Ухвала

від 18.12.2023 по справі 160/19104/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

18 грудня 2023 року Справа 160/19104/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Тулянцевої І.В., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі клопотання відповідача - 3 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області про залишення позову без розгляду по справі №160/19104/23 за позовом ОСОБА_1 до 3 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

31 липня 2023 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до 3 Державного пожежно-рятувального загіну Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області, в якій позивач просить:

- визнати протиправною бездіяльність 3 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області щодо невиплати мені одноразової грошової допомоги при звільненні за вислугу 13 календарних років в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за останньою займаною мною посадою із врахуванням, при визначенні розміру грошового забезпечення, окладів розрахованих шляхом множення на прожитковий мінімум встановлений на 01 січня 2021 року та індексації грошового забезпечення розрахованої в порядку і розмірах встановлених чинним законодавством;

- зобов`язати 3 Державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області здійснити розрахунок та виплатити мені одноразову грошову допомогу при звільненні за вислугу 13 календарних років в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за останньою займаною мною посадою із врахуванням, при визначенні розміру грошового забезпечення, окладів розрахованих шляхом множення на прожитковий мінімум встановлений на 01 січня 2021 року та індексації грошового забезпечення розрахованої в порядку і розмірах встановлених чинним законодавством.

Ухвалою суду від 07 серпня 2023 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду:

- доказів поважності пропуску строку звернення до суду, у разі необхідності заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, з наведенням відповідних підстав;

- докази отримання позивачем одноразової грошової допомоги за 13 календарних років, у період з 01.06.2007 року по 17.02.2021 року, в розмірі 73 747 (банківські виписки, розрахунки, довідки, тощо).

На виконання ухвали суду від 07.08.2023 року на адресу суду засобами поштового зв`язку від ОСОБА_1 23.10.2023 року надійшла заява про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду та докази отримання позивачем одноразової грошової допомоги за 13 календарних років, у період з 01.06.2007 року по 17.02.2021 року, в розмірі 73 747.

Ухвалою суду від 10 листопада 2023 року відкрито провадження по справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

17 листопада 2023 року 2023 року на адресу суду через підсистему «Електронний суд» від відповідача - 3 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області надійшло клопотання про залишення позову без розгляду.

В обґрунтування клопотання відповідач зазначив, що наказом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області від 17.02.2021 №69 позивача звільнено зі служби цивільного захисту та в день звільнення йому видано трудову книжку з внесенням до неї запису про звільнення. Окрім того, згідно ч. 1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Частиною 5 статті 122 КАС України передбачено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк. Відповідно до частин 1 та 2 статті 233 Кодексу законів про працю України від 10.12.1971 №322-V1II у редакції, яка діяла до 19.07.2022 передбачалось, що працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки. У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь- яким строком. Таким чином, до 19.07.2022 звернення до суду з позовом про стягнення належної заробітної плати було визначено вказаними вище періодами. Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин" від 01.07.2022 за № 2352-1Х (далі - Закон № 2352-ІХ), який набрав чинності 19.07.2022, внесено зміни, зокрема до Кодексу законів про працю України. Так, пунктом 18 частини 1 розділу І Закону № 2352-ІХ назву та частини першу і другу статті 233 КЗпП України викладено в такій редакції: «Стаття 233. Строки звернення до суду за вирішенням трудових спорів. Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)». Отже, Законом № 2352-ІХ внесено зміни до статті 233 КЗпП України, а відтак змінено нормативне регулювання правовідносин, які виникли з питань щодо стягнення заробітної плати. Таким чином, починаючи з 19.07.2022, у КЗпП України відсутня норма, яка передбачає право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати, у разі порушення законодавства про оплату праці, без обмеження будь-яким строком. Тобто, після внесення Законом № 2352-ІХ коментованих змін, частиною 2 статті 233 КЗпП України не врегульовано питання щодо строку звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати, а лише встановлено строк звернення до суду виключно у справах про звільнення (місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення) та у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні (тримісячний строк з дня одержання працівником письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні). Тобто, відлік строку звернення до суду з вимогою щодо невиплати одноразової грошової допомоги при звільненні за вислугу 13 календарних років в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за останньою займаною посадою із врахуванням, при визначенні розміру грошового забезпечення, окладів розрахованих шляхом множення на прожитковий мінімум, встановлений на 01 січня 2021 року, розпочався з наступного дня після набрання чинності Закону № 2352-IX, тобто з 20.07.2022, а отже цей строк тривав до 20.08.2022. З даною позовною заявою Позивач звернувся до адміністративного суду лише 31.07.2023. Відповідач звертає увагу суду, що доказів, які б перешкоджали зверненню до суду в строки визначені законом з даним позовом позивач не надає. Окрім того, 3 ДПРЗ наголошує, що позивач 19.10.2021 звертався до Дніпропетровського окружного адміністративного суду (справа №160/19214/21) щодо не застосування для розрахунку та виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 базового місяця для розрахунку індексу споживчих цін - січень 2008 року, а в період з 01.03.2018 по 17.02.2021 базового місяця для розрахунку індексу споживчих цін березень 2018 року, із застосуванням пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. № 1078, що підтверджує обізнаність позивача. Правова позиція відповідача підтверджується постановами Восьмого апеляційного суду від 01 грудня 2022 року у справі № 380/12162/22, від 26 січня 2023 року у справі № 300/4201/22, постановою Третього апеляційного адміністративного суду у справі від 05 липня 2023 року №160/759/23, ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2023 року у справі № 160/17005/23.

Вирішуючи заявлене клопотання, проаналізувавши норми КАС України, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до частини 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Абзацом 1 частини 2 наведеної статті передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Аналіз наведених норм Кодексу адміністративного судочинства України свідчить про те, що законодавець передбачив, що в разі, якщо особа не знала про допущене порушення, але з певної дати повинна була про нього дізнатись, перебіг строку обчислюється саме з моменту, коли особа повинна була дізнатись про відповідне порушення її прав. При цьому, поважними причинами пропуску строку звернення до адміністративного суду є наявність обставин, які створили об`єктивні перешкоди для звернення особи з позовом і подолання яких для цієї особи було неможливим або ускладненим.

Суд зауважує, що при вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття дізнався та повинен був дізнатись.

Так, під поняттям «дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів. Суд вважає, що особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу, що здійснює виплату одноразової грошової допомоги відповіді (листа-відповіді, листа-роз`яснення) на надісланий запит щодо розміру допомоги, нормативно-правових документів, на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок допомоги.

Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 у справі №340/1019/19).

Згідно змісту позовних вимог позивач просить визнати протиправною бездіяльність 3 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області щодо невиплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні за вислугу 13 календарних років в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за останньою займаною посадою із врахуванням, при визначенні розміру грошового забезпечення, окладів розрахованих шляхом множення на прожитковий мінімум встановлений на 01 січня 2021 року та індексації грошового забезпечення розрахованої в порядку і розмірах встановлених чинним законодавством.

Стаття 233 Кодексу законів про працю України врегульовує питання строків звернення до суду за вирішенням трудових спорів.

Відповідно до частини 2 статті 233 КЗпП України у редакції Закону України від 01 липня 2022 року №2352-ІХ, який набрав чинності 19 липня 2022 року, із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.

Суд наголошує, що до 19 липня 2022 року КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

Аналогічний правовий висновок викладений у рішенні Верховного Суду від 06 квітня 2023 року у справі №260/3564/22 та від 19 січня 2023 року у справі №460/17052/21.

Так, відповідно до наказу № 169 від 17.02.2021 року ОСОБА_1 було звільнено зі служби (за станом здоров`я) підпункт 3 пункту 176 Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2013 р. № 593.

Таким чином, на момент звільнення позивача зі служби (17.02.2021), частина друга статті 233 КЗпП України діяла в редакції, якою строк звернення працівника до суду з позовом про стягнення належної йому при звільненні заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці не обмежувався будь-яким строком, а тому вона і підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

Такого висновку, зокрема, дійшов Верховний Суд у постанові від 27 квітня 2023 року у справі №300/4201/22.

З огляду на вказане, доводи відповідача щодо пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду є помилковими, оскільки його право на звернення до суду із цим позовом відповідно до положень частини другої статті 233 КЗпП України (в редакції, чинній до 19 липня 2022 року) не обмежене будь-яким строком.

Щодо прохання відповідача взяти до уваги та долучити до матеріалів справи постанову Восьмого апеляційного суду від 01 грудня 2022 року у справі № 380/12162/22, від 26 січня 2023 року у справі № 300/4201/22, постанову Третього апеляційного адміністративного суду у справі від 05 липня 2023 року №160/759/23, ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2023 року у справі № 160/17005/23, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 5 ст. 252 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд наголошує, що врахування висновків судів першої та апеляційної інстанцій не є обов`язком суду, а тому судом до уваги не беруться.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що строки звернення до суду у цій справі порушені не були, відповідно, відсутні підстави для задоволення клопотання відповідача - 3 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області про залишення позову без розгляду по справі №160/19104/23.

Керуючись ст. ст. 240, 248, 256, 292, 295 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання відповідача - 3 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області про залишення позову без розгляду по справі №160/19104/23 за позовом ОСОБА_1 до 3 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, окремо не оскаржується, заперечення щодо строку звернення до суду може бути викладено в апеляційній скарзі на рішення у цій справі.

Суддя І.В. Тулянцева