Ухвала

від 22.12.2023 по справі 925/1453/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

22 грудня 2023 року

м. Київ

cправа № 925/1453/21

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Рогач Л. І.,

перевіривши матеріали касаційної скарги Черкаської обласної організації Профспілки працівників освіти і науки України

на рішення Господарського суду Черкаської області від 31.01.2023 та

постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.11.2023

у справі за позовом Черкаської обласної організації Профспілки працівників освіти і науки України

до Черкаської міської ради,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Обласного будинку вчителя,

про визнання права власності,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання за набувальною давністю права власності на нежитлове приміщення за адресою: вулиця Хрещатик, 257, місто Черкаси.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив про те, що добросовісно та відкрито володіє спірним майном з 1995 року, проводить у приміщенні господарську діяльність, несе витрати з його утримання.

Господарський суд Черкаської області рішенням від 31.01.2023 відмовив у задоволенні позову.

Заначив, що позивач належними та допустимими доказами не довів порушення його права стосовно спірного майна саме міською радою та його вимоги не ґрунтуються на законі. При цьому відповідачем у цій справі має бути держава в особі Фонду державного майна, адже об`єкти нерухомості профспілок перебувають у тимчасовій власності держави.

Північний апеляційний господарський суд постановою від 06.11.2023 залишив рішення суду першої інстанції без змін.

Додатково суд апеляційної інстанції також зазначив, що Черкаська обласна організація Профспілки працівників освіти і науки України не є належним позивачем у цій справі.

14.12.2023 позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Черкаської області від 31.01.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.11.2023 (повний текст підписаний 20.11.2023), в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та прийняти нове рішення про задоволення позову.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги у цій справі визначено колегію суддів у складі: Рогач Л. І. - головуючої, Краснова Є. В., Мачульського Г. М., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.12.2023.

Верховний Суд перевірив форму і зміст касаційної скарги та дійшов висновку про залишення її без руху з огляду на таке.

Щодо строку на касаційне оскарження

За положенням статті 288 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу.

Позивач звернувся з касаційною скаргою 14.12.2023, у якій просить поновити строк на касаційне оскарження відповідно до частини другої статті 288 ГПК України, адже отримав повний текст оскаржуваної постанови (пусті листки з печатками) 24.11.2023.

Однак Суд зазначає, що до касаційної скарги позивач не додав доказу на підтвердження вказаних ним обставин. Натомість позивач надав доказ, що підтверджує надсилання судом апеляційної інстанції копії оскаржуваної постанови третій особі - Обласному будинку вчителя.

Відповідно до частини другої статті 288 ГПК України перебіг строку на звернення з касаційною скаргою розпочався 21.11.2023 та закінчився 11.12.2023 (10.12.2023 - неділя).

Таким чином, позивачу необхідно надати докази, що підтверджують отримання ним оскаржуваної постанови 24.11.2023.

Щодо виключних випадків, які є підставою для подання касаційної скарги

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 287 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Згідно із частиною другою статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

Отже, з огляду на зміст наведених вимог процесуального закону при касаційному оскарженні судових рішень у випадках, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу, касаційна скарга має містити:

пункт 1 - формулювання висновку щодо застосування норми права із зазначенням цієї норми права з викладенням правовідносин, у яких ця норма права застосована, а також покликання на постанови Верховного Суду, в яких зроблено інший (який саме) висновок щодо застосування цієї ж норми права та в яких правовідносинах;

пункт 2 - обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, із зазначенням такого правового висновку, описом правовідносин та мотивів такого обґрунтування відступлення;

пункт 3 - зазначення норми права, щодо якої відсутній висновок про її застосування, із конкретизацією правовідносин, в яких цей висновок відсутній.

Оскаржуючи в касаційному порядку судові рішення у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК України, необхідно зазначити, яке саме процесуальне порушення з передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу призвело до прийняття незаконного судового рішення. При цьому необхідно враховувати, що за змістом пункту 1 частини третьої статті 310 ГПК України відкриття касаційного провадження через недослідження зібраних у справі доказів можливе лише за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі випадків касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік випадків, у яких подається касаційна скарга, наведений в частині другій статті 287 ГПК України, є вичерпним.

У касаційній скарзі позивач цитує положення частини другої статті 287 ГПК України, однак Суд звертає увагу на те, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої статті 287 ГПК України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитися у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) частини другої статті 287 ГПК України.

Отже, касаційна скарга не відповідає вимогам пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України та частини другої статті 287 ГПК України, а тому така скарга не може бути прийнята до розгляду та підлягає залишенню без руху.

Щодо доказів про сплату судового збору

Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір".

Частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За положеннями підпункту 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна, що передбачено пунктом 2 частини першої статті 163 ГПК України.

Згідно з підпунктом 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Враховуючи викладене, розмір судового збору, що підлягає сплаті за подання касаційної скарги у цій справі, складає 201 009,00 грн (100 504,50 грн (6 700 300,00 грн х 1,5 %) х 200 %).

Однак до касаційної скарги позивач не додав доказів про сплату судового збору.

Щодо обов?язку реєструвати електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі (далі - ЄСІТС) та змісту касаційної скарги

Згідно із абзацом першим частини шостої статті 6 ГПК України (в редакції Закону від 19.10.2023 № 3424-IX) адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Водночас Верховний Суд з?ясував, що у позивача немає зареєстрованого Електронного кабінету в ЄСІТС, що підтверджується відповіддю № 357764, сформованою 18.12.2023 засобами підсистеми ЄСІТС "Електронний суд".

Крім того, відповідно до пункту 2 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено повне найменування особи, яка подає касаційну скаргу, її місцезнаходження, поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, номери засобів зв`язку, адресу електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Однак касаційна скарга позивача не відповідає зазначеним вимогам закону, адже не містить відповідних відомостей про особу, яка подає касаційну скаргу, щодо електронного кабінету.

Щодо надсилання копії касаційної скарги сторонам у справі

Відповідно до частини першої статті 291 ГПК України особа, яка подає касаційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копії цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

Проте позивач не додав до касаційної скарги доказів про надсилання іншим учасникам справи копії цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, з урахуванням положень статті 42 ГПК України.

На підставі Інструкції з діловодства Верховного Суду начальник відділу Кротенко Т. М., провідний спеціаліст Іванова В. В., спеціаліст Алтуніна О. О. склали акт про те, що при розкриванні поштового відправлення (штриховий код 1800212238520), яке надійшло від позивача, не виявилося вказаних у додатку касаційної скарги: доказів надсилання копії скарги іншій стороні у справі; копії постанови Північного апеляційного господарського суду, отриманої поштовим відправленням 24.11.2023. У наявності 16 сторінок на 8 аркушах завірених головою Черкаської обласної організації Профспілки працівників освіти і науки України Анатолієм Стеценко надісланих у форматі не придатному для читання.

Згідно із частиною другою статті 292 ГПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.

Відповідно до абзацу першого частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави, визначеної абзацом другим частини першої цієї статті, суд у такій ухвалі зазначає про обов`язок такої особи зареєструвати електронний кабінет відповідно до статті 6 цього Кодексу, що передбачено абзацом другим частини другої статті 174 ГПК України.

Отже, для усунення недоліків касаційної скарги позивачу необхідно: 1) надати докази, що підтверджують отримання ним оскаржуваної постанови 24.11.2023; 2) виконати вимоги пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України та частини другої статті 287 ГПК України; 3) зареєструвати електронний кабінет відповідно до статті 6 ГПК України та виконати вимоги пункту 2 частини другої статті 290 ГПК України, а також надати до Верховного Суду докази про сплату судового збору в сумі 201 009,00 грн за подання касаційної скарги, який має бути перерахований за такими реквізитами:

- Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102;

- Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783;

- Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);

- Код банку отримувача (МФО): 899998;

- Рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007;

- Код класифікації доходів бюджету: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)".

Суд звертає увагу скаржника на те, що необхідними реквізитами для ідентифікації скарги є, зокрема, номер справи, в межах якої подається відповідна скарга, та судове рішення (з датою), що оскаржується.

Реквізити рахунків для зарахування судового збору за подання касаційної скарги розміщено також на офіційному вебсайті Верховного Суду.

Керуючись статтями 174, 234, 235, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Черкаської обласної організації Профспілки працівників освіти і науки України на рішення Господарського суду Черкаської області від 31.01.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.11.2023 у справі № 925/1453/21 залишити без руху.

2. Встановити скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

3. Заяву про усунення недоліків касаційної скарги з доданими документами направити іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 42 Господарського процесуального кодексу України та надати до Верховного Суду докази про таке направлення.

4. Роз`яснити скаржнику, що наслідки невиконання вимог ухвали суду передбачені частинами другою та третьою статті 292 Господарського процесуального кодексу України

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Л. Рогач