Рішення

від 28.08.2018 по справі 816/2215/18

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2018 року м. ПолтаваСправа № 816/2215/18

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Алєксєєвої Н.Ю.,

за участю:

секретаря судового засідання - Панькіної А.С.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Фабрика рукавних фільтрів" до Полтавської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В:

26 червня 2018 року позивач ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Фабрика рукавних фільтрів" звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Полтавської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 24.01.2018 №UA806000/2018/000008/2.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що під час митного оформлення товару разом з поданням митної декларації №UА806050/2018/100762, до митного органу були подані документи, які чітко ідентифікували товар, містили об'єктивні та достовірні дані, які піддавалися обчисленню, підтверджували ціну товарів, що підлягала сплаті позивачем на користь продавця, тобто підтверджували митну вартість товарів за ціною договору, тому відповідач не мав законних підстав для коригування митної вартості із застосуванням резервного методу.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 02 липня 2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 19 липня 2018 року закрито підготовче провадження у справі за даним адміністративним позовом та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні представник позивача вимоги позовної заяви підтримав, просив задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти позову, просив відмовити у його задоволенні. У відзиві на позовну заяву відповідач посилався на те, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі, яких позивачем проводився розрахунок митної вартості за договірною вартістю, містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів (зазначені в рішенні про коригування митної вартості від 24.01.2018 №UA806000/2018/000008/2), а тому не можливо застосувати перший метод визначення митної вартості, як не можливо було застосувати і інші методи послідовно, у зв'язку з чим правомірно застосовано резервний метод.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що 09.02.2017 ТОВ "Фабрика рукавних фільтрів" укладений з Shanghai Everspring Filtration Technology Co., Ltd., China контракт купівлі-продажу № 03. Згідно із підпунктом 1.1 цього контракту продавець зобов'язується виготовити та поставити у власність покупця, а покупець оплатити та прийняти товар у порядку і на умовах, передбачених у додатках до даного контракту /а.с. 23-27/.

Згідно специфікації №13 від 30.11.2017 до контракту № 03 від 09.02.2017 поставка товару проводиться відповідно до правил Інкотермс 2010, на умовах поставки товару: FOB Шанхай, Китай. Вартість упаковки, маркування, транспортування до порту навантаження, навантаження на борт морського судна включена до ціни товару /а.с. 28/.

24.01.2018 ТОВ "Фабрика рукавних фільтрів" подано до Полтавської митниці ДФС митну декларацію №UA806050/2018/100739 на товар:

- Повсть неткана голкопробивна, технічного призначення: - поліефірна повсть 550г/м2, склад матеріалу та каркасу: 100% поліефір, поверхнева щільність 550+- 5% г/м2, ширина 2,15 м. робоча температура 150 град. В кількості 11000 кг. (вага нетто);

- Фільтрувальна тканина - поліпропіленова фільтрувальна тканина арт. 840-1. Склад: 100% поліпропілен, поверхнева щільність 440+- 5% г/м2, саржеве переплетіння, ширина 1,0 м, повітря проникливість 53+- 5% л/м2*с при 200 Па, робоча температура 90 град. С.-поліефірна фільтрувальна тканина 3600. Вага нетто 903 кг;

- Повсть неткана голкопробивна, технічного призначення: - поліпропіленова повсть для фільтрації частинок розміром 5 мікрон. Склад матеріалу: 100% поліпропілен, без каркасу. Поверхнева щільність 420+- 5% г/м2, ширина 1,80 м. робоча температура 90 град. С. Обробка: опалювання. Повсть не дубльована, не має просочення та покриття. В кількості 120 кг. (вага нетто).

Для митного оформлення було подано наступні документи: контракт №03 від 09.02.2017, додатки до контракту №21 та №22 від 30.11.2017, сертифікат якості від 20.12.2017, пакувальний лист від 06.12.217 №ES171130020НС, рахунок-фактуру від 06.12.2017 №ES171130020НС, коносамент №WMS17120594А, автотранспортну накладну №2973/1 від 22.01.2018, сертифікат про походження товару №18С3100А5028/00002 від 10.01.2018, рахунок від 22.01.2018 №181, сертифікат №39від 15.12.2017 до договору страхування №6020215160.16 від 31.08.2016, рахунок-фактуру №6015-12258.12.17 від 15.12.2017, договір комісії №004 від 01.02.2017, договір №24.03.2014/55ОД транспортного екпедирування від 24.03.2014, лист ДФС №1634/99-99-18-03-01 від 07.07.2017, митну декларацію країни відправника №2231201700033910287 від 11.12.2017.

Під час митного оформлення товару ввезеного на територію України згідно з контрактом від 09.02.2017 №03, укладеним з Shanghai Everspring Filtration Technology Co., Ltd., China, заявлено митну вартість товару за основним методом, тобто за ціною договору, що відображено у МД №UA806050/2018/100739 (графа 42 митної декларації).

Далі ТОВ "Фабрика рукавних фільтрів" отримано картку відмови у митному оформленні (випуску) товарів №UA806050/2018/00032 /а.с. 14/ з причин порушення позивачем вимог ст. 52, 58, 64 Митного кодексу України в частині заявлення митної вартості товару, а також рішення від 24.01.2018 № №UA806000/2018/000008/2 /а.с. 16-17/ про коригування митної вартості товарів:

1. Повсть неткана голкопробивна, технічного призначення: - Поліефірна повсть 550 г/м2, склад матеріалу та каркасу: 100% поліефір, поверхнева щільність 550+-5% г/м2, ширина 2,15 м. Робоча температура 150 град.С. за кодом НОМЕР_1 згідно з УКТЗЕД, країна походження Китайська Народна Республіка;

2. Фільтрувальна тканина: поліпропіленова фільтрувальна тканина арт.840-1. Склад: 100% поліпропілен, поверхнева щільність 440+-5% г/м2, саржеве переплетіння, ширина 1,0 м, повітря проникливість 53+-5% л/м2*с при 200 Па, робоча температура 90 град. ОСОБА_4 має просочення, не дубльована, не має покриття, без обробки , за кодом НОМЕР_2 згідно з УКТЗЕД, країна походження Китайська Народна Республіка.

У рішенні про коригування митної вартості від 24.01.2018 № №UA806000/2018/000008/2 митним органом визначено митну вартість товару за резервним методом згідно ст. 64 МК України. При цьому за основу визначення митної вартості товару №1 взята митна декларація від 06.06.217 № UA806050/2017/105840 із визначеною митною вартістю 3,127 доларів США за кг.; за основу визначення митної вартості товару №2 взята митна декларація від 27.11.217 № UA125200/2017/614303 із визначеною митною вартістю 3,7697 доларів США за кг.

Вищевказане рішення про коригування митної вартості обґрунтовано тим, що коригування митної вартості товару здійснено відповідно до положень ст. 55 МК України у зв'язку із виявленою розбіжністю та неповнотою відомостей про митну вартість товару у документах, що підтверджують митну вартість товару. В результаті контролю правильності визначення митної вартості товарів відповідачем встановлено, що документи, які підтверджують заявлену митну вартість, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, а саме:

- відповідно до умов контракту в ціну товару включено вартість тари та пакування, однак відсутні документи в яких було б виділено дану складову, що унеможливлює перевірити складові митної вартості (неможливість виділення із заявленої ціни товару вартості його упаковки не дає можливість перевірити й оцінити фактурну (дійсну) вартість товару, а також установити фактичний розмір витрат на упаковку , з урахуванням яких їло сформовано митну вартість оцінюваного товару);

- відсутні транспортні документи, відповідно до договору про перевезення №24.03.2014/55ОД, а саме: заявка на перевезення.

Наявна у митного органу інформація щодо митної вартості імпортованих товарів призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості. Так, рівень заявленої декларантом митної вартості товару № 1 становить 2,7072 за кг, а рівень митної вартості товарів оформлених за МД від 06.06.2017 №UA806050/2017/105840, що визнана митним органом, становить 3,127 доларів за кг., рівень заявленої декларантом митної вартості товару №2 становить 3,2999 за кілограм, а рівень митної вартості товарів, оформлених за МД від 27.11.2017 №UA125200/2017/614303, що визнана митним органом, становить 3,7697 доларів за кг.

На підставі наведеного відповідач дійшов висновку, що метод визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, відповідно до ч. 2 ст. 58 МК України не може бути прийнятий у зв'язку з тим, що використані декларантом відомості не підтверджені документально (документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, не містять всіх необхідних відомостей та містять розбіжності). Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів не може бути прийнятий у зв'язку із відсутністю даних щодо вартості операцій з аналогічними товарами, скоригованими відповідно до комерційних умов поставки та партії товару (кількості). Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів не може бути прийнятий у зв'язку з відсутністю даних щодо вартості операцій з подібними (аналогічними) товарами, скоригованими відповідно до комерційних умов поставки та партії товару (кількості). Метод визначення митної вартості на основі віднімання вартості не може бути використаний у зв'язку з відсутністю даних, необхідних для проведення розрахунків. Метод визначення митної вартості на основі додавання вартості не може бути використаний у зв'язку з відсутністю даних, необхідних для проведення розрахунків.

Тому митну вартість товару, що імпортується, скориговано із застосуванням резервного методу відповідно до ст. 64 МК України, що ґрунтується на МД від 06.06.2017 №UA806050/2017/105840 та від 27.11.2017 №UA125200/2017/614303, які було визнано митним органом.

24.01.218 митницею здійснено митне оформлення вищевказаних товарів на підставі поданої позивачем митної декларації № UA806050/2018/100762 із врахуванням рішення про коригування митної вартості товарів від 24.01.2018 № №UA806000/2018/000008/2.

Не погоджуючись із рішенням про коригування митної вартості від 24.01.2018 № №UA806000/2018/000008/2, позивач звернувся із даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку оскаржуваному рішенню, суд виходить із такого.

Порядок та методи визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, встановлені розділом ІІІ Митного кодексу України і базуються на положеннях Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ 1947).

Статтею 17 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі закріплено право митних адміністрацій переконатися в правдивості або точності будь-якої заяви, документа або декларації, наданих для цілей митної оцінки та оцінка ввезеного товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості ввезеного товару або вартості аналогічного товару.

Під дійсною вартістю розуміється ціна, за якою такий або аналогічний товар продається або пропускається для продажу при нормальній ході торгівлі в умовах вільної конкуренції.

Відповідно до ч. 1 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (ч. 2 ст. 54 МК України).

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (ч. 3 ст. 54 МК України).

Відповідно до п.1 ч. 4 ст. 54 цього ж Кодексу орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний, зокрема, здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

За змістом ч. 6 ст. 54 МК орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів (ч. 1 ст. 55 МК України)

Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом, та обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування (п. 2, 5 ч. 2 ст. 55 МК України).

Статтею 57 цього ж Кодексу встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні (ч. 2 ст. 58 МК).

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої статті 58 МК.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.

Термін "ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті" стосується лише ціни оцінюваних товарів.

За змістом ч. 9 ст. 58 МК розрахунки згідно із цією статтею робляться лише на основі об'єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

За змістом пояснень представника відповідача причинами, через які митниця визнала неможливим визначити митну вартість імпортованих товарів за ціною (договору) імпортованих товарів, послугувало виявлення розбіжностей та зазначення ТОВ "Фабрика рукавних фільтрів" неповних відомостей про митну вартість товару у документах, що підтверджують митну вартість товару, а надані документи на підтвердження митної вартості цих товарів, на підставі яких проводився розрахунок заявленої митної вартості, містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Перелік цих причин наведено відповідачем в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості (судом наведено вище).

Надаючи оцінку доводам митного органу, покладеним в основу спірних рішень, суд враховує наступне.

Стосовно відсутності документів в яких було б виділено складові вартості тари та пакування, що унеможливлює перевірити складові митної вартості, позивач пояснював тим, що в контракті чітко зазначено, що у вартість товару входить вартість упаковки та пакування. Жодною нормою чинного законодавства не передбачено виділяти ціну вказаних складових в ціни товару або подачі до митного органу калькуляції собівартості товару, крім випадку передбаченого ч. 4 ст. 53 МК України, якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість. Щодо обґрунтованості зв'язку між покупцем і продавцем, яка вплинула на формування ціни митним органом не зазначалось.

Судом встановлено, що позивач придбав товар у продавця на умовах FOB Шанхай, Китай (Інкотермс 2010), тобто продавець повинен поставити товар на борт судна, номінованого покупцем в зазначеному порту відвантаження, а витрати на перевезення зазначеного товару в порт розвантаження та всі інші зобов'язання після перетину товаром борту судна бере на себе покупець. Продавець зобов'язаний за власний рахунок забезпечити пакування товару, необхідне для перевезення товару (за винятком випадків, коли в даній галузі торгівлі прийнято звичайно відвантажувати товари з такими ж характеристиками, що обумовлені договором, без упаковки), Пакування здійснюється в тій мірі, в якій обставини, що стосуються транспортування (наприклад, засоби перевезення, місце призначення), були повідомлені продавцю до укладення договору купівлі-продажу. Упаковка повинна містити належне маркування.

Згідно додатку №21 до контракту № 03 від 09.02.2017 /а.с. 28/ вартість упаковки, маркування, транспортування до порту навантаження, навантаження на борт морського судна включена до ціни товару.

Оскільки поставка спірного товару була здійснена у тарі постачальника товару, відповідно її вартість вже входить у ціну товару.

Таким чином, митним органом не враховані умови поставки товару, відповідно до яких пакування товару здійснюється за рахунок продавця, та надані до митного оформлення документи, з яких вбачається, що вартість упаковки входить до ціни товару.

Крім того, відповідно до положень ст. 58 МК України при визначенні митної вартості товару, до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами.

Тобто, з наведеної норми вбачається, що зазначені складові митної вартості товарів додаються до неї тільки в тому разі, якщо вони не включаються до ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті.

Відповідно до Класифікатора особливостей переміщення товарів через митний кордон України, у разі поставки товару у зворотній тарі у графі "37. Процедура" митної декларації має бути зазначено "ZZ32", в той час як у вказаній графі митної декларації поданої позивачем зазначено "ZZ00" (тара не зворотна та її вартість входить у ціну товару), що свідчить про відсутність особливостей переміщення товару, визначених цим Класифікатором.

Стосовно висновку митниці про відсутність належних транспортних документів, які підтверджують транспортні витрати, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 5 частини 10 статті 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: а саме, витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

Згідно з пунктом 2 частини 11 статті 58 Митного кодексу України до митної вартості не включаються витрати або кошти за умови виділення їх з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, що документально підтверджені та які піддаються обчисленню, а саме: витрати на транспортування після ввезення.

Беручи до уваги те, що за умовами контракту витрати на транспортування товарів із Китаю до місця ввезення на митну територію України не включалися у ціну товару, вказані витрати як складова митної вартості в силу приписів частини 10 статті 58 Митного кодексу України, підлягали додаванню до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари. Також відповідно до вимог пункту 6 частини 2 статті 53 Митного кодексу України декларант мав обов'язок подати транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, а згідно із пунктом 1 частини 5 статті 52 Митного кодексу України - декларацію митної вартості.

Матеріалами справи підтверджено, що до митного оформлення позивачем подано транспортний (перевізний) документ - товарно-транспортну накладну № 2973/1 від 22.01.2018, а також документи, що містили відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів - договір транспортного експедирування №24.03.2014/55ОД від 24.03.2014, укладений позивачем із ТОВ "Таніт" (виконавець), довідку про транспортні витрати від 22.01.2018, видану ТОВ "Таніт", рахунок №181 від 22.01.2018

Згідно попередньої заявки №12 від 13.12.2017 та заявки №12 від 22.01.2018 сторони погодили перелік і вартість послуг по організації ТЕО вантажу по коносаменту №WMS17120594А контейнер MSKU1445465.

При цьому суд враховує, що номер контейнера MSKU1445465 було вказано у товарно-транспортній накладній.

Наведене, на думку суду, свідчить про підтвердження віднесення даних поставок до інформації, що містилась при митному декларуванні.

Таким чином суд приходить до висновку, що позивачем були надані до митного оформлення транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містили відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, при цьому дозволяли виділити із ціни витрати на транспортування товару після ввезення на територію України.

Посилання митного органу на те, що декларантом не подано транспортний документ згідно вищевказаного договору транспортного експедирування - письмову заявку, суд оцінює критично, оскільки даний документ не є транспортним (перевізним) документом, а є документом щодо замовлення послуг з перевезення.

Беручи до уваги викладене, зважаючи на те, що у документах позивача були усі відомості, що підтверджували числові значення складових митної вартості товарів, суд приходить до висновку, що у митного органу були відсутні обґрунтовані підстави вважати, що позивачем заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, а відтак і законні підстави для коригування митної вартості товару та відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю .

Також суд враховує, що надані документи за своїм змістом не суперечать один одному, оскільки свідчать про незмінність кількості та ціни товару протягом усього шляху слідування, а тому таких документів було цілком достатньо для визначення митної вартості товарів за основним методом.

Окрім того, суд враховує, згідно графи 33 розділу 2 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за №883/21195, посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

Тобто, митний орган при здійсненні митного контролю, у тому числі й з питань контролю правильності визначення митної вартості, має діяти у спосіб, визначений Митним кодексом України, а відомості, які містяться у ЄАІС Держмитслужби України, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень.

Та обставина, що у ЄАІС Держмитслужби України є інформація про те, що товар, який задекларовано однією особою, іншими особами задекларований та розмитнювався за іншою вартістю, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення митним органом контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за резервним методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо). Автоматизована система аналізу та управління ризиками з об'єктивних причин не може містити усієї інформації, що стосується суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи ДФС України у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яку було взято за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів; умов поставки, комерційних умов, тощо.

Разом з тим, митним органом було скореговано митну вартість товару із застосуванням резервного методу та таке рішення ґрунтується на раніше визначених митними органами митних вартостях. Однак, митним органом не зазначено докладної інформації, яка ним використовувалась, а саме: що саме за ціна була протипоставлена задекларованої позивачем, вартість якого саме товару бралася за основу, метод визначення митної вартості, фактурна вартість, країна експорту цього товару, час експорту в Україну, виробник, комерційні умови поставки, тощо.

З огляду на вищенаведене, посилання відповідача на раніше визнану вартість товару є необґрунтованими.

Таким чином, в ході розгляду справи належними доказами не спростовано твердження позивача, що надані в сукупності документи фактично підтверджують контрактну ціну імпортованого товару та правильність визначення за вказаною ціною його митної вартості.

Як наслідок, суд дійшов висновку, що митний орган неправомірно відмовив позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом, визначив митну вартість за другорядним методом та прийняв рішення про коригування митної вартості товару, а тому таке рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

В силу частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, обов'язок щодо доведення правомірності спірних рішень про коригування митної вартості товарів покладено на контролюючий орган як на суб'єкта владних повноважень.

Однак, відповідачем таких доказів суду не надано. Натомість, матеріалами справи підтверджено правомірність визначення позивачем митної вартості товарів на підставі основного методу - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що при прийнятті оскарженого рішення про коригування митної вартості товарів суб'єкт владних повноважень діяв всупереч встановленому законом порядку, необґрунтовано, упереджено, без з'ясування необхідних обставин, що мали значення для прийняття рішення, без дотримання необхідного балансу між несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких спрямовано це рішення, чим порушив законні інтереси позивача.

Отже позов підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відносно стягнення витрат на професійну правничу допомогу адвоката, суд зазначає наступне.

Згідно ст. 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивачем надано копію договору про надання правничої допомоги від 20.06.2018 №1/20-06/2018, копію рахунку №1/20-06 від 20.06.2018, копію платіжного доручення №6120 від 21.06.2018.

Надаючи оцінку зазначеним документам суд вважає їх такими, що не відповідають вимогам частини 4 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки вони не містять детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом.

Так, надана суду копія договору містить лише загальну вартість наданих послуг і не містить їх детального опису (розрахунку витраченого адвокатом часу, вартості години роботи тощо). Акт здачі - приймання наданих послуг позивачем також не надано.

Беручи до уваги те, що матеріали справи не містять документального підтвердження кількості фактично відпрацьованих представником позивача годин, обсягу наданих ним послуг, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні вимог позивача про відшкодування витрат на правничу допомогу.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Фабрика рукавних фільтрів" (вул. Ярмаркова, буд.5Д, м. Кременчук, Полтавська область, 39630, код ЄДРПОУ 31700904) до Полтавської митниці ДФС (вул. Анатолія Кукоби, буд.28, м. Полтава, Полтавська область, 36022, код ЄДРПОУ 38719157) про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Полтавської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 24 січня 2018 року №UA806000/2018/000008/2.

Стягнути на користь ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Фабрика рукавних фільтрів" судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 762,00 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні) за рахунок бюджетних асигнувань Полтавської митниці ДФС.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення .

Повне рішення складено 31 серпня 2018 року.

Суддя ОСОБА_5