Постанова

від 20.12.2023 по справі 400/2839/22

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2023 року

м. Київ

справа №400/2839/22

адміністративне провадження № К/990/26995/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Стрелець Т.Г. та Чиркіна С.М., розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу

за позовом Приватного підприємства "Лідія"

до Державної служби геології та надр України

про визнання незаконним та скасування наказу

за касаційною скаргою Державної служби геології та надр України

на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2023 року (постановлену у складі головуючого судді Косцової І.П., суддів Осіпова Ю.В., Скрипченка В.О.),

У С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позовних вимог

1. Приватне підприємство «ЛІДІЯ» (далі - ПП «Лідія», позивач) звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило:

визнати незаконним та скасувати наказ Державної служби геології та надр України №894 від 22 листопада 2021 року «Про анулювання спеціального дозволу на користування надрами №6139 від 11 серпня 2016 року» (далі - Наказ № 894);

поновити дію спеціального дозволу на користування надрами № 6139 від 11 серпня 2016 року (в редакції від 17 вересня 2021 року).

2. Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду 16 серпня 2022 року відмовлено у задоволенні позовних вимог.

3. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції вказав, що оскаржуваний наказ є законним, оскільки прийнятий на виконання постанови Верховного Суду від 11 листопада 2021 року у справі №400/3035/19.

4. Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2022 року апеляційну скаргу ПП «ЛІДІЯ» задоволено, скасовано рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2022 року. Позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано Наказ № 894. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

5. 29 травня 2023 року ПП «ЛІДІЯ» подало заяву про роз`яснення судового рішення. Заявник вказує на відмову з боку Державної служби геології та надр України у поновленні спеціального дозволу на користування надрами №6139 від 11 серпня 2016 року (в редакції від 17 вересня 2021 року).

6. З огляду на зазначене просить роз`яснити:

1) з якої дати спеціальний дозвіл на користування надрами № 6139 від 11 серпня 2016 року в редакції від 17 вересня 2021 року поновлює свою дію автоматично?

2) чи необхідно прийняття Державною службою геології та надр України додаткового рішення про поновлення дії спеціального дозволу на користування надрами №6139 від 11 серпня 2016 року в редакції від 17 вересня 2021 року?

7. Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2023 року задоволено заяву Приватного підприємства «ЛІДІЯ» про роз`яснення постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2022 року та роз`яснено, що спеціальний дозвіл на користування надрами №6139 від 11 серпня 2016 року в редакції від 17 вересня 2021 року (далі - Спеціальний дозвіл № 6139) поновлює свою дію з дати його анулювання - з 22 листопада 2021 року без прийняття додаткового рішення Державної служби геології та надр України.

8. Суд апеляційної інстанції вказав на наявності спеціального порядку поновлення документу дозвільного характеру шляхом прийняття окремого рішення про зобов`язання дозвільного органу щодо поновлення дії документу або ж поновлення спеціального дозволу за рішенням суду, який застосовується виключно за тих випадків, коли прийняте рішення про анулювання документа дозвільного характеру відбулось з підстав, які не визначені у частині сьомій статті 4-1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» від 06 вересня 2005 року № 2806-IV (далі - Закон № 2806-IV), тобто не передбачені законом. Оскільки скасування спеціального дозволу на користування надрами №6139 від 11 серпня 2016 року в редакції від 17 вересня 2021 року відбулось з підстав, передбачених законом (на підставі рішення суду), проте в протиправний спосіб, дозвіл поновлює свою дію з 03 листопада 2021 року без прийняття Державною службою геології та надр України жодних додаткових рішень про поновлення дії.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги

9. Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, посилаючись на неправильне застосування норм процесуального права, Державна служба геології та надр України (далі - скаржник, Держгеонадра) звернулася з касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просить скасувати оскаржуване судове рішення та ухвалити нове, яким у задоволенні вимог позивача відмовити.

10. В обґрунтування касаційної скарги зазначається, що П`ятим апеляційним адміністративним судом постановлено ухвалу з порушенням статті 254 КАС України.

11. Доводи касаційної скарги полягають у тому, що суд апеляційної інстанції, задовольняючи заяву про роз`яснення судового рішення, не врахував вимоги статті 254 КАС України, оскільки постанова П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2022 року є чіткою і зрозумілою, у ній викладено встановлені обставини та мотиви, з яких суд виходив при її прийнятті, а також зазначено норми матеріального та процесуального права, якими суд керувався, а отже не потребує роз`яснення.

Процесуальні дії у справі та клопотання учасників справи

12. Касаційна скарга надійшла до Суду 02 серпня 2023 року.

13. Ухвалою Верховного Суду від 27 вересня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі №400/2839/22, витребувано адміністративну справу та запропоновано позивачу надати відзив на касаційну скаргу.

14. Ухвалою Верховного Суду від 19 грудня 2023 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами без повідомлення та виклику учасників справи колегією у складі трьох суддів з 20 грудня 2023 року.

15. При розгляді цієї справи в касаційному порядку учасниками справи клопотань заявлено не було.

Позиція інших учасників справи

16. Від позивача 23 жовтня 2023 року надійшов відзив на касаційну скаргу Держгеонадра. Позивач зазначив, що положеннями статті 254 КАС України передбачаються підстави звернення до суду із заявою про роз`яснення судового рішення, а саме наявність суперечностей щодо його розуміння під час виконання. Термін «автоматично», зазначений судом апеляційної інстанції щодо поновлення дії спеціального дозволу на користування надрами викликав, на думку позивача, нерозуміння тексту судового рішення, оскільки чинне нормативне регулювання правовідносин у сфері надання надр у користування такого терміну не містить. Вказане, за твердженням ПП «Лідія», є обґрунтованою підставою для звернення з вказаною заявою.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка висновків судів попередніх інстанцій і доводів учасників справи

17. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

18. Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

19. Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

20. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

21. Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

22. Зазначеним вимогам процесуального закону ухвала П`ятого апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2023 року не відповідає, а викладені у касаційній скарзі доводи є прийнятними з огляду на таке.

23. Як вбачається з оскаржуваного судового рішення, 29 травня 2023 року ПП «ЛІДІЯ» подало заяву про роз`яснення постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2022 року.

24. Суд апеляційної інстанції зазначив, що у поданій заяві, ПП «ЛІДІЯ» вказує на відмову з боку Держгеонадра вчинити дії щодо поновлення спеціального дозволу на користування надрами №6139 від 11 серпня 2016 року (в редакції від 17 вересня 2021 року) (далі - Спеціальний дозвіл № 6139) та з огляду на зазначене просить роз`яснити:

1. з якої дати Спеціальний дозвіл № 6139 поновлює свою дію автоматично?

2. чи необхідно прийняття Державною службою геології та надр України додаткового рішення про поновлення дії Спеціального дозволу № 6139?

25. Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2023 року заяву Приватного підприємства «ЛІДІЯ» про роз`яснення постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2022 року задоволено. Роз`яснено, що Спеціальний дозвіл №6139 поновлює свою дію з дати його анулювання - з 22 листопада 2021 року без прийняття додаткового рішення Державної служби геології та надр України про поновлення дії спеціального дозволу.

26. З вказаним судовим рішенням не погодився відповідач, звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій наголосив на неправильному застосуванні судом апеляційної інстанції положень статті 254 КАС України та вказав, що постанова П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2022 року роз`ясненню не підлягає.

27. Проаналізувавши доводи та вимоги касаційної скарги колегія суддів погоджується з вказаними доводами, виходячи з наступного.

28. Відповідно до статті 14 КАС України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України.

29. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

30. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

31. Аналогічні положення містяться в статті 370 КАС України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

32. Отже, обов`язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, а також статтями 14 та 370 КАС України.

33. Судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

34. У постанові від 21 березня 2019 року у справі № 807/1689/14 Верховний Суд вказав, що зміст ухвалених судових рішень повинен відповідати приписам КАС України. Рішення судів усіх інстанцій, незалежно від виду провадження, повинно бути гранично повним, зрозумілим, чітким, обов`язково містити вступну, описову, мотивувальну і резолютивну частини з додержанням зазначеної послідовності.

35. Зрозумілість судового рішення полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні змісту рішення.

36. Чіткість викладення передбачає, зокрема, що: терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змісту, який вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідносяться з поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразовування і при цьому зрозуміло, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту. Судове рішення не повинно містити положень, які б суперечили або виключали одне одного, ускладнювали чи унеможливлювали його виконання.

37. У разі, коли судове рішення не відповідає вказаним критеріям, останнє підлягає роз`ясненню судом, який ухвалив вказане судове рішення за заявою учасника справи.

38. Критерії прийняття до розгляду, а також особливості розгляду судами заяв роз`яснення судових рішень встановлені статтею 254 КАС України.

39. Згідно з положеннями вказаної статті, за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз`яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.

40. Верховним Судом у постанові від 13 вересня 2019 року у справі №816/1512/15 зазначено, що роз`яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом. Зокрема, це стосується недотримання вимоги ясності, визначеності судового рішення, яка означає, що судове рішення не може містити положень, що викликають суперечки під час виконання рішення. Підставою для подання заяви про роз`яснення рішення, є його незрозумілість.

41. Таким чином, у заяві про роз`яснення рішення зазначається, що саме у рішенні є незрозумілим, в чому полягає неясність рішення, які припускаються варіанти тлумачення рішення, як це впливає на його виконання.

42. Верховний Суд у постанові від 30 квітня 2020 року у справі № 22а-11177/08 також вказав, що фактично роз`ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому, суд, роз`яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в постановлене рішення.

43. Системне тлумачення вищевказаних положень процесуального закону дозволяє дійти висновку, що рішення суду може бути роз`яснено у разі, якщо без такого роз`яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Тобто, роз`яснення рішення суду - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні відповідної неясності і викладенні рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі. Зрозумілість рішення полягає в тому, що його резолютивна частина не припускає кілька варіантів тлумачення. Ясність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення. Недотримання цих вимог може ускладнити або взагалі унеможливити виконання рішення суду. Вимога логічності, зокрема, передбачає, що текст рішення має відображати причинно-наслідкові зв`язки у межах речення чи всього документу. Зокрема, мотивувальна частина рішення має відповідати його резолютивній частині.

44. Подібні висновки також були неодноразово висловлені Верховним Судом України, зокрема, у постановах від 13 липня 2016 року у справі № №21-6440іп15, від 12 липня 2017 року у справі № 802/1028/13-а, а також у постановах Верховного Суду від 26 січня 2018 року у справі №138/815/17, від 16 липня 2020 року у справі №619/3407/16-а, від 30 грудня 2020 року у справі №766/9580/17, від 26 травня 2022 року у справі №620/1269/20.

45. Судами попередніх встановлено, що ПП «ЛІДІЯ» звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило:

- визнати незаконним та скасувати наказ Державної служби геології та надр України № 894 від 22 листопада 2021 року «Про анулювання спеціального дозволу на користування надрами №6139 від 11 серпня 2016 року»;

- поновити дію Спеціального дозволу на користування надрами №6139 від 11 серпня 2016 року.

46. Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду 16 серпня 2022 року відмовлено у задоволенні позовних вимог. Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції виходив із правомірності прийняття Держгеонадра Наказу №894, оскільки такі дії вчинені на виконання постанови Верховного Суду від 11 листопада 2021 року у справі №400/3035/19, якою ПП «ЛІДІЯ» припинено право користування надрами, шляхом анулювання Спеціального дозволу № 6139.

47. Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2022 року апеляційну скаргу ПП «ЛІДІЯ» задоволено. Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2022 року скасовано. Прийнято у справі нову постанову, якою позовні вимоги ПП «ЛІДІЯ» задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ Державної служби геології та надр України №894 від 22 листопада 2021 року «Про анулювання спеціального дозволу на користування надрами №6139 від 11 серпня 2016 року». В задоволенні решти позовних вимог, а саме вимог щодо поновлення дії Спеціального дозволу на користування надрами №6139 від 11 серпня 2016 року відмовлено.

48. Колегія суддів зауважує, що постанова П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2022 року не оскаржувалася учасниками справи та набрала законної сили з моменту її прийняття - 23 листопада 2022 року.

49. Судом встановлено, що на виконання постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2022 року Держгеонадра видано наказ № 40 від 30 січня 2023 року, відповідно до якого скасовано з 23 листопада 2022 року наказ Держгеонадр від 22 листопада 2021 року № 894 «Про анулювання спеціального дозволу на користування надрами № 6139 від 11 серпня 2016 року».

50. Водночас, як вбачається з оскаржуваної ухвали П`ятого апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2023 року у поданій заяві, ПП «ЛІДІЯ» вказує на відмову з боку Держгеонадра вчинити дії щодо поновлення Спеціального дозволу №6139.

51. Проаналізувавши постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2022 року у взаємозв`язку з мотивами поданої позивачем заяви про її роз`яснення, колегія суддів доходить висновку, що доводи позивача не стосуються питання незрозумілості/нечіткості цієї постанови суду, а стосуються насамперед незгоди позивача з результатом її виконання. Крім того, суть поданої заяви не зводиться до незрозумілості змісту судового рішення, натомість зводиться до необхідності вказати Держгеонадра, які дії необхідно вжити задля повного вирішення питань, що пов`язані з даним судовим спором з метою поновлення прав позивача, шляхом розгляду та дослідження етапів, пов`язаних з внутрішньою організацією роботи Держгеонадра.

52. На цій підставі колегія суддів зауважує, що роз`яснення порядку та способу виконання рішення суду, шляхом використання механізму, визначеного статтею 254 КАС України, не допускається.

53. Подібних висновків дійшов Верховний Суд, зокрема, у постановах від 20 лютого 2019 року у справі № 814/907/16, від 01 вересня 2020 року у справі № 806/984/18.

54. Натомість порядок вирішення процесуальних питань, пов`язаних з виконанням судових рішень в адміністративних справах, зокрема, встановлення судового контролю за виконанням судових рішень, а також визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду, можуть бути розглянуті судом у відповідності до статей 382, 383 КАС України. Крім того, колегія суддів також зауважує, що статтею 252 КАС України передбачено механізм ухвалення додаткового рішення, зокрема, у разі якщо щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення.

55. Разом з тим, як було зазначено вище, частиною другою статті 254 КАС України встановлено, що подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.

56. Згідно правової позиції, неодноразово висловленої Верховним Судом у постановах від 11 серпня 2021 року у справі № 360/1860/20, від 15 серпня 2019 року у справі № 522/15649/16-а та від 18 серпня 2022 року у справі № 540/658/20, наявність факту виконання судового рішення виключає можливість розгляду заяви про роз`яснення останнього.

57. З огляду на вищезазначене, враховуючи імперативні положення статті 254 КАС України, колегія суддів наголошує на наявності критеріїв визначення судом можливості прийняття до розгляду заяви про роз`яснення відповідного судового рішення:

- заява про роз`яснення судового рішення має бути подана особою, щодо якої воно ухвалене, або особою, якою буде здійснюватись його примусове виконання;

- судове рішення має підлягати виконанню, але на момент подання відповідної заяви має бути ще не виконане;

- заявником має бути доведено, що зміст резолютивної частини судового рішення є нечітким або незрозумілим.

Крім того, згідно з висновками, що сформульовані у рішенні ЄСПЛ «BALAN v. The Republic of Moldova (No. 2)» (заява № 49016/10), яке головним чином стосується встановлення правомірності роз`яснення судового рішення, Суд зобов`язаний не допускати порушення принципу правової визначеності під час розгляду заяви про роз`яснення судового рішення. У цій справі ЄСПЛ вказав, що роз`яснення рішення, яке в результаті фактично змінює спосіб його виконання, виходить за межі звичайного тлумачення чи виправлення канцелярських або судових помилок, що має наслідки, несумісні з принципом юридичної визначеності, гарантовані статтею 6 Конвенції.

58. Водночас, як вбачається з матеріалів справи, 31 березня 2023 року представник позивача звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду із заявою в порядку статті 383 КАС України, в якій просив, зокрема, визнати протиправним направлення листа Державною службою геології та надр України № 405/02-1/2-23 від 07 лютого 2023 року на адресу ДНВП «Геоінформ України»; зобов`язати Державну службу геології та надр України поновити дію Спеціального дозволу № 6139; зобов`язати Держгеонадра проінформувати ДНВП «Геоінформ України» про необхідність внесення змін до стану дії Спеціального дозволу № 6139 в хронологічному порядку, зазначивши останнім пунктом: ознака дії дозволу дійсний; назва скасовано наказ; примітка постанова П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2022 року у справі № 400/2839/22; зобов`язати Держгеонадра звернутись до державного реєстратора з метою внесення запису в Єдиному державному реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про дійсність Спеціального дозволу № 6139.

59. Розглянувши зазначену заяву в порядку письмового провадження, суд відмовив в її задоволенні ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2023 року.

60. Вказане судове рішення мотивував тим, що наявність відповідного запису в електронній інформаційній базі даних спеціальних дозволів на користування надрами, що підтверджується листом відповідача на адресу ДНВП "Геоінформ України" від 07 лютого 2023 року, є належним виконанням постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2022 року у справі № 400/2839/22. Протилежне позивачем не доведено. Крім того, суд першої інстанції також вказав, що у разі, якщо позивач вважає свої права порушеними, то йому слід звернутись до суду з позовом, в якому викласти з посиланням на законодавство свої доводи, з обов`язковим залученням ДНВП "Геоінформ" в якості третьої особи.

61. Колегія суддів вказує, що вказана ухвала набрала законної сили в день її проголошення та не оскаржувалася позивачем.

62. На цій підставі варто зауважити, що оскільки ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2023 року вже було надано оцінку діям відповідача, вчиненим на виконання постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2022 року, і ухвалено за результатами розгляду заяви ПП «ЛІДІЯ», поданої в порядку статті 383 КАС України, відповідне рішення про відмову у задоволенні заяви ПП «ЛІДІЯ» про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду, суд апеляційної інстанції всупереч імперативних вимог частини другої статті 254 КАС України прийняв до розгляду заяву позивача про роз`яснення постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2022 року.

63. У контексті наведеного вище, беручи до уваги те, що Миколаївським окружним адміністративним судом встановлено факт належного виконання судового рішення за роз`ясненням якого звернувся заявник, а також враховуючи те, що мотиви вказаної заяви стосуються насамперед роз`яснення порядку та способу виконання рішення суду, шляхом використання механізму, визначеного статтею 254 КАС України, колегія суддів доходить висновку про те, що у суду апеляційної інстанції були відсутні передбачені процесуальним законом підстави для задоволення заяви ПП «ЛІДІЯ» про роз`яснення постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2022 року, у зв`язку з чим оскаржувану ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2023 року необхідно скасувати, а у роз`ясненні цього судового рішення слід відмовити.

64. Суд також зазначає, що статтею 4-1 Закону № 2806-IV передбачено порядок анулювання та поновлення документів дозвільного характеру. Зокрема, абзацом 11 вказаної статті встановлено, що у разі анулювання документа дозвільного характеру з підстав, не передбачених законом, документ дозвільного характеру підлягає поновленню за рішенням дозвільного органу або адміністративного суду. Поновлення документа дозвільного характеру відбувається шляхом здійснення відповідного запису в Єдиному державному реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

65. Вбачається, що положення вказаної статті не передбачають можливості «автоматичного» поновлення документу дозвільного характеру, оскільки таке поновлення відбувається за рішенням дозвільного органу або адміністративного суду.

66. Верховний Суд, враховуючи положення статті 4-1 Закону № 2806-IV, у постанові від 11 листопада 2021 року у справі №400/3035/19 припинив ПП «ЛІДІЯ» право користування надрами, шляхом анулювання Спеціального дозволу на користування надрами від 11 серпня 2016 року № 6139.

67. Таким чином, враховуючи те, що анулювання Спеціального дозволу на користування надрами від 11 серпня 2016 року № 6139 відбулося за рішенням суду, що набрало законної сили, висновки суду апеляційної інстанції про те, що скасування Спеціального дозволу відбулось у протиправний спосіб, а тому останній поновлює свою дію з 03 листопада 2021 року без прийняття Державною службою геології та надр України жодних додаткових рішень про поновлення дії є необґрунтованими та не відповідають вищезазначеним положенням Закону № 2806-IV.

68. Крім того, Суд також зауважує, що, визнання протиправним та скасування в іншій справі наказу Держгеонадра, прийнятого на виконання вказаної постанови Верховного Суду, не може бути підставою для поновлення дії Спеціального дозволу, який анульований в судовому порядку Верховним Судом.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

69. Статтею 351 КАС України передбачено, що підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

70. Неправильним застосуванням норм процесуального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

71. З урахуванням наведеного, колегія суддів доходить висновку про те, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував положення статті 254 КАС України, що за правилами статті 351 КАС України, є підставою для скасування судового рішення повністю і ухвалення нового судового рішення про відмову у задоволенні заяви про роз`яснення судового рішення.

Керуючись статтями 242, 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Державної служби геології та надр України задовольнити.

Ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2023 року скасувати.

Прийняти нове судове рішення.

У задоволенні заяви Приватного підприємства "ЛІДІЯ" про роз`яснення постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2022 року відмовити.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.

Суддя-доповідач Я.О. Берназюк

Судді: Т.Г. Стрелець

С.М. Чиркін