Ухвала

від 20.12.2023 по справі 560/1347/23

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 560/1347/23

УХВАЛА

20 грудня 2023 рокум. Хмельницький

Суддя Хмельницького окружного адміністративного суду Ковальчук О.К., розглянувши позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Гіпербуд" до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Чернівецької міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Гіпербуд" звернулося до суду із позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Чернівецької міської ради, в якому просить визнати протиправною бездіяльність Інспекції державного архітектурно- будівельного контролю Чернівецької міської ради щодо невнесення до Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва відомостей про скасування сертифікату серії ЧВ № 164170531809, виданого Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Чернівецької міської ради 22 лютого 2017 року та зобов`язати Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю Чернівецької міської ради внести до Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва відомості про скасування сертифікату серії ЧВ № 164170531809, виданого Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Чернівецької міської ради 22 лютого 2017 року.

Ухвалою від 03.02.2023, залишеною без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26.04.2023, Хмельницький окружний адміністративний суд відмовив у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Гіпербуд" до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Чернівецької міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.

Постановою від 02.11.2023 Верховний Суд скасував ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 03.02.2023 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26.04.2023, а справу №560/1347/23 направив до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Пунктом 5 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Згідно з частинами першою, другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, строк звернення до адміністративного суду це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття "дізнався" та "повинен був дізнатись".

Так, під поняттям "дізнався" необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.

Поняття "повинен був дізнатися" необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 № 340/1019/19).

Підставою позовних вимог, з якими позивач звернувся до суду є невнесення Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Чернівецької міської ради до Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва відомостей про скасування сертифікату серії ЧВ № 164170531809.

Постановою від 26.01.2021 у справі №926/1574/18 Західний апеляційний господарський суд скасував рішення Господарського суду Чернівецької області від 21.11.2019, позов задовольнив, визнав незаконними дії Чернівецької міської ради щодо видачі Обслуговуючому кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Проспект" сертифікату серії ЧВ № 164170531809 від 22.02.2017, визнав незаконним та скасував сертифікат серії ЧВ № 164170531809, виданий Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Чернівецької міської ради 22.02.2017.

Постановою від 07.07.2021 Верховний Суд скасував постанову Західного апеляційного господарського суду від 26.01.2021 у частині задоволення позовних вимог про визнання незаконним та скасування сертифікату серії ЧВ №164170531809, виданого 22.02.2017, скасував та в цій частині ухвалив нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовив, в решті залишив без змін.

За змістом пункту 114 Порядку ведення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.06.2021 № 681, внесення відомостей/здійснення дій у Реєстрі будівельної діяльності електронної системи на підставі судових рішень, які передбачають зміну відомостей в Реєстрі будівельної діяльності електронної системи, та рішення про заборону (скасування заборони) вчинення дій замовниками, уповноваженими органами містобудування та архітектури, органами державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду здійснюється відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду не пізніше наступного робочого дня з дня отримання такого судового рішення.

Позивач 08.04.2021 звернувся із заявою, у якій просив скасувати у реєстрі будівельної діяльності запис про видання Обслуговуючому кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Проспект" сертифікат серії ЧВ № 164170531809.

Листом від 30.04.2021 Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю Чернівецької міської ради повідомила, що у постанові Західного апеляційного господарського суду від 26.01.2021 у справі №926/1574/18 відсутні зобов`язання щодо вчинення будь-яких дій, пов`язаних із сертифікатом серії ЧВ № 164170531809.

Вважаючи зазначену відмову протиправною бездіяльністю позивач звернувся до суду з цим позовом.

У постанові від 17 квітня 2019 року у справі №342/158/17 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду зазначив, що протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень треба розуміти як зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу/його посадової особи, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

Аналогічну правову позицію підтримав Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 18 лютого 2021 року у справі №160/6885/19.

Таким чином, отримавши від відповідача лист від 30.04.2021, яким відповідач повідомив позивача про відсутність підстав для внесення до Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва відомостей про скасування сертифікату серії ЧВ № 164170531809, виданого Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Чернівецької міської ради 22 лютого 2017 року, позивач дізнався про нездійснення відповідачем зазначених дій, яка кваліфікується Верховним Судом як бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Отже, отримання позивачем зазначеного листа слід вважати моментом, з якого позивач дізнався про відмову та бездіяльність Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Чернівецької міської ради щодо скасування запису про реєстрацію сертифікату серії ЧВ № 164170531809.

Однак, до суду з позовом про оскарження зазначеної бездіяльності відповідача позивач звернувся в січні 2023 року, пропустивши шестимісячний строк звернення до суду.

У позові позивач вказує та те, що строк звернення з цим позовом не пропустив, оскільки бездіяльність відповідача є триваючою.

При цьому посилається на постанови Верховного Суду від 17.03.2021 у справі № 199/3323/19, від 13.04.2022 у справі №802/113/18-а,від 13.01.2022 у справі №640/1324/20 та від 06.07.2020 у справі №500/63/20.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 17.03.2021 року у справі № 199/3323/19, триваюче правопорушення (бездіяльність) - це проступок, пов`язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов`язків, передбачених законом.

У постанові від 24.11.2015 у справі П/800/259/15 Верховний Суд України зазначив, що сама по собі бездіяльність - це триваюча пасивна поведінка суб`єкта, яка виражається у формі невчинення дії (дій), яку він зобов`язаний був і міг вчинити. Тобто бездіяльність не має чітко окреслених часових меж, а саме явище бездіяльності є триваючим.

Тобто, протиправна бездіяльність характеризується тим, що особа, яка зобов`язана вчинити певні дії у строк, визначений Законом, безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов`язків.

Разом з тим, триваюча бездіяльність суб`єкта владних повноважень припиняється в разі вчиненням ним дій щодо виконання передбачених законом обов`язків або відмови щодо ії виконання. При цьому, відмова щодо виконання передбачених законом обов`язків, вчинена в активній формі, зокрема, шляхом надання відповіді на заяву, не може вважатись продовженням таким суб`єктом владних повноважень бездіяльності.

Отже, бездіяльність відповідача щодо скасування запису про реєстрацію сертифікату серії ЧВ № 164170531809, припинилась тоді, коли відповідач, розглянувши заяву позивача від 08.04.2021 про скасування зазначеного запису у Реєстрі будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, листом від 30.04.2021 повідомив про відсутність підстав для скасування цього запису у зв`язку з тим, що у постанові Західного апеляційного господарського суду від 26.01.2021 у справі №926/1574/18 відсутні зобов`язання щодо вчинення будь-яких дій, пов`язаних із сертифікатом серії ЧВ № 164170531809.

У позовній заяві позивач вказує на відмову відповідача щодо скасування зазначеного запису у Реєстрі будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва.

Отже, доводи позивача щодо триваючої бездіяльності відповідача щодо невнесення до Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва відомостей про скасування сертифікату серії ЧВ № 164170531809, як підстави для звернення до суду у будь який час, без обмеження шестимісячним строком, суд вважає безпідставними.

Приписи частини 2 статті 44 КАС України передбачають обов`язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, щодо дотримання процесуальних строків.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011 обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").

Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Разом з цим, пропущення строків звернення до адміністративного суду не є безумовною підставою для застосування наслідків порушення цих строків, оскільки суд може визнати причину пропуску таких строків поважною і в такому випадку справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому КАС.

Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами

Водночас, обов`язок доведення обставин, з якими сторона пов`язує поважність причин пропуску строків звернення до суду, покладається на особу, яка звернулась до суду.

Разом з тим, заяву про поновлення строку звернення до суду позивач не подав. Докази, які б свідчили про наявність об`єктивно непереборних обставин, пов`язаних з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення дій щодо звернення до суду з позовом за захистом порушеного права, протягом установленого законом строку, позивач також не надав.

Відповідно до частини першої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. Протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Враховуючи викладене, адміністративний позов необхідно залишити без руху. Недоліки позовної заяви можуть бути усунені позивачем шляхом подання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із зазначенням підстав для його поновлення.

Керуючись частиною 1 статті 123, статтею 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

УХВАЛИВ:

позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Гіпербуд", залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 10 днів з дня вручення йому ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Головуючий суддяО.К. Ковальчук