Постанова

від 13.12.2023 по справі 460/13808/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2023 рокуЛьвівСправа № 460/13808/23 пров. № А/857/18051/23

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого суддіОбрізко І.М.,

суддівІщук Л.П., Шинкар Т.І.,

за участю секретаря судового засіданняДоморадової Р.В.,

за участю представника позивачаДяденчука А.І.,

за участю представника відповідачаЮхименко Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у місті Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області на ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 27 липня 2023 року з питань забезпечення позову, прийняту суддею Борискіним С.А. у м. Рівному, повний текст складено 27 липня 2023 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс Нафта Груп РВ» до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування розпорядження, зобов`язання вчинити дії,-

встановив:

ТОВ «Альянс Нафта Груп РВ» (далі - ТОВ, позивач) звернулося з позовом до Головного управління ДПС у Рівненській області (далі - ГУ ДПС у Рівненській області, відповідач), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати розпорядження ГУ ДПС в Рівненській області № 80-Р/Л від 25.05.2023 в частині анулювання ліцензій на право роздрібної торгівлі пальним, виданих ТОВ: з реєстраційним номером 17120314202200016, терміном дії з 12.10.2022 до 12.10.2027, адреса місця роздрібної торгівлі пальним: Рівненська область, Рівненський район, село Обарів, вул. Кленова, 16, АЗС; з реєстраційним номером 17100314202200017, терміном дії з 12.10.2022 до 12.10.2027, адреса місця роздрібної торгівлі пальним: Рівненська область, Дубенський район, смт. Млинів, вул. Рівненська, 19, АЗС; з реєстраційним номером 17160314202200018, терміном дії з 12.10.2022 до 12.10.2027, адреса місця роздрібної торгівлі пальним: Рівненська область, м. Рівне, вул. Ґрунтова, 1, АЗС; поновити відповідну інформацію щодо наявності таких ліцензій в Єдиному реєстрі ліцензіатів та місць обігу пального.

Позивач подав заяву про вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії вказаного розпорядження ГУ ДПС в Рівненській області № 80-Р/Л від 25.05.2023, до набрання судовим рішенням у справі законної сили.

Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 27 липня 2023 заяву задоволено. Вжито заходи забезпечення позову шляхом зупинення дії розпорядження ГУ ДПС в Рівненській області № 80-Р/Л від 25.05.2023 в частині анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним, виданої ТОВ з реєстраційним номером 17120314202200016, терміном дії з 12.10.2022 до 12.10.2027, адреса місця роздрібної торгівлі пальним: Рівненська область, Рівненський район, село Обарів, вул. Кленова, 16, АЗС, з відображенням (відновленням) інформації про чинність (дійсність) такої ліцензії в Єдиному реєстрі ліцензіатів та місць обігу пального, до набрання судовим рішенням у справі законної сили; зупинення дії розпорядження № 80-Р/Л від 25.05.2023 в частині анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним, виданої ТОВ з реєстраційним номером 17100314202200017, терміном дії з 12.10.2022 до 12.10.2027, адреса місця роздрібної торгівлі пальним: Рівненська область, Дубенський район, смт. Млинів, вул. Рівненська, 19, АЗС, з відображенням (відновленням) інформації про чинність (дійсність) такої ліцензії в Єдиному реєстрі ліцензіатів та місць обігу пального, до набрання судовим рішенням у справі законної сили; зупинення дії розпорядження № 80-Р/Л від 25.05.2023 в частині анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним, виданої ТОВ з реєстраційним номером 17160314202200018, терміном дії з 12.10.2022 до 12.10.2027, адреса місця роздрібної торгівлі пальним: Рівненська область, м. Рівне, вул. Ґрунтова, 1, АЗС, з відображенням (відновленням) інформації про чинність (дійсність) такої ліцензії в Єдиному реєстрі ліцензіатів та місць обігу пального, до набрання судовим рішенням у справі законної сили.

Суд першої інстанції виходив з того, що у позивача працюють та отримують заробітну плату 9 осіб. Відповідно до розрахункових відомостей працівникам виплачується заробітна плата, за працівників сплачуються податки та збори до бюджету.

Відповідно до наданих договорів ТОВ має зобов`язання з виконання грошових зобов`язань за поставлене паливо перед ТОВ «АМТ-ОІЛ», ТОВ «БІЛАЙТ ГРУП», а також зобов`язання з поставки палива ДП «Рівненський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» та іншим суб`єктам господарювання. Позивач також має зобов`язання з виплати орендної плати за землю перед ФОП ОСОБА_1 , ОСОБА_2 тощо.

Оскільки правомірність винесеного розпорядження буде досліджуватись судом лише під час розгляду справи, тому невжиття заходів забезпечення позову призводить до зупинення господарської діяльності позивача, неможливості виконання взятих на себе зобов`язань, у тому числі, по виплаті заробітної плати працівникам, сплаті податків, зборів та інших обов`язкових платежів.

Суд зазначив, що заявником надано докази неможливості здійснення господарської діяльності на обґрунтування заяви про забезпечення позову та додано копії наказів про прийняття на роботу працівників, надано докази неможливості виконання взятих на себе зобов`язань по договорах оренди земельних ділянок, обладнань, поставки палива та наявності невиконаних грошових зобов`язань.

Також, суд врахував, що відповідно до Порядку віднесення об`єктів до об`єктів критичної інфраструктури, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.10.2020 №1109, діяльність з переробки нафти належить до сектору критичної інфраструктури.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, ГУ ДПС у Рівненській області подало апеляційну скаргу. Вважає, що судом першої інстанції ухвалено рішення із порушенням норм матеріального та процесуального права, неповним з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи.

В обґрунтування апеляційної скарги покликається на те, що доводи позивача, викладені ним у заяві про забезпечення позову, зводяться лише до того, що протягом оскарження спірного розпорядження він буде позбавлений можливості здійснювати діяльність, передбачену анульованою ліцензією, проте не наведено жодних доводів, що у випадку задоволення позову виконання рішення суду буде неможливим або ускладненим.

Отже, наведені позивачем доводи не є свідченням існування очевидних ознак протиправності спірного рішення та очевидної небезпеки заподіяння шкоди його правам та інтересам до прийняття у справі рішення по суті заявлених вимог, або неможливості захисту таких прав та інтересів без і заходів забезпечення позову, або необхідності докласти значних зусиль та витрат для відновлення таких прав та інтересів при виконанні у майбутньому судового рішення, якщо його буде прийнято на користь заявника.

Водночас порушення прав позивача, на що посилається в заяві, є підставою для подання позову, проте не є самостійною і достатньою підставою для застосування заходів забезпечення позову.

Можливе настання негативних наслідків не є беззаперечним доказом для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, адже суд здійснює захист реально порушених прав, а не тих, які ймовірно може бути порушено у майбутньому.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 06 лютого 2019 у справі №826/13306/18 та від 06.12.2022 у справі №140/8745/21.

Для вжиття заходів забезпечення позову необхідні поважні підстави та обґрунтування таких підстав належними доказами (в даному випадку такі відсутні).

У той же час, слід відмітити, що позов не може бути забезпечено таким способом, що фактично підмінює собою судове рішення в справі та вирішує позовні вимоги до розгляду справи по суті.

Вказана позиція викладена у постанові від 28.03.2018 Великої Палати Верховного Суду у справі № 800/521/17.

Просить скасувати ухвалу та винести судове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до наступного.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд в повній мірі дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ТОВ «Альянс Нафта Груп РВ» є суб`єктом господарювання, основним видом діяльності якого є роздрібна торгівля пальним (КВЕД 47.30), додатковим оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами (КВЕД 46.71).

У жовтні 2022 позивач подав до ГУ ДПС у Рівненській області заяви на одержання ліцензій на право роздрібної торгівлі пальним за місцем розташування власного об`єкту господарювання, а саме: Рівненська область, Рівненський район, село Обарів, вул. Кленова, 16, АЗС; Рівненська область, Дубенський район, смт. Млинів, вул. Рівненська, 19, АЗС; Рівненська область, м. Рівне, вул. Ґрунтова, 1, АЗС.

На підставі заяв та доданих до них документів, 11.10.2022 ГУ ДПС у Рівненській області видало товариству ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним, за реєстраційним номером 17120314202200016 терміном дії з 12.10.2022 до 12.10.2027, адреса місця роздрібної торгівлі пальним: Рівненська область, Рівненський район, село Обарів, вул. Кленова, 16, АЗС; за реєстраційним номером 17100314202200017 терміном дії з 12.10.2022 до 12.10.2027, адреса місця роздрібної торгівлі пальним: Рівненська область, Дубенський район, смт. Млинів, вул. Рівненська, 19, АЗС; за реєстраційним номером 17160314202200018 терміном дії з 12.10.2022 до 12.10.2027, адреса місця роздрібної торгівлі пальним: Рівненська область, м. Рівне, вул. Ґрунтова, 1, АЗС.

Листом від 28.04.2023 № 0345/7/99-00-09-01-02-07 Державна податкова служба України повідомила ГУ ДПС у Рівненській області про те, що під час проведення аналізу встановлено видачу 14 ліцензій на право роздрібної торгівлі пальним суб`єктами господарювання, що провадять свою діяльність у Рівненській області, без дотримання вимог Закону № 481.

Частинами першою та другоюстатті 150 КАС Українипередбачено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно з положеннями частини першоїстатті 151 КАС Українипозов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється в безспірному порядку.

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб (частина другастатті 151 КАС України).

В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання (частина шостастатті 154 КАС України).

Тобто, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

При цьому заходи забезпечення мають вживатись лише в межах позовних вимог, бути співмірними з ними, а необхідність їх застосування повинна обґрунтовуватись поважними підставами й підтверджуватись належними доказами. Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд в ухвалі про забезпечення позову повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Також суд має вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав, будуть значними, навести підстави, з яких він дійшов висновку про існування очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, цим рішенням, дією або бездіяльністю до ухвалення рішення у справі.

Слід зазначити, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не можуть вирішуватись ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

Розглядаючи питання щодо наявності підстав для вжиття заходів забезпечення позову, суди повинні також враховувати специфіку правовідносин, стосовно яких виник спір, та їх відповідне законодавче врегулювання, за наслідками аналізу якого можна зробити висновок, чи дійсно застосування заходів забезпечення позову є необхідним у даному конкретному випадку, чи може невжиття таких засобів мати незворотні наслідки.

Наведені праві висновки щодо застосування положеньКАС Україниє сталими та послідовними й підтверджуються, зокрема, у постановах Верховного Суду від 12 жовтня 2023 у справі №300/5005/22 та від 21 вересня 2023 у справі №600/1531/23-а.

При вирішенні питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову суд першої інстанції установив, що відповідно до оспорюваного розпорядження відповідач анулював попередньо видані позивачу ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним.

За визначенням, наведеним у статті 1 Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах та пального» (далі - Закон №481/95-ВР) анулювання ліцензії - позбавлення суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) права на провадження діяльності, зазначеної в ліцензії; ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ державного зразка, який засвідчує право суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку.

Ліцензія анулюється та вважається недійсною з моменту одержання суб`єктом господарювання (у тому числі іноземним суб`єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) письмового розпорядження про її анулювання (стаття 3 Закону №481/95-ВР).

Отже, правильним є висновок суду, що суб`єкт господарювання позбавлений права здійснювати діяльність, зокрема, з роздрібної торгівлі пальним, без відповідної ліцензії.

Колегія суддів зазначає, що для забезпечення позову суд повинен на підставі доказів та з огляду на обставини справи, поведінку учасників переконатися, що загроза ускладнення виконання рішення суду чи ефективного захисту такого права дійсно існує. Загроза повинна бути прямо пов`язана з об`єктом спору та мають бути обґрунтовані підстави вважати, що внаслідок невжиття заходів забезпечення позову настануть обставини, встановлені в пункті 1 частини другоїстатті 150 КАС України.

На виконання наведеного судом встановлено, що позивач дійсно оформив трудові відносини з наступними особами: директор товариства ОСОБА_3 , головний бухгалтер ОСОБА_4 , бухгалтер ОСОБА_5 та оператори заправних станцій ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , що підтверджується копіями наказів про призначення/прийняття на роботу, відомостями про суми нарахованого доходу, відомостями про нарахування заробітної плати.

Судом першої інстанції вірно взято до уваги, що відповідно до наданих договорів ТОВ має зобов`язання з виконання грошових зобов`язань за поставлене паливо перед ТОВ «АМТ-ОІЛ», ТОВ «БІЛАЙТ ГРУП», а також зобов`язання з поставки палива ДП «Рівненський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» та іншим суб`єктам господарювання. Позивач також має зобов`язання з виплати орендної плати за землю перед ФОП ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , тощо.

За наслідками оцінки наведених позивачем доводів та доказів, наданих на їх підтвердження, колегія суддів приходить до висновку про існування підстав, визначених пунктом 1 частини другоїстатті 150 КАС України, для вжиття заходів забезпечення позову, оскільки анулювання ліцензій на право роздрібної торгівлі пальним з моменту її отримання суб`єктом господарювання позбавляє його права на подальше здійснення такої діяльності, та може призвести до ухвалення судом рішення по суті спору до розриву відповідних господарських зв`язків, вивільнення працівників, що матиме наслідком утруднення або неможливість відновлення господарської діяльності взагалі у випадку ухвалення позитивного рішення суду.

Зазначене відповідає позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 21 вересня 2023 у справі №600/1531/23-а.

Згідно із Рекомендаціями №R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Ради Європи 13.09.1989, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акта.

Тобто, інститут забезпечення позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.

При цьому заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами, що відповідає висновку Верховного Суду, викладеному у постанові від 22 серпня 2023 у справі № 120/10662/22.

Суд першої інстанції обґрунтовано вважав, що обраний заявником спосіб забезпечення адміністративного позову відповідає його предмету та, водночас, вжиття таких заходів не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямоване лише на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті заявлених вимог.

Колегія суддів зазначає, що в даному випадку вжиття заходів забезпечення позову є тимчасовим заходом, спрямованим на забезпечення виконання судового рішення, не є вирішенням спору по суті, на що помилково вказує скаржник, і не свідчить про неправомірність висновку контролюючого органу про наявність підстав для анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним.

Правомірність вжиття судами заходів забезпечення позову у цій категорії спорів вже була предметом розгляду Верховного Суду, який у постановах від 14 грудня 2021 (справа №240/16920/21), від 15 квітня 2022 (справа №440/6755/21), від 13 липня 2022 (справа №240/26736/21) дійшов висновків, аналогічних до викладених колегією суддів у даній справі.

Суд враховує також правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену в рішенні від 15 листопада 2007 по справі «Бендерський проти України», в якому Суд зазначив, що судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються.

Апеляційний суд відхиляє решту доводів апелянта, які наведені у поданій апеляційній скарзі, оскільки такі на правильність висновків суду не впливають, а, відтак, не можуть покладатися в основу скасування чи зміни оскарженого судового рішення.

Отже, доводи апеляційної скарги дають підстави для висновку про правильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до правильного вирішення справи (питання).

Керуючись ст.ст. 308,315,316,321,322, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

постановив:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області залишити без задоволення, ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 27 липня 2023 року з питань забезпечення позову у справі №460/13808/23 без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя І. М. Обрізко судді Л. П. Іщук Л. П. Іщук Повне судове рішення складено 20.12.2023.