Ухвала

від 22.12.2023 по справі 910/13251/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

22 грудня 2023 року

м. Київ

cправа № 910/13251/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Малашенкової Т. М. (головуючої), Бенедисюка І. М., Булгакової І. В.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Студіопак технології» (далі - ТОВ «Студіопак технології», скаржник)

на рішення Господарського суду міста Києва від 06.07.2023,

додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 24.08.2023

та постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.10.2023

у справі №910/13251/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича фабрика «Сімі»

до:

1) Товариства з обмеженою відповідальністю «Студіопак технології»,

2) Державної організації «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій»

про визнання права на промислові зразки недійсними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Студіопак технології» 24.11.2023 (згідно з поштовими відмітками на конверті) звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою в якій просить, зокрема, скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 06.07.2023, додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 24.08.2023, постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.10.2023 (повний текст постанови 06.11.2023) у справі №910/13251/21 та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. Крім того, у прохальній частини скарги просить зупинити дію рішення Господарського суду міста Києва від 06.07.2023, додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 24.08.2023, постанови Північного апеляційного господарського суду від 17.10.2023 у справі №910/13251/21 до закінчення їх перегляду в касаційному порядку.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.11.2023 для розгляду касаційної скарги у справі №910/13251/21 визначено колегію суддів у складі: головуюча суддя - Малашенкова Т.М., судді Бенедисюк І.М., Колос І.Б.

Ухвалою Верховного Суду від 05.12.2023 касаційну скаргу ТОВ «Студіопак технології» на рішення Господарського суду міста Києва від 06.07.2023, додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 24.08.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.10.2023 у справі №910/13251/21 залишено без руху у зв`язку з надання касаційної скарги в новій редакції із зазначенням відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету у сторін та представників, а також зазначити підставу касаційного оскарження з урахуванням частини третьої статті 310 ГПК України (конкретний її пункт/пункти) з відповідним посиланням на статтю 287 ГПК України, якщо вважає, що місцевим та апеляційним судами не було належним чином досліджено докази та обставини справи, суд необґрунтовано відхилив клопотання та суди встановили обставини на підставі недопустимих доказів. Надано скаржнику строк тривалістю 10 днів з дня вручення копії ухвали, для усунення недоліків касаційної скарги.

ТОВ «Студіопак технології» 15.12.2023 (згідно з поштовими відмітками на конверті) на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 05.12.2023 у справі №910/13251/21 подало заяву про усунення недоліків касаційної скарги та касаційну скаргу (нова редакція) у якій зазначило про наявність електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд».

Розпорядженням заступника керівника Апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 18.12.2023 №29.2-02/3533 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи у зв`язку з відпусткою судді Колос І. Б.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.12.2023 для розгляду справи №910/13251/21 визначено колегію суддів у складі: Малашенкової Т. М. (головуюча), Бенедисюка І. М., Булгакової І. В.

З огляду на дату (15.12.2023) усунення ТОВ «Студіопак технології» недоліків, скаржник подав матеріали усунених недоліків касаційної скарги у межах строку, наданого Судом ухвалою від 05.12.2023 у справі №910/13251/21.

Відповідно до частини четвертої статті 294 ГПК України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження.

У поданій касаційній скарзі ТОВ «Студіопак технології» з посиланням на пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України, зазначає, що підставою для касаційного оскарження у даній справі є порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування судами норм матеріального права, що полягає у незастосуванні статті 213 Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої, та неправильному тлумаченні статті 6 Закону України «Про охорону прав на промислові зразки», висновки Верховного Суду щодо застосування яких у подібних правовідносинах відсутні.

Також скаржник у касаційній скарзі з посиланням на пункт 4 частини другої статті 287 ГПК України та пункти 1, 3, 4 частини третьої статті 310 ГПК України, зазначає, що судами не досліджено зібраних у справі доказів, необґрунтовано відхилене судом першої інстанції клопотання ТОВ «Студіопак технології» щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, судами встановлено обставин, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.

Скаржник зазначає й про те, що судом першої інстанції не надано оцінки його доводам щодо неспівмірності розміру судових витрат, заявлених позивачем до відшкодування, а суд апеляційної інстанції не усунув вказаних недоліків додаткового рішення у цій справі та як наслідок, прийняв постанову, яка не відповідає положенням чинного ГПК України.

З огляду на викладене касаційна скарга ТОВ «Студіопак технології» подана із додержанням вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України.

Отже, суд доходить висновку, що скаржником на виконання ухвали Верховного Суду від 05.12.2023 у справі №910/13251/21 усунуто недоліки касаційної скарги.

Згідно з частиною третьою статті 174 ГПК України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу.

Відповідно до частини третьої статті 294 ГПК України питання про відкриття касаційного провадження у справі вирішується колегією суддів у складі трьох суддів не пізніше двадцяти днів з дня надходження касаційної скарги або з дня надходження заяви про усунення недоліків, поданої у порядку, визначеному статтею 292 цього Кодексу.

Отже, на момент відкриття касаційного провадження доводи касаційної скарги не є очевидно неприйнятними, а відтак подані матеріали достатні для касаційного розгляду на підставі пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України та пункту 4 частини другої статті 287 ГПК України у взаємозв`язку з пунктами 1, 3 ,4 частини третьої статті 310 ГПК України.

Касаційна скарга подана в межах строку на касаційне оскарження, ураховуючи дату складання повного тексту оскаржуваної постанови з цієї справи.

Щодо клопотання скаржника про зупинення дії рішення Господарського суду міста Києва від 06.07.2023, додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 24.08.2023 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 17.10.2023 у справі №910/13251/21, яке обґрунтовано тим, що результатом задоволення позову у справі є визнання недійсними прав відповідача на зареєстровані промислові зразки та, як наслідок, обов`язок Національного органу інтелектуальної власності внести до Державного реєстру України промислових зразків відомості про визнання недійсними прав на промислові зразки ТОВ «Студіопак технології» повністю та здійснити публікацію про це в офіційному електронному бюлетені Національного органу інтелектуальної власності - «Промислова власність». Як вбачається з позову, метою його подання є отримання позивачем можливості безперешкодно використовувати промислові зразки ТОВ «Студіопак технології» у своїй господарській діяльності при виготовленні та реалізації власної продукції. Тобто, з набранням рішенням законної сили позивач отримав цю можливість. У відповідності до статті 418 Цивільного кодексу України право інтелектуальної власності є непорушним. Ніхто не може бути позбавлений права інтелектуальної власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, передбачених законом.

Натомість, як зазначає скаржник, судами при розгляді справи та ухваленні рішень, що оскаржуються, не були враховані вимоги чинного законодавства України, що встановлюють обов`язок держави Україна забезпечити надання правової охорони незалежно створеним промисловим зразкам. Результатом ухвалення рішення та постанови є позбавлення скаржника його прав на оскаржувані промислові зразки в умовах відсутності встановленого судами факту того, що ці промислові зразки ТОВ «Студіопак технології» не є незалежно створеними. Тобто, скаржника позбавлено прав на правову охорону належних йому об`єктів інтелектуальної власності - промислових зразків, без достатніх на це правових підстав. В результаті цього позивачем отримано право на використання об`єктів інтелектуальної власності ТОВ «Студіопак технології» (промислових зразків) без його згоди, що безумовно призведе до порушення майнових прав та законних інтересів скаржника та виникнення нового спору між позивачем та ТОВ «Студіопак технології» у разі задоволення Верховним Судом касаційної скарги.

Скаржник зазначає, що, оскільки згідно зі сталою судовою практикою метою вирішення питання про зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії є недопущення порушення прав, свобод та охоронюваних законом інтересів особи, яка подала касаційну скаргу та інших осіб, які беруть участь у справі, якщо такі наслідки можуть настати у зв`язку з виконанням (дією) судового рішення, ТОВ «Студіопак технології» просить зупинити дію судових рішень, що оскаржуються, до завершення їх касаційного перегляду.

З аналізу абзацу другого частини четвертої статті 294 та статті 332 ГПК України вбачається, що заява про зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії має містити обґрунтування необхідності зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії.

Повноваження суду стосовно зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії унормовано положенням частини першої статті 332 ГПК України, відповідно до якого суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку. Однак необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов`язкового для виконання судового рішення може становити порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права на доступ до суду.

Клопотання про зупинення виконання судових рішень або зупинення їх дії, має бути мотивованим, містити підстави для зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії, підтверджені належними доказами. У клопотанні заявник повинен навести обґрунтування його вимог та довести, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для відновлення порушених прав необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, або буде неможливим повернення виконання судових рішень або зупинення їх дії у разі, якщо вони будуть скасовані.

Заява про зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії повинна містити не лише посилання на правові норми, що надають суду можливість здійснити таку процесуальну дію, а й бути обґрунтованою посиланням на конкретні обставини (утруднення повторного розгляду справи, перешкоди у здійсненні повороту виконання, запобігання порушенню прав осіб, які брали/не брали участі у розгляді справи, але рішенням суду вирішено питання про їх права та обов`язки) та наявністю доказів в підтвердження таких обставин (ухвала Великої Палати Верховного Суду від 28.10.2019 у справі №904/94/19).

Сумніви скаржника щодо дотримання судами попередніх інстанцій норм права під час постановлення оскаржених судових рішень покладені в основу касаційної скарги та за умов дотримання їх відповідності нормам ГПК України є підставою для перегляду цих рішень судом касаційної інстанції. Водночас вони (аргументи для касаційного оскарження) не обґрунтовують підстави для зупинення виконання оскарженого рішення або зупинення його дії та не можуть аргументовано свідчити про таку необхідність.

Сама по собі незгода учасника судового процесу із судовим рішенням не є достатньою підставою для зупинення його виконання або для зупинення його дії, оскільки правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права суд касаційної інстанції перевіряє, переглядаючи по суті у касаційному порядку судові рішення. За таких міркувань Суд відхиляє доводи заявника в цій частині.

Суд, вирішуючи питання про зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії, враховує необхідність у цьому, зокрема, у разі ймовірності утруднення повторного розгляду справи внаслідок можливого скасування судового рішення, необхідності забезпечення збалансованості інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі, а також осіб, які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов`язки тощо.

У разі зміни або скасування судового рішення після його виконання статтею 333 ГПК України унормовано вирішення питання про поворот виконання рішення, постанови.

Так, навіть саме по собі проведення виконавчих дій не є безумовною підставою для зупинення судом касаційної інстанції виконання (дії) оскаржуваних рішень суду першої та апеляційної інстанцій, що набрали законної сили і є обов`язковими до виконання (стаття 129-1 Конституції України, стаття 326 ГПК України).

Суд має право зупинити виконання судових рішень, зокрема, якщо кінцеве рішення невідворотне та його негайне виконання може завдати значної шкоди. При цьому сторона, проти якої ухвалено судове рішення у справі, має обґрунтувати свою заяву належним чином і навести обґрунтування його вимог та довести, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для відновлення порушених прав необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, або буде неможливим повернення виконання судових рішень або зупинення їх дії у разі, якщо вони будуть скасовані.

Разом з тим в ухвалі про зупинення виконання судового рішення суд не вправі обґрунтовувати своє рішення припущеннями, суд має навести підстави для такого зупинення.

Саме по собі твердження скаржника, що судові рішення прийнятті з порушенням не свідчать про автоматичну необхідність їх зупинення. Право на оскарження само по собі не є причиною зупинення виконання судового рішення.

Слід зауважити, що за змістом статті 7 ГПК України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин.

Відповідно до частини першої статті 46 ГПК України сторони користуються рівними процесуальними правами.

Крім того, Касаційний господарський суд враховує те, що необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов`язкового для виконання судового рішення може становити порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права на доступ до суду.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 20.07.2004 у справі «Шмалько проти України» вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (§ 43).

Право на суд, захищене статтею 6, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення Європейського суду з прав людини від 19.03.1997 у справі «Горнсбі проти Греції»).

Суд враховує, що у клопотанні скаржника про зупинення дії оскаржуваних судових рішень не наведені аргументовано/обґрунтовані доводи, що дають підстави для висновку про необхідність зупинення їх дії, а наведені мають декларативний характер, а тому твердження оцінюються як припущення, адже відсутні докази на підтвердження факту необхідності зупинення дії оскаржуваних судових рішень.

Враховуючи викладене, зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії в силу статті 332 ГПК України є правом, а не обов`язком суду, та беручи до уваги, що однією із засад (принципів) господарського судочинства є обов`язковість судового рішення й з огляду на відсутність у суду касаційної інстанції належно обґрунтованих і підтверджених підстав для висновку про необхідність зупинення дії оскаржуваних судових рішень до закінчення касаційного перегляду, в задоволенні клопотання скаржника слід відмовити.

Верховний Суд звертає увагу, що з 04 листопада 2023 року набрав чинності Закон України від 19.10.2023 №3424-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо уточнення обов`язків учасників судової справи». Зокрема, приписами частини шостої статті 6 ГПК України (у редакції Закону, з урахуванням змін) унормовано, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

Ураховуючи доводи касаційної скарги, які не є очевидно неприйнятними, письмову форму матеріалів справи №910/13251/21, з огляду на технічний стан функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи на момент прийняття ухвали, Суд доходить висновку про необхідність витребування матеріалів справи.

Керуючись статтями 174, 234, 235, 287, 290, 294 ГПК України, Верховний Суд,

УХВАЛИВ:

1. Відкрити касаційне провадження у справі №910/13251/21 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Студіопак технології» на рішення Господарського суду міста Києва від 06.07.2023, додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 24.08.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.10.2023 у справі №910/13251/21.

2. Призначити розгляд касаційної скарги у засіданні Верховного Суду Касаційного господарського суду на 23 січня 2024 року о 12:10 у приміщенні суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, кімн. №302.

3. Учасники справи мають право подати відзиви на касаційну скаргу до 08 січня 2024 року до Верховного Суду Касаційного господарського суду шляхом надсилання / подання процесуальних документів через «Електронний кабінет» в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремих підсистем (модулів), що забезпечує обмін документами. Реєстрація електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі) не позбавляє права на подання документів у паперовій формі. Відсутність відзиву на касаційну скаргу не перешкоджає перегляду судового рішення.

4. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Студіопак технології» у задоволенні клопотання про зупинення дії рішення Господарського суду міста Києва від 06.07.2023, додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 24.08.2023 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 17.10.2023 у справі №910/13251/21.

5. Довести до відома учасників справи, що їхня явка в судове засідання є необов`язковою. З урахуванням воєнного стану сторони можуть подати до Верховного Суду заяви про розгляд справи за їх відсутності.

6. Верховний Суд звертає увагу, що ураховуючи введення в дію Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» від 29.06.2023 №3200-IX, суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами.

7. Витребувати матеріали справи №910/13251/21 Господарського суду міста Києва за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича фабрика «Сімі» до: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «Студіопак технології», 2) Державної організації «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій» про визнання права на промислові зразки недійсними та зобов`язання вчинити дії.

8. Копію ухвали надіслати до Господарського суду міста Києва та Північного апеляційного господарського суду для виконання.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Т. Малашенкова

Суддя І. Бенедисюк

Суддя І. Булгакова