Постанова

від 21.12.2023 по справі 820/163/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2023 року

м. Київ

справа № 820/163/18

адміністративне провадження № К/9901/53402/18

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Пасічник С.С.,

суддів: Васильєвої І.А., Гончарової І.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.03.2018 (суддя Рубан В.В.) та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.05.2018 (головуючий суддя - Подобайло З.Г., судді: Тацій Л.В., Григоров А.М.) у справі №820/163/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Технопарк Пожтехніка" до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, про скасування податкового повідомлення - рішення,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Технопарк Пожтехніка" (далі - позивач, Товариство) звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС в Харківській області (правонаступник - Головне управління ДПС у Харківській області; далі - відповідач, Управління) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000231421 від 22.12.2017, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 353860,50 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, Товариство зазначило про безпідставність висновків податкового органу, викладених в акті перевірки від 06.12.2017 №23610/20-40-14-21-07/39054748, оскільки останні, на його думку, зроблені без надання належної оцінки первинним документам, на підставі яких формувались показники бухгалтерського і податкового обліку, й які, у свою чергу, підтверджують рух активів внаслідок господарських операцій, що відбулися у відносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю «Стром Рейз» (далі - ТОВ «Стром Рейз») за березень 2017 року та Товариством з обмеженою відповідальністю «Охоронна фірма «Волкодав» (далі - ТОВ «Охоронна фірма «Волкодав») за травень 2017 року.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 15.03.2018, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.05.2018, адміністративний позов задоволено та скасоване податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області № 0000231421 від 22.12.2017.

Приймаючи такі рішення, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що позивачем виконанo всі необхідні умови для формування податкового кредиту по господарських операціях із ТОВ «Сторм Рейз», ТОВ «Охоронна фірма «Вовкодав» щодо придбання товарно - матеріальних цінностей з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності.

Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Управління подало до Верховного суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на висновки акту перевірки (про які буде вказано далі у цій постанові) та неправильне застосування судами норм матеріального права й порушення процесуальних норм з вказівкою на неповне з`ясування усіх обставин справи, просило їх скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Позивач у письмових запереченнях на касаційну скаргу проти доводів та вимог останньої заперечив, вважаючи їх безпідставними, а рішення судів попередніх інстанцій, які просить залишити без змін, - обґрунтованими та законними.

Відповідно до пункту 2 Розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15.01.2020 №460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" касаційна скарга підлягає розгляду у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом, тобто до 08.02.2020.

Переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права і дотримання норм процесуального права, Верховний Суд виходить з наступного.

На підставі направлень від 23.11.2017 №10181, №10182 та наказу від 22.11.2017 №7033 Управлінням проведена позапланова виїзна документальна перевірка Товариства з питань дотримання вимог податкового законодавства України в частині господарських взаємовідносин з контрагентами ТОВ "Сторм Рейз" за період з 01.03.2017 по 31.03.2017, ТОВ «Охоронна фірма «Вовкодав» за період з 01.05.2017 по 31.05.2017 та подальшої реалізації або використання у власній господарській діяльності товарів (робіт, послуг) відповідно до затвердженого плану документальної позапланової виїзної перевірки.

За наслідками перевірки контролюючим органом складено акт перевірки від 06.12.2017 №23610/20-40-14-21-07/39054748, яким встановлено порушення:

- підпункту «а» пункту 198.1, пунктів 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 201.1, 201.10 Податкового кодексу України в результаті чого встановлено завищення податкового кредиту на загальну суму ПДВ 235907,00 грн., у тому числі по взаємовідносинам за період декларування - березень 2017 року з ТОВ «Сторм Рейз» на суму податку на додану вартість (далі - ПДВ) 220507,00 грн. та за період декларування - травень 2017 року з ТОВ «Охоронна фірма «Вовкодав» на суму ПДВ 15400,00 грн.;

- не підтверджено здійснення господарських операцій, їх реальність та повнота відображення в обліку з ТОВ «Сторм Рейз» за березень 2017 року та з ТОВ «Охоронна фірма «Вовкодав» за травень 2017 року.

Такі висновки ґрунтуються на неможливості підтвердження господарських взаємовідносин між позивачем та вказаними контрагентами з приводу придбання транспортних послуг з огляду на наступне.

До перевірки не було надано рахунки - фактури, а також товарно - транспортні накладні на поставку товару, які мали бути оформлені на підставі вимог пункту 4.5 договору поставки від 07.03.2017, укладеного з ТОВ «Сторм Рейз», та пункту 3.2 договору поставки від 16.05.2017 №1605 - з ТОВ «Охоронна фірма «Вовкодав», як і пояснень та документального підтвердження критеріїв, якими керувався позивач при здійсненні ним заходів розумної обачності при виборі контрагента постачальника.

Відповідно до узагальненої податкової інформації ГУ ДФС у Львівській області від 18.09.2017 №96/13-01-1402 щодо ТОВ «Сторм Рейз» за взаємовідносинами з позивачем, яка була складена у зв`язку з відсутністю платника за місцем знаходження, в рамках кримінального провадження, внесеного 11.02.2016 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016140080000402 за попередньою кваліфікацією кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 205, ч.3 ст. 212 Кримінального кодексу України, оперативним управлінням Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області спільно із СУ ДФС у Львівській області 01.08.2016 викрито «конвертаційний» центр, до складу якого входить ТОВ «Сторм Рейз», та під час допиту як свідка керівника підприємства ОСОБА_1 повідомив про непричетність до створення та здійснення фінансово - господарської діяльності даного товариства.

У ТОВ «Сторм Рейз» встановлено відсутність трудових, матеріально - технічних і технологічних можливостей для здійснення задекларованих операцій, тимчасового зберігання та транспортування товару, а також даних щодо придбання відповідного ідентифікованого товару від інших суб`єктів підприємницької діяльності; податкові декларації з податку на додану вартість за періоди лютий, квітень 2017 року до органів ДФС не подано, у той час як відповідно до ЄДР наявні зареєстровані податкові накладні за відповідні періоди; розірвано договір про подачу звітності засобами телекомунікаційного зв`язку.

Згідно інформації з Єдиного державного реєстру судових рішень:

- ухвалою слідчого судді Сихівського районного суду м. Львова Теслюк Д.Ю. від 14.09.2017 у справі № 464/6057/17 надано старшому слідчому з ОВС слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Львівській області тимчасовий доступ до оригіналів документів, тобто можливість ознайомлення з ними та їх вилучення з приміщення Товариства, а саме: рахунки, договори із додатками, додаткові угоди, видаткові накладні, податкові накладні, товарно-транспортні накладні, акти прийому-передачі, платіжні доручення, прибуткові, видаткові касові ордери, документи листування, довіреності, сертифікати якості, акти приймання виконаних підрядних робіт, довідки про вартість виконаних підрядних робіт, підсумкові відомості ресурсів, платіжні доручення, векселі, інші документи, які свідчать про проведення фінансово-господарських операцій, зокрема, з ТОВ «Сторм Рейз» за період 2016-2017 років;

- ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва Бабенко С. Ш. від 25.05.2016 у справі №757/21910/16-к накладено арешт та заборону розпорядження на грошові кошти, які знаходяться на банківських рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю «Охоронна агенція «Лідер альянс» (в подальшому змінило назву на ТОВ «Охоронна фірма «Вовкодав»,), як такі, що є предметом кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 209 Кримінального кодексу України, відомості про яке внесено до ЄРДР, та набуті в результаті вчинення кримінального правопорушення - фіктивного підприємництва в сумі понад 12 % від обсягу переводу коштів з безготівкового вигляду в готівку, минаючи при цьому систему оподаткування.

- ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва Білоцерківець О.А. від 02.11.2017 у справі № 757/64922/17-к відповідно до частини першої статті 159, частини сьомої статті 163 Кримінального процесуального кодексу України надано тимчасовий доступ до копій усіх первинних бухгалтерських документів щодо здійснення фінансово-господарської діяльності та проведення взаєморозрахунків у період 2016-2017 років між Товариством з обмеженою відповідальністю «Промелектроника», зокрема, із ТОВ «Охоронна фірма «Вовкодав», у тому числі договорів, товарно-транспортних накладних, податкових накладних, накладних, рахунків, актів приймання-передачі, сертифікатів якості, актів виконаних робіт, виписок по розрахункових рахунках, які знаходяться в офісних приміщеннях підприємства.

Згідно АІС "Суб`єкти фіктивного підприємництва" щодо ТОВ «Охоронна фірма «Вовкодав» встановлено ознаку фіктивності та відповідно до інформації Головного оперативного управління ДФС України від 29.06.2017 № 16810/7/99-99-14-02-02-17 директором ТОВ «Охоронна фірма «Вовкодав» Сєвагіною Оленою Федорівною 05.05.2017 надано пояснення щодо непричетності до створення та здійснення фінансово - господарської діяльності підприємства.

Не погодившись з висновками акту від 06.12.2017 №23610/20-40-14-21-07/39054748, Товариство подало заперечення на нього.

За результатом розгляду вказаних заперечень рішенням ГУ ДФС у Харківській області висновки акту перевірки залишено без змін.

На підставі акту перевірки та з врахуванням результату розгляду заперечень на нього, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000231421 від 22.12.2017, яким збільшено суму грошового зобов`язання з ПДВ на загальну суму 353860,50 грн., у тому числі на 235 907,00 грн. за податковим зобов`язанням та на 117 953,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Не погоджуючись з податковим повідомленням - рішенням, позивач скористався правом звернення до суду із цим позовом.

В частині другій статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Конституційний правовий порядок у сфері оподаткування ґрунтується на положеннях частини першої статті 67, пункту 1 частини другої статті 92 Конституції України, згідно з якими кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори, що встановлюються виключно законами України, у порядку і розмірах, передбачених ними.

Згідно пункту 44.1 статті 44 Податкового України (тут і далі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодекс України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг (підпункт а).

Пункт 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг.

У відповідності до пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

На дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термі (пункт 201.1 статті 201 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

За положенням статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року №996-XIV (далі - Закон №996-XIV) первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно із частиною 1 статті 9 Закону №996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Як встановлено підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

У відповідності до статті 1 Закону №996-XIV господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Отже господарські операції, які зумовлюють наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування податкових вигод, мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які зазвичай супроводжують операції певного виду й відображають реальність таких операцій, повинні спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Надання податковому органу документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Про необґрунтованість податкової вигоди можуть свідчити також підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин: неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності; відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у зв`язку з відсутністю управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів; облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов`язані з виникненням податкової вигоди, якщо для такого виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій; здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку; відсутність первинних документів обліку.

Задовольняючи позовні вимоги суди, попередніх інстанцій виходили з того, що по господарським операціям позивача із контрагентами - продавцями ТОВ «Сторм Рейз» та ТОВ «Охоронна фірма «Вовкодав» відбувся реальний рух активів від постачальників до позивача, з урахуванням ділової мети такого руху, та наявна зміна стану зобов`язань Товариства в межах його господарської діяльності.

Верховний Суд вважає вказані висновки судів передчасними з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій з`ясовано, що позивач є виробничим підприємством, здійснює виготовлення та продаж продукції протипожежного призначення. Основними видами діяльності позивача за КВЕД є: виробництво інших машин і устаткування загального призначення, виробництво іншої хімічної продукції, неспеціалізована оптова торгівля.

Констатовано, що позивачем було укладено договори поставки від 07.03.2017 № 21 та від 16.05.2017 № 1605, відповідно з ТОВ «Сторм Рейз» та ТОВ «Охоронна фірма «Вовкодав».

За результатами проведення господарських операцій за вказаними договорами оформлено видаткові накладні та складено податкові накладні, а здійснення розрахунку шляхом безготівкового перерахування коштів підтверджується платіжними дорученнями. Крім того за правовідносинами з ТОВ «Сторм Рейз» наявна кредиторська заборгованість в розмірі 1069509,60 грн.

Як зазначили суди попередніх інстанцій, надходження товару у розпорядження позивача підтверджується також картками складського обліку за підписом матеріально-відповідальної особи - комірника Корнієнко О.С.

При цьому судами встановлено, що фізичне переміщення товару від ТОВ «Сторм Рейз» та ТОВ «Охоронна фірма «Вовкодав» на склад позивача відбулось шляхом перевезення автомобільним транспортом силами та за рахунок контрагентів - постачальників, однак товарно - транспортні накладні позивачу надано не було.

Товар отриманий від ТОВ «Сторм Рейз» оприбутковано позивачем за даними рахунків бухгалтерського обліку 201 «Сировина й матеріали» та 281 «Товари нa складі», а від ТОВ «Охоронна фірма «Вовкодав» - за даними рахунку бухгалтерського обліку 201 «Сировина й матеріали».

Здійснюючи оцінку наданих підприємством до суду документів, суди дійшли висновку, що придбані у контрагентів-постачальників товарно - матеріальні цінності (сировина та матеріали) були задіяні позивачем у власному виробництві протипожежного обладнання, використані у виготовленні дверей металевих, в тому числі протипожежних вогнестійких, люків ревізійних, шаф пожежних, кран-комплектів пожежних, порошку вогнегасного тощо. Звіти позивача про випуск готової продукції містять повну інформацію про обсяг та асортимент виготовленої продукції за звітний період. Далі, як з`ясували суди попередніх інстанцій, виготовлені товари були реалізовані позивачем контрагентам-покупцям.

Відхиляючи наведені відповідачем в акті перевірки від 06.12.2017 №23610/20-40-14-21-07/39054748 доводи щодо відсутності фактичного здійснення правовідносин між позивачем та контрагентами ТОВ «Сторм Рейз» та ТОВ «Охоронна фірма «Вовкодав», суди зазначили про індивідуальний характер юридичної відповідальності; відсутність обвинувальних вироків в кримінальних справах, що набрали законної сили, якими б постачальників позивача було визнано фіктивними підприємствами та визнано винними службових осіб та/або засновників ТОВ «Сторм Рейз» та ТОВ «Охоронна фірма «Вовкодав» у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого статтею 205 Кримінального кодексу України; відсутність залежності права платника податків на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету; те, що товарно - транспортна накладна не є обов`язковим документом у господарських операціях поставки чи купівлі - продажу товарів; наявність певної податкової інформації, одержаної від інших підрозділів податкового органу чи з інформаційних систем державної податкової служби, що не є юридичним фактом, утворює лише привід і підстави для перевірки такої інформації, може породжувати певні сумніви щодо законності господарських операцій платника податків, однак не є беззаперечним доказом того факту, що в дійсності ніякі товари (роботи, послуги) не отримувались платником податків від його контрагента.

Разом з тим за змістом частини четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, а також обставини, що підлягають встановленню і лежать в основі позовних вимог та заперечень; з`ясувати, які є докази на їх підтвердження, і вжити заходів для виявлення та витребування доказів.

Принцип всебічного, повного та об`єктивного дослідження доказів судом при розгляді адміністративної справи, закріплений частиною першою статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України. Зазначений принцип передбачає, зокрема, всебічну перевірку доводів сторін, на які вони посилаються в обґрунтування своїх позовних вимог чи заперечень на позов.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частина друга статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України).

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими та електронними доказами; висновками експертів, показаннями свідків (стаття 72 Кодексу адміністративного судочинства України). Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати з власної ініціативи (частина третя стаття 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

Обов`язок суду встановити дійсні обставини справи при розгляді адміністративного позову безвідносно до позиції сторін випливає з офіційного з`ясування всіх обставин справи як принципу адміністративного судочинства, який зобов`язує суд до активної ролі в судовому процесі для належного встановлення обставин у справі, що розглядається.

Вказуючи на те, що податкова інформація не може бути беззаперечним доказом відсутності господарських операцій, суди, водночас, не перевірили й не надали жодної правової оцінки, зокрема, тому, що під час допиту як свідка керівник підприємства ТОВ «Сторм Рейз» ОСОБА_1 та під час надання пояснень директор ТОВ «Охоронна фірма «Вовкодав» ОСОБА_2 05.05.2017 повідомили про непричетність до створення та здійснення фінансово - господарської діяльності підприємств.

Суди не досліджували, які саме посадові особи (прізвище, ім`я, по батькові) підписували фінансові документи, які стали підставою для формування податкового обліку позивача.

Крім того, судами у взаємозв`язку з характером операцій, які було здійснено між позивачем ТОВ «Сторм Рейз» та ТОВ «Охоронна фірма «Вовкодав» не надано оцінки обставинам, викладеним в ухвалах слідчого судді Сихівського районного суду м. Львова Теслюк Д.Ю. від 14.09.2017 у справі № 464/6057/17, слідчого судді Печерського районного суду м. Києва Бабенко С. Ш. від 25.05.2016 у справі №757/21910/16-к та слідчого судді Печерського районного суду м. Києва Білоцерківець О.А. від 02.11.2017 у справі № 757/64922/17-к.

Слід зазначити, що надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Відхиляючи посилання відповідача на відсутність товарно - транспортних накладних, суди, водночас, не дослідили питання щодо порядку перевезення замовлених позивачем товарів та не встановили у випадку кожної операції поставки дійсний порядок і спосіб транспортування товарно-матеріальних цінностей, з урахуванням їх обсягу і габаритів. Як і не надали оцінки тому, що відсутність вказаних документів є порушенням умов пункту 4.5 договору поставки від 07.03.2017 та пункту 3.2 договору поставки від 16.05.2017 №1605.

Окрім того, в акті перевірки податковим органом детально викладено обставини щодо відсутності у контрагентів позивача ТОВ «Сторм Рейз» та ТОВ «Охоронна фірма «Вовкодав» трудових ресурсів та основних фондів для здійснення діяльності, пов`язаної з виробництвом чи купівлею комплектуючих із виробництвом пожежного приладдя, що також підтверджується обривом ланцюга постачання, однак судами не вчинено жодних дій, спрямованих на перевірку вказаних обставин.

У контексті наведеного Суд вказує, що при оцінці податкових наслідків господарських операцій адміністративний суд не повинен обмежуватися встановленням лише формальних умов застосування платником податкових норм шляхом подання первинних документів, що за формою та змістом відповідають законодавчим вимогам, а з урахуванням доводів податкового органу має дослідити фактичні правовідносини учасників поставок, перевірити дійсний рух активів у процесі виконання операцій та встановити зв`язок складених первинних документів з реальними фактами господарської діяльності.

Документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції.

Підсумовуючи наведене, слід констатувати, що висновок судів першої та апеляційної інстанцій по суті заявлених позовних вимог є передчасним та таким, який зроблений з неповним з`ясуванням всіх обставин справи.

Під час нового розгляду справи суду слід взяти до уваги викладене в цій постанові, встановити наведені у ній обставини, що входять до предмета доказування у цій справі, дати правильну юридичну оцінку встановленим обставинам та постановити рішення відповідно до вимог статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд.

Враховуючи, що в силу вимог процесуального закону допущені порушення не можуть бути усунуті судом касаційної інстанції, судові рішення на підставі статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підлягають скасуванню в частині задоволених позовних вимог, а справа - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції, в ході проведення якого необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з`ясувати всі фактичні обставини справи з перевіркою їх належними та допустимими доказами та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, - задовольнити частково.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.03.2018 та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.05.2018 скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

СуддіС.С. Пасічник І.А. Васильєва І.А. Гончарова