Постанова

від 19.12.2023 по справі 363/3671/22

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №363/3671/22 Головуючий у 1 інстанції: Чірков Г.Є.

Провадження №22-ц/824/12882/2023 Суддя-доповідач: Гаращенко Д.Р.

19 грудня 2023 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Гаращенка Д.Р.

суддів Олійника В.І., Сушко Л.П.,

при секретарі Дуб С.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 08 червня 2023 року в справі за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Вишгородського відділу Державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Головного управління національної поліції в Житомирській області, Житомирської обласної прокуратури, Державної казначейської служби України, третя особа - Громадська організація «Міжнародна антикорупційна асамблея», про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,-

ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 2022 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до Вишгородського відділу Державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Головного управління національної поліції в Житомирській області, Житомирської обласної прокуратури, Державної казначейської служби України, третя особа - Громадська організація «Міжнародна антикорупційна асамблея», про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Свої вимоги мотивували тим, що відповідачами порушено право позивачів на недоторканість приватного життя, а саме здійснення незаконного, несанкціонованого стеження за позивачами за відсутності відповідних повноважень.

Крім того, внаслідок неефективного довготривалого розслідування, тяганини з причини невиконання поліцією та прокуратурою своїх обов`язків, а також передчасного арешту державним виконавцем рахунків позивачки порушено конституційні права позивачів.

Зазначили, що позивачка ОСОБА_1 є фізичною особою підприємцем та здійснює господарську діяльність за адресою: АДРЕСА_1 , а саме утримує кафе, що належить їй на праві приватної власності, яке розташовано на спільній земельній ділянці подружжя ОСОБА_2 . Вказали, що господарську діяльність ведуть разом, чоловік допомагає, мають спільний кошторис.

У січні 2018 року невідомі особи здійснювали спостереження за вказаною земельною ділянкою, яка належала позивачам. Як виявилося пізніше, незаконне стеження здійснювали головні інспектори ДАБІ в Житомирській області, однак жодних документів для встановлення їх осіб позивачам не надано. Згодом позивачка отримала попередження Державної архітектурно-будівельної інспекції у Житомирській області та акт перевірки будівельних норм.

Після звернення ОСОБА_1 до ДАБІ стало відомо, що дана перевірка проводилася за скаргою громадянина ОСОБА_4 , однак ця скарга у матеріалах перевірки відсутня, а тому проведення перевірки позивачі встановити не змогли.

Посадові особи Державної виконавчої служби, діючи паралельно та у змові з іншими відповідачами, здійснювали незаконні дії у виконавчих провадженнях №/№ НОМЕР_6, НОМЕР_5 від 26 та 27 квітня 2018 року, незаконно позбавили позивачів засобів до існування, які кожні три дні були вимушені їздити до слідчого витратити паливо на суму 44 960, 22 грн., на поштові перекази та інші витрати на загальну суму 599 837 грн.

Вважали, що начальник ДАБІ ініціював та приховував незаконні дії організації за фактичної відсутності скарги ОСОБА_4 . Так, шляхом службового підроблення ДАБІ намагалися приховати свої незаконні дії, а також перешкоджали у здійсненні представнику ОСОБА_1 своєї діяльності та застосовували незаконні методи тиску на позивачку.

В свою чергу поліцією та прокуратурою умисно повністю проігноровано вищевказані обставини, досудове розслідування проведено неефективно і засобами тяганини, перешкодами позивачам в ознайомленні з матеріалами розслідування, не направлення копії прийнятих процесуальних рішень, не ознайомлення з процесуальними правами тощо з метою приховати злочин, що обумовлено також невиконанням судових рішень, коли рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 10.07.2018 року встановлено протиправну поведінку окремих працівників Вишгородського відділу Державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), ГУ НП України в Житомирській області, Житомирської обласної прокуратури, що є наслідок заподіяння шкоди та має безпосередній причинний зв`язок із бездіяльністю відповідачів.

Всі зазначені вище обставини призвели до того, що позивачку, яка має другу групу інвалідності з червня 2015 року, госпіталізовано до лікарні, внаслідок незаконних дій відповідачів, оскільки стан її здоров`я значно погіршився, внаслідок моральних тортур, а позивач ОСОБА_2 вимушено взяв кредит у розмірі 75 000 грн., у зв`язку з тим, що господарська діяльність позивачів тимчасово припинилася, що призвело до додаткових витрат за кредитом (відсотки, обслуговування, тощо), однак відповідачі продовжували гальмувати проведення слідчих дій, щоб слідство не мало ефективного руху.

А тому просили стягнути з відповідачів суму матеріальної шкоди, яка складається з витрат за період з лютого 2018 року по січень 2022 року, зокрема суми поштових переказів, транспортних витрат, суми відряджувальних, суми надходжень на рахунок, що незаконно арештовано винними особами, вимушеного кредиту з реальною процентною ставкою, суми пені за період січень-березень 2021 року - 3% річних, суми неустойки за період січень - березень 2021 - подвійної ставки НБУ 25% х2, суми попередніх судових витрат, а також моральної шкоди, розрахунок якої здійснювався за методикою, яка є базовою та єдиною офіційною методикою в Україні.

Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 08 червня 2023 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, 18 липня 2023 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подали апеляційну скаргу, в якій просять скасувати рішення Вишгородського районного суду Київської області від 08 червня 2023 року та ухвалити нове, яким позов задовольнити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначають, що суд першої інстанції у своєму рішенні заперечує всі об`єктивні обставини та факти повної бездіяльності, протиправних та злочинних дій відповідачів.

Вказує, про те, що судом першої інстанції було допущено до участі у розгляді справи прокурора Вишгородської окружної прокуратури Київської області, яка по справі позивачами до позовної заяви не залучалась та позовних вимог до неї не висувалось.

У самого прокурора Вишгородської окружної прокуратури Київської області процесуальне відношення до Житомирської прокуратури абсолютно є відсутнім.

Вказує, що суд не застосував висновки викладені у постанові Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного суду у справі №607/14701/17 від 07.08.2019 року, у якій надано роз`яснення щодо порядку надання доказів у кримінальному судочинстві після внесення відомостей до ЄРДР та неприпустимість вчинення таких дій до відкриття кримінального провадження.

В оскаржуваному ж рішенні почав оцінювати заяву подану до органу національної поліції 20 лютого 2018 року, за якою при наявності судового рішення від 01 березня 2018 року слідчі та процесуальні дії повністю проігноровані, а саме воно не виконане.

В тому числі проігноровані та без виконання рішення у справах №295/3243/18, №295/3089/18.

Вказує, що відповідачами порушено право позивачів на недоторканість приватного життя, а саме здійснення незаконного, несанкціонованого стеження за позивачами за відсутності відповідних повноважень.

Крім того, внаслідок неефективного довготривалого розслідування, тяганини з причини невиконання поліцією та прокуратурою своїх обов`язків, а також передчасного арешту державним виконавцем рахунків позивачки порушено конституційні права позивачів.

02 жовтня 2023 року на адресу апеляційного суду надійшов відзив, у якому Житомирська обласна прокуратура заперечувала проти апеляційної скарги та просила рішення суду першої інстанції залишити без змін.

У судовому засіданні ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_5 підтримали апеляційну скаргу, просили її задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати.

Представник прокуратури Горелик Р.М. заперечувала проти апеляційної скарги, просила залишити її без задоволення, а рішення суду першої залишити без змін.

Інші учасники справи у судове засідання не з`явились, повідомлялись належним чином про дату, час та місце розгляду справи по суті, причини неявки суду не повідомили.

ОСОБА_2 повідомив про те, що ОСОБА_1 знає про розгляд справи, не змогла з'явитись із за хвороби.

Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Вислухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників процесу, які з`явилися в судове засідання, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, суд прийшов до наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що з медичної довідки серії АВ №0207286 від 04.06.2015 року на підставі акту огляду МСЕК №357 ОСОБА_1 має другу групу інвалідності.

16 січня 2018 року членами громадського моніторингу і цивільного демократичного контролю Всеукраїнської громадської організації «Шлях українців» складено акт фіксації факту дії поза межами закону та тиску на громадянку ОСОБА_1 державними службовцями управління ДАБІ Житомирської області.

23 лютого 2018 року Житомирським окружним адміністративним судом відкрито загальне позовне провадження за позовом ОСОБА_1 до т.в.о. начальника управління державної архітектурної будівельної інспекції у Житомирській області Соломіної Наталії Миколаївни, заступника начальника управління державної архітектурної будівельної інспекції у Житомирській області Сербіна Сергія Леонідовича, головного інспектора будівельного нагляду Управління державної архітектурної будівельної інспекції у Житомирській області Романова Сергія Вікторовича, головного інспектора будівельного нагляду Управління державної архітектурної будівельної інспекції у Житомирській області Бардаша Максима Валерійовича про визнання дій та бездіяльності незаконними, скасування рішень, зобов`язання вчинити дії.

Житомирським окружним адміністративним судом 10 липня 2018 року винесено рішення, яке остаточно набрало законної сили 25 березня 2021 року, яким адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково та визнано протиправними дії т.в.о. начальника Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Житомирській області Соломіної Наталії Миколаївни щодо видачі направлення для проведення позапланового заходу №03/18-к від 02.01.2018.

Визнано протиправними та скасовано приписи про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил №02/18-к від 16.01.2018, №03/18-к від 16.01.2018, які складені головними інспекторами будівельного нагляду інспекційного відділу Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Житомирській області Бардашем Максимом Валерійовичем та Романовим Сергієм Вікторовичем .

В стягненні завданої шкоди позивачам відмовлено, оскільки під час розгляду справи ними не доведено та не надано жодних доказів на обґрунтування реальності завданої відповідачем майнової шкоди у розмірі 5 000 грн. та моральної шкоди у розмірі 250 000 грн., не доведено в чому вона полягала та які підтверджуючі документи є на її обґрунтування, взаємозв`язок заподіяної шкоди із діями відповідачів, тощо.

Постановою, винесеною головним інспектором будівельного нагляду Управління державної архітектурної будівельної інспекції у Житомирській області Бардашем М.В. № 25-Ф від 03.03.2018 за правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 96 КУпАП на ОСОБА_1 накладено штраф в розмірі 8500 грн.

Постановою № 26-Ф від 03.03.2018, винесеною головним інспектором будівельного нагляду Управління державної архітектурної будівельної інспекції у Житомирській області Бардашем М. В. на ОСОБА_1 накладено штраф в розмірі 8500 грн. за правопорушення, передбачене ч. 13 ст. 96 КУпАП.

26.03.2018 ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до головного інспектора будівельного нагляду Управління державної архітектурної будівельної інспекції у Житомирській області Романова Сергія Вікторовича, головного інспектора будівельного нагляду Управління державної архітектурної будівельної інспекції у Житомирській області Бардаша Максима Валерійовича, в якій просила скасувати постанови №25-ф та №26-ф від 03.03.2018 року і закрити провадження по справах про адміністративне правопорушення.

20.04.2018 ухвалою Корольовського районного суду м. Житомира відкрито спрощене провадження у справі, з викликом сторін.

Ухвалою Корольовського районного суду м. Житомира від 21 травня 2018 року зупинено стягнення у виконавчому провадженні №56284564 з виконання постанови №26-ф від 03.03.2018 року головного інспектора будівельного нагляду Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Житомирській області Бардаша М.В. про накладення на ОСОБА_1 штрафу в сумі 8500 гривень та зупинено стягнення у виконавчому провадженні НОМЕР_4 з виконання постанови №25-ф від 03.03.2018 року головного інспектора будівельного нагляду Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Житомирській області Романовим С.В. про накладення на ОСОБА_1 штрафу в сумі 8500 гривень до набрання судовим рішенням законної сили у справі за адміністративним позовом фізичної-особи підприємця ОСОБА_1 до головного інспектора будівельного нагляду Управління державної архітектурної будівельної інспекції у Житомирській області Романова Сергія Вікторовича, головного інспектора будівельного нагляду Управління державної архітектурної будівельної інспекції у Житомирській області Бардаша Максима Валерійовича про скасування постанови.

Ухвалою Корольовського районного суду м. Житомира 29 травня 2018 року клопотання представника відповідача Управління державної архітектурної будівельної інспекції у Житомирській області Сергійчук С.Й. задоволено та зупинено провадження у справі за адміністративним позовом фізичної-особи підприємця ОСОБА_1 до головного інспектора будівельного нагляду Управління державної архітектурної будівельної інспекції у Житомирській області Романова Сергія Вікторовича, головного інспектора будівельного нагляду Управління державної архітектурної будівельної інспекції у Житомирській області Бардаша Максима Валерійовича про скасування постанов № 25-Ф та № 26-ф від 03.03.2018 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.5, ч.13 ст.96 КУпАП до набрання законної сили рішенням Житомирського окружного адміністративного суду у справі №806/594/18 за позовом ОСОБА_1 до т.в.о. начальника управління державної архітектурної будівельної інспекції у Житомирській області Соломіної Наталії Миколаївни, заступника начальника управління державної архітектурної будівельної інспекції у Житомирській області Сербіна Сергія Леонідовича, головного інспектора будівельного нагляду Управління державної архітектурної будівельної інспекції у Житомирській області Романова Сергія Вікторовича, головного інспектора будівельного нагляду Управління державної архітектурної будівельної інспекції у Житомирській області Бардаша Максима Валерійовича про визнання дій та бездіяльності незаконними, скасування рішень, зобов`язання вчинити дії.

Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 13 березня 2019 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову головного інспектора будівельного нагляду Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Житомирській області Романовим С.В. від 03.03.2018 року №25-Ф про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 96 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладення штрафу в сумі 8500,00 (вісім тисяч п`ятсот ) гривень та закрити провадження у справі. Визнано протиправною та скасовано постанову головного інспектора будівельного нагляду Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Житомирській області Бардаша М.В. від 03.03.2018 року №26-Ф про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 13 ст. 96 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладення штрафу в сумі 8500,00 гривень та закрити провадження у справі.

10 квітня 2019 року постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу головного інспектора будівельного нагляду управління державної архітектурної будівельної інспекції у Житомирській області Бардаша Максима Валерійовича, головного інспектора будівельного нагляду управління державної архітектурної будівельної інспекції у Житомирській області Романова Сергія Вікторовича залишено без задоволення, а рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 13 березня 2019 року залишено без змін.

20 лютого 2018 року ОСОБА_7 та ОСОБА_2 звернулись до Житомирського ВП з заявою про злочин та злочинні дії, вчинені службовими особами управління ДАБІ за ознаками ст.ст. 182, 366, 397 КК України, що підтверджується талоном-повідомлення по прийняття заяви №2 від 02.03.2018 року.

Ухвалою слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира від 01.03.2018 року зобов`язано Житомирський ВП ГУНП в Житомирській області в особі керівника слідчого відділу внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань відповідно до заяви ОСОБА_2 , ОСОБА_7 від 20.02.2018 року, розпочати досудове розслідування, надати заявникам витяг про реєстрацію з ЄРДР.

Як вбачається з витягу з ЄРДР від 12.03.2018 року зареєстровано кримінальне провадження №12018060020000964 за заявою ОСОБА_7 з правовою кваліфікацією за ч. 1 ст. 182 КК України.

Ухвалами слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира від 26.03.2018 року та 29.03.2018 року зобов`язано слідчого Житомирського ВП ГУНП в Житомирській області, який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні №12018060020000964, розглянути клопотання та заяву ОСОБА_2 та ОСОБА_7 від 12.03.2018 року, відповідно до вимог ст. 220 та ст. 110 КПК України.

Ухвалою слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира від 16.09.2020 року скасовано постанову старшого слідчого СВ Житомирського ВП ГУНП в Житомирській області Кондратюка Ю.Б. від 14.04.2020 року про закриття кримінального провадження № 1201912018060020000964 від 03.03.2018 року за ч. 1 ст. 182 КК України.

У відзиві Житомирської обласної прокуратури йдеться про те, що процесуальним керівником винесено постанову від 02.11.2020 про зміну порядку досудового розслідування № 12018060020000964, яке доручено СД Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області.

На адресу начальника СД Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області 24.02.2021 року направлено лист для забезпечення своєчасності, повноти та якості слідчих дій, вжиття вичерпних заходів до активізації стану досудового розслідування, забезпечення проведення усіх без винятку слідчих (розшукових) дій з метою прийняття законного та обґрунтованого рішення у кримінальному провадженні.

23.06.2021 року в кримінальному провадженні № 12018060020000964 начальником СД Житомирського РУП прийнято рішення про закриття кримінального провадження у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення на підставі ч. 1 п.2 ст.284 КПК України.

30.01.2023 року процесуальним прокурором постанову начальника СД Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області від 23.06.2021 року про закриття кримінального провадження скасовано.

На даний час досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні триває.

У той же час будь-які процесуальні документи про хід розслідування кримінального провадження № 1201912018060020000964 суду не надано, крім зазначеного вище витягу з ЄРДР від 12.03.2018 року та згаданих ухвал слідчого судді.

Як вбачається з довідки про доходи від 13.08.2018 року, виданою ТОВ «Будівельна компанія «Олімпікс», де ОСОБА_1 займає посаду бухгалтера, загальна сума доходу за період з 01.05.2018 року по 31.07.2018 року становить 16 550 грн.

Згідно довідки Вишгородського об`єднаного управління пенсійного фонду України Київської області №781 від 07.08.2018 року розмір пенсії по інвалідності внаслідок загального захворювання інвалідам другої групи ОСОБА_1 в період з березня 2018 року по серпень 2018 року складає 8 712 грн.

З листів АТ «Альфа- Банк» №75804-23.1-б/б від 29 серпня 2018 року та №108213-23.1-б/б від 29 листопада 2018 року вбачається, що в період з травня 2018 року по серпень 2018 року поповнення карткового рахунку позивачки № НОМЕР_1 не здійснювалось. Станом на 29.08.2018 року доступна сума по рахунку становить 15.50 грн. А також станом на 29.11.2018 року АТ «Альфа-Банк» не може закрити рахунок ОСОБА_1 , у зв`язку з накладенням арешту на нього.

З листа АТ «Альфа- Банк» №44057-23.1-б/б від 11 травня 2019 року вбачається, що 24.05.2018 року банк отримав постанову про арешт коштів від 14.05.2018 року, а тому наклав арешт на грошові кошти, що знаходяться на всіх рахунках ОСОБА_1 та зупинив всі видаткові операції по рахункам. 23.04.2019 року банком отримано постанову про зняття арешту. Станом на 11.05.2019 року на рахунку ОСОБА_1 доступна сума по карті для використання складає 30 002 грн. 77 коп.

Згідно довідок АТ КБ «Приват Банк» №3714T4GRQN75HV6K від 18.02.2019 року, №P4CF8ID947T5GCP5 від 06.08.2018 року, №MDER8P3RKPS9LL7R від 16.04.2019 року на карткові рахунки ОСОБА_1 № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 накладено арешт, згідно постанови про арешт коштів боржника від 14.05.2018 року, ВП НОМЕР_4.

Відповідно до довідки АТ КБ «Приват Банк» №H62EUUDA30UPISQO від 16.04.2019 року станом на 09.04.2019 року по картці № НОМЕР_2 знято арешт згідно постанови про зняття арешту з коштів ВП НОМЕР_4 від 27.03.2019 року, залишок коштів по картці для виплат на момент зняття арешту - 16 421, 18 грн.

12 листопада 2018 року між ПАТ «Кредо Банк» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № CL-146711 на суму 75 000 грн.

Згідно довідки ПАТ «Кредо Банк» №129-18024 від 17 квітня 2019 року станом на 17.04.2019 року заборгованість по кредиту становить 64 992, 18 грн.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову суд першої інстанції прийшов до висновку про відсутність достатніх підстав для притягнення відповідачів до цивільно-правової відповідальності, зокрема відшкодування матеріальної і моральної шкоди.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).

Дії (бездіяльність) Вишгородського відділу Державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), ГУ НП України в Житомирській області, Житомирської обласної прокуратури внаслідок яких могла бути завдана шкода позивачам, є предметом доказування та, відповідно, встановлення у цій справі.

Здійснення виконавчого провадження і примусового виконання рішень органів державної влади про стягнення штрафу регламентовано вимогами КУпАП, Закону України «Про виконавче провадження».

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовного того, що у справі відсутні будь-які належні, допустимі і достатні докази здійснення виконавчих проваджень № НОМЕР_5 та № НОМЕР_6 стосовно стягнення штрафу з позивачки на підставі постанов УДАБІ у Житомирській області від 03.03.2018 року.

Зокрема, будь-які постанови та інші процесуальні документи складені уповноваженим виконавцем згідно вимог Закону України «Про виконавче провадження» суду не подано й у справі відсутні.

Згідно витягу з АСВП вказані виконавчі провадження відкрито 26 і 27 квітня 2018 року, згідно відомостей з листів банківських установ арешт на карткові рахунки позивачки накладено у виконавчому провадженні № НОМЕР_5 постановою від 14.05.2018 року, в подальшому арешт знятий на підставі постанови про зняття арешту від 27.03.2019 року, а адміністративний позов ОСОБА_1 забезпечено зупиненням стягнення у цих виконавчих провадженнях ухвалою суду від 21 травня 2018 року.

Дані про зупинення виконавчого провадження й виконання цієї ухвали суду в справі відсутні.

Недоведеним є й також твердження позову про незаконність відкриття і здійснення виконавчого провадження, накладення арешту на грошові кошти боржника.

Факт оскарження згаданих постанов про накладення штрафу та їх подальше скасування судом в березні 2019 року, як незаконних, не тягне за собою настання правових наслідків у виді визнання відповідних рішень, дії або бездіяльності державного виконавця протиправними і такими, що заподіяли моральну та матеріальну шкоду позивачам, коли порушені права ОСОБА_1 адміністративними судами відновлено.

До того ж суд звертає увагу на те, що неправомірність рішень, дій або бездіяльності державного виконавця має підтверджуватися належними доказами, зокрема відповідним рішенням суду, яке може мати преюдиційне значення для справи про відшкодування збитків.

Зазначене правова позиція підтверджується висновками ВСУ, які містяться у постанові від 25.10.2005 у справі № 32/421 та покладені в основу висновків КЦС ВС, викладених у постановах від 20.03.2019 у справі № 753/19110/15-ц, від 23.12.2019 у справі № 752/4100/17, від 24.12.2019 у справі № 461/3508/17, від 18.03.2020 у справі № 2-7317/11, від 12.03.2020 у справі № 757/74887/17-ц, від 03.06.2020 у справі № 642/3839/17, від 12.08.2020 у справі № 761/7165/17, від 23.12.2020 у справі № 757/63732/18, від 29.04.2021 у справі № 405/500/18, від 01.09.2021 у справі № 554/10055/20, від 10.11.2021 у справі № 760/26905/17 та від 01.12.2021 у справі № 757/64086/19.

У справі відсутні й суду не надано відомості про оскарження позивачкою рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця у виконавчих проваджень № НОМЕР_5 та № НОМЕР_6 в порядку ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» та ст. 287 КАС України, як і не подано відповідних судових рішень або постанов начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, стосовно зазначеного.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно того, що доводи позивачів про надмірно оперативне, незаконне відкриття і здійснення виконавчого провадження, накладення арешту на грошові кошти, підроблення документів з посиланням на злочинну змову і зацікавленість державного виконавця з іншими відповідачами по справі, співробітниками поліції, прокуратури, ДАБІ, є необґрунтованими і безпідставними, на основі належних, допустимих і достатніх доказів не доведеними, які ґрунтуються на припущеннях і суб`єктивному сприйняттю, враженню від тих чи інших обставин справи.

Відсутні в справі й відомості про заявлення відводу державному виконавцю з підстав його пов`язаності з особами, що можуть впливати на результати виконання рішення (ст.ст. 5, 23 Закону України).

При розгляді цієї справи вказані обставини, які підлягають доказуванню при вирішенні спору, не можуть встановлюватися на підставі усних свідчень свідків, які в цьому випадку не є достатнім і належним засобом доказування наявності підстав для притягнення державних органів до цивільної відповідальності за заподіяння шкоди, та правового значення не мають.

З висновками суду першої інстанції стосовно того, що посилання в позові на витрати пов`язані з часом витраченим на участь у судових засіданнях, на допомогу в отриманні інформації для утворення доказової бази, на правничу допомогу, складання адміністративного позову, супутні витрати у відрядження, витрати на канцтовари, обслуговування оргтехніки, заправку картриджу і вартість паперу, поштові перекази, проїзд транспортом, витрат на пальне та інше, то вказані витрати за своєю правової природою за певних умов та обставин можуть бути включені до судових витрат, порядок розподілу яких між сторонами вирішується в порядку Глави 8 КАС України, колегія суддів також погоджується.

Посилання позивачів на вимушене отримання кредиту й включення його вартості до розміру заподіяної матеріальної шкоди є необґрунтованим і безпідставним з огляду на те, що фінансовий стан особи, розмір її доходів, не є предметом доказування в цій справі, та не знаходиться в прямому причинному зв`язку з рішеннями, діями або бездіяльністю відповідачів у цій справі.

Також суд звертає увагу і на те, що насамперед, переважною більшістю доводи позивачів обґрунтовуються посиланнями на протиправні дії та незаконне притягнення позивачки до адміністративної відповідальності посадовими особами УДАБІ у Житомирській області, проте вказані особи в цій справі не є відповідачами, позовних вимог до них не висунуто, коли вимоги про відшкодування шкоди до цих осіб судом вже розглядалися в порядку КАС України разом з публічно-правовим спором і в задоволенні таких вимог позивачці відмовлено за недоведеністю реальності завданої шкоди.

Рішення суду набрало законної сили в тому числі й у цій частині.

Доводи позивачів пов`язані з незгодою з процесуальними рішеннями, які приймалися посадовими особами Житомирського ВП ГУНП в Київській області у кримінальному провадженні, а також припущеннями, що посадові особи Житомирської обласної прокуратури не здійснювали нагляд за досудовим розслідуванням, які, між іншим, ними оскаржувалися в передбаченому КПК України порядку, що не свідчить про наявність правових підстав для відшкодування їм моральної шкоди.

Сам факт зобов`язання судом посадових осіб Житомирського ВП ГУНП в Київській області внести відповідні відомості до ЄРДР, розглянути клопотання та заяви потерпілого, а також скасування постанови про закриття кримінального провадження не свідчить про протиправність дій відповідачів та завдання матеріальної і моральної шкоди позивачам, ураховуючи, що їх права та інтереси захищено і поновлено на досудовому слідстві.

Відтак суд звертає увагу на те, що позивач реалізував своє право на оскарження рішень, дії чи бездіяльності посадових осіб Житомирського ВП ГУНП під час досудового розслідування у порядку, встановленому кримінальним процесуальним законом, і задоволення поданих ним скарг становить достатньо справедливу сатисфакцію з відшкодуванням шкоди, якої зазнали позивачі, з огляду на практику Верховного Суду при розгляді аналогічних справ.

Також суд першої інстанції вірно зазначив, що надмірна тривалість досудового розслідування в контексті обставин цієї справи мала бути предметом перевірки в порядку ст.ст. 28, 308 КПК України шляхом оскарження потерпілими недотримання розумних строків прокурору вищого рівня, в ході якого мала б бути врахована складність кримінального провадження, поведінка його учасників, спосіб здійснення слідчим і прокурором своїх повноважень, для визначення неефективності розслідування, наявності порушень і відповідного реагування(п. 8 ч. 2 , ч. 5 ст. 36 ч. 3 ст. 37 КПК України), з метою захисту порушення прав особи, надання відповідних обов`язкових до виконання вказівок щодо строків вчинення певних процесуальних дій або прийняття процесуальних рішень відповідно до чинного законодавства й тим самим створення передумов для встановлення наявності неправомірних дій посадових осіб державного органу, притягнення їх до відповідальності, що саме по собі вже буде становити достатньо справедливу сатисфакцію з відшкодування шкоди, якої міг зазнати позивач.

Щодо допущення до участі у розгляді справи прокурора Вишгородської окружної прокуратури Київської області колегія суддів зазначає наступне.

Конституцією України в частині першій статті 131-1 Конституції України саме на прокуратуру як на єдину систему, а не на кожного окремого прокурора, покладено функцію представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до статті 1 та частини другої статті 15 Закону України "Про прокуратуру" прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави. Прокурори в Україні мають єдиний статус незалежно від місця прокуратури в системі прокуратури України чи адміністративної посади, яку прокурор обіймає у прокуратурі.

Згідно із частиною першою статті 5 Закону України "Про прокуратуру" функції прокуратури України здійснюються виключно прокурорами.

Відповідно до частини першої статті 21 Закону України "Про прокуратуру" прокурори мають службове посвідчення. Положення про службове посвідчення та його зразок затверджуються Генеральним прокурором.

Пунктом 2 розділу І Положення про службове посвідчення прокурора, затвердженого наказом Генерального прокурора від 24.04.2020 N 200, встановлено, що службове посвідчення прокурора є офіційним документом, який засвідчує належність посадової особи до системи прокуратури України, підтверджує її посаду, а також повноваження, визначені законодавством.

Таким чином, повноваження прокурора, який здійснює представництво інтересів держави в судовому процесі, підтверджуються службовим посвідченням (подібний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 17.03.2020 у справі N 704/1233/17).

Відповідно до пункту 11.3 Наказу підрозділам представництва в суді та іншим підрозділам Офісу Генерального прокурора відповідно до їхньої компетенції забезпечувати участь у розгляді справ у Верховному Суді, а також у розгляді судами першої та апеляційної інстанцій справ за власними позовами (заявами), справ, у які Офісом Генерального прокурора здійснено вступ. За дорученням Офісу Генерального прокурора участь у розгляді зазначених справ забезпечувати обласним прокуратурам.

Згідно з наказом Генерального Прокурора № 389 від 21.08.2020 «Про організацію діяльності прокурорів щодо представництва інтересів держави в суді»

Встановлено, що завданнями здійснення представництва в суді визначити захист інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду.

Представницька діяльність здійснюється у формах:

- пред`явлення позовів (подання заяв);

- вступу у справи, провадження в яких відкрито за позовами (заявами) інших осіб;

- ініціювання перегляду судових рішень, у тому числі у справах, провадження в яких відкрито за позовом (заявою) іншої особи;

- участі у розгляді справ судами;

- участі у виконавчому провадженні при виконанні рішень у справах,

у яких прокурором здійснювалося представництво інтересів держави.

Тобто будь який прокурор має право брати участь в інтересах держави і в справах за участю прокурора при розгляді справи підставі службового посвідчення прокурора.

Зазначене відповідає позиції Верховного суду у справі N 925/632/19 від21 вересня 2022 року.

Враховуючи викладене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно з`ясував обставини справи, дав належну оцінку зібраним доказам, вірно послався на норми закону, які регулюють спірні відносини, прийшов до обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову з підстав відсутності достатніх доказів для притягнення відповідачів до цивільно-правової відповідальності, зокрема відшкодування матеріальної і моральної шкоди.

Викладені в апеляційній скарзі доводи не спростовують висновків суду першої інстанції.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Висновки суду відповідають обставинам справи, які судом установлені відповідно до вимог процесуального закону, а також узгоджуються з нормами матеріального права, які судом правильно застосовані.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 375, 383, 384 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Вишгородського районного суду Київської області від 08 червня 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 21 грудня 2023 року.

Головуючий Д.Р. Гаращенко

Судді В.І. Олійник

Л.П. Сушко