Постанова

від 20.12.2023 по справі 816/2215/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2023 року

м. Київ

справа № 816/2215/18

касаційне провадження № К/9901/69466/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Бившевої Л.І.,

суддів: Юрченко В.П., Хохуляка В.В.,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Полтавської митниці ДФС на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 28.08.2018 (суддя - Алєксєєва Н.Ю.) та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.11.2018 (головуючий суддя - Подобайло З.Г., судді - Старосуд М.І., Григоров А.М.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фабрика рукавних фільтрів" до Полтавської митниця ДФС про визнання протиправним та скасування рішення,

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фабрика рукавних фільтрів" (далі - Товариство, позивач, платник) звернулось до суду із позовом до Полтавської митниця ДФС (далі - відповідач, Митниця, митний орган), в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 24.01.2018 №UA806000/2018/000008/2.

В обґрунтування зазначених позовних вимог Товариство послалося на протиправність прийняття митним органом оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів, оскільки, ним під час митного оформлення товару разом з поданням митної декларації №UА806050/2018/100762 були подані документи, які чітко ідентифікували товар, містили об`єктивні та достовірні дані, які піддавалися обчисленню, підтверджували ціну товарів, що підлягала сплаті позивачем на користь продавця, тобто, підтверджували митну вартість товарів за ціною договору, тому відповідач не мав законних підстав для коригування митної вартості із застосуванням резервного методу.

Полтавський окружний адміністративний суд рішенням від 28.08.2018, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.11.2018, позов задовольнив: визнав протиправним та скасував рішення Митниці про коригування митної вартості товарів від 24.01.2018 №UA806000/2018/000008/2.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили із надання позивачем митному органу всіх, передбачених чинним законодавством документів, необхідних для підтвердження митної вартості товару. Надані відповідачу при митному оформленні товару відомості про визначення митної вартості товару базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних і піддаються обчисленню, відтак, висновок відповідача про коригування митної вартості є протиправним та підлягає скасуванню.

Митниця, не погодившись з прийнятими судовими рішеннями, звернулося до суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати судові рішення попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами норм матеріального і процесуального права, неповне з`ясування обставин справи. Стверджує про наявність розбіжностей у документах, які підтверджують числові значення складових митної вартості. Посилається на відсутність (виокремлення) відомостей щодо вартості пакування під час здійснення контролю, відомостей про віднесення витрат в якості плати експедитору за надані послуги до витрат понесених під час транспортування товар. Скаржник доводить, що на час здійснення митного оформлення товару, позивач володів повною інформацією про понесені транспортні витрати, але до митного контролю ці документи позивачем не надавались. Вважає, що плата експедитору повинна була враховуватись та додаватись до понесених транспортних витрат.

В касаційній скарзі не вказано, в чому саме полягає неправильне застосування судами норм матеріального права, митний орган фактично викладає обставини, якими він керувався під час прийняття оскаржуваного рішення.

Позивач відзив (заперечення) на касаційну скаргу не надав суду, що не перешкоджає її розгляду.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 28.12.2018 відкрив провадження за касаційною скаргою та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 19.12.2023 прийняв касаційну скаргу до провадження та призначив справу до касаційного розгляду в попередньому судовому засіданні на 20.12.2023.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Як установлено судами попередніх інстанцій, між Товариством (покупець) та Shanghai Everspring Filtration Technology Co., Ltd., China (продавець) укладений контракт купівлі-продажу від 09.02.2017 №03 (далі - Контракт), предметом якого є придбання товару.

Згідно зі специфікацією від 30.11.2017 №13 до Контракту поставка товару проводиться відповідно до правил Інкотермс 2010, на умовах поставки товару: FOB Шанхай, Китай. Вартість упаковки, маркування, транспортування до порту навантаження, навантаження на борт морського судна включена до ціни товару.

Товариством 24.01.2018 подано до Митниці митну декларацію №UA806050/2018/100739 на товар: повсть неткана голкопробивна, технічного призначення (поліефірна повсть 550г/м2, склад матеріалу та каркасу: 100% поліефір, поверхнева щільність 550+- 5% г/м2, ширина 2,15 м, робоча температура 150 град) в кількості 11000 кг; фільтрувальна тканина (поліпропіленова фільтрувальна тканина арт. 840-1, склад: 100% поліпропілен, поверхнева щільність 440+- 5% г/м2, саржеве переплетіння, ширина 1,0 м, повітря проникливість 53+- 5% л/м2*с при 200 Па, робоча температура 90 град. С); поліефірна фільтрувальна тканина 3600, вага нетто 903 кг; повсть неткана голкопробивна, технічного призначення (поліпропіленова повсть для фільтрації частинок розміром 5 мікрон, склад матеріалу: 100% поліпропілен, без каркасу, поверхнева щільність 420+- 5% г/м2, ширина 1,80 м, робоча температура 90 град. С, обробка: опалювання, повсть не дубльована, не має просочення та покриття, в кількості 120 кг.

Для митного оформлення платником подано до Митниці наступні документи: Контракт, додатки до контракту від 30.11.2017 №21, №22, сертифікат якості від 20.12.2017, пакувальний лист від 06.12.217 №ES171130020НС, рахунок-фактуру від 06.12.2017 №ES171130020НС, коносамент №WMS17120594А, автотранспортну накладну від 22.01.2018 №2973/1, сертифікат про походження товару від 10.01.2018 №18С3100А5028/00002, рахунок від 22.01.2018 №181, сертифікат від 15.12.2017 №39 до договору страхування від 31.08.2016 №6020215160.16, рахунок-фактуру від 15.12.2017 №6015-12258.12.17, договір комісії від 01.02.2017 №004, договір транспортного експедирування від 24.03.2014 №24.03.2014/55ОД, лист ДФС від 07.07.2017 №1634/99-99-18-03-01, митну декларацію країни відправника від 11.12.2017 №2231201700033910287.

Під час митного оформлення товару ввезеного на територію України згідно з Контрактом заявлено митну вартість товару за основним методом, тобто за ціною договору, що відображено платником у подані митній декларації.

У подальшому платником отримано картку відмови у митному оформленні (випуску) товарів №UA806050/2018/00032 з причин порушення позивачем вимог статей 52, 58, 64 Митного кодексу України в частині заявлення митної вартості товару, а також оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів

В рішенні про коригування митної вартості від 24.01.2018 №UA806000/2018/000008/2 митним органом визначено митну вартість товару за резервним методом відповідно до статті 64 Митного кодексу України. При цьому за основу визначення митної вартості товару №1 (повсть неткана голкопробивна) взята митна декларація від 06.06.2017 №UA806050/2017/105840 із визначеною митною вартістю 3,127 доларів США за кг; за основу визначення митної вартості товару №2 (фільтрувальна тканина) взята митна декларація від 27.11.2017 №UA125200/2017/614303 із визначеною митною вартістю 3,7697 доларів США за кг.

Вищезазначене рішення про коригування митної вартості обґрунтовано тим, що коригування митної вартості товару здійснено відповідно до положень статті 55 Митного кодексу України у зв`язку із виявленою розбіжністю та неповнотою відомостей про митну вартість товару у документах, що підтверджують митну вартість товару. В результаті контролю правильності визначення митної вартості товарів відповідачем встановлено, що документи, які підтверджують заявлену митну вартість, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, а саме:

відповідно до умов контракту в ціну товару включено вартість тари та пакування, однак, відсутні документи в яких було б виділено дану складову, що унеможливлює перевірити складові митної вартості (неможливість виділення із заявленої ціни товару вартості його упаковки не дає можливість перевірити й оцінити фактурну (дійсну) вартість товару, а також установити фактичний розмір витрат на упаковку, з урахуванням яких сформовано митну вартість оцінюваного товару);

відсутні транспортні документи, відповідно до договору про перевезення №24.03.2014/55ОД, а саме: заявка на перевезення.

Наявна у митного органу інформація щодо митної вартості імпортованих товарів призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості. Так, рівень заявленої декларантом митної вартості товару №1 становить 2,7072 за кг, а рівень митної вартості товарів оформлених за митною декларацією від 06.06.2017 №UA806050/2017/105840, що визнана митним органом, становить 3,127 доларів за кілограм, рівень заявленої декларантом митної вартості товару №2 становить 3,2999 за кілограм, а рівень митної вартості товарів, оформлених за митною декларацією від 27.11.2017 №UA125200/2017/614303, що визнана митним органом, становить 3,7697 доларів за кілограм.

На підставі наведеного відповідач дійшов висновку, що метод визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, відповідно до частини другої статті 58 Митного кодексу України не може бути прийнятий у зв`язку з тим, що використані декларантом відомості не підтверджені документально (документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, не містять всіх необхідних відомостей та містять розбіжності). Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів не може бути прийнятий у зв`язку із відсутністю даних щодо вартості операцій з аналогічними товарами, скоригованими відповідно до комерційних умов поставки та партії товару (кількості). Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів не може бути прийнятий у зв`язку з відсутністю даних щодо вартості операцій з подібними (аналогічними) товарами, скоригованими відповідно до комерційних умов поставки та партії товару (кількості). Метод визначення митної вартості на основі віднімання вартості не може бути використаний у зв`язку з відсутністю даних, необхідних для проведення розрахунків. Метод визначення митної вартості на основі додавання вартості не може бути використаний у зв`язку з відсутністю даних, необхідних для проведення розрахунків. Тому, митну вартість товару, що імпортується, скориговано із застосуванням резервного методу відповідно до статті 64 Митного кодексу України, що ґрунтується на митних деклараціях від 06.06.2017 №UA806050/2017/105840, від 27.11.2017 №UA125200/2017/614303, які було визнано митним органом.

24.01.2018 митним органом здійснено митне оформлення вищевказаних товарів на підставі поданої позивачем митної декларації № UA806050/2018/100762 із врахуванням рішення про коригування митної вартості товарів від 24.01.2018 №UA806000/2018/000008/2.

Відносини, з приводу яких виник даний спір, регулюються Митним кодексом України.

Відповідно до статей 49, 50 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Згідно з частиною першою статті 51, частиною першою статті 52 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Як встановлено частиною другою статті 52 Митного кодексу України, декларант зобов`язаний: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно з частинами першою, другою статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина 5 статті 53 Митного кодексу України).

З аналізу наведених норм вбачається, що положення статті 53 Митного кодексу України містять вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Дана норма кореспондується з положеннями статті 318 Митного кодексу України, якою встановлено, що митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Відповідно до частини третьої статті 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Згідно зі статтею 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Частиною п`ятою статті 54 Митного кодексу України передбачено право митного органу з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

За правилами частини шостої статті 54 Митного Кодексу України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно з частиною першою статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом, та обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування (пункти 2, 5 частини другої статті 55 Митного Кодексу України).

Зазначені положення зобов`язують митницю у рішенні про коригування митної вартості зазначати конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Статтею 57 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 (визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів) і 60 (визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 (визначення митної вартості на основі віднімання вартості) Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 (визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Частинами другою та третьою статті 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.

Відповідно до частин четвертої п`ятої статті 58 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, позивач придбав товар у продавця на умовах FOB Шанхай, Китай (Інкотермс 2010), тобто, продавець повинен поставити товар на борт судна, номінованого покупцем в зазначеному порту відвантаження, а витрати на перевезення зазначеного товару в порт розвантаження та всі інші зобов`язання після перетину товаром борту судна бере на себе покупець. Продавець зобов`язаний за власний рахунок забезпечити пакування товару, необхідне для перевезення товару (за винятком випадків, коли в даній галузі торгівлі прийнято звичайно відвантажувати товари з такими ж характеристиками, що обумовлені договором, без упаковки), Пакування здійснюється в тій мірі, в якій обставини, що стосуються транспортування (наприклад, засоби перевезення, місце призначення), були повідомлені продавцю до укладення договору купівлі-продажу. Упаковка повинна містити належне маркування.

Згідно з додатком №21 до Контракту вартість упаковки, маркування, транспортування до порту навантаження, навантаження на борт морського судна включена до ціни товару.

Оскільки, як установлено судами попередніх інстанцій, поставка спірного товару була здійснена у тарі постачальника товару, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, що її вартість також входить у ціну товару і митним органом під час митного оформлення товару не враховані умови поставки товару.

Судами обґрунтовано відхилені посилання відповідача на неподання декларантом транспортних документів, оскільки, як установлено судами першої та апеляційної інстанцій, до митного оформлення позивачем подано: транспортний (перевізний) документ - товарно-транспортну накладну від 22.01.2018 № 2973/1, а також документи, що містили відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів: договір транспортного експедирування №24.03.2014/55ОД від 24.03.2014, укладений між позивачем і ТОВ "Таніт" (виконавець), довідку про транспортні витрати від 22.01.2018, видану ТОВ "Таніт", рахунок №181 від 22.01.2018.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, позивачем надано відповідачу для митного оформлення імпортованого товару документи, що передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України. Подані документи містили достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами частин четвертої п`ятої статті 58 Митного кодексу України.

Ураховуючи встановлені судом обставини та наведені норми чинного законодавства, Верховний Суд дійшов до висновку, що судами попередніх інстанцій обґрунтовано відзначено про надання позивачем митниці належного та достатнього пакету документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару за основним методом, відповідачем не підтверджено належними доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар, правильність визначення митної вартості позивачем за основним методом відповідачем не спростована, наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.

У зв`язку з цим суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про задоволення позовних вимог та скасування оскаржуваного рішення митниці про коригування митної вартості та картки відмови.

З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Полтавської митниці ДФС залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 28.08.2018 та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.11.2018 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

СуддіЛ.І. Бившева В.П. Юрченко В.В. Хохуляк