Рішення

від 11.12.2023 по справі 918/1079/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" грудня 2023 р. Справа № 918/1079/23

Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Політики Н.А., за участі секретаря судового засідання Костюкович Ю.С.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали справи за позовом Гаражного кооперативу "Авіатор"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія"

про стягнення коштів у сумі 21 198 грн 94 коп.,

у судовому засіданні приймали участь:

від позивача - Шевчук В.М., ордер серія ВК № 1106949 від 16.10.2023 р.;

від відповідача - Мельник О.П., довіреність № 4 від 02.01.2023 р.

Відповідно до частини 14 статті 8, статті 222 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) при розгляді судової справи здійснювалося фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу програмно-апаратного комплексу "Діловодство суду".

У судовому засіданні 11 грудня 2023 року, відповідно до частини 1 статті 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

В жовтні 2023 року Гаражний кооператив "Авіатор" (далі - позивач) звернувся до Господарського суду Рівненської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" (далі - відповідач), в якій просить застосувати до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" господарську санкцію - відшкодування збитків Гаражному кооперативу "Авіатор" шляхом перерахування на розрахунковий рахунок UA143204780000026007924937856 21 198 грн 94 коп., переплачених Товариству з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" в період з 01.02.2023 року по 30.06.2023 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 5 липня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" та Гаражним кооперативом "Авіатор" укладено договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 470005311. Згідно додатку № 1 до договору позивач приєднався до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг на умовах комерційної пропозиції "УНІВЕРСАЛЬНА по факту". Відповідно до додатку № 2 до договору з 5 липня 2023 року постачання електричної енергії відповідачем Гаражному кооперативу "Авіатор" здійснюється по тарифу для малих непобутових споживачів. До 05.07.2023 року Гаражний кооператив "Авіатор" оплачувало послуги з постачання електричної енергії відповідно до умов Договору про постачання електричної енергії № 270005311 від 12.02.2015 року за регульованим тарифом від 16.05.2013 року. 20.12.2018 року голова правління Гаражного кооперативу "Авіатор" підписав заяву приєднання з 11.12.2018 року до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг з відповідачем на умовах договору про постачання електричної енергії № 270005311. Відповідно до п. 1.5 Тарифів на електроенергію для населення, опублікованих на офіційному сайті Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія", ціна на універсальну послугу на електроенергію, що відпускається населенню, затверджену постановою НКРЕКП від 26.02.2015 року № 220 "Про встановлення тарифів на електроенергію, що відпускається населенню" з 01 березня 2017 року становила 168 копійок за 1 кВт. год. Разом з тим, починаючи з 01.02.2023 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" безпідставно виставлялись рахунки Гаражному кооперативу "Авіатор" по тарифам малих непобутових споживачів. Позивач вимушений був оплачувати вказані рахунки, окремо доплачуючи різницю між діючим тарифом споживання і безпідставно завищеним тарифам, так як постійно щомісячно письмово попереджався про припинення постачання електроживлення у випадку їх несплати. Таким чином, на день подання позовної заяви Гаражний кооператив "Авіатор" переплатив відповідачу 21 198 грн 94 коп. (лютий 2023 року - 6 522 грн 41 коп., березень 2023 року - 7 239 грн 72 коп., квітень 2023 року - 2 669 грн 63 коп., травень 2023 року - 3 110 грн 74 коп., червень 2023 року - 1 656 грн 44 коп.). З метою безпосереднього врегулювання спору позивачем шляхом відшкодування збитків відповідно до вимог частини 2 статті 222 Господарського кодексу України, глави 1.1 розділу І Правил 27.07.2023 року надіслано відповідачу письмову претензію № 1, яка залишена без відповіді та задоволення. За таких обставин, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Також Гаражний кооператив "Авіатор" просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" витрати, пов`язані з розглядом справи, - на професійну правничу допомогу та сплачений судовий збір. В позовній заяві позивачем наведено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку з розглядом справи, та які складаються з:

- витрат на професійну правничу допомогу в сумі 5 000 грн 00 коп.;

- судового збору в сумі 2 684 грн 00 коп.

Ухвалою суду від 23 жовтня 2023 року позовну заяву Гаражного кооперативу "Авіатор" від 19.10.2023 року залишено без руху та встановлено позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви - 5 (п`ять) днів з дня отримання даної ухвали та спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду:

- заяви із зазначенням відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету позивача, його представника та відповідача. В разі відсутності у позивача та/або в його представника електронного кабінету останні зобов`язані зареєструвати електронний кабінет відповідно до статті 6 ГПК України;

- доказів відправлення відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів (опис вкладення та документ, що підтверджує надання послуг поштового зв`язку (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) або опис вкладення про надсилання в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 42 ГПК України).

26 жовтня 2023 року від представника Гаражного кооперативу "Авіатор" через систему "Електронний суд" надійшла заява від 25.10.2023 року про усунення недоліків, до якої додано опис вкладення у цінний лист від 25.10.2023 року та накладну від 25.10.2023 року про відправлення відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів. Також в заяві зазначено відомості про наявність електронного кабінету позивача, його представника та відповідача.

Ухвалою суду від 30 жовтня 2023 року позовну заяву Гаражного кооперативу "Авіатор" від 19.10.2023 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання для розгляду справи призначено на 27 листопада 2023 року.

15 листопада 2023 року від відповідача через систему "Електронний суд" надійшло клопотання від 15.11.2023 року про продовження встановленого судом процесуального строку для подання відзиву на позов, в якому просив встановлений ухвалою суду від 30.10.2023 року у справі № 918/1079/23 для відповідача 15-денний процесуальний строк для подання відзиву продовжити додатково на 15 днів, в загальному встановити для відповідача строк для подання відзиву - 30 днів. Також в клопотанні відповідач просить розгляд справи відкласти на іншу - пізнішу дату.

23 листопада 2023 року від представника відповідача через систему "Електронний суд" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з перебуванням представника позивача на лікуванні в санаторії за межами Рівненської області.

27 листопада 2023 року від відповідача через систему "Електронний суд" надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить поновити пропущений строк для подання відзиву на позовну заяву та відмовити в задоволені позовних вимог. Зокрема відповідач зазначає, що ПрАТ "Рівнеобленерго", на виконання вимог Закону України "Про ринок електричної енергії" від 17.04.2017 № 2019-VIII, під час здійснення заходів з відокремлення ОСР від постачання електричної енергії, з метою здійснення діяльності з постачання електричної енергії споживачам, створив постачальника Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія". Постановою НКРЕКП № 429 від 14.06.2018 р., ТОВ "РОЕК" надано ліцензію з постачання електричної енергії споживачу. Постановою НКРЕКП №1268 від 26.10.2018 р. "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо передачі даних побутових та малих не побутових споживачів постачальнику електричної енергії, на якого відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" покладається виконання функції універсальної послуги на закріпленій території", зокрема Додатком № 3 до даної постанови, було визначено, що територією ліцензованої діяльності ТОВ "РОЕК", як постачальника універсальних послуг, являється територія Рівненської області, оскільки на цій території здійснював діяльність попередній постачальник за регульованим тарифом (ПрАТ "Рівнеобленерго", який в результаті заходів відокремлення створив ТОВ "РОЕК"). Як зазначає відповідач, у зв`язку з реформами в галузі електроенергетики, один і той самий суб`єкт господарювання не має права одночасно здійснювати діяльність з розподілу та постачання електричної енергії, а тому в силу вимог Закону України "Про ринок електричної енергії", ПрАТ "Рівнеобленерго" продовжує діяльність в межах території, на якій розташовані електричні мережі Товариства (території Рівненської області) виключно, як оператор системи розподілу, а ТОВ "РОЕК" почало виконувати функції постачальника універсальних послуг на території Рівненської області, починаючи з 01.01.2019 р. Таким чином, відповідач зазначає, що договір на який посилається позивач, та який долучений до матеріалів справи (№ 270005311 від 12.02.2015 р.), не регулює жодних відносин між позивачем та відповідачем, оскільки укладений з окремою юридичною особою - ПрАТ "Рівнеобленерго" і, крім того, яка на сьогодні не виконує функції постачальника електричної енергії. Крім того відповідач зазначає, що з 01.01.2019 р. взаємовідносини між позивачем та відповідачем врегульовані Договором про постачання універсальної послуги № 470005311 від 01.01.2019 року. Як зазначає відповідач, приєднання Гаражного кооперативу "Авіатор" до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, який оприлюднений ТОВ "РОЕК" на офіційному веб-сайті http://www.energozbut.rv.ua, підтверджується власноручним підписання Гаражного кооперативу "Авіатор" заяви приєднання від 20.12.2018 р. та відкриттям особового рахунку № 470005311 від 01.01.2019 р. Тобто, як зазначає відповідач, згідно умов Договору та в силу законодавчої вимоги, всі повідомлення про зміну тарифів (ціни) Електропостачальник розміщує на власному офіційному веб-сайті.

Як зазначає відповідач, починаючи з 01.01.2019 р. споживач - Гаражний кооператив "Авіатор" проводив оплату рахунків за тарифом як для населення, яке розраховується з енергопостачальною організацією за загальним розрахунковим засобом обліку та об`єднане шляхом створення юридичної особи, житлово-експлуатаційним організаціям, крім гуртожитків (п. 1.5 постанови НКРЕКП 220 від 26.02.2015 (зі змінами). З 01.07.2019 р. з дати втрати чинності постанови НКРЕКП №220 від 26.02.2015 р., відповідно застосовано тариф як для колективних побутових споживачів у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 5 червня 2019 р. № 483 "Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов`язків на учасників ринку електричної енергії для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії" (зі змінами). 05.10.2022 р. Постановою НКРЕКП № 1272 "Про затвердження Змін до Правил роздрібного ринку електричної енергії" було внесено зміни до Правил роздрібного ринку. Зазначені зміни стосуються визначення об`єктів побутового споживача, до яких наразі можуть бути віднесені лише об`єкти житлової нерухомості, зазначені в п. 14.1.129 Податкового кодексу України. Відповідач зазначає, що враховуючи норми чинного законодавства, гараж не відноситься до об`єкта побутового споживача і електрична енергія, використана в гаражних кооперативах (у гаражах, боксах, навісах, паркомісцях, тощо) не відноситься до побутових потреб, а тому відсутні правові підстави для застосування тарифу, для даної категорії споживачів, як для колективних побутових споживачів. Внаслідок законодавчих змін в частині застосування тарифів, з метою виконання вимог щодо інформування споживача про зміну тарифу, відповідачем було проінформовано усіх споживачів (власників/користувачів гаражів), в тому числі позивача про такі зміни. Як зазначає відповідач, додатково ТОВ "РОЕК" було повідомлено позивача в письмовій формі, шляхом направлення на його адресу листа від 11.01.2023 року № 127/23. Крім того, відповідач вважає, що обраний позивачем спосіб захисту у вигляді застосування господарської санкції шляхом перерахування збитків в сумі - 21 198 грн 94 коп., переплачених ТОВ "РОЕК" не відповідає законодавчим положенням, оскільки переплата не є господарською санкцією, збитками. На думку відповідача, позивач не надав докази на підтвердження своїх вимог, а саме порушення умов договору та чинного законодавства в сфері електроенергетики, а позовна заява ґрунтується лише на невірному трактуванні законодавства.

Також 27 листопада 2023 року від представника відповідача через систему "Електронний суд" надійшла заява від 24.11.2023 року № 781 про поновлення строку для подання відзиву на позов, в якому просив поновити строк для подання відзиву у даній справі.

Ухвалою суду від 27 листопада 2023 року у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" від 15.11.2023 року про продовження встановленого судом процесуального строку для подання відзиву на позов відмовлено. Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" від 24.11.2023 року № 708/1 про поновлення строку для подання відзиву на позов задоволено. Поновлено відповідачу, Товариству з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія", пропущений процесуальний строк для подання відзиву на позовну заяву. Долучено до матеріалів справи відзив на позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія". Одночасно вказаною ухвалою суду розгляд справи відкладено на 11 грудня 2023 року.

8 грудня 2023 року від відповідача через систему "Електронний суд" надійшло клопотання від 18.12.2023 року з додатком, в якому просить долучити до матеріалів справи відповідь Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг у аналогічних відносинах по справі, яка розглядається в суді, а саме відповідь ОК "Гаражно-будівельний кооператив "Дворець", щодо цін (тарифів) на електричну енергію.

11 грудня 2023 року від представника позивача через систему "Електронний суд" надійшла відповідь на відзив, в якій просить поновити строк для подання відповіді на відзив та позовні вимоги Гаражного кооперативу "Авіатор" задовольнити в повному обсязі. Зокрема позивач зазначає, що договір № 470005311 01.01.2019 року сторонами не укладався, що свідчить про його відсутність в матеріалах, поданих до суду відповідачем та не надання його представнику позивача на його письмовий запит № 22 від 24.07.2023 року. Як зазначає позивач, договір № 470005311 був укладений лише 5 липня 2023 року. Також позивач зазначає, що відзив не містять підтверджень, що саме цей Договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, Додаток № 3, ціни на універсальні послуги є зрозумілими для позивача, що він ознайомився і погодився з ними, а також те, що вказані документи на момент подання позову до суду взагалі містили ті умови і правила, на які посилається відповідач як на доказ правомірності своїх дій. Крім того позивач зазначає, що роздруківки із сайту відповідача належними доказами бути не можуть, оскільки вони повністю залежать від волевиявлення і дій однієї сторони ("РОЕКу"), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчих послуг. Позивач вважає, що в даному випадку неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України, за змістом якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, Додаток № 3, ціни на універсальні послуги неодноразово змінювалися самим відповідачем в період з часу виникнення спірних правовідносин (01.02.2023 року) до моменту звернення до суду із вказаним позовом (19 жовтня 2023 року). Позивач вважає, що Договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, Додаток № 3, ціни на універсальні послуги розміщені на сайті "РОЕКу", які містяться в матеріалах даної справи не визнаються позивачем та не містять його підпису, тому їх не можна розцінювати як договором, укладеним між сторонами. Отже, на думку позивача, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору за споживання електричної енергії. Як стверджує позивач, укладення споживачем Договору про постачання електричної енергії шляхом приєднання до нього в розумінні п. 3.2.6 глави 3.2 розділу III "Правил роздрібного ринку електричної енергії" , затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 14.03.2018 № 312 станом на 05.07.2023 року не відбулося. Як зазначає позивач, повідомлення про зміни в частині застосування тарифів позивач отримав 06.04.2023 року вже після запровадження нових тарифів, що підтверджується долученим до матеріалів відзиву копії звернення голови гаражного кооперативу від 02.05.2023 року. Звідси слідує, що відповідачем не було дотримано положень частини 3 п. 3.1.1 Правил про обов`язок інформувати своїх споживачів про зміну будь-яких умов договору про постачання електричної енергії споживачу не пізніше ніж за 20 днів до їх застосування. Крім того, як зазначає позивач, в результаті порушення відповідачем правил здійснення господарської діяльності, яке полягає в незаконному зміні тарифу надання споживчих послуг в договірних відносинах Гаражний кооператив "Авіатор" поніс витрати у вигляді переплати відповідачу коштів в сумі 21 198 грн 94 коп., а тому позивач стверджує, що обраний позивачем спосіб захисту своїх порушених прав відповідає вимогам чинного законодавства України.

Розглянувши клопотання представника позивача про поновлення строку для подання відповіді на відзив, яке міститься у відповіді на відзив, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Частиною 3 ст. 119 ГПК України визначено, що якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 119 ГПК України одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.

З метою повного, об`єктивного дослідження та встановлення обставин справи, суд вважає за доцільне поновити позивачу пропущений процесуальний строк для подання відповіді на відзив та долучити до матеріалів справи відповідь на відзив.

Крім того з метою повного, об`єктивного дослідження та встановлення обставин справи, суд вважає за доцільне з власної ініціативи поновити відповідачу пропущений процесуальний строк для подання клопотання від 18.12.2023 року та долучити до матеріалів справи відповідь Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг у аналогічних відносинах по справі, яка розглядається в суді, а саме відповідь ОК "Гаражно-будівельний кооператив "Дворець", щодо цін (тарифів) на електричну енергію.

Представник позивача у судовому засіданні 11 грудня 2023 року підтримав вимоги, викладені у позовній заяві, та наполягав на їх задоволенні.

Представник відповідача у судовому засіданні 11 грудня 2023 року позов заперечив з підстав, викладених у відзиві.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

11 червня 2017 року набрав чинності Закон України "Про ринок електричної енергії", у зв`язку з чим розпочався процес реформування електроенергетичної галузі в України.

До початку реформи, електрична енергія споживачам на території Рівненської області постачалась суб`єктом господарювання ПрАТ "Рівнеобленерго", який здійснював одночасно два види ліцензованої діяльності: 1) з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами; 2) з постачання електричної енергії за регульованим тарифом.

З 1 січня 2019 року, Україна, імплементуючи європейське законодавство та впроваджуючи вільний ринок електроенергії, заборонила одній і тій же компанії одночасно оперувати електромережами і здійснювати поставку електроенергії. Звичні обленерго (природні монополісти з постачання електроенергії) розділилися на дві окремі компанії - оператора системи розподілу (ОСР) та постачальника універсальної послуги (ПУП).

Так, оператор системи розподілу (ОСР) - ПрАТ "Рівнеобленерго", на виконання вимог Закону України "Про ринок електричної енергії" від 17.04.2017 року № 2019 - VIII, під час здійснення заходів з відокремлення ОСР від постачання електричної енергії, з метою здійснення діяльності з постачання електричної енергії споживачам, створив постачальника Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія".

Абзацами 1-8 пункту 13 розділу XVII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ринок електричної енергії" визначені наступні вимоги стосовно діяльності нового (відокремленого) постачальника електричної енергії:

"…під час здійснення заходів з відокремлення оператора системи розподілу вертикально інтегрований суб`єкт господарювання повинен до 1 січня 2019 року вжити заходів для відокремлення оператора системи розподілу від виробництва, передачі, постачання електричної енергії шляхом створення відповідних суб`єктів господарювання.

З метою забезпечення надійного та безперервного постачання електричної енергії побутовим та малим непобутовим споживачам відокремлення оператора системи розподілу, … здійснюється з урахуванням вимог цього пункту, а саме: суб`єкт господарювання, створений у результаті здійснення заходів з відокремлення з метою забезпечення постачання електричної енергії споживачам, у строк не пізніше ніж 12 місяців з дня набрання чинності цим Законом зобов`язаний в установленому порядку отримати ліцензію на провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії.

З 1 січня 2019 року електропостачальник, який отримав ліцензію на провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії, виконує функції постачальника універсальних послуг на закріпленій території, яка визначається як область, міста Київ та Севастополь, Автономна Республіка Крим, на якій до відокремлення провадив свою діяльність з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами та постачання електричної енергії за регульованим тарифом вертикально інтегрований суб`єкт господарювання.

Постановою НКРЕКП № 429 від 14.06.2018 року, ТОВ "РОЕК" надано ліцензію з постачання електричної енергії споживачу.

Постановою НКРЕКП № 1268 від 26.10.2018 року "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо передачі даних побутових та малих не побутових споживачів постачальнику електричної енергії, на якого відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" покладається виконання функції універсальної послуги на закріпленій території", зокрема Додатком № 3 до даної постанови, було визначено, що територією ліцензованої діяльності ТОВ "РОЕК", як постачальника універсальних послуг, являється територія Рівненської області, оскільки на цій території здійснював діяльність попередній постачальник за регульованим тарифом (ПрАТ "Рівнеобленерго", який в результаті заходів відокремлення створив ТОВ "РОЕК").

Отже, у зв`язку з реформами в галузі електроенергетики, один і той самий суб`єкт господарювання не має права одночасно здійснювати діяльність з розподілу та постачання електричної енергії, а тому в силу вище перелічених вимог Закону України "Про ринок електричної енергії, ПрАТ "Рівнеобленерго" продовжує діяльність в межах території, на якій розташовані електричні мережі Товариства (території Рівненської області) виключно, як оператор системи розподілу, а ТОВ "РОЕК" почало виконувати функції постачальника універсальних послуг на території Рівненської області, починаючи з 01.01.2019 р.

Таким чином, Договір на який посилається позивач, та який долучений до матеріалів справи (№ 270005311 від 12.02.2015 р.), не регулює жодних відносин між позивачем та відповідачем, оскільки укладений з окремою юридичною особою - ПрАТ "Рівнеобленерго" і, крім того, яка на сьогодні не виконує функції постачальника електричної енергії.

З 01.01.2019 року взаємовідносини між Гаражним кооперативом "Авіатор" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" врегульовані Договором про постачання універсальної послуги № 470005311 від 01.01.2019 року.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Одним із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, є договір та/або фактичні дії осіб.

Відповідно до ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу.

Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".

Згідно п. 1.2.15 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 року № 312, (далі - Правила роздрібного ринку) на роздрібному ринку не допускається споживання (використання) електричної енергії споживачем без укладення відповідно до цих Правил договору з електропостачальником та інших договорів, передбачених цими Правилами.

Положеннями ч. 4 ст. 63 Закону України "Про ринок електричної енергії" встановлено, що договір про постачання універсальних послуг є публічним договором та розробляється постачальником універсальних послуг на підставі типового договору, форма якого затверджується Регулятором. Постачальник універсальних послуг розміщує договір постачання універсальних послуг на своєму офіційному веб-сайті.

Регулятором, відповідно до пункту 72 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про ринок електричної енергії", є Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Типовий договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг передбачений Правилами роздрібного ринку та є додатком № 6 до цих Правил.

На виконання вимог закону та правил, постачальником розроблено договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, який розміщений на офіційному веб-сайті ТОВ "РОЕК".

Абзацом п`ятим пункту 13 розділу XVII Закону встановлено, що фактом приєднання споживача до умов договору постачання універсальних послуг (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, що засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної заяви про приєднання, оплата рахунка постачальника універсальної послуги та/або факт споживання електричної енергії.

Разом з тим, у відповідності до п. 13 Перехідних положень Закону про ринок передача постачальнику універсальних послуг персональних даних побутових та малих непобутових споживачів під час здійснення заходів з відокремлення оператора системи розподілу не потребує отримання згоди та повідомлення таких споживачів про передачу персональних даних і вважається такою, що здійснена в загальносуспільних інтересах з метою забезпечення постачання електричної енергії споживачам.

У зв`язку з реформою у сфері енергетики, на період відокремлення оператора системи розподілу від постачання електричної енергії договірні відносини між споживачами та учасниками ринку електричної енергії (та переходом споживача від постачальника за регульованим тарифом до нового постачальника) були врегульовані п. 13 Перехідних положень Закону України "Про ринок електричної енергії", п. 7 Правил роздрібного ринку, якими встановлено, що фактом приєднання споживача до умов договору постачання універсальних послуг (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, що засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної заяви про приєднання, оплата рахунка постачальника універсальної послуги та/або факт споживання електричної енергії.

Приєднання Гаражного кооперативу "Авіатор" до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, який оприлюднений ТОВ "РОЕК" на офіційному веб-сайті http://www.energozbut.rv.ua, підтверджується власноручним підписання Гаражним кооперативом "Авіатор" заяви приєднання від 20.12.2018 р. та відкриттям особового рахунку № 470005311 від 01.01.2019 р.

Відповідно до п. п. 1.1., 1.2. Договору цей договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії споживачам постачальником та укладається сторонами, з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, шляхом приєднання споживача до умов цього договору, згідно із заявою-приєднання, яка є додатком 1 до цього договору. Умови цього Договору розроблені відповідно до Закону України про ринок та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 року № 312, та є однаковими для всіх споживачів.

Відповідно до пункту 2.1 Договору за цим договором Постачальник продає електричну енергію, а Споживач розраховується з Постачальником за спожиту електричну енергію за цінами (тарифами), що визначаються відповідно до методики (порядку), затвердженої регулятором, згідно з обраною Споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 3 до цього договору (пункт 5.1 договору).

Пунктом 13.1 Договору передбачено, цей Договір укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав Споживач, та набуває чинності з дати подання Споживачем заяви-приєднання. Умови цього Договору починають виконуватись з дати початку постачання електричної енергії, зазначеної Споживачем у заяві-приєднанні.

Ціна на електричну енергію, відповідно до пункту 5.3. договору, визначається постачальником у відповідності до методики (порядку) розрахунку ціни на електричну енергію, затвердженої Регулятором.

Положеннями пункту 13 розділу 17 "Прикінцеві та перехідні положення" закону передбачено, що тариф на послуги постачальника універсальних послуг встановлюється Регулятором відповідно до затвердженої ним методики.

Спосіб визначення ціни за електричну енергію, відповідно до пункту 5.2. договору, зазначається в комерційній пропозиції постачальника.

Згідно комерційної пропозиції "Універсальна", для малих непобутових споживачів, які купують електричну енергію для власного споживання, що не є побутовими споживачами (далі - Комерційна пропозиція) постачання електричної енергії здійснюється за регульованими цінами (тарифами) на електричну енергію, затвердженими НКРЕКП. Ціна (тариф) на електричну енергію розміщується не пізніше ніж за 20 днів до початку застосування ціни на офіційному веб-сайті ТОВ "РОЕК".

Пунктом 9.2.1, 9.2.2 ПРРЕЕ встановлено, що Електропостачальник на власному сайті повідомляє споживача про зміни тарифів (цін) не пізніше ніж за 20 днів до введення їх в дію.

Тобто, згідно умов Договору, та в силу законодавчої вимоги, всі повідомлення про зміну тарифів (ціни) Електропостачальник розміщує на власному офіційному веб-сайті.

Предметом позовних вимог у даній справі є тариф (ціна) за спожиту електричну енергію, яку сплачує Гаражний Кооператив "Авіатор".

Починаючи з 01.01.2019 року споживач - Гаражний кооператив "Авіатор" проводив оплату рахунків за тарифом як для населення, яке розраховується з енергопостачальною організацією за загальним розрахунковим засобом обліку та об`єднане шляхом створення юридичної особи, житлово-експлуатаційним організаціям, крім гуртожитків (п. 1.5 постанови НКРЕКП 220 від 26.02.2015 року (зі змінами).

З 01.07.2019 р. з дати втрати чинності постанови НКРЕКП №220 від 26.02.2015 р., відповідно застосовано тариф як для колективних побутових споживачів у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 5 червня 2019 р. № 483 "Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов`язків на учасників ринку електричної енергії для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії" (зі змінами).

5 жовтня 2022 року Постановою НКРЕКП №1272 "Про затвердження Змін до Правил роздрібного ринку електричної енергії" було внесено зміни до Правил роздрібного ринку.

Зазначені зміни стосуються визначення об`єктів побутового споживача, до яких наразі можуть бути віднесені лише об`єкти житлової нерухомості, зазначені в п. 14.1.129 Податкового кодексу України. Так, відповідно до Правил роздрібного ринку:

- побутові потреби - споживання (використання) електричної енергії для задоволення умов постійного або тимчасового проживання та/або перебування фізичних осіб на об`єкті побутового споживача, включаючи прибудинкову (присадибну територію);

- об`єкт побутового споживача - квартира, житловий будинок (частина будинку), приватне домогосподарство, садовий будинок та інші об`єкти житлової нерухомості, визначені у пункті 14.1.129 Податкового кодексу України, що належать індивідуальному побутовому споживачу на праві власності або користування та яким присвоєні окремі адреси, а також земельна ділянка, призначена для індивідуального житлового будівництва зазначених об`єктів житлової нерухомості;

Згідно п. 14.1.129. ст. 14 ПК України - об`єкти житлової нерухомості - будівлі, зареєстровані згідно із законодавством як об`єкти житлової нерухомості, дачні та садові будинки.

Згідно п. 14.1.1291 ст. 14 ПК України об`єкти нежитлової нерухомості - будівлі, їх складові частини, що не є об`єктами житлової нерухомості. До об`єктів нежитлової нерухомості відносяться, зокрема гаражі - гаражі (наземні й підземні) та криті автомобільні стоянки (п. п. г п. 14.1.1291 ПК України).

Отже, враховуючи вказані норми чинного законодавства, гараж не відноситься до об`єкта побутового споживача і електрична енергія, використана в гаражних кооперативах (у гаражах, боксах, навісах, паркомісцях, тощо) не відноситься до побутових потреб, а тому відсутні правові підстави для застосування тарифу, для даної категорії споживачів, як для колективних побутових споживачів.

Внаслідок законодавчих змін в частині застосування тарифів, з метою виконання вимог щодо інформування споживача про зміну тарифу, відповідачем було проінформовано усіх споживачів (власників/користувачів гаражів), в тому числі позивача про такі зміни.

Додатково ТОВ "РОЕК" було повідомлено Позивача в письмовій формі, шляхом направлення на його адресу листа від 11.01.2023 року № 127/23 (копія листа з доказами надіслання міститься в матеріалах справи).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач, як постачальник електричної енергії, на постійній основі інформує своїх споживачів про тарифи, зміни на законодавчому рівні у сфері електроенергетики, тощо.

Суд відзначає, що позивачем не доведено, а судом не встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" безпідставно виставлялись рахунки Гаражному кооперативу "Авіатор" по тарифам малих непобутових споживачів.

Статтею 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до частин першої, другої статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Згідно із частиною другою статті 20 Господарського кодексу України кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб`єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб`єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб`єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов`язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.

Відповідно до частин першої, другої статті 5 ГПК України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

З наведених норм права вбачається, що держава забезпечує захист порушених або оспорюваних прав і законних інтересів осіб. Такі права та законні інтереси захищаються у спосіб, який передбачений законом або договором, та є ефективним для захисту конкретного порушеного або оспорюваного права чи законного інтересу. Якщо закон або договір не визначають такого ефективного способу захисту, суд відповідно до викладеної в позові вимоги позивача може визначити в рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Отже, розглядаючи справу суд має з`ясувати: 1) чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; 2) чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права позивача; 3) чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права у спірних правовідносинах.

Якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню. Однак, якщо обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором, проте є ефективним та не суперечить закону, а закон або договір у свою чергу не визначають іншого ефективного способу захисту, то порушене право позивача підлягає захисту обраним ним способом (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19).

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Спосіб захисту порушеного права або інтересу має бути таким, щоб у позивача не виникала необхідність повторного звернення до суду.

Засіб юридичного захисту має бути ефективним як на практиці, так і за законом (як зазначив Європейський суд з прав людини в рішенні від 31.07.2003 року у справі "Дорани проти Ірландії"), поняття "ефективний засіб" передбачає не лише запобіганню порушенню, припинення порушення, а так само встановлення механізму відновлення порушеного права. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Суд констатує, обраний позивачем у цій справі спосіб захисту є ефективним, тобто є належним способом захисту порушеного права.

З огляду на вищевказане, суд вважає, що доводи наведені відповідачем у відзиві на позовну заяву щодо обраного позивачем способу захисту є необґрунтованими.

Відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

В той час, позивачем не було подано доказів, які б підтвердили факти, викладені в позовній заяві, щодо порушеного права позивача зі сторони відповідача.

За результатами з`ясування обставин, на які позивач посилався як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, і з наданням оцінки всім аргументам у їх сукупності та взаємозв`язку, як це передбачено вимогами ст. ст. 75-79, 86 ГПК України, судом встановлено недоведеність позивачем належними і допустимими доказами наявності підстав для задоволення позову.

З огляду на зазначене, у задоволенні позову суд відмовляє.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на зазначене, враховуючи, що в задоволенні позову судом відмовлено, судові витрати по сплаті судового збору згідно статті 129 ГПК України залишаються за позивачем.

Керуючись ст. ст. 73-79, 91, 123, 129, 222, 233, 236-238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 19 грудня 2023 року.

Суддя Політика Н.А.