Рішення

від 16.11.2023 по справі 488/3575/23

КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МИКОЛАЄВА

Справа № 488/3575/23

Провадження № 2-о/488/113/23 р.

РІШЕННЯ

Іменем України

16.11.2023 року м. Миколаїв

Корабельний районний суд міста Миколаєва у складі:

головуючої по справі судді - Селіщевої Л.І.,

за участю секретаря судового засідання - Волошиної Я.І.,

представника заявника - ОСОБА_9,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань суду цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини, заінтересовані особи: Миколаївська міська рада, Арбузинська селищна об`єднана територіальна громада в Миколаївській області, та приватний нотаріус Миколаївського міського нотаріального округу Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Іваненко Світлана Василівна, -

ВСТАНОВИВ:

Заявник - ОСОБА_1 звернулася до суду із даною заявою, в обґрунтування якої зазначила наступне.

ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Києві померла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

ОСОБА_2 була дружиною ОСОБА_4 , який приходився заявнику рідним дядьком по лінії матері заявника, та хрещеною матір`ю заявника.

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина у вигляді квартири АДРЕСА_1 , що належала останній на підставі договору купівлі-продажу квартири від 22 грудня 2017 року, посвідченого приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Козленок С.І., реєстровий номер: 1781; та земельної ділянки площею 7,1204 гектарів для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер: 4820382600:10:000:0514, адреса земельної ділянки: Миколаївська область, Арбузинський район, Новоселівська сільська рада; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 449201748203.

Спадкодавиця мала намір залишити заповіт на ім`я заявника, проте в силу життєвих обставин: військовою агресією Російської Федерації проти України, тяжкою хворобою спадкодавиці (інсульт), а потім смерть її, остання не встигла скласти заповіт.

Спадкоємців за законом першої, другої, та третьої черг немає.

Подружжя ОСОБА_2 дітей не мало. Чоловік спадкодавиці - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Мати заявника - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , померла ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Батько заявника - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , помер ІНФОРМАЦІЯ_8 .

Рідна сестра заявника - ОСОБА_8 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , але фактично протягом тривалого часу проживає за адресою: АДРЕСА_3 .

Таким чином, заявник - ОСОБА_1 , згідно ст. 1264 ЦК України є спадкоємцем за законом четвертої черги на спадщину, що відкрилась після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Інших спадкоємців четвертої черги немає.

28.12.2022 року, у встановленому законом порядку, заявник звернулася до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Габрієль Л.Є. на предмет оформлення заяви про прийняття спадщини. При цьому, заявник повідомила нотаріуса про те, що вона проживала із спадкодавцем однією сім`єю більше п`яти років до часу відкриття спадщини, тому має право на спадкування у четверту чергу, інших спадкоємців за законом першої, другої, третьої та четвертої черг немає.

На підставі заяви ОСОБА_1 про прийняття спадщини від 28.12.2022 р. за реєстровим №1422, яка надійшла 10.01.2023 р. на адресу приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу Миколаївської області Іваненко С.В., вказаним нотаріусом було відкрито спадкову справу після смерті спадкодавця ОСОБА_2 .

08.05.2023 року ОСОБА_1 звернулася до нотаріуса Іваненко С.В. на предмет видачі їй свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно: на квартиру АДРЕСА_1 , та на земельну ділянку площею 7,1204 гектарів для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер: 4820382600:10:000:0514, адреса земельної ділянки: Миколаївська область, Арбузинський район, Новоселівська сільська рада; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 449201748203.

Однак, в роз`ясненні нотаріуса Іваненко С.В. №119/02-14 від 08.05.2023р. вказано, що видати заявнику свідоцтво про право на спадщину за законом на спадкове майно, яке залишилось після смерті спадкодавця ОСОБА_2 , нотаріус не має можливості, ця обставина обумовлена тим, що заявником не доведений факт проживання однією сім`єю зі спадкодавцем.

Відмовляючи у видачі свідоцтва про право власності на спадкове майно за законом, нотаріус посилалась не те, що під час перевірки факту встановлення місця відкриття спадщини нею був зроблений витяг з Реєстру територіальної громади міста Миколаєва від 10.01.2023р., де в наявності є інформація про те, що спадкодавець на час смерті була зареєстрована в спадковій квартирі одна.

З огляду на ці обставини нотаріусом Іваненко С.В. заявнику було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії та рекомендовано звернутися до суду з вирішення питання: встановлення факту проживання однією сім`єю зі спадкодавцем.

Як раніше зазначала заявниця, подружжя ОСОБА_2 не мало власних дітей. У ранньому віці вона залишилась без батьків, оскільки останні померли, тому подружжя ОСОБА_2 для неї були близькими людьми. Окрім того ОСОБА_2 була ще хрещеною матір`ю заявниці.

З березня 2015 р. і по грудень 2017 р. заявник проживала з подружжям ОСОБА_2 однією сім`єю за адресою: АДРЕСА_4 .

Вказаний житловий будинок з господарськими спорудами та будівлями і з земельною ділянкою належав на праві особистої власності ОСОБА_2 , на підставі свідоцтва про право на спадщину, виданого П`ятою Миколаївською державною нотаріальною конторою 16.12.2009р. за р. №4-1183, зареєстрованого в Реєстрі прав власності на нерухоме майно за №28675444, витяг про реєстрацію №25265367, виданий Миколаївським міжміським бюро технічної інвентаризації 09.02.2010р., номер запису 857 в книзі 7.

22.12.2017 року ОСОБА_2 продала належний їй житловий будинок та купила квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_5 .

Починаючи з грудня 2017 р. заявник разом із подружжям ОСОБА_2 продовжувала проживати однією сім`єю в цій квартирі і по день смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Після смерті спадкодавиці заявник продовжую проживати у вказаній квартирі, як колишній член сім`ї ОСОБА_2 , і на теперішній час вона сплачує всі комунальні платежі за цю квартиру, підтримує вказане житлове приміщення в належному стані.

Таким чином, ОСОБА_1 разом із подружжям ОСОБА_2 починаючи з березня 2015 р. і по день смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , постійно та безперервно проживали однією сім`єю, вели спільне домашнє господарство, були пов`язані спільним побутом, разом вели господарство, був спільний бюджет, робили спільні витрати, спрямовані на забезпечення життєдіяльності їх сім`ї.

Крім того, заявник займалась організацією поховання ОСОБА_2 з дотриманням усіх передбачених в таких випадках ритуалів, правил та звичаїв, понесла всі витрати на її поховання.

На підставі викладеного, ОСОБА_1 просить суд встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , місце народження: місто Миколаїв Миколаївської області, громадянки України, разом зі спадкодавцем ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , місце народження: хутір Воля Братського району Миколаївської області, громадянкою України, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_11 , до часу відкриття спадщини однією сім`єю більше п`яти років.

В судове засідання заявник не з`явилася, надала заяву про розгляд справи у її відсутність.

Представник заявника - ОСОБА_9 в судовому засіданні заявлені вимоги підтримала, просила суд задовольнити їх у повному обсязі.

Заінтересовані особи - Миколаївська міська рада, Арбузинська селищна об`єднана територіальна громада в Миколаївській області та приватний нотаріус Миколаївського міського нотаріального округу Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Іваненко С.В. надали заяви про розгляд справи у їх відсутність.

Суд, заслухавши пояснення представника заявника та дослідивши письмові докази по справі, дійшов до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно вимог ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Згідно ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Правовідносини по справі є цивільно-правовими та стосуються сімейних відносин у зв`язку з чим підлягають розгляду відповідно до положень Цивільного кодексу України та Сімейного кодексу України.

Згідно п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Згідно ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України).

Відповідно до ч., ч. 1, 2, 3 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст., ст. 1261-1265 ЦК України.

Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою (ч. 1 ст. 1220 ЦК України).

Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця (ч. 1 ст. 1221 ЦК України, в редакції ЦК України, яка діяла на час смерті спадкодавця).

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених ст. 1259 ЦК України.

Відповідно до ст. 1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

У відповідності до ч. 2 ст. 3 СК України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

У відповідності до ч. 4 ст. 3 СК України сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до п.21 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 «Про судову практику у справа про спадкування» - при вирішення спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК (2947-14) про те, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Зазначений п`ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю до набрання чинності цим Кодексом. До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім`єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки, інші особи, які взяли до себе дитину як члена сім`ї, тощо.

Пунктом 6 Рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року № 5-рп/99 встановлено, що до членів сім`ї належать особи, що постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, але й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв`язках. Обов`язковою умовою для визнання їх членами сім`ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт і т.п.

Згідно зі статтею 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

З огляду на положення наведеної норми Закону, Верховний Суд у справі № 404/2163/16-ц від 04.07.2018 року виклав свою позицію, згідно якої: відсутність реєстрації місця проживання спадкоємця за останнім місцем проживання спадкодавця не є доказом того, що він не проживав із спадкодавцем, вказавши, що відсутність реєстрації місця проживання спадкоємця за останнім місцем проживання спадкодавця не є доказом того, що він не проживав із спадкодавцем, оскільки сама по собі відсутність такої реєстрації не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо передбачені частиною третьою статті 1268 ЦК України обставини підтверджуються іншими належними і допустимими доказами.

Як зазначено у ст. 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» визначено, що свобода пересування - право громадянина України, а також іноземця та особи без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, вільно та безперешкодно за своїм бажанням переміщатися по території України у будь-якому напрямку, у будь-який спосіб, у будь-який час, за винятком обмежень, які встановлюються законом; вільний вибір місця проживання чи перебування - право громадянина України, а також іноземця та особи без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України, на вибір адміністративно-територіальної одиниці, де вони хочуть проживати чи перебувати; місце перебування - житло або спеціалізована соціальна установа для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, у якому особа, яка отримала довідку про звернення за захистом в Україні, проживає строком менше шести місяців на рік або отримує соціальні послуги; місце проживання - житло з присвоєною у встановленому законом порядку адресою, в якому особа проживає, а також апартаменти (крім апартаментів у готелях), кімнати та інші придатні для проживання об`єкти нерухомого майна, заклад для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, стаціонарна соціально-медична установа та інші заклади соціальної підтримки (догляду), в яких особа отримує соціальні послуги.

Таким чином особа, яка проживала разом із спадкодавцем на час його смерті без місця реєстрації має право у судовому порядку встановити факт постійного проживання із спадкодавцем на час його смерті.

Аналогічна правова позиція викладена у Постановах Верховного Суду України від 21.02.2018 року по цивільній справі №317/2329/15-ц та від 28.02.2018 року по цивільній справі № 633/344/16-ц.

Таким чином, аналізуючи надані заявником докази, приймаючи до уваги їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, враховуючи правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, та беручи до уваги ту обставину, що заявник позбавлений можливості у досудовому порядку вирішити заявлене питання, а встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем до часу відкриття спадщини більше п`яти років має для неї юридичне значення і необхідне для оформлення права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом, що відкрилось після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , а тому заявлені вимоги підлягають задоволенню.

На підставі ч.1, ч.2 ст. 293, 294, п.1 ч.1 ст. 315 -316, 318-319 ЦПК України, п.п. 1-4, 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 року з змінами „Про судову практику у справах про встановлення фактів, які мають юридичне значення", в порядку окремого провадження розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 258-259, 264-265, 268, 315, 319, 354 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Заяву - задовольнити.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , місце народження: місто Миколаїв Миколаївської області, громадянки України, разом зі спадкодавцем ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , місце народження: хутір Воля Братського району Миколаївської області, громадянкою України, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_11 , до часу відкриття спадщини однією сім`єю більше п`яти років.

Рішення може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення рішення. У випадку проголошення у судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування сторін:

Заявник: ОСОБА_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_6 ; фактично проживає за адресою: АДРЕСА_7 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків: НОМЕР_1 ; паспорт серії НОМЕР_2 , виданий 17.08.1999р. Корабельним РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області.

Заінтересована особа: Миколаївська міська рада, 54001, місто Миколаїв, вулиця Адміральська, №20; код ЄДРПОУ юридичної особи: 26565573.

Заінтересована особа: Арбузинська селищна об`єднана територіальна громада в Миколаївській області, 55301, Миколаївська область, Первомайський район, селище міського типу Арбузинка, площа Центральна, будинок №18; код ЄДРПОУ: 04376653.

Заінтересована особа: Приватний нотаріус Миколаївського міського нотаріального округу Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Іваненко Світлана Василівна, АДРЕСА_8 .

Суддя Л.І. Селіщева