Рішення

від 20.12.2023 по справі 190/130/22

П'ЯТИХАТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 190/130/22

Провадження №2/190/13/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2023 року м.Пятихатки

П`ятихатський районний суд Дніпроптеровської області

в складі головуючого судді Фирси Ю.В.,

за участю секретаря Гук С.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. П`ятихатки цивільну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 , третя особа державний реєстратор виконавчого комітету П`ятихатської міської ради Кам`янського району Дніпропетровської області про повернення земельної ділянки,

в с т а н о в и в:

ФОП ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про визнання договору оренди земельної ділянки неукладеним, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою.

В обґрунтування заявлених вимог зазначив, що ОСОБА_2 на праві власності належнить земельна ділянка площею 6,1623 га, кадастровий номер 1224582000:01:003:0027, що розташована на території Комісарівської сільської ради П`ятихатського району Дніпропетровської області. 05 жовтня 2013 року між ним та ОСОБА_2 укладено договір оренди вказаної земельної ділянки строком на 25 років. У листопада 2021 року дізнався, що вищезазначену земельну ділянку оброблюють невідомі йому люди. В подальшому він отримав витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо земельної ділянки площею 6,1623 га, кадастровий номер 1224582000:01:003:0027, що розташована на території Комісарівської сільської ради П`ятихатського району Дніпропетровської області, з якого дізнався що між ним та ОСОБА_2 була укладена додаткова угода до договору оренди земельної ділянки від 05 жовтня 2013 року, відповідно до якої договір оренди землі, укладений мжі ними 05 жовтня 2013 року було розірвано, після чого ОСОБА_2 уклала договір оренди вищевказаної земельної ділянки з ФОП ОСОБА_3 .. Проте він додаткову угоду про розірвання договору оренди землі не підписував та доручень на її підписання жодні особі не надавав.

У зв`язку з вищевикладеним, просив визнати неукладеною угоду між ОСОБА_2 та ним від 09 вересня 2021 року про розірвання договору оренди земельної ділянки від 05 жовтня 2013 року з кадастровим номером 1224582000:01:003:0027, скасувавши відповідний запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно; визнати недійсним договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1224582000:01:003:0027, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , скасувавши відповідний запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно; зобов`язати ОСОБА_2 усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою з кадастровим номером 1224582000:01:003:0027 ОСОБА_1 , передавши її в його користування.

02.10.2023 року позивач ФОП ОСОБА_4 надав суду заяву про зміну предмету позову, згідно якого просив зобов`язати ОСОБА_2 усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою з кадастровим номером 1224582000:01:003:0027 ОСОБА_1 , передавши її в його користування/а.с.194-198 Т.1/.

Позивач ФОП ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_5 в судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, від представника позивача до суду надійшла заява, згідно якої останній просив справу розглядати без його участі та участі позивача, позовні вимоги підтримують в повному обсязі і на підставах викладених в позовній заяві, просять позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилась, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, інформація про виклик у справі відповідача розміщувалася судом на його офіційній сторінці веб-порталу судової влади України, причину неявки до суду не повідомила/а.с.8 Т.2/.

Відповідач ФОП ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, надіслав до суду відзив на позовну заяву, згідно якого позов не визнав та у його задоволенні просив відмовити, посилаючись на те, що ОСОБА_2 запропонувала йому укласти договір оренди належної їй земельної ділянка. З метою перевірки відомостей щодо земельної ділянки та осіб, що мають на неї право, ним була отримана інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, з якої вбачалось, що ОСОБА_2 є одноосібним власником земельної ділянки площею 6,1623 га, кадастровий номер 1224582000:01:003:0027, що розташована на території Комісарівської сільської ради П`ятихатського району Дніпропетровської області, інші речові права на неї не зареєстровані. Тому, 19 листопада 2021 року між ОСОБА_2 та ним було укладено договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 1224582000:01:003:0027, площею 6,1623 га, що розташована на території Вишнівської селищної ради Кам`янського району Дніпропетровської області. Укладений договір оренди ним справно виконується, він сплачує орендну плату, а тому вимоги позивача вважає незаконними та необґрунтованими, у зв`язку з чим у задоволенні позову просив відмовити/а.с.223-224 Т.1/.

Третя особа державний реєстратор виконавчого комітету П`ятихатської міської ради Кам`янського району Дніпропетровської області Біліменко С.Г. в судове засідання не з`явилась, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, надала до суду заяву з проханням справу розглядати без її участі/а.с.184 Т.1/.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_2 на праві власності належить земельна ділянка площею 6,1623 га, кадастровий номер 1224582000:01:003:0027, що розташована на території Комісарівської сільської ради Кам`янського району Дніпопетровської області, що підтверджується копією Державного акту на право приватної власності на землю/а.с.12 Т.1/.

05 жовтня 2013 року між ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_1 в письмовій формі укладено договір оренди земельної ділянки, згідно якого ОСОБА_2 передала ФОП ОСОБА_1 в строкове платне користування належну їй земельну ділянку строком на 25 років/а.с.13 Т.1/.

09 вересня 2021 року між ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_1 була підписана додаткова угода про розірвання договору оренди землі від 05 жовтня 2013 року/а.с.104 Т.№1/.

19 листопада 2021 року між ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_3 в письмовій формі укладено договір оренди земельної ділянки, згідно якого ОСОБА_2 передала ФОП ОСОБА_3 в строкове платне користування належну їй земельну ділянку строком на 25 років, про що свідчить копія договору оренди землі від 19.11.2021 року та /а.с.226 Т.1/ та Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права № 286477005/а.с.225 Т.1/.

Ухвалами П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 31.01.2022 року, від 25.02.2022 року, від 08.04.2022 року, 08.06.2022 року відповідача ОСОБА_2 було зобов`язано надати до суду оригінал додаткової угоди, укладеної між ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_1 про розірвання договору оренди земельної ділянки від 05 жовтня 2013 року щодо земельної ділянки кадастровий номер 1224582000:01:003:0027 /а.с.26, 37, 51, 79 Т.1/.

Ухвалою П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 06 липня 2022 року по справі призначено судово-почеркознавчу експертизу/а.с.119 Т.1/.

10.01.2023 року до суду надійшло клопотання експерта про надання оригіналу досліджуваного документа додаткової угоди від 09 вересня 2021 року про розірвання договору оренди земельної ділянки від 05.10.2013 року, кадастровий номер 1224582000:01:003:0027/а.с.163-164 Т.1/.

Ухвалою П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 17.01.2023 року клопотання експерта задоволено, відповідача ОСОБА_2 було зобов`язано надати у розпорядження судового експерта Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України оригінал додаткової угоди від 09.09.2021 року, укладеної між ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_1 про розірвання договору оренди земельної ділянки від 05 жовтня 2013 року щодо земельної ділянки кадастровий номер 1224582000:01:003:0027/а.с.168-169 Т.1/.

Відповідно до статті 319ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

Згідно з частиною першою статті 638ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до частини першої статті 202ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною третьою статті 203ЦК України передбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Як вольова дія, правочин являє собою поєднання волі та волевиявлення. Воля сторін полягає в їхній згоді взяти на себе певні обов`язки, вона повинна бути взаємною, двосторонньою і спрямованою на досягнення певної мети.

У частині першій статті 215ЦК України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 ЦК України.

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (стаття 13 Закону України «Про оренду землі»).

Відповідно до частини першої статті 14Закону України«Про орендуземлі» договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Згідно з частиною другою статті 207ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 ЦК України).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 липня 2022 року в справі № 461/2565/20 (провадження № 61-21209св21) зазначено, що: «Презумпція правомірності правочину означає те, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що зумовлює набуття, зміну чи припинення породжує, змінює або припиняє цивільних прав та обов`язків, доки ця презумпція не буде спростована. Таким чином, до спростування презумпції правомірності правочину всі права, набуті сторонами за ним, можуть безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню. Спростування презумпції правомірності правочину відбувається тоді: коли недійсність правочину прямо встановлена законом (тобто має місце його нікчемність); якщо він визнаний судом недійсним, тобто існує рішення суду, яке набрало законної сили (тобто оспорюваний правочин визнаний судом недійсним)».

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).

Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом (частина друга статті 95 ЦПК України).

У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою (частина четверта статті 81 ЦПК України).

У разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні (стаття 109 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду від 10 травня 2022 року в справі № 473/1343/18 (провадження № 61-827св22) зазначено, що стаття 109ЦПК України встановлює процесуальні наслідки для осіб, які ухиляються від участі в експертизі. Суд може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні лише у разі ухилення особи, яка бере участь у справі, від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо. Застосування наслідків ухилення від участі в експертизі можливе лише після постановлення ухвали про призначення експертизи та підтвердження факту ухилення особи від участі в експертизі.

Ухиленням від участі в експертизі є умисні дії особи, яка бере участь у справі, метою яких є неможливість проведення експертизи.

Схожий за змістом висновок міститься у постанові Верховного Суду від 06 травня 2020 року в справі № 201/11183/16 (провадження № 61-23601св18).

Частиною 10 ст.84ЦПК України констатовано, що у разі неподання учасником справи з неповажних причин або без повідомлення причин доказів, витребуваних судом, суд залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання, а також яке значення мають ці докази, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у його визнанні, або може здійснити розгляд справи за наявними в ній доказами, або, у разі неподання таких доказів позивачем, - також залишити позовну заяву без розгляду.

Згідно зі ст.103ЦПК України одним із способів забезпечення письмових доказів являється висновок експерта, щодо проведення відповідної експертизи, яка призначається судом для з`ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо.

Для проведення певного виду експертизи має бути наявність необхідних матеріалів.

Згідно ч. 1 ст.107ЦПК України матеріали, необхідні для проведення експертизи, експерту надає, зокрема, суд, якщо експертиза призначена судом. При призначенні експертизи суд з урахуванням думки учасників справи визначає, які саме матеріали необхідні для проведення експертизи.

За диспозицією ст.109ЦПК України у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

Отже, обов`язковою умовою застосування ст.109ЦПК України є факт ухилення учасника справи від участі в експертизі, що повинно бути належним чином підтверджено та встановлено судом.

Виходячи із змісту норм чинного законодавства та оцінивши встановлені у справі докази та обставини, суд дійшов висновку, що у справі ухвалами суду неодноразово витребовувався оригінал оспореної угоди про дострокове розірвання договору оренди у відповідача та інших осіб з метою проведення почеркознавчої експертизи.

Разом з тим, поважні та об`єктивні причини, що перешкоджали відповідачу надати суду оригінал договору ОСОБА_2 не були повідомлені.

Ухилення відповідача від надання витребуваного судом доказу призвело до неможливості проведення експертизи з метою встановлення факту виконання підпису ФОП ОСОБА_1 на оспорюваній угоді, а іншими доказами вказаний факт не може бути доведений або спростований.

У позивача, який заперечує свій підпис в оспорюваній угоді про дострокове розірвання договору оренди земельної ділянки, відсутній зазначений оригінал угоди, а ОСОБА_2 не надано доказів протилежного.

Враховуючи наведене, суд вважає, що відповідач ОСОБА_2 ухилилась від проведення призначеної судом судової почеркознавчої експертизи, без дослідження оригіналу оспорюваної угоди про дострокове розірвання договору оренди проведення експертизи неможливо, у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які б підтверджували факт підписання ФОП ОСОБА_1 оскаржуваної угоди про дострокове припинення договору оренди земельної ділянки, а тому є підстави для застосування наслідків, передбачених ст.109ЦПК України та можливості визнання того факту, що угода від 09 вересня 2021 року про дострокове розірвання договору оренди земельної ділянки кадастровий номер 1224582000:01:003:0027 від 05.10.2013 року, укладена між ФОП ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підписана не ФОП ОСОБА_1 , а іншою особою

Враховуючи, що під час укладення угоди від 09 вересня 2021 про дострокове розірвання договору оренди земельної ділянки кадастровий номер 1224582000:01:003:0027 від 05.10.2013 року, укладеної між ФОП ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , було відсутнє волевиявлення позивача на укладення вказаної угоди, позовні вимоги ФОП ОСОБА_1 про повернення земельної ділянки є законними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Питання про стягнення судових витрат суд вирішує відповідно до ст.141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 12,81,141, 263-265 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в:

Позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 , третя особа державний реєстратор виконавчого комітету П`ятихатської міської ради Кам`янського району Дніпропетровської області про повернення земельної ділянки задовольнити.

Витребувати на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 земельну ділянку площею 6,1623 га, кадастровий номер 1224582000:01:003:0027, що розташована на території Комісарівської сільської ради П`ятихатського району Дніпропетровської області, що на праві власності належить ОСОБА_2 .

Стягнути з ОСОБА_2 , фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 в рівних частинах на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 2481 грн. та витрати за проведення судово-почеркознавчої експертизи в розмірі 9060,96 грн.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-дений строк з дня проголошення рішення. У випадку, якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Головуючий суддя Ю.В. Фирса