Постанова

від 21.12.2023 по справі 200/2304/23

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2023 року справа №200/2304/23

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі суддів: Гайдара А.В., Геращенка І.В., Компанієць І.Д., розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 07 липня 2023 року (головуючий суддя І інстанції Аканов О.О.), складене у повному обсязі 07 липня 2023 року, у справі № 200/2304/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Комунальний заклад Львівської обласної ради «ЛЬВІВСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ЦЕНТР МЕДИКО-СОЦІАЛЬНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ», про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Донецького окружного адміністративного суду з вимогами до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (з урахуванням уточненої позовної заяви) про:

визнання протиправними дій, які полягають у здійсненні перерахунку пенсії по інвалідності відповідно до Закону України від 9 квітня 1992 року № 2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" у зв`язку із збільшенням групи інвалідності з 3 на 2 групу з 01.05.2023, а не з 10.03.2023 та з обмеженням максимального розміру пенсії встановленого частиною сьомою статті 43 Закону №2262-XII;

зобов`язання нарахувати з 10.03.2023 пенсію по інвалідності, як інваліду війни 2 групи у розмірі 80% від суми грошового забезпечення, визначеної в довідці виданої Департаментом пенсійних справ та соціального захисту Міністерства внутрішніх справ України від 05.08.2022 року № 49/7685, з урахуванням індексації пенсії, визначеної п.2 постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році" та п.2 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році, а також з урахуванням збільшень, надбавок, доплат до пенсії як інваліду війни 2 групи, без обмеження максимальним розміром пенсії встановленим частиною сьомою статті 43 Закону №2262-XII, та здійснити виплату перерахованої пенсії однією сумою з урахуванням вже сплачених сум

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 07 липня 2023 року відмовлено у задоволені позовних вимог у повному обсязі.

Не погодившись з судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що він є пенсіонером органів внутрішніх справ України, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області та отримує пенсію по інвалідності призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Згідно виписки з акту огляду МСЕК до довідки серії 12АА №740442 позивачу встановлено 2 групу інвалідності у зв`язку з травмою, пов`язаною з виконанням службових обов`язків з датою огляду - 10.03.2023 безстроково.

Довідка до акту огляду МСЕК видана 03.04.2023 року. У зв`язку із збільшенням групи інвалідності відповідачем здійснено з 01.05.2023 перерахунок пенсії позивача.

Позивач не погоджується з вказаними діями відповідача та вважає, що перерахунок пенсії йому повинно здійснено з 10.03.2023, дати встановлення висновком МСЕК 2 групи інвалідності, а не з 01.05.2023, першого числа наступного місяця, що слідує за місяцем в якому настали підстави для перерахунку пенсії, а саме з дати видачі довідки МСЕК 03.04.2023 року.При цьому, скаржник зазначив, що з судового рішення взагалі не зрозуміло з яких підстав суд відмовив у задоволені позовних вимог про нарахування пенсії по інвалідності з урахуванням індексації пенсії, визначеної п.2 постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році" та п.2 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році, а також з урахуванням збільшень, надбавок, доплат до пенсії як інваліду війни 2 групи та без обмеження максимальним розміром пенсії встановленим частиною сьомою статті 43 Закону №2262-XII.

Сторони в судове засідання не викликались, про дату та місце розгляду справи повідомлялись судом належних чином.

Апеляційним судом витребувано у Донецького окружного адміністративного суду справу № 200/2304/23, однак листом суд першої інстанції повідомив, що справа в паперовому вигляді не формувалась. Також повідомлено, що всі документи експортовано в комп`ютерну програму «Діловодство спеціалізованого суду».

Відтак, апеляційний суд вважає за можливе здійснити апеляційний перегляд за документами, наявними в підсистемі «Електронний суд».

Суд апеляційної інстанції, заслухав доповідь судді-доповідача, перевірив матеріали справи і обговорив доводи апеляційної скарги, перевірив юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідив правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне рішення суду першої інстанції залишити без змін, з наступних підстав.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується паспортом НОМЕР_1 .

Позивач має статус особи з інвалідністю 2 групи безстроково, згідно з випискою до акту огляду медико-соціальною експертною комісією Комунального закладу Львівської обласної ради «Львівський обласний центр медико-соціальної експертизи» до довідки серії 12 ААБ №740442, з датою огляду 10.03.2023 безтерміново, причина інвалідності виконання службових обов`язків, підстава акт огляду МСЕК №597, дата видачі 03.04.2023 року.

Згідно з довідкою про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках серії 12 ААА №012701, з датою огляду 10.03.2023, позивачу встановлено ступінь втрати професійної працездатності 65%.

Згідно посвідчення серії НОМЕР_2 від 11 квітня 2023 року, виданого управлінням соціального захисту населення Червоногвардійської РДА, позивач має статус особи з інвалідністю внаслідок війни 2 групи.

Листом відповідача від 12.05.2023 за результатом звернення позивачу повідомлено, що перерахунок пенсії здійснено з урахуванням посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни 2 групи, виданим управлінням соціального захисту Червоноградської РДА серії А № 027654 від 11.04.2023. Після перерахунку загальний розмір пенсії складає 23288,39 грн., розмір пенсійної виплати з урахуванням ст.43 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» складає 20930 грн.

Листом відповідача від 24.05.2023 за результатом звернення позивачу повідомлено про те, що з 01.05.2023 Головним управлінням проведено перерахунок пенсії, як особі з інвалідністю 2 групи, пов`язаною з виконанням службових обов`язків, та встановлено доплату до пенсії відповідно до Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» на підставі посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни серія НОМЕР_2 та виписки із акта огляду медико-соціальною експертною комісією серія 12 ААВ № 740442.

Листом відповідача від 26.05.2023 за результатом звернення позивачу повідомлено про те, що на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 15.11.2022 по справі №200/4350/22 проведено перерахунок пенсії. З посиланням на ст.43 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» вказали, що будь-яких зобов`язань щодо виплати пенсії позивачу без обмеженого розміру рішенням на Головне управління не покладено, виплата пенсії здійснюється з обмеженим розміром.

Листом відповідача на звернення від 12.06.2023 позивачу повідомлено, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118 «Про індексацію пенсії та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту населення найбільш вразливих верств населення у 2022 році» позивачу встановлено з 01.03.2022 індексацію у розмірі 14% основного розміру пенсії. Відповідно до п.2 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 «Про індексацію пенсійних та страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» з 01.03.2023 позивачу підвищено основний розмір пенсії на 19,7%.

В матеріалах справи наявні перерахунок пенсії з 01 березня 2023, як інваліду 3 групи інваліду війни, та перерахунок пенсії з 01 липня 2023, як інваліду 2 групи інваліду війни.

Відповідачем до суду на виконання вимог ухвали суду, надано додаткові пояснення, в яких вказано, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Львівській області надіслано на адресу Головного управління пенсійного фонду в Донецькій області виписку з акту МСЕК ОСОБА_1 від 03.04.2023 серія 12 ААВ №740442 (вих.24.04.2023р. №1300-5308-9/57909) - 24.04.2023, а надійшло - 25.04.2023 року.

Також зазначили, що 10.03.2023 позивач надав до МСЕК №1 Комунального закладу Львівської обласної ради «ЛЬВІВСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ЦЕНТР МЕДИКОСОЦІАЛЬНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ» документи для встановлення йому 2 групи інвалідності. 10.03.2023 проведено огляд позивача у МСЕК №1 та 03.04.2023 видано виписку з акту МСЕК серія 12 ААВ №740442 з датою огляду 10.03.2023 та датою видачі - 03.04.2023 року. Відповідач вважає, що при зміні (підвищенні) групи інвалідності, МСЕК самостійно, без активної участі позивача, повинне направити до пенсійного органу виписку з акту огляду МСЕК для подальшого здійснення перерахунку (поновлення) виплати пенсії; датою встановлення групи інвалідності не є дата видачі довідки МСЕК, а є саме дата надходження до комісії документів - 10.03.2023; пенсійні органи самостійно, без активних дій з боку позивача, повинні здійснити перерахунок пенсії за новою довідкою МСЕК з дати встановлення 2 групи інвалідності; направлення МСЕК Комунального закладу Львівської обласної ради «ЛЬВІВСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ЦЕНТР МЕДИКО-СОЦІАЛЬНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ» виписки з акту МСЕК позивача серія 12 ААВ №740442 одразу не до Головного управління пенсійного фонду України в Донецькій області а до Головного управління пенсійного фонду України у Львівській області не повинно впливати на дату з якої повинно здійснити перерахунок пенсії позивача, оскільки неузгодженість дій суб`єктів владних повноважень не повинні впливати на права і обов`язки з приводу отримання пенсії на належному рівні позивача.

Правомірність заявлених позовних вимог є спірним питанням даної справи.

Суд першої інстанції відмовив повністю у задоволені позовних вимог позивача.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції частково погоджується з вищевказаним висновком, викладеними в рішенні суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами частини першою статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ст. 102 Закону України Про Національну поліцію від 02 липня 2015 року № 580-VIII, пенсійне забезпечення поліцейських та виплата одноразової грошової допомоги після звільнення їх зі служби в поліції здійснюються в порядку та на умовах, визначених Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Закон України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб від 09 квітня 1992 року № 2262-XII (далі Закон № 2262-XII) визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на службі в органах внутрішніх справ та Національній поліції.

Відповідно до преамбули цього Закону, він має на меті реалізацію особами, які мають право на пенсію за цим Законом, свого конституційного права на державне пенсійне забезпечення у випадках, передбачених Конституцією України та цим Законом, і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України.

Держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Статтею 1-1 Закону № 2262-XII встановлено, що законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів.

Стаття 1 Закону № 2262-XII визначає, що військовослужбовці, особи, які мають право на пенсію за цим Законом, які стали особами з інвалідністю за умов, передбачених цим Законом, набувають право на пенсію по інвалідності.

Відповідно до п. б) ч. 1 ст. 1-2 Закону № 2262-XII, право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону мають звільнені зі служби (крім випадків призначення пенсії в разі втрати годувальника дружині (чоловіку) з урахуванням вимог частини п`ятої статті 30 цього Закону, яка призначається незалежно від звільнення зі служби) особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України, поліцейські[…].

Згідно ст. 18 Закону № 2262-XII, пенсії по інвалідності особам, які мають право на пенсію за цим Законом, призначаються в разі, якщо інвалідність настала в період проходження ними служби або не пізніше трьох місяців після звільнення зі служби, або якщо інвалідність настала пізніше тримісячного терміну після звільнення зі служби, але внаслідок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва тощо), яке виникло в період проходження військової служби чи під час перебування в полоні або заручником, якщо полонення чи захоплення заручником не було добровільним і особа, яка має право на пенсію за цим Законом, перебуваючи в полоні або заручником, не вчинила злочину проти миру і людства.

Відповідно до ст. 19 Закону № 2262-XII, групи і причини інвалідності, а також час її настання встановлюються медико-соціальними експертними комісіями, які діють на підставі положення про них, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

Залежно від ступеня втрати працездатності особи з інвалідністю поділяються на три групи.

Статтею 20 Закону № 2262-XII, залежно від причини інвалідності особи з інвалідністю з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом поділяються на такі категорії:

а) особи з інвалідністю внаслідок війни - при настанні інвалідності внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, одержаних під час захисту Батьківщини, виконання обов`язків військової служби (службових обов`язків) чи пов`язаних з перебуванням на фронті, у партизанських загонах і з`єднаннях, підпільних організаціях і групах та інших формуваннях, визнаних такими законодавством України, в районі воєнних дій, на прифронтових дільницях залізниць, на спорудженні оборонних рубежів, військово-морських баз та аеродромів у період громадянської та Другої світової воєн або з участю у бойових діях у мирний час, а також інші особи, зазначені у статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту";

б) інші особи з інвалідністю з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом - при настанні інвалідності внаслідок каліцтва, одержаного в результаті нещасного випадку, не пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби (службових обов`язків), або внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби.

Відповідно до ст. 21 Закону № 2262-XII, пенсії по інвалідності військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом призначаються в таких розмірах:

а) особам з інвалідністю внаслідок війни I групи - 100 процентів, II групи - 80 процентів, III групи - 60 процентів відповідних сум грошового забезпечення (заробітку);

б) іншим особам з інвалідністю I групи - 70 процентів, II групи - 60 процентів, III групи - 40 процентів відповідних сум грошового забезпечення (заробітку).

Згідно ст. 26 Закону № 2262-XII, пенсії по інвалідності військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом призначаються на весь час інвалідності, встановленої медико-соціальною експертною комісією, а особам з інвалідністю, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" - довічно. Повторний огляд цих осіб з інвалідністю провадиться лише за їх заявою.

Відповідно до ст. 27 Закону № 2262-XII, із зміною групи інвалідності, що настала після призначення пенсії, відповідно змінюється і розмір пенсії. Якщо при цьому у особи з інвалідністю внаслідок війни здоров`я погіршується у зв`язку із загальним захворюванням, трудовим каліцтвом або професійним захворюванням, пенсія перераховується за новою групою інвалідності із збереженням її причини.

Частинами 1 та 2 ст. 51 Закону № 2262-XII, при настанні обставин, які тягнуть за собою зміну розміру пенсій, призначених військовослужбовцям строкової служби та їх сім`ям, перерахунок цих пенсій провадиться відповідно до строків, встановлених частиною четвертою статті 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Перерахунок пенсій, призначених особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.

Частиною 4 ст. 45 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі Закон № 1058-IV), перерахунок призначеної пенсії провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.

Дослідивши положення норм ст. 27, ч.ч. 1, 2 ст. 51 Закону № 2262-XII, ч. 4 ст. 45 Закону № 1058-IV в їх взаємозв`язку суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що порядок визначення дати, з якої проводиться перерахунок пенсії в спірних правовідносинах, чітко визначений нормами Законів № 2262-XII та № 1058-IV та не допускає множинного тлумачення та можливості органу ПФУ тлумачити їх на власний розсуд в залежності від конкретних обставин правовідносин.

Крім того, колегія суддів вважає неприйнятними доводи апеляційної скарги щодо посилання на п. «е» ч.1 ст.50 Закону № 2262, оскільки вищенаведена норма Закону регулює правовідносини, пов`язані з призначенням пенсії, а не перерахунком.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції, що перерахунок пенсії позивачу має бути проведений з 01 травня 2023 року, оскільки довідка МСЕК 2 групи інвалідності надійшла до відповідача 25.04.2023 року.

Проведення перерахунку пенсії з 01 травня 2023 року підтверджується матеріалами адміністративної справи та не заперечується позивачем.

Відтак, судове рішення в цій частині не підлягає скасуванню.

Щодо зобов`язання здійснити перерахунок та виплату пенсії без обмеження її розміру десятьма прожитковими мінімумами, встановленими для осіб, які втратили працездатність, суд зазначає наступне.

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема, на службі в органах внутрішніх справ, визначає Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ від 09 квітня 1992 року (далі Закон № 2262-ХІІ). Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Частиною третьою статті 43 Закону № 2262 передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону № 2262-XII (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, вперше введено в дію Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 року №3668-VI (далі Закон №3668-VI), який набрав законної сили 01.10.2011 року.

Вказаним Законом №3668-VI внесено зміни до Закону №2262-XII, на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24.12.2015 року №911-VIII, а саме ч.7 ст.43 викладено в редакції: «Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність» та доповнено реченням такого змісту «Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень».

Рішенням Конституційного Суду України №7-рп/2016 від 20.12.2016 року у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень другого речення ч.7 ст.43, першого речення ч.1 ст.54 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» зі змінами, а саме: ч.7 ст.43, згідно з якою максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740,00 грн.

Відповідно до п.2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України №7-рп/2016 від 20.12.2016 року положення ч.7 ст.43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.

Згідно з ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Відповідні закони, інші правові акти або їх окремі положення, визнані за рішеннями Конституційного Суду України неконституційними, не підлягають застосуванню як такі, що втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність (абз.6 п.4 Рішення Конституційного Суду України у справі №1-31/2000 про порядок виконання рішень Конституційного Суду України).

Конституційний Суд України у рішенні від 14.12.2000 року у справі №1-31/2000 про порядок виконання рішень Конституційного Суду України вказав, що рішення Конституційного Суду України мають пряму дію і для набрання чинності не потребують підтверджень з боку будь-яких органів державної влади.

Отже, правовим наслідком прийняття Конституційним Судом України рішення від 20.12.2016 року у справі №7-рп/2016 є втрата чинності з 20.12.2016 року норм ч.7 ст.43 в Законі України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Викладене виключає можливість законодавчого органу України вносити зміни у норму, яка визнана неконституційною, оскільки після визнання неконституційною ч.7 ст.43 Закону від 09.04.1992 року №2262-XII така норма «відсутня» (виключена) у тексті Закону.

Згідно з нормами Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 року №1774-VIII передбачено, що відповідно до Прикінцевих положень цього Закону він набрав чинності з 01 січня 2017 року, у ч.7 ст.43 Закону №2262-ХІІ слова і цифри «у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року» замінено словами і цифрами «по 31 грудня 2017 року».

Відтак, починаючи з 2017 року, ст.43 Закону №2262-XII не передбачала положення про обмеження максимального розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами. Внесені Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 року №1774-VIII до ч.7 зазначеної статті, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії «у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року» замінено словами і цифрами «по 31 грудня 2017 року»), самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.

Зазначене узгоджується з позицією, викладеною в постановах Верховного Суду від 16.10.2018 року у справі №522/16882/17, від 31.01.2019 року у справі №638/6363/17, від 12.03.2019 року у справі №522/3049/17 та від 31.03.2021 року у справі №815/3000/17.

За таких обставин, суд приходить висновку, що підстави для обмеження пенсії позивачу максимальним розміром не відповідають нормативному регулюванні спірних правовідносин.

Крім вказаного, суд враховує, що Конституційний Суд України в п.7 Рішення від 08.06.2016 року №4-рп/2016 висловлював правову позицію, якою зауважив, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, визнані неконституційними, не можуть бути прийняті в аналогічній редакції, оскільки рішення Конституційного Суду України є обов`язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені». Повторне запровадження правового регулювання, яке Конституційний Суд України визнав неконституційним, дає підстави стверджувати про порушення конституційних приписів, згідно з якими закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Також Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов`язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою в Конституції України виокремлюються певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави; до них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до ст.17 Конституції України перебувають на службі, у тому числі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, органах, що забезпечують суверенітет і територіальну цілісність, її економічну та інформаційну безпеку (рішення від 20.03.2002 року №5-рп/2002, від 17.03.2004 року №7-рп/2004).

Конституційний Суд України стверджує, що обмеження максимального розміру пенсії та призупинення виплати призначеної пенсії особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом від 09.04.1992 року №2262-XII, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених ч.5 ст.17 Конституції України, які зобов`язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.

Відтак, позовні вимоги в зобов`язання провести перерахунок пенсії без обмеження її граничним розміром підлягають задоволенню з 01.05.2023 року.

Щодо нарахування пенсії по інвалідності з урахуванням індексації пенсії, визначеної п.2 постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році" та п.2 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році суд зазначає наступне.

Відповідно до листа Головного управління Пенсійного фонду України від 24.05.2023 № 9550-8684/Р-02/8-0500/23 надісланому позивачу на його звернення та наданого до суду індексація пенсії проведена з 01.03.2023 року, питання проведення індексації пенсії з 01.05.2023 (дати перерахунку пенсії за даним рішенням) не вирішено пенсійним органом (відсутнє рішення відповідача).

Крім того, постановою Першого апеляційного адміністративного суду № 200/1788/23 від 23 листопада 2023 року, зобов`язано Головне управління пенсійного фонду в Донецькій області здійснити з 01.03.2023р. та з 10.03.2023р. перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) у розмірі 1,197 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 р. № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» без обмеження розміру збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктами 1-7 цієї постанови, максимальним (граничним) розміром 1500 грн та без обмеження пенсії максимальним розміром.

Відтак, суд апеляційної інстанції вважає вимоги про проведення індексації пенсії такими, що не підлягають задоволенню.

Щодо проведення нарахування пенсії з урахуванням збільшень, надбавок, доплат до пенсії як інваліду війни 2 групи, суд зазначає наступне.

Відповідно до листа Головного управління Пенсійного фонду України від 24.05.2023 № 9550-9968/Р-02/8-0500/23 надісланому позивачу на його звернення та наданого до суду на виконання рішення суду по справі № 200/13658/21 встановлено доплату до пенсії відповідно до постанови № 713, однак після виконання рішення суду по справі № 200/4350/22 доплата не виплачується.

Однак, рішенням Донецького окружного адміністративного суду по справі № 200/601/23, яка залишено без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 06 червня 2023 року, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області провести ОСОБА_1 нарахування та виплату з 01.03.2023 щомісячної доплати до пенсії в сумі 2000 грн згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб", додатково до існуючого розміру пенсійного забезпечення, визначеного на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 15.11.2023 в справі №200/4350/22 з урахуванням раніше виплачених сум.

Відтак, позовні вимоги нарахування пенсії з урахуванням збільшень, надбавок, доплат до пенсії як інваліду війни 2 групи не підлягають задоволенню.

При цьому, позивач не конкретизує які ще доплати (окрім 2000,00 грн доплати по постанові № 713) мають бути виплачені позивачу.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Відповідно до положень ч.1 ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового судового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального та процесуального права

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне частково скасувати рішення суду першої інстанції та задовольнити позовні вимоги в частині зобов`язання відповідача здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії з 01.05.2023 без обмеження пенсії максимальним розміром та здійснити виплату різниці між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром пенсії.

Керуючись статтями 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 07 липня 2023 року у справі № 200/2304/23 задовольнити частково.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 07 липня 2023 року у справі № 200/2304/23 скасувати в частині відмови у задоволені позовних вимог про здійснення перерахунку та виплати пенсії без обмеження її розміру десятьма прожитковими мінімумами, встановленими для осіб, які втратили працездатність.

Позовні вимоги в цій частині задовольнити.

Зобов`язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Донецької області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії з 01.05.2023 без обмеження пенсії максимальним розміром та здійснити виплату різниці між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром пенсії.

В іншій частині рішення Донецького окружного адміністративного суду від 07 липня 2023 року у справі № 200/2304/23 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 21 грудня 2023 року.

Судді А.В. Гайдар

І.В. Геращенко

І.Д. Компанієць