Рішення

від 05.12.2023 по справі 927/1293/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 грудня 2023 року м. Чернігівсправа № 927/1293/23

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Шморгуна В. В., розглянувши матеріали справи у відкритому судовому засіданні за участю секретаря судового засідання Тарасевич А. М.

Позивач: Фізична особа підприємець Бокач Андрій Федорович,

РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1

Відповідач: Дочірнє підприємство «ЧПК-Трейд-01» Відкритого акціонерного товариства «Чернігівський плодоовочевий комбінат»,

код ЄДРПОУ 24554051, вул. Інструментальна, 5, м. Чернігів, 14037

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «М-Лайт»,

код ЄДРПОУ 38590084, вул. 1-ї Танкової Бригади, 28, м. Чернігів, 14034

Предмет спору: про стягнення 360 000,00 грн,

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився;

від третьої особи: не з`явився,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа підприємець Бокач Андрій Федорович звернувся до суду з позовом до Дочірнього підприємства «ЧПК-Трейд-01» Відкритого акціонерного товариства «Чернігівський плодоовочевий комбінат», у якому позивач просив суд стягнути з відповідача неповернуту безвідсоткову позику у розмірі 360 000,00 грн.

Ухвалою суду від 18.09.2023 відкрито провадження у справі.

Рішенням господарського суду від 30.11.2023 позов задоволено повністю та стягнуто з ДП «ЧПК-Трейд-01» ВАТ «Чернігівський плодоовочевий комбінат» на користь ФОП Бокача А. Ф. кошти у розмірі 360 000,00 грн та 5400,00 грн витрат зі сплати судового збору.

Також, зважаючи на заяву позивача про надання доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу адвоката протягом п`яти днів після ухвалення судом рішення у цій справі, суд призначив судове засідання для вирішення питання про розподіл цих судових витрат на 05.12.2023 об 11:30.

05.12.2023, до початку судового засідання, представник позивача подав до суду заяву про долучення до матеріалів справи доказів понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу.

Аналогічна заява також надійшла до суду через систему «Електронний суд».

05.12.2023, до початку судового засідання, представник відповідача подав до суду письмові пояснення на заяву про ухвалення додаткового рішення.

Учасники справи у судове засідання 05.12.2023 не з`явились.

Відповідач у поданих ним письмових поясненнях, а третя особа у наданій до початку судового засідання заяві просили розглянути заяву позивача без участі їх представників; позивач про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи, що за приписами ч. 4 ст. 244 ГПК України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви, судове засідання 05.12.2023 проводилось за їх відсутності.

Частиною 1 ст. 124 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Згідно з ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

З огляду на викладене, відшкодування судових витрат здійснюється у разі наявності відповідної заяви сторони, яку вона зробила до закінчення судових дебатів, якщо справа розглядається з повідомленням учасників справи з проведенням дебатів, а відповідні докази надані цією стороною або до закінчення судових дебатів або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Частинами першою та другою статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі:

- фіксованого розміру,

- погодинної оплати.

Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається частиною першою статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» як «форма винагороди адвоката», але в розумінні ЦК України становить ціну такого договору.

Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.11.2022 у справі №922/1964/21 зауважила, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 Господарського процесуального кодексу України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

За змістом ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5, 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

Отже, у розумінні положень ч. 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Відповідно до ч. 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч. 5, 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21).

За змістом п. 1 ч. 2 ст. 126, ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 126 цього Кодексу).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

Визначаючи суму відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України»).

У рішенні ЄСПЛ «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Як докази витрат на професійну правничу допомогу позивач надав: копію договору про надання професійної правничої допомоги №28/07/2023 від 28.07.2023, укладений з адвокатом Ступаком С. О. (далі Договір від 28.07.2023); розрахунок судових витрат, що включає опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом; квитанції до прибуткового ордера №12 від 28.07.2023 на суму 12 000,00 грн та до прибуткового ордера №1 від 01.12.2023 на суму 4000,00 грн; копію ордеру на надання правової допомоги СВ №1063908 від 12.09.2023 на вчинення дій у Господарському суді Чернігівської області в інтересах позивача.

Відповідно до п. 2.1 Договору від 28.07.2023, укладеного між ФОП Бокачем А. Ф. (далі - Клієнт) та адвокатом Ступаком С. О. (далі Адвокат), Клієнт оплачує та замовляє, а Адвокат зобов`язується надати правову допомогу шляхом виконання наступних правничих послуг:

2.1.1. Складання та подання до суду позовної заяви про стягнення боргу за договорами позики №15/9 від 15.09.2021, №22/10 від 22.10.2021, №25/10 від 25.10.2021 З ВТ «Чернігівський плодоовочевий комбінат» ДП «ЧПК-Трейд-01»;

2.1.2. Представництво в Господарському суді Чернігівської області.

За умовами п. 5.5, 5.6 Договору від 28.07.2023 розмір гонорару визначається Адвокатом за погодженням з Клієнтом з урахуванням погодинної ставки та не може бути меншим мінімального розміру гонорару, встановленого Рекомендаціями щодо застосування мінімальних ставок адвокатського гонорару, затверджених рішення Ради адвокатів Чернігівської області від 17.03.2021 №119.

Вартість години роботи Адвоката становить 50% прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 1342,00 грн.

Згідно з п. 5.7 Договору від 28.07.2023 з урахуванням пунктів 5.5, 5.6 Договору сторони дійшли згоди, що на момент укладення Договору сума гонорару становить 16 000,00 грн (сума гонорару є фіксованою).

У випадку збільшення обсягу послуг за даним Договором розмір гонорару збільшується на суму, розраховану відповідно до п. 5.6 Договору.

Відповідно до розрахунку судових витрат, що включає опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, від 12.09.2023 Адвокат надав позивачу таку послугу як складання та подання до суду позовної заяви вартістю 16 000,00 грн (кількість витраченого часу 9 годин).

Позивач сплатив відповідачу кошти за надання правничої допомоги у загальному розмірі 16 000,00 грн, на підтвердження чого надано квитанції до прибуткового ордера №12 від 28.07.2023 на суму 12 000,00 грн та до прибуткового ордера №1 від 01.12.2023 на суму 4000,00 грн.

Відповідач у відзиві на позов зазначив, що розмір витрат позивача на правничу допомогу є явно завищеним та неспівмірним для даної категорії справи, яка є малозначною (фактично було подано лише позовну заяву до суду з відповідними додатками та розрахунками). Відповідні заперечення щодо необґрунтованості розміру витрат обсягу виконаної роботи містяться також у письмових поясненнях відповідача на заяву про ухвалення додаткового рішення, у яких він просить відмовити у стягненні судових витрат позивача у заявленому розмірі.

Як вбачається з наданих позивачем документів, розмір понесених витрат на професійну правничу допомогу становить 16 000,00 грн за складання та подання до суду позовної заяви.

Вказаний розмір витрат погоджений сторонами у п. 5.7 Договору від 28.07.2023 та є фіксованим розміром, тобто не залежить від кількості часу (годин), який адвокат витратив на надання такої послуги.

Факт надання цієї послуги підтверджується складеною та підписаною Адвокатом позовною заявою, яка подана ним до суду.

Будь-яких інших додаткових витрат на професійну правничу допомогу позивач не заявив.

Дослідивши подані представником позивача докази, зміст позовної заяви, рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених і поданих адвокатом до суду доказів, їх значення для спору, суд доходить висновку, що визначений у Договорі від 28.07.2023 фіксований розмір гонорару є співмірним зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, а тому не вбачає підстав для його зменшення або відмови у їх стягненні.

Відтак клопотання відповідача про відмову у стягненні судових витрат позивача у заявленому розмірі задоволенню не підлягає.

Таким чином, розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу адвоката, який підтверджений належними доказами, становить 16 000,00 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.

Оскільки позов задоволено повністю, стягненню з відповідача підлягають витрати позивача на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 16 000,00 грн.

У зв`язку з неявкою усіх учасників справи у судове засідання, на підставі ч. 6 ст. 233 та ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України вступна та резолютивна частини додаткового рішення була підписана судом 05.12.2023 у нарадчій кімнаті без їх проголошення.

Керуючись ст. 13, 14, 42, 73-80, 86, 126, 129, 233, 236-238, 240, 241, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

Стягнути з Дочірнього підприємства «ЧПК-Трейд-01» Відкритого акціонерного товариства «Чернігівський плодоовочевий комбінат» (код ЄДРПОУ 24554051, вул. Інструментальна, 5, м. Чернігів, 14037) на користь Фізичної особи-підприємця Бокача Андрія Федоровича (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) 16 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду у строки, визначені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повне рішення складено відповідно до ч. 4 ст. 116 ГПК України після виходу судді Шморгуна В. В. з відпустки 20.12.2023.

Суддя В. В. Шморгун