ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 грудня 2023 року
м. Київ
cправа № 911/891/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Чумака Ю. Я. - головуючого, Багай Н. О., Зуєва В. А.,
секретар судового засідання - Лелюх Є. П.,
за участю представників:
прокурори - Гусарова А. В. ( посв. від 01.03.2023 № 076380),
позивача - не з`явилися,
відповідача - Яценко С. А. (адвокат),
третьої особи-1 - не з`явилися,
третьої особи-2 - не з`явилися,
розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Заміське дозвілля"</a>
про ухвалення додаткового рішення
за позовом керівника Вишгородської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Вишгородської районної державної адміністрації
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Заміське дозвілля"</a>,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Державне підприємство "Димерське лісове господарство",
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Димерська селищна рада,
про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження земельними ділянками,
ВСТАНОВИВ:
1. Рішенням Господарського суду Київської області від 16.02.2023 у задоволенні позову відмовлено з огляду на обрання прокурором неефективного способу захисту.
2. Додатковим рішенням Господарського суду Київської області від 06.04.2023 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Заміське дозвілля"</a> про ухвалення додаткового рішення та розподіл судових витрат шляхом стягнення 32 021,12 грн витрат на професійну правничу допомогу задоволено частково: стягнуто з Київської обласної прокуратури на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Заміське дозвілля"</a> 8 524, 62 грн витрат на професійну правничу допомогу, з посиланням на принцип співмірності та розумності судових витрат.
3. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 12.09.2023 рішення Господарського суду Господарського суду Київської області від 16.02.2023 та додаткове рішення Господарського суду Київської області від 06.04.2023 у справі № 911/891/22 залишено без змін.
4. Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.11.2023 касаційні скарги заступника керівника Київської обласної прокуратури та Товариства з обмеженою відповідальністю "Заміське дозвілля"</a> залишено без задоволення; рішення Господарського суду Київської області від 16.02.2023, додаткове рішення Господарського суду Київської області від 06.04.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.09.2023 у справі № 911/891/22 залишено без змін.
5. 04.12.2023 на адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду через систему "Електронний Суд" надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Заміське дозвілля"</a> про ухвалення додаткового рішення, в якій відповідач просить стягнути з Київської обласної прокуратури витрати на професійну правничу допомогу в сумі 20 000,00 грн.
На підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу під час касаційного провадження в справі відповідач долучив до заяви такі докази:
1) копію додаткової угоди від 18.10.2023 № 3 до договору про надання правової допомоги від 19.01.2022 № 01-01/22;
2) копію акта про надання правової допомоги від 01.12.2023 за додатковою угодою від 18.10.2023 № 3 про надання правової допомоги від 19.01.2022;
3) копію рахунку від 01.12.2023 № 4 на суму 20 000,00 грн.
6. Зазначена заява аргументована посиланням на положення статей 42, 46, 56, 123, 124, 126, 129, 244,301, 315 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), а також на ту обставину, що Верховним Судом під час ухвалення постанови в цій справі не було вирішено питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, які будуть понесені Товариством з обмеженою відповідальністю "Заміське дозвілля" у зв`язку з розглядом справи в суді касаційної інстанції, незважаючи на зазначення відповідачем відповідного клопотання, яке містилося в поданому 14.11.2023 відзиві на касаційну скаргу заступника керівника Київської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Київської області від 16.02.2023, додаткове рішення Господарського суду Київської області від 06.04.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.09.2023 у цій справі.
7. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.12.2023 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Заміське дозвілля"</a> про ухвалення додаткового рішення в справі призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 19.12.2023.
8. Колегія суддів, дослідивши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Заміське дозвілля"</a> про ухвалення додаткового рішення, дійшла висновку про необхідність задоволення зазначеної заяви частково з огляду на таке.
9. Відповідно до частин 1- 3 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
10. Згідно з частиною 4 статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
11. При застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який водночас повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині 4 статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям (аналогічну правову позицію викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.05.2019 у справі № 903/390/18, від 21.01.2020 у справі № 916/2982/16, від 07.07.2020 у справі № 914/1002/19).
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), відшкодовуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою ЄСПЛ заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України"). У рішенні ЄСПЛ у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
12. Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частиною 8 статті 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
13. 14.11.2023, тобто ще до ухвалення Верховним Судом постанови від 28.11.2023 у справі № 911/891/22, відповідач у поданому відзиві на касаційну скаргу заступника керівника Київської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Київської області від 16.02.2023, додаткове рішення Господарського суду Київської області від 06.04.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.09.2023 у цій справі заявив про те, що ним очікується понесення витрат на правничу допомогу у зв`язку з розглядом справи в суді касаційної інстанції у сумі орієнтовно 20 000 грн, тобто заявником дотримано вимоги пункту 2 частини 8 статті 129 ГПК України щодо подання відповідної заяви.
14. У разі недотримання вимог частини 4 статті 126 ГПК України суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини 5, 6 статті 126 ГПК України).
Саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони. Принцип змагальності знайшов втілення, зокрема, у положеннях частин 5 та 6 статті 137 Цивільного процесуального кодексу України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності (такий висновок викладено в пунктах 44, 47 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).
15. Таким чином, у розумінні положень частини 5 статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
16. Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5- 7, 9 статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. За змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою (аналогічні правові висновки викладено в пунктах 6.1 і 6.5 постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19).
17. Верховний Суд установив, що згідно з пунктами 1.1, 2.1 додаткової угоди від 18.10.2023 № 3 до договору про надання правової допомоги від 19.01.2022 № 01-01/22 у рамках договору та цієї додаткової угоди Адвокатське бюро "Сергія Яценка" зобов`язується надавати клієнтові (Товариству з обмеженою відповідальністю "Заміське дозвілля"</a>) правову допомогу щодо належного представництва інтересів клієнта у Верховному Суді у справі № 911/891/22; правова допомога Адвокатським об`єднанням, що надається клієнту згідно з цією додатковою угодою оцінюється сторонами в розмірі 20 000,00 гривень.
18. 01.12.2023 між Адвокатським бюро "Сергія Яценка" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Заміське дозвілля" складено акт про надання правової допомоги від 01.12.2023 за додатковою угодою від 18.10.2023 № 3 про надання правової допомоги від 19.01.2022, зі змісту якого вбачається надання Адвокатським бюро у період з 18.10.2023 по 28.11.2023 клієнту правової допомоги, а саме: аналіз касаційної скарги Прокуратури на рішення Господарського суду Київської області від 16.02.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.09.2023 у справі № 911/891/22, розроблення правової позиції та погодження її з клієнтом (дата - 13.11.2023, витрачено часу 1,0 год), підготовка відзиву на касаційну скаргу Прокуратури на рішення Господарського суду Київської області від 16.02.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.09.2023 у справі № 911/891/22 та погодження його з клієнтом (дата - 14.11.2023, витрачено часу - 6,0 год), підготовка до судового засідання з розгляду касаційної скарги Прокуратури на рішення Господарського суду Київської області від 16.02.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.09.2023 у справі № 911/891/22 (дата - 28.11.2023, витрачено часу 1,0 год), участь в судовому засіданні з розгляду касаційної скарги Прокуратури на рішення Господарського суду Київської області від 16.02.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.09.2023 у справі № 911/891/22 в приміщенні Касаційного господарського суду з урахуванням часу очікування (дата - 28.11.2023, витрачено часу 2,3 год).
19. За змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою (такий правовий висновок викладено в пункті 6.5 постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19).
20. У пунктах 3.45, 3.46 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.05.2021 у справі № 910/7586/19 викладено такий правовий висновок:
"Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Таким чином, беручи на себе обов`язок щодо здійснення представництва інтересів клієнта в суді, адвокат бере на себе відповідальність не лише за якусь одну дію, наприклад, написання процесуального документа чи виступ у суді, а бере на себе обов`язок зі вчинення комплексу дій, метою яких є забезпечення реалізації та захисту прав і обов`язків клієнта".
21. Водночас у пунктах 127- 134, 141- 144, 146, 168, 169 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 сформульовано такі висновки щодо комплексного застосування норм статті 627 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статей 126, 129 ГПК України, статті 30 Закону № 5076-VI у подібних правовідносинах:
"Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).
Велика Палата Верховного Суду зауважує, що неврахування судом умов договору про надання правової допомоги щодо порядку обчислення гонорару не відповідає принципу свободи договору, закріпленому у статті 627 ЦК України.
Частинами першою та другою статті 30 Закону № 5076-VI встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі:
- фіксованого розміру,
- погодинної оплати.
Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.
Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається частиною першою статті 30 Закону № 5076-VI як "форма винагороди адвоката", але в розумінні ЦК України становить ціну такого договору.
Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.
Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону № 5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.
Саме лише незазначення учасником справи в детальному описі робіт (наданих послуг) витрат часу на надання правничої допомоги не може перешкодити суду встановити розмір витрат на професійну правничу допомогу (у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару).
Правомірне очікування стороною, яка виграла справу, відшкодування своїх розумних, реальних та обґрунтованих витрат на професійну правничу допомогу не повинно обмежуватися з суто формалістичних причин відсутності в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги, у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару.
Велика Палата Верховного Суду також зауважує, що частина третя статті 126 ГПК України конкретного складу відомостей, що мають бути зазначені в детальному описі робіт (наданих послуг), не визначає, обмежуючись лише посиланням на те, що відповідний опис має бути детальним.
Тому, враховуючи принципи рівності і справедливості, правової визначеності, ясності і недвозначності правової норми як складові принципу верховенства права, визначення необхідного і достатнього ступеня деталізації опису робіт у цьому випадку є виключною прерогативою учасника справи, що подає такий опис.
Статтею 126 ГПК України також не передбачено, що відповідна сторона зобов`язана доводити неспівмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката одразу за всіма пунктами з переліку, визначеного частиною четвертою вказаної статті.
Учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.
У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо".
22. У пункті 169 постанови від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 Велика Палата Верховного Суду, зазначила про наявність у суду права на підставі частин 5, 6 статті 126 ГПК України зменшувати розмір фіксованого гонорару в разі доведення іншою стороною обставин його неспівмірності зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо, з чим до речі узгоджується викладений в постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 28.12.2020 у справі № 640/18402/19 висновок про те, що з урахуванням положень частини 7 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
23. У судовому засіданні (19.12.2023) прокурор усно заявив про відсутність підстав для задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Заміське дозвілля"</a> про ухвалення додаткового рішення, враховуючи те, що відмову у позові мотивовано обранням прокурором неналежного способу захисту порушеного права.
Колегія суддів вважає, що вказані заперечення прокурора в розумінні частини 5 статті 126 ГПК України є клопотанням про зменшення розміру витрат на правову допомогу.
24. Отже, враховуючи положення статей 86, 123, 126, 129 ГПК України, дослідивши докази, надані відповідачем на підтвердження судових витрат у формі передбаченого додатковою угодою від 18.10.2023 № 3 до договору про надання правової допомоги від 19.01.2022 № 01-01/22 фіксованого розміру гонорару адвоката, зважаючи на незначну складність справи, кількість підготовлених процесуальних документів (лише відзив на касаційні скарги) і судових засідань (одне засідання), заперечення прокуратури на заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Заміське дозвілля"</a> про ухвалення додаткового рішення, а також беручи до уваги принципи диспозитивності та змагальності господарського судочинства, критерії реальності, співмірності та розумності судових витрат, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Заміське дозвілля"</a> про ухвалення додаткового рішення, а саме шляхом стягнення з Київської обласної прокуратури на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Заміське дозвілля"</a> 10 000 грн витрат на професійну правничу допомогу, понесених відповідачем у суді касаційної інстанції, а в решті вимог заяви про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу необхідно відмовити.
Керуючись статтями 123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Заміське дозвілля"</a> про ухвалення додаткового рішення у справі № 911/891/22 задовольнити частково.
Стягнути з Київської обласної прокуратури на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Заміське дозвілля"</a> 10 000 (десять тисяч) грн витрат на професійну правничу допомогу в зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції.
В задоволенні решти вимог зазначеної заяви відмовити.
Доручити Господарському суду Київської області видати відповідний наказ на виконання цієї додаткової постанови.
Додаткова постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Ю. Я. Чумак
Судді Н. О. Багай
В. А. Зуєв
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 19.12.2023 |
Оприлюднено | 25.12.2023 |
Номер документу | 115859076 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Чумак Ю.Я.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні