Постанова

від 19.09.2024 по справі 904/3291/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2024 року

м. Київ

cправа № 904/3291/22 (904/1076/24)

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючого - Пєскова В. Г., суддів: Картере В. І., Огородніка К. М.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Акціонерного товариства "ЗАКРИТИЙ НЕДИВЕРСИФІКОВАНИЙ ВЕНЧУРНИЙ КОРПОРАТИВНИЙ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ФОНД "СТЮАРТ" (вх. № 5418/2024)

на постанову Центрального апеляційного господарський суду від 20.06.2024

у складі колегії суддів: Коваль Л.А. (головуючого), Мороза В.Ф., Чередка А.Є.

та на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 14.03.2024

у складі судді Соловйової А.Є

у справі № 904/3291/22 (904/1076/24)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАДЖЕТ ТРЕЙДІНГ"

до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКОСІПАН СЕРВІС"

відповідача-2 Акціонерного товариства "ЗАКРИТИЙ НЕДИВЕРСИФІКОВАНИЙ ВЕНЧУРНИЙ КОРПОРАТИВНИЙ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ФОНД "СТЮАРТ"

про визнання правочину недійсним та відшкодування вартості безпідставно набутого майна, -

На розгляд суду постало питання вжиття заходів забезпечення позову з майновими та немайновими вимогами.

ВСТАНОВИВ

Обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "ГАДЖЕТ ТРЕЙДІНГ" (далі - ТОВ "ГАДЖЕТ ТРЕЙДІНГ") звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКОСІПАН СЕРВІС" (далі - ТОВ "ЕКОСІПАН СЕРВІС") та Акціонерного товариства "ЗАКРИТИЙ НЕДИВЕРСИФІКОВАНИЙ ВЕНЧУРНИЙ КОРПОРАТИВНИЙ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ФОНД "СТЮАРТ" (далі - АТ "ЗНВКІФ "СТЮАРТ") про визнання правочину недійсним та відшкодування вартості безпідставно набутого майна, в якому позивач просить суд:

Визнати удаваним і недійсним правочин - Акт прийому-передачі векселів від 29.11.2019, укладений між ТОВ "ГАДЖЕТ ТРЕЙДІНГ" та ТОВ "ЕКОСІПАН СЕРВІС";

Стягнути з АТ "ЗНВКІФ "СТЮАРТ" (Боржник) на користь ТОВ "ГАДЖЕТ ТРЕЙДІНГ" (Стягувач) суму 400 000 000 грн (чотириста мільйонів гривень 00 копійок) відшкодування вартості безпідставно набутого майна - 32 іменних векселів, виданих 06.11.2019 векселедавцем - Товариством з обмеженою відповідальністю "ЦЕТЕХНО" на користь ТОВ "ГАДЖЕТ ТРЕЙДІНГ", а саме:

- простих векселів, виданих 06.11.2019 ТОВ "ЦЕТЕХНО" зі строком платежу "За пред`явленням, але не пізніше 25 грудня 2025 року" з серією АА та номерами №2828496 на суму 10 404 001,24 грн, №2828497 на суму 61511402,05 грн, №2828498 на суму 10 674 483,67 грн, №2828499 на суму 68 852 245,39 грн, №2828500 на суму 73 090 950,84 грн;

- переказних векселів, виданих 06.11.2019 ТОВ "ЦЕТЕХНО" зі строком платежу "За пред`явленням, але не пізніше 25 грудня 2025 року" за серією АА та номерами №0035216 на суму 788 756,19 грн, №0035250 на суму 1 176 554,06 грн, №0035481 на суму 7 156 187,00 грн, №0035482 на суму 966 946,08 грн, №0035483 на суму 456 718,81 грн, №0035484 на суму 9 748 600,02 грн, №0035485 на суму 11 172 938,97 грн, №0035486 на суму 906 436,69 грн, №0035487 на суму 821 760,08 грн, №0035488 на суму 10 827 419,98 грн, №0035489 на суму 804 711,99 грн, №0035490 на суму 12 267 158,14 грн, №0035491 на суму 811 737,22 грн, №0035492 на суму 17 438 913,00 грн, №0035493 на суму 520 617,18 грн, №0035494 на суму 13 919 132,00 грн, №0035495 на суму 10 796 675,12 грн, №0035496 на суму 1 246 606,35 грн, №0035497 на суму 12 021 580,32 грн, №0035498 на суму 1 219 978,66 грн, №0035499 на суму 12 795 569,79 грн, №0035500 на суму 1 475 883,82 грн, №0035551 на суму 12 576 737,34 грн, №0035552 на суму 1 132 510,96 грн, №0035553 на суму 13 478 406,74 грн, №0035554 на суму 1 389 234,40 грн, №0035555 на суму 17 558 145,90 грн.

Відстрочити сплату судового збору ТОВ "ГАДЖЕТ ТРЕЙДІНГ" за подання до господарського суду цієї позовної заяви до ухвалення судового рішення у справі.

Судові витрати покласти на відповідачів.

2. Також матеріалах позовної заяви міститься клопотання від 06.03.2024 про забезпечення позову, в якій позивач просить суд:

Вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення заборони АТ "ЗНВКІФ "СТЮАРТ" відчужувати в розмірі і межах ціни позову, а саме: 400 000 000 грн належні йому корпоративні права в статутних капіталах інших осіб, зокрема, але не виключно частки у статутному капіталі наступних товариств з обмеженою відповідальністю:

- Товариство з обмеженою відповідальністю "РЕНТГРАНД" (код ЄДРПОУ 42410816) - 19,5% статутного капіталу;

- Товариство з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕСРЕНТ" (код ЄДРПОУ 41619794) -19,5% статутного капіталу;

- Товариство з обмеженою відповідальністю "РЕНТ ПЛАЗА" (код ЄДРПОУ 43225197) -19,5% статутного капіталу;

- Товариство з обмеженою відповідальністю "ІСТЕЙТС ІНВЕСТ" (код ЄДРПОУ 38891193) -19,5% статутного капіталу;

- Товариство з обмеженою відповідальністю "ІМПОРТ КАПІТАЛ" (код ЄДРПОУ 43058848) -100% статутного капіталу;

- Товариство з обмеженою відповідальністю "КОМФОРТСТРІТ" (код ЄДРПОУ 43721634) -100% статутного капіталу;

- Товариство з обмеженою відповідальністю "ПЛЕЙСМЕНТІНВЕСТ" (код ЄДРПОУ 38155854) - 100% статутного капіталу;

- Товариство з обмеженою відповідальністю "СТРІТ ІНВЕСТ" (код ЄДРПОУ 43161482) -19,5% статутного капіталу;

- Товариство з обмеженою відповідальністю "ЦЕТЕХНО" (код ЄДРПОУ 43058939) - 100% статутного капіталу;

- Товариство з обмеженою відповідальністю "ІМПОРТМАКС" (код ЄДРПОУ 43738098) -19,5% статутного капіталу;

- Товариство з обмеженою відповідальністю "РЕНТКАМПАНІ" (код ЄДРПОУ 39950044) -19,5% статутного капіталу;

- Товариство з обмеженою відповідальністю "МАКСІШОП" (код ЄДРПОУ 43886227) -100% статутного капіталу;

- Товариство з обмеженою відповідальністю "РИТЕЙЛКОМПАНІ" (код ЄДРПОУ 43886122) -100% статутного капіталу;

- Товариство з обмеженою відповідальністю "РІКОМФ" (код ЄДРПОУ 43885988) - 100% статутного капіталу.

3. Клопотання про вжиття заходів забезпечення позову обґрунтовано тим, що враховуючи значний загальний розмір вимог позивача до Відповідача-2 та збитки, які може понести позивач щодо якого порушено справу про банкрутство, внаслідок неможливості виконання рішення суду в майбутньому, - застосування заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на майно (у тому числі корпоративні права) Відповідача є доцільним та співрозмірним заходом, що сприятиме належному виконанню рішення суду.

4. Як зазначило ТОВ "ГАДЖЕТ ТРЕЙДІНГ", АТ "ЗНВКІФ "СТЮАРТ" отримало у 2021 році від ТОВ "ЦЕТЕХНО" (Векселедавця) за пред`явленими до сплати 32 векселями грошову суму 400 000 000,00 грн.

5. При цьому згідно Звіту про фінансовий стан АТ «ЗНВКІФ «СТЮАРТ» за 2021 рік на кінець цього року за кодом 1165 (гроші та їх еквіваленти) обліковувалися кошти усього на суму 509 тис. грн (на початок року - 5 660 тис. грн.) Збільшення інших реальних активів та інвестицій теж не відбулося.

6. Зазначене, на думку позивача, свідчить, що отримані АТ "ЗНВКІФ "СТЮАРТ" грошові кошти на таку значну суму 400 млн. грн були відповідачем-2 у короткий строк виведені з власності на цілі і у спосіб, які не були відображені у офіційній звітності.

7. Заявник вказує, що у АТ "ЗНВКІФ "СТЮАРТ" відсутнє власне нерухоме майно, за рахунок якого позовні вимоги можуть бути задоволені, а обігових коштів недостатньо.

8. Позивач також зазначив, що відповідно до доступної Інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та Фінансової звітності за 2022 рік (додається), розмір статутного капіталу Відповідача 2 складає 150 000 000 грн. При цьому цей капітал залишається на суму 144 090 000 грн, тобто на 96% неоплаченим (код фінансової звітності 1425) протягом більше ніж трьох років.

9. Позивач вважає, що у разі задоволення позову ТОВ "ГАДЖЕТ ТРЕЙДІНГ" статутного капіталу та інших наявних активів відповідача-2 буде недостатньо для виконання зобов`язання перед Позивачем у даній справі, а тому виконання будь-якого майбутнього рішення у справі може бути ускладненим або навіть неможливим. За таких обставин, як вказує позивач, належним забезпеченням позову у даній справі може бути лише накладення арешту на інше наявне майно відповідача АТ "ЗНВКІФ "СТЮАРТ" в межах ціни позову, а тому існує необхідність заборонити відчуження часток АТ "ЗНВКІФ "СТЮАРТ" в статутних капіталах вказаних у заяві 14 товариств.

10. Позивач вважає, що заборона відчуження частки у статутному капіталі не звузить корпоративні права АТ "ЗНВКІФ "СТЮАРТ" (крім тимчасової заборони відчуження), а сукупний розмір статутних капіталів таких підприємств становить (681 тис.грн) набагато менше ціни позову.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

11. 14.03.2024 ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області клопотання ТОВ "ГАДЖЕТ ТРЕЙДІНГ" б/н від 06.03.2024 про забезпечення позову - задоволено; вжито заходи забезпечення позову у справі №904/3291/22 (904/1076/24) шляхом накладення заборони АТ "ЗНВКІФ "СТЮАРТ" відчужувати в розмірі і межах ціни позову, а саме 400 000 000 грн належні йому корпоративні права в статутних капіталах інших осіб, зокрема, але не виключно частки у статутному капіталі визначених в ухвалі товариств з обмеженою відповідальністю.

12. Суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви та вжиття заходів до забезпечення позову, яке спрямоване виключно на збереження існуючого становища до прийняття рішення у цій справі та на ефективний захист порушених прав та інтересів заявника у випадку задоволення поданого позову. Також врахувавши обставини та характер правовідносин, що склалися між сторонами, суд дійшов висновку, що забезпеченням даного позову відповідачам не буде спричинено жодних збитків.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

13. 20.06.2024 постановою Центрального апеляційного господарського суду (повний текст постанови складений 26.06.2024) ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 14.03.2024 у справі № 904/3291/22 (904/1076/24) залишено без змін.

14. Апеляційний господарський суд погодився із висновками суду першої інстанції та додатково зауважив, що суд першої інстанції не встановив достатності чи недостатності грошових коштів, що належать відповідачу, останній не надав відповідних доказів під час апеляційного оскарження, а тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що доцільно накласти арешт на майно відповідача саме у межах суми, яка достатня для такого стягнення у випадку недостатності арештованих грошових коштів, тобто лише в межах різниці між сумами ціни позову та арештованих грошових коштів.

15. Суд апеляційної інстанції також звернув увагу відповідача на право звернутися до суду із заявою про часткове скасування заходів забезпечення позову в порядку, передбаченому статтею 145 ГПК України, у разі, якщо на його рахунках перебуває сума коштів у розмірі, передбаченому в ухвалі про забезпечення позову, або вартість майна (його частини) перевищує розмір накладеного арешту.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

А. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

16. 15.07.2024 (через підсистему "Електронний суд") АТ "ЗНВКІФ "СТЮАРТ" подано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати постанову Центрального апеляційного господарський суду від 20.06.2024 та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 14.03.2024 у справі № 904/3291/22 (904/1076/24); відмовити у задоволенні клопотання ТОВ "ГАДЖЕТ ТРЕЙДІНГ" про забезпечення позову.

17. Скаржник доводить, що ухвала Господарського суду Дніпропетровської області та постанова Центрального апеляційного господарського суду прийняті з порушенням вимог та положень ст. 73, 74, 77, 79, 136, 137 Господарського процесуального кодексу України.

18. На думку скаржника, судами при розгляді заяви про забезпечення позову, фактично прийнято рішення про задоволення позовних вимог, а оскаржувані рішення свідчать про повну та беззаперечну підтримку судом вимог позивача.

19. В даній справі, на думку скаржника, позивачем до суду не було надано жодних доказів щодо обґрунтування необхідності вжиття заходів забезпечення позову, а доводи позивача є лише припущеннями, тож в задоволені заяви про забезпечення позову слід було відмовити.

20. Також про порушення норм процесуального права, зокрема ст. ст. 74, 134, 236 ГПК України, на думку скаржника, свідчить той факт, що суд стаючи на позицію позивача відкриває провадження у справі без наявності оплаченого судового збору у розмірі понад 1 млн. грн.

21. Скаржник посилається при цьому на висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 03.04.2023 у справі 908/2317/22, від 27.12.2022 у справі № 905/255/22 щодо надання судами належної правової оцінки обставинам справи та доводам, на підставі яких позивач просив суд вжити заходи забезпечення позову та необхідності дотримання принципу співмірності заходу забезпечення позову та збалансованості інтересів сторін у справі, від 24.05.2022 у справі № 911/2719/21 щодо необхідності надання відповідного обґрунтування, в тому числі доказів вчинення відповідачем певних реальних дій, спрямованих на ухилення від виконання судового рішення чи зменшення його майна, від 29.03.2021 у справі № 910/16800/20 щодо зв`язку між обраним позивачем заходом забезпечення позову і предметом позовних вимог.

Б. Доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу

22. 28.08.2024 від ТОВ "ГАДЖЕТ ТРЕЙДІНГ" надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому позивач просить відмовити в задоволенні касаційної скарги, а оскаржувані судові рішення залишити без змін. Позивач стверджує про безпідставність касаційної скарги та, що обраний позивачем спосіб забезпечення позову не зупиняє діяльності відповідача-2, є співрозмірним із заявленими позовними вимогами на суму, значно більшу вартості часток у статутних капіталах, які є предметом забезпечення.

В. Рух справи в суді касаційної інстанції

23. 16.08.2024 ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження у справі у справі № 904/3291/22 (904/1076/24) в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Надано учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 05.09.2024. Витребувано з Господарського суду Дніпропетровської області та/або Центрального апеляційного господарського суду матеріали справи №904/3291/22 (904/1076/24).

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій

24. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

25. Предметом касаційного перегляду у цій справі стало питання щодо застосування заходів забезпечення позову майнового характеру шляхом заборони відповідачу відчужувати належне йому майно (частки в статутному капіталі господарських товариств).

26. Оцінивши доводи касаційної скарги та відзиву на неї, здійснивши перевірку правильності застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права, Верховний Суд дійшов таких висновків.

27. Відповідно до положень статті 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

28. У Рішенні Конституційного Суду України від 16.06.2011 N 5-рп/2011 у справі1-6/2011 зазначено, що судочинство охоплює, зокрема, інститут забезпечення позову, який сприяє виконанню рішень суду і гарантує можливість реалізації кожним конституційного права на судовий захист, встановленого статтею 55 Конституції України.

29. Інститут забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.

30. Тобто забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

31. Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача (боржника) або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача або особи, яка звернулась з відповідними вимогами у справі про банкрутство.

32. Підставою для вжиття заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення про те, що невжиття заходів до забезпечення позову у подальшому утруднить або зробить неможливим виконання рішення господарського суду у разі задоволення заявлених вимог. Відтак, забезпечення позову у господарському процесі застосовується з метою забезпечення реального виконання судового рішення у справі (подібний висновок викладений, зокрема, у постанові Верховного Суду від 21.10.2021 у справі № 910/20007/20).

33. Метою заходу забезпечення є підтримання status quo, поки суд не визначиться щодо виправданості цього заходу. Тимчасовий захід спрямований на те, щоб протягом судового розгляду щодо суті спору суд залишався в змозі розглянути позов заявника за звичайною процедурою. Тимчасові забезпечувальні заходи мають на меті забезпечити протягом розгляду продовження існування стану, який є предметом спору (рішення ЄСПЛ від 13.01.2011 у справі "Кюблер проти Німеччини").

34. При вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову оцінюється обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням таких умов: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між заявленим заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду, імовірності ускладнення чи непоновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

35. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача. Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитися за кількістю або погіршитися за якістю на момент виконання рішення.

36. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду тощо.

37. Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06.12.2023 у справі № 910/15043/21 (910/11194/23)).

38. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. (ч. 4 ст. 137 ГПК України).

39. Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків від заборони відповідачу/іншим особам здійснювати певні дії (аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду 25.03.2019 у справі № 920/622/18, від 22.07.2021 у справі №910/4669/21, від 31.08.2021 у справі № 910/5116/21).

40. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №753/22860/17).

41. Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам слід враховувати, що такими заходами не повинні блокуватися господарська діяльність юридичної особи, порушуватися права осіб, що не є учасниками судового процесу, застосовуватися обмеження, не пов`язані з предметом спору (подібні висновки викладені в постанові Верховного Суду від 07.04.2023 у справі № 910/15043/21 (910/10070/22)).

42. Питання задоволення заяви про застосування заходів до забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку, виходячи з характеру заявлених позовних вимог та обставин справи, а заявлений захід забезпечення позову має перебувати у зв`язку з предметом позовної вимоги.

43. Згідно з положеннями ч. 1, 3 ст. 137 ГПК України, позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб, забороною відповідачу вчиняти певні дії. Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову.

44. Колегія суддів враховує, що позивач звернувся із позовом до відповідачів про визнання правочину недійсним та відшкодування вартості безпідставно набутого майна. Тобто завлено позовні вимоги як майнового, так і немайнового характеру.

45. Верховний Суд у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 03.03.2023 у справі № 905/448/22 звернув увагу на те, що у випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін.

46. Крім того, у справі № 905/448/22 Верховний Суд не погодився із висновками апеляційної інстанції про те, що накладення арешту на майно має стосуватися саме майна, яке належить до предмета спору та вказав, що виконання в майбутньому судового рішення у справі про стягнення грошових коштів, у разі задоволення позовних вимог, безпосередньо пов`язане з обставинами наявності у боржника присудженої до стягнення суми заборгованості. Заборона відчуження або арешт майна, які накладаються судом для забезпечення позову про стягнення грошових коштів, мають на меті подальше звернення стягнення на таке майно у разі задоволення позову. При цьому обраний вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки арештоване майно фактично перебуває у володінні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним.

47. У постанові Верховного Суду від 06.10.2022 у справі №905/446/22 Суд звернув увагу, що у разі звернення із позовом про стягнення грошових коштів, саме відповідач має доводити недоцільність чи неспівмірність заходів забезпечення, вжиття яких просить у суду позивач.

48. Щодо застосування такого заходу забезпечення позовних вимог немайнового характеру як заборони відчуження майна, Верховний Суд звертається до висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2024 у справі № 754/5683/22 щодо застосування частини першої статті 150 ЦПК України, яка є аналогічною частині першій статті 137 ГПК України, де Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що жодних обмежень щодо застосування такого виду забезпечення позову, як накладення арешту на майно (грошові кошти), лише у сфері майнових спорів або заборони його застосування при вирішенні немайнового спору цивільне процесуальне законодавство не містить.

49. Тому Велика Палата Верховного Суду констатує, що як характер спору (майновий або немайновий), так і те, чи підлягає судове рішення у конкретній справі примусовому виконанню, не мають вирішального значення при дослідженні судом питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову.

50. Ключовим є встановлення судом: 1) наявності спору між сторонами; 2) ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду у конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду; 3) співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред`явленими позовними вимогами та 4) дійсної мети звернення особи до суду з заявою про забезпечення позову, зокрема, чи не є таке звернення спрямованим на зловживання учасником справи своїми правами.

51. Наявність або відсутність підстав для забезпечення позову суд вирішує в кожній конкретній справі з урахуванням установлених фактичних обставин такої справи та загальних передумов для вчинення відповідної процесуальної дії.

52. У цій справі, звертаючись із заявою про вжиття заходів до забезпечення позову (про визнання недійсним правочину та стягнення з АТ "ЗНФКІВ "СТЮАРТ" 400 000 000 грн відшкодування вартості безпідставно набутого майна), позивач зазначив, що існує ризик виведення коштів та відчуження майна відповідача, що істотно ускладнить подальше виконання судового рішення, у разі задоволення його позовних вимог у справі. При цьому, позивач наголошував, що статутного капіталу та інших наявних активів відповідача-2 недостатньо для виконання зобов`язання перед позивачем у даній справі.

53. Суд апеляційної інстанції також врахував, що суд першої інстанції не встановив обставин достатності чи недостатності грошових коштів на рахунках відповідача, останній не надав відповідних доказів і під час апеляційного оскарження ухвали суду першої інстанції.

54. При цьому судами першої та апеляційної інстанції задоволено заяву позивача про вжиття заходів забезпечення позову саме в межах суми заявлених позовних вимог про стягнення 400 000 000 грн.

55. Верховний Суд вважає, що оцінивши наведені позивачем підстави та доводи щодо вжиття заходів забезпечення позову, недоведеність відповідачем-2 недоцільності чи неспівмірність таких заходів, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний господарський суд, дійшов обґрунтованого висновку про задоволення заяви позивача, а вжиті судом заходи забезпечення позову відповідають критеріям співмірності, адекватності, розумності та обґрунтованості.

56. Крім того, суд апеляційної інстанції також вірно звернув увагу скаржника, що він не позбавлений права звернутися в порядку ст. 145 ГПК України до суду із мотивованим клопотанням про скасування заходів забезпечення позову.

57. Враховуючи викладене, Верховний Суд вважає вірним застосування судами першої та апеляційної інстанції положень статей 136, 137 ГПК України, а доводи касаційної скарги такими, що не знайшли свого підтвердження.

58. При цьому Верховний Суд відхиляє посилання скаржника на неврахування судами висновків Верховного Суду щодо розгляду заяви про вжиття заходів забезпечення позову у наведених скаржником постановах, оскільки висновки, що їх дійшли суди попередніх інстанцій у цій справі їм не суперечать.

59. Доводи скаржника в касаційній скарзі про те, що судами при розгляді заяви про забезпечення позову, фактично прийнято рішення про задоволення позовних вимог, а оскаржувані рішення свідчать про повну та беззаперечну підтримку судом вимог позивача спростовуються змістом оскаржуваних судових рішень та є безпідставними.

60. Аргумент скаржника про відкриття провадження у цій справі за відсутності сплаченого позивачем судового збору колегія суддів Верховного Суду не бере до уваги, оскільки такий не стосується предмету касаційного перегляду, а саме - щодо вжиття заходів забезпечення позову.

61. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд касаційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі Верховний Суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в касаційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків судів попередніх інстанцій.

Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

62. Відповідно до статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

63. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновків про те, що ухвала та постанова судів попередніх інстанцій про вжиття заходів забезпечення позову у цій справі прийняті з повним, всебічним та об`єктивним з`ясуванням обставин, які мають значення для справи, із дотриманням норм матеріального та процесуального права.

64. Враховуючи вищевикладене та керуючись пунктом 1 частини першої статті 308, статтею 309 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а прийняті у справі постанова та ухвала судів попередніх інстанцій - залишенню без змін.

В. Розподіл судових витрат

65. У зв`язку з тим, що Суд відмовляє в задоволенні касаційної скарги та залишає без змін раніше ухвалене судове рішення Суд покладає на скаржника витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.

Керуючись статтями 300, 301, пунктом 1 частини першої статті 308, статтею 309, 315 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства "ЗАКРИТИЙ НЕДИВЕРСИФІКОВАНИЙ ВЕНЧУРНИЙ КОРПОРАТИВНИЙ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ФОНД "СТЮАРТ" залишити без задоволення.

2. Постанову Центрального апеляційного господарський суду від 20.06.2024 та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 14.03.2024 у справі № 904/3291/22 (904/1076/24) залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Пєсков

Судді В. Картере

К. Огороднік