Рішення

від 21.12.2023 по справі 320/15415/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 грудня 2023 року 320/15415/23

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Балаклицького А.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ «АГРОФОРМ» до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ «АГРОФОРМ» (далі також - ТОВ «КОМПАНІЯ «АГРОФОРМ», позивач) до Головного управління ДПС у Київській області (далі також ГУ ДПС у Київській області, відповідач), в якому позивач просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Київській області від 24.01.2022 № 23941812, від 02.01.2023 № 00000180701, від 02.01.2023 № 00000200701 та від 02.01.2023 № 00000210701.

Ухвалою від 07 липня 2023 року відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що висновки актів перевірки, на підставі яких прийняті оскаржувані рішення, не відповідають дійсним обставинам справи та нормам чинного законодавства і тому позивач вважає спірні рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Заперечуючи проти заявлених позовних вимог відповідач, у наданому суду відзиві, наголошує, що оскаржувані рішення прийняті податковим органом відповідно до вимог чинного законодавства, посилаючись на обставини, викладені в актах перевірки та наданому суду відзиві.

Такі доводи заперечені позивачем у наданій суду відповіді на відзив.

Під час розгляду справи у судовому засіданні вирішено здійснювати її подальший розгляд у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

Як вбачається з матеріалів справи, ГУ ДПС у Київській області проведено камеральну перевірку ТОВ «КОМПАНІЯ «АГРОФОРМ», за результатами якої складено акт від 17.12.2021 №22504/10-36-18-12/38093552 камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за жовтень 2021 року за висновками якого ТОВ «КОМПАНІЯ «АГРОФОРМ» порушено п. 46.1 статті 46, п. 47.1 статті 47, п. 200.1, абз. «в» п. 200.4 статті 200 Податкового кодексу України (далі ПК України), пп. 4 п. 5 розділу V наказу Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість» (далі - Порядок № 21), в результаті чого завищено від`ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду по декларації з податку на додану вартість за жовтень 2021 року в розмірі - 1 416 571, 00 грн.

24.01.2022 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 23941812, яким зменшено від`ємне значення з ПДВ позивача на 1 416 571, 00 грн.

Також, ГУ ДПС у Київській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «КОМПАНІЯ «АГРОФОРМ» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за серпень 2022 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, за результатами якої складено акт від 10.11.2022 №12252/10-36-07-01-14/38093552 про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «КОМПАНІЯ «АГРОФОРМ» (38093552), за висновками якого ТОВ «КОМПАНІЯ «АГРОФОРМ» порушено:

- п. 44.1 статті 44, п. 187.8 статті 187, п. 200.4, п. 200.7, п. 200.8, п. 200.9, п. 200.14 статті 200 ПК України, в результаті чого завищено суму бюджетного відшкодування на рахунок платника банку у розмірі 1 110 054, 12 грн;

- п. 44.1, п. 44.3 статті 44, п. 198.3, п. 198.6 статті 198, п. 200.4 статті 200 ПК України, в результаті чого завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (показник рядка 21 Декларації) по декларації за серпень 2022 року в розмірі 122 661, 00 грн;

- п. 200.1, п. 200.2 статті 200 ПК України, чим занижено суму податку на додану вартість, що сплачується до державного бюджету в розмірі 384 243, 00 грн.

02.01.2023 відповідачем складено наступні податкові повідомлення-рішення щодо позивача:

- № 00000180701, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за серпень 2022 року на 1 110 054, 00 грн та застосовано штрафні санкції у розмірі 111 005, 00 грн;

- № 00000200701, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість за серпень 2022 року на 122 661, 00 грн;

- № 00000210701, яким збільшено грошове зобов`язання з податку на додану вартість на 384 243, 00 грн та застосовано штрафні санкції у розмірі 38 424, 00 грн.

Не погоджуючись з такими податковими повідомленнями-рішеннями відповідача позивач звернувся до суду з даним позовом.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Згідно аналізу акту камеральної перевірки, свої висновки ГУ ДПС у Київській області обґрунтовує тим, що товариство не вірно заповнено звітний (податковий) період виникнення від`ємного значення, що враховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21), задекларованого в Додатку № 2 до податкової декларації з ПДВ «Довідка про суму від`ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (Д2)», за жовтень 2021 року, а саме - по частині періодів не вказано рік, у якому виникло від`ємного значення ПДВ.

Таким чином, ГУ ДПС у Київській області зроблено висновок, що звітний (податковий) період, у якому виникло від`ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду - не визначено, в результаті чого завищено від`ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду по декларації з податку на додану вартість за жовтень 2021 року в розмірі - 1 416 571, 00 грн.

Зі змісту ж акту позапланової перевірки вбачається, що свої висновки ГУ ДПС у Київській області обґрунтовує тим, що:

1)ТОВ «КОМПАНІЯ «АГРОФОРМ» не надано до перевірки документи та інформацію, що належить та пов`язана з предметом перевірки, зокрема докази оплати заявлених сум бюджетного відшкодування з ПДВ;

2)ТОВ «КОМПАНІЯ «АГРОФОРМ» не надано до перевірки наказ про проведення інвентаризації, інвентаризаційні описи;

3)згідно акту попередньої камеральної перевірки декларації з ПДВ за жовтень 2021 року ТОВ «КОМПАНІЯ «АГРОФОРМ» не вірно зазначено звітний (податковий період), у якому виникло від`ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, що призвело до завищення від`ємного значення по ПДВ в сумі 1 416 571 грн, проте в наступних податкових періодах ця сума не була відкоригована платником податків самостійно.

У зв`язку з цим, контролюючим органом встановлено завищення податкового кредиту на 1 616 958, 00 грн за серпень 2022 року, що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування за серпень 2022 року на 1 110 054, 12 грн, завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (ряд. 21 Декларації) на 122 661, 00 грн, заниження суми позитивного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту за серпень 2022 року на 384 243, 00 грн.

Згідно з п. 200.1 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

У разі якщо за результатами звітного (податкового) періоду податковий кредит платника перевищує його податкові зобов`язання, у платника формується від`ємне значення ПДВ звітного (податкового) періоду, яке відповідно до п. 200.4 ПК України може бути, зокрема, зараховане до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Форма та Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затверджені наказом Мінфіну від 28.01.2016 № 21 (далі - Порядок № 21).

Підпунктом 5 п. 5 розділу V Порядку № 21 визначено, що сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 19.1 + рядок 20.3), відображається у рядку 21 та переноситься до рядка 16.1 наступного звітного (податкового) періоду.

У складі податкової декларації подаються передбачені Порядком № 21 додатки (п. 9 розділ III Порядку № 21).

Сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду деталізується у додатку 2 до декларації «Довідка про суму від`ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду» (Д2) (далі - додаток 2).

Порядком № 21 не унормовано заповнення додатку 2 до декларації з ПДВ та не встановлено хронології відображення від`ємного значення ПДВ звітного (податкового) періоду в цьому додатку.

Суд звертає увагу на те, що допущена описка щодо звітного (податкового) періоду, у якому виникло від`ємне значення, жодним чином не вплинула на правильність розрахунку суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у декларації за жовтень 2021 року.

Позивачем під час оформлення податкової декларації з ПДВ за жовтень 2021 року допущено технічну помилку в додатку №2 до декларації в звітному (податковому) періоді, у якому виникло від`ємне значення, а саме в році. Однак, некоректне заповнення звітного (податкового) періоду, у якому виникло від`ємне значення саме по собі не призвело до формування необґрунтованих сум від`ємного значення і не може бути підставою для його зменшення.

У даному контексті суд звертає увагу на те, що податковим правопорушенням є не будь-які арифметичні чи методологічні помилки, а лише ті, які призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, встановлених ПК України та іншим законодавством, а саме до невірного формування податкового кредиту та завищення суми від`ємного значення ПДВ.

При вирішенні даної справи суд, відповідно до вимог статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», враховує практику Верховного Суду.

Так, зокрема, у постанові від 11.09.2018 у справі № 810/3697/16 Верховний Суд дійшов висновку, що допущення платником податків технічної помилки (описки) при заповненні декларації та додатків до неї не може бути підставою для висновку про завищення бюджетного відшкодування у разі якщо фактична сплата ПДВ підтверджується відповідними первинними документами.

Крім цього, Верховний Суд у постанові від 12.06.2018 у справі № 812/1294/17 зазначив, що «помилкове зазначення позивачем звітного (податкового) періоду, у якому виникло значення - травень місяць, не потягло за собою помилкове визначення суми податку, фактично сплаченої у попередніх та звітному (податковому) періодах постачальниками товарів/послуг до Державного бюджету України у червні 2017року.

Допущена позивачем помилка при зазначені звітного (податкового) періоду, у якому виникло від`ємне значення, у додатку 3 до податкової декларації з податку' на додану вартість у червні 2017року не потягло за собою помилкове визначення суми податку, фактично сплаченої у попередніх та звітному (податковому) періодах постачальниками товарів/послуг до Державного бюджету України у червні 2017 року, що доводить безпідставність зменшення відповідачем суми бюджетного відшкодування та застосування штрафних (фінансових) санкцій спірним податковим повідомленням-рішенням».

У постанові від 15.06.2020 по справі №440/17/19 Верховний Суд вказав, що «Ураховуючи, що реальність вищевказаних господарських операцій податковим органом під сумнів не ставиться, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про те, що некоректне заповнення реквізитів контрагентів платника (ІПН) саме по собі не призвело до заявлення до відшкодування необґрунтованих сум і не може бути підставою для відмови у бюджетному відшкодуванні».

Таким чином, оскільки помилка позивача в звітному (податковому) періоді не вплинула на його розрахунки з бюджетом, зменшення суми від`ємного значення, яке зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду є в цьому випадку необґрунтованим.

Як вже зазначалось вище, контролюючий орган в акті позапланової перевірки посилається на те, що ТОВ «КОМПАНІЯ «АГРОФОРМ» не надано до перевірки документи та інформацію, що належить та пов`язана з предметом перевірки, зокрема докази оплати заявлених сум бюджетного відшкодування з ПДВ.

Так, позапланова виїзна перевірка позивача тривала з 28.10.2022 по 03.11.2022, тобто 5 робочих днів, оскільки 29.10 та 30.10 - вихідні дні. В перший день перевірки контролюючим органом надано запит від 28.10.2022 № 1 щодо надання значного переліку документів, а також лист ГУ ДПС у Київській області від 28.10.2022 № 27238/6/10-36-07-01-06 про проведення інвентаризації.

Відповідно до вимог ч. 3 статті 78 КАС України суд визнає загальновідомими обставини того, що у зв`язку зі збройною агресією російської федерації проти України, наша держава восени 2022 року зазнала численних ракетних обстрілів та викликаних цим довготривалих відключень світла. Так, в період проведення податкової перевірки позивача, а саме 31.10.2022 відбувся масований ракетний удар, у результаті якого було пошкоджено об`єкти енергетичної інфраструктури, зокрема у Київській області. Через це в регіоні відбувалися екстрені відключення світла.

За таких умов суд погоджується з доводами позивача про те, що при постійних відключеннях світла, непрацюючому інтернеті, було важко підготувати до закінчення податкової перевірки, запитувані контролюючим органом документи та інформацію. При цьому контролюючим органом період проведення перевірки продовжений не був.

Водночас, суд звертає увагу, що до призначення податкової перевірки, одразу після декларування сум до бюджетного відшкодування за серпень 2022 року, товариство добровільно надало листом від 27.09.2022 до ГУ ДПС у Київській області пакет підтверджуючих документів щодо заявленої суми бюджетного відшкодування, серед яких були фінансова звітність товариства, контракти, митні декларації та інвойси до них, оборотно-сальдові відомості, переліки основних засобів, банківські виписки та платіжні доручення, первинні документи на придбання, договори купівлі-продажу, інвентаризаційні описи по раніше проведеній інвентаризації.

Тобто, на момент початку перевірки ГУ ДПС у Київській області вже мало пакет документів, який дозволив би аналізувати правомірність відображення Товариством сум бюджетного відшкодування. Проте такі відомості в акті перевірки відображені не були.

Що стосується проведення інвентаризації, то наказом позивача від 01.11.2022 № 8 було призначено проведення інвентаризації, наказом від 01.11.2022 № 8-а створено інвентаризаційну комісію. За результатами інвентаризації складено інвентаризаційні описи по рах. 204, по pax. 112, по рах. 26 (готова продукція), по рах.26 (склад матеріалів та сировини в переробку).

Неврахування наведених обставин при проведенні перевірки вказує на формальний підхід контролюючого органу до її проведення.

Суд звертає увагу, що контролюючий орган не мав правових підстав робити висновки про не підтвердження бюджетного відшкодування за серпень 2022 року без врахування та дослідження наданих первинних документів.

Щодо питання господарської діяльності ТОВ «КОМПАНІЯ «АГРОФОРМ» та документального підтвердження сум від`ємного значення та бюджетного відшкодування з ПДВ суд зазначає таке.

Товариством було укладено контракти від 24.09.2020 №022-AGF/RCTI та від 31.12.2021 №012-AGF/RCH з RUICIIENG INTERNATIONAL DEVELOPMENT CO., LTD. (Китай) на постачання пиломатеріалів (деревина та вироби з деревини).

Виконання контрактів підтверджується комерційними рахунками від 09.12.2021, від 10.12.2021, від 14.12.2021, від 16.12.2021, від 23.12.2021, від 14.01.2022, від 26.01.2022, від 31.01.2022, від 09.02.2022, від 07.06.2022, від 28.06.2022, від 05.07.2022 та вантажно-митними деклараціями № UA500040/2021/206876, № UA500040/2021/206875, № UA500040/202.1/207159, №UA500040/2021/20753, № UA500040/2022/000350, № UA500040/2022/000963, №UA500040/2022/001211, № UA500040/2022/00.9412, № UA500020/2022/010403, №UA500020/2022/011214, № UA500020/2022/011613.

Відображення даних операцій в бухгалтерському обліку підтверджується оборотно- вдовою відомістю по рахунку 362.

Для виконання зазначених контрактів товариство закуповувало сировину та матеріали, і підтверджується, зокрема:

-договором поставки лісоматеріалів з ФОП ОСОБА_1 від 22.11.2021 № 51 та податковими накладними від 23.11.2021 №РН-15, від 26.11.2021 № РН-16, від 02.12.2021 № РН-19 від 08.12.2021 № РН-20, товарно-транспортними накладними від 26.11.2021 № Т-15, від 26.11.2021 №Т-16, від 02.12.2021 № Т-19, від 08.12.2021 № Т-20;

- договором поставки лісосировини (лісоматеріали круглі листяних порід) з ТОВ «Камінський тімбер енд венірз» від 14.12.2021 № Л_2/21 та видатковими накладними від 29.12.2021 №452, від 14.12.2021 №443, від 19.01,2022 №16, від 24.01.2022 №18, від 31.01.2022 №26, від 26.01.2022 №22, від 25.01.2022 №20, від 11.01.2022 №4, від 12.01.2022 №7, від 18.01.2022 №15, від 03.01.2022 №1, від 04.02.2022 №35, від 04.02.2022 №36, від 08.02.2022 №37, від 15.02.2022 №40, товарно-транспортними накладними від 29.12.2021 №Р452, від 14.12.2021 №P443, від 19.01.2022 №Р22, від 24.01.2022 №Р18, від 31.01.2022 №Р26, від 26.01.2022 №Р23, від 25.01.2022 №Р20, від 11.01.2022 №Р4, від 12.01.2022 №Р7, від 18.01.2022 №Р15, від 03.01.2022 №Р1, від 04.02.2022 №Р35, від 04.02.2022 №Р36, від 08.02.2022 №Р37, від 08.02.2022 №Р37, від 15.02.2022 №Р40;

- договором поставки дизельного пального з ТОВ «НІТРОПОСТАЧ» від 06.12.2021 №119, видатковою накладною від 08.12.2021 №ні-0000222, сертифікатом відповідності серія АА №000527, товарно-транспортною накладною на відпуск нафтопродуктів від 08.12.2021 №00000002933, паспортом №1682 на паливо дизельне;

- видатковими накладними на придбання канцелярських товарів від 09.11.2021, від 16.12.2021 №30 №16, від 23.12.2021 №851 з ВКФ «РУТА»;

- видатковою накладною на придбання стрічок, захисних кутиків та скоб дротяних у ТОВ «Фірма «Пако-Техніка», квитанцією на придбання макловиці дерев`яної, порошку шамотного від 18.02.2022 від ПП «АНЖІО».

Крім цього, Позивачем придбавалися послуги видачі сертифікатів на вироблений в Україні товар у Торгово-промислової палати України, що підтверджується актами надання послуг від 05.01.2022 № СРТ0011, від 19.01.2022 № СРТ0079, від 15.02.2022 № СРТ0321, від 17.06.2022 №СРТ0659, від 08.07.2022 №СРТ0741.

Оплати на користь постачальників підтверджуються таблицею фактичної оплати постачальникам за період, коли заявлено суму бюджетного відшкодування, виписками за період по рахунку в AT КБ «ПРИВАТБАНК».

Відображення операцій з придбання підтверджується оборотно-сальдовою випискою по рахунку 631.

За таких умов, суд вважає, що позивач є реальним суб`єктом господарювання, в період виникнення сум від`ємного значення мав необхідні ресурси та обладнання для виготовлення, переробки деревини, а виникнення сум до бюджетного відшкодування зумовлено об`єктивними чинниками, а саме - здійсненням експортних операцій власної продукції. Крім того, заявлені суми бюджетного відшкодування підтверджені належним чином складеними первинними документами, а також є фактично оплаченими постачальникам, що підтверджується матеріалами справи.

Відтак, висновки акту позапланової перевірки, а також прийняті на його підставі податкові повідомлення-рішення є безпідставними та, відповідно, протиправними.

Відповідно до статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:

1)чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2)чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За наслідком здійснення аналізу оскаржуваного рішення на відповідність наведеним вище критеріям, суд, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень наведеного законодавства України, матеріалів справи, приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки оскаржуване рішення не відповідає наведеним у частині 2 статті 2 КАС України критеріям.

Щодо питання розподілу судових витрат, необхідно зазначити наступне.

Позивачем було подано до суду клопотання про стягнення на його користь з відповідача понесені витрати не професійну правову допомогу у розмірі 18 000, 00 грн.

Так, до позовної заяви було додано договір про надання правової допомоги від 23.03.2023, додаткову угоду до нього, платіжну інструкцію № 23-03/23 від 23.03.2023, які підтверджують сплату позивачем 45 500, 00 грн за послуги з правничої допомоги, надані йому під час розгляду даної справи.

Відповідно до вимог статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1)на професійну правничу допомогу;

2)сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду;

3)пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз;

4)пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

5)пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Виходячи з системного тлумачення наведеного правового положення вбачається, що судовими витратами є виключно ті витрати сторони, які безпосередньо пов`язані з розглядом справи.

Відповідно до статі 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Беручи до уваги наведене вбачається наявність підстав для стягнення з відповідача витрат позивача на професійну правничу допомогу в розмірі 18 000, 00 грн.

Суд звертає увагу, що вказаний розмір витрат позивача відповідачем за час розгляду справи поставлений під сумнів не був.

Разом з тим, позивачем було додано до матеріалів справи квитанцію про сплату судового збору на суму 26 840, 00 грн.

Згідно зі статтею 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи зазначене, суд вважає необхідним стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати у розмірі 45 500, 00 грн (витрати на професійну правничу допомогу) та 26 840, 00 грн (судовий збір), що сукупно становить 72 340, 00 грн, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 241-246, 250, 263 КАС України суд,

в и р і ш и в:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ «АГРОФОРМ» ( код ЄДРПОУ 38093552) до Головного управління ДПС у Київській області (код ЄДРПОУ ВП 44096797) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області від 24.01.2022 № 23941812, від 02.01.2023 № 00000180701, від 02.01.2023 № 00000200701 та від 02.01.2023 № 00000210701.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ «АГРОФОРМ» понесені останнім судові витрати у розмірі 72340, 00 грн. (сімдесят дві тисячі триста сорок гривень).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Балаклицький А. І.