Постанова

від 22.11.2018 по справі 816/2215/18

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2018 р. м. ХарківСправа № 816/2215/18 Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Подобайло З.Г.

суддів: Старосуда М.І. , Григорова А.М.

за участю секретаря судового засідання Ткаченко А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Полтавської митниці ДФС на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 28.08.2018, суддя Н.Ю. Алєксєєва, м. Полтава, повний текст складено 31.08.18 по справі № 816/2215/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фабрика рукавних фільтрів"

до Полтавської митниці ДФС

про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фабрика рукавних фільтрів" звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Полтавської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 24.01.2018 №UA806000/2018/000008/2.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 28.08.2018р. адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фабрика рукавних фільтрів" задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Полтавської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 24 січня 2018 року №UA806000/2018/000008/2. Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фабрика рукавних фільтрів" судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 762,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Полтавської митниці ДФС.

Полтавська митниця ДФС, не погодившись з рішенням суду , подала апеляційну скаргу , вважає , що рішення про коригування митної вартості товарів від 24.01.2018 № UA806000/2018/000008/2 прийняте відповідно до вимог чинного митного законодавства та заперечує проти визнання його протиправним та скасування, як того вимагає позивач. Посилається на відсутність (виокремлення) відомостей щодо вартості пакування під час здійснення контролю , відомостей про віднесення витрат в якості плати експедитору за надані послуги до витрат понесених під час транспортування товар. Крім того, акцентувалась увага суду, що на час здійснення митного оформлення позивач володів повною інформацією про понесені транспортні витрати та у нього були наявні попередня заявка № 12 від 13.12.2017 та заявка № 12 від 22.01.2018 до договору транспортного експедирування, але до митного контролю ці документи позивачем не надавались. Вважає , що Полтавською митницею ДФС під час розгляду справи зосереджувалась увага суду на вказаній вище обставині та підкреслювалось, що плата експедитору у даному випадку повинна була враховуватись та додаватись до понесених транспортних витрат. Просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 28.08.2018 у справі № 816/2215/18 , ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фабрика рукавних фільтрів" вважає , що рішення суду першої інстанції винесене з урахуванням повного, всебічного та об'єктивного дослідження доказів, а апеляційна скарга не підлягає задоволенню, посилання відповідача на раніше визнану вартість товару є необґрунтованими. В ході розгляду справи належними доказами не спростовано твердження позивача, що надані в сукупності документи фактично підтверджують контрактну ціну імпортованого товару та правильність визначення за вказаною ціною його митної вартості. Просить суд апеляційної інстанції апеляційну скаргу залишиш без задоволення , рішення Полтавського окружного адміністративного суду 28.08.2018 р. залишити без змін.

Апеляційна скарга розглядається у судовому засіданні згідно приписів ст. 229 КАС України.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає , виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції , що 09.02.2017 ТОВ "Фабрика рукавних фільтрів" укладений з Shanghai Everspring Filtration Technology Co., Ltd., China контракт купівлі-продажу № 03. Згідно із підпунктом 1.1 цього контракту продавець зобов'язується виготовити та поставити у власність покупця, а покупець оплатити та прийняти товар у порядку і на умовах, передбачених у додатках до даного контракту.

Згідно специфікації №13 від 30.11.2017 до контракту № 03 від 09.02.2017 поставка товару проводиться відповідно до правил Інкотермс 2010, на умовах поставки товару: FOB Шанхай, Китай. Вартість упаковки, маркування, транспортування до порту навантаження, навантаження на борт морського судна включена до ціни товару .

24.01.2018 ТОВ "Фабрика рукавних фільтрів" подано до Полтавської митниці ДФС митну декларацію №UA806050/2018/100739 на товар: - повсть неткана голкопробивна, технічного призначення: - поліефірна повсть 550г/м2, склад матеріалу та каркасу: 100% поліефір, поверхнева щільність 550+- 5% г/м2, ширина 2,15 м. робоча температура 150 град. В кількості 11000 кг. (вага нетто); -фільтрувальна тканина- поліпропіленова фільтрувальна тканина арт. 840-1. Склад: 100% поліпропілен, поверхнева щільність 440+- 5% г/м2, саржеве переплетіння, ширина 1,0 м, повітря проникливість 53+- 5% л/м2*с при 200 Па, робоча температура 90 град. С.-поліефірна фільтрувальна тканина 3600. Вага нетто 903 кг; - повсть неткана голкопробивна, технічного призначення: - поліпропіленова повсть для фільтрації частинок розміром 5 мікрон. Склад матеріалу: 100% поліпропілен, без каркасу. Поверхнева щільність 420+- 5% г/м2, ширина 1,80 м. робоча температура 90 град. С. Обробка: опалювання. Повсть не дубльована, не має просочення та покриття. В кількості 120 кг. (вага нетто).

Для митного оформлення подано наступні документи: контракт №03 від 09.02.2017, додатки до контракту №21 та №22 від 30.11.2017, сертифікат якості від 20.12.2017, пакувальний лист від 06.12.217 №ES171130020НС, рахунок-фактуру від 06.12.2017 №ES171130020НС, коносамент №WMS17120594А, автотранспортну накладну №2973/1 від 22.01.2018, сертифікат про походження товару №18С3100А5028/00002 від 10.01.2018, рахунок від 22.01.2018 №181, сертифікат №39від 15.12.2017 до договору страхування №6020215160.16 від 31.08.2016, рахунок-фактуру №6015-12258.12.17 від 15.12.2017, договір комісії №004 від 01.02.2017, договір №24.03.2014/55ОД транспортного екпедирування від 24.03.2014, лист ДФС №1634/99-99-18-03-01 від 07.07.2017, митну декларацію країни відправника №2231201700033910287 від 11.12.2017.

Під час митного оформлення товару ввезеного на територію України згідно з контрактом від 09.02.2017 №03, укладеним з Shanghai Everspring Filtration Technology Co., Ltd., China, заявлено митну вартість товару за основним методом, тобто за ціною договору, що відображено у МД №UA806050/2018/100739 (графа 42 митної декларації).

Далі ТОВ "Фабрика рукавних фільтрів" отримано картку відмови у митному оформленні (випуску) товарів №UA806050/2018/00032 з причин порушення позивачем вимог ст. 52, 58, 64 Митного кодексу України в частині заявлення митної вартості товару, а також рішення від 24.01.2018 № №UA806000/2018/000008/2 про коригування митної вартості товарів:

1. Повсть неткана голкопробивна, технічного призначення: - Поліефірна повсть 550 г/м2, склад матеріалу та каркасу: 100% поліефір, поверхнева щільність 550+-5% г/м2, ширина 2,15 м. Робоча температура 150 град.С. за кодом 5602109000 згідно з УКТЗЕД, країна походження Китайська Народна Республіка;

2. Фільтрувальна тканина: поліпропіленова фільтрувальна тканина арт.840-1. Склад: 100% поліпропілен, поверхнева щільність 440+-5% г/м2, саржеве переплетіння, ширина 1,0 м, повітря проникливість 53+-5% л/м2*с при 200 Па, робоча температура 90 град. С. Тканина має просочення, не дубльована, не має покриття, без обробки , за кодом 5911909090 згідно з УКТЗЕД, країна походження Китайська Народна Республіка.

В рішенні про коригування митної вартості від 24.01.2018 № №UA806000/2018/000008/2 митним органом визначено митну вартість товару за резервним методом згідно ст. 64 МК України. При цьому за основу визначення митної вартості товару №1 взята митна декларація від 06.06.217 № UA806050/2017/105840 із визначеною митною вартістю 3,127 доларів США за кг.; за основу визначення митної вартості товару №2 взята митна декларація від 27.11.217 № UA125200/2017/614303 із визначеною митною вартістю 3,7697 доларів США за кг.

Вищевказане рішення про коригування митної вартості обґрунтовано тим, що коригування митної вартості товару здійснено відповідно до положень ст. 55 МК України у зв'язку із виявленою розбіжністю та неповнотою відомостей про митну вартість товару у документах, що підтверджують митну вартість товару. В результаті контролю правильності визначення митної вартості товарів відповідачем встановлено, що документи, які підтверджують заявлену митну вартість, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, а саме:

- відповідно до умов контракту в ціну товару включено вартість тари та пакування, однак відсутні документи в яких було б виділено дану складову, що унеможливлює перевірити складові митної вартості (неможливість виділення із заявленої ціни товару вартості його упаковки не дає можливість перевірити й оцінити фактурну (дійсну) вартість товару, а також установити фактичний розмір витрат на упаковку , з урахуванням яких їло сформовано митну вартість оцінюваного товару);

- відсутні транспортні документи, відповідно до договору про перевезення №24.03.2014/55ОД, а саме: заявка на перевезення.

Наявна у митного органу інформація щодо митної вартості імпортованих товарів призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості. Так, рівень заявленої декларантом митної вартості товару № 1 становить 2,7072 за кг, а рівень митної вартості товарів оформлених за МД від 06.06.2017 №UA806050/2017/105840, що визнана митним органом, становить 3,127 доларів за кг., рівень заявленої декларантом митної вартості товару №2 становить 3,2999 за кілограм, а рівень митної вартості товарів, оформлених за МД від 27.11.2017 №UA125200/2017/614303, що визнана митним органом, становить 3,7697 доларів за кг.

На підставі наведеного відповідач дійшов висновку, що метод визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, відповідно до ч. 2 ст. 58 МК України не може бути прийнятий у зв'язку з тим, що використані декларантом відомості не підтверджені документально (документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, не містять всіх необхідних відомостей та містять розбіжності). Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів не може бути прийнятий у зв'язку із відсутністю даних щодо вартості операцій з аналогічними товарами, скоригованими відповідно до комерційних умов поставки та партії товару (кількості). Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів не може бути прийнятий у зв'язку з відсутністю даних щодо вартості операцій з подібними (аналогічними) товарами, скоригованими відповідно до комерційних умов поставки та партії товару (кількості). Метод визначення митної вартості на основі віднімання вартості не може бути використаний у зв'язку з відсутністю даних, необхідних для проведення розрахунків. Метод визначення митної вартості на основі додавання вартості не може бути використаний у зв'язку з відсутністю даних, необхідних для проведення розрахунків. Тому, митну вартість товару, що імпортується, скориговано із застосуванням резервного методу відповідно до ст. 64 МК України, що ґрунтується на МД від 06.06.2017 №UA806050/2017/105840 та від 27.11.2017 №UA125200/2017/614303, які було визнано митним органом.

24.01.218 митницею здійснено митне оформлення вищевказаних товарів на підставі поданої позивачем митної декларації № UA806050/2018/100762 із врахуванням рішення про коригування митної вартості товарів від 24.01.2018 № №UA806000/2018/000008/2.

Не погоджуючись із рішенням про коригування митної вартості від 24.01.2018 № №UA806000/2018/000008/2, позивач звернувся із даним позовом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги , суд першої інстанції виходив з того, що при прийнятті оскарженого рішення про коригування митної вартості товарів суб'єкт владних повноважень діяв всупереч встановленому законом порядку, необґрунтовано, упереджено, без з'ясування необхідних обставин, що мали значення для прийняття рішення, без дотримання необхідного балансу між несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких спрямовано це рішення, чим порушив законні інтереси позивача.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог , виходячи з наступного.

Порядок та методи визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, встановлені розділом ІІІ Митного кодексу України і базуються на положеннях Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ 1947).

Статтею 17 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі закріплено право митних адміністрацій переконатися в правдивості або точності будь-якої заяви, документа або декларації, наданих для цілей митної оцінки та оцінка ввезеного товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості ввезеного товару або вартості аналогічного товару.

Під дійсною вартістю розуміється ціна, за якою такий або аналогічний товар продається або пропускається для продажу при нормальній ході торгівлі в умовах вільної конкуренції.

Відповідно до ч. 1 ст. 54 Митного Кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (ч. 2 ст. 54 Митного Кодексу України).

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (ч. 3 ст. 54 Митного Кодексу України).

Відповідно до п.1 ч. 4 ст. 54 цього ж Кодексу орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний, зокрема, здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

За змістом ч. 6 ст. 54 Митного Кодексу України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів (ч. 1 ст. 55 Митного Кодексу України)

Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом, та обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування (п. 2, 5 ч. 2 ст. 55 Митного Кодексу України).

Статтею 57 цього ж Кодексу встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні (ч. 2 ст. 58 Митного Кодексу України).

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої статті 58 Митного Кодексу України.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.

Термін "ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті" стосується лише ціни оцінюваних товарів.

За змістом ч. 9 ст. 58 Митного Кодексу України розрахунки згідно із цією статтею робляться лише на основі об'єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

В даній справі підставою для неможливості визначити митну вартість імпортованих товарів за ціною (договору) імпортованих товарів слугувало виявлення розбіжностей та зазначення ТОВ "Фабрика рукавних фільтрів" неповних відомостей про митну вартість товару у документах, що підтверджують митну вартість товару, а надані документи на підтвердження митної вартості цих товарів, на підставі яких проводився розрахунок заявленої митної вартості, містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Перелік цих причин наведено відповідачем в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості (судом наведено вище).

Однак , колегія суддів зазначає наступне.

Матеріали справи свідчать, що позивач придбав товар у продавця на умовах FOB Шанхай, Китай (Інкотермс 2010), тобто продавець повинен поставити товар на борт судна, номінованого покупцем в зазначеному порту відвантаження, а витрати на перевезення зазначеного товару в порт розвантаження та всі інші зобов'язання після перетину товаром борту судна бере на себе покупець. Продавець зобов'язаний за власний рахунок забезпечити пакування товару, необхідне для перевезення товару (за винятком випадків, коли в даній галузі торгівлі прийнято звичайно відвантажувати товари з такими ж характеристиками, що обумовлені договором, без упаковки), Пакування здійснюється в тій мірі, в якій обставини, що стосуються транспортування (наприклад, засоби перевезення, місце призначення), були повідомлені продавцю до укладення договору купівлі-продажу. Упаковка повинна містити належне маркування.

Згідно додатку №21 до контракту № 03 від 09.02.2017 вартість упаковки, маркування, транспортування до порту навантаження, навантаження на борт морського судна включена до ціни товару.

Оскільки поставка спірного товару була здійснена у тарі постачальника товару, відповідно її вартість вже входить у ціну товару.

Таким чином, митним органом не враховані умови поставки товару, відповідно до яких пакування товару здійснюється за рахунок продавця, та надані до митного оформлення документи, з яких вбачається, що вартість упаковки входить до ціни товару.

Крім того, відповідно до положень ст. 58 Митного Кодексу України при визначенні митної вартості товару, до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами.

Тобто, з наведеної норми вбачається, що зазначені складові митної вартості товарів додаються до неї тільки в тому разі, якщо вони не включаються до ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті.

Відповідно до Класифікатора особливостей переміщення товарів через митний кордон України, у разі поставки товару у зворотній тарі у графі "37. Процедура" митної декларації має бути зазначено "ZZ32", в той час як у вказаній графі митної декларації поданої позивачем зазначено "ZZ00" (тара не зворотна та її вартість входить у ціну товару), що свідчить про відсутність особливостей переміщення товару, визначених цим Класифікатором.

Стосовно відсутності документів в яких було б виділено складові вартості тари та пакування, що унеможливлює перевірити складові митної вартості, позивач пояснював тим, що в контракті чітко зазначено, що у вартість товару входить вартість упаковки та пакування. Жодною нормою чинного законодавства не передбачено виділяти ціну вказаних складових в ціни товару або подачі до митного органу калькуляції собівартості товару, крім випадку передбаченого ч. 4 ст. 53 МК України, якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість. Щодо обґрунтованості зв'язку між покупцем і продавцем, яка вплинула на формування ціни митним органом не зазначалось.

Стосовно висновку митниці про відсутність належних транспортних документів, які підтверджують транспортні витрати, то відповідно до пункту 5 частини 10 статті 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: а саме, витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

Згідно з пунктом 2 частини 11 статті 58 Митного кодексу України до митної вартості не включаються витрати або кошти за умови виділення їх з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, що документально підтверджені та які піддаються обчисленню, а саме: витрати на транспортування після ввезення.

Враховуючи те, що за умовами контракту витрати на транспортування товарів із Китаю до місця ввезення на митну територію України не включалися у ціну товару, вказані витрати як складова митної вартості в силу приписів частини 10 статті 58 Митного кодексу України, підлягали додаванню до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари. Також відповідно до вимог пункту 6 частини 2 статті 53 Митного кодексу України декларант мав обов'язок подати транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, а згідно із пунктом 1 частини 5 статті 52 Митного кодексу України - декларацію митної вартості.

Матеріалами справи підтверджено, що до митного оформлення позивачем подано транспортний (перевізний) документ - товарно-транспортну накладну № 2973/1 від 22.01.2018, а також документи, що містили відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів - договір транспортного експедирування №24.03.2014/55ОД від 24.03.2014, укладений позивачем із ТОВ "Таніт" (виконавець), довідку про транспортні витрати від 22.01.2018, видану ТОВ "Таніт", рахунок №181 від 22.01.2018

Згідно попередньої заявки №12 від 13.12.2017 та заявки №12 від 22.01.2018 сторони погодили перелік і вартість послуг по організації ТЕО вантажу по коносаменту №WMS17120594А контейнер MSKU1445465.

При цьому , номер контейнера MSKU1445465 вказано у товарно-транспортній накладній.

Наведене, свідчить про підтвердження віднесення даних поставок до інформації, що містилась при митному декларуванні.

Тобто, позивачем були надані до митного оформлення транспортні (перевізні) документи, а також , документи, що містили відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, при цьому дозволяли виділити із ціни витрати на транспортування товару після ввезення на територію України.

Посилання митного органу на те, що декларантом не подано транспортний документ згідно вищевказаного договору транспортного експедирування - письмову заявку, є безпідставним , оскільки даний документ не є транспортним (перевізним) документом, а є документом щодо замовлення послуг з перевезення.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанцій, що позивач надав Митниці для митного оформлення імпортованого товару всі документи, передбачені частиною другою статті 53 Митного Кодексу України, натомість відповідач не мав законних підстав для витребовування додаткових документів та, як наслідок, для відмови в митному оформленні товару за заявленою Товариством митною вартістю, оскільки не довів, що подані декларантом документи були недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликали сумнів у достовірності наданої інформації.

Так, колегія суддів звертає увагу, що митний орган зобов'язаний довести обґрунтованість цього сумніву, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Вимоги частин третьої-четвертої статті 53 та частини другої статті 58 Митного Кодексу України зобов'язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Доводи скаржника про те, що надані позивачем прайс-листи не містять інформації щодо умов продажу товару, яка потрібна будь-якому покупцю, колегія суддів вважає необґрунтованими та такими, що жодним чином не свідчать про заниження позивачем митної вартості товарів, враховуючи те, що чинним законодавством не передбачено виключного необхідного переліку інформації, яку повинен містити прайс-лист.

Таким чином, правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об'єктивна можливість застосування першого методу не були спростовані відповідачем.

Також суд враховує, що надані документи за своїм змістом не суперечать один одному, оскільки свідчать про незмінність кількості та ціни товару протягом усього шляху слідування, а тому таких документів було цілком достатньо для визначення митної вартості товарів за основним методом.

Окрім того, суд враховує, згідно графи 33 розділу 2 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за №883/21195, посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

Тобто, митний орган при здійсненні митного контролю, у тому числі й з питань контролю правильності визначення митної вартості, має діяти у спосіб, визначений Митним кодексом України, а відомості, які містяться у ЄАІС Держмитслужби України, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень.

Також, слід врахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв'язку з чим така інформаційна база не містить всіх об'єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.

Та обставина, що у ЄАІС Держмитслужби України є інформація про те, що товар, який задекларовано однією особою, іншими особами задекларований та розмитнювався за іншою вартістю, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення митним органом контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за резервним методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо). Автоматизована система аналізу та управління ризиками з об'єктивних причин не може містити усієї інформації, що стосується суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи ДФС України у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яку було взято за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів; умов поставки, комерційних умов, тощо.

Разом з тим, митним органом було скореговано митну вартість товару із застосуванням резервного методу та таке рішення ґрунтується на раніше визначених митними органами митних вартостях. Однак, митним органом не зазначено докладної інформації, яка ним використовувалась, а саме: що саме за ціна була протипоставлена задекларованої позивачем, вартість якого саме товару бралася за основу, метод визначення митної вартості, фактурна вартість, країна експорту цього товару, час експорту в Україну, виробник, комерційні умови поставки, тощо.

З огляду на вищенаведене, посилання відповідача на раніше визнану вартість товару є необґрунтованими.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанцій вірно дійшов висновку, що позивач під час митного оформлення надав усі необхідні документи, які чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили об'єктивні і достовірні дані, що підтверджували заявлену декларантом митну вартість товарів за ціною договору, водночас відповідач не довів наявність у Митниці обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товарів за основним методом, що свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості імпортованого Товариством товару та протиправність оскаржуваного рішення.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За приписами ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, колегія суддів, приходить до висновку, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено правомірність прийняття оскаржуваного рішення, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів, переглянувши рішення суду першої інстанції, дійшла висновку, що при прийнятті рішення суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 243, 250, 310, 315, 316, 321 , 323,325,328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Полтавської митниці ДФС залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 28.08.2018 по справі № 816/2215/18 залишити без змін

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

.

Головуючий суддя (підпис)З.Г. Подобайло Судді (підпис) (підпис) М.І. Старосуд А.М. Григоров Повний текст постанови складено 27.11.2018.