Постанова
від 22.12.2023 по справі 560/15274/23
СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/15274/23 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Драновський Я.В.

Суддя-доповідач - Мацький Є.М.

22 грудня 2023 року м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Мацького Є.М.

суддів: Залімського І. Г. Сушка О.О. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "НКТ-УКРАЇНА" на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 07 листопада 2023 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НКТ-УКРАЇНА" до Хмельницької митниці про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В :

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

1. В серпні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "НКТ-УКРАЇНА" звернулось до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Хмельницької митниці, в якому просило:

1.1. Скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA40000/2023/000175/2, прийняте 02.08.2023 Хмельницькою митницею.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

2. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 07 листопада 2023 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ДОВОДІВ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

3. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

4. В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що за результатами перевірки митної декларації та документів, що підтверджують визначену митну вартість товарів, митним органом було відмовлено в митному оформленні товару та прийнято рішення про корегування митної вартості товарів №UA40000/2023/000175/2 від 02.08.2023, відповідно до якого митну вартість товару було скориговано з тих підстав, що документи, які були подані ТОВ "НКТ-УКРАЇНА" до митної декларації згідно ч.2 та ч.3 ст. 53 МК України не містять усіх відомостей щодо числового значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

5. Апелянт не погоджується з підставами спірного акту, оскільки вважає, що наданими митному органу документами повністю підтверджені усі числові складові митної вартості товарів, доведені обставини придбання, формування ціни, перевезення, а також інші суттєві обставини, які б могли впливати на прийняття рішення.

6. Зауважує, що оскаржуване рішення ґрунтуються на припущеннях та сумнівах митного органу щодо повноти і достовірності відомостей про заявлену митну вартість товару, тоді як надані документи не дають підстав для таких висновків. Вважає, що митному органу був наданий повний пакет документів, визначений статтею 53 МКУ, тоді як окремі зауваження щодо розбіжностей в умовах оплати, оформленні документів тощо не можуть впливати на рівень митної вартості.

ІІ. ВИКЛАД ОБСТАВИН, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

7. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивачем 02.08.2023 на митний пост "Хмельницький" Хмельницької митниці подано до митного оформлення електронну митну декларацію типу ІМ40ДЕ №23UA400040025655U1 на товари 4-х найменувань (графа 31 МД):

1. "Суміші сушених плодів. Товар без первинної упаковки, не для роздрібної торгівлі: Сухофруктова (компотна) суміш, до складу якої входить: родзинки, яблука, чорнослив, інжир, урюк - 20700 кг/нетто. Урожай 2023 року. Не ГМО. Розфасований у п/п мішки по 10 кг. Виробник - ООО "ISHTIHAN FRUKT". Торговельна марка - немає даних. Митна вартість визначена за 1 методом (ціною договору)";

2. "Виноград сушений. Товар без первинної упаковки, не для роздрібної торгівлі. Виноград сушений коричневий (3-сорт) -100 кг/нетто. Урожай 2023 року. Не ГМО. Розфасований у картонні коробки по 5 кг. Виробник - ООО "ISHTIHAN FRUKT" Торговельна марка - немає даних. Митна вартість визначена за 6 методом (резервним)";

3. "Плоди сушені. Товар без первинної упаковки, не для роздрібної торгівлі: Чорнослив сушений (2-сорт). Урожай 2023 року -100 кг. Розфасований у п/п мішки по 20 кг. Виробник - ООО "ISHTIHAN FRUKT". Торговельна марка - немає даних. Митна вартість визначена за 6 методом (резервним)";

4. "Плоди сушені. Товар без первинної упаковки, не для роздрібної торгівлі: Абрикос сушений курага (2-сорт). Урожай 2023 року -100 кг. Розфасований у картонні коробки по 10 кг. Виробник - ООО "ISHTIHAN FRUKT". Торговельна марка - немає даних. Митна вартість визначена за 6 методом (резервним)";

8. Позивач зазначає, що було надано весь перелік документів, перелічений в ст. 53 Митного кодексу України, які підтверджують заявлену митну вартість.

9. Однак, за результатами перевірки митної декларації №23UA400040025655U1, та документів, що підтверджують визначену митну вартість товарів митним органом було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA400000/2022/000063/2 від 09.09.2022, відповідно до якого митну вартість товару було збільшено.

10. Позивач вважаючи оскаржуване рішення протиправним, звернувся до суду з даним позовом.

ІІІ. ДОВОДИ СТОРІН

11. Апелянт вважає рішення про коригування митної вартості протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки на підтвердження митної вартості товару надано всі необхідні документи.

12. Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу вказує, що під час митного оформлення митної декларації було згенеровано ризики: 101-1, 103-1, 105-2, 106-2, 107-3, серед яких - за напрямком контролю правильності визначення вартості: - 105-2 "Контроль правильності визначення митної вартості товарів", 106-2 "Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів", які є обов`язковими до виконання посадовими особами митниці. Вказує, що за результатами опрацювання поданих документів виявлено розбіжності, що впливають на правильність визначення митної вартості, а також ознаки відсутності окремих складових митної вартості товару, про що вказано в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості.

13. Вказує, що позивачем не надано до митного оформлення жодної підтверджуючої інформації про включення вартості доставки задекларованого товару у вартість, вказану у інвойсі. У зв`язку із цим, очевидним є факт, що до митної вартості товару могло бути не включено всі її складові, визначені частиною 10 статті 58 МК України, а саме: транспортування, завантаження, страхування вантажу.

ІV. ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

14. Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

15. Згідно з частиною першої статті 246 Митного кодексу України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

16. Відповідно до частини першої статті 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

17. Частиною першою статті 257 МК України встановлено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії.

18. Відповідно до частини шостої статті 257 МК України умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

19. Положеннями статті 49 МК України передбачено, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

20. Частинами першою та другою статті 51 МК України встановлено, що митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

21. Відповідно до частини четвертої статті 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

22. Згідно з частиною п`ятою статті 52 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

23. За змістом частини другої статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

24. Стаття 53 МК України визначає перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості.

25. Відповідно до частини першої статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, які підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

26. Згідно з частиною другою статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

27. Частиною першою статті 54 МК України встановлено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

28. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

29. Згідно з частиною шостою статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

30. Відповідно до частини першої статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

31. Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду (частина друга статті 54 МК України).

32. Згідно з частиною першою статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

33. Відповідно до частини другої статті 57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

34. Частиною третьою статті 57 Митного кодексу України передбачено, що кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

35. Положеннями частини четвертої статті 57 МК України закріплено, що застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

36. Згідно з частиною 5 статті 57 МК України у разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

37. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу (частина шоста статті 57 МК України).

38. За приписами частини першої статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

39. Згідно з частиною другою статті 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

40. Відповідно до частини третьої статті 58 МК України у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

41. Методичні рекомендації щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України затверджено наказом ДФС України від 11 вересня 2015 року №689 (далі - Методичні рекомендації).

42. Відповідно до пунктів 114 розділу 2 Методичних рекомендацій робота з аналізу, виявлення та оцінки ризиків здійснюється посадовою особою органу доходів і зборів, що провадить контроль за правильністю визначення митної вартості товарів (далі - посадова особа).

43. Виявлення та оцінки ризиків здійснюється шляхом: вивчення характеристик товарів, які впливають на рівень їх митної вартості; перевірки документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, вивчення маршруту транспортування товарів та перевірки достовірності декларування витрат на транспортування; перевірки включення/невключення складових митної вартості, у тому числі, на підставі наявної в органу доходів і зборів інформації щодо наявності таких складових митної вартості (результати документальних перевірок, відповіді на запити для встановлення автентичності тощо). порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з наявною в органу доходів і зборів інформацією про рівень цін на такі товари або вартість прямих витрат на їх виробництво, у тому числі сировини, матеріалів та/або комплектувальних виробів, які входять до складу товарів. порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено; перевірки наявності взаємозв`язку продавця та покупця; перевірки інформації, наданої декларантом або уповноваженою особою, при продажу товарів між пов`язаними особами щодо наближеності митної вартості товарів, визначеної основним методом до однієї з операцій, які наведені у частині вісімнадцятій статті 58 Кодексу; перевірки особливостей формування вартості окремих видів товарів відповідно до розділу 3 Методичних рекомендацій; перевірки рівня заявленої митної вартості товарів при наявності знижок/нарахувань з/до ціни оцінюваних товарів та їх обґрунтування і документальне підтвердження; перевірки наявності продажу оцінюваних товарів на експорт в Україну; перевірки наявності ознак підробки документів, які підтверджують митну вартість товарів; перевірки наявності розбіжностей у документах, які підтверджують митну вартість товарів. перевірки наявності прийнятих іншими митницями рішень про коригування митної вартості товарів, що ввозились на виконання того ж зовнішньоекономічного договору (контракту).

44. При здійсненні заходів, зазначених у попередньому пункті, дозволяється змінювати їх послідовність та обсяг залежно від характеру зовнішньоекономічної операції та результатів аналізу, виявлення та оцінки ризиків за вже проведеними заходами.

45. За результатами роботи з аналізу, виявлення та оцінки ризиків посадова особа здійснює заходи, передбачені статтею 54 Кодексу.

46. Положеннями пункту 6 розділу 2 Методичних рекомендацій закріплено, що при перевірці розрахунку, здійсненого декларантом або уповноваженою ним особою при визначенні митної вартості товарів за основним методом, та чисельного значення заявленої митної вартості, зокрема, аналізується: включення всіх витрат (складових митної вартості), зазначених у частині десятій статті 58 Кодексу; включення всіх платежів, які відповідають вимогам, встановленим частинами п`ятою - восьмою статті 58 Кодексу, до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті; наявність помилок при перенесенні відомостей з документів, які підтверджують митну вартість товарів, до митної декларації та/або до декларації митної вартості (далі - ДМВ); наявність арифметичних помилок у митній декларації, ДМВ або документах, які підтверджують митну вартість товарів; наявність помилок при перерахунку сум в іноземній та/або національній валютах; наявність помилок при здійсненні нарахувань (наприклад, знижок); наявність помилок при перерахуванні одиниць виміру оцінюваного товару на одиниці виміру товару відповідно до Митного тарифу України.

47. Згідно з пунктом 8 розділу 2 Методичних рекомендацій у випадках спрацювання автоматизованої системи аналізу та управління ризиками за напрямом перевірки правильності визначення митної вартості товарів у зв`язку з ризиком заниження митної вартості та декларуванням митної вартості нижчої, ніж вартість ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, посадова особа, що здійснює контроль за правильністю визначення митної вартості, здійснює перевірку відомостей, що містяться в документах, що підтверджують заявлену митну вартість, та відповідно до частин третьої - четвертої статті 53 Кодексу здійснює запит додаткових документів. У випадках, передбачених частиною шостою статті 54 Кодексу та частиною першою статті 55 Кодексу, посадова особа, що здійснює контроль за правильністю визначення митної вартості, приймає рішення про коригування митної вартості товарів.

48. Положеннями розділу 5 Методичних рекомендацій передбачено, що під час робіт з аналізу, виявлення та оцінки ризиків можуть використовуватися такі джерела інформації: спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи ДФС; спеціалізовані видання, які містять інформацію про ціни, сформовані на світовому ринку; інформація, отримана від ДФС, про ціни на товари та/або сировину, матеріали, комплектуючі, які входять до складу товарів; інформація, отримана від митних органів іноземних держав за результатами перевірки автентичності документів, які подавалися під час митного контролю та митного оформлення товару; інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю, в тому числі, за результатами проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства з питань державної митної справи; інформація, отримана від державних органів, установ та організацій на запити територіальних органів та/або ДФС; цінова інформація, отримана в рамках домовленостей, укладених між ДФС та асоціаціями, спілками та іншими об`єднаннями імпортерів та виробників; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством; інформація отримана з мережі Інтернет.

V. ОЦІНКА АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

49. Вирішуючи питання обґрунтованості апеляційної скарги, колегія суддів враховує наступне.

50. З матеріалів справи встановлено, що за митною декларацією №23UA400040025655U1 посадовою особою митниці, яка здійснювала митне оформлення вказаної митної декларації, виконуючи митну процедуру "контроль із застосуванням системи управління ризиками", було з`ясовано, що автоматизованою системою аналізу та управління ризиками (далі - АСАУР) згенеровано форми митного контролю 101-1, 103-1, 105-2, 106-2, 107-3, в тому числі за напрямком контролю правильності визначення вартості: - 105-2 "Контроль правильності визначення митної вартості товарів", - 106-2 "Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів".

51. При цьому, до митного оформлення товари заявлено на умовах поставки СРТ Хмельницький згідно правил Інкотермс. Правила Інкотермс є переліком загальних обов`язків, згідно з якими продавці та покупці пов`язані один з одним на основі загальновизнаних форм договорів (контрактів) купівлі-продажу, і одним з їхніх основних завдань є вказати порт, місце або пункт поставки, де переходить ризик.

52. Відповідно до пункту 4 Вступу до Інкотермс, правила Інкотермс зазначають, яка сторона контракту (договору) купівлі-продажу зобов`язана забезпечити перевезення чи страхування при поставці товару продавцем покупцеві, і які витрати покладаються на кожну із сторін. Але в правилах Інкотермс не йде мова про ціну чи метод оплати. Також вони не визначають порядок переходу права власності на товар чи наслідки порушення умов контракту (договору). Ці питання зазвичай регулюються чітко визначеними умовами контракту (договору) купівлі-продажу або правом, що застосовується до даного контракту (договору). Сторонам слід усвідомлювати, що обов`язкове місцеве законодавство може мати перевагу над будь-яким аспектом контракту (договору) купівлі-продажу, у тому числі над обраним правилом Інкотермс.

53. Згідно з правилами Інкотермс умови поставки СРТ означають, що продавець оплачує фрахт за перевезення товару до погодженого місця призначення, що суперечить інформації, зазначеної у пункті 7.1 контракту №UZUA-3 від 30.05.2023, згідно якої покупець здійснює доставку товару за свій рахунок.

54. Отже, інформація про те, що витрати на транспортування покладені на продавця суперечить пункту 7.1 контракту та фактичним обставинам справи.

55. Поряд з цим, слід зазначити, що умови поставки згідно з Інкотермс визначають лише сторону зовнішньоекономічного договору, яка саме організовує перевезення вантажу та здійснює його оплату, однак немає вимоги про автоматичне включення згаданих витрат у фактурну вартість товару (контрактну, інвойсову). Лише від продавця залежить включив він ці витрати у фактурну вартість товару чи ні.

56. Незалежно від того, що умови поставки СРТ передбачають, що продавець зобов`язаний оплатити витрати на перевезення, необхідні для доставки товару у вказане місце призначення, в той же час позивач не надав до митного оформлення жодної підтверджуючої інформації про включення вартості доставки задекларованого товару у вартість, вказану у інвойсі, що вказує на не включення до митної вартості товару всіх її складових визначених ч. 10 ст. 58 МК України.

57. Під час порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості схожих товарів відповідно до Методичних рекомендацій №476 було встановлено що при загальній заявленій вартості товару на умовах поставки СРТ Хмельницький в розмірі 9570 дол. США, згідно наявної у митного органу інформації лише вартість транспортування товарів за даною МД складає 7498 дол. США (0,36 дол. США/кг).

58. Отже, вартість товарів в Узбекистані без врахування вартості транспортування складає 2072 дол. США за 21000 кг, в зв`язку з чим ціна товару №1 в Узбекистані без врахування вартості транспортування складає 0,09 дол. США/кг, що суперечить відомостям щодо інформації станом на 09.02.2023 щодо середнього рівня експортних цін на плодоовочеву продукцію, яка опублікована на сайті Міністерства інвестицій промисловості і торгівлі Республіки Узбекистан (500 - 1100 дол. США/кг) та не відповідає ціні товару, який продається через мережу Інтернет станом на 02.08.2023 на сайтах в Узбекистані 0,8 - 1,55 дол. США/кг (середній рівень складає 1,175 дол. США/кг).

59. Наявність у ЄАІС ДФС інформації про іншу митну вартість подібних товарів може бути підставою для витребування у декларанта додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, про що зазначено у постановах Верховного Суду від 04 серпня 2021 року у справі №520/3421/19 та від 04 серпня 2021 року у справі №520/4787/19.

60. Враховуючи вимоги Методичних рекомендацій №476 у митного органу виникли обґрунтовані сумніви щодо "дійсної вартості" та у правильності визначення декларантом митної вартості товару.

61. Отже, подані до митного оформлення документи не містять усіх числових значень складових митної вартості, які визначні частиною 10 статті 58 МК України, в тому числі: витрат на доставку товару до місця ввезення на митну територію України; витрат на навантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до місця ввезення на митну територію України.

62. Суд першої інстанції вірно зауважив, що один з банківських платіжних документів - платіжна інструкція в іноземній валюті №5 від 24.07.2023 - не містить печаток та підписів (на відміну від платіжних інструкцій №3 від 22.06.2023 та № 4 від 30.06.2023), передбачених формою даного документу, отже не є належним чином завіреним документом, що підтверджує митну вартість товару.

63. Оскільки документи, подані на виконання частини 2 та 3 статті 53 МК України містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, декларанта було зобов`язано надати додаткові документи на виконання частини 3 статті 53 МК України, а саме:

- договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

- рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

- виписку з бухгалтерської документації; виписку з бухгалтерської документації;

- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

64. У відповідь декларантом не надано документів, які усувають вищезазначені розбіжності та підтверджують включення складових митної вартості товарів.

65. В рішенні про коригування митної вартості міститься вся необхідна та законодавчо визначена інформація, зокрема щодо того, що було проведено процедуру консультації та встановлено, що заявлені декларантом відомості про митну вартість товару та обраний метод її визначення не відповідають наявній у митного органу інформації про вартість товару, відповідно митна вартість буде визначена за другорядним методом відповідно до вимог ст. 64 МКУ на підставі інформації про визнану митним органом митну вартість подібних товарів.

66. Митна вартість не може бути визначена за другорядними методами (ст. 59 та 60 МКУ) причині відсутності у митного органу інформації про вартість операції з ідентичними та подібними товарами, що були оформлені у митному відношенні.

67. Митна вартість не може бути визначена за другорядними методами (ст. 62 та 63 МКУ) причині відсутності у митного органу інформації основи для віднімання та додавання вартості.

68. Джерелом числового значення митної вартості: товару №1 є інформація з мережі Інтернет про середній рівень цін на подібні товари в Республіці Узбекистан. Коригувань на обсяг партії ідентичних товарів, умови поставки, комерційні умови тощо не здійснювалось у зв`язку з відсутністю інформації про вплив їх на рівень митної вартості.

69. Оскільки апелянтом не спростовано сумнівів митного органу у правильному визначенні митної вартості товару декларантом, колегія суддів вважає, що позивачу правомірно було відмовлено у митному оформленні товару за заявленою ним митною вартістю відповідно до вимог митного законодавства.

70. Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 15.05.2018 у справі №809/1260/17.

71. Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

72. Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку.

73. Колегія суддів звертає увагу, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

VІ. ВИСНОВКИ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ.

74. Згідно зі ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

75. Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

76. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

77. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

78. Зазначеним вимогам закону судове рішення відповідає.

79. Переглянувши судове рішення в межах апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд першої інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, які б були б підставою для скасування судового рішення, а тому апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "НКТ-УКРАЇНА" слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "НКТ-УКРАЇНА" залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 07 листопада 2023 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Мацький Є.М. Судді Залімський І. Г. Сушко О.О.

СудСьомий апеляційний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення22.12.2023
Оприлюднено25.12.2023
Номер документу115876706
СудочинствоАдміністративне
КатегоріяСправи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо визначення митної вартості товару

Судовий реєстр по справі —560/15274/23

Ухвала від 08.04.2024

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Олендер І.Я.

Ухвала від 14.03.2024

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Гімон М.М.

Ухвала від 08.02.2024

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Бившева Л.І.

Постанова від 22.12.2023

Адміністративне

Сьомий апеляційний адміністративний суд

Мацький Є.М.

Ухвала від 12.12.2023

Адміністративне

Сьомий апеляційний адміністративний суд

Мацький Є.М.

Ухвала від 28.11.2023

Адміністративне

Сьомий апеляційний адміністративний суд

Мацький Є.М.

Рішення від 07.11.2023

Адміністративне

Хмельницький окружний адміністративний суд

Драновський Я.В.

Ухвала від 03.11.2023

Адміністративне

Хмельницький окружний адміністративний суд

Драновський Я.В.

Ухвала від 28.09.2023

Адміністративне

Хмельницький окружний адміністративний суд

Драновський Я.В.

Ухвала від 25.08.2023

Адміністративне

Хмельницький окружний адміністративний суд

Драновський Я.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні