Ухвала

від 22.12.2023 по справі 695/2247/23

ЗОЛОТОНІСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 695/2247/23

номер провадження 1-кп/695/398/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 грудня 2023 рокум. Золотоноша

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

особи, відносно якої подано клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_4 ,

захисника адвоката ОСОБА_5 ,

законного представника ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Золотоноші клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023250370000740 від 05.06.2023 відносно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Золотоноша Черкаської області, громадянина України, українця, освіта середня, не одружений, офіційно не працює, на утриманні неповнолітніх дітей не має, особою з інвалідністю будь-якої групи, учасником та ліквідатором наслідків аварії на ЧАЕС, депутатом будь-якого рівня, учасником АТО (ООС) не є, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , раніше не судимий,

за ознаками суспільно небезпечного діяння, що підпадаєпід ознакикримінального правопорушення,передбаченогоч.2 ст.307 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 , відповідно до висновку судово-психіатричної експертизи № 643 від 29.11.2023, позбавлений здатності усвідомлювати свої дії та свідомо керувати ними, 05.06.2023, перебуваючи в м. Золотоноші Черкаської області (більш точної адреси в ході досудового розслідування не встановлено), усупереч встановленому законом порядку обігу психотропних речовин Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та Постанови Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 № 770 «Про затвердження Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, умисно, з метою збуту, незаконно придбав, знайшовши 26 згортків, всередині яких, знаходились відповідно до висновків експертів:

№ CE-19/124-23/6511-НЗПРАП від 06.06.2023 пастоподібна речовина білого кольору з світло-зеленим відтінком, є психотропною речовиною, обіг якої обмежено амфетамін. Маса психотропної речовини становить 0,142 г.;

CE-19/124-23/6748-НЗПРАП від 14.06.2023 пастоподібні речовини білого кольору з світло-зеленим відтінком, містять у своєму складі психотропну речовину, обіг якої обмежено амфетамін. Маса психотропної речовини становить 2,353 г.,

які в подальшому зберігав з метою збуту в кишені шортів, до моменту виявлення та вилучення працівниками Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області по вул. Скляренка в м. Золотоноша.

Таким чином, ОСОБА_4 вчинив суспільно небезпечне діяння, яке підпадає під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, а саме незаконне придбання та зберігання психотропної речовини, з метою збуту, у великих розмірах.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 просив суд задовольнити клопотання повністю, оскільки згідно з висновком судово-психіатричного експерта №643 від 29.11.2023 ОСОБА_4 на період часу, до якого відноситься скоєння інкримінованого йому правопорушення, відзначалися прояви хронічного психічного захворювання хронічного шизофреноподібного психотичного розладу з грубими психопатоподібними порушеннями нестійкого, дисоціального типу, зі стійкими ауто-агресивними проявами та спробами самогубства в минулому, що виник внаслідок розладів психіки і поведінки внаслідок одночасного вживання психоактивних речовин різних хімічних груп, з синдромом залежності, постійною формою вживання, що позбавляло на вказаний час його здатності усвідомлювати свої дії та свідомо керувати ними. За своїм психічним станом на теперішній час обвинувачений ОСОБА_4 також виявляє ознаки вищевказаного хронічного психічного захворювання, що позбавляє його на даний час здатності усвідомлювати свої дії та свідомо керувати ними, перешкоджає йому правильно сприймати обставини, що мають значення у справі та давати про них покази під час участі в судовому засіданні. Також у вказаному висновку судово-психіатричного експерта зазначено, що теперішнє клінічне дослідження свідчить про погіршення психічного стану ОСОБА_4 , яке простежується в умовах притягнення до кримінальної відповідальності та перебування у слідчому ізоляторі, підекспертний виявляє відсутні у нього раніше прояви маячних ідей переслідування та маячної інтерпретації дій правоохоронців і судового процесу. З огляду на виявлені у ОСОБА_4 клінічні ознаки суспільної небезпеки, він потребує поміщення в спеціальний лікувальний заклад з метою його обов`язкового лікування, а також запобіганню вчинення суспільно-небезпечних діянь. Прокурор також зазначив, що причетність ОСОБА_4 до вчинення інкримінованого йому суспільно небезпечного діяння доведена доказами у кримінальному провадженні.

Захисник адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні просив суд врахувати, що у висновку судово-психіатричного експерта №643 від 29.11.2023 не зазначено тип нагляду лікувального закладу, до якого має бути госпіталізовано ОСОБА_4 , а тому, оскільки, останній вчинив суспільно небезпечне діяння не пов`язане з посяганням на життя інших осіб та ОСОБА_4 за своїм психічним станом і характером вчиненого суспільно небезпечного діяння не становить особливу небезпеку для суспільства, захисник просив суд застосувати відносно ОСОБА_4 примусовий захід медичного характеру не пов`язаний із госпіталізацією до закладу з надання психіатричної допомоги та лікування в умовах суворого нагляду.

Законний представник ОСОБА_6 та особа, стосовно якої вирішується питання про застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_4 підтримали позицію захисника.

Обставини щодо суспільно небезпечного діяння, які викладені у клопотанні про застосування примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_4 підтверджуються також показаннями свідків, наданими безпосередньо суду.

Свідок ОСОБА_7 під час судового розгляду показав суду, що він працює оперуповноваженим Золотоніського РВП ГУНП у Черкаській області, та на початку літа 2023 року, точну дату та час пригадати не може, під час здійснення патрулювання він отримав повідомлення, що по вул. Скляренка у м.Золотоноші було помічено двох невідомих осіб, схожих на наркозалежних, які вчиняють дії щодо розповсюдження наркотичних речовин. У подальшому, того самого дня, у світлий час доби, він разом з іншими оперуповноваженими попрямували до вказаної у повідомленні адреси, та ними по вул. Скляренка у м. Золотоноші дійсно було помічено двох осіб ОСОБА_4 із співмешканкою. Як показав у судовому засіданні ОСОБА_7 ОСОБА_4 повідомив працівникам поліції, що він дійсно зберігає при собі наркотичні засоби, які придбав з метою розповсюдження шляхом розміщення «закладок», оскільки має намір таким чином заробити грошей, так як перебуває у скрутному матеріальному становищі. Після цього, працівниками поліції на місце події було запрошено двох понятих, у присутності яких ОСОБА_4 дістав пакунок, який поклав на землю. Як у подальшому було встановлено у вказаному пакунку, знаходилось більше двадцяти фольгових згортків з наркотичними засобами.

Свідок ОСОБА_8 під час судового розгляду показав суду, що він працює оперуповноваженим Золотоніського РВП ГУНП у Черкаській області, та на початку червня 2023 року, точну дату та час пригадати не може, під час здійснення патрулювання разом із ОСОБА_7 та ОСОБА_9 , ОСОБА_7 отримав повідомлення, що по вул. Скляренка у м.Золотоноші було помічено двох невідомих осіб, які вчиняють дії щодо розповсюдження наркотичних речовин. У подальшому, того самого дня, вони попрямували до вказаної у повідомленні адреси, та ними по вул. Скляренка у м. Золотоноші дійсно було помічено двох осіб ОСОБА_4 із співмешканкою. Як показав у судовому засіданні ОСОБА_8 ОСОБА_4 повідомив працівникам поліції, що він дійсно зберігає при собі наркотичні засоби, які придбав з метою розповсюдження шляхом розміщення «закладок», оскільки має намір таким чином заробити грошей, так як перебуває у скрутному матеріальному становищі. Після цього, працівниками поліції на місце події було запрошено двох понятих, у присутності яких ОСОБА_4 дістав схований за пояс шортів поліетиленовий пакунок, який поклав на землю. Як у подальшому було встановлено у вказаному пакунку, знаходилось більше двадцяти фольгових згортків з наркотичними засобами.

Свідок ОСОБА_9 під час судового розгляду показав суду, що він працює оперуповноваженим Золотоніського РВП ГУНП у Черкаській області, та п`ятого чи шостого червня 2023 року, точну дату та час пригадати не може, під час здійснення патрулювання разом із ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , ОСОБА_7 отримав повідомлення, що по вул. Скляренка у м.Золотоноші було помічено двох невідомих осіб, які вчиняють дії щодо розповсюдження наркотичних речовин. У подальшому вони попрямували до вказаної у повідомленні адреси, та ними по вул. Скляренка у м. Золотоноші дійсно було помічено двох осіб ОСОБА_4 із співмешканкою. Як показав у судовому засіданні ОСОБА_8 ОСОБА_4 повідомив працівникам поліції, що він дійсно зберігає при собі наркотичні засоби, які придбав з метою розповсюдження шляхом розміщення «закладок», оскільки має намір таким чином заробити грошей, так як перебуває у скрутному матеріальному становищі. Після цього, працівниками поліції на місце події було запрошено двох понятих, у присутності яких ОСОБА_4 дістав схований за пояс шортів поліетиленовий пакунок блакитного кольору, який поклав на землю. Як у подальшому було встановлено у вказаному пакунку, знаходилось більше двадцяти фольгових згортків з наркотичними засобами.

Показання вищевказаних свідків є логічними, послідовними, взаємодоповнюючими, узгоджуються між собою, не викликають сумнівів в їх достовірності, а тому суд визнає їх належними та допустимими доказами обставин вчинення ОСОБА_4 , суспільно небезпечного діяння, яке підпадає під ознаки кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.307 КК України.

Особа, стосовно якої вирішується питання про застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_4 пояснив суду, що придбав психотропні речовини з метою власного вжитку.

При цьому захисник та законний представник, просили суд врахувати, що відповідно до висновку судово-психіатричного експерта, ОСОБА_4 не здатний усвідомлювати свої дії та свідомо керувати ними, що перешкоджає йому сприймати обставини, що мають значення у справі та давати про них покази під час участі у судовому засіданні.

Під час судового розгляду прокурором надані письмові докази, які безпосередньо досліджені судом та підтверджують обставини вчинення ОСОБА_4 , суспільно небезпечного діяння, яке підпадає під ознаки кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.307 КК України, а саме:

- протокол огляду місця події від 05.06.2023 з фототаблицею, з якого судом встановлено, що оглядом місця події є територія по АДРЕСА_3 , а саме прибудинкова територія. На вказаній ділянці знаходиться особа чоловічої статі, який представився ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель АДРЕСА_2 . Чоловік одягнений у чорну футболку з наявним зображенням спереду та написом внизу «Вова», чорні шорти з білими вставками та білі кросівки. Також на даній території наявні поняті ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , у присутності яких на запитання чи наявні у ОСОБА_4 заборонені речі, останній повідомив, що наявні психотропні засоби, а саме фен та з-під шортів з правого боку дістав поліетиленовий пакет блакитного кольору, при відкритті якого всередині пакету було виявлено фольговий згорток. При розпаковуванні фольгового згортку виявлено 26 фольгових згортків, при розпаковуванні яких виявлено порошкоподібну речовину в кожному фольговому згортку, схожу на амфетамін. У подальшому 1 поліетиленовий пакет блакитного кольору вилучено та поміщено до паперового конверту, 1 фольговий згорток з порошкоподібною речовиною білого кольору схожою на амфетамін вилучено та поміщено до сейф-пакету №PSP1360266, 25 фольгових згортків з порошкоподібною речовиною білого кольору схожою на амфетамін в кожному вилучено та поміщено до сейф пакету №PSP1360252;

- протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 05.06.2023, з якого вбачається, що ОСОБА_4 затримано 05.06.2023 о 16 год 00 хв за адресою: Черкаська область, м. Золотоноша, вул. Скляренка, поруч із будинком 16А;

- постанову про визнання речових доказів від 05.06.2023;

- квитанцію про отримання на зберігання речових доказів, вилучених (отриманих) стороною обвинувачення під час здійснення кримінального провадження № 12023250370000740, відповідно до якої номер книги обліку речових доказів, вилучених (отриманих) стороною обвинувачення під час здійснення кримінального правопорушення 101, порядковий номер 179н/23;

- супровідний лист про направлення висновку експерта від № 19/124/12/1-8522-2023 від 06.06.2023;

- висновок експерта № CE-19/124-23/6511-НЗПРАП від 06.06.2023 з ілюстрованими таблицями та довідкою про витрати на проведення експертизи. Відповідно до висновку експерта № CE-19/124-23/6511-НЗПРАП від 06.06.2023, речовина, яка знаходиться у фольговому згортку, упакованому до сейф-пакету №PSP1360266 пастоподібна речовина білого кольору з світло-зеленим відтінком, є психотропною речовиною, обіг якої обмежено амфетамін. Маса психотропної речовини становить 0,142 г.;

- квитанцію про отримання на зберігання речових доказів, вилучених (отриманих) стороною обвинувачення під час здійснення кримінального провадження № 12023250370000740, відповідно до якої номер книги обліку речових доказів, вилучених (отриманих) стороною обвинувачення під час здійснення кримінального правопорушення 101, порядковий номер 179н/23;

- супровідний лист про направлення висновку експерта від № 19/124/12/2-9004-2023 від 14.06.2023;

- висновок експерта № CE-19/124-23/6748-НЗПРАП від 14.06.2023 з ілюстрованими таблицями та довідкою про витрати на проведення експертизи. Відповідно до висновку експерта №CE-19/124-23/6748-НЗПРАП від 14.06.2023, речовина, які знаходяться у 25 фольгових згортках, упакованих до сейф-пакету №PSP1360252 пастоподібні речовини білого кольору з світло-зеленим відтінком, містять у своєму складі психотропну речовину, обіг якої обмежено амфетамін. Маса психотропної речовини становить 2,353 г.

Також судом досліджено копію паспорта громадянина України на ім`я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , № документа НОМЕР_2 , довідку про внесення відомостей до Єдиного державного демографічного реєстру № 1406941-2023 від 22.06.2023; довідку КНП «Золотоніська багатопрофільна лікарня» Золотоніської міської ради № 987 від 09.06.2023, згідно з якою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не перебуває на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога; свідоцтво про народження ОСОБА_4 Серія НОМЕР_3 виданого 24.05.2005, відповідно до якого його батьками є ОСОБА_12 та ОСОБА_13 ; вимоги із відповідями щодо судимостей, відповідно до яких ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності не притягувався; довідку-характеристику № 165/94 від 06.06.2023 за підписом голови квартального комітету № 26 м. Золотоноша, згідно з якою ОСОБА_12 проживає за адресою: АДРЕСА_2 разом з матір?ю, офіційно не працює, дітей не має, громадського порядку не порушує, в громадських місцях поводить себе задовільно, скарг в квартальний комітет на нього не надходило.

Відповідно довисновку судово-психіатричногоексперта №643від 29.11.2023 ОСОБА_4 на період часу, до якого відноситься скоєння інкримінованих йому дій, тобто станом на 05.06.2023, виявляв ознаки хронічного психічного захворювання хронічного шизофреноподібного психотичного розладу з грубими психопатоподібними порушеннями нестійкого, дисоціального типу, зі стійкими ауто-агресивними проявами та спробами самогубства в минулому, що виник внаслідок розладів психіки і поведінки внаслідок одночасного вживання психоактивних речовин різних хімічних груп, з синдромом залежності, постійною формою вживання, що позбавляло на вказаний час його здатності усвідомлювати свої дії та свідомо керувати ними. За своїм психічним станом на теперішній час ОСОБА_4 також виявляє ознаки вищевказаного хронічного психічного захворювання хронічного шизофреноподібного психотичного розладу з грубими психопатоподібними порушеннями нестійкого, дисоціального типу, зі стійкими ауто-агресивними проявами та спробами самогубства в минулому, що виник внаслідок розладів психіки і поведінки внаслідок одночасного вживання психоактивних речовин різних хімічних груп, з синдромом залежності, постійною формою вживання, що позбавляє його на даний час здатності усвідомлювати свої дії та свідомо керувати ними, перешкоджає йому правильно сприймати обставини, що мають значення у справі та давати про них покази під час участі в судовому засіданні.

Також у вказаному висновку судово-психіатричного експерта зазначено, що теперішнє клінічне дослідження свідчить про погіршення психічного стану ОСОБА_4 , яке простежується в умовах притягнення до кримінальної відповідальності та перебування у слідчому ізоляторі, підекспертний виявляє відсутні у нього раніше прояви маячних ідей переслідування та маячної інтерпретації дій правоохоронців і судового процесу.

З огляду на виявлені у ОСОБА_4 клінічні ознаки суспільної небезпеки, він потребує поміщення в спеціальний лікувальний заклад з метою його обов`язкового лікування, а також запобіганню вчинення суспільно-небезпечних діянь.

Зазначений висновок не викликає у суду сумнівів щодо того, що особа страждає на психічну хворобу, яка зумовлює її неосудність і вказує на потребу у застосуванні щодо неї примусових заходів медичного характеру наведених у висновку.

Порушень вимогст. 87 КПК України не установлено.

Будь-яких інших доказів сторонами не надавалося.

Вказане суспільно-небезпечне діяння вчинене ОСОБА_4 підпадає під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України незаконне придбання та зберігання психотропної речовини, з метою збуту, у великих розмірах.

Суд, заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи та оцінюючи зібрані у справі докази, приходить до наступного.

Вчинення ОСОБА_4 суспільно-небезпечного діяння, яке підпадає під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України підтверджується сукупністю належних і допустимих доказів.

Таким чином судом встановлено, що ОСОБА_4 вчинив суспільно-небезпечне діяння у стані неосудності, що позбавляє його можливості усвідомлювати свої дії або керувати ними, а тому відповідно до ч. 2 ст. 19 КК України не підлягає притягненню до кримінальної відповідальності. До такої особи за рішенням суду можуть застосовуватися примусові заходи медичного характеру.

Відповідно до ст. 503 КПК України, кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється за наявності достатніх підстав вважати, що особа вчинила суспільно небезпечне діяння у стані неосудності.

Згідно з ч. 2 ст.19 КК України, не підлягає кримінальній відповідальності особа, яка під час вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого цим Кодексом, перебувала в стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки. До такої особи за рішенням суду можуть бути застосовані примусові заходи медичного характеру.

Відповідно до ст.92 КК України, примусовими заходами медичного характеру є надання амбулаторної психіатричної допомоги, поміщення особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, в спеціальний лікувальний заклад з метою її обов`язкового лікування, а також запобігання вчиненню нею суспільно небезпечних діянь.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 93 КК України, примусові заходи медичного характеру можуть бути застосовані судом до осіб, які вчинили у стані неосудності суспільно небезпечні діяння.

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 03.06.2005 № 7 «Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування», примусові заходи медичного характеру мають застосовуватися лише за наявності у справі обґрунтованого висновку експертів психіатрів про те, що особа страждає на психічну хворобу чи має інший психічний розлад, які зумовлюють її неосудність або обмежену осудність і викликають потребу в застосуванні щодо неї таких заходів, а примусове лікування щодо осіб, які вчинили злочини та страждають на хворобу, що становить небезпеку для здоров`я інших осіб (ст. 96 КК України) висновку судово-медичної експертизи.

Згідно з пунктом 15 постанови Пленуму Верховного Суду № 7 від 03.06.2005 «Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування»визначаючи відповідно до частин 3 5 ст. 94 КК України тип психіатричного закладу, до якого слід госпіталізувати неосудного, необхідно виходити як з його психічного стану, так і з характеру вчиненого ним суспільно небезпечного діяння.

У відповідності до ч. 1 ст. 94 КК України, залежно від характеру та тяжкості захворювання, тяжкості вчиненого діяння, з урахуванням ступеня небезпечності психічно хворого для себе або інших осіб, суд може застосувати такі примусові заходи медичного характеру: 1) надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку; 2) госпіталізація до закладу з надання психіатричної допомоги із звичайним наглядом; 3) госпіталізація до закладу з надання психіатричної допомоги з посиленим наглядом; 4) госпіталізація до закладу з надання психіатричної допомоги із суворим наглядом.

Госпіталізація до закладу з надання психіатричної допомоги із суворим наглядом може бути застосована судом щодо психічно хворого, який вчинив суспільно небезпечне діяння, пов`язане з посяганням на життя інших осіб, а також щодо психічно хворого, який за своїм психічним станом і характером вчиненого суспільно небезпечного діяння становить особливу небезпеку для суспільства і потребує тримання у закладі з надання психіатричної допомоги та лікування в умовах суворого нагляду (ч.5 ст. 94 КК України).

Відповідно до ст.19 Закону України «Про психіатричну допомогу», примусові заходи медичного характеру застосовуються за рішенням суду у випадках та в порядку встановлених Кримінальним та Кримінальним процесуальним кодексами України, цим законом та іншими законами. За рішенням суду застосовуються примусові заходи медичного характеру.

Ухвалюючи рішення у справі, суд також враховує наступне.

Поняття неосудності включає в себе співвідношення медичного (біологічного) і юридичного (психологічного) критеріїв. Медичний критерій полягає у наявності у особи психічного захворювання, що істотно впливає на свідомість і волю людини (хронічне психічне захворювання, тимчасовий розлад психічної діяльності, недоумство, інший хворобливий стан психіки). Юридичний у нездатності особи під час вчинення суспільно небезпечного діяння усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними. При цьому юридичний критерій виражається двома ознаками: 1) інтелектуальною особа не може усвідомлювати фактичну сторону своїх дій (бездіяльності) та/або не здатна усвідомлювати їх суспільно небезпечний характер; 2) вольовою особа не може керувати своїми діями (бездіяльністю) внаслідок руйнування психічною хворобою її вольової сфери.

Осудність є однією із загальних ознак суб`єкта злочину, юридичною підставою вини та кримінальної відповідальності. Виходячи з передбачених ст.19 КК України критеріїв, відповідний стан особи характеризується здатністю усвідомлювати значення своїх дій і керувати ними.

Неосудна особа позбавлена такої здатності унаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки. Особа, що вчинила суспільно небезпечне діяння у стані неосудності, не підлягає кримінальній відповідальності, а може бути піддана за рішенням суду примусовим заходам медичного характеру.

Виходячи з положень статей 23, 24 КК України, умисел є однією з форм вини, яка включає в себе інтелектуальну та вольову ознаки: усвідомлення характеру свого діяння, передбачення його наслідків та бажання чи свідоме допускання їх настання.

Усвідомлення означає розуміння не лише фактичних обставин вчиненого діяння, які стосуються об`єкта, предмета, об`єктивної сторони складу конкретного злочину, а і його негативного соціального значення у виді суспільної небезпеки. Передбачення є адекватним розумовим уявленням особи про неминучість чи можливість конкретних результатів своєї дії (бездіяльності). Бажання полягає у прагненні досягти чітко визначеної мети і спрямованості волі на її досягнення.

Таким чином, умисна форма вини передбачає правильне відображення у свідомості суб`єкта як фактичних, так і юридичних ознак злочину, обов`язковою передумовою чого є осудність.

Мотив злочину це усвідомлене особою внутрішнє спонукання, яке викликає намір діяти певним чином. Мету становить конкретно сформульоване уявлення про бажаний наслідок свого діяння та спрямованість на його досягнення в обраний спосіб.

Вмотивованість та цілеспрямованість є ознаками усвідомленої вольової діяльності людини. Прояв таких ознак є неможливим у разі порушень психічних функцій, за яких особа нездатна усвідомлювати характер і значення своїх діянь та керувати ними.

Враховуючи, що стан неосудності пов`язаний з відсутністю у особи інтелектуальної та вольової ознак, з ним несумісні наявність у свідомості особи чітко сформованих мети й мотиву, як ознак суб`єктивної сторони злочину, тому встановлення будь-якої форми вини (умислу чи необережності) у діях неосудної особи об`єктивно є неможливим. Юридична оцінка суспільно небезпечному діянню в такому випадку повинна надаватись, виходячи з фактичних обставин скоєного та наслідків, що настали.

Із зазначеним вище у висновку експерта станом, що є юридичним критерієм неосудності, несумісні наявність у свідомості чітко сформованого умислу, у розумінні ст. 24 КК України, а також мети і мотиву, як ознак суб`єктивної сторони злочину.

Кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру гарантує захист прав, свобод та законних інтересів осіб з психічними розладами, тому розгляд таких проваджень має спеціальну процедуру, яка урегульована спеціальними нормами закону.

Тобто, предмет доказування у кримінальному проваджені щодо застосування примусових заходів медичного характеру має низку особливостей, де не ставиться питання про винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, а йдеться про вчинення певною особою суспільно небезпечного діяння, а умисел, мета і мотив є елементами суб`єктивної сторони саме злочину та встановлюються лише щодо осудної особи.

Крім того, суд також враховує те, що ОСОБА_4 страждає тяжким психічним розладом, за своїм психічним станом і характером вчиненого суспільно небезпечного діяння становить небезпеку для суспільства, та невжиття відносно ОСОБА_4 примусових заходів медичного характеру, може зумовити заподіяння неминучої шкоди безпосередньо йому або іншим особам.

Частиною 2 статті 513 КПК України передбачено, що визнавши доведеним, що ця особа вчинила суспільно небезпечне діяння у стані неосудності або після вчинення кримінального правопорушення захворіла на психічну хворобу, яка виключає можливість застосування покарання, суд постановляє ухвалу про застосування примусових заходів медичного характеру.

Як зазначено у постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 16.01.2023 у справі № 761/37225/20, визначаючи тип психіатричного закладу, до якого слід госпіталізувати неосудного, необхідно виходити як з його психічного стану, так і з характеру вчиненого ним суспільно небезпечного діяння. Для об`єктивної оцінки ступеня небезпечності психічно хворого для себе або інших осіб суд має спочатку з`ясувати думку експертів-психіатрів стосовно виду примусових заходів медичного характеру, які можуть бути призначені психічно хворій особі в разі визнання її неосудною, а потім, з урахуванням висновків експертів і характеру вчиненого цією особою суспільно небезпечного діяння, ухвалити рішення про вибраний ним вид примусових заходів медичного характеру (тип психіатричного закладу, який його здійснюватиме). При цьому в ухвалі суду не треба наводити назву конкретного психіатричного закладу, до якого має бути госпіталізована неосудна особа, і вказувати строк застосування примусового заходу медичного характеру, проте необхідно зазначити про скасування з часу доставки (прийому) неосудного до цього закладу запобіжного заходу (якщо останній був застосований).

Відповідно до положень частини першої статті 503 КПК України кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, здійснюється за наявності достатніх підстав вважати, що: 1) особа вчинила суспільно небезпечне діяння, передбачене законом України про кримінальну відповідальність, у стані неосудності; 2) особа вчинила кримінальне правопорушення у стані осудності, але захворіла на психічну хворобу до постановлення вироку.

Кримінально-правова оцінка суспільно небезпечного діяння, вчиненого у стані неосудності, повинна ґрунтуватися лише на відомостях, які характеризують суспільну небезпеку вчинених дій. При цьому не враховуються попередня судимість, факт вчинення раніше кримінального правопорушення, за який особу звільнено від відповідальності або покарання, факт застосування до неї примусових заходів медичного характеру (ч.3 ст. 503 КПК України).

Згідно з ч. 4 ст. 503 КПК України примусові заходи медичного характеру застосовуються лише до осіб, які є суспільно небезпечними.

Відповідно до ст. 505 КПК України під час досудового розслідування у кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів медичного характеру встановлюються:1) час, місце, спосіб та інші обставини вчинення суспільно небезпечного діяння або кримінального правопорушення; 2) вчинення цього суспільно небезпечного діяння або кримінального правопорушення цією особою; 3) наявність у цієї особи розладу психічної діяльності в минулому, ступінь і характер розладу психічної діяльності чи психічної хвороби на час вчинення суспільно небезпечного діяння або кримінального правопорушення чи на час досудового розслідування; 4) поведінка особи до вчинення суспільно небезпечного діяння або кримінального правопорушення і після нього; 5) небезпечність особи внаслідок її психічного стану для самої себе та інших осіб, а також можливість спричинення іншої істотної шкоди такою особою; 6) характер і розмір шкоди, завданої суспільно небезпечним діянням або кримінальним правопорушенням; 7) обставини, що підтверджують, що гроші, цінності та інше майно, які підлягають спеціальній конфіскації, одержані внаслідок вчинення суспільно небезпечного діяння або кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна, або призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення суспільно небезпечного діяння або кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення суспільно небезпечного діяння або кримінального правопорушення чи винагороди за його вчинення, або є предметом суспільно небезпечного діяння або кримінального правопорушення, в тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом, або підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення суспільно небезпечного діяння або кримінального правопорушення.

Згідно з ч.1 ст.513 КПК України під час постановлення ухвали про застосування примусових заходів медичного характеру суд з`ясовує такі питання: 1) чи мало місце суспільно небезпечне діяння, кримінальне правопорушення; 2) чи вчинено це суспільно небезпечне діяння, кримінальне правопорушення особою; 3) чи вчинила ця особа суспільно небезпечне діяння, кримінальне правопорушення у стані неосудності; 4) чи не захворіла ця особа після вчинення кримінального правопорушення на психічну хворобу, яка виключає застосування покарання; 5) чи слід застосовувати до цієї особи примусові заходи медичного характеру і якщо слід, то які.

Суспільна небезпечність як ознака кримінального правопорушення полягає в тому, що кримінальне правопорушення заподіює або створює реальну загрозу заподіяння шкоди суспільним відносинам, які є об`єктами кримінально-правової охорони. Суспільна небезпечність внутрішня якість кримінального правопорушення, яка надає йому матеріального характеру, закріплена в законі та набуває правового значення, тобто породжує протиправність, яка є юридичним вираженням суспільної небезпечності.

У теорії кримінального права суспільна небезпечність визначається двома критеріями - характером і ступенем.

Характер суспільної небезпечності діяння як ознака кримінального правопорушення - це його якісна характеристика, обумовлена перш за все характером суспільних відносин, на які діяння посягає. Так, характер суспільної небезпечності діянь є різним, залежно від особливостей різних груп суспільних відносин, на які вони посягають, скажімо, наприклад, на основи національної безпеки чи життя та здоров`я особи.

Характер суспільної небезпечності визначається, крім того, характером діяння, його об`єктивними ознаками (показниками): місцем, часом, обстановкою, способами й засобами його вчинення, знаряддям, кількістю осіб, характером суспільно-небезпечних наслідків.

Ступінь суспільної небезпечності кількісне вираження небезпечності діянь, яке визначається інтенсивністю посягання і, перш за все, видом та розміром (обсягом) шкоди, яка заподіюється діянням охоронюваним кримінальним законом суспільним відносинам чи ставить їх під загрозу реального заподіяння такої шкоди.

На ступінь суспільної небезпечності діяння суттєво впливають також спосіб його вчинення (наприклад, фізичне насильство, погроза застосування такого насильства, загально-небезпечний спосіб, обман чи зловживання довірою, зокрема зловживання службовим становищем службовою особою тощо), характером та видом засобів і знарядь, що використовуються для вчинення діяння (технічні пристрої, комп`ютери, підроблені документи, зброя (вогнепальна чи холодна) бойові припаси, вибухові речовини, наркотичні засоби, психотропні речовини тощо). Крім того, на ступінь суспільної небезпечності значною мірою впливають обстановка, час, місце вчинення діяння.

При визначенні виду і міри заходів медичного характеру, суд враховує не тільки характер душевного захворювання та рекомендації експертів про тип лікувального закладу, але й те, що ОСОБА_4 вчинив суспільно-небезпечне діяння, яке за своїми ознаками відноситься до тяжкого злочину, що підтверджується відповідними доказами по кримінальному провадженню. Зазначені дії вчинені ОСОБА_4 у стані неосудності, оскільки в період вчинення суспільно-небезпечного діяння він не міг розуміти значення своїх дій та керувати ними внаслідок хронічного психічного захворювання у формі хронічного шизофреноподібного психотичного розладу з грубими психопатоподібними порушеннями нестійкого, дисоціального типу, зі стійкими ауто-агресивними проявами та спробами самогубства в минулому, що виник внаслідок розладів психіки і поведінки внаслідок одночасного вживання психоактивних речовин різних хімічних груп, з синдромом залежності, постійною формою вживання та на даний час не видужав. Також суд бере до уваги, що відповідно до висновку судово-психіатричного експерта № 643 від 29.11.2023 теперішнє клінічне дослідження свідчить про погіршення психічного стану ОСОБА_4 , яке простежується в умовах притягнення до кримінальної відповідальності та перебування у слідчому ізоляторі, підекспертний виявляє відсутні у нього раніше прояви маячних ідей переслідування та маячної інтерпретації дій правоохоронців і судового процесу.

Таким чином, на підставі викладеного вище, враховуючи, що ОСОБА_4 страждає тяжким психічним розладом, за своїм психічним станом і характером вчиненого суспільно небезпечного діяння становить небезпеку для суспільства і потребує тримання та відповідного лікування в умовах закладу з надання психіатричної допомоги та лікування в умовах суворого нагляду, суд приходить до висновку, що наведене вище у своїй сукупності є підставою для застосування до ОСОБА_4 рекомендованих судово-психіатричною експертизою примусових заходів медичного характеру у виді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги із суворим наглядом і лікування в примусовому порядку.

Запобіжний захід застосований до особи, відносно якої розглядається клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді поміщення особи до закладу з надання психіатричної допомоги в умовах, що виключають її небезпечну поведінку, до набрання ухвалою законної сили слід залишити без змін до набрання ухвалою суду законної сили.

Витрати на залучення експерта за проведення судових експертиз на загальну суму 3824 грн 00 коп належить віднести за рахунок держави.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.

Долю речових доказів суд вирішує згідно зі ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. 19, 93, п. 1 ч. 1 ст. 94 КК України, ст. 512, 513 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до закладу із надання психіатричної допомоги з суворим наглядом.

Запобіжний захід обраний відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді поміщення до закладу з надання психіатричної допомоги в умовах, що виключають небезпечну поведінку, з поміщенням до Дніпровської філії «Спеціальний заклад з надання психіатричної допомоги» Державної установи «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров`я України» (Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Надії Алексєєнко, 84) залишити без змін до вступу ухвали суду в законну силу.

Речові докази у кримінальному провадженні:

- психотропну речовину амфетамін, вагою 0.142 г., яку поміщено до сейф- пакету №PSP1360266, горловина якого обмотана ниткою передано на зберігання до кімнати зберігання речових доказів Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області знищити;

- психотропну речовину амфетамін, вагою 2.343 г., яку поміщено до сейф- пакету №PSP1360252, горловина якого обмотана ниткою передано на зберігання до кімнати зберігання речових доказів Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області знищити;

- полімерний пакунок блакитного кольору (бахіл), поміщений до паперового конверту - після проведення експертизи, переданий на зберігання до кімнати зберігання речових доказів Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області знищити;

- букальний епітелій ОСОБА_12 , поміщений до паперового конверта, який поміщений до паперового конверту переданий на зберігання до кімнати зберігання речових доказів Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області знищити;

- змиви з правої та лівої рук, поміщені до двох паперових конвертів - передано на зберігання до кімнати зберігання речових доказів Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області знищити;

- DVD-R диск №21B21082609 58 з відеозаписом проведення обшуку в АДРЕСА_2 приєднано до матеріалів кримінального провадження залишити при матеріалах кримінального провадження.

Процесуальні витрати за залучення експертів віднести за рахунок держави.

Доручити командиру роти конвойної служби ГУНП в Черкаській області організувати конвоювання (етапування) ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до Дніпровської філії «Спеціальний заклад з надання психіатричної допомоги» Державної установи «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров`я України» (Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Надії Алексєєнко, 84).

Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області протягом 30 днів з дня її проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію ухвали суду.

Суддя ОСОБА_14