Постанова

від 28.01.2025 по справі 120/9077/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2025 року

м. Київ

справа №120/9077/23

адміністративне провадження № К/990/44454/23

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Стрелець Т.Г.,

суддів: Стеценка С.Г., Тацій Л.В.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу № 120/9077/23

за позовом Фермерського господарства «Пума» до Виконавчого комітету Липовецької міської ради Вінницького району Вінницької області, третя особа: ОСОБА_1 , про визнання нечинним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Липовецької міської ради Вінницького району Вінницької області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2023 року (суд у складі головуючого судді Дончика В.В.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2023 року (колегія суддів у складі головуючого судді Сушка О.О., суддів: Залімського І. Г., Мацького Є.М.) у справі № 120/9077/23

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2023 року Фермерське господарство «Пума» (далі - позивач, ФГ «Пума») звернулося до суду з позовом до Виконавчого комітету Липовецької міської ради Вінницького району Вінницької області (далі - відповідач), третя особа: ОСОБА_1 , в якому просило:

- визнати нечинним та скасувати рішення Виконавчого комітету Липовецької міської ради Вінницького району Вінницької області від 06 липня 2022 року №135 «Про затвердження складу комісії та Положення про комісію щодо визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам»;

- зобов`язати Виконавчий комітет Липовецької міської ради Вінницького району Вінницької області опублікувати резолютивну частину рішення суду у виданні, в якому був або мав бути офіційно оприлюднений нормативно-правовий акт, невідкладно після набрання рішенням законної сили.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що на офіційному вебсайті відповідача, за посиланням https://lyp.gov.ua/regulyatorna-diyalnist-11-22-37-09-04-2021/ відсутні дані, щодо прийняття Виконавчим комітетом Липовецької міської ради рішення від 06 липня 2022 року № 135 в порядку та спосіб, визначені Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».

Відсутній проект аналізу регуляторного впливу вказаного рішення та висновок Державної регуляторної служби України щодо відповідності останнього вимогам чинного законодавства.

За вказаних обставин, на переконання позивача, вказане рішення є протиправним та таким, що прийняте з порушенням Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1993 року № 284 (далі - Порядок № 284) та Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2023 року, яке залишено без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2023 року, позов задоволено.

Рішення судів попередніх інстанцій мотивовані тим, що оскаржуване рішення Виконавчого комітету Липовецької міської ради за своєю правовою природою має ознаки регуляторного акту, яким змінені норми права, оскільки він розрахований на неодноразове застосування, щодо невизначеного кола осіб, з метою регулювання земельних правовідносин.

Суди дійшли висновку про обов`язковість оприлюднення проекту регуляторного акта і проведення відповідного аналізу регуляторного впливу, що здійснюється з необхідності одержання зауважень і пропозицій від фізичних та юридичних осіб, їх об`єднань, чим, по суті, здійснюється забезпечення публічного обговорення проекту регуляторного акта.

В ході судового розгляду справи відповідачем не надано належних доказів оприлюднення проекту регуляторного акту і відповідного аналізу регуляторного впливу оскаржуваного рішення.

Суди зазначили, що виключно міська рада може приймати нормативні та інші акти у формі рішень у межах повноважень, у тому числі й задля регулювання земельних відносин.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

Не погодившись з судовими рішеннями першої та апеляційної інстанцій, відповідач направив до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2023 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2023 року у справі № 120/9077/23 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Як підстави касаційного оскарження рішень судів першої та апеляційної інстанцій відповідач вказує пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, скаржник зазначає, що при ухваленні оскаржуваних рішень суди не застосували висновки, які викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі №802/2474/17-а, від 11 вересня 2019 року у справі №826/1773/18, від 23 січня 2019 року у справі №822/3345/17, та Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду, зокрема, у постановах від 31 січня 2019 року у справі №524/4970/17, від 21 лютого 2019 року у справі №208/8698/15-а, від 24 квітня 2019 року у справі №521/19088/14-а, від 24 вересня 2019 року у справі №522/13132/15-а, від 23 грудня 2019 року у справі №712/3842/17, від 10 серпня 2023 року у справі №208/976/17, тощо.

На думку скаржника, судами невірно застосовано норми матеріального права, а саме Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».

Вважає, що правові позиції Верховного Суду, на які посилалися суди, не є релевантними до цієї справи та не підлягають застосуванню.

Оскаржуване у цій справі рішення не містить ознак регуляторного акту, оскільки не встановлює, змінює чи скасовує норми права, не містить норм для обов`язковості їх виконання, та не спрямоване на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб`єктами господарювання. Такі правовідносини регулюються загальними нормами права про договір, тобто домовленістю сторін.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28 грудня 2023 року, сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Стрелець Т.Г., суддів Стеценка С.Г., Тацій Л.В.

Ухвалою Верховного Суду від 14 лютого 2024 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою.

Верховний суд ухвалою від 27 січня 2025 року прийняв до провадження вищезазначену касаційну скаргу та призначив до розгляду в письмовому провадженні з 28 січня 2025 року.

Позивач не скористався правом на подання відзиву на касаційну скаргу відповідача.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

ФГ «Пума» зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців 04 березня 1993 року. Основним видом економічної діяльності згідно КВЕД 01.11 є «Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур»; у його власності перебуває нерухоме майно, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 на земельній ділянці комунальної власності з кадастровим номером 0522210110100:01:002:1508 площею 2,5468 га.

Рішенням 76 сесії Липовецької міської ради 7 скликання від 06 жовтня 2020 року № 806 надано дозвіл ФГ «Пума», на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в користування на умовах оренди земельної ділянки орієнтовною площею до 2,600 га під об?єктом нерухомого майна - приміщення нежитлового будинку «Блок теплих стоянок», із цільовим призначенням 01.13 для іншого сільськогосподарського призначення, яка розташована в АДРЕСА_1 . із земель комунальної власності Липовецької міської ради.

06 липня 2022 року Виконавчим комітетом Липовецької міської ради прийнято рішення № 135 «Про затвердження складу комісії та Положення про комісію щодо визначення тa відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам», яким вирішено:

1. Створити комісію щодо визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам на території Липовецької територіальної громади та затвердити її персональний склад.

2. Затвердити Положення про комісію щодо визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам на території Липовецької територіальної громади.

3. Визнати таким, що втратило чинність рішення виконавчого комітету міської ради від 25 липня 2019 року № 73 «Про затвердження комісії та Положення про комісію із визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам».

21 липня 2023 року Виконавчим комітетом Липовецької міської ради прийнято рішення № 37 «Про затвердження акту комісії щодо визначення та відшкодування розміру збитків власникам землі та землекористувачам нанесених при використанні земельної ділянки ФГ «Пума», згідно якого вирішено затвердити Акт комісії щодо визначення та відшкодування розміру збитків власникам землі та землекористувачам від 08 листопада 2022 року, нанесених при використанні ФГ «Пума» в особі голови Дишканта В.М. земельної ділянки площею 2,5468 га, кадастровий номер: 0522210100:01:002:1508, цільове призначення: для іншого сільськогосподарського призначення (01.13), яка розташована по вул. В. Копитка, 64 в м. Липовець, Вінницького району Вінницької області, з порушенням законодавства без правовстановлюючих документів за період з 01 січня 2021 року по 30 вересня 2022 року включно у сумі 376 561, 25 грн.

У свою чергу, у власності ОСОБА_1 перебуває нерухоме майно, за адресою: АДРЕСА_2 на території ділянки площею 1,0160 га, кадастровий номер 0522210100:01:001:2168 цільове призначення (11.02) для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної машинобудівної та іншої промисловості.

22 травня 2023 року Виконавчим комітетом Липовецької міської ради прийнято рішення № 120 «Про затвердження акту комісії щодо визначення та відшкодування розміру збитків власникам землі та землекористувачам», яким затверджено Акт комісії щодо визначення та відшкодування розміру збитків власникам землі та землекористувачам від 06 квітня 2023 року, нанесених при використанні ОСОБА_1 земельної ділянки площею 1,0160 га, кадастровий помер 0522210100:01:001:2168 цільове призначення (11.02) для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної машинобудівної та іншої промисловості, що розташована за адресою: вул. Героїв Майдану 79, м. Липовець, Вінницький район, Вінницька область, з порушенням законодавства без правовстановлюючих документів за період з 01 червня 2021 року по 31 січня 2023 року включно у сумі 193 365,41 грн.

На думку позивача, рішення Виконавчого комітету Липовецької міської ради № 135 «Про затвердження складу комісії та Положення про комісію щодо визначення тa відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам» є протиправним та таким, що винесене з порушенням Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1993 року № 284 та Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.

Повноваження виконавчого комітету місцевої ради у спірних правовідносинах регулюються, зокрема, Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР (далі - Закон № 280/97-ВР) та Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» (далі - Закон № 1160-IV).

Згідно із змісту преамбули Закону № 1160-IV він визначає правові та організаційні засади реалізації державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності.

Статтею 1 Закону № 1160-IV визначено, що регуляторний акт це:

- прийнятий уповноваженим регуляторним органом нормативно-правовий акт, який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб`єктами господарювання;

- прийнятий уповноваженим регуляторним органом інший офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, застосовується неодноразово та щодо невизначеного кола осіб і який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб`єктами господарювання, незалежно від того, чи вважається цей документ відповідно до закону, що регулює відносини у певній сфері, нормативно-правовим актом;

регуляторний орган - Верховна Рада України, Президент України, Кабінет Міністрів України, Національний банк України, Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення, інший державний орган, центральний орган виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцевий орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, а також посадова особа будь-якого із зазначених органів, якщо відповідно до законодавства ця особа має повноваження одноособово приймати регуляторні акти. До регуляторних органів також належать територіальні органи центральних органів виконавчої влади, державні спеціалізовані установи та організації, некомерційні самоврядні організації, які здійснюють керівництво та управління окремими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування, якщо ці органи, установи та організації відповідно до своїх повноважень приймають регуляторні акти;

регуляторна діяльність - діяльність, спрямована на підготовку, прийняття, відстеження результативності та перегляд регуляторних актів, яка здійснюється регуляторними органами, фізичними та юридичними особами, їх об`єднаннями, територіальними громадами в межах, у порядку та у спосіб, що встановлені Конституцією України, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Зі змісту наведених визначень колегія суддів КАС ВС погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що оскаржуване рішення за своєю правовою природою є регуляторним актом.

Отже, враховуючи правову природу оскаржуваного регуляторного акта, його прийняттю мала передувати визначена законом процедура.

Статтею 6 Закону № 1160-IV передбачено, що громадяни, суб`єкти господарювання, їх об`єднання та наукові установи, а також консультативно-дорадчі органи, що створені при органах державної влади та органах місцевого самоврядування і представляють інтереси громадян та суб`єктів господарювання, мають право: подавати до регуляторних органів пропозиції про необхідність підготовки проектів регуляторних актів, а також про необхідність їх перегляду; у випадках, передбачених законодавством, брати участь у розробці проектів регуляторних актів; подавати зауваження та пропозиції щодо оприлюднених проектів регуляторних актів, брати участь у відкритих обговореннях питань, пов`язаних з регуляторною діяльністю; бути залученими регуляторними органами до підготовки аналізів регуляторного впливу, експертних висновків щодо регуляторного впливу та виконання заходів з відстеження результативності регуляторних актів; самостійно готувати аналіз регуляторного впливу проектів регуляторних актів, розроблених регуляторними органами, відстежувати результативність регуляторних актів, подавати за наслідками цієї діяльності зауваження та пропозиції регуляторним органам або органам, які відповідно до цього Закону на підставі аналізу звітів про відстеження результативності регуляторних актів приймають рішення про необхідність їх перегляду; одержувати від регуляторних органів у відповідь на звернення, подані у встановленому законом порядку, інформацію щодо їх регуляторної діяльності.

Відповідно до стаття 7 Закону № 1160-IV регуляторні органи затверджують плани діяльності з підготовки ними проектів регуляторних актів на наступний календарний рік не пізніше 15 грудня поточного року, якщо інше не встановлено законом.

План діяльності з підготовки проектів регуляторних актів повинен містити визначення видів і назв проектів, цілей їх прийняття, строків підготовки проектів, найменування органів та підрозділів, відповідальних за розроблення проектів регуляторних актів.

Затверджені плани діяльності з підготовки проектів регуляторних актів, а також зміни до них оприлюднюються у спосіб, передбачений статтею 13 цього Закону, не пізніш як у десятиденний строк після їх затвердження.

Якщо регуляторний орган готує або розглядає проект регуляторного акта, який не внесений до затвердженого цим регуляторним органом плану діяльності з підготовки проектів регуляторних актів, цей орган повинен внести відповідні зміни до плану не пізніше десяти робочих днів з дня початку підготовки цього проекту або з дня внесення проекту на розгляд до цього регуляторного органу, але не пізніше дня оприлюднення цього проекту.

Статтею 8 Закону № 1160-IV передбачено, що стосовно кожного проекту регуляторного акта його розробником готується аналіз регуляторного впливу.

Аналіз регуляторного впливу готується до оприлюднення проекту регуляторного акта з метою одержання зауважень та пропозицій.

Розробник проекту регуляторного акта при підготовці аналізу регуляторного впливу повинен:

- визначити та проаналізувати проблему, яку пропонується розв`язати шляхом державного регулювання господарських відносин, а також оцінити важливість цієї проблеми;

- обґрунтувати, чому визначена проблема не може бути розв`язана за допомогою ринкових механізмів і потребує державного регулювання; обґрунтувати, чому визначена проблема не може бути розв`язана за допомогою діючих регуляторних актів, та розглянути можливість внесення змін до них;

- визначити очікувані результати прийняття запропонованого регуляторного акта, у тому числі здійснити розрахунок очікуваних витрат та вигод суб`єктів господарювання, громадян та держави внаслідок дії регуляторного акта; визначити цілі державного регулювання;

- визначити та оцінити усі прийнятні альтернативні способи досягнення встановлених цілей, у тому числі ті з них, які не передбачають безпосереднього державного регулювання господарських відносин; аргументувати переваги обраного способу досягнення встановлених цілей;

- описати механізми і заходи, які забезпечать розв`язання визначеної проблеми шляхом прийняття запропонованого регуляторного акта;

- обґрунтувати можливість досягнення встановлених цілей у разі прийняття запропонованого регуляторного акта;

- обґрунтовано довести, що досягнення запропонованим регуляторним актом встановлених цілей є можливим з найменшими витратами для суб`єктів господарювання, громадян та держави; обґрунтовано довести, що вигоди, які виникатимуть внаслідок дії запропонованого регуляторного акта, виправдовують відповідні витрати у випадку, якщо витрати та/або вигоди не можуть бути кількісно визначені;

- оцінити можливість впровадження та виконання вимог регуляторного акта залежно від ресурсів, якими розпоряджаються органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи, які повинні впроваджувати або виконувати ці вимоги;

- оцінити ризик впливу зовнішніх чинників на дію запропонованого регуляторного акта; обґрунтувати запропонований строк чинності регуляторного акта;

- визначити показники результативності регуляторного акта; визначити заходи, за допомогою яких буде здійснюватися відстеження результативності регуляторного акта в разі його прийняття.

Відповідно до статті 9 вказаного Закону кожен проект регуляторного акта оприлюднюється з метою одержання зауважень і пропозицій від фізичних та юридичних осіб, їх об`єднань.

Про оприлюднення проекту регуляторного акта з метою одержання зауважень і пропозицій розробник цього проекту повідомляє у спосіб, передбачений статтею 13 цього Закону.

Проект регуляторного акта разом із відповідним аналізом регуляторного впливу оприлюднюється у спосіб, передбачений статтею 13 цього Закону, не пізніше п`яти робочих днів з дня оприлюднення повідомлення про оприлюднення цього проекту регуляторного акта.

Строк, протягом якого від фізичних та юридичних осіб, їх об`єднань приймаються зауваження та пропозиції, встановлюється розробником проекту регуляторного акта і не може бути меншим ніж один місяць та більшим ніж три місяці з дня оприлюднення проекту регуляторного акта та відповідного аналізу регуляторного впливу.

Усі зауваження і пропозиції щодо проекту регуляторного акта та відповідного аналізу регуляторного впливу, одержані протягом встановленого строку, підлягають обов`язковому розгляду розробником цього проекту. За результатами цього розгляду розробник проекту регуляторного акта повністю чи частково враховує одержані зауваження і пропозиції або мотивовано їх відхиляє.

Оприлюднення проекту регуляторного акта з метою одержання зауважень і пропозицій не може бути перешкодою для проведення громадських слухань та будь-яких інших форм відкритих обговорень цього проекту регуляторного акта.

Так, згідно із нормами статті 13 Закону № 1160-IV план діяльності регуляторного органу з підготовки проектів регуляторних актів та зміни до нього оприлюднюються шляхом опублікування в друкованих засобах масової інформації цього регуляторного органу, а у разі їх відсутності - у друкованих засобах масової інформації, визначених цим регуляторним органом, та/або шляхом розміщення плану та змін до нього на офіційній сторінці відповідного регуляторного органу в мережі Інтернет.

Повідомлення про оприлюднення проекту регуляторного акта з метою одержання зауважень і пропозицій, проект регуляторного акта та відповідний аналіз регуляторного впливу оприлюднюються шляхом опублікування в друкованих засобах масової інформації розробника цього проекту, а у разі їх відсутності - у друкованих засобах масової інформації, визначених розробником цього проекту, та/або шляхом розміщення на офіційній сторінці розробника проекту регуляторного акта в мережі Інтернет.

Звіт про відстеження результативності регуляторного акта оприлюднюється шляхом опублікування в друкованих засобах масової інформації регуляторного органу, який прийняв цей регуляторний акт, а у разі їх відсутності - у друкованих засобах масової інформації, визначених цим регуляторним органом, та/або шляхом розміщення на офіційній сторінці цього регуляторного органу в мережі Інтернет.

Колегія суддів КАС ВС зазначає, що зі змісту наведених правових норм слідує, що оприлюднення проекту регуляторного акта здійснюється з метою одержання зауважень і пропозицій. При цьому, оприлюдненню підлягають як проект регуляторного акту, так і відповідний аналіз регуляторного впливу - документ, який містить обґрунтування необхідності державного регулювання шляхом прийняття регуляторного акта, аналіз впливу, який справлятиме регуляторний акт на ринкове середовище, забезпечення прав та інтересів суб`єктів господарювання, громадян та держави, а також обґрунтування відповідності проекту регуляторного акта принципам державної регуляторної політики.

Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про обов`язковість оприлюднення проекту регуляторного акту і відповідного аналізу регуляторного впливу, що здійснюється з необхідності одержання зауважень і пропозицій від фізичних та юридичних осіб, їх об`єднань, чим, по суті, здійснюється забезпечення публічного обговорення проекту регуляторного акта. Проект регуляторного акту має бути оприлюдненим щонайменше за 1 місяць до прийняття такого проекту.

Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 28 березня 2024 року по справі № 2340/4486/18.

В той же час, суди попередніх інстанцій встановили, що проєкт оскаржуваного рішення не був оприлюднений у встановленому порядку, не здійснювався аналіз регуляторного впливу.

З огляду на викладене колегія суддів КАС ВС погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням процедури прийняття регуляторного акта, встановленої Законом № 1160-IV.

Вказане має наслідком порушення принципу прозорості та врахування думки суб`єктів на яких розповсюджується дія регуляторного акта.

Покликання позивача на висновки, які викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі №802/2474/17-а, від 11 вересня 2019 року у справі №826/1773/18, від 23 січня 2019 року у справі №822/3345/17, та Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду, зокрема, у постановах від 31 січня 2019 року у справі №524/4970/17, від 21 лютого 2019 року у справі №208/8698/15-а, від 24 квітня 2019 року у справі №521/19088/14-а, від 24 вересня 2019 року у справі №522/13132/15-а, від 10 серпня 2023 року у справі №208/976/17 є необґрунтованими, оскільки такі висновки не є релевантними до даної справи.

Предметом розгляду вказаних справ було визнання протиправними і скасування рішень щодо затвердження актів з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам.

У справі, яка переглядається, рішення про затвердження акта щодо визначення та відшкодування розміру збитків власникам землі та землекористувачам нанесених при використанні земельної ділянки, не оскаржується.

Разом з тим, колегія суддів КАС ВС вважає помилковим висновок судів попередніх інстанцій про відсутність у Виконавчого комітету Липовецької міської ради повноважень приймати нормативні та інші акти у формі рішень щодо регулювання земельних відносин, з огляду на наступне.

Пунктом 2 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1993 року № 284 (далі - Порядок № 284, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), передбачено, що розміри збитків визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними (військовими) адміністраціями, виконавчими органами сільських, селищних, міських рад.

Зміст наведеної правової норми підтверджує наявність у виконавчого комітету міської ради повноважень на прийняття рішень, пов`язаних зі створенням комісій, що визначають розмір збитків.

Таким чином, Виконавчий комітет Липовецької міської ради Вінницького району Вінницької області є уповноваженим органом на прийняття оскаржуваного рішення, тому висновки судів попередніх інстанцій у цій частині є помилковими.

Однак, враховуючи порушення відповідачем процедури прийняття рішення від 06 липня 2022 року №135 «Про затвердження складу комісії та Положення про комісію щодо визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам», суди дійшли вірного висновку про необхідність його скасування.

Згідно з частиною першою статті 265 КАС України резолютивна частина рішення суду про визнання нормативно-правового акта протиправним та нечинним невідкладно публікується відповідачем у виданні, в якому його було офіційно оприлюднено, після набрання рішенням законної сили.

Частиною третьою статті 245 КАС України передбачено, що у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

З урахуванням наведених норм, колегія суддів КАС ВС погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про задоволення позовних вимог щодо зобов`язання Виконавчого комітету Липовецької міської ради опублікувати резолютивну частину рішення суду у виданні, в якому був або мав бути офіційно оприлюднений нормативно-правовий акт, невідкладно після набрання рішенням законної сили.

Статтею 351 передбачено, що суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.

З огляду на викладене, висновки судів попередніх інстанцій є правильними, однак враховуючи, що суди неправильно застосували норми матеріального права щодо питання наявності у виконавчого органу повноважень на прийняття оскаржуваного рішення, такі рішення підлягають зміні в їх мотивувальній частині.

Зважаючи на результат касаційного розгляду, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 351, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу Липовецької міської ради Вінницького району Вінницької області задовольнити частково.

Рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2023 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2023 року в адміністративній справі № 120/9077/23 змінити в мотивувальній частині, виклавши їх у редакції цієї постанови, в іншій частині - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Стрелець Т.Г.

Судді Стеценко С.Г.

Тацій Л.В.