Ухвала

від 20.12.2023 по справі 918/1075/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"20" грудня 2023 р.м.РівнеСправа №918/1075/23

Господарський суд Рівненської області у складі головуючої судді Бережнюк В.В., розглянувши матеріали справи

за позовом Керівник Здолбунівської окружної прокуратури в інтересах держави

до відповідача 1) Здолбунівської міської ради Рівненської області

до відповідача 2) Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив" "Рідне місто"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: Західний офіс Держаудитслужби

про визнання частини договору про пайову участь недійсною та стягнення коштів в сумі 479 738,00 грн.

Секретар судового засідання Лиманський А.Ю.

Представники

від прокуратури Мельничук Л.О.

від відповідача 1) не з`явився

від відповідача 2) Іщук С.І.

від третьої особи Довгополюк В.В.

ВСТАНОВИВ:

Керівник Здолбунівської окружної прокуратури в інтересах держави звернувся до Господарського суду Рівненської області з позовом до відповідача 1) Здолбунівської міської ради Рівненської області та відповідача 2) Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив" "Рідне місто", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: Західний офіс Держаудитслужби, про визнання частини договору про пайову участь недійсною та стягнення коштів в сумі 479 738,00 грн.

Ухвалою від 23.10.2023 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 21 листопада 2023 р. на 10:00 год.

06.11.2023 від Західного офісу Держаудитслужби надійшли письмові пояснення.

20.11.2023 від Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив" "Рідне місто" надійшов відзив на позов.

У судовому засіданні 21.11.2023 представник прокуратури висловив прохання надати час для отримання відзиву поштовим зв`язком та для підготовки відповіді на відзив.

Тому у судовому засіданні оголошено перерву до 05 грудня 2023 року на 11:00 год.

27 листопада 2023 року від Здолбунівської окружної прокуратури надійшла відповідь на відзив.

04 грудня 2023 року від Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив" "Рідне місто" надійшла заява про залишення позову без розгляду.

У судовому засіданні 05 грудня 2023 року оголошено перерву до 20 грудня 2023 року на 10:30 год.

11 грудня 2023 року від Здолбунівської окружної прокуратури надійшло клопотання про долучення доказів надіслання відповіді на відзив учасникам справи. Також надійшли заперечення на заяву відповідача-2 про залишення позову без розгляду.

У судовому засіданні 20.12.2023 суд розглянув заяву про залишення позову без розгляду та встановив наступне.

Заява Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив" "Рідне місто" про залишення позову без розгляду, серед іншого, обгрунтована тим, що на переконання відповідача-2 позов заявлено Керівником Здолбунівської окружної прокуратури, з порушенням вимог ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" та ГПК України у зв`язку із тим, що у спірних правовідносинах відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави. Відповідно до вимог Закону та ГПК України прокурор для представництва інтересів держави в особі компетентного органу як сторони правочину має продемонструвати, що цей орган не здійснює або неналежним чином здійснює захист відповідних інтересів, не реагуючи на повідомлення прокурора про наявність підстав для звернення до суду. У матеріалах справи міститься копія листа Здолбунівської окружної прокуратури від 31.08.2023 року до Здолбунівської міської ради із проханням повідомити про вжиті заходи та проведену позовно-претензійну роботі стосовно правочину - Договору № 9 про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Здолбунів від 20.12.2019 з Додатком від 19.10.2020 року. У відповідь на вказаний лист Здолбунівська міська рада повідомила Здолбунівську окружну прокуратуру про те, що позовно-претензійної роботи щодо визнання Договору № 9 про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Здолбунів не здійснювала. У матеріалах справи також міститися копія письмового доказу - листа про передачу копій матеріалів ревізії від 14.07.2023 року. Вказаним Листом Захдіний офіс Держаудитслужби передає копію акта ревізії для Здолбунівської окружної прокуратури.

Відповідач-2 вважає, що компетентними органами, які повинні були б виступати Позивачем у спірних правовідносинах є Держаудитслужба або Здолбунівська міська рада. Тому просить суд залишити без розгляду позов Керівника Здолбунівської окружної прокуратури в інтересах держави до Здолбунівської міської ради Рівненської області, Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Рідне місто", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: Західний офіс Держаудитслужби, про визнання частини договору про пайову участь недійсною та стягнення коштів в сумі 479 738,00 грн.

У запереченнях, поданих 11.12.2023 Керівник Здолбунівської окружної прокуратури пояснює, що невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо. Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необгрунтованим.

Водночас, суб`єктом владних повноважень, уповноваженим представляти інтереси держави у даних спірних правовідносинах є Здолбунівська міська територіальна громада в особі Здолбунівської міської ради Рівненського району. Адже внаслідок безпідставного зменшення розміру пайової участі у розвитку інфраструктури міста Здолбунів, бюджетом Здолбунівської міської територіальної громади недоотримано доходів в загальній сумі 479 738,00 гривень. Здолбунівська міська рада є стороною спірного договору, який не відповідає законодавству, чинному на момент його підписання. Відтак, вказаний правочин є протиправним, а тому вчинений всупереч інтересів територіальної громади.

Отже, за вказаних обставин, Здолбунівська міська рада не може бути позивачем у справі, оскільки укладення нею протиправного правочину не узгоджується з інтересами територіальної громади, до того ж, чинним законодавством не допускається збіг в одній особі позивача і відповідача (правова позиція Верховного Суду України, ухвала від 02.03.2011 у справі № 6- 58303св10). Верховний Суд у постанові від 30.07.2021 у справі № 670/23/18 вказав на те, що у справі за позовом заінтересованої особи про визнання недійсним договору як відповідачі мають залучатись всі сторони правочину, а тому належними відповідачами є сторони оспорюваного договору, а не одна з них.

Враховуючи вищевказане, прокурором подано позовну заяву в інтересах держави як самостійним позивачем, оскільки орган місцевого самоврядування, до компетенції якого віднесено захист інтересів держави у спірних правовідносинах, визначено відповідачем у справі.

Щодо доводів відповідача-2 про необхідність звернення прокурора з вказаним позовом в інтересах Західного офісу Держаудитслужби орган прокуратури наголошує, що згідно п. 3, 4, 9 ч.4 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 43 від 03.02.2016, Держаудитслужба звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів. Згідно положень ч. 1 - 4 ст. 4 ГПК України та виходячи з системного тлумачення відповідних правових норм вбачається, що до повноважень Держаудитслужби України та її підрозділів належить звернення до суду в інтересах держави з позовними заявами у разі невиконання вимог про усунення виявлених порушень.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.04.2019 у справі № 824/753/16-а дійшла висновку, що аналіз норм Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" дає підстави вважати, що орган державного фінансового контролю проводить державний фінансовий контроль щодо підконтрольних установ. Його право вимоги, передбачене ст. 10 Закону, може бути адресоване виключно підконтрольним установам, а звернення до суду в інтересах держави можливе лише у випадку незабезпечення такими установами вимог щодо усунення порушень законодавства з питань збереження і використання активів, виявлених під час здійснення державного фінансового контролю.

Західний офіс Держаудитслужби у своїх письмових поясненнях від 01.11.2023 обґрунтував відсутність правових підстав для звернення контролюючим органом із позовними вимогами до ОК "ЖБК Рідне Місто", а тому враховуючи необхідність захисту інтересів держави, просив суд позовні вимоги прокурора задоволити в повному обсязі. Таким чином, прокурором обґрунтовано підстави представництва інтересів держави у вказаній господарській справі як самостійним позивачем. Позивач вважає, що клопотання представника відповідача ОК "ЖБК Рідне Місто" про залишення позовної заяви прокурора без розгляду не підлягає задоволенню.

Суд розглянув заяву про залишення позову без розгляду та зазначає наступне.

На підставі до ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про прокуратуру", прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави. За приписами ст. 24 Закону України "Про прокуратуру" право подання позовної заяви (заяви, подання) в порядку цивільного, адміністративного, господарського судочинства надається Генеральному прокурору України, його першому заступнику та заступникам, керівникам регіональних та місцевих прокуратур, їх першим заступникам та заступникам.

За ч.ч. 3, 4 ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Крім цього, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття інтерес держави.

У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень ст. 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999р. № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття інтереси держави висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (п. 3 мотивувальної частини). Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

З урахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Таким чином, інтереси держави охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація інтересів держави, особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.

Саме до таких висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 25.04.2018 року у справі № 806/1000/17, від 20.09.2018 року у справі № 924/1237/17, від 23.10.2018 року у справі № 906/240/18, від 08.02.2019 року у справі № 915/20/18.

Предметом позовних вимог у даній справі є визнання недійсним п.2.2.1. Договору від 20.12.2019 №9 про пайову участь у розвитку інфраструктури міста Здолбунова, укладеного між Здолбунівською міською радою Рівненської області та Обслуговуючим кооперативом "Житлово-будівельний кооператив" "Рідне місто", та стягнення коштів в сумі 479 738,00 грн.

У зв`язку з тим, що Здолбунівська міська рада Рівненської області, як орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, виступає у даній справі відповідачем, прокурор звертається до суду за захистом державних інтересів самостійно і набуває статусу позивача, без визначення органу, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження щодо захисту інтересів держави.

Разом з тим, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постанові від 15.06.2021 року у справі № 908/1664/19 зазначив, що визначення прокурором свого правового статусу як самостійного позивача у справі, за наявності органу, уповноваженого на здійснення захисту інтересів держави у спірних правовідносинах, не нівелює його обов`язку щодо дотримання порядку представництва, дотримання процедури, встановленої частинами 3 і 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру", та надання можливості такому органу самостійно звернутися до суду за захистом порушених прав держави.

При цьому прокурор за певних обставин може звертатися до суду в інтересах держави і в особі органу, зокрема тоді, коли цей орган є стороною правочину, про недійсність якого стверджує прокурор. Оскільки таку позовну вимогу вправі заявити, зокрема, будь-яка сторона правочину, відповідний орган як така сторона може бути позивачем. У такій ситуації прокурор для представництва інтересів держави в особі компетентного органу як сторони правочину має продемонструвати, що цей орган не здійснює або неналежним чином здійснює захист відповідних інтересів, не реагуючи на повідомлення прокурора про наявність підстав для звернення до суду.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 року у справі № 469/1044/17 та постанові Верховного Суду від 08.12.2020 року у справі № 908/1664/19.

Верховий Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі № 922/3219/20 наголосив, що прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва.

Згідно ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб`єкту.

Враховуючи викладене, з огляду на те, що прокурор у позовній заяві навів підставу для представництва інтересів держави, обґрунтував, у чому полягає порушення цих інтересів, визначив Здолбунівську міську раду Рівненської області відповідачем у справі та заявив вимогу про визнання недійсним частини договору, суд вважає, що прокурор підтвердив підстави для представництва інтересів держави у цій справі та звернувся до суду як самостійний позивач.

Вказана правова позиція викладена також у висновках Великої Палати Верховного Суду у постанові від 15.01.2020 року у справі № 698/119/18.

Відносно доводів представника відповідача-2 щодо необхідності звернення прокурора з вказаним позовом в інтересах Західного офісу Держаудитслужби слід зауважити наступне. Відповідно до п. 3, 4, 9 ч.4 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 43 від 03.02.2016, Держаудитслужба звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Згідно положень ч. 1 - 4 ст. 4 ГПК України та виходячи з системного тлумачення відповідних правових норм вбачається, що до повноважень Держаудитслужби України та її підрозділів належить звернення до суду в інтересах держави з позовними заявами у разі невиконання вимог про усунення виявлених порушень.Відповідно до п. 10 ст. 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні", орган державного фінансового контролю має право звернення до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.04.2019 у справі № 824/753/16-а дійшла висновку, що аналіз норм Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" дає підстави вважати, що орган державного фінансового контролю проводить державний фінансовий контроль щодо підконтрольних установ. Його право вимоги, передбачене ст. 10 Закону, може бути адресоване виключно підконтрольним установам, а звернення до суду в інтересах держави можливе лише у випадку незабезпечення такими установами вимог щодо усунення порушень законодавства з питань збереження і використання активів, виявлених під час здійснення державного фінансового контролю.

Крім того, у постанові від 21.03.2019 по справі № 912/898/18 Верховний Суд зазначає, що "Відповідно до Положення, Державна аудиторська служба України вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, зокрема звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів (пп. 9 п.4 Положення)".

Західний офіс Держаудитслужби у своїх письмових поясненнях від 01.11.2023 обґрунтував відсутність правових підстав для звернення контролюючим органом із позовними вимогами до ОК "ЖБК Рідне Місто", а тому враховуючи необхідність захисту інтересів держави, просив суд позовні вимоги прокурора задоволити в повному обсязі.

Враховуючи усе викладене вище, обставини на які представник Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив" "Рідне місто" посилається, не є підставою для залишення позову без розгляду згідно п.1 ч.1 ст.226 ГПК України.

Отже, подане Обслуговуючим кооперативом "Житлово-будівельний кооператив" "Рідне місто" клопотання задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 226, 233-235 ГПК України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити Обслуговуючому кооперативу "Житлово-будівельний кооператив" "Рідне місто" у задоволенні клопотання про залишення позову без розгляду.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення 20.12.2023 та може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку ст.ст. 254-259 ГПК України.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: https://court.gov.ua/sud5019/.

Суддя Бережнюк В.В.