Ухвала

від 26.11.2024 по справі 200/2304/23

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

26 листопада 2024 року Справа №200/2304/23

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Аканова О.О., в порядку письмового провадження перевіривши звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про виконання судового рішення у справі №200/2304/23, -

В С Т А Н О В И В:

Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 07 липня 2023 року у справі № 200/2304/23 задоволено частково; рішення Донецького окружного адміністративного суду від 07 липня 2023 року у справі № 200/2304/23 скасовано в частині відмови у задоволені позовних вимог про здійснення перерахунку та виплати пенсії без обмеження її розміру десятьма прожитковими мінімумами, встановленими для осіб, які втратили працездатність; позовні вимоги в цій частині задоволено; зобов`язано Головне Управління Пенсійного фонду України в Донецької області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії з 01.05.2023 без обмеження пенсії максимальним розміром та здійснити виплату різниці між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром пенсії; в іншій частині рішення Донецького окружного адміністративного суду від 07 липня 2023 року у справі № 200/2304/23 залишено без змін.

Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 22 липня 2024 року у справі № 200/2304/23 заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю задоволено частково; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії даної ухвали подати до Донецького окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 07 липня 2023 року та постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2023 року у справі №200/2304/23; попереджено начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про можливість накладення штрафу у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за наслідками розгляду звіту або у разі неподання звіту про виконання рішення суду.

Ухвалою суду від 06 вересня 2024 року відмовлено в прийнятті звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про виконання постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2023 року у справі №200/2304/23; встановлено новий строк для подання боржником - Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області звіту до Донецького окружного адміністративного суду про повне виконання рішення суду, а саме шляхом зобов`язання подати звіт про виконання постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2023 року у справі №200/2304/23 у двомісячний строк з дня набрання ухвалою законної сили.

Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року N 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", згідно якого, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Указом Президента України №133/2022 Про продовження строку дії воєнного стану в Україні, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти України, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.

Законом України Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 21 квітня 2022 року N 2212-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.

Законом України Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 22 травня 2022 року №2263-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.

Законом України Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 15 серпня 2022 року №2500-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.

Законом України Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 16.11.2022 р. №2738-IX строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб.

Законом України Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 06.02.2023 №2915-ІХ строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб.

Законом України Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 02.05.2023 №3057-ІХ строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб.

Законом України Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 27.07.2023 №3275-ІХ строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 18 серпня 2023 року строком на 90 діб.

Законом України Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 08.11.2023 № 3429-IX строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 16 листопада 2023 року строком на 90 діб.

Законом України Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 06 лютого 2024 № 3564-IX строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 14 лютого 2024 року строком на 90 діб.

Законом України Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 08 травня 2024 № 3684-IX строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 14 травня 2024 року строком на 90 діб.

Законом України Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 23 липня 2024 № 3892-IX строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 12 серпня 2024 року строком на 90 діб.

Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 29 жовтня 2024 № 4024-IX строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 10 листопада 2024 року строком на 90 діб.

Враховуючи викладене в Україні продовжує діяти воєнний стан.

Відповідно до ст. 12-2 Закону України Про правовий режим воєнного стану від 12 травня 2015 року № 389-VIII, в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.

Рішенням Ради суддів України від 24 лютого 2022 року N 9, з урахуванням положень статті 3 Конституції України про те, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю рекомендовано зборам суддів, головам судів, суддям судів України у випадку загрози життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.

Згідно п. 4 опублікованих 02.03.2022 року Радою суддів України Рекомендацій щодо роботи судів в умовах воєнного стану, судам України рекомендовано усіх доступних працівників, по можливості, перевести на дистанційну роботу.

Місцезнаходження Донецького окружного адміністративного суду визначено м.Слов`янськ Донецької області.

У зв`язку з активізацією проведення бойових дій на території Донецької області та прилеглих областей, виникнення загрози безпеці, здоров`ю та життю людей, головою Донецького окружного адміністративного суду 26 лютого 2022 року прийнято наказ №14/І-г. Про запровадження особливого режиму роботи Донецького окружного адміністративного суду у вигляді дистанційної роботи. Наказом запроваджено особливий режим роботи з 26 лютого 2022 року до закінчення воєнного стану, і до дня відновлення роботи суду у звичайному режимі.

Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області області звернулося до Донецького окружного адміністративного суду зі звітом про виконання судового рішення у справі № 200/2304/23.

Відповідач у звіті зазначає, що виплата доплати за рішенням суду за період з 01 травня 2023 по 31 січня 2024 у розмірі 48327,66 грн. в силу положень статті 8 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262 від 09 квітня 1992 року здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України як єдиного безальтернативного джерела фінансування - поза межами бюджетних асигнувань поточного року.

Вказали, що кошти на фінансування видатків, пов`язаних з погашенням заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, що здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України, передбачаються у складі бюджетної програми за КПКВК 2506080 «Фінансове забезпечення виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами, та дефіциту коштів Пенсійного фонду» і визначаються в межах граничних обсягів видатків державного бюджету за цією програмою. Черговість виплат на виконання рішень суду визначається датою набрання ними законної сили, згідно з абзацом 2 пункту 7 розділу ІІ Порядку розроблення, затвердження та виконання бюджету Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 31 серпня 2009 року 31-2 (зі змінами).

Також вказали, що метою забезпечення своєчасних розрахунків по боргових зобов`язаннях та виділення коштів на означені цілі Головним управлінням спрямовано до Пенсійного фонду України 4 звернення з проханням виділити кошти на проведення розрахунків. Станом на теперішній час отримані відповіді від Пенсійного фонду України щодо виплати заборгованості в межах бюджетних асигнувань.

Вважають, що Головним управлінням рішення Донецького окружного адміністративного суду від 21 грудня 2023 року по справі №200/2304/23 виконано в повному обсязі в межах функціональних повноважень та діючого законодавства.

До звіту відповідачем додано:

лист Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 13.02.2024 №0500-0508-5/14179 направлений на адресу Пенсійного фонду України, в якому просили вирішити питання виділення коштів на фінансування за означеними рішеннями, які набрали законної сили, з вказанням, зокрема, про наявність облікованого рішення суду про зобов`язання здійснити перерахунок, нарахування, поновлення та виплату пенсій на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 );

лист Пенсійного фонду України від 01.03.2024 №2800-040203-9/13053, в якому зазначено, що бюджет Пенсійного фонду України на 2024 рік на сьогодні не затверджено. Сума коштів на погашення заборгованості з виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання) за рішеннями суду та внутрішньо переміщеним особам та особам, які відмовилися від довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи і зареєстрували місце проживання та постійно проживають на контрольованій Україною території, буде визначена у бюджеті Пенсійного фонду України на 2024 рік після його затвердження;

лист Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 09.08.2024 №0500-0508-5/80538 направлений на адресу Пенсійного фонду України, в якому просили вирішити питання виділення коштів на фінансування боргів, нарахованих на виконання рішень суду, які набрали законної сили;

лист Пенсійного фонду України від 16.09.2024 №2800-030203-9/55944, направлений на адресу Пенсійного фонду України, в якому зазначено, що згідно з Постановою №1165 пенсійні виплати за минулий період проводяться отримувачам за окремою програмою, передбаченою в бюджеті Пенсійного фонду України на відповідну мету, за рахунок коштів Державного бюджету України на відповідний рік. Повідомлено, що згідно з абзацом третім пункту 4 Порядку №1165 у разі недостатності бюджетних призначень для забезпечення пенсійної виплати за минулий період у передбаченому розмірі, виплата проводиться в сумі, що визначається пропорційно виділеним на пенсійні виплати за минулий період бюджетним призначенням, але не більшій належної до виплати суми, що обліковується;

лист Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 13.09.2024 №0500-0508-5/91595, в якому просили вирішити питання виділення коштів на фінансування боргів, нарахованих на виконання рішень суду, які набрали законної сили;

лист Пенсійного фонду України від 29.09.2024 №2800-030203-9/58701, направлений на адресу Пенсійного фонду України, в якому зазначено, що згідно з Постановою № 1165 пенсійні виплати за минулий період проводяться отримувачам за окремою програмою, передбаченою в бюджеті Пенсійного фонду України на відповідну мету, за рахунок коштів Державного бюджету України на відповідний рік. Водночас повідомляємо, що згідно з абзацом третім пункту 4 Порядку №1165 у разі недостатності бюджетних призначень для забезпечення пенсійної виплати за минулий період у передбаченому розмірі, виплата проводиться в сумі, що визначається пропорційно виділеним на пенсійні виплати за минулий період бюджетним призначенням, але не більшій належної до виплати суми, що обліковується;

лист Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 15.10.2024 №0500-0408-5/100580, направлений на адресу Пенсійного фонду України, в якому просили вирішити питання виділення коштів на фінансування боргів, нарахованих на виконання рішень суду, які набрали законної сили.

В якості додатків до листів Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області до суду надано переліки судових рішень по яких наявні судові контролі, в яких, серед іншого, зазначено справу № 200/2304/23, позивача ОСОБА_1 , загальна сума коштів на фінансування 48327,66 грн.

Від ОСОБА_1 до суду надійшло клопотання про визнання звіту Головного управління пенсійного фонду України в Донецькій області від 04.11.2024року таким що не підтверджує виконання постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2023року в справі №200/2304/23, обгрунтоване тим, що відповідач згідно вимог діючого законодавства, виконуючи вказане рішення суду, повинен був не лише надсилати вимоги та отримувати відповіді від Пенсійного фонду України, як розпорядника коштів вищого рівня, а й вчинити дії спрямовані на своєчасне дотримання норм Постанови № 21-2 щодо внесення змін до помісячного розпису власних доходів, планів доходів і видатків у межах річного обсягу для виконання вказаного рішення суду. На думку заявника, надання відповідачем в якості доказу виконання рішення суду лише відповідей на запити до Пенсійного фонду України, як до розпорядника коштів вищого рівня, щодо надання додаткового фінансування для забезпечення виплати суми заборгованості за рішенням суду не свідчить про виконання ним порядку отримання додаткових коштів, визначеного пунктом 3 Розділу VIII Постанови № 21-2, а саме відповідач не надав суду доказів щодо надіслання не пізніше 20 числа місяця, в якому необхідно було внести зміни до помісячного розпису власних доходів, планів доходів і видатків в межах річного обсягу Пенсійному фонду України проектів довідок змін та пояснення до них.

Вважати що відповідач не виконав всі залежні від нього умови, направлені на виконанння вказаного рішення суду.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та фактам, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно ч. 2, 3 ст. 14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

У рішенні від 30 червня 2009 року №16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз.1 пп.3.2 п.3, абз.2 п.4 мотивувальної частини).

Виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатись як невід`ємна частина судового процесу для цілей ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 19 березня 1997 року у справі Горнсбі проти Греції суд підкреслив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як невід`ємна частина судового розгляду. Здійснення права на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов`язків цивільного характеру було б ілюзорним, якби внутрішня правова система допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося б на шкоду однієї зі сторін (п. 40).

Крім того, у рішеннях Європейського Суду з прав людини у справах Бурдов проти Росії від 07.05.2002 року, Ромашов проти України від 27.07.2004 року, Шаренок проти України від 22.02.2004 року зазначається, що право на судовий захист було б ілюзорним, якби правова система держави дозволяла щоб остаточне зобов`язальне рішення залишалося без дієвим на шкоду одній із сторін; виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має вважатися невід`ємною частиною судового процесу.

Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі Сокур проти України (Sokur v. Ukraine), №29439/02, від 26 квітня 2005 року, та у справі Крищук проти України (Kryshchuk v. Ukraine), №1811/06, від 19 лютого 2009 року).

Відповідно до статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

За приписами частин 1 та 2 статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Суд зазначає, що судовий контроль - це спеціальний вид провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню такої постанови суду та відновленню порушених прав особи-позивача.

З аналізу зазначених норм законодавства слідує, що КАС України регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, визнання протиправними рішень, дій. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови.

Законодавець фактично наділив суд повноваженнями контролю за виконанням того, що для суб`єкта владних повноважень передбачив у своєму рішенні адміністративний суд.

Правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов`язків згідно із судовим рішенням та можливості суб`єкта владних повноважень їх виконати.

Норма статті 382 КАС України не містить застереження, що суд може встановити судовий контроль за виконанням судового рішення лише одночасно з ухваленням останнього.

У випадку ухилення боржника - суб`єкта владних повноважень від виконання судового рішення суд може постановити ухвалу про зобов`язання останнього подати звіт і після постановлення рішення у справі, якщо цього потребують обставини справи.

Верховний Суд у постанові від 20 лютого 2019 року у справі № 806/2143/15 (адміністративне провадження № К/9901/5159/18) звертав увагу, що зазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання або неналежне виконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Крім того, Верховний Суд зазначив, що наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС (ст. 382 КАС України), який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.

Аналогічна правова позиція викладена і в постанові ВС від 03.04.2019 року у справі №820/4261/18.

Суд зазначає, що стаття 382 КАС України регулює порядок застосування судового контролю таким чином, що процесуальна можливість зобов`язання подати звіт існує у суду тільки та виключно на стадії прийняття судового рішення, яким спір вирішується по суті заявлених позовних вимог, оскільки положення ч. 1 ст. 382 КАС України не встановлюють зазначеного обмеження. За змістом вказаної норми права обов`язок подати звіт про виконання судового рішення може встановити суд, який його ухвалив. Таке питання може бути вирішене судом одночасно з прийняттям рішення, так і після завершення розгляду справи.

Верховний Суд у постанові від 04 березня 2020 року у справі №539/3406/17 також не погодився із висновком про те, що ст. 382 КАС України регулює порядок застосування судового контролю таким чином, що процесуальна можливість зобов`язання подати звіт існує у суду тільки та виключно на стадії прийняття судового рішення, яким спір вирішується по суті заявлених позовних вимог. Верховний Суд зазначив, що законодавець у вказаній нормі процесуального кодексу фактично наділив суд повноваженнями контролю за виконанням того, що для суб`єкта владних повноважень передбачив у своєму рішенні адміністративний суд. Такий контроль здійснюється саме після прийняття судового рішення.

З матеріалів справи вбачається, що станом на дату подання відповідачем звіту за судовим рішенням, та його розгляд, рішення суду не було виконано у повному обсязі. Зазначене підтверджується сторонами та звітом поданим Головним управлінням Пенсійного фонду.

З урахуванням обставин справи, характеру спірних правовідносин, предмета та категорії спору, практики правозастосування, що складалася з приводу спорів цієї категорії, зокрема й суду касаційної інстанції, суд дійшов до висновку щодо не підтвердження виконання рішення суду у повному обсязі, оскільки виплату суми пенсії за період з 01 травня 2023 по 31 січня 2024 у сумі 48327,66 грн. здійснено не було.

З пояснень управління вбачається, що для забезпечення виконання рішень суду визначено механізм використання коштів, передбачених у державному бюджеті, та на даний час відсутнє фінансове забезпечення.

Покладені судом зобов`язання на відповідача можуть бути виконані в повному обсязі, в порядку, встановленому чинним законодавством, та в межах повноважень, покладених на Головне управління Пенсійного фонду, після надходження відповідних коштів з Державного бюджету України.

З огляду на вищезазначене, суд доходить висновку, що невиконання судового рішення Головним управлінням Пенсійного фонду в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин.

При цьому суд враховує позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 31 жовтня 2018 року у справі №704/1547/17 про те, що за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту можна, зокрема, встановити новий строк подання звіту. Тобто, суд вправі вжити заходів реагування судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах у формі встановлення нового строку для подачі звіту. Для підтвердження мотивації такого підходу потрібно керуватися абзацом першим підпункту 3.2 пункту 3, абзацу другого пункту 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 30 червня 2009 року №16-рп/2009, де зазначено, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини, а виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової.

З огляду на вищенаведене, необхідно відмовити Головному управлінню Пенсійного фонду України у прийнятті звіту про виконання судового рішення та встановити відповідачу новий строк для подання звіту про виконання вказаного рішення.

Аналогічна правова позиція міститься в ухвалах Верховного Суду від 04 жовтня 2022 року справа №200/3958/19-а, від 14 лютого 2023 року справа №200/3958/19-а, від 04 липня 2023 року справа №200/3958/19-а, від 12 грудня 2023 року справа №200/3958/19-а.

Також, доказів того, що відповідачем щомісяця надається інформація про потребу в бюджетних асигнуваннях з метою виплати заборгованості з дати ухвалення рішення суду та набрання його законної сили (з 21.12.2023 року), матеріалами справи не підтверджуються.

Доводи про неможливість виконання судового рішення в частині виплати сум з огляду на відсутність бюджетних асигнувань на вказані цілі, суд оцінює критично, оскільки як вже зазначалось доказів вчинення всіх можливих заходів для забезпечення реального здійснення виплати позивачу відповідної суми заборгованості відповідач до суду не надав.

Лише посилання на відсутність бюджетного фінансування без вчинення відповідних дій з метою виконання судового рішення в повному обсязі не може бути виправданням з боку Держави невиконання рішення суду та відмови особі у захисті (реалізації) її порушених прав.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, зокрема у пункті 54 Рішення Європейського суду з прав людини, справа Юрій Миколайович Іванов проти України (Заява N 40450/04), звертав увагу, що саме на державу покладено обов`язок дбати про те, щоб остаточні рішення, винесені проти її органів, установ чи підприємств, які перебувають у державній власності або контролюються державою, виконувалися відповідно до вимог Конвенції.

В пункті 40 рішення у справі "Горнсбі проти Греції" Європейський суд з прав людини вказав, що право на суд було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави допускала невиконання остаточного та обов`язкового судового рішення на шкоду одній зі сторін.

Якщо адміністративний (виконавчий) орган відмовляється виконувати, не виконує чи затягує виконання судового рішення, то передбачені статтею 6 гарантії, які забезпечуються стороні на етапі судового розгляду справи, фактично втрачають свій сенс (рішення у справі "Піалопулос та інші проти Греції", пункт 68).

В рішенні у справі "Шмалько проти України" від 20.07.2004 року Європейський Суд з прав людини зауважував, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (п. 43).

У справі Сорінг проти Об`єднаного Королівства від 07.07.1989 Європейський суд визначив, що на державі лежить прямий обов`язок дотримуватися громадянських прав осіб і забезпечувати належне та своєчасне виконання рішення суду, що набрало законної сили. Виконання будь-якого судового рішення є невід`ємною стадією процесу правосуддя, а отже, має відповідати вимогам ст. 6 Конвенції. Поза сумнівом, вирішення справи в суді без невиправданого і необґрунтованого зволікання є запорукою ефективного захисту особою своїх прав. Водночас судовий захист, як і діяльність суду, не може вважатися дієвим, якщо судові рішення не виконуються або виконуються неналежним чином і без контролю суду за їх виконанням, зазначено в Концепції Пункт 1 ст. 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов`язків цивільного характеру.

Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Зазначене свідчить про те, що рішення суду не виконано в повному обсязі, а тому суд вважає за необхідне встановити новий контроль за виконанням рішення суду - шляхом зобов`язання подати до суду звіт про його повне виконання у тримісячний строк з дня набрання ухвалою законної сили.

Керуючись ст. ст. 243, 248, 256, 297, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Відмовити в прийнятті звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про виконання постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2023 року у справі №200/2304/23.

Встановити новий строк для подання боржником - Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області звіту до Донецького окружного адміністративного суду про повне виконання рішення суду, а саме шляхом зобов`язання подати звіт про виконання постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2023 року у справі №200/2304/23 у тримісячний строк з дня набрання ухвалою законної сили.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.О. Аканов