Постанова

від 14.12.2023 по справі 910/79/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2023 року

м. Київ

cправа № 910/79/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Васьковського О.В. - головуючого, Случа О.В., Погребняка В.Я.,

за участі секретаря судового засідання Шпорт В.В.

розглянув касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фортеця-Ост"

на постанову Північного апеляційного господарського суду (головуючий - А.І. Тищенко, судді: К.В. Тарасенко, І.А. Іоннікова) від 29.03.2023

та рішення Господарського суду міста Києва (суддя В.П. Босий) від 29.06.2022

за позовом Міністерства оборони України

до Товариства з обмеженою відповідальністю " Фортеця-Ост "

про зобов`язання повернути майно.

Учасники справи:

представник позивача - А.В. Ільчишин (в порядку самопредстаництва), С.О. Кузьменко (в порядку самопредставництва),

представник відповідача - О.О. Маласай, директор.

1. Короткий зміст вимог

1.1. 31.12.2021 Міністерство оборони України (далі - Позивач) подало позов про зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Фортеця-Ост" (далі - Відповідач) повернути та встановити на штатні місця майно (30 твердотільних накопичувачів (далі - Обладнання), вилучене на підставі акта приймання-передачі від 27.07.2020.

1.2. Позов обґрунтований невиконанням Відповідачем обов`язку за укладеним між сторонами державним контрактом за державним оборонним замовленням №362/5/18/36 від 21.12.2018 (далі - Контракт) на виконання робіт з будівництва/реконструкції, а саме обов`язку Відповідача повернути Позивачу Обладнання, вилучене Відповідачем на підставі акту прийому-передачі від 27.08.2020 внаслідок виявленої Відповідачем нештатної роботи першого блоку відповідного обладнання, та встановити на штатні місця в межах виконання Відповідачем робіт за Контрактом.

2. Короткий зміст рішень судів першої і апеляційної інстанцій

2.1. 29.06.2022 Господарський суд міста Києва постановив рішення (залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 29.03.2023) про задоволення позову.

2.2. Судові рішення мотивовані наявністю підстав для задоволення вимог та зобов`язання Відповідача повернути Позивачу Обладнання в межах виконання Відповідачем своїх зобов`язань за Контрактом з огляду на недобросовісну поведінку Відповідача з незаконного вилучення у Позивача Обладнання шляхом його притримання за відсутністю для цього підстав, оскільки відсутні підстави для повного розрахунку Позивачем перед Відповідачем за Контрактом, а, відповідно, і для притримання Відповідачем Обладнання, так як Позивач позбавлений можливості ввести об`єкт в експлуатацію в установленому законом порядку через вилучення Обладнання Відповідачем, що унеможливлює проведення остаточних розрахунків згідно з умовами Контракту.

Також суди врахували, що Відповідач не надав доказів факту направлення виробнику (у Швейцарію) для ремонту вилученого ним у Позивача Обладнання, доказів виявлення стверджуваних Відповідачем недоліків у роботі цього обладнання та проведення іноземною компанію (виробником) ремонтних робіт щодо Обладнання, а, відповідно, не довів необхідність перебування цього майна у Відповідача.

3. Встановлені судами обставини

3.1. 21.12.2018 між Позивачем (замовник) та Відповідачем (виконавець) був укладений Контракт - на виконання робіт за державним оборонним замовленням, відповідно до пункту 1 якого виконавець зобов`язується за завданням замовника з дотриманням вимог законодавства виконати роботи з проектування та нового будівництва (реконструкції) об`єкту спеціального призначення за етапами, в обсягах та у терміни, що зазначені в календарному плані виконання робіт за державним оборонним замовленням згідно з додатком № 1 до контракту, а замовник зобов`язався прийняти виконані роботи та оплатити їх.

Відповідно до пункту 11 Контракту розрахунки за виконані роботи проводяться протягом 30 календарних днів від дня підписання акту приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за формою КБ-3 за умови надходження бюджетних коштів на рахунок Міноборони за даним кодом видатків.

Пунктом 15 Контракту визначено, що замовник здійснює проміжні платежі за виконані роботи в розмірі, що не перевищує 95% вартості договірної ціни.

Кінцеві розрахунки за виконані виконавцем роботи здійснюються у місячний термін після виконання всіх передбачених Контрактом робіт по об`єкту та отримання Сертифікату на об`єкт (пункт 16 Контракту).

За змістом пункту 18 Контракту Позивач приймає виконану Відповідачем роботу та протягом 10 календарних днів підписує оформлені в установленому порядку акти приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в), довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма КБ-3), які перевірені представниками технічного нагляду.

Якість передбачених цим контрактом робіт повинна відповідати вимогам нормативно-правових актів, нормативних документів у галузі будівництва, проектній документації та умовам контракту (пункт 21 Контракту).

Відповідно до пункту 30 Контракту прийняття в експлуатацію закінченої реконструкції об`єкту здійснюється робочою комісією на підставі проектно-кошторисної документації, вимог державних стандартів, будівельних норм і правил.

За результатами роботи робочої комісії складається акт про прийняття в експлуатацію закінченої реконструкції об`єкту, який підписується виконавцем та затверджується замовником (пункт 32 Контракту).

Згідно з пунктом 34 Контракту недоліки у виконаних роботах, виявлені в процесі приймання-передачі виконаних робіт та при введенні об`єкта в експлуатацію, які виникли з вини виконавця, повинні бути усунуті ним протягом строків, визначених робочою комісією, що приймає об`єкт.

Пунктом 43 Контракту передбачено, що виконавець гарантує якість виконаних робіт і змонтованих конструкцій, досягнення показників, визначених у проектно-кошторисній документації, та можливість експлуатації об`єкту відповідно до контракту протягом 10 років.

За змістом підпункту 8 пункту 59 Контракту замовник має право вимагати від виконавця усунення за його рахунок всіх виявлених як при прийнятті об`єкта в експлуатацію, так і під час гарантійного строку експлуатації цього об`єкта недоліків (недоробок, порушень), якщо вони виникли саме з вини виконавця.

В пункті 80 даного Контракту (у редакції додаткової угоди № 5) сторони визначили, що цей правочин набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2020.

3.2. Відповідно до завдання на проектування від 13.12.2018, копія якого наявна в матеріалах справи, державним підприємством Міністерства оборони України "Центральний проектний інститут" було розроблено проектну документацію по об`єкту. Вказаним завданням передбачено розміщення на об`єкті обладнання, а саме твердотільних накопичувачів у кількості 126 штук.

3.3. Роботи зі встановлення обладнання за Контрактом були виконані Відповідачем у вересні 2019 року, що підтверджується підписаними 02.10.2019 представниками обох сторін та скріпленими їх печатками документами: довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати форми КБ-3 та актом № 1 приймання-передачі виконаних робіт форми КБ-2в.

3.4. Листом № 33 від 06.08.2020 Відповідач звернувся до Позивача з інформацією про виявлену нехарактерну роботу першого блоку НРЕ (Обладання), що, на його думку, свідчило про втручання сторонніх осіб.

Листом № 34/Ві-20 від 27.08.2020 Відповідач звернувся до Позивача із проханням надати дозвіл на вилучення твердотільних накопичувачів в кількості 30 штук для перевірки працездатності після технічного збою, який став наслідком втручання сторонніх осіб 06.08.2020.

27.08.2020 між сторонами був підписаний акт приймання-передачі обладнання, за яким Позивач передав, а Відповідач прийняв 30 твердотільних накопичувачів загальною вартістю 66 585 184 грн 20 коп.

3.5. Позивач звернувся до Відповідача із листом № 362/4/3071 від 02.07.2021 про повернення переданих Відповідачу накопичувачів.

Відповідач листом №34/Ві-21 від 20.07.2021 повідомив Позивача про повернення Обладнання тільки після оплати Позивачем рахунку № 2 від 20.07.2021 за негарантійний ремонт на суму 492 627 грн 32 коп.

Відповідач вказав, що спірні накопичувачі були направлені компанії Software Solutions Technologies AG в Цюрих (Швейцарія) для встановлення вартості відновлювальних робіт, і зазначив, що вартість негарантійного ремонту внаслідок виявлених пошкоджень становить 492 627 грн 32 коп.

Листом № 362/4/3711 від 11.08.2021 Позивач відмовив в оплаті виставленого рахунку Відповідача з підстав того, що Державним центром кіберзахисту державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України не було встановлено відхилень у роботі ЄЦБ, а також вкотре вимагав повернути вилучені Відповідачем накопичувачі у кількості 30 штук.

До матеріалів справи долучено копію листа Державного центру кіберзахисту державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України № 64/01/01-2479 від 15.10.2020, з якого вбачається, що на персональний комп`ютер оператора дійсно завантажувався шкідливий програмний засіб з встановленого Інтернет-ресурсу, проте підтвердити чи спростувати будь-які несанкціоновані дії коли відбувся інцидент неможливо.

3.6. Матеріали справи не містять, а Відповідач не надав ні суду, ні Позивачу доказів на підтвердження як факту направлення Обладнання в Швейцарію, так і факту виявлення недоліків у його роботі та проведення будь-яких ремонтних робіт іноземною компанією.

3.7. Під час розгляду даної справи Відповідач не заперечував того, що Обладнання не повернуто Позивачу з тих мотивів, що Позивач має заборгованість перед Відповідачем за виконані на підставі Контракту роботи, а відтак останнє реалізувало своє право на притримання таких накопичувачів до моменту повного розрахунку за Контрактом.

4. Короткий зміст вимог касаційної скарги

4.1. 15.05.2023 Відповідач подав касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.03.2023 та рішення Господарського суду міста Києва від 29.06.2022 і постановити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

5. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

5.1. Згідно з аргументами в касаційній скарзі підставою для касаційного оскарження судових рішень є положення пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України, оскільки суди, не врахувавши висновки Верховного Суду щодо застосування положень статей 76, 77, 86 ГПК України, викладені в постановах від 02.08.2022 № 927/37/21, від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 11.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17 щодо змагальності та рівності сторін у господарському судочинстві, порушили вказані норми, так як не надали оцінки доказам, що були подані Відповідачем, взяли до уваги недопустимі докази, не призначили експертизу для встановлення дефектів вилученого Обладнання.

Також скаржник вказав на неврахування судами висновків щодо застосування статті 856 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), викладені в постанові Верховного Суду від 19.03.2019 у справі № 910/15285/16, тоді як суди неправильно застосували вказані положення ЦК України щодо права Відповідача як підрядника за Контрактом притримати результати роботи, устаткування, залишок невикористаного матеріалу та інше майно Позивача як замовника, оскільки останній не сплатив Відповідачу ціни виконаної Відповідачем роботи за Контрактом.

5.2. Згідно з аргументами в касаційній скарзі підставою для касаційного оскарження постанови апеляційного суду також є положення пункту 4 частини другої статті 287 ГПК України, оскільки суди необґрунтовано відхилили численні клопотання Відповідача про витребування від Позивача інформації шляхом надання відповідей на поставлені Позивачем стосовно предмету спору питання, про витребування, дослідження доказів (актів виявлених недоліків та дефектів, документації про проведення перевірки та тестування поставленого та встановленого Відповідачем Обладнання тощо), безпідставно врахували очевидно недопустимі докази, а саме надані Позивачем незасвідчені копії.

6. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

6.1. Позивач у відзиві на касаційну скаргу заперечує вимоги та аргументи в касаційній скарзі з підстав, що аналогічні мотивами в оскаржуваних судових рішеннях, наголошуючи на відсутності у Відповідача підстав притримувати спірне обладнання та не повертати його Позивачу з підстав нездійснення Позивачем остаточних розрахунків з Відповідачем за Контрактом, оскільки саме Відповідач своїми діями, зокрема з вилучення Обладнання у Позивача, унеможливив отримання Позивачем Сертифікату на відповідний виготовлений Відповідачем об`єкт за Контрактом, тоді як саме отримання вказаного сертифікату є підставою для здійснення Позивачем з Відповідачем остаточного розрахунку за Контрактом.

7. Позиція Верховного Суду та висновки щодо застосування норм права

Щодо правил притримання за договором підряду

7.1. Спір у справі виник за укладеним між сторонами Контрактом у зв`язку з неповерненням Відповідачем Позивачу встановленого на побудованому/реконструйованому Відповідачем для Позивача об`єкті Обладнання, яке в подальшому вилучене Відповідачем для притримання внаслідок нездійснення Позивачем оплати за Контрактом.

7.2. Загальний правовий зміст такого способу забезпечення зобов`язань як притримання визначається статтями 594-597 ЦК України та передбачає, зокрема, що:

- кредитор повинен правомірно володіти майном, що підлягає передачі боржникові;

- боржник порушив строки виконання своїх зобов`язань (стаття 594 ЦК України);

- кредитор, який притримує річ у себе, зобов`язаний негайно повідомити про це боржника (стаття 595 ЦК України).

7.3. Умови укладеного між сторонами Контракту передбачають виконання Відповідачем робіт за державним оборонним замовленням з проектування та нового будівництва (реконструкції) об`єкту спеціального призначення (пункт 3.1). Отже Контракт, відповідно до змісту його умов, за правовою природою є договором підряду.

7.4. Щодо притримання за договором підряду, то умови та особливості цього способу забезпечення виконання зобов`язань за договором підряду визначені положеннями статті 856 ЦК України.

Відповідно до статті 856 ЦК України, якщо замовник не сплатив встановленої ціни роботи або іншої суми, належної підрядникові у зв`язку з виконанням договору підряду, підрядник має право притримати результат роботи, а також устаткування, залишок невикористаного матеріалу та інше майно замовника, що є у підрядника.

7.5. Отже, загальний цивільно-правовий зміст права підрядника на притримання має такі істотні ознаки:

- підрядник повинен правомірно володіти майном замовника;

- замовником порушено строки виконання своїх зобов`язань за договором підряду;

- підрядник повинен повідомити замовника про притримання певних речей чи майна.

А тому, листи, що не містять доказів простроченої заборгованості щодо оплати робіт за договором підряду та в яких не конкретизовано, яке саме майно притримане, не можуть вважатися доказами належного повідомлення про притримання результатів роботи.

У цих висновках Суд звертається до правової позиції Верховного Суду, сформульованої в постанові від 02.04.2019 у справі № 904/2187/18.

7.6. Щодо окремих особливостей виконання зобов`язань за договором підряду у контексті застосування статті 856 цього Кодексу, Суд зазначає, що ця стаття визначає для підрядника окремі наслідки невиконання замовником зобов`язань за договором підряду, які стосуються виняткових випадків.

7.7. За змістом положень, що визначають загальні положення про підряд (статті 837-864 ЦК України тощо), договір підряду має двосторонній характер, тобто певні обов`язки покладаються як на одну, так і на іншу сторону, а тому у такому зобов`язанні кожна сторона одночасно є боржником та кредитором.

Отже, з точки зору виконання такі зобов`язання є зустрічними, оскільки виконання свого обов`язку однією із сторін обумовлюється виконанням другою стороною свого обов`язку. Виконання зустрічних зобов`язань передбачає виконання кожною із сторін свого обов`язку у порядку, встановленому, у даному випадку, договором підряду.

У постанові від 28.05.2020 у справі № 910/6217/19 Верховний Суд зазначив, що при вирішенні спорів щодо належного та своєчасного виконання договорів підряду як зі сторони замовника, так і підрядника, суди повинні надавати оцінку вжитим сторонами підрядного зобов`язання діям на його виконання у їх сукупності.

У наведених висновках Суд також звертається до правової позиції Верховного Суду, сформульованої в постанові від 13.07.2022 у cправі № 925/577/21.

7.8. Стверджуване Відповідачем невиконання Позивачем зобов`язань за Контрактом, як підстава для притримання Обладнання, стосується нездійснення Позивачем як замовником кінцевих розрахунків.

Водночас умовою здійснення цих розрахунків за Контрактом є виконання всіх передбачених Контрактом робіт щодо об`єкта та отримання Сертифікату на об`єкт (пункт 16 Контракту, пункт 3.1 цієї постанови).

Тобто передача результатів робіт здійснюється до її оплати (кінцевих розрахунків). Тому притримання результатів цих робіт, зокрема, встановлення Обладнання, як складової цих робіт, без якого є неможливим як користування результатами виконаних Відповідачем для Позивача робіт, так і отримання Сертифікату, не допускається через відсутність всіх передумов для притримання, передбачених положеннями статей 594-597, 856 ЦК України, а саме через недоведення Відповідачем порушення Позивачем як замовником строків виконання своїх зобов`язань (кінцевих розрахунків) за Контрактом.

7.9. Крім цього, враховуючи встановлені судами обставини, що:

- Обладнання за Контрактом було встановлено Відповідачем Позивачу на побудованому (реконструйованому) об`єкті спеціального призначення (про що складені акти виконаних робіт, пункт 3.3), тобто Обладнання вже було передане Позивачу за Контрактом;

- однак, в подальшому вилучено у зв`язку зі стверджуваною Відповідачем помилкою у його роботі (втручанням у роботу цього обладнання) з метою перевірки та проведення ремонтних робіт, доказів чого Відповідач між тим не надав (пункти 3.4-3.6);

- але Відповідач не повідомив Позивача належним чином, негайно, за правилами статті 595 ЦК України, про притримання Обладнання, оскільки надісланий Відповідачем через рік після вилучення у Позивача Обладнання лист №34/Ві-21 від 20.07.2021 з повідомленням про повернення Обладнання тільки після оплати Позивачем рахунку № 2 від 20.07.2021 за негарантійний ремонт на суму 492 627 грн 32 коп. (пункт 3.5) та повідомлення Відповідачем лише під час розгляду цієї справи про його право на притримання Обладнання (пункт 3.7) не відповідають вимогам щодо негайного повідомлення Відповідачем Позивача про притримання у розумінні статей 595, 856 ЦК України;

Суд доходить висновку, що притримання цього майна у спірних правовідносинах не допускається, оскільки Відповідач не дотримав порядку та не довів передбачених законом умов для реалізації права на притримання Обладнання (пункти 7.2, 7.4, 7.5).

7.10. Дійшовши цього висновку, Суд погоджується з висновками судів в оскаржуваних рішеннях про безпідставне, всупереч умовам та обов`язкам підрядника за Контрактом, а тому неправомірне утримання Відповідачем вилученого у Позивача Обладнання, доставка та встановлення якого за умовами Контракту вже відбулась, а, відповідно, і з висновком про наявність підстав для задоволення вимог та зобов`язання Відповідача повернути Позивачу Обладнання в межах виконання Відповідачем своїх зобов`язань за Контрактом з огляду на наведену недобросовісну поведінку Відповідача з незаконного вилучення у Позивача Обладнання шляхом його притримання за відсутністю для цього підстав.

У наведених висновках Суд звертається до правової позиції Верховного Суду, сформульованої у подібних правовідносинах в постанові від 08.06.2022 у справі № 910/9397/20.

7.11. Дійшовши наведених висновків, Суд погоджується з аналогічними аргументами Позивача (пункт 6.1) та відхиляє протилежні аргументи скаржника (пункти 5.1-5.2), зокрема і аргументи, викладені з посиланням на висновки в постанові Верховного Суду від 19.03.2019 у справі № 910/15285/16, оскільки в ній Суд підтримав висновки судів попередніх інстанцій про відмову у позові через відсутність правових підстав для повернення спірного у вказаній справі майна позивачу в порядку статей 391, 1212 ЦК України, тоді як у цій справі правовою підставою для вимог Позивача стали договірні правовідносини між сторонами (за Контрактом) та невиконання Відповідачем як підрядником вимог Контракту.

7.12. А тому відсутні підстави для скасування оскаржуваних судових рішень, висновки в яких зроблені відповідно до норм законодавства, а також відповідно до встановлених на підставі доказів у справі обставин справи, тоді як скаржник не довів порушення цими судами норм матеріального і процесуального права та не спростував відповідних висновків.

7.13. У зв`язку з викладеним та з урахуванням положень пункту 1 частини першої статті 308 та статті 309 ГПК України, оскільки заявлені скаржником підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 4 частини другої статті 287 ГПК України, не знайшли свого підтвердження, касаційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржувані рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного суду підлягають залишенню без змін як законні та обґрунтовані.

7.14. Дійшовши висновку про відмову у задоволенні касаційної скарги та залишення без змін оскаржуваних судових рішень, витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 129, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фортеця-Ост" залишити без задоволення.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.03.2023 та рішення Господарського суду міста Києва від 29.06.2022 у справі № 910/79/22 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О.В. Васьковський

Судді О.В. Случ

В.Я. Погребняк