Ухвала

від 21.12.2023 по справі 160/29734/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

21 грудня 2023 року Справа 160/29734/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Озерянської С.І. розглянувши в письмовому провадженні у м. Дніпрі матеріали зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 в адміністративній справі № 160/29734/23 за позовною заявою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,-

ВСТАНОВИВ:

13.11.2023 року Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить стягнути податковий борг з платника податків фізичної особи ОСОБА_1 до бюджету в сумі 72 691,46 грн.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.11.2023 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі № 160/29734/23 за позовною заявою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу. Розгляд справи призначено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

18.12.2023 року до суду надійшов зустрічний позов, у якому ОСОБА_1 просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки прийняте Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області №0027760-5850-0407 від 23.04.2019 у сумі 2 871,18 грн. за 2018рік.; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки прийняте Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області № 0057270-5850-0407 від 04.06.2020 у сумі 34 297,44 грн. за 2019 рік.; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки прийняте Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області №1050313-2411-0407 від 28.09.2021 у сумі 35 522,84 грн. за 2020 рік.; визнати протиправним та скасувати податкову вимогу №77343-13 від 05 квітня 2021 року на суму 37 168,62 гривень, як похідну від оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Частиною 1 статті 178 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред`явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 160, 161, 172 цього Кодексу.

Перевіривши матеріали поданого зустрічного позову ОСОБА_1 судом встановлено, що його подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини 1 абзацу 1 частини 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Законодавче обмеження строку, протягом якого особа може звернутися до суду, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Суд звертає увагу на те, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними. У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Необхідно зазначити, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Аналогічні правові висновки були висловлені Верховним Судом у постановах від 28 березня 2018 року у справі №809/1087/17 та від 22 листопада 2018 року у справі №815/91/18.

Крім того, слід зазначити, що обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011). Такі обмеження направленні на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.

При цьому, суд зауважує, що при вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття дізнався та повинен був дізнатись.

Так, під поняттям "дізнався" необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів. Суд вважає, що особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу відповіді (листа-відповіді, листа-роз`яснення) на звернення з певного питання.

Водночас, вжиття конструкції "повинен був дізнатись" в розумінні положень частин 2 та 3 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України означає неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду (постанова Великої Палати Верховного Суду від 24.02.2021 у справі № 800/30/17).

Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних спорів Касаційного адміністративного суду у постанові від 31.03.2021р. у справі №240/12017/19 зазначив, що для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

Суд звертає увагу, що Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав у постанові від 31.03.2021 року у справі №240/12017/19 відступила від висновків, викладених, зокрема у постановах від 29.10.2020 у справі №816/197/18, від 20.10.2020 у справі №640/14865/16-а, від 25.02.2021 у справі №822/1928/18 щодо застосування строку звернення до суду у соціальних спорах.

Відповідно до частини 1 та частини 2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Наведені нормі кореспондують приписи частини 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, якою визначено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Водночас, частиною 1 статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

При цьому, з урахуванням положень статей 122, 123 Кодексу адміністративного судочинства України, обов`язок доказування поважності причин пропуску строку звернення до суду покладений на позивача.

В зустрічній позовній заяві позивач просить визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки прийняте Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області №0027760-5850-0407 від 23.04.2019 у сумі 2 871,18 грн. за 2018 рік., податкове повідомлення-рішення з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки прийняте Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області № 0057270-5850-0407 від 04.06.2020 у сумі 34 297,44 грн. за 2019 рік., податкове повідомлення-рішення з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки прийняте Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області №1050313-2411-0407 від 28.09.2021 у сумі 35 522,84 грн. за 2020 рік., податкову вимогу №77343-13 від 05 квітня 2021 року на суму 37 168,62 гривень.

Однак, з зустрічною позовною заявою позивач звернулась до суду лише 18.12.2023 року.

При цьому, позивач не надав суду заяви про визнання поважними причин пропуску строку та поновлення строку звернення до суду, доказів об`єктивних та переконливих причин, які завадили позивачу надіслати позовну заяву до суду у строк встановлений статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Частиною 1 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Отже позивач має надати до суду заяву про поновлення строку звернення до суду із зазначенням причин його пропуску та наданням доказів їх поважності.

Відповідно до частини 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною другою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір».

Відповідно до частини 6 статті 6 Закону України «Про судовий збір» за подання зустрічних позовних заяв, а також заяв про вступ у справу третіх осіб із самостійними позовними вимогами судовий збір справляється на загальних підставах.

Згідно з частиною 1 статті 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Згідно з частиною другою статті 4 Закону України Про судовий збір за подання фізичною особою до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Станом на 01 січня 2023 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 2684,00грн.

В прохальній частині позовної позивачем заявлено вимоги майнового характеру на суму 109 860,08 грн.

Оскільки за приписами статті 4 Закону України "Про судовий збір", встановлені ставки судового збору, зокрема, за подання адміністративного позову майнового характеру юридичною особою - у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, за подання даного позову, позивач повинен був сплатити судовий збір у розмірі 1098,60 грн.

Однак, позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1073,60 грн, що підтверджується доданою платіжною інструкцією № 5122-2387-7908-7160 від 14.12.2023 року.

Таким чином, позивачу необхідно доплатити судовий збір у розмірі 25 грн. за наступними реквізитами: отримувач коштів: УК у Чечел.р.м.Дніпра/Чечел.р/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37988155; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО): 899998; рахунок отримувача: UA368999980313141206084004632; код класифікації доходів бюджету: 22030101; призначення платежу: *;101; РНОКПП; Судовий збір, за позовом (ПІБ), Дніпропетровський окружний адміністративний суд.

Відповідно до з частини 2 статті 178 Кодексу адміністративного судочинства України до зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Оскільки, зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 подано без додержання вимог, встановлених статтею 161 Кодексу адміністративного судочинства України, тому суд вважає за необхідне залишити її без руху із наданням строку для усунення недоліків.

Керуючись статтями 160-161,169,178 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, визнання протиправною та скасування податкової вимоги- залишити без руху.

Встановити позивачу строк - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків а саме: надати заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з доказами поважності причин його пропущення; надати суду докази сплати судового збору у розмірі 25 грн., за наступними реквізитами: отримувач коштів: УК у Чечел.р.м.Дніпра/Чечел.р/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37988155; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО): 899998; рахунок отримувача: UA368999980313141206084004632; класифікації доходів бюджету: 22030101; призначення платежу: *;101; РНОКПП; Судовий збір, за позовом (ПІБ), Дніпропетровський окружний адміністративний суд.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали направити особі, що звернулася із адміністративним позовом.

Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.

Суддя С.І. Озерянська