Рішення

від 22.12.2023 по справі 385/1347/23

ГАЙВОРОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 385/1347/23

Провадження № 2-др/385/25/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(додаткове)

22.12.2023 року м. Гайворон

Гайворонський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді Венгрина М. В.,

секретар судового засідання Шевченко Л. О.,

розглянувши в судовому засіданні питання про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат у справі за позовом ОСОБА_1 до Фермерського господарства «Олена» про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом повернення земельної ділянки та скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки, -

ВСТАНОВИВ:

в провадженні суду перебувала цивільна справа № 385/1347/23 за позовом ОСОБА_1 до Фермерського господарства «Олена» про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом повернення земельної ділянки та скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки.

Рішенням Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 04.12.2023, повний текст якого складено 11.12.2023, позов задоволено, встановлено строк для подання доказів щодо розміру понесених судових витрат до 16.12.2023, включно, та призначено судове засідання для вирішення питання про судові витрати 21.12.2023. Питання розподілу судових витрат в рішенні судом не ухвалювалось.

12.12.2023 від представника позивача адвоката Корнійчука С. А. до суду надійшло клопотання про розподіл судових з доказами понесення таких копіями договору про надання правничої допомоги, акту приймання-передачі адвокатських послуг, копією квитанції та доказами скерування клопотання з додатками на адресу відповідача.

20.12.2023 від представника відповідача адвоката Дяченко М. І. надійшло заперечення на клопотання про стягнення судових витрат.

14.12.2023 та 21.12.2023 від представників позивача та відповідача, відповідно, надійшли клопотання про проведення судового засідання за їх та їх довірителів відсутності.

Учасники справи в судове засідання не з`явились, заяв про причини неявки не подали, що не перешкоджає проведенню розгляду заяви.

За таких обставин, враховуючи положення статті 270 ЦПК України, суд дійшов висновку про можливість ухвалення додаткового рішення у справі за їх відсутності.

Згідно п. 3 ч. 1, ч. 2, 4, 5 ст.270ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Додаткове рішення або ухвалу про відмову в прийнятті додаткового рішення може бути оскаржено.

Дослідивши подані клопотання, матеріали справи в межах питання, яке розглядається, суд приходить до такого висновку.

Рішенням Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 04.12.2023, повний текст якого складено 11.12.2023, позов задоволено, встановлено строк для подання доказів щодо розміру понесених судових витрат до 16.12.2023, включно, та призначено судове засідання для вирішення питання про судові витрати 21.12.2023. Питання розподілу судових витрат в рішенні судом не ухвалювалось.

Представник позивача, в поданому в визначений строк клопотанні просить стягнути з відповідача в користь позивача судові витрати понесені в справі на сплату судового збору в розмірі 858,88 грн та на надання правничої допомоги в розмірі 14300,00 грн.

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до платіжної інструкції від 10.08.2023 (а.с. 33) позивачем сплачено 858,88 грн судового збору, що обчислена відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з коефіцієнтом 0,8 у зв`язку з поданням позовної заяви в електронній формі.

Враховуючи, що позовні вимоги рішенням суду задоволено повністю, суму сплаченого судового збору, слід стягнути з відповідача в користь позивача.

В обґрунтування розміру витрат на правничу допомогу, понесених позивачем суду надано:

-копію договору про надання правничої (правової) допомоги від 04.01.2023 між адвокатом Корнійчуком С. А. та Мельником В. Б., відповідно до п. 3 якого сторонами договору погоджено такі гонорарні відносини, зокрема: зустріч та усна консультація з клієнтом 600,00 грн, складання та підготовка запитів, адвокатських запитів 900,00 грн, написання позовної заяви 5600,00 грн, написання відповіді на відзив в судах першої інстанції 4600,00 грн, участь адвоката в судових засіданнях в судах першої інстанції 1700,00 грн за одне засідання;

-копію акту приймання-передачі адвокатських послуг від 03.12.2023, відповідно до якого адвокати Корнійчук С. А. надав ОСОБА_1 адвокатські послуги відповідно до Договору про надання правничої (правової) допомоги від 04.01.2023: консультацію, підготовку та подання двох адвокатських запитів, визначення позиції захисту, підготовку та подання позову, підготовку та подання відповіді на відзив, прийняття участі в одному підготовчому засіданні. Вартість послуг за вказаним договором становить 14300 грн, згідно п. 3 Договору.

-копію квитанції до прибуткового касового ордеру б/н від 03.12.2023 за якою адвокат Корнійчук С. А. прийняв від ОСОБА_1 на підставі Договору від 04.01.2023 14300,00 грн.

Слід вказати що позивач не надавав орієнтовного (попереднього) розрахунку судових витрат.

П.1ч.3ст.133ЦПК Українидо витрат,пов`язаних зрозглядом справи,відносить витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно доч.1,2ст.134ЦПК Україниразом зпершою заявоюпо сутіспору кожнасторона подаєдо судупопередній (орієнтовний)розрахунок сумисудових витрат,які вонапонесла іякі очікуєпонести взв`язку ізрозглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

За вимогами ч. 1-6 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатамирозгляду справивитрати направничу допомогуадвоката підлягаютьрозподілу міжсторонами разоміз іншимисудовими витратами.Для цілейрозподілу судовихвитрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1)складністю справита виконанихадвокатом робіт(наданихпослуг); 2)часом,витраченим адвокатомна виконаннявідповідних робіт(наданняпослуг); 3)обсягом наданихадвокатом послугта виконанихробіт; 4)ціною позовута (або)значенням справидля сторони,в томучислі впливомвирішення справина репутаціюсторони абопублічним інтересомдо справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У відповідності до статті 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Статтею 30 ч. 3 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» визначено, що при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим, а також критерій розумності їх розміру, приймає до уваги конкретні обставини справи.

Отже, можна зробити висновок, що ЦПК передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

В поданому запереченні представник відповідача просила відмовити в задоволенні клопотання про стягнення витратна правничу допомогу, вказала, що вважає витрати на правничу допомогу в розмірі 14300 грн неспівмірними із складністю справи, наданим обсягом послуг, витраченим на надання послуг часом та що такі не відповідають критерію реальності таких витрат та розумності їх розміру. Зазначила, що позивачем не надано доказів щодо обсягу наданих послуг зі складання, оформлення і надсилання позовної заяви з додатками, включаючи роботу помічника адвоката не зазначено кількості витраченого часу. Також вказала, що якщо суд дійде висновку про наявність підстав для стягнення витрат на правничу допомогу, то просить зменшити витрати на правничу допомогу до 1000 грн.

Аналізуючи докази розміру понесених витрат на правничу допомогу надані стороною позивача суд доходить наступного висновку.

Договором про надання правничої допомоги сторонами визначено домовленості щодо обчислення гонорару адвоката. Слід вказати, що адвокатський гонорар, відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв. Виходячи з того, що позивачем та його представником в договорі від 04.01.2023 визначено конкретну суму гонорару адвоката за конкретну надавану адвокатом послугу, не встановлено вартості години роботи адвоката, то встановлений саме фіксований розмір гонорару.

Виходячи з обсягу наданих послуг, відповідно до акту приймання передачі адвокатських послуг від 03.12.2023, сторонами такого перелічено види наданих/отриманих правничих послуг - консультація, підготовка та подання двох адвокатських запитів, визначення позиції захисту, підготовка та подання позову, підготовка та подання відповіді на відзив, прийняття участі в одному підготовчому засіданні. Розмір гонорару за кожну з таких, окрім визначення позиції захисту, визначена в п. 3 Договору від 04.01.2023 та загальна сума гонорару за такі відповідно становить 14300 грн (консультація 600,00 грн, підготовка та подання двох адвокатських запитів 1800 грн (2*900), підготовка та подання позову 5600 грн, підготовка та подання відповіді на відзив 4600 грн, прийняття участі в одному підготовчому засіданні 1700 грн).

Встановлено, що представник позивача приймав участь в одному підготовчому судовому засіданні в справі 19.10.2023. Також немає сумнівів в тому, що позивачем було подано позовну заяву, відповідь на відзив, два адвокатські запити, відповіді на які долучені до позовної заяви (а.с. 16, 21-22).

Представник відповідача в клопотанні покликалась на те, що розмір витрат є неспівмірним з наданим обсягом послуг, затраченим часом (справа не є складною, в мережі інтернет міститься велика кількість практики з аналогічних спорів, нормативно-правове регулювання спірних правовідносин не змінювалось), не зазначено кількість витраченого часу.

Щодо відсутності детального опису здійснених адвокатом витрат часу по кожному із видів робіт, необхідних для надання правничої допомоги, на виконання положень частини четвертої статті 137 ЦПК України, то за змістом цієї правової норми вона запроваджена «для визначення розміру витрат», тоді як сума гонорару адвоката встановлена сторонами договору у фіксованому розмірі, який не залежить від обсягу послуг та витраченого представником позивача часу, а отже, розмір витрат є визначеним. При зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту.

Зазначене відповідає правовому висновку Верховного Суду, викладеному в постанові від 28 грудня 2020 року у справі № 640/18402/19 (провадження № К/9901/27657/20).

Також Велика Палата Верховного Суду 16 листопада 2022 року у постанові № 922/1964/21 дійшла висновку, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права. Саме лише незазначення учасником справи в детальному описі робіт (наданих послуг) витрат часу на надання правничої допомоги не може перешкодити суду встановити розмір витрат на професійну правничу допомогу (у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару).

В постанові Верховного Суду від 21 жовтня 2021 року у справі № 750/2055/20 вказано, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу. Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних з наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Разом з тим в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц та в постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19 міститься правовий висновок про те, що розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги у разі надання відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Аналогічні висновки наведено також в постановах Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 648/1102/19 та від 11 листопада 2020 року у справі № 673/1123/15-ц.

При цьому, потрібно враховувати правові висновки, викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, про те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, та в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2020 року у справі № 760/11145/18, про те, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг, врахувавши складність справи, обсяг виконаної адвокатом роботи, виходячи з конкретних обставин справи.

Виходячи з розміру ціни позову, яка становить 98834,51 грн, складності справи, значення справи для сторін суд вважає, що розмір витрат на правничу допомогу є дещо завищеним та його слід зменшити до 10000,00 грн, що становитиме орієнтовно 10% ціни позову.

При цьому суд також враховує, що позивачем разом з позовною заявою не було подано орієнтовного (попереднього) розрахунку судових витрат, однак не вбачає підстав для відмови у зв`язку з цим в стягненні витрат на правничу допомогу.

Керуючись ст. 141, 270, 274 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

ухвалити додаткове рішення у цивільній справі № 385/1347/23 за позовом ОСОБА_1 до Фермерського господарства «Олена» про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом повернення земельної ділянки та скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки.

Стягнути з Фермерського господарства «Олена» (місцезнаходження: м. Гайворон Кіровоградської області, вул. Шкільна, 1, код ЄДРПОУ 20657357) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 858,88грн сплаченого судового збору та 10000,00 грн витрат на правничу допомогу, а всього 10858 (десять тисяч вісімсот п`ятдесят вісім) грн 88 коп.

Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано, у випадку подання апеляційної скарги додаткове рішення суду набирає чинності у день розгляду справи апеляційним судом. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Кропивницького апеляційного суду.

Повний текст судового рішення складено 21.12.2023.

Суддя: /підпис/ М. В. Венгрин

Згідно з оригіналом

Суддя Гайворонського

районного суду М. В. Венгрин

Дата документу 22.12.2023