Постанова

від 19.12.2023 по справі 120/9077/23

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/9077/23

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Дончик В.В.

Суддя-доповідач - Сушко О.О.

19 грудня 2023 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сушка О.О.

суддів: Залімського І. Г. Мацького Є.М. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Бердоус Ю. М.,

представника позивача: Мусіровського О.А.,

представника відповідача: Гули А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Липовецької міської ради Вінницького району Вінницької області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2023 року у справі за адміністративним позовом Фермерського господарства "Пума" до Виконавчого комітету Липовецької міської ради Вінницького району Вінницької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_1 про визнання нечинним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

В червні 2023 року позивач звернувся до суду з цим позовом, і просив:

- визнати нечинним та скасувати рішення Виконавчого комітету Липовецької міської ради Вінницького району Вінницької області від 06.07.2022 року №135 «Про затвердження складу комісії та Положення про комісію щодо визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам»;

- зобов`язати Виконавчий комітет Липовецької міської ради Вінницького району Вінницької області опублікувати резолютивну частину рішення суду у виданні, в якому був або мав бути офіційно оприлюднений нормативно-правовий акт, невідкладно після набрання рішенням законної сили.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2023 року позов задоволено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову.

Розглянувши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції, дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що позивач зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців 04.03.1993 року. Основним видом економічної діяльності згідно КВЕД 01.11 є "Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур" та у його власності перебуває нерухоме майно, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 на земельній ділянці комунальної власності з кадастровим номером 0522210110100:01:002:1508 площею 2,5468 га.

Рішенням 76 сесії Липовецької міської ради 7 скликання від 06.10.2020 № 806 надано дозвіл ФГ «Пума», голова Дишкант В.М., на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в користування на умовах оренди земельної ділянки орієнтовною площею до 2,600 га під об?єктом нерухомого майна - приміщення нежитлового будинку «Блок теплих стоянок», із цільовим призначенням 01.13 для іншого сільськогосподарського призначення, яка розташована в АДРЕСА_1 . із земель комунальної власності Липовецької міської ради.

06.07.2022 року Виконавчим комітетом Липовецької міської ради прийнято рішення № 135 «Про затвердження складу комісії та Положення про комісію щодо визначення тa відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам», яким вирішено:

1. Створити комісію щодо визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам на території Липовецької територіальної громади та затвердити її персональний склад.

2. Затвердити Положення про комісію щодо визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам на території Липовецької територіальної громади.

3. Визнати таким, що втратило чинність рішення виконавчого комітету міської ради від 25.07.2019 року № 73 «Про затвердження комісії та Положення про комісію із визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам».

21.02.2023 року Виконавчим комітетом Липовецької міської ради прийнято рішення № 37 «Про затвердження акту комісії щодо визначення та відшкодування розміру збитків власникам землі та землекористувачам нанесених при використанні земельної ділянки ФГ «Пума», згідно якого вирішено, затвердити Акт комісії щодо визначення та відшкодування розміру збитків власникам землі та землекористувачам від 08.11.2022 року, нанесених при використанні ФГ «Пума» в особі голови Дишканта В.М. земельної ділянки площею 2,5468 га, кадастровий номер: 0522210100:01:002:1508, цільове призначення: для іншого сільськогосподарського призначення (01.13), яка розташована по АДРЕСА_1 , з порушенням законодавства без правовстановлюючих документів за період з 01 січня 2021 року по 30 вересня 2022 року включно у сумі 376 561, 25 грн.

Крім того, встановлено, що у власності ОСОБА_1 перебуває нерухоме майно, за адресою: АДРЕСА_2 на території ділянки площею 1,0160 га, кадастровий номер 0522210100:01:001:2168 цільове призначення (11.02) для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної машинобудівної та іншої промисловості.

22.05.2023 року Виконавчим комітетом Липовецької міської ради прийнято рішення № 120 «Про затвердження акту комісії щодо визначення та відшкодування розміру збитків власникам землі та землекористувачам», яким затверджено Акт комісії щодо визначення та відшкодування розміру збитків власникам землі та землекористувачам від 06.04.2023 року, нанесених при використанні ОСОБА_1 земельної ділянки площею 1,0160 га, кадастровий помер 0522210100:01:001:2168 цільове призначення (11.02) для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної машинобудівної та іншої промисловості, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , з порушенням законодавства без правовстановлюючих документів за період з 01.06.2021 року по 31.01.2023 року включно у сумі 193 365,41 грн.

Позивач, вважаючи рішення Виконавчого комітету Липовецької міської ради № 135 Про затвердження складу комісії та Положення про комісію щодо визначення тa відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам протиправним, звернувся з даним позовом до суду.

Суд першої інстанції при ухваленні оскарженого рішення виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог, а відтак наявності підстав для задоволення адміністративного позову.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Так, частиною 1 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено питання, які вирішуються виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради такі питання, до яких, зокрема, належить вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин (пункт 34 ч. 1 ст. 26).

Згідно частин 1, 2, 10 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Відповідно до статті 156 Земельного кодексу України, власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок:

а) вилучення (викупу) сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників для потреб, не пов`язаних із сільськогосподарським і лісогосподарським виробництвом;

б) тимчасового зайняття сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників для інших видів використання;

в) встановлення обмежень щодо використання земельних ділянок;

г) погіршення якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників;

ґ) приведення сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників у непридатний для використання стан;

д) неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Частиною 3 статті 157 Земельного кодексу України передбачено, що Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам затверджений також постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1993 року № 284 (далі - Порядок № 284).

За змістом п. 4 Порядку № 284, розміри збитків визначаються в повному обсязі відповідно до реальної вартості майна на момент заподіяння збитків, проведених витрат на поліпшення якості земель (з урахуванням ринкової або відновної вартості).

Отже, чинним законодавством не надано право органам місцевого самоврядування самостійно встановлювати додаткові критерії для визначення розміру збитків власникам землі і землекористувачам.

Статтею 211 Земельного кодексу України передбачено, що за порушення земельного законодавства настає цивільна, адміністративна або кримінальна відповідальність, а також визначено, за які саме порушення земельного законодавства настає така відповідальність.

Частиною 2 статті 211 Земельного кодексу України передбачено, що законом може бути встановлено відповідальність і за інші порушення земельного законодавства.

Згідно п. 5.1 Положення №135 визначено, що збитки відшкодовуються власникам землі та землекористувачам підприємствами, установами, організаціями та громадянами, що їх заподіяли, за рахунок власних коштів не пізніше місяця після затвердження актів комісій, а при вилученні (викупі) земельних ділянок після прийняття відповідною радою рішення про вилучення (викуп) земельних ділянок у період до видачі документа, що посвідчує право на земельну ділянку підприємства, установи, організації або громадянина.

Пунктом 5.3. Положення №135 передбачено, що розмір збитків при використанні земель без оформлення правовстановлюючого документу, що посвідчує право оренди (користування) земельною ділянкою визначається:

для землевласників, підприємств, установ та організацій, що належать до державної та комунальної власності, громадських організацій інвалідів України, їх підприємств, установ, організацій, релігійних організацій України у розмірі земельного податку, визначеного вимогами розділу XIII Податкового кодексу України;

для інших землекористувачів у розмірі орендної плати, встановленої рішенням міської ради для відповідної категорії землекористувачів на момент фактичного використання земельної ділянки.

Нормами пункту 5.7. Положення №135 встановлено, що збитки відшкодовуються на рахунок власника землі або фактичного землекористувача.

У постанові Верховного Суду від 22.01.2020 року у справі № 638/11790/16-а, на яку посилається позивач у позові, проаналізовано наведені вище норми та аналогічні положення Порядку визначення та відшкодування територіальній громаді в особі Харківської міської ради та зроблено висновок, що чинним на час виникнення спірних правовідносин законодавством було передбачено виключний перелік підстав для відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, в т.ч. у вигляді неодержаного доходу, до якого неодержана орендна плата віднесена не була.

Таким чином, передбачивши оскаржуваним рішенням підставу для відшкодування збитків у вигляді неотриманої орендної плати за користування земельною ділянкою, з порушенням вимог земельного законодавства, відповідач фактично розширив передбачені законом підстави для відповідальності за порушення земельного законодавства, цим самим вийшовши за межі наданих законом повноважень.

Додатковою підставою, якою позивач обґрунтовує свій позов є невідповідність оскаржуваного рішення вимогам Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».

Слід зазначити, що оскаржуване рішення Виконавчого комітету Липовецької міської ради від 06.07.2022 року № 135 «Про затвердження складу комісії та Положення про комісію щодо визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам» за своєю правовою природою має ознаки регуляторного акту, яким змінені норми права, оскільки він розрахований на неодноразове застосування і щодо невизначеного кола осіб, з метою регулювання земельних правовідносин.

Відповідно до підпункту 2 пункту "а" ст. 28 Закону України "Про місцеве самоврядування" до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать: власні (самоврядні) повноваження: встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів на теплову енергію (у тому числі її виробництво, транспортування та постачання), тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення, на інші комунальні послуги (крім тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, тарифів на комунальні послуги, які встановлюються Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг), побутові, транспортні та інші послуги.

Отже, до повноважень Виконавчого комітету Липовецької міської ради не належить розгляд питань регулювання земельних відносин, оскільки такі повноваження віднесено до виключної компетенції Липовецької міської ради.

Частиною 12 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування, які відповідно до закону є регуляторними актами, розробляються, розглядаються, приймаються та оприлюднюються у порядку, встановленому Законом України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".

Відтак, виключно міська рада може приймати нормативні та інші акти у формі рішень у межах повноважень, у тому числі й задля регулювання земельних відносин.

Щодо твердження представника позивача про недотримання Виконавчим комітетом Липовецької міської ради вимог Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" щодо оприлюднення проекту рішення "Про затвердження складу комісії та Положення про комісію щодо визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам", суд зазначає наступне.

За змістом статті 6 Закону № 1160-IV передбачено громадяни, суб`єкти господарювання, їх об`єднання та наукові установи, а також консультативно-дорадчі органи, що створені при органах державної влади та органах місцевого самоврядування і представляють інтереси громадян та суб`єктів господарювання, мають право:

- подавати до регуляторних органів пропозиції про необхідність підготовки проектів регуляторних актів, а також про необхідність їх перегляду;

- у випадках, передбачених законодавством, брати участь у розробці проектів регуляторних актів;

- подавати зауваження та пропозиції щодо оприлюднених проектів регуляторних актів, брати участь у відкритих обговореннях питань, пов`язаних з регуляторною діяльністю;

- бути залученими регуляторними органами до підготовки аналізів регуляторного впливу, експертних висновків щодо регуляторного впливу та виконання заходів з відстеження результативності регуляторних актів;

- самостійно готувати аналіз регуляторного впливу проектів регуляторних актів, розроблених регуляторними органами, відстежувати результативність регуляторних актів, подавати за наслідками цієї діяльності зауваження та пропозиції регуляторним органам або органам, які відповідно до цього Закону на підставі аналізу звітів про відстеження результативності регуляторних актів приймають рішення про необхідність їх перегляду;

- одержувати від регуляторних органів у відповідь на звернення, подані у встановленому законом порядку, інформацію щодо їх регуляторної діяльності.

Статтею 7 Закону № 1160-IV передбачено, що регуляторні органи затверджують плани діяльності з підготовки ними проектів регуляторних актів на наступний календарний рік не пізніше 15 грудня поточного року, якщо інше не встановлено законом.

План діяльності з підготовки проектів регуляторних актів повинен містити визначення видів і назв проектів, цілей їх прийняття, строків підготовки проектів, найменування органів та підрозділів, відповідальних за розроблення проектів регуляторних актів.

Затверджені плани діяльності з підготовки проектів регуляторних актів, а також зміни до них оприлюднюються у спосіб, передбачений статтею 13 цього Закону, не пізніш як у десятиденний строк після їх затвердження.

Якщо регуляторний орган готує або розглядає проект регуляторного акта, який не внесений до затвердженого цим регуляторним органом плану діяльності з підготовки проектів регуляторних актів, цей орган повинен внести відповідні зміни до плану не пізніше десяти робочих днів з дня початку підготовки цього проекту або з дня внесення проекту на розгляд до цього регуляторного органу, але не пізніше дня оприлюднення цього проекту.

Нормами статті 8 Закону № 1160-IV передбачено, що стосовно кожного проекту регуляторного акта його розробником готується аналіз регуляторного впливу.

Аналіз регуляторного впливу готується до оприлюднення проекту регуляторного акта з метою одержання зауважень та пропозицій.

Розробник проекту регуляторного акта при підготовці аналізу регуляторного впливу повинен:

- визначити та проаналізувати проблему, яку пропонується розв`язати шляхом державного регулювання господарських відносин, а також оцінити важливість цієї проблеми;

- обґрунтувати, чому визначена проблема не може бути розв`язана за допомогою ринкових механізмів і потребує державного регулювання;

- обґрунтувати, чому визначена проблема не може бути розв`язана за допомогою діючих регуляторних актів, та розглянути можливість внесення змін до них;

- визначити очікувані результати прийняття запропонованого регуляторного акта, у тому числі здійснити розрахунок очікуваних витрат та вигод суб`єктів господарювання, громадян та держави внаслідок дії регуляторного акта;

- визначити цілі державного регулювання;

- визначити та оцінити усі прийнятні альтернативні способи досягнення встановлених цілей, у тому числі ті з них, які не передбачають безпосереднього державного регулювання господарських відносин;

- аргументувати переваги обраного способу досягнення встановлених цілей;

- описати механізми і заходи, які забезпечать розв`язання визначеної проблеми шляхом прийняття запропонованого регуляторного акта;

- обґрунтувати можливість досягнення встановлених цілей у разі прийняття запропонованого регуляторного акта;

- обґрунтовано довести, що досягнення запропонованим регуляторним актом встановлених цілей є можливим з найменшими витратами для суб`єктів господарювання, громадян та держави;

- обґрунтовано довести, що вигоди, які виникатимуть внаслідок дії запропонованого регуляторного акта, виправдовують відповідні витрати у випадку, якщо витрати та/або вигоди не можуть бути кількісно визначені;

- оцінити можливість впровадження та виконання вимог регуляторного акта залежно від ресурсів, якими розпоряджаються органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи, які повинні впроваджувати або виконувати ці вимоги;

- оцінити ризик впливу зовнішніх чинників на дію запропонованого регуляторного акта;

- обґрунтувати запропонований строк чинності регуляторного акта;

- визначити показники результативності регуляторного акта;

- визначити заходи, за допомогою яких буде здійснюватися відстеження результативності регуляторного акта в разі його прийняття.

Якщо проект регуляторного акта одночасно містить норми, що регулюють господарські відносини або адміністративні відносини між регуляторними органами чи іншими органами державної влади та суб`єктами господарювання, та норми, що регулюють інші суспільні відносини, а також індивідуально-конкретні приписи, то аналіз регуляторного впливу готується лише щодо норм, які регулюють господарські відносини або адміністративні відносини між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб`єктами господарювання.

Згідно ч.1 ст. 9 Закону № 1160-IV кожен проект регуляторного акта оприлюднюється з метою одержання зауважень і пропозицій від фізичних та юридичних осіб, їх об`єднань.

Відповідно до статті 13 Закону № 1160-IV план діяльності регуляторного органу з підготовки проектів регуляторних актів та зміни до нього оприлюднюються шляхом опублікування в друкованих засобах масової інформації цього регуляторного органу, а у разі їх відсутності - у друкованих засобах масової інформації, визначених цим регуляторним органом, та/або шляхом розміщення плану та змін до нього на офіційній сторінці відповідного регуляторного органу в мережі Інтернет.

Повідомлення про оприлюднення проекту регуляторного акта з метою одержання зауважень і пропозицій, проект регуляторного акта та відповідний аналіз регуляторного впливу оприлюднюються шляхом опублікування в друкованих засобах масової інформації розробника цього проекту, а у разі їх відсутності - у друкованих засобах масової інформації, визначених розробником цього проекту, та/або шляхом розміщення на офіційній сторінці розробника проекту регуляторного акта в мережі Інтернет.

Звіт про відстеження результативності регуляторного акта оприлюднюється шляхом опублікування в друкованих засобах масової інформації регуляторного органу, який прийняв цей регуляторний акт, а у разі їх відсутності - у друкованих засобах масової інформації, визначених цим регуляторним органом, та/або шляхом розміщення на офіційній сторінці цього регуляторного органу в мережі Інтернет.

Кожен проект регуляторного акта оприлюднюється з метою одержання зауважень і пропозицій від фізичних та юридичних осіб, їх об`єднань.

Про оприлюднення проекту регуляторного акта з метою одержання зауважень і пропозицій розробник цього проекту повідомляє у спосіб, передбачений статтею 13 цього Закону.

Проект регуляторного акта разом із відповідним аналізом регуляторного впливу оприлюднюється у спосіб, передбачений статтею 13 цього Закону, не пізніше п`яти робочих днів з дня оприлюднення повідомлення про оприлюднення цього проекту регуляторного акта.

Повідомлення про оприлюднення проекту регуляторного акта повинно містити:

- стислий виклад змісту проекту;

- поштову та електронну, за її наявності, адресу розробника проекту та інших органів, до яких відповідно до цього Закону або за ініціативою розробника надсилаються зауваження та пропозиції;

- інформацію про спосіб оприлюднення проекту регуляторного акта та відповідного аналізу регуляторного впливу (назва друкованого засобу масової інформації та/або адреса сторінки в мережі Інтернет, де опубліковано чи розміщено проект регуляторного акта та аналіз регуляторного впливу, або інформація про інший спосіб оприлюднення, передбачений частиною п`ятою статті 13 цього Закону);

- інформацію про строк, протягом якого приймаються зауваження та пропозиції від фізичних та юридичних осіб, їх об`єднань;

- інформацію про спосіб надання фізичними та юридичними особами, їх об`єднаннями зауважень та пропозицій.

Строк, протягом якого від фізичних та юридичних осіб, їх об`єднань приймаються зауваження та пропозиції, встановлюється розробником проекту регуляторного акта і не може бути меншим ніж один місяць та більшим ніж три місяці з дня оприлюднення проекту регуляторного акта та відповідного аналізу регуляторного впливу.

Усі зауваження і пропозиції щодо проекту регуляторного акта та відповідного аналізу регуляторного впливу, одержані протягом встановленого строку, підлягають обов`язковому розгляду розробником цього проекту. За результатами цього розгляду розробник проекту регуляторного акта повністю чи частково враховує одержані зауваження і пропозиції або мотивовано їх відхиляє.

Оприлюднення проекту регуляторного акта з метою одержання зауважень і пропозицій не може бути перешкодою для проведення громадських слухань та будь-яких інших форм відкритих обговорень цього проекту регуляторного акта.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку про те, що оприлюднення регуляторного акта здійснюється з метою одержання зауважень і пропозицій.

При цьому, оприлюдненню підлягають як проект регуляторного акту, так і відповідний аналіз регуляторного впливу - документ, який містить обґрунтування необхідності державного регулювання шляхом прийняття регуляторного акта, аналіз впливу, який справлятиме регуляторний акт на ринкове середовище, забезпечення прав та інтересів суб`єктів господарювання, громадян та держави, а також обґрунтування відповідності проекту регуляторного акта принципам державної регуляторної політики.

З наведеного слідує, що висновок про обов`язковість оприлюднення проекту регуляторного акту і відповідного аналізу регуляторного впливу, що здійснюється з необхідності одержання зауважень і пропозицій від фізичних та юридичних осіб, їх об`єднань, чим, по суті, здійснюється забезпечення публічного обговорення проекту регуляторного акта.

Відтак, проект регуляторного акту має бути оприлюдненим щонайменше як за один місяць до прийняття такого проекту.

Слід зазначити, що в ході судового розгляду справи відповідачем не надано суду належних доказів оприлюднення проекту регуляторного акту і відповідного аналізу регуляторного впливу, оскаржуваного рішення, що додатково свідчить про його нечинність.

Частиною 1 статті 265 КАС України визначено, що резолютивна частина рішення суду про визнання нормативно-правового акта протиправним та нечинним невідкладно публікується відповідачем у виданні, в якому його було офіційно оприлюднено, після набрання рішенням законної сили.

За змістом ч. 3 ст. 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю спростовуються встановленими у справі обставинами.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Липовецької міської ради Вінницького району Вінницької області залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2023 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 21 грудня 2023 року.

Головуючий Сушко О.О. Судді Залімський І. Г. Мацький Є.М.