Ухвала

від 22.12.2023 по справі 340/5295/22

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

22 грудня 2023 року

м. Київ

справа № 340/5295/22

адміністративне провадження № К/990/42074/23

Суддя Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду Рибачук А.І.,

перевіривши касаційну скаргу Кропивницької міської ради на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02.05.2023 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 08.11.2023 у справі № 340/5295/22 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Кропивницької міської ради про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

УСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив суд:

- визнати протиправними дій відповідача щодо скасування земельних торгів у формі електронного аукціону з продажу права оренди на земельну ділянку несільськогосподарського призначення, площею 0,0371 га, кадастровий номер 3510100000:37:309:0080, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 (біля магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1»), категорія земель - землі житлової та громадської забудови, цільове - для будівництва і обслуговування будівель торгівлі, вид використання - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, які відбулися 17.10.2022 року, про що сформовано протокол №LRЕ001-UА-20220914-29518;

- зобов`язати відповідача як організатора земельних торгів виконати обов`язки покладені на нього частиною шістнадцятою статтею 137 Земельного кодексу України, а саме: протягом шести робочих днів з дня набрання рішенням суду законної сили підписати в паперовій формі протокол №LRЕ001-UА-20220914-29518 про результати земельних торгів з продажу права оренди на земельну ділянку несільськогосподарського призначення, площею 0,0371 га, кадастровий номер 3510100000:37:309:0080, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (біля магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1») та укласти (підписати) в паперовій формі, протягом двадцяти робочих днів з дня набрання законної сили рішенням суду, договір за результатами проведення земельних торгів (договір оренди землі) з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 як переможцем земельних торгів на земельну ділянку несільськогосподарського призначення, площею 0,0371 га, кадастровий номер 3510100000:37:309:0080, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ), категорія земель - землі житлової та громадської забудови, цільове - для будівництва і обслуговування будівель торгівлі, вид використання - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02.05.2023, яке залишене без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 08.11.2023 позовні вимоги задоволено.

13.12.2023 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Кропивницької міської ради на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02.05.2023 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 08.11.2023 у справі № 340/5295/22.

Перевіряючи касаційну скаргу на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд виходить з того, що відповідно до частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Вирішуючи питання щодо можливості відкриття касаційного провадження, суд виходить із такого.

Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Імперативними приписами частини четвертої статті 328 КАС України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У разі ж подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України заявник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися.

У разі, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо неналежного дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.

У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).

Із системного аналізу наведених положень процесуального закону можна зробити висновок, що під час касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення ним (ними) норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга.

Дослідивши касаційну скаргу на предмет відповідності вищенаведеним вимогам процесуального закону, суд установив, що у скарзі не зазначені передбачені частиною четвертою статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.

При цьому касаційна скарга в частині наведених у ній обґрунтувань вимог до суду касаційної інстанції містить лише доводи щодо незгоди відповідача з рішеннями судів попередніх інстанцій, посилання на фактичні обставини справи, цитати нормативних актів із абстрактним зазначенням, що судами першої та апеляційної інстанції судові рішення ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, що не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судового рішення у розумінні частини четвертої статті 328 КАС України та свідчить про формальне оформлення скаржником його касаційної скарги.

Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

При цьому, згідно із положеннями КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття до розгляду і відкриття касаційного провадження.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За таких обставин касаційна скарга підлягає поверненню особі, що її подала.

Варто зазначити, що відповідно до статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісно реалізувати належне їм право на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.

У касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням із урахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни (статті 351-354 Кодексу) з вказівкою на конкретні висновки суду (судів), рішення якого (яких) оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом. Скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та/або апеляційної інстанцій застосовано без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку, або обґрунтувати необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.

Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.

Керуючись статтями 328, 330, 332 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Кропивницької міської ради на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02.05.2023 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 08.11.2023 у справі № 340/5295/22 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Кропивницької міської ради про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії повернути скаржнику.

Роз`яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

........................

А.І. Рибачук,

Суддя Верховного Суду