Рішення

від 11.12.2023 по справі 918/920/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" грудня 2023 р. Справа № 918/920/23

Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Політики Н.А., за участі секретаря судового засідання Костюкович Ю.С.,

розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали справи за позовом Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі філії "Березнівське лісове господарство"

до Рівненської районної державної адміністрації,

Приватного підприємства "КОРОП",

Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області,

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів: Департаменту екології та природних ресурсів Рівненської обласної державної адміністрації,

про визнання протиправним та скасування розпорядження, скасування в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки, визнання недійсним договору оренди землі, визнання протиправними та скасування рішень державних реєстраторів,

у судовому засіданні приймали участь:

від позивача - Таборовець А.П., ордер серія ВК № 1100685 від 29.08.2023 р.;

від відповідача-1 - не з`явився;

від відповідача-2 - Ільїн М.Г., ордер серія АО № 1103416 від 16.10.2023 р.;

від відповідача-3 - Сидоренко С.В., довіреність № 31-17-0.6,1-3003/2-23 від 08.06.2023 р.;

від третьої особи -не з`явився.

Відповідно до частини 14 статті 8, статті 222 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) при розгляді судової справи здійснювалося фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу програмно-апаратного комплексу "Діловодство суду".

У судовому засіданні 11 грудня 2023 року, відповідно до частини 1 статті 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У вересні 2023 року Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України" в особі філії "Березнівське лісове господарство" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Рівненської області із позовною заявою до Рівненської районної державної адміністрації (далі - відповідач-1), Приватного підприємства "КОРОП" (далі - відповідач-2), Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області (далі - відповідач-3), в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати розпорядження голови Березнівської районної державної адміністрації від 27 вересня 2007 року № 560 "Про затвердження проекту землеустрою щодо передачі земельної ділянки в оренду";

- скасувати в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 5620488600:04:001:0001 Площею (га): 124.4188 Цільове призначення: 96; Адреса: Рівненська обл., Березнівський р., с. Князівка;

- визнати недійсним договір оренди землі від 13.06.2013, що укладений між Березнівською районною державною адміністрацією та Приватним підприємством "Короп" (код ЄДРПОУ 33277063), яким передано в строкове платне користування земельну ділянку площею 124,4190 га;

- визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Березнівського районного управління юстиції Рівненської області Люшин Людмили Петрівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 3134372 від 13.06.2013, про державну реєстрацію за ПП "Короп" код ЄДРПОУ: 33277063 права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 5620488600:04:001:0001; РНОНМ 67480456204;

- визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України, Сіволіна Михайла Юрійовича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 2584154 від 25.05.2013, про державну реєстрацію за Березнівською районною державною адміністрацією права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 5620488600:04:001:0001; РНОНМ 67480456204 та закрити розділ Державного реєстру речових прав за № 67480456204.

Позов обґрунтовано тим, що спірними розпорядженням і договором порушено вимоги земельного і лісового законодавства, зокрема, спірна земельна ділянка накладається на землі лісогосподарського призначення, в тому числі на землі, які є землями природно-заповідного фонду, і внаслідок незаконних дій особливо цінні землі лісового фонду вибули з постійного користування спеціалізованого державного підприємства та, всупереч прямої заборони на їх вилучення з державної власності, передані у комунальну власність з подальшою передачею в оренду під виглядом земель лісового фонду.

В позовній заяві позивачем наведено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку з розглядом справи, та які складаються з судового збору, сплаченого при подачі позовної заяви, в розмірі 13 420 грн 00 коп.

До позовної заяви від 29.08.2023 року, в підтвердження сплати судового збору, позивачем додано платіжну інструкцію від 29 серпня 2023 року № 1711 про сплату судового збору в сумі 13 420 грн 00 коп.

Ухвалою суду від 11 вересня 2023 року позовну заяву Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі філії "Березнівське лісове господарство" від 29.08.2023 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 16 жовтня 2023 року. Одночасно вказаною ухвалою до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів залучено Департамент екології та природних ресурсів Рівненської обласної державної адміністрації (далі - третя особа).

27 вересня 2023 року від відповідача-3, Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області, на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву та клопотання про закриття провадження. У відзиві на позовну заяву відповідач-3 просить відмовити у задоволенні позову. В клопотанні відповідаі-3 просить закрити провадження у даній справі в частині позовних вимог Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі філії "Березнівське лісове господарство" до Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області на підставі п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

Розглянувши клопотання Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області про закриття провадження господарським судом не встановлено підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України, для закриття провадження у справі в частині позовних вимог до Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області.

2 жовтня 2023 року від представника відповідача-2, Приватного підприємства "КОРОП", на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позову. Як зазначає відповідач-2, вимоги позивача, викладені в позовній заяві, Приватним підприємством "КОРОП" не визнаються виходячи з наступного:

Рішенням облвиконкому від 22.11.1983 № 343 (зі змінами, внесеними рішенням Рівненського облвиконкому від 18.06.1991 № 98, рішенням Рівненської облради від 25.09.2009 №1331, та рішенням Рівненської облради від 16.11.2012 № 784) було створено державний заказник місцевого значення урочище "Брище", розміром 850,0 га.

Відповідно до вказаного рішення та рішень, якими до нього вносилися зміни, урочище "Брище" має наступну характеристику - ділянка лісу вздовж річки Бобер.

Територія урочища "Брище" не включає в себе землі водного фонду.

Поряд з тим, земельна ділянка, що передана в оренду Приватному підприємству "КОРОП" відноситься до земель водного фонду, оскільки знаходиться під площею водного дзеркала та гідротехнічними спорудами, що підтверджується наступним.

Розпорядженням голови Березнівської районної державної адміністрації від 07.09.2006 року № 438 надано дозвіл Приватному підприємству "КОРОП" на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду, строком на 49 років для риборозведення, орієнтовною площею 124,419 га, в ур. "Князівські ставки", яка розташована на землях запасу Тишицької сільської ради.

На підставі вказаного розпорядження розроблений та погоджений усіма відповідними органами проект із землеустрою щодо передачі земельної ділянки водного фонду в оренду строком на 49 років Приватному підприємству "КОРОП" для ведення рибного господарства площею 124,4190 на території Тишицької сільської ради, який затверджений розпорядженням голови районної державної адміністрації від 27.09.2007 року № 560.

Крім того, проект із землеустрою щодо передачі земельної ділянки отримав позитивний висновок державної землевпорядної експертизи від 26.10.2006 року № 1476-06, якою підтверджено, що земельна ділянка знаходиться на землях запасу водного фонду Тишицької сільської ради.

У 2006 році розроблений та 22.11.2007 року прийнятий Рівненською регіональною філією Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" технічний звіт із землеустрою щодо винесення меж земельної ділянки в натуру по передачі земельної ділянки в оренду строком на 49 років Приватному підприємству "КОРОП" для здійснення підприємницької діяльності - ведення рибного господарства за рахунок земель запасу водного фонду Тишицької сільської ради за межами с. Князівка, урочище "Князівські ставки" Березнівського району Рівненської області.

У ході розроблення технічного звіту було погоджено план, межі та площу земельної ділянки, що передана в оренду, з начальником Березнівського районного відділу земельних ресурсів, сільським головою, директором Березнівського держлісгоспу.

Погодження меж земельної ділянки, яка передавалася в оренду строком на 49 років Приватному підприємству "КОРОП" для розведення та вирощування риби площею 1244190.0 кв.м., відбулося шляхом підписання протоколу встановлення та погодження меж земельної ділянки в натурі.

Вказаний протокол підписаний спеціалістом Березнівського районного відділу Рівненської регіональної філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах", сільським головою, директором Приватного підприємства "КОРОП", директором Березнівського держлісгоспу, землевпорядником.

Як зазначено в протоколі, земельна ділянка на всій протяжності межує з землями Березнівського держлісгоспу, заперечень з боку суміжних землекористувачів, у тому числі, Березнівського держлісгоспу, при встановленні меж в натурі не надходило.

Тобто, ще з 2006 року позивачу (Березнівському лісовому господарству) було відомо про встановлення меж земельної ділянки, що передана в оренду Приватному підприємству "КОРОП", і підписанням протоколу про встановлення та погодження меж земельної ділянки в натурі позивач підтвердив той факт, що земельна ділянка не входила до території урочища "Брище".

Пізніше, між Березнівського районною державною адміністрацією та Приватним підприємством "КОРОП", укладений та зареєстрований у Державному реєстрі земель 26.11.2007 року № 040758700008 договір оренди земельної ділянки № 97.

Розпорядженням голови Березнівської районної державної адміністрації № 11 від 08.01.2013 року внесено зміни до розпорядження голови районної державної адміністрації від 27.09.2007 року № 560, якими підтверджено надання земельної ділянки водного фонду в оренду Приватного підприємства "КОРОП" для ведення рибного господарства площею 124,4190 га за рахунок земель запасу на території Тишицької сільської ради. Крім того, встановлено розмір плати за земельну ділянку, яка передана в оренду Приватному підприємству "КОРОП".

13.06.2013 року між Березнівською районною державною адміністрацією та Приватним підприємством "КОРОП" укладено Договір оренди землі № 11. Відповідно до вказаного договору Приватному підприємству "КОРОП" передано в оренду земельну ділянку загальною площею 124,4190 га для ведення рибного господарства за межами с. Князівка урочище "Князівські ставки" строком на 44 роки.

09.09.2015 року між Рівненською обласною державною адміністрацією та Приватним підприємством "КОРОП" укладено Договір № 02 оренди водного об`єкта, згідно з яким Приватному підприємству "КОРОП" передано в оренду водний об`єкт для рибогосподарських потреб водосховище "Боберське" площею 124,1135 га, розташоване за межами села Князівка Тишицької сільської ради Березнівського району Рівненської області, на річці Бобер, права притока р. Случ (басейн р. Случ).

Вказаний Договір погоджено з Держводагентством 24.09.2015 року та зареєстровано в Департаменті екології та природних ресурсів Рівненської облдержадміністрації 08.10.2015 року № 02.

Тобто, як вбачається із землевпорядної документації, земельна ділянка, яка передана в оренду Приватному підприємству "КОРОП", знаходиться на землях запасу водного фонду Тишицької сільської ради.

Крім того, згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку вбачається, що Державним спеціалізованим господарським товариством "Ліси України" 19.03.2014 року, номер запису 5207636, оформлено право постійного користування для ведення лісового господарства і пов`язаних з ним послуг на земельну ділянку з кадастровим номером 5620488600:04:001:0003, яка, зокрема, межує із земельною ділянкою, наданою в оренду Приватному підприємству "КОРОП".

16 жовтня 2023 року від представника позивача на електронну адресу суду надійшло клопотання від 16.10.2023 року про відкладення розгляду справи у зв`язку із зайнятістю в слідчих (процесуальних) діях у кримінальному провадженні № 12023181150000358 в якості захисника обвинуваченого.

Ухвалою суду від 16 жовтня 2023 року строк підготовчого провадження у справі продовжено на 30 днів з ініціативи суду до 10 грудня 2023 року включно та відкладено підготовче засідання на 13 листопада 2023 року.

30 жовтня 2023 року від Департаменту екології та природних ресурсів Рівненської обласної державної адміністрації на адресу суду надійшли пояснення по суті позовних вимог.

13 листопада 2023 року від представника позивача на електронну адресу суду надійшло клопотання від 13.11.2023 року про призначення земельно-технічної експертизи.

Ухвалою суду від 13 листопада 2023 року підготовче засідання відкладено на 27 листопада 2023 року.

22 листопада 2023 року від відповідача-2, Приватного підприємства "КОРОП", через систему "Електронний суд" надійшли заперечення на клопотання позивача про призначення земельно-технічної експертизи.

24 листопада 2023 року від представника відповідача-3 через систему "Електронний суд" надійшло клопотання від 24.11.2023 року, в якому просив відкласти на іншу дату розгляд справи.

Ухвалою суду від 27 листопада 2023 року у задоволенні клопотання представника Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі філії "Березнівське лісове господарство" від 13.11.2023 року про призначення земельно-технічної експертизи відмовлено. Одночасно вказаною ухвалою суду підготовче провадження у даній справі закрито та призначено справу до судового розгляду по суті на 11 грудня 2023 року.

Представник позивача у судовому засіданні 11 грудня 2023 року підтримав вимоги, викладені у позовній заяві, та наполягав на їх задоволенні.

Представник відповідача-2 у судовому засіданні 11 грудня 2023 року позов заперечив з підстав, викладених у відзиві.

Представник відповідача-3 у судовому засіданні 11 грудня 2023 року позов заперечив з підстав, викладених у відзиві.

Відповідач-1 у судове засідання 11 грудня 2023 року не з`явився, про дату, час і місце даного засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення відповідного поштового відправлення № 0600235731891 (т. 2 а.с. 82), а саме ухвали суду від 27.11.2023 року. В той час, про причини неявки суд не повідомив.

Крім того третя особа у судове засідання 11 грудня 2023 року також не з`явилася, про дату, час і місце даного засідання була повідомлена належним чином, що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою за підписом відповідального працівника суду про доставку електронного листа, а саме ухвали суду від 27.11.2023 року, до електронного кабінету Департаменту екології та природних ресурсів Рівненської обласної державної адміністрації (т. 2 а.с. 81). В той час, про причини неявки суд не повідомила.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача-2 та відповідача-3, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням виконавчого комітету Ровенської обласної ради народних депутатів від 22 листопада 1983 року № 343 "Про віднесення територій та об`єктів природно-заповідного фонду області відповідно до затвердженої Радою Міністрів Української РСР класифікації" зі змінами внесеними рішенням виконавчого комітету Ровенської обласної ради народних депутатів від 18 червня 1991 року № 98 "Про впорядкування об`єктів і територій природно-заповідного фонду області", рішенням Рівненської обласної ради від 25 вересня 2009 року № 1331 "Про впорядкування природно-заповідного фонду області" та рішенням Рівненської обласної ради від 16 листопада 2012 року № 784 "Про впорядкування об`єктів природно-заповідного фонду області" було створено державний заказник місцевого значення урочище "Брище" (загальнозоологічний) площею 850 га, місцезнаходження:

- Князівське л-во: кв. 5 (вид. 14, 15, 17, 18, 24-26, 28. 29, 32, 33, 35, 37, кв. 6 (вид. 32), кв. 8 (вид. 1, 2, 4, 9, 10, 14-16, 20, 21, 31-33), кв. 12 (вид. 20-29, 32), кв. 15 (вид. 1-21), кв. 16 (вид. 1-7, 9, 11), кв. 17 (вид. 1-51), кв. 19 (вид. 2-7, 12, 40, 41, 45), кв. 20 (вид. 24-29, 32, 33);

- Бобрівське л-во: кв. 13 (вид. 1-48), кв. 14 (вид. 1-36), кв. 20 (вид. 45-59), кв. 26 (вид. 1-36), кв. 34 (вид. 1-4), кв. 35 (вид. 1-14). кв. 36 (вид. 20-50), кв. 37 (вид. 35-52), кв. 47 (вид. 1-16, 54), кв. 48 (вид. 1-21, 70, кв. 49 (вид. 1-6) та перебуває у відданні ДП "Березнівський лісгосп".

Відповідно до вказаного рішення та рішень, якими до нього вносилися зміни, урочище "Брище" є ділянкою лісу вздовж річки Бобер з бобровими поселеннями.

Як вбачається із зазначених рішень територія урочища "Брище" не включає в себе землі водного фонду.

Розпорядженням голови Березнівської районної державної адміністрації від 07.09.2006 року № 438 "Про надання дозволу на складання проекту відведення земельної ділянки" надано дозвіл Приватному підприємству "КОРОП" на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду, строком на 49 років для риборозведення, орієнтовною площею 124,419 га, в ур. "Князівські ставки", яка розташована на землях запасу Тишицької сільської ради.

На підставі вказаного розпорядження розроблений та погоджений усіма відповідними органами Проект із землеустрою щодо передачі земельної ділянки водного фонду в оренду строком на 49 років Приватному підприємству "КОРОП" для ведення рибного господарства площею 124,4190 на території Тишицької сільської ради.

Розпорядженням голови Березнівської районної державної адміністрації від 27 вересня 2007 року № 560 "Про затвердження проекту із землеустрою щодо передачі земельної ділянки в оренду" затверджено Проект із землеустрою щодо передачі земельної ділянки водного фонду в оренду строком на 49 років Приватному підприємству "КОРОП" для ведення рибного господарства на території Тишицької сільської ради. Надано земельну ділянку водного фонду в оренду Приватному підприємству "КОРОП" для ведення рибного господарства площею 124,4190 га за рахунок земель запасу Тишицької сільської ради строком на 49 років на території Тишицької сільської ради. Встановлено розмір орендної плати в розмірі 4 741,99 гривні в рік, що становить 1 відсоток від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, затвердженої рішенням Березнівської районної ради від 12 грудня 2006 року № 121 "Про затвердження нормативної грошової оцінки земельної ділянки, розміщеної за межами населеного пункту на території Тишицької сільської ради".

Як вбачається з матеріалів справи, Проект із землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду строком на 49 років Приватному підприємству "КОРОП" отримав позитивний висновок державної землевпорядної експертизи від 26.10.2006 року № 1476-06, якою підтверджено, що земельна ділянка знаходиться на землях запасу водного фонду Тишицької сільської ради.

У 2006 році розроблений та 22.11.2007 року прийнятий Рівненською регіональною філією Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" Технічний звіт із землеустрою щодо винесення меж земельної ділянки в натуру по передачі земельної ділянки в оренду строком на 49 років Приватному підприємству "КОРОП" для здійснення підприємницької діяльності - ведення рибного господарства за рахунок земель запасу водного фонду Тишицької сільської ради за межами с. Князівка, урочище "Князівські ставки" Березнівського району Рівненської області.

У ході розроблення технічного звіту було погоджено план, межі та площу земельної ділянки, що передана в оренду, з начальником Березнівського районного відділу земельних ресурсів, сільським головою, директором Березнівського держлісгоспу.

Погодження меж земельної ділянки, яка передавалася в оренду строком на 49 років Приватному підприємству "КОРОП" для розведення та вирощування риби площею 1244190.0 кв.м, відбулося шляхом підписання протоколу встановлення та погодження меж земельної ділянки в натурі.

Вказаний протокол підписаний спеціалістом Березнівського районного відділу Рівненської регіональної філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах", сільським головою, директором Приватного підприємства "КОРОП", директором Березнівського держлісгоспу, землевпорядником.

В протоколі зазначено, що земельна ділянка на всій протяжності межує з землями Березнівського держлісгоспу, заперечень з боку суміжних землекористувачів, у тому числі, Березнівського держлісгоспу, при встановленні меж в натурі не надходило.

26 листопада 2007 року між Березнівського районною державною адміністрацією (Орендодавець) та Приватним підприємством "КОРОП" (Орендар) укладений договір оренди землі № 97 та зареєстрований у Березнівському районному відділі Рівненської регіональної філії ДП "Центр державного земельного кадастру при Держ. комітеті України по земельних ресурсах" 26 листопада 2007 року за № 040758700008.

Відповідно до п. 1 Договору оренди землі від 26 листопада 2007 року № 97 орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для несільськогосподарського використання, яка знаходиться на території Тишицької сільської ради.

Згідно п. 2 Договору оренди землі від 26 листопада 2007 року № 97 в оренду передається земельна ділянка загальною площею 124,419 га, у тому числі площа водного дзеркала - 124,1135 га, під гідротехнічними спорудами - 0,3055 га, тип живлення - змішане.

Договір укладено на 49 років (пункт 8 Договору оренди землі від 26 листопада 2007 року № 97).

Розпорядженням голови Березнівської районної державної адміністрації від 8 січня 2013 року № 11 "Про внесення змін до розпорядження голови районної державної адміністрації від 27.09.2007 року № 560 "Про затвердження проекту із землеустрою щодо передачі земельної ділянки в оренду" внесено до розпорядження голови районної державної адміністрації від 27 вересня 2007 року № 560 наступні зміни:

1) пункти 2, 3, 4 розпорядження викладено в такій редакції:

"2. Надати земельну ділянку водного фонду в оренду Приватному підприємству "КОРОП" для ведення рибного господарства площею 124,4190 га за рахунок земель запасу на території Тишицької сільської ради.

3. Встановити розмір орендної плати за земельну ділянку площею 124,4190 га, яка передана в оренду Приватному підприємству "КОРОП" для ведення рибного господарства, за межами населеного пункту, на території Тишицької сільської ради згідно з договором оренди землі, який зареєстрований у Державному реєстрі земель 26 листопада 2007 року за № 040758700008, в сумі 17840 гривень в рік, що становить 3 відсотки від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

4. Рекомендувати директору Приватного підприємства "КОРОП" Зосюку Богдану Володимировичу до 1 квітня 2013 року переукласти договір оренди землі з Березнівською районною державною адміністрацією згідно з вимогами чинного законодавства."

13 червня 2013 року між Березнівською районною державною адміністрацією та Приватним підприємством "КОРОП" укладено Договір оренди землі. Відповідно до вказаного договору Приватному підприємству "КОРОП" передано в оренду земельну ділянку загальною площею 124,4190 га для ведення рибного господарства за межами с. Князівка урочище "Князівські ставки" строком на 44 роки (до 26.11.2056).

9 вересня 2015 року між Рівненською обласною державною адміністрацією та Приватним підприємством "КОРОП" укладено Договір оренди водного об`єкта № 02, згідно з яким Приватному підприємству "КОРОП" передано в оренду водний об`єкт для рибогосподарських потреб водосховище "Боберське" площею 124,1135 га, розташоване за межами села Князівка Тищицької сільської ради Березнівського району Рівненської області, на річці Бобер, права притока р. Случ (басейн р. Случ).

Вказаний договір погоджено з Держводагентством 24.09.2015 року та зареєстровано в Департаменті екології та природних ресурсів Рівненської облдержадміністрації 08.10.2015 року № 02.

Тобто, як вбачається із землевпорядної документації, земельна ділянка, яка передана в оренду Приватному підприємству "КОРОП", знаходиться на землях запасу водного фонду Тишицької сільської ради.

Крім того, згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку вбачається, що Державним спеціалізованим господарським товариством "Ліси України" 19.03.2014 року, номер запису 5207636, оформлено право постійного користування для ведення лісового господарства і пов`язаних з ним послуг на земельну ділянку з кадастровим номером 5620488600:04:001:0003, яка, зокрема, межує із земельною ділянкою, наданою в оренду Приватному підприємству "КОРОП".

Судом встановлено, що наказом Державного агентства лісових ресурсів України від 28.10.2022 року № 931 "Про припинення Державного підприємства "Березнівське лісове господарство" та затвердження складу комісії з припинення" припинено Державне підприємство "Березнівське лісове господарство" шляхом реорганізації, а саме - приєднання до Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" код ЄДРПОУ 44768034, утворено Комісію з припинення Державного підприємства "Березнівське лісове господарство", визначено термін припинення до 20.01.2023 року та визначено правонаступника - Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України".

Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, сформованої 08.12.2022 року підтверджується, що Державне підприємство "Березнівське лісове господарство" перебуває в стані припинення і до реєстру внесені відомості про голову комісії з припинення.

Згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, сформованої 20.12.2022 року, включено відомості до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо реєстрації відокремленого підрозділу - філії "Березнівське лісове господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України", код ЄДРПОУ 44923945.

Правонаступництво - це перехід суб`єктивного права (а у широкому розумінні - також і юридичного обов`язку) від однієї особи до іншої (правонаступника).

Поняття "правонаступництво юридичної особи", "правонаступництво прав та обов`язків юридичної особи" і "процесуальне правонаступництво юридичної особи-сторони у справі" мають різний зміст.

Правонаступництво прав та обов`язків юридичної особи не завжди є наслідком правонаступництва юридичної особи. А тому перше може бути не тільки універсальним (частина перша статті 104 Цивільного кодексу України), але й сингулярним, тобто таким, за якого до правонаступника переходить певне право кредитора чи обов`язок боржника.

Для процесуального правонаступництва юридичної особи, яка є стороною чи третьою особою у судовому процесі, необхідне встановлення або правонаступника такої юридичної особи внаслідок її припинення шляхом реорганізації, або правонаступника окремих її прав чи обов`язків внаслідок заміни сторони у відповідному зобов`язанні. В обох випадках для встановлення процесуального правонаступництва юридичної особи суд має визначити підстави такого правонаступництва, а також обсяг прав та обов`язків, який перейшов до правонаступника у спірних правовідносинах.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2020 року у справі № 910/5953/17 (провадження № 12-98гс19) вказано, що "при реорганізації в формі злиття немає значення, чи вказано в передавальному акті про правонаступництво щодо певного майна, прав чи обов`язків. Адже правонаступник лише один, що унеможливлює виникнення будь-яких спорів щодо переходу майна, прав чи обов`язків. Отже, лише при припиненні суб`єкта господарювання шляхом поділу в розподільчому балансі визначається правонаступництво. Внаслідок же злиття, приєднання або перетворення правонаступником є лише одна особа і будь-який розподіл прав та обов`язків при таких видах реорганізації неможливий.... Якщо припустити, що правонаступництво настає лише з моменту державної реєстрації припинення юридичної особи, то це призведе до можливостей порушення прав кредиторів, які протягом значного періоду часу не зможуть звернутися з вимогами до новоствореної юридичної особи, яка отримає все майно правопопередника, але не буде нести відповідальність за його зобов`язаннями.".

З моменту прийняття Наказу Державного агентства лісових ресурсів України від 28.10.2022 року № 931 "Про припинення Державного підприємства "Березнівське лісове господарство", Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України" є правонаступником всіх прав, обов`язків, зобов`язань Державного підприємства "Березнівське лісове господарство", та не пов`язується з державною реєстрацією припинення юридичної особи.

Аналогічний правовий висновок зазначений в постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 вересня 2020 року в справі № 296/443/16-ц.

За таких обставин, Державне підприємство "Ліси України" в особі філії "Березнівське лісове господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" є правонаступником всіх прав, обов`язків, зобов`язань Державного підприємства "Березнівське лісове господарство".

Відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо впорядкування окремих питань організації та діяльності органів місцевого самоврядування і районних державних адміністрацій" внесено зміни до Закону України "Про місцеві державні адміністрації", якими врегульовано питання утворення та реорганізації районних державних адміністрацій.

Зокрема, стаття 7-1 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" передбачає, що утворення та реорганізація районних державних адміністрацій здійснюються Кабінетом Міністрів України після прийняття Верховною Радою України рішення про утворення та ліквідацію районів з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.

Також, враховуючи те, що відповідно до пункту 7 Порядку здійснення заходів щодо утворення та реорганізації районних державних адміністрацій, а також правонаступництва щодо майна, прав та обов`язків районних державних адміністрацій, що припиняються, який з затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2020 року № 1321, передбачено, що у разі існування райдержадміністрації в адміністративному центрі новоутвореного району та приєднання до неї райдержадміністрацій, що припиняються, ліквідованих районів, перехід повноважень, прав та обов`язків (публічно-владне правонаступництво) здійснюється з моменту утворення комісії з реорганізації райдержадміністрації, що припиняється.

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів країни від 16 грудня 2020 року № 1635-р "Про реорганізацію та утворення районних державних адміністрацій" Березнівська райдержадміністрація припиняється шляхом приєднання до Рівненської районної державної адміністрації.

Розпорядженням голови Рівненської обласної державної адміністрації від 12 січня 2021 року № 5 "Про утворення комісії з реорганізації Березнівської районної державної адміністрації шляхом приєднання до Рівненської районної державної адміністрації та ствердження її персонального складу" утворено комісію з реорганізації Березнівської райдержадміністрації шляхом приєднання до Рівненської райдержадміністрації.

Таким чином, з 12 січня 2021 року Березнівська районна державна адміністрація знаходиться в стані припинення, а публічно-владні повноваження перейшли до правонаступника - Рівненської районної державної адміністрації.

Як зазначається в позові, Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України" в особі філії "Березнівське лісове господарство" вважає, що розпорядження голови Березнівської районної державної адміністрації від 27 вересня 2007 року № 560 "Про затвердження проекту землеустрою щодо передачі земельної ділянки в оренду" та договір оренди землі від 13.06.2013 року прийняті всупереч вимог земельного та лісового законодавства, а тому підлягають визнанню незаконними та недійсними з наступних підстав.

В обґрунтування позовних вимог позивач стверджує, що спірна земельна ділянка накладається на землі лісогосподарського призначення, в тому числі на землі, які є землями природно-заповідного фонду, і внаслідок незаконних дій особливо цінні землі лісового фонду вибули з постійного користування спеціалізованого державного підприємства та, всупереч прямої заборони на їх вилучення з державної власності, передані у комунальну власність з подальшою передачею в оренду під виглядом земель лісового фонду.

Так, статтею 14 Конституції України визначено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Земля є об`єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією (ст. 13 Конституції України).

Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону (ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України).

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На момент надання спірної земельної ділянки в оренду відповідачу-2, така земельна ділянка обліковувалась як землі водного фонду.

Як було встановлено судом вище, у 2006 році розроблений та 22.11.2007 року прийнятий Рівненською регіональною філією Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" Технічний звіт із землеустрою щодо винесення меж земельної ділянки в натуру по передачі земельної ділянки в оренду строком на 49 років Приватному підприємству "КОРОП" для здійснення підприємницької діяльності - ведення рибного господарства за рахунок земель запасу водного фонду Тишицької сільської ради за межами с. Князівка, урочище "Князівські ставки" Березнівського району Рівненської області.

У ході розроблення технічного звіту було погоджено план, межі та площу земельної ділянки, що передана в оренду, з начальником Березнівського районного відділу земельних ресурсів, сільським головою, директором Березнівського держлісгоспу.

Погодження меж земельної ділянки, яка передавалася в оренду строком на 49 років Приватному підприємству "КОРОП" для розведення та вирощування риби площею 1244190.0 кв.м., відбулося шляхом підписання протоколу встановлення та погодження меж земельної ділянки в натурі.

Вказаний протокол підписаний спеціалістом Березнівського районного відділу Рівненської регіональної філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах", сільським головою, директором Приватного підприємства "КОРОП", директором Березнівського держлісгоспу, землевпорядником.

В протоколі зазначено, що земельна ділянка на всій протяжності межує з землями Березнівського держлісгоспу, заперечень з боку суміжних землекористувачів, у тому числі, Березнівського держлісгоспу, при встановленні меж в натурі не надходило.

За таких обставин, твердження позивача про накладення земельної ділянки на землі лісогосподарського призначення спростовуються вищенаведеним, оскільки як зазначено в протоколі, земельна ділянка на всій протяжності межує з землями Березнівського держлісгоспу.

Крім того в матеріалах справи відсутні належні та достовірні докази перебування спірної земельної ділянки в постійному користуванні Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі філії "Березнівське лісове господарство".

За таких обставин, безпідставними є твердження позивача про необхідність її попереднього вилучення у землекористувача, що також виключає можливість порушення прав Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі філії "Березнівське лісове господарство".

З наданих відповідачем-2 доказів та пояснень, вбачається, що спірна земельна ділянка є земельною ділянкою водного фонду.

Позовні матеріали (надані позивачем докази та пояснення) не містять достатніх обґрунтувань та доказів, які свідчать про належність спірної земельної ділянки до земель лісогосподарського призначення, в тому числі, і до земель природно-заповідного фонду.

Відповідна земельна ділянка розташована за межами с. Князівка урочище "Князівські ставки", достовірні відомості щодо того, що така земельна ділянка входила до території урочища "Брище" в матеріалах справи відсутні.

Наведене ставить під обґрунтований сумнів твердження позивача про лісогосподарське призначення такої земельної ділянки та відсутність підстав для надання її для рибогосподарських потреб.

Відповідно до ч. 1 ст. 59 Земельного кодексу України землі водного фонду можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності.

Відповідно до п. а ч. 3, ч. 4 ст. 59 Земельного кодексу України землі водного фонду за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування надаються у постійне користування державним водогосподарським організаціям для догляду за водними об`єктами, прибережними захисними смугами, смугами відведення, береговими смугами водних шляхів, гідротехнічними спорудами, а також ведення аквакультури тощо.

Громадянам та юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передаватися на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів, озера, водосховища, інші водойми, болота та острови для сінокосіння, рибогосподарських потреб (у тому числі рибництва (аквакультури), культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт, догляду, розміщення та обслуговування об`єктів портової інфраструктури і гідротехнічних споруд тощо, а також штучно створені земельні ділянки для будівництва та експлуатації об`єктів портової інфраструктури та інших об`єктів водного транспорту. Землі водного фонду можуть бути віднесені до земель морського і внутрішнього водного транспорту в порядку, встановленому законом.

Наведені норми ст. 59 Земельного кодексу України свідчать про можливість надання землі водного фонду у постійне користування державним водогосподарським організаціям, а в оренду зокрема, юридичним особам для рибогосподарських потреб. Тому, обидва випадки стосуються ведення водного господарства.

За наслідками розгляду спору судом не встановлено порушення відповідачами чітко визначених законодавством заборон чи інтересів держави та землекористувачів, спірна земельна ділянка могла передаватись Березнівською районною державною адміністрацією в довгострокове користування на умовах оренди відповідачу-2 і використовуватись для риборозведення, оскільки така земельна ділянка є землями водного фонду і діяльність відповідача-2 не суперечить правам землекористувачів, визначеним ч. 1 ст. 20 Лісового кодексу України.

З огляду на викладені у позові та встановлені в ході розгляду спору обставини, позивачем не обґрунтовано яку норму законодавства, що містить пряму однозначну вказівку чи заборону, порушено відповідачами. Виходячи з фактичних обставин на момент виділення земельної ділянки, у відповідача-2 були достатні підстави передбачати дотримання ним порядку отримання земельної ділянки в оренду.

У зв`язку з чим, відповідач-2 не міг достовірно та однозначно усвідомлювати та передбачати, що в його діях є порушення, відсутні також ознаки умисного порушення порядку землевідведення. Порушення ґрунтуються на власному співставленні та тлумаченні позивачем норм законодавства, а не на чітко визначеній в законі вказівці чи забороні.

У рішенні ЄСПЛ "Щокін проти України" визначено принцип, що вирішення колізій у законодавстві завжди має тлумачиться на користь особи (ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, Заяви №№ 23759/03 та 37943/06, від 14 жовтня 2010 р.). Зокрема, у цьому рішенні ЄСПЛ визначено концепцію якості закону, наявна вимога, щоб він був доступним для зацікавлених осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні. Як зазначається в рішенні відсутність в національному законодавстві необхідної чіткості і точності, які передбачали можливість різного тлумачення, порушує вимогу "якості закону", передбачену Конвенцією, та не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади у майнові права заявника. В разі коли національне законодавство припустило неоднозначне або множинне тлумачення прав та обов`язків осіб, національні органи зобов`язані застосувати найбільш сприятливий для осіб підхід. Тобто вирішення колізій у законодавстві завжди тлумачиться на користь особи.

Достатньо важливими є висновки, які зроблені у рішенні ЄСПЛ у справі "Волков проти України" (заява № 21722/11, п.п. 170, 171). Так, характеризуючи загальні принципи законності втручання, Суд наголосив на тому, що вислів "згідно із законом" …. також стосується якості закону, вимагаючи, щоб він був доступний для зацікавленої особи, яка, окрім того, повинна мати можливість передбачити наслідки його дії щодо себе (рішення у справі "Копп проти Швейцарії" (Корр v. Switzerland), заява № 23224/94, п. 55); "якість закону" передбачає, inter alia (з лат. "серед інших речей і справ"), що формулювання національного законодавства повинно бути достатньо передбачуваним, щоб дати особам адекватну вказівку щодо обставин та умов, за яких державні органи мають право вдатися до заходів, що вплинуть на конвенційні права особи (рішення у справі "С.G. та інші проти Болгарії" (С.G. and Others v. Bulgaria), заява № 1365/07, п. 39); законодавство повинно забезпечувати певний рівень юридичного захисту проти свавільного втручання з боку державних органів (рішення у справі 2Р.G. та J.Н. проти Сполученого Королівства" (P.G. and J.Н. v. the United Kingdom), заява № 44787/98, п. 46). Крім того, у пункті 179 цього Рішення ЄСПЛ наголошує на тому, що наявність конкретної і послідовної практики тлумачення відповідного положення закону була фактором, який призвів до висновку щодо передбачуваності зазначеного положення (рішення у справі "Гудвін проти Сполученого Королівства" (Goodwin v. the United Kingdom), заява № 17488/90, п. 33).

Для того, щоб національне законодавство відповідало вимогам Конвенції, воно має гарантувати засіб правового захисту від свавільного втручання органів державної влади у права, гарантовані Конвенцією. У питаннях, які стосуються основоположних прав, надання правової дискреції органам виконавчої влади у вигляді необмежених повноважень було б несумісним з принципом верховенства права, одним з основних принципів демократичного суспільства, гарантованих Конвенцією. Відповідно законодавство має достатньо чітко визначати межі такої дискреції, наданої компетентним органам влади, та порядок її реалізації (див. рішення у справі "Гіллан та Квінтон проти Сполученого Королівства" (Gillan and Quinton v. the United Kingdom), заява № 4158/05, п. 77, ECHR 2010 (витяги), з подальшими посиланнями).

Вислів "згідно із законом" не просто вимагає, щоб оскаржуваний захід мав підставу в національному законодавстві, але також звертається до якості такого закону. Зокрема, положення закону мають бути достатньо чіткими у своїх термінах, а також закон має передбачати засоби юридичного захисту проти свавільного застосування (див., серед багатьох інших джерел, рішення від 12 червня 2008 р. у справі "Власов проти Росії" (Vlasov v. Russia), заява № 78146/01, п. 125). Функція роз`яснення та тлумачення положень національного закону належить насамперед національним судам (див., наприклад, рішення у справі "Озтюрк проти Туреччини" (Ozturk v. Turkey) [ВП], заява № 22479/93, п. 55, ECHR 1999-VI). Хоча Суд не може замінити своїм рішенням рішення національних судів та його повноваження щодо перевірки дотримання національного законодавства обмежені (див., серед багатьох інших джерел, рішення у справі "Слівенко проти Латвії" (Slivenko v. Latvia) [ВП], заява № 48321/99, п. 105, ECHR 2003-Х; та рішення від 22 жовтня 2009 р. у справі "Пауліч проти Хорватії" (Paulic v. Croatia), заява № 3572/06, п. 39), його функцією є перевірка обґрунтування національних судів з точки зору Конвенції (див. рішення у справі "Слівенко проти Латвії", зазначене вище). Щоб захистити особу від свавілля, недостатньо забезпечити формальну можливість мати змагальне провадження для оскарження застосування положення закону в її справі. Якщо ухвалене в результаті судове рішення не містить обґрунтування або доказової бази, виникле втручання у гарантоване Конвенцією право може стати непередбачуваним та, як наслідок, не відповідати вимозі законності (див., mutatis mutandis, рішення у справі "Лупса проти Румунії" (Lupsa v. Romania), заява № 10337/04, пункти 41-42, ECHR 2006-VII; та рішення від 24 квітня 2008 р. у справі "С.G. та інші проти Болгарії" (С.G. and Others v. Bulgaria), заява № 1365/07, пункти 42,46 та 49-50).

У справі "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04, рішення від 10 лютого 2010 року) ЄСПЛ визначив, що будь-яке втручання органу влади у захищене право не суперечитиме загальній нормі, викладеній у першому реченні частини першої статті 1, лише якщо забезпечено "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Питання стосовно того, чи було забезпечено такий справедливий баланс, стає актуальним лише після того, як встановлено, що відповідне втручання задовольнило вимогу законності і не було свавільним (див. рішення у справі "Беєлер проти Італії" (Beyeler v. Italy) [GC], N 33202/96, п. 107, ECHR 2000-I). В той же час, з огляду на зміст наведеного рішення ЄСПЛ, відсутність чітких законодавчих положень створює загрозу непередбачуваного та свавільного втручання, тому має тлумачиться на користь особи.

Також, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 29.08.2018 року у справі № 492/446/15-а врахувала правовий висновок ЄСПЛ, сформований у рішенні у справі "Щокін проти України" (заяви № 23759/03 та № 37943/06, п. 50-56), де суд визначив концепцію якості закону, зокрема з вимогою, щоб він був доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні; відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості й точності порушує вимогу "якості закону"; у разі коли національне законодавство припустило неоднозначне або множинне тлумачення прав та обов`язків осіб, національні органи зобов`язані застосувати найбільш сприятливий для осіб підхід.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.11.2018 року у справі № 812/292/18 зазначила, що норми законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи.

З огляду на фактичні обставини спору та враховуючи наведену практику Європейського Суду з Прав Людини, наведені позивачем в позові твердження створюють загрозу непередбачуваного та свавільного втручання в право на мирне володіння майном. Встановлені в ході розгляду справи обставини свідчать про відсутність в діях відповідачів порушень прямих вказівок закону, тому відсутні підстави стверджувати про незаконність розпорядження та надання земельної ділянки в оренду.

Частиною 3 статті 43 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" встановлено, що розпорядження голови державної адміністрації, що суперечать Конституції або законам України, рішенням Конституційного Суду України, іншим актам законодавства або є недоцільними, неекономними, неефективними за очікуваними чи фактичними результатами, скасовуються Президентом України, головою місцевої державної адміністрації вищого рівня або в судовому порядку.

Акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин.

Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов`язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв`язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі.

За наслідками розгляду спору не підтвердились посилання позивача на перебування спірної земельної ділянки в постійному користуванні лісогосподарського підприємства, відведення її для лісогосподарських потреб чи іншим чином встановлення лісогосподарського цільового призначення.

Відтак, розпорядження голови Березнівської районної державної адміністрації від 27 вересня 2007 року № 560 "Про затвердження проекту землеустрою щодо передачі земельної ділянки в оренду" було прийнято у межах власної компетенції та у відповідності до вимог законодавства України, чинного на момент його прийняття.

Як було встановлено судом, з 2006 року Державному підприємству "Березнівське лісове господарство" було відомо про встановлення меж земельної ділянки, що передана в оренду Приватному підприємству "КОРОП", і підписанням протоколу про встановлення та погодження меж земельної ділянки в натурі Державним підприємством "Березнівське лісове господарство" підтверджено той факт, що земельна ділянка не входила до території урочища "Брище".

Що стосується позовних вимог про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, суд враховує, що у відповідності до ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Підставою недійсності правочину у відповідності до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається (ч. 2 ст. 215 ЦК України).

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ч.3 ст. 215 ЦК України).

При розгляді справ про визнання правочинів недійсними суди залежно від предмета і підстав позову повинні застосовувати норми матеріального права, якими регулюються відповідні відносини, та на підставі цих норм вирішувати справи.

Суб`єкт господарювання має право на визнання за ним права на оренду земельної ділянки за умов дотримання вимог статті 124 Земельного кодексу України і статті 16 Закону України "Про оренду землі".

У вирішенні спорів про визнання недійсними договорів оренди земельної ділянки суди мають з`ясовувати наявність на момент укладення оспорюваного договору оренди рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення проекту відведення земельної ділянки, оскільки його відсутність суперечить вимогам пункту 5 частини четвертої статті 15 Закону України "Про оренду землі" та пункту 3 Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 2004 року № 677.

Також, розглядаючи справи у спорах про визнання недійсними договорів оренди, суди повинні з`ясовувати питання чинності рішень (розпоряджень), на підставі яких було укладено такі договори.

З огляду на положення ст. 124 Земельного кодексу України, відповідний договір оренди земельної ділянки державної власності може бути визнаний недійсним з підстав незаконності передання в оренду земельної ділянки за умови визнання недійсним рішення органу державної влади про надання в оренду цієї ділянки, що було підставою для укладення оспорюваного договору.

Оскільки суд не знайшов об`єктивних підстав для визнання недійсним розпорядження голови Березнівської районної державної адміністрації від 27 вересня 2007 року № 560 "Про затвердження проекту землеустрою щодо передачі земельної ділянки в оренду", а доводи позивача щодо недійсності договору оренди землі від 13.06.2013 року ґрунтуються виключно на незаконності прийнятого розпорядження, на підставі якого було укладено спірний договір оренди земельної ділянки, за відсутності інших передбачених законодавством підстав для визнання вказаного правочину недійсним, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення відповідної позовної вимоги.

За відсутності підстав стверджувати про незаконність надання відповідачу-2 в оренду спірної земельної ділянки та відсутність підстав для визнання договору оренди неправомірним, також відсутні підстави для задоволення вимоги про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора Березнівського районного управління юстиції Рівненської області Люшин Людмили Петрівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 3134372 від 13.06.2013, про державну реєстрацію за ПП "Короп" код ЄДРПОУ: 33277063 права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 5620488600:04:001:0001; РНОНМ 67480456204.

Крім того, судом не встановлено підстав для задоволення вимоги про скасування в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 5620488600:04:001:0001 Площею (га): 124.4188 Цільове призначення: 96; Адреса: Рівненська обл., Березнівський р., с. Князівка, та вимоги про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України, Сіволіна Михайла Юрійовича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 2584154 від 25.05.2013, про державну реєстрацію за Березнівською районною державною адміністрацією права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 5620488600:04:001:0001; РНОНМ 67480456204 та закрити розділ Державного реєстру речових прав за № 67480456204.

Відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За результатами з`ясування обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні, і з наданням оцінки всім аргументам учасників справи у їх сукупності та взаємозв`язку, як це передбачено вимогами ст. ст. 75-79, 86 ГПК України, судом не встановлено підстав для задоволення позову, так як позовні вимоги позивачем не доведені та не обґрунтовані, відповідачем-2 спростовані.

З огляду на зазначене, у задоволенні позову суд відмовляє.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на зазначене, враховуючи, що в задоволенні позову судом відмовлено, судові витрати по сплаті судового збору згідно статті 129 ГПК України залишаються за позивачем.

Керуючись ст. ст. 73-79, 91, 123, 129, 178, 202, 222, 233, 236-238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 21 грудня 2023 року.

Суддя Політика Н.А.