 5011-74/9393-2012, за змістом статті 392 ЦК України позов про визнання права власності на майно подається власником тоді, коли в інших осіб виникають сумніви щодо належності йому цього майна, коли створюється неможливість реалізації позивачем свого права власності через наявність таких сумнівів чи внаслідок втрати правовстановлюючих документів. Застосування позову про визнання права власності можливе лише за умови, що особи, які не визнають, заперечують та/або оспорюють право власності, не перебувають із власником у зобов`язальних відносинах, оскільки передумовою для застосування зазначеної статті 392 ЦК України є відсутність іншого, окрім зазначеного, шляху для відновлення порушеного права.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом, або якщо він не визнаний судом недійсним.

Правомірність (законність) відповідних правочинів станом на день розгляду справи ніким не оспорено, вони не визнані недійсними в судовому порядку. Протилежного сторонами не доведено.

У відповідності до ч. 1 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Частиною 3 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

Частинами 1 та 2 статті 56 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.

Отже, накладати арешт на майно в процедурі виконавчого провадження надається право лише у випадку, коли таке майно належить на праві власності саме боржнику.

Суд відзначає, що в укладеному між ФОП Полковніков В.І. та ТзОВ "Фенікс "Авто-Люкс" Акті приймання-передачі до Договору оренди Обладнання №10/11-20 від 10.11.2020 перелік переданого обладнання не містить повної інформації щодо можливості належної ідентифікації.

Як встановлено судом відповідно до долучених доказів до матеріалів справи право власності ФОП Полковнікова В.І. щодо: підйомників гідравлічних Launch - 2 шт. виникло з 11.05.2018 на підставі видаткової накладної №ЗР-0000148 та акту приймання-передачі й на даний час не припинено; балону COBALT-зварювальний напів-автомат - 1 шт. виникло з 16.11.2018 на підставі квитанції №16572 та на даний час не припинено.

Стосовно майна: бочки пластикової - ємністю 1000 л - 2 шт., кавової машинки Franke -1 шт., барної стійки -1 шт., суд доходить висновку, що зазначене є ідентифікованим згідно з актом приймання-передачі до Договору оренди Обладнання №10/11-20 від 10.11.2020. Відтак, назване майно належить позивачу на праві власності та ФОП Полковніков В.І. є законним власником такого.

Щодо іншого майна, на яке позивач просить визнати його право власності та вилучити з-під арешту, суд відзначає, що матеріали справи не містять достатніх належних доказів для їх ідентифікації згідно з Актом приймання-передачі до Договору оренди Обладнання №10/11-20 від 10.11.2020.

При цьому, ФОП Полковнікова В.І. не є боржником по виконавчому провадженню №65771765 чи особою, яка несе за законом відповідальність за боржника. Доказів наявності будь-яких цивільно-правових угод між позивачем у цій справі та боржником у виконавчому провадженні ТзОВ "Фенікс "Авто-Люкс", відповідно до яких ФОП Полковнікова В.І. має нести будь-яку відповідальність, матеріали справи не містять.

Відповідно до ч. 1 ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження" особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Частиною 5 статті 59 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено зняття арешту за рішенням суду.

На підставі викладеного, враховуючи, що право позивача (на підйомник гідравлічний Launch - 2 шт., балон COBALT-зварювальний напів-автомат - 1 шт., бочку пластикову - ємністю 1000 л - 2 шт., кавову машинку Franke -1 шт., барну стійку -1 шт.) щодо розпорядження своїм майном порушується накладеним арештом у виконавчому провадженні №65771765, оскільки позивач не є боржником у даному виконавчому провадженні, в межах якого накладено арешт, суд дійшов висновку про наявність порушеного права (охоронюваного законом інтересу) позивача, яке підлягає захисту.

Відповідач-1 під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б свідчили про наявність правових підстав для накладення арешту на належне позивачеві рухоме майно у межах виконавчого провадження, боржником у якому є не позивач.

Заперечення відповідача-2 щодо сумнівності укладеного договору оренди та акту приймання-передачі суд відхиляє, з огляду на те, що пояснення ґрунтуються на припущеннях. Натомість висновки суду мають бути підтверджені належними та допустимими доказами.

Таким чином, оскільки в ході розгляду справи ФОП Полковніков В.І. довів, що є власником рухомого майна (підйомника гідравлічного Launch - 2 шт., балону COBALT-зварювального напів-автомат - 1 шт., бочки пластикової - ємністю 1000 л - 2 шт., кавової машинки Franke -1 шт., барної стійки -1 шт.), на які накладено арешт в межах виконавчого провадження ВП №65771765, суд дійшов висновку, що вимоги щодо названого є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. В задоволенні решти вимог слід відмовити у зв`язку з недоведеністю.

Керуючись статтями 4, 7, 8, 73, 76-79, 129, 233, 236, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задоволити частково.

2.Визнати за ФОП Полковніковим Володимиром Ігоровичем право власності на майно, а саме:

-Підйомник гідравлічний Launch - 2 шт.

-Балон COBALT-зварювальний напів-автомат - 1 шт.

-Бочка пластикова - ємністю 1000 л - 2 шт.

-Кавова машинка Franke -1 шт.

-Барна стійка -1 шт.

3.Вилучити з Постанови про опис і арешт майна боржника від 21.03.2022, складеної державним виконавцем Городоцького відділу державної виконавчої служби у Львівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Хомою Вірою Андріївною, майно, яке було передано Полковніковим В.І. ТзОВ "Фенікс "Авто-Люкс" на підставі Договору оренди обладнання №10/11-20, та зняти з нього арешт, а саме:

-Підйомник гідравлічний Launch - 2 шт.

-Балон COBALT-зварювальний напів-автомат - 1 шт.

-Бочка пластикова - ємністю 1000 л - 2 шт.

-Кавова машинка Franke -1 шт.

-Барна стійка -1 шт.

4.У задоволенні решти вимог відмовити.

5.Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

6.Позивачу надати докази понесених витрат на професійну (правничу) допомогу до 15.12.2023.

7.Судове засідання для вирішення питання про судові витрати призначити на 20.12.2023 на 10 год 00 хв. Явку повноважних представників сторонам визначити на власний розсуд. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду Львівської області за адресою: 79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128, 2-й поверх.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки передбачені ст.ст. 241, 256, 257 ГПК України та може бути оскаржено в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Інформацію по справі, яка розглядається можна отримати за наступною веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua/sud5015.

Повне рішення складено 20.12.2023.

Суддя Ділай У.І.