Постанова

від 26.02.2024 по справі 385/1347/23

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

26 лютого 2024 року м. Кропивницький

справа № 385/1347/23

провадження № 22-ц/4809/558/24

Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

Мурашка С.І. (головуючий, суддя-доповідач), Єгорової С. М., Карпенка О. Л.,

за участі секретаря Бойко В. В.,

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідач Фермерське господарство «Олена»,

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому цивільну справу заапеляційною скаргою Фермерського господарства «Олена» на додаткове рішення Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 22 грудня 2023 рокуу складі судді Венгрина М. В. і

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовної заяви

В серпні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Фермерського господарства «Олена» (далі ФГ «Олена») та просив зобов`язати ФГ «Олена» усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою ОСОБА_1 , шляхом повернення земельної ділянки з кадастровим номером 3521110100:02:000:0081, площею 2,8544 га, для ведення товарного сільськогосподарського призначення, яка розташована на території Гайворонської міської ради Голованівського району Кіровоградської області власнику ОСОБА_1 та скасувати рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права оренди даної земельної ділянки.

Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_1 на праві приватної власності належить земельна ділянка зкадастровим номером3521110100:02:000:0081 площею 2,8544 га, яка розташована на території Гайворонської міської ради Голованівського району Кіровоградської області.

ФГ «Олена» було проведено державну реєстрацію речового права (права оренди земельної ділянки) в Благовіщенській міській раді Кіровогрської області на підставі додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки від 23.11.2022 № б/н.

З інформаційної довідки щодо належної позивачеві земельної ділянки ОСОБА_1 стало відомо, що 30.11.2022 державним реєстратором Гайворонської міської ради Кіровоградської області Бондарчук А. С. було зареєстровано додаткову угоду б/н від 23.11.2022 до договору оренди від 30.11.2012, якою продовжено строк дії основного договору оренди до 30.11.2032 з автоматичним продовженням дії договору.

Позивач зазначав, що не підписував жодної додаткової угоди з ФГ «Олена», не бажав та не бажає подальшої співпраці з ним.

Оскільки вказані обставини грубо порушують права ОСОБА_1 , як власника земельної ділянки, він звернувся до суду для захисту своїх порушених прав, оскільки належна йому земельна ділянка використовується без законних на те підстав.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 04 грудня 2023 року позов ОСОБА_1 до ФГ «Олена» про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом повернення земельної ділянки та скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки задоволено.

Зобов`язано ФГ «Олена» усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою ОСОБА_1 шляхом повернення земельної ділянки з кадастровим номером 3521110100:02:000:0081, площею 2,8544 га, для ведення товарного сільськогосподарського призначення, яка розташована на території Гайворонської міської ради Голованівського району Кіровоградської області власнику ОСОБА_1 та скасовано рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права оренди даної земельної ділянки.

Призначено судове засідання для вирішення питання про судові витрати ОСОБА_1 на 21.12.2023 о 15 год 30 хв в приміщенні Гайворонського районного суду Кіровоградської області.

Визначено ОСОБА_1 строк для подання доказів щодо розміру понесених ним судових витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, тобто до 16 грудня 2023 року включно.

Рішення суду мотивовано тим, що підпис, виконаний від імені ОСОБА_1 в Додатковій угоді від 23.11.2022 до Договору оренди земельної ділянки № б/н від 30.11.2012 між ОСОБА_1 та ФГ «Олена», виконаний не ним, як наслідок, така угода є неукладеною.

Крім того, суд першої інстанції вважав, що реєстрація права оренди ФГ «Олена» на спірну земельну ділянку, коли додаткова угода до договору оренди ОСОБА_1 фактично не підписувалась (правочин є неукладеним), не відповідає вимогам закону.

Короткий зміст додаткового рішення суду першої інстанції

Додатковим рішенням Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 22 грудня 2023 року стягнуто з ФГ «Олена» на користь ОСОБА_1 858,88 грн сплаченого судового збору та 10000 грн витрат на правничу допомогу, а всього 10 858 грн 88 коп.

Додаткове рішення суду мотивовано тим, що позовні вимоги рішенням суду задоволено повністю, а тому суму сплаченого судового збору, слід стягнути з відповідача на користь позивача.

Крім того, виходячи з розміру ціни позову, яка становить 98834,51 грн, складності справи, значення справи для сторін суд першої інстанції вважав, що розмір витрат на правничу допомогу, який просить стягнути позивач є дещо завищеним та його слід зменшити до 10000 грн, що становитиме орієнтовно 10 % від ціни позову.

Короткий зміст апеляційної скарги

В апеляційній скарзі ФГ «Олена» просить скасувати додаткове рішення Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 22 грудня 2023 року про відшкодування судових витрат по справі та ухвалити нове, яким в задоволенні зазначених вимог відмовити повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що відповідачу не відомо чи дійсно вказану суму було понесено, оскільки позивач не ознайомив ФГ «Олена» з актом виконаних робіт та не надав належного підтвердження про сплату такої суми.

Судом першої інстанції при ухваленні додаткового рішення не встановлено дійсності та необхідності стягнення судових витрат, а вимога про стягнення судових витрат в сумі 10000 грн є необгрунтованою та не підлягає задоволенню.

Відзив на апеляційну скаргу

Від адвоката Корнійчука С. А., який представляє інтереси ОСОБА_1 , надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а додаткове рішення Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 22 грудня 2023 року без змін.

Розгляд справи у судовому засіданні в суді апеляційної інстанції

Учасники справи в судове засідання апеляційного суду не з`явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялись у встановленому законом порядку.

Від адвоката Дяченко М. І., яка представляє інтереси ФГ «Олена», надійшла заява, в якій вона просить розглядати справу за її відсутності.

Від адвоката Корнійчука С. А., який представляє інтереси ОСОБА_1 , надійшла заява, в якій він просить розглядати справи за відсутності представника позивача.

Відповідно до положень частини першоїстатті 372 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними.

Оскільки, учасники справи про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, суд вирішив розглядати справу без їх участі, що відповідає положеннямст. 372 ЦПК України.

За змістом ч. 5ст. 268 ЦПК Українидатою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Враховуючи, що учасники справи в судове засідання, призначене на 11 годину 30 хвилин 22 лютого 2024 року, не з`явились, датою ухвалення рішення є дата складення повного тексту.

Позиція апеляційного суду щодо апеляційної скарги

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення у встановленихм статтею 367ЦПК України межах, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права

Згідно з пунктом 3 частини першоїстатті 270 ЦПК Українисуд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Право на професійну правничу допомогу гарантованостаттею 59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України у рішенні від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009.

Так, у вказаному рішенні зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.

Частиною першоюстатті 15 ЦПК Українивстановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

За приписами частини першої, пунктів 1,4 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1 ст. 134 ЦПК Україниразом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

Відповідно до частини першоїстатті 137 ЦПК України, яка регламентує витрати на професійну правничу допомогу, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно з частиною другоюстатті 137 ЦПК Україниза результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

За приписами частини третьоїстатті 137 ЦПК Українидля визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Порядок розподілу судових витрат вирішується за правилами, встановленими встаттях 141-142 ЦПК України.

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною восьмоюстатті 141 ЦПК Українипередбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Таким чином,ЦПК Українипередбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: їх дійсність; необхідність; розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Такий висновок міститься у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19).

Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до пункту 4 частини першоїстатті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За пунктом 9 частини першоїстатті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першоїстатті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Відповідно достатті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Згідно з частиною першоюстатті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Відповідно достатті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2021 у справі № 910/12876/19).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20 вересня 2018 року у справі № 751/3840/15-ц (провадження № 14-280цс18) зазначила, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Велика Палата Верховного Суду 16 листопада 2022 року у постанові № 922/1964/21 дійшла висновку, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права. Саме лише незазначення учасником справи в детальному описі робіт (наданих послуг) витрат часу на надання правничої допомоги не може перешкодити суду встановити розмір витрат на професійну правничу допомогу (у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару).

В постанові Верховного Суду від 21 жовтня 2021 року у справі № 750/2055/20 вказано, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу. Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних з наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Крім того, в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц та в постанові Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19 міститься правовий висновок про те, що розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги у разі надання відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Аналогічні висновки наведено також в постановах Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 648/1102/19 та від 11 листопада 2020 року у справі № 673/1123/15-ц.

При цьому, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, суд дійшов висновку про те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

В постанові Верховного Суду від 06 листопада 2020 року у справі № 760/11145/18, зроблено висновок про те, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг, врахувавши складність справи, обсяг виконаної адвокатом роботи, виходячи з конкретних обставин справи.

Матеріалами справи підтверджується, що 15 листопада 2023 року до закінчення судових дебатів у справі представник ОСОБА_1 - адвокат Корнійчук С. А. через систему «Електронний суд» надіслав до Гайворонського районного суду Кіровоградської області клопотання, в якому повідмоив, що після ухвалення рішення суду протягом 5 днів ним буде подана заява про розподіл судових витрат разом з доказами, понесеними позивачем (а. с. 110).

Рішенням Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 04 грудня 2023 року позов ОСОБА_1 до ФГ «Олена» про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом повернення земельної ділянки та скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки задоволено.

Зобов`язано ФГ «Олена» усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою ОСОБА_1 шляхом повернення земельної ділянки з кадастровим номером 3521110100:02:000:0081, площею 2,8544 га, для ведення товарного сільськогосподарського призначення, яка розташована на території Гайворонської міської ради Голованівського району Кіровоградської області власнику ОСОБА_1 та скасовано рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права оренди даної земельної ділянки.

Призначено судове засідання для вирішення питання про судові витрати ОСОБА_1 на 21.12.2023 о 15 год 30 хв в приміщенні Гайворонського районного суду Кіровоградської області.

Визначено ОСОБА_1 строк для подання доказів щодо розміру понесених ним судових витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, тобто до 16 грудня 2023 року включно (а. с. 118-122).

12 грудня 2023 року представником позивача через систему «Електронний суд» надіслано до Гайворонського районного суду Кіровоградської області клопотання, в якому адвокат просив стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати, а саме: 14300 грн витрат на правничу допомогу та 858 грн 88 коп витрат за сплату сусдового хбору при поданні позову до суду (а. с. 124).

На підтвердження доводів заяви представником позивача була надана копія договору про надання правничої (правової) допомоги від 04 січня 2023 року, укладена між адвокатом Корнійчуком С. А. та Мельником В. Б. (а. с. 128-129).

Відповідно до п. 3 зазначеного договору передбачено, що сторонами погоджено такі гонорарні відносини, зокрема: зустріч та усна консультація з клієнтом 600 грн, складання та підготовка запитів, адвокатських запитів 900 грн, написання позовної заяви 5 600 грн, написання відповіді на відзив в судах першої інстанції 4 600 грн, участь адвоката в судових засіданнях в судах першої інстанції 1 700 грн за одне засідання.

Копією акту приймання-передачі адвокатських послуг від 03.12.2023 підтверджується, що адвокат Корнійчук С. А. надав ОСОБА_1 наступні адвокатські послуги відповідно до Договору про надання правничої (правової) допомоги від 04.01.2023: консультацію, підготовку та подання двох адвокатських запитів, визначення позиції захисту, підготовку та подання позову, підготовку та подання відповіді на відзив, прийняття участі в одному підготовчому засіданні. Вартість послуг за вказаним договором становить 14300 грн, згідно п. 3 Договору (а. с. 127 на звороті).

Згідно копії квитанції до прибуткового касового ордеру б/н від 03.12.2023 адвокат Корнійчук С. А. прийняв від ОСОБА_1 на підставі Договору від 04.01.2023 14 300 грн (а. с. 128).

20 грудня 2023 року від представника ФГ «Олена» адвоката Дяченко М. І. надійшли заперечення на клопотання представника позивача про стягнення судових витрат (а. с. 132-133).

Враховуючи, що договором про надання правничої допомоги сторонами визначено домовленості щодо обчислення гонорару адвоката та встановлено фіксований розмір гонорару, ціну позову, складність справи, значення справи для сторін, а також те, що позивачем разом з позовною заявою не було подано орієнтовного (попереднього) розрахунку судових витрат, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про те що розмір витрат на правничу допомогу є дещо завищеним та його слід зменшити до 10 000 грн.

Крім того, враховуючи, що відповідно до копії платіжної інструкції від 10.08.2023 (а. с. 33) позивачем сплачено 858,88 грн судового збору, що обчислена відповідно до ч. 3 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» з коефіцієнтом 0,8 у зв`язку з поданням позовної заяви в електронній формі, а також те, що позовні вимоги рішенням суду задоволено повністю, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що суму сплаченого судового збору, необхідно стягнути з відповідача в користь позивача.

За таких обставин необгрунтованими є доводи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції при ухваленні додаткового рішення не встановлено дійсності та необхідності стягнення судових витрат, а вимога про стягнення судових витрат в сумі 10000 грн є необгрунтованою та не підлягає задоволенню.

Суд також не бере до уваги доводи апеляціяйної скарги про те, що позивач не ознайомив ФГ «Олена» з актом виконаних робіт та не надав належного підтвердження про сплату судвоих витрат, з огляду на те, що представником позивача було надано до суду першої інстанції докази направлення клопотання про стягнення судових витрат на адресу ФГ «Олена» (а. с. 125), а відповідачем було надіслано до суду заперечення на клопотання (а. с. 132-133), що свідчить про те, що ФГ «Олена» було ознайомлене з доказами понесення позивачем судових витрат.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення питання.

За змістом ст. 375ЦПК України судапеляційної інстанціїзалишає апеляційнускаргу беззадоволення,а судоверішення беззмін,якщо визнає,що судпершої інстанціїухвалив судоверішення здодержанням нормматеріального і процесуального права.

Оскільки, суд першої інстанції ухвалив в судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Щодо судових витрат

Оскільки апеляційна скарга залишається без задоволення, то відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України в такому разі розподіл судових витрат не проводиться.

Керуючись ст.ст. 362, 374,375,376,381-384 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Фермерського господарства «Олена» залишити без задоволення, а додаткове рішення Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 22 грудня 2023 року без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду у випадках передбачених ст. 389 ЦПК України.

Головуючий суддя С. І. Мурашко

Судді С. М. Єгорова

О. Л. Карпенко