Постанова

від 14.12.2023 по справі 904/3291/22

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.12.2023 року м.Дніпро

Справа № 904/3291/22 (904/1729/23)

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Коваль Л.А. (доповідач),

суддів: Мороза В.Ф., Чередка А.Є.

секретар судового засідання: Михайлова К.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦЕТЕХНО" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.08.2023 (прийняте суддею Соловйовою А.Є.) у справі № 904/3291/22(904/1729/23)

за позовом Адвокатського об`єднання "КОМПЛЕКС ГРУП"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАДЖЕТ ТРЕЙДІНГ"

відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАКІ ЛАЙНС"

третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Головне управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області

третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача-2 - Товариство з обмеженою відповідальністю "Кредитні інновації"

третьої особи-3, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача-2 - Товариство з обмеженою відповідальністю "ЦЕТЕХНО"

третьої особи-4, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача-2 - Товариство з обмеженою відповідальністю "ІСІДА ДЕВЕЛОПМЕНТ ГРУП"

третьої особи-5, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача-2 - Товариство з обмеженою відповідальністю "ХОЛОКС ТРЕЙД"

про визнання недійсним договору відступлення прав вимоги

ВСТАНОВИВ:

1.Короткий зміст заявлених вимог.

Адвокатське об`єднання "КОМПЛЕКС ГРУП" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАДЖЕТ ТРЕЙДІНГ", відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАКІ ЛАЙНС" про визнання недійсним договору відступлення прав вимоги.

2.Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі та мотиви його прийняття.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 09.08.2023 у цій справі, позовну заяву Адвокатського об`єднання "КОМПЛЕКС ГРУП" задоволено; визнано недійсним Договір відступлення прав вимоги від 02 грудня 2019 року №02/12, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "ГАДЖЕТ ТРЕЙДІНГ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛАКІ ЛАЙНС".

Приймаючи вказане рішення суд першої інстанції виходив з тих обставин, що в результаті укладення договору про відступлення права вимоги від 02.12.2019 №02/12 ТОВ "ГАДЖЕТ ТРЕЙДІНГ" (боржник у справі №904/3291/22) позбувся фактично безоплатно (з відстрочкою можливої оплати вартості відступленої вимоги Новим постачальником на строк понад 5 років) ліквідного активу на особливо велику суму 586 974 385,09 грн. Зазначене призвело до відмови судом у задоволенні на цю суму позову відповідача-1 до ТОВ "ЦЕТЕХНО", виникненню у зв`язку з цим у ТОВ "ГАДЖЕТ ТРЕЙДІНГ" стійкої неплатоспроможності, порушенню за заявою ТОВ "ЦЕТЕХНО" страви про банкрутство Відповідача-1.

3.Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "ЦЕТЕХНО" звернулось до Центрального апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.08.2023 у справі № 904/3291/22(904/1729/23), в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.

4.Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

В обґрунтування апеляційної скарги скаржник зазначає, що відсутні як нормативні так і фактичні підстави для визнання правочину недійсним з підстав встановлених ст. 42 КУзПБ та ч. 3 ст. 203, ч. 1 ст. 215, 234 ЦК України.

Також апелянт вважає, що відсутні обов`язкові елементи юридичного складу недійсності, а саме спричинення збитків боржнику або кредитору та прийняття боржником на себе зобов`язання, що призвело до банкрутства.

За доводами апелянта, у зв`язку з укладенням Договору відступлення права вимоги не відбулося зменшення ліквідних активів боржника.

Скаржник вказує, що тільки від ТОВ "Цетехно" боржник отримав грошові кошти у сумі більше 4 млн. згідно платіжних доручень: № 5397 від 31 жовтня 2019 року на суму 1 400 000,00 грн.; № 1 від 31 жовтня 2019 року на суму 1 047 000,00 грн.; № 33 від 31 жовтня 2019 року на суму 1 100 000,00 грн.; № 165 від 25 листопада 2019 року на суму 100 000,00 грн.; № 164 від 25 листопада 20219 року на суму 406 000,00 грн.

На переконання скаржника, сам по собі факт укладання правочину не свідчить про існування такого "негативного" зобов`язання, оскільки підлягає доведенню наявність причинного зв`язку між зобов`язанням та настанням стану неплатоспроможності.

Апелянт вважає твердження позивача про те, що ТОВ "ГАДЖЕТ ТРЕЙДІНГ" позбавився ліквідного активу такими, що не відповідають дійсності, оскільки ТОВ "ГАДЖЕТ ТРЕЙДІНГ" не позбавлений можливості отримати грошові кошти у розмірі 586 974 385,05 грн від ТОВ "ЛАКІ ЛАЙНС".

Скаржник вказує, що суд першої інстанції встановив нібито ліквідність ТОВ "ЦЕТЕХНО" та неліквідність ТОВ "ЛАКІ ЛАЙНС": без дослідження первинної бухгалтерської документації (вона об`єктивно відсутня у даній справі); за відсутності будь-яких доказів фіктивності правочину; без врахування особливостей ретроактивного застосування ст. 42 КУзПБ, які полягають в тому, що на час вирішення спору товару, як і самої господарської діяльності боржника, може не бути з об`єктивних причин (витрачання, введення в оборот шляхом відчуження; втрата; невідоме суду місце зберігання тощо) і висновок про відсутність відповідних майнових дій не може ґрунтуватися на припущеннях суду, а повинен опиратись на достатні докази.

За доводами скаржника, якщо приймати до уваги доводи суду про те, що відступлення права вимоги вплинуло на майновий стан боржника у зв`язку із відстроченням виконання зобов`язання з боку контрагента боржника, то до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення ст. 217 ЦК України, за якими правочин з відступлення права вимоги повинен бути визнаний недійсним тільки в частині, а саме в частині положень про відстрочення оплати до 21 грудня 2024 року.

Разом з тим, недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.

Також апелянт вважає, що в даному випадку відсутні підставі для застосування до спірних правовідносин положень ст. 203, 215 ЦК України, оскільки, а ні суд ні позивач у позовній заяві не навели обґрунтування у чому полягає порушення прав та законних інтересів позивача (який не є учасником правочину), в контексті можливої відсутності волевиявлення у ТОВ "ГАДЖЕТ ТРЕЙДІНГ".

Крім того, апелянт зазначає про відсутність у ТОВ "ГАДЖЕТ ТРЕЙДІНГ" повноважень щодо оскарження спірного правочину, оскільки станом на дату укладення оспорюваного правочину позивач не був кредитором по відношенню до ТОВ "ГАДЖЕТ ТРЕЙДІНГ", а отже відсутнє порушене право заявника.

Апелянт вказує, що власником прав вимоги, яке передано за оскаржуваним договором, на даний момент є юридичні особи: ТОВ "ІСІДА ДЕВЕЛОПМЕНТ ГРУП" та ТОВ "ХОЛОКС ТРЕЙД".

На думку скаржника, зазначена обставина свідчить про те, що задовольнивши позовні вимоги, суд першої інстанції не захистив права та законні інтереси позивача по справі, оскільки власником права вимоги залишаються інші особи, а рішення по даній справі жодним чином не впливає та не може вплинути на розмір ліквідаційної маси.

5.Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.

Згідно поданого відзиву на апеляційну скаргу Адвокатське об`єднання "КОМПЛЕКС ГРУП" просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін. В обґрунтування відзиву зазначає, що ТОВ "ГАДЖЕТ ТРЕЙДІНГ" замість отримання грошових коштів у найкоротший термін відступило за договором відступлення права вимоги від 02.12.2019 на користь ТОВ "ЛАКІ ЛАЙНС" належне йому право вимоги за договорами поставки та купівлі-продажу (№15081 від 15.08.2019 та ОФ-25/09-19 від 25.09.2019 відповідно) до Боржника (ТОВ "ЦЕТЕХНО") на суму 586 974 385,09 грн.

Мова формально йшла про відплатне відступлення (продаж) права вимоги до третьої особи за номіналом. Але при цьому згідно п.3.2. договору цесії Новий постачальник зобов`язується компенсувати Первісному постачальнику вартість Прав Вимоги, вказану в.п.3.1. Договору в строк до 21.12.2024, тобто фактично з відстроченням платежу на строк понад 5 років.

Фактично ТОВ "ГАДЖЕТ ТРЕЙДІНГ" відступило з такою великою відстрочкою компенсації реальне до стягнення право вимоги на значну суму і до боржника - ТОВ "ЦЕТЕХНО" зі значним обсягом ліквідних активів.

На переконання позивача, замість ліквідного кредитора ТОВ "ЦЕТЕХНО", з можливістю отримати одразу оплату, ТОВ "ГАДЖЕТ ТРЕЙДІНГ" передало свої права за цією вимогою з відстрочкою на п`ять років ТОВ "ЛАКІ ЛАЙНС", без будь-якої виправданої економічної доцільності та належної обачності при виборі контрагента.

Позивач вказує, що ТОВ "ГАДЖЕТ ТРЕЙДІНГ" в особі його повноважних органів та представників жодним чином не схвалювало спірний правочин про відступлення права вимоги.

Навпаки, у квітні 2021 року ТОВ "ГАДЖЕТ ТРЕЙДІНГ" звернулось із згаданим вище позовом до ТОВ "ЦЕТЕХНО" (справа №916/939/21), більшу частину вимог за яким складали зобов`язання відповідача саме за договорами поставки та купівлі- продажу, право вимоги за якими позивач на той час нібито відступив ТОВ "ЛАКІ ЛАЙНС" згідно договору цесії, який оскаржується.

ТОВ "ГАДЖЕТ ТРЕЙДІНГ" в особі повноважних органів вперше дізналось про існування спірного договору цесії та довіреності на Чебан А.І., а також про їх зміст саме від ТОВ "ЦЕТЕХНО" при розгляді зазначеної справи №916/939/21.

Позивач вважає безпідставним твердження скаржника про те, що задовольнивши позовні вимоги, суд першої інстанції не захистив права та законні інтереси позивача по справі, оскільки власником права вимоги залишаються інші особи, оскільки Південно-західний апеляційний суд Постановою від 11.07.2022 у справі №916/939/21 відмовив у задоволенні позовних вимог ТОВ "ГАДЖЕТ ТРЕЙДІНГ" до ТОВ "ЦЕТЕХНО" у відповідній частині саме тому, що вимоги за договорами поставки на суму 586 974 385,09 грн було відступлено за спірним договором ТОВ "ЛАКІ ЛАЙНС". Визнання цього правочину недійсним дасть змогу боржнику подати заяву про перегляд зазначеної постанови за нововиявленими обставинами.

6.Рух справи у суді апеляційної інстанції.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 18.10.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦЕТЕХНО" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.08.2023 у справі № 904/3291/22(904/1729/23); розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 14.12.2023 о 16:00 год.

У судовому засіданні 14.12.2023 оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

7.Встановлені судом обставини справи.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 08.11.2022 відкрито провадження за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦЕТЕХНО" у справі №904/3291/22 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАДЖЕТ ТРЕЙДІНГ".

За результатами попереднього засідання ухвалами від 31.01.2023 господарський суд визнав грошові вимоги:

- Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області на загальну суму 2 590 459,95 грн, з яких 4962,00 грн - судовий збір, 2 585 497,95 грн - вимоги щодо сплати ЄСВ та податків і зборів по недоїмкам з урахуванням пені за період вересень 2019 - червень 2020 року;

- Адвокатського об`єднання "КОМПЛЕКС ГРУП" (надалі - АО "КОМПЛЕКС ГРУП", Позивач) на загальну суму 1 258 369,00 грн, з яких 4962,00 грн - сума судового збору, 1 253 407,00 грн - вартість фактично наданих послуг (гонорару) за договором про надання правової допомоги від 17.03.2021, укладеним між ТОВ "ГАДЖЕТ ТРЕЙДІНГ" (Замовник) та АО "КОМПЛЕКС ГРУП" (Виконавець).

Додатковою угодою від 22.03.2021 до зазначеного договору сторони домовились про комплексне юридичне супроводження Виконавцем спору Замовника із Товариством з обмеженою відповідальністю "ЦЕТЕХНО" за позовною заявою ТОВ "ГАДЖЕТ ТРЕЙДІНГ" до ТОВ "ЦЕТЕХНО" про стягнення боргу у розмірі 991 073 530,82 грн.

При виконанні договору про надання правової допомоги АО "КОМПЛЕКС ГРУП" підготувало та направило до Господарського суду Одеської області позов про стягнення з ТОВ "ЦЕТЕХНО" (код 43058939) на користь ТОВ "ГАДЖЕТ ТРЕЙДІНГ" (боржник у справі №904/3291/22) боргу за поставлені протягом жовтня-листопада 2019 року товари на загальну суму 991 073 530,82 грн. У подальшому адвокати АО "КОМПЛЕКС ГРУП" здійснювали правове супроводження спору (справа №916/939/21) в господарських судах першої та апеляційної інстанцій.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 12.10.2021 у справі №916/939/21 зазначений позов ТОВ "ГАДЖЕТ ТРЕЙДІНГ" задоволено у повному обсязі.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.07.2022 рішення суду першої інстанції скасовано і прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову ТОВ "ГАДЖЕТ ТРЕЙДІНГ" відмовлено повністю.

Суд апеляційної інстанції у постанові від 11.07.2022 у справі №916/939/21 встановив, що ТОВ "ГАДЖЕТ ТРЕЙДІНГ" протягом жовтня-листопада 2019 року дійсно поставило ТОВ "ЦЕТЕХНО" товар на загальну суму 991 073 530,82 грн на виконання договорів поставки №150819 від 15.08.2019 та купівлі продажу ОФ 25/09-19 від 25.09.2019.

При цьому апеляційний господарський суд зазначив, що на момент розгляду справи ТОВ "ГАДЖЕТ ТРЕЙДІНГ" не є кредитором ТОВ "ЦЕТЕХНО" за зобов`язаннями з оплати згаданих товарів з огляду на наступне:

1. ТОВ "ЦЕТЕХНО" перерахувало в часткову оплату товарів грошову суму 4 053 500,00 грн;

2. Зобов`язання ТОВ "ЦЕТЕХНО" на суму 45 646,04 грн припинились на підставі Угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог;

3. ТОВ "ЦЕТЕХНО" частково розрахувалось за поставлені за договором №150819 від 15.08.2019 товари шляхом передання ТОВ "ГАДЖЕТ ТРЕЙДІНГ" 32-х переказних та простих векселів на загальну суму 400 000 000,00 грн;

4. За договором відступлення права вимоги від 02.12.2019 №02/12 ТОВ "ГАДЖЕТ ТРЕЙДІНГ" відступило право вимоги до ТОВ "ЦЕТЕХНО" за отримані товари на суму 586 974 385,09 грн новому кредитору - Товариству з обмеженою відповідальністю "ЛАКІ ЛАЙНС" (надалі - Відповідач-2).

Копія зазначеного договору про відступлення права вимоги від 02.12.2019 №02/12 (договір цесії) була надана відповідачем у справі №916/939/21 ТОВ "ЦЕТЕХНО" на стадії апеляційного провадження. Отже, саме тоді позивач вперше дізнався про існування договору.

Так, у справі №916/939/21 встановлено, що 15 серпня 2019 року між ТОВ "ГАДЖЕТ ТРЕЙДІНГ" (постачальник) та ТОВ "ЦЕТЕХНО" (покупець) був укладений договір поставки №15081 на виконання якого ТОВ "ГАДЖЕТ ТРЕЙДІНГ" передав, а ТОВ "ЦЕТЕХНО" прийняв Товарів на суму 970 504 026,32 грн.

25 вересня 2019 року між ТОВ "ГАДЖЕТ ТРЕЙДІНГ" (продавець) та ТОВ "ЦЕТЕХНО" (покупець) був укладений договір купівлі-продажу товару № ОФ-25/09-19, на виконання якого ТОВ "ГАДЖЕТ ТРЕЙДІНГ" передало, а ТОВ "ЦЕТЕХНО" прийняло Товарів на суму 20 569 504,50 грн, загалом ТОВ "ГАДЖЕТ ТРЕЙДІНГ" передало, а ТОВ "ЦЕТЕХНО прийняло Товарів на загальну суму 991 073 530,82 грн.

Відповідно до умов п.3.4 Договору поставки №15081 від 15.08.2019 Покупець зобов`язується повністю сплатити загальну суму кожної партії Товару протягом одного банківського дня з моменту отримання відповідного рахунку.

Проте, ТОВ "ГАДЖЕТ ТРЕЙДІНГ" відступило за договором відступлення права вимоги від 02.12.2019 на користь ТОВ "ЛАКІ ЛАЙНС" належне йому право вимоги за договорами поставки та купівлі-продажу (№15081 від 15.08.2019 та ОФ-25/09-19 від 25.09.2019 відповідно) до Боржника (ТОВ "ЦЕТЕХНО") на суму 586 974 385,09 грн (п.3.1. договору цесії). Новий Постачальник зобов`язався компенсувати Первісному постачальнику вартість прав вимоги, що відступається (відчужується) в порядку та умовах, передбачених Договором (п.2.1. договору).

Позивач зазначив, що мова формально йде про відплатне відступлення (продаж) права вимоги до третьої особи за номіналом. Але при цьому згідно п.3.2. договору цесії Новий постачальник зобов`язується компенсувати Первісному постачальнику вартість Прав Вимоги, вказану в.п.3.1. Договору в строк до 21.12.2024, тобто фактично з відстроченням платежу на строк понад 5 років.

При цьому, Позивач зазначив, що ТОВ "ГАДЖЕТ ТРЕЙДІНГ" відступило з такою великою відстрочкою компенсації реальне до стягнення право вимоги на значну суму і до боржника - ТОВ "ЦЕТЕХНО" (входить до групи "ЦИТРУС") зі значним обсягом ліквідних активів. Так, за інформацією, отриманою із відкритих джерел, згідно Фінансовій звітності за 2021 рік (роздруківка міститься в матеріалах справи) активи боржника на початок цього року складали 1 885 717 000,00 грн, а об`єм реалізованої продукції за 2020 рік склав 5 574 566 000,00 грн. На підтвердження ліквідності ТОВ "ЦЕТЕХНО" Позивачем надано також копії фінансової звітності та звіту незалежного аудитора ТОВ "ЦЕТЕХНО" за 2020 рік, надані відповідачем (ТОВ "ЦЕТЕХНО") в межах справи №916/939/21.

Замість ліквідного кредитора ТОВ "ЦЕТЕХНО", з можливістю отримати одразу оплату, ТОВ "ГАДЖЕТ ТРЕЙДІНГ" передало свої права по цій вимозі з відстрочкою на п`ять років ТОВ "ЛАКІ ЛАЙНС", як зазначив Позивач, без будь-якої виправданої економічної доцільності та належної обачності при виборі контрагента, оскільки: ТОВ "ЛАКІ ЛАЙНС" за отриманої від цього товариства інформацією, на момент укладення відповідного правочину:

- 3 моменту створення фактично не провадило жодної господарської діяльності;

- Наймана праця не використовувалась, окрім єдиного працівника Товариства - Директора, якому заробітна плата не виплачувалась;

- За період діяльності Товариства розмір задекларованих та сплачених податків дорівнює 0 гривень;

- Основний КВЕД 82.99 Надання інших допоміжних комерційних послуг, н.в.і.у. (забезпечення стенографічного документування та стенографічного запису судових засідань та транскрипцію (переписування) записаних матеріалів, таких як: судові доповіді або послуги із стенографування, громадські стенографічні послуги; введення титрів між кадрами в реальному часі (тобто одночасно) із трансляцією телевізійних програм, зустрічей, засідань, конференцій; послуги з нанесення кодів адрес; послуги з нанесення штрих-кодів; послуги організацій зі збирання коштів на контрактній основі або за винагороду, послуги з вилучення коштів за несплату; послуги із збирання грошей за паркування автомобілів; діяльність незалежних аукціоністів; адміністрування програм лояльності; перепродаж стартових пакетів та скретч-карток поповнення рахунку мобільного зв`язку без активації послуги зв`язку (з Консультаційного центру); інша допоміжна діяльність, яка надається підприємствам, не віднесена до інших угруповань);

- Фінансова звітність подана лише за 2018 рік (перший рік з моменту створення Товариства), що передував року правочину, відповідно до якої жодний рух капіталу відсутній, річна декларації з нульовими показниками;

- В році, в якому відбувся такий значний правочин, будь-яка звітність Товариством до цього моменту не подавалась, в обліку правочин з отримання відповідного права вимоги та з подальшою передачею такого права іншим суб`єктам не відображалось;

- Вимоги по оплаті до Боржника (ТОВ "ЦЕТЕХНО"), строк оплати яких настав з боку нового кредитору не пред`являлись;

- Розрахунковий рахунок у підприємства на момент укладення правочину взагалі був відсутній, відкритий був лише в серпні 2021 року;

- Договір з подальшого відступлення відповідного права вимоги так само відбувся без оплати з нерозумною відстрочкою платежу. Більш того зазначене відступлення відбулось на підставі договору факторингу, з наочним дефектом укладення та виконання такого Договору, оскільки логіка факторингу передбачає фінансування за відступлення права вимоги, коли фактор приймає на себе всі ризики стягнення отриманого права вимоги натомість попередньо фінансує Клієнта.

Позивач зазначив, що в матеріалах справи №916/939/21 також містяться копії наступних Договорів:

- Договору факторингу №21/12/2020 від 21.12.2020 року, за яким ТОВ "ЛАКІ

ЛАЙНС" відступило ТОВ "Кредитні інновації" право вимоги до ТОВ "ЦЕТЕХНО" за згаданими вище договорами поставки на ту ж суму 586 974 385,09 грн;

- Договору факторингу №001-20201221 від 21.12.2020, за яким ТОВ "Кредитні інновації" відступило ТОВ "ІСІДА ДЕВЕЛОПМЕНТ ГРУП" право вимоги до

ТОВ "ЦЕТЕХНО" за згаданими вище договорами поставки та купівлі продажу на загальну суму 299 406 945,34 грн;

- Договору факторингу №002-20201221 від 21.12.2020, за яким ТОВ "Кредитні інновації" відступило ТОВ "ХОЛОКС ТРЕЙД" право вимоги до ТОВ "ЦЕТЕХНО" за згаданими вище договорами поставки та купівлі продажу на загальну суму 287 567 439,75 грн.

Факт існування та укладення зазначених правочинів підтверджується Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.07.2022 у справі №916/939/21.

Таким чином, Позивач вважає, що спірний правочин не мав жодної підприємницької та господарської доцільності для ТОВ "ГАДЖЕТ ТРЕЙДІНГ" і був в момент укладення явно економічно не виправданим та збитковим.

Крім того, позивач повідомив суд, що невдовзі після укладення спірного договору цесії вимоги до ТОВ "ЦЕТЕХНО" на суму 586 974 385,00 грн були в один день 21.12.2019 декілька раз передані за згаданими вище договорами факторингу іншим підприємствам.

Усе зазначене у сукупності на думку позивача свідчить про те, що при підписанні договору відступлення вимоги від 02.12.2019 №02/12 сторони діяли недобросовісно, зловживали правом на шкоду кредиторам як тим, вимоги яких вже існували (наприклад ДПС), так і, враховуючи великий строк компенсації за уступку вимоги (відповідні зобов`язання ще навіть не виникли згідно умовам правочину), кредиторам, строк виконання зобов`язань перед якими виник пізніше.

Крім того, в результаті підписання спірного договору ТОВ "ГАДЖЕТ ТРЕЙДІНГ" фактично позбавилось ліквідного активу на значну суму, що достеменно призвело до того, що боржник перестав бути платоспроможним і відносно нього порушено справу про банкрутство №904/3291/22.

Позивач також вважає, що спірний договір цесії напряму зачіпає права та інтереси як АО "КОМПЛЕКС ГРУП" (конкурсного кредитора у справі №904/3291/22 про банкрутство ТОВ "ГАДЖЕТ ТРЕЙДІНГ") так і інших кредиторів, з огляду на таке.

В результаті укладення договору про відступлення права вимоги від 02.12.2019 №02/12 ТОВ "ГАДЖЕТ ТРЕЙДІНГ" (боржник у справі №904/3291/22) позбувся фактично безоплатно (з відстрочкою можливої оплати вартості відступленої вимоги Новим постачальником на строк понад 5 років) ліквідного активу на особливо велику суму 586 974 385,09 грн. Зазначене призвело до відмови судом у задоволенні на цю суму позову Відповідача-1 до ТОВ "ЦЕТЕХНО", виникненню у зв`язку з цим у ТОВ "ГАДЖЕТ ТРЕЙДІНГ" стійкої неплатоспроможності, порушенню за заявою ТОВ "ЦЕТЕХНО" страви про банкрутство Відповідача-1.

На думку Позивача, оспорюваний правочин порушує (зачіпає) права та законні інтереси Позивача у цій справі, також враховуючи наступне.

Спірний договір цесії від імені ТОВ "ГАДЖЕТ ТРЕЙДІНГ" підписаний "представником за довіреністю від 27.11.2017 року" Чебан А.І. Копію цієї довіреності представник ТОВ "ЦЕТЕХНО" надав до суду та позивачу при розгляді судової справи №916/939/21.

Згідно тексту абзацу першого довіреності від 27.11.2017, у якому саме і зазначені повноваження Представника, надані цим дорученням, ТОВ "ГАДЖЕТ ТРЕЙДІНГ" уповноважило Чабан А.І. представляти інтереси товариства у взаємовідносинах з будь-якими органами, установами, підприємствами, організаціями, а також з фізичними особами виключно з питань, пов`язаних з укладанням та підписанням договорів оренди (найму) будь-якого нерухомого майна.

Далі у наступних абзацах довіреності зазначено, що для виконання виключно саме згаданих вище повноважень, пов`язаних з укладанням та підписанням договорів оренди (найму) будь-якого нерухомого майна, Чебан А.І. вправі підписувати документи та здійснювати інші юридично значущі дії. Ця частина довіреності визначає обсяг прав, яким наділений представник (Чабан А.І) для виконання окресленого в абзаці першому довіреності повноваження, тобто має виключно похідну функцію від самого повноваження розкриваючи обсяг конкретних дій які може вчиняти представник задля реалізації наданих повноважень.

При цьому, позивач зазначив, що підписаний Чебан А.І. як договір відступлення права вимоги від 02.12.2019, так і первісний договір поставки не мають ніякого відношення до оренди (найму) будь-якого нерухомого майна.

З урахуванням цього Позивач вважає, що договір відступлення права вимоги від 02.12.2019 підписано ОСОБА_1 без достатніх для цього повноважень, у зв`язку з чим наявні підстави для визнання вказаного правочину недійсним.

8.Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.

Предметом спору у цій справі за вимогами позивача став договір відступлення прав вимоги, укладений боржником в так званий "підозрілий період", у зв`язку із чим Суд звертається до підстав, порядку та правил заперечення та спростовування у межах справи про банкрутство правочинів, вчинених боржником.

Відповідно до частини першої статті 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

За приписами частини першої статті 2 КУзПБ провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України.

Частинами першою, другою статті 7 КУзПБ передбачено, що спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими ГПК України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує, зокрема, спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником. Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до ГПК України. Господарський суд розглядає спори, стороною яких є боржник, за правилами, визначеним ГПК України.

Інститут визнання недійсними правочинів боржника у межах справи про банкрутство є універсальним засобом захисту у відносинах неплатоспроможності та частиною єдиного механізму правового регулювання відносин неплатоспроможності, що спрямована на дотримання балансу інтересів не лише осіб, які беруть участь у справі про банкрутство, а й осіб, залучених у справу про банкрутство, наприклад, контрагентів боржника. Визнання недійсними правочинів боржника у межах справи про банкрутство спрямоване на досягнення однієї з основних цілей процедури неплатоспроможності - максимально можливе справедливе задоволення вимог кредиторів.

У цьому висновку Суд звертається до правової позиції Верховного Суду, викладеної, зокрема, у постановах від 20.02.2020 у справі № 922/719/16, від 28.09.2021 у справі № 21/89б/2011 (913/45/20), від 16.11.2022 у справі №44/38-б (910/16410/20), від 21.03.2023 у справі № 910/18376/20 (918/445/22).

ТОВ "ГАДЖЕТ ТРЕЙДІНГ", як кредитор боржника, реалізуючи своє право, звернувся до господарського суду, в межах справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАДЖЕТ ТРЕЙДІНГ", з заявою про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "ГАДЖЕТ ТРЕЙДІНГ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лакі Лайнс Товариством з обмеженою відповідальністю".

Визнання правочину недійсним є одним із способів захисту цивільних прав та інтересів, визначених у частині другій статті 16 ЦК України. Разом з цим, застосування конкретного способу захисту цивільного права або інтересу залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 01.10.2019 у справі № 910/3907/18).

Зі змісту апеляційної скарги вбачається, що вимога про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги обґрунтована вчиненням боржником до відкриття провадження у справі про банкрутство фраудаторного правочину.

За твердженням заявника, мова формально йде про відплатне відступлення (продаж) боржником права вимоги до третьої особи за номіналом. Але при цьому згідно п.3.2. договору цесії Новий постачальник зобов`язується компенсувати Первісному постачальнику вартість Прав Вимоги, вказану в.п.3.1. Договору в строк до 21.12.2024, тобто фактично з відстроченням платежу на строк понад 5 років.

Відносно критеріїв (ознак), за якими правочин може бути кваліфікований, як фраудаторний, колегія суддів зазначає наступне.

Фраудаторні угоди - це угоди, що завдали шкоди боржнику (як приклад, угода з метою виведення майна). Мета такого правочину в момент його укладання є прихованою, але проявляється через дії або бездіяльність, що вчиняються боржником як до, так і після настання строку виконання зобов`язання цілеспрямовано на ухилення від виконання обов`язку.

Фраудаторним правочином може бути як оплатний (договір купівлі-продажу), так і безоплатний договір (договір дарування), а також може бути як односторонній, так і двосторонній чи багатосторонній правочин.

Формулювання критеріїв фраудаторності правочину залежить від того, який правочин на шкоду кредитору використовує боржник для уникнення задоволення їх вимог. Зокрема, але не виключно, такими критеріями можуть бути:

- момент вчинення оплатного відчуження майна або дарування (вчинення правочину в підозрілий період, упродовж 3-х років до порушення провадження у справі про банкрутство, після відкриття провадження судової справи, відмови в забезпеченні позову і до першого судового засіданні у справі);

- контрагент, з яким боржник вчинив оспорювані договори (родичі боржника, пов`язані або афілійовані юридичні особи);

- щодо оплатних цивільно-правових договорів важливе значення має ціна (ринкова, неринкова ціна), і цей критерій має враховуватися.

Однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 статті 3 Цивільного кодексу України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними. Тобто, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Згідно частин другої та третьої статті 13 Цивільного кодексу України, при здійсненні своїх прав особа, зокрема, зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Особа, яка є боржником перед своїми контрагентами, повинна утримуватися від дій, які безпідставно або сумнівно зменшують розмір її активів. Угоди, що укладаються учасниками цивільних відносин, повинні мати певну правову і фактичну мету, яка не має бути очевидно неправомірною та недобросовісною. Угода, що укладається "про людське око", таким критеріям відповідати не може (подібні висновки викладені у постанові судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 905/2030/19 (905/2445/19) від 24.11.2021).

Будь-який правочин, вчинений боржником у період настання у нього зобов`язання з погашення заборгованості перед кредитором, внаслідок якого боржник перестає бути платоспроможним, має ставитися під сумнів у частині його добросовісності і набуває ознак фраудаторного правочину, що вчинений боржником на шкоду кредиторам (висновки, викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.11.2019 у справі № 910/8357/18, від 03.03.2020 у справі № 910/7976/17, від 03.03.2020 у справі № 904/7905/16, від 03.03.2020 у справі № 916/3600/15, від 26.05.2020 у справі № 922/3796/16, від 04.08.2020 у справі № 04/14-10/5026/2337/2011, від 17.09.2020 у справі №904/4262/17, від 22.04.2021 у справі № 908/794/19 (905/1646/17), від 28.07.2022 у справі № 902/1023/19 (902/1243/20)).

У сучасному українському законодавстві, як і в іноземних правопорядках, оспорювання так званих підозрілих угод божника є одним з найважливіших юридичних інструментів консолідації та збільшення конкурсної маси шляхом повернення до неї майна боржника, переданого іншим особам.

Згідно з частин 1, 3 статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідно до приписів статті 73 ГПК України, доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.

Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Матеріали справи свідчать, що 25 вересня 2019 року між ТОВ "ГАДЖЕТ ТРЕЙДІНГ" (продавець) та ТОВ "ЦЕТЕХНО" (покупець) був укладений договір купівлі-продажу товару № ОФ-25/09-19, на виконання якого ТОВ "ГАДЖЕТ ТРЕЙДІНГ" передало, а ТОВ "ЦЕТЕХНО" прийняло Товарів на суму 20 569 504,50 грн, загалом ТОВ "ГАДЖЕТ ТРЕЙДІНГ" передало, а ТОВ "ЦЕТЕХНО прийняло Товарів на загальну суму 991 073 530,82 грн.

Відповідно до умов п.3.4 Договору поставки №15081 від 15.08.2019 Покупець зобов`язується повністю сплатити загальну суму кожної партії Товару протягом одного банківського дня з моменту отримання відповідного рахунку.

Разом з тим, ТОВ "ГАДЖЕТ ТРЕЙДІНГ" відступило за договором відступлення права вимоги від 02.12.2019 на користь ТОВ "ЛАКІ ЛАЙНС" належне йому право вимоги за договорами поставки та купівлі-продажу (№15081 від 15.08.2019 та ОФ-25/09-19 від 25.09.2019 відповідно) до Боржника (ТОВ "ЦЕТЕХНО") на суму 586 974 385,09 грн (п.3.1. договору цесії). Новий Постачальник зобов`язався компенсувати Первісному постачальнику вартість прав вимоги, що відступається (відчужується) в порядку та умовах, передбачених Договором (п.2.1. договору).

Як вбачається з матеріалів справи, загальна сума Товару, яку ТОВ "ГАДЖЕТ ТРЕЙДІНГ" передало ТОВ "ЛАКІ ЛАЙНС" відповідно до договорів поставки №150819 від 15.08.2019 та купівлі продажу ОФ 25/09-19 від 25.09.2019 становить 991 073 530,82 грн.

Натомість, замість отримання оплати такої значної суми грошових коштів за поставлений Товар протягом одного дня з моменту поставки, як то передбачали умови Договору, що безумовно вплинуло б на платоспроможність Боржника у майбутньому, ТОВ "ГАДЖЕТ ТРЕЙДІНГ" відступило за договором відступлення права вимоги від 02.12.2019 на користь ТОВ "ЛАКІ ЛАЙНС" належне йому право вимоги за договорами поставки та купівлі-продажу (№ 15081 від 15.08.2019 та ОФ-25/09-19 від 25.09.2019) до Боржника (ТОВ "ЦЕТЕХНО" на особливо велику суму 586 974 385,09 грн.

Крім того, як зазначено у п. 3.2 оскаржуваного Договору від 02.12.2019 Новий постачальник зобов`язується компенсувати Первісному постачальнику вартість Прав вимоги, вказану в пункті 3.1 Договору (586 974 395,05 грн), в строк до 21.12.2024 шляхом переказу коштів на рахунок Первісного постачальника.

Отже, замість ліквідного кредитора ТОВ "ЦЕТЕХНО", з можливістю отримати одразу оплату, ТОВ "ГАДЖЕТ ТРЕЙДІНГ" передало свої права вимоги з відстрочкою на 5 (п`ять) років ТОВ "ЛАКІ ЛАЙНС".

При цьому, апеляційним судом було встановлено, що за результатами попереднього засідання ухвалою від 31.01.2023 Господарський суд визнав грошові вимоги, зокрема, Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області на загальну суму 2 590 459,95 грн, з яких 4962,00 грн - судовий збір, а 2 585 497,95 грн- вимоги щодо сплати ЄСВ та податків і зборів по недоїмкам з урахуванням пені за період вересень 2019 - червень 2020 року.

Таким чином, станом на дату укладення оскаржуваного правочину, ТОВ "ГАДЖЕТ ТРЕЙДІНГ" вже мало заборгованість перед ГУ ДПС у Дніпропетровській області.

Станом на дату прийняття оскаржуваного судового рішення, матеріали справи не містять доказів виконання умов спірного договору щодо компенсації вартості прав вимоги, а ні частково, а ні у повному обсязі.

Наведене свідчить, що вимоги ТОВ "ГАДЖЕТ ТРЕЙДІНГ" про визнання спірного договору відступлення права вимоги, є обґрунтованими.

Крім того, судом першої інстанції встановлено, що відповідно до частини 1 статті 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Метою будь-якого правочину є досягнення певних юридичних наслідків, що мають істотне значення для сторін правочину.

Отже, правочин - це вольові, правомірні дії, безпосередньо спрямовані на досягнення правового результату, а саме на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Очевидним є висновок, що Оскаржуваний договір є правочином, який підтверджує волевиявлення сторін, має юридичні наслідки.

Разом з цим, слід зазначити, що умовами чинності правочинів є дотримання вимог, передбачених статтею 203 Цивільного кодексу України.

Зокрема, відповідно до положень статті 203 Цивільного кодексу України, загальними вимогами, додержання яких є необхідним для чинності правочину, серед іншого, є:

1. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

2. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

3. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

4. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

5. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Так, згідно із статтею 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені частиною першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Так, дефектність відповідного правочину, оформленого Оскаржуваним договором, обґрунтовується тим фактом, що з боку Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАДЖЕТ ТРЕЙДІНГ" вказаний договір підписано Чебан Альоною Іванівною з перевищенням наданих довіреністю від 27.11.2017 повноважень, про що Відповідачем-1 вказано у відзиві на позовну заяву.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків та, в разі задоволення позовних вимог, зазначати в судовому рішенні в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Водночас, невідповідність правочину актам законодавства як підстава його недійсності, повинна ґрунтуватися на повно та достовірно встановлених судами обставинах справи про порушення певним правочином (чи його частиною) імперативного припису законодавства; саме по собі відступлення сторонами від положення законодавства, регулювання їх іншим чином, не свідчить про суперечність змісту правочину цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Правочин - поняття, яке охоплює поняття договору. Кожний договір - є правочином, але не кожний правочин є договором.

З огляду на викладені вище обставини суд дійшов висновку, що оспорюваний договір укладено відповідачами не для настання реальних наслідків, що обумовлені даним правочином, які полягають у забезпеченні належного виконання зобов`язань.

Суд наголошує, що правочини, які укладаються учасниками цивільних відносин, повинні мати певну правову та фактичну мету, яка не має бути очевидно неправомірною та недобросовісною. Правочин не може використовуватися учасниками цивільних відносин для уникнення сплати боргу або виконання судового рішення.

Суд звертає увагу на правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 03.07.2019 у справі № 369/11268/16-ц (провадження № 14-260цс19) про те, що позивач вправі звернутися до суду із позовом про визнання договору недійсним, як такого, що направлений на уникнення звернення стягнення на майно боржника, на підставі загальних засад цивільного законодавства (пункт 6 статті 3 ЦК України) та недопустимості зловживання правом (частина третя статті 13 ЦК України), та послатися на спеціальну норму, що передбачає підставу визнання правочину недійсним, якою може бути як підстава, передбачена статтею 234 ЦК України, так і інша, наприклад, підстава, передбачена статтею 228 ЦК України.

Використання особою належного їй суб`єктивного права не для задоволення легітимних інтересів, а з метою заподіяння шкоди кредиторам, ухилення від виконання зобов`язань перед кредиторами є очевидним використанням приватно-правового інструментарію всупереч його призначенню ("вживанням права на зло").

За цих умов недійсність договору як приватно-правова категорія є інструментом, який покликаний не допускати або присікати порушення цивільних прав та інтересів або ж їх відновлювати.

Щодо доводів скаржника про відсутність порушеного права у позивача, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно зі статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист.

Відповідно до частини 1 статі 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають з договорів та інших правочинів.

За змістом статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (частина 5 статті 203 ЦК України).

Так, визнання правочину недійсним є одним із передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів за статтею 16 ЦК України, а загальні вимоги щодо недійсності правочину встановлені нормами статті 215 ЦК України.

Згідно з частиною 1 статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною 3 статті 215 ЦК України визначено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

За змістом статті 215 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненим правочином.

Відповідно до статей 16, 203, 215 ЦК України для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: пред`явлення позову однією із сторін правочину або іншою заінтересованою особою; наявність підстав для оспорювання правочину; встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду. Таке розуміння визнання правочину недійсним, як способу захисту, є усталеним у судовій практиці. Це підтверджується висновками, що містяться в постановах Верховного Суду України від 25.12.2013 у справі № 6-78цс13, від 11.05.2016 у справі № 6-806цс16 тощо.

Отже, правом оспорювати правочин ЦК України наділяє не лише сторону (сторони) правочину, але й інших, третіх осіб, що не є сторонами правочину, визначаючи статус таких осіб як "заінтересовані особи".

В ході розгляду справи №904/3291/22 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАДЖЕТ ТРЕЙДІНГ" кредитором - Адвокатським об`єднанням "КОМПЛЕКС ГРУП" подано позов до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАДЖЕТ ТРЕЙДІНГ", відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАКІ ЛАЙНС", за участю третіх осіб: Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області, Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні інновації", Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦЕТЕХНО", Товариства з обмеженою відповідальністю "ІСІДА ДЕВЕЛОПМЕНТ ГРУП" та Товариство з обмеженою відповідальністю "ХОЛОКС ТРЕЙД" про визнання недійсним договору відступлення прав вимоги №02/12 від 02.12.2019.

Тобто, з позовною вимогою щодо визнання договору відступлення прав вимоги №02/12 від 02.12.2019 недійсним звернулась не сторона цього договору, а заінтересована особа АО "КОМПЛЕКС ГРУП" яка вважає порушеними свої права та інтереси.

При цьому, кредиторські вимоги Позивача визнано ухвалою суду від 31.01.2023 у справі №904/3291/22.

При вирішенні позову про визнання недійсним оспорюваного правочину враховуються загальні приписи статей 3, 15, 16 ЦК України. За результатами розгляду такого спору вирішується питання про спростування презумпції правомірності правочину й має бути встановлено не лише наявність підстав недійсності правочину, передбачених законом, але й визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушене та в чому полягає його порушення, оскільки залежно від цього визначається необхідний спосіб захисту порушеного права, якщо таке порушення відбулося.

Розгляд позову АО "КОМПЛЕКС ГРУП" до вказаних вище відповідачів про визнання недійсним договору відступлення прав вимоги №02/12 від 02.12.2019 здійснюється в межах справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАДЖЕТ ТРЕЙДІНГ", яке було стороною спірних договорів.

За умови порушення провадження у справі про банкрутство боржника, особливістю вирішення таких спорів є те, що вони розглядаються та вирішуються господарським судом без порушення нових справ, що узгоджується із загальною спрямованістю Кодексу України з процедур банкрутства (норми якого слугують підставою для передачі даного спору для розгляду в межах справи про банкрутство), які передбачають концентрацію всіх спорів у межах справи про банкрутство задля судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна боржника до ліквідаційної маси та проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів.

За приписами статті 1 КУПБ сторони у справі про банкрутство - конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів), боржник (банкрут); конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.

За змістом ч. 1, ст. 64 КУПБ кошти, одержані від продажу майна банкрута спрямовуються на задоволення вимог кредиторів у порядку, встановленому цим Кодексом.

Для вирішення питання про визнання недійсним правочину оспорюваного заінтересованою особою правове значення має встановлення впливу наслідків вчинення такого правочину на права та законні інтереси цієї особи.

У даному випадку важливим є врахування того, що таке звернення заінтересованої особи до суду із позовом про визнання недійсним договору є направленим на усунення несприятливих наслідків для цієї особи (недопущення їх виникнення у майбутньому), пов`язаних із вчиненням такого правочину.

Тому, у разі оскарження правочину заінтересованою особою необхідним є надання оцінки дій сторін цього договору в контексті критеріїв добросовісності, справедливості, недопустимості зловживання правами, зокрема, спрямованим на позбавлення позивача в майбутньому законних майнових прав.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 3 ЦК України загальними засадами цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність.

Згідно зі статтею 13 ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства.

Згідно із частинами другою та третьою статті 13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

З конструкції частини третьої статті 13 ЦК України випливає, що дії особи, які полягають у реалізації такою особою свого права, однак вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, є формою зловживання правом. Вчинення власником майна правочину з розпорядження належним йому майном з метою унеможливити задоволення вимоги іншої особи - стягувача за рахунок майна цього власника, може бути кваліфіковане як зловживання правом власності, оскільки власник використовує правомочність розпорядження майном на шкоду майновим інтересам кредитора (висновок викладений у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.12.2018 у справі №910/7547/17).

Недійсність договору як приватно - правова категорія, покликана не допускати або присікати порушення цивільних прав та інтересів або ж їх відновлювати (висновок об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 05.09.2019 у справі № 638/2304/17).

Суд враховує правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 03.07.2019 у справі № 369/11268/16-ц (провадження № 14-260цс19) про те, що позивач вправі звернутися до суду із позовом про визнання договору недійсним, як такого, що направлений на уникнення звернення стягнення на майно боржника, на підставі загальних засад цивільного законодавства (пункт 6 статті 3 ЦК України) та недопустимості зловживання правом (частина третя статті 13 ЦК України), та послатися на спеціальну норму, що передбачає підставу визнання правочину недійсним, якою може бути як підстава, передбачена статтею 234 ЦК України, так і інша, наприклад, підстава, передбачена статтею 228 ЦК України.

Відповідно до частини першої статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (частина друга статі 2 ГПК України).

Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність (пункт 4.1 рішення Конституційного Суду України від 02.11.2004 № 15-рп/2004).

Суд наголошує, правочини, що укладаються учасниками цивільних відносин, повинні мати певну правову та фактичну мету, яка не має бути очевидно неправомірною та недобросовісною. Правочин не може використовуватися учасниками цивільних відносин для уникнення сплати боргу або виконання судового рішення.

Боржник, який відчужує майно (вчиняє інші дії, пов`язані із зменшенням його платоспроможності) після виникнення у нього зобов`язання зі сплати заборгованостей діє очевидно недобросовісно та зловживає правами стосовно кредитора.

Тому, правопорядок не може залишати поза реакцією такі дії, які хоч і не порушують конкретних імперативних норм, але є очевидно недобросовісними та зводяться до зловживання правом направленим на недопущення (уникнення) задоволення вимог такого кредитора.

Відтак, будь-який правочин, вчинений боржником у період настання у нього зобов`язання із погашення заборгованості перед кредитором, внаслідок якого боржник позбавляється активів, має ставитися під сумнів у частині його добросовісності.

Особа, яка є боржником перед своїми контрагентами повинна утримуватись від дій, які безпідставно або сумнівно зменшують розмір її активів.

Аналогічний висновок викладений в постанові Верховного суду від 20.01.2021 у справі №910/8992/19 (910/20867/17).

Решта доводів скаржника, наведених як підстава скасування оскаржених судових рішень, не впливають на правильність висновків суду першої інстанції.

9.Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За встановлених обставин справи, апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване судове рішення місцевого господарського суду зміні або скасуванню.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 129, 269, 275, 276, 281-283 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦЕТЕХНО" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.08.2023 у справі № 904/3291/22(904/1729/23) залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.08.2023 у справі № 904/3291/22(904/1729/23) залишити без змін.

Витрати з оплати судового збору за подання апеляційної скарги віднести на Товариство з обмеженою відповідальністю "ЦЕТЕХНО".

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 21.12.2023.

Головуючий суддя Л.А. Коваль

Суддя В.Ф. Мороз

Суддя А.Є. Чередко