Постанова

від 18.12.2023 по справі 274/6810/22

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

Житомирський апеляційнийсуд

Справа №274/6810/22 Головуючий у 1-й інст. Хуторна І.Ю.

Категорія 44 Доповідач Коломієць О. С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2023 року Житомирський апеляційний суд у складі:

головуючогосудді Коломієць О.С.

суддівТрояновської Г.С.,ШевчукА.М.

з участю секретаря

судового засідання Кузьменко А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу №274/6810/22 за позовом ОСОБА_1 до Міського комунального підприємства «Бердичівводоканал», Бердичівської міської ради Житомирської області, Міського комунального підприємства «Бердичівкомунсервіс» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди

за апеляційнимискаргами ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Бреднєв Олександр Олександрович, Міського комунального підприємства «Бердичівводоканал», Міського комунального підприємства «Бердичівкомунсервіс»

на рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 05 вересня 2023 року, ухвалене під головуванням судді Хуторної І.Ю.

в с т а н о в и в:

У листопаді 2022 року позивач звернувся до суду із вказаним позовом, в якому із урахуванням уточненої позовної заяви від 30 січня 2023 року, просив стягнути солідарно із відповідачів матеріальну шкоду, завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що виникла внаслідок спільної бездіяльності відповідачів у розмірі 173 944,00 грн., моральну шкоду у розмірі 43486,00 грн. та судові витрати.

На обґрунтування позовних вимог вказував, що через бездіяльність відповідачів, яка полягала у невжитті заходів щодо відновлення дорожнього покриття у місці розриття дороги, неогородження та невстановлення відповідних технічних засобів організації дорожнього руху, відсутності огородження та дорожніх знаків, 19 листопада 2021 року сталась дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої автомобіль, що належить позивачу, отримав механічні пошкодження, а сам позивач був госпіталізований до травмпункту. У зв`язку з вищевказаними обставинами, позивачу було завдано матеріальної та моральної шкоди.

Рішенням Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 05 вересня 2023 року позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто солідарно із МКП «Бердичівводоканал» та МКП «Бердичівкомунсервіс» на користь ОСОБА_1 5000,00 грн. відшкодування моральної шкоди та 162972,37 грн. відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок ДТП, зобов`язано ОСОБА_1 передати МКП «Бердичівводоканал», МКП «Бердичівкомунсервіс» залишки фізично знищеного автомобіля «БМВ 530 і», р.н. НОМЕР_1 . У задоволенні позову ОСОБА_1 до Бердичівської міської ради Житомирської області відмовлено. Стягнуто із МКП «Бердичівводоканал» та МКП «Бердичівкомунсервіс» на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі по 839,86 грн. із кожного.

Не погоджуючись із вказаним рішенням в частині зобов`язання ОСОБА_1 передати МКП «Бердичівводоканал», МКП «Бердичівкомунсервіс» залишки фізично знищеного автомобіля «БМВ 530 і», р.н. НОМЕР_1 , позивач через свого представника подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неврахування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить змінити рішення, виключивши з його резолютивної частини пункт про зобов`язання позивача передати залишки фізично знищеного автомобіля «БМВ 530 і», р.н. НОМЕР_1 відповідачам МКП «Бердичівводоканал», МКП «Бердичівкомунсервіс».

На обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що у зв`язку з тим, що відповідачі, а ні в усній, а ні у письмовій формі не подавали суду заяви про передачу їм знищеного транспортного засобу після відшкодування шкоди, рішення суду про передачу автомобіля відповідачам є передчасним та прийнятим без волевиявлення осіб винних у заподіянні шкоди, а отже прийнятим з порушенням норм процесуального права.

Окрім того, у відповідності до п.14 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» від 01.03.2013 року вирішення питання про передачу майна особі, відповідальній за шкоду, відбувається лише після відшкодування збитків.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції представник МКП «Бердичівводоканал» також подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність, необґрунтованість та неврахування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.

Вказував, що балансоутримувачем та уповноваженим органом, що здійснює ремонт та утримання дорожніх об`єктів (міських вулиць) є МКП «Бердичівкомунсервіс», а тому саме балансоутримувач має нести відповідальність за завдану шкоду, що узгоджується із правовим висновком, викладеним у постанові Верховного суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 30.10.2019 року у справі №639/2132/18.

Також ОСОБА_1 не надано належних та допустимих доказів, що саме діями чи бездіяльністю МКП «Бердичівводоканал» (чи його працівників) було спричинено шкоду його майну. Крім того, посадові обов`язки начальника служби експлуатації мереж водопроводу і каналізації ОСОБА_2 не передбачають контроль за станом доріг, що підтверджується копією посадової інструкції начальника ЕМВіК від 11.07.2019 року.

Відповідач МКП «Бердичівкомунсервіс», не погоджуючись із вказаним рішення суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій вказує на порушення судом норм матеріального та процесуального права та просить скасувати рішення суду першої інстанції.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що у даному випадку жодне право ОСОБА_1 як особи, яка звернулася із позовом не порушене, тому відсутні підстави для задоволення такого позову. Вважає, що в даному випадку ДТП сталось не внаслідок незадовільного стану дороги або будь-якої її невідповідності, а саме через обставини порушення з боку позивача ПДР.

Звертає увагу суду, що єдиним належним і допустимим доказом, на підставі якого суд міг би прийняти обґрунтоване та законне рішення, є висновок експерта за результатами проведеної автотехнічної експертизи, яка не призначалася, а отже як наслідок в суду не було підстав для постановлення рішення про задоволення позову.

Представник Бердичівської міської ради подав до суду відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в якому просив апеляційну каргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін. На спростування доводів апеляційної скарги вказував, що оскільки транспортний засіб ОСОБА_1 визнано фізично знищеним, відшкодування шкоди виплачується у розмірі, який відповідає вартості транспортного засобу до ДТП. Позивач обрав у даному випадку відшкодування вартості фактично знищеного майна, тому особа, яка відшкодувала шкоду, має право на отримання залишків цього майна, а у разі якщо залишки майна залишаються у потерпілого, то їх вартість має бути зарахована і відповідно на таку суму має бути зменшено відшкодування. У зв`язку з тим, що матеріали справи не містять доказів про залишкову вартість пошкодженого автомобіля «BMW 530i», д.н.з. НОМЕР_1 , а зазначений автомобіль збережено позивачем, враховуючи те, що автомобіль не може використовуватись за призначенням, але має певну цінність, судом прийнято рішення про зобов`язання ОСОБА_1 передати МКП «Бердичівводоканал», МКП «Бердичівкомунсервіс» залишки фізично знищеного автомобіля «БМВ 530і», реєстраційний номер НОМЕР_2 . Вважає, що таке рішення суду було прийнято з дотриманням законодавства на основі усталеної судової практики та з метою запобігання отримання апелянтом подвійної (надмірної) вигоди, так як сума, яка була стягнута з відповідачів повністю покриває його матеріальні збитки завдані ДТП.

Інші учасники справи правом подати відзиви на апеляційні скарги не скористалися.

Позивач та його представник у судовому засіданні доводи своєї апеляційної скарги підтримали, просили задовольнити вимоги та змінити рішення, виключивши з його резолютивної частини пункт про зобов`язання позивача передати залишки фізично знищеного автомобіля «БМВ 530 і», р.н. НОМЕР_1 відповідачам МКП «Бердичівводоканал», МКП «Бердичівкомунсервіс».

Представник відповідача МКП «Бердичівводоканал» доводи своєї апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити.

Представник відповідача Бердичівської міської ради проти доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 заперечував, просив вказану апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Представник МКП «Бердичівкомунсервіс» у судове засідання не з`явився, хоча про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

За приписами ст. 372 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах статті 367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги МКП «Бердичівводоканал» та МКП «Бердичівкомунсервіс» не підлягають до задоволення, а апеляційна скарги ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, виходячи із наступного.

Судом під час розгляду справи встановлено, що 19 листопада 2021 року близько 19 год. 40 хв. в м. Бердичеві по вул. Бистрицькій сталася ДТП за участі ОСОБА_1 , який керуючи автомобілем «BMW 530І», д.н.з. НОМЕР_1 , у темну пору доби, об`їжджаючи на мокрій дорозі перешкоду, допустив наїзд на електроопору, в результаті чого транспортний засіб та електроопора отримали механічні пошкодження.

Відповідно до довідки лікаря КРП «Бердичівська центральна міська лікарня» №1889 від 20.11.2021 року ОСОБА_1 19.11.2021 року о 19 год. 30 хв. отримав травми забійні різані рани правої половини обличчя, контузія правого ока, крововиливи правого ока. Алкотест 0,00 проміле (а.с.26, т.1).

Постановою Бердичівського міськрайонного суду від 10.12.2021 року у справі №274/7337/21 ОСОБА_1 визнано винуватим у скоєнні правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та його звільнено від адміністративної відповідальності, передбаченої ст.124 КУпАП, у зв`язку із малозначністю вчиненого правопорушення, обмежившись усним зауваженням.

Постановою Житомирського апеляційного суду від 12.01.2023 року скасовано постанову Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 10 грудня 2021 року у справі №274/7337/21, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та звільнено від адміністративної відповідальності в зв`язку із малозначністю вчиненого правопорушення. Апеляційний суд прийняв нову постанову, якою провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст.124 КУпАП закрив на підставі п.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Скасовуючи постанову судді першої інстанції, апеляційний суд у своїй постанові зазначив, що зібраними у справі доказами не доведено порушення ОСОБА_1 вимог п.2.3-б ПДР України (ст.124 КУпАП), які б знаходилися в прямому причинному зв`язку з наслідками дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 19.11.2021 о 19 год. 40 хв. по вул. Бистрицькій в м. Бердичеві. Наведені докази винності останнього у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди не підтверджують фактичні обставини ДТП, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення. В матеріалах справи відсутні переконливі та достатні докази, що саме дії ОСОБА_1 , як водія автомобіля BMW 530І, д.н.з. НОМЕР_1 , призвели до виникнення ДТП. Фактично за встановлених умов, які передували виникненню ДТП, водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем BMW 530І, д.н.з. НОМЕР_1 , виїхавши на вул. Бистрицьку не міг передбачати того, що на смузі його руху проводяться ремонтні дорожні роботи - яма (за відсутності відповідних дорожніх знаків, як і відповідного огородження місця їх проведення світловідбиваючою стрічкою), а виявивши небезпеку для руху, належно відреагував на її зміну шляхом відвороту керма вліво, змушений був зробити різкий маневр об`їзду її зліва із подальшим поверненням на смугу свого руху. Такі його різкі маневри і стали причиною заносу автомобіля, в подальшому наїзду на електроопору, механічного пошкодження автомобіля (а.с.22-25, т.1).

Відповідно до акту обстеження ділянки вулично-шляхової мережі, складеного інспектором СРПП Бердичівського РВП Петруком Я.В. 19.11.2021 року о 21.04 год. у АДРЕСА_1 встановлено, що експлуатаційний стан обстеженої ділянки не відповідає вимогам ДСТУ 3587-97 «Безпека дорожнього руху» за такими показниками: покриття проїзної частини має яму (ремонтні роботи), відсутні дорожні знаки, наявна світловібиваюча стрічка, відсутня дорожня розмітка. За результатом обстеження ділянку визнано такою, що не відповідає ДСТУ 4100:2014 (а.с.49, т.1).

У грудні 2021 року та у січні 2022 року ОСОБА_1 звертався до начальника Бердичівського РВП із заявами про скоєння адміністративного правопорушення, в яких просив скласти протокол про адміністративне правопорушення за фактом пошкодження дорожнього покриття по АДРЕСА_1 станом на 19.11.2021 року (а.с. 50, 52, т.1).

Відповідно до листа від 07.05.2022 року заступника начальника Управління патрульної поліції в Житомирській області Корначевського Т., ОСОБА_1 повідомлено, що з приводу ДТП, яка сталася за його участі 19.11.2021 року складено протокол про адміністративне правопорушення на посадову особу начальника служби експлуатації мереж водопостачання та каналізації МКП «Бердичівводоканал» за ч.4 ст.140 КУпАП (а.с. 51, т.1).

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 №134646 від 10.05.2022 року, складеного відносно ОСОБА_2 за ч. 4 ст. 140 КУпАП, 19 листопада 2021 року о 19 год. 40 хв. по вулиці Бистрицькій, 89 б в м. Бердичеві начальник служби експлуатації мереж водопостачання і каналізації МКП «Бердичівводоканал» Цілінський Р.В. не вжив заходів щодо відновлення дорожнього одягу у місці розриття і підходи до нього, не огородив та не позначив відповідними технічними засобами організації дорожнього руху, відсутнє огородження та дорожні знаки, що стало супутньою причиною ДТП за участю транспортного засобу BMW 530, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , завдано матеріальних збитків. ОСОБА_2 порушив п.3.1.11 ДСТУ 3587-97, ДСТУ 8749:2017, п. 3 ст. 12 Закону України «Про дорожній рух», за що передбачена відповідальність за ч.4 ст.140 КУпАП.

У протоколі ОСОБА_2 вказав, що вину свою не визнає так, як були виконані всі вимоги нормативно-правових актів по огородженню та встановленню попереджувальних знаків на місті робіт, що підтверджується актом виконання робіт від 29.10.2021 року та фотозвітом (а.с.53, т.1).

Постановою судді Бердичівського міськрайонного суду від 18.05.2022 року провадження у справі про вчинення ОСОБА_2 правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 140 КУпАП закрито у зв`язку із закінченням строків, накладення адміністративного стягнення, передбачених статтею 38 КУпАП (а.с.54, т.1).

Відповідно до акту від 29.10.2021 року складеного начальником служби ЕМВ МКП «Бердичівводоканал» Цілінським Р.В. були проведені роботи по ліквідації аварії водопровідної мережі за адресою: м. Бердичів, вул. Бистрицька працівниками МКП «Бердичівводоканал» 29.10.2021 року. Після завершення робіт на місці розкопок були встановлені огороджувальні заходи та знаки (а.с.158, т.1).

Відповідно до висновку експерта від 19.05.2023 року №СЕ-19/106-23/6065-АВ вартість матеріального збитку заподіяного власникові автомобіля «BMW 530І», д.н.з. НОМЕР_1 станом на 25.04.2023 року складає 162972,37 грн., що дорівнює середній ринковій вартості даного транспортного засобу. Вартість відновлювального ремонту автомобіля «BMW 530І», д.н.з. НОМЕР_1 станом на 25.04.2023 року складає 636 123,75 грн. Вартість відновлювального ремонту автомобіля «BMW 530І», д.н.з. НОМЕР_1 з урахуванням зносу складових автомобіля станом 25.04.2023 року складає 265 947,44 грн. (а.с.176-199, т.1).

Відповідно до рішення № 232 від 27.10.2011 року сесія Бердичівської міської ради створила міське комунальне підприємство «Бердичівкомунсервіс», яке є правонаступником КП «Шляхово-експлуатаційна дільниця м. Бердичева» (а.с.71-72, т.1).

За передавальним актом від 10.01.2012 року МКП «Бердичівкомунсервіс» передано, серед іншого, об`єкти благоустрою (дороги, мости, зливові каналізації) (а.с.73-75, т.1).

Із витягу із інвентаризаційного опису необоротних активів МКП «Бердичівкомунсервіс» станом на 01.11.2022 року, серед інших, значиться вул. Бистрицька у м. Бердичеві (а.с.76-83, т.1).

Задовольняючи позов частково суд першої інстанції виходив із того, що позивач довів, що йому завдано шкоди, внаслідок ДТП. Шкода завдана позивачеві сталася внаслідок спільної бездіяльності МКП «Бердичівкомунсервіс», як балансоутримувача дороги та уповноваженого органу зі здійснення контролю за забезпеченням безпеки руху на автомобільних дорогах, які перебувають на її балансі та МКП «Бердичівводоканал», як юридичної особи, яка проводила ремонті роботи системи водопостачання та здійснила розкопки, пошкодивши дорожнє покриття, не забезпечила в місці проведення ремонтних робіт безпечних умов дорожнього руху, зокрема, не облаштували належним чином тимчасовими технічними засобами ділянку, де проводилися ремонті роботи. Оскільки матеріали справи не містять доказів про залишкову вартість пошкодженого автомобіля, а зазначений автомобіль збережено позивачем, стягненню у солідарному порядку підлягає матеріальна шкода у розмірі 162972,37 грн. із зобов`язанням позивача передати відповідачам автомобіль «BMW 530І», д.н.з. НОМЕР_1 . Виходячи із принципів розумності та справедливості, стягненню у солідарному порядку підлягає моральна шкода у розмірі 5000,00 грн.

Колегія суддів погоджується із таким висновком суду першої інстанції, виходячи із наступного.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі (пункт 1 частини другої статті 11 ЦК України).

Зобов`язання про відшкодування шкоди це правовідношення, в силу якого одна сторона (потерпілий) має право вимагати відшкодування завданої шкоди, а інша сторона (боржник) зобов`язана відшкодувати завдану шкоду в повному розмірі.

Відповідно до частин першої та другої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

При цьому відповідальність за завдану шкоду настає лише за наявності усіх підстав, до яких законодавець відносить наявність шкоди, протиправну поведінку заподіювача шкоди, причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача та вину. Відсутність хоча б одного з елементів, що становлять склад цивільного правопорушення, не дає підстав для покладення відповідальності за заподіяні збитки.

На позивача покладено обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювана шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) немає вини у заподіянні шкоди (постанова Верховного Суду від 10 грудня 2018 року у справі № 902/320/17).

Автомобільні дороги поділяються на: автомобільні дороги загального користування; вулиці і дороги міст та інших населених пунктів; відомчі (технологічні) автомобільні дороги; автомобільні дороги на приватних територіях (стаття 5 Закону України «Про автомобільні дороги»).

За змістом статті 18 Закону України «Про автомобільні дороги» складовими вулиць і доріг міст та інших населених пунктів є, зокрема: проїзна частина вулиць і доріг, трамвайне полотно, дорожнє покриття, зупинки міського транспорту, стоянки таксі, тротуари, пішохідні та велосипедні доріжки, зелені насадження, наземні та підземні мережі, майданчики для паркування.

Відповідно до частини третьої статті 14, частини першої статті 16 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху мають право на безпечні умови дорожнього руху, на відшкодування збитків, завданих внаслідок невідповідності стану автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів вимогам безпеки руху. Водій має право на відшкодування збитків, завданих внаслідок невідповідності стану автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів вимогам безпеки руху.

Частиною першою статті 16 Закону України «Про автомобільні дороги» передбачено, що вулиці і дороги міст та інших населених пунктів знаходяться у віданні органів місцевого самоврядування і є комунальною власністю, а згідно зі статтею 17 цього Закону управління функціонуванням та розвитком вулиць і доріг міст та інших населених пунктів здійснюється відповідними органами місцевого самоврядування, у віданні яких вони знаходяться.

Відповідно до пунктів 1, 4 статті 21 Закону України «Про автомобільні дороги» органи місцевого самоврядування, що управляють функціонуванням та розвитком вулиць і доріг міст та інших населених пунктів, відповідають за стан вулиць і доріг міст та інших населених пунктів відповідно до діючих норм, у тому числі щодо безпеки руху транспортних засобів і пішоходів; відшкодування збитків користувачам вулиць і доріг міст та інших населених пунктів, що виникли через їх незадовільний стан, у порядку, визначеному законом.

Відповідно до пункту 2 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня 1994 року № 198, ремонт і утримання дорожніх об`єктів (крім залізничних переїздів), що перебувають у загальнодержавній власності, здійснюється дорожньо-експлуатаційними організаціями, які належать до сфери управління «Укравтодору», а тих, що перебувають у комунальній власності, відповідними комунальними дорожньо-експлуатаційними організаціями.

Тлумачення норм Закону України «Про дорожній рух», Закону України «Про автомобільні дороги», Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правила користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня 1994 року № 198 (із змінами та доповненнями) дозволяє дійти висновку, що у разі заподіяння власникам транспортних засобів збитків внаслідок ДТП, яка сталася через незадовільне утримання доріг, такі збитки має бути відшкодовано власниками доріг або уповноваженими ними органами (такий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 16 квітня 2020 року у справі № 904/5489/18).

Власники дорожніх об`єктів або уповноважені ними органи, дорожньо-експлуатаційні організації зобов`язані, зокрема: постійно контролювати експлуатаційний стан усіх елементів та негайно усувати виявлені пошкодження чи інші перешкоди в дорожньому русі, а за неможливості це зробити невідкладно позначити їх дорожніми знаками, сигнальними, огороджувальними і направляючими пристроями відповідно до діючих нормативів або припинити (обмежити) рух (пункт 11 Єдиних правил).

У пункті 25 зазначених Єдиних правил встановлено, що власники та користувачі земельних ділянок, а також власники (користувачі) малих архітектурних форм, інженерних комунікацій, що розташовані в межах смуги відчуження автомобільних (позаміських) доріг або червоних ліній міських вулиць і доріг, зобов`язані, зокрема: утримувати в належному стані зелені насадження, охоронні зони інженерних комунікацій, тротуари, обладнані стоянки автомобілів, трамвайне полотно та інші елементи дорожніх об`єктів; забезпечувати належний технічний стан інженерних комунікацій, обладнання, споруд та інших використовуваних елементів дорожніх об`єктів відповідно до їх функціонального призначення та діючих нормативів; у разі виявлення небезпечних умов в експлуатації споруд і об`єктів, їх аварій і руйнувань, що призвели до виникнення перешкод у дорожньому русі або загрожують збереженню елементів дорожніх об`єктів, негайно повідомляти власників дорожніх об`єктів або уповноважених ними органів, а також уповноважений підрозділ Національної поліції; дотримувати вимог діючих норм і правил щодо охорони дорожніх об`єктів.

Відповідно до частин першої, другої Закону «Про дорожній рух» при виконанні робіт в смузі відведення автомобільної дороги, вулиці та залізничного переїзду, якщо це загрожує безпечному чи безперебійному руху транспорту і пішоходів, організації, що відповідають за утримання автомобільної дороги, вулиці та залізничного переїзду, можуть закрити чи обмежити рух на основі погодженого з Національною поліцією ордера, який видається відповідним дорожнім органом, а в містах - службою місцевого державного органу виконавчої влади та місцевого самоврядування. У ордері викладаються умови заборони або обмеження руху, порядок інформування про це учасників дорожнього руху, заходи щодо безпеки дорожнього руху і строки проведення робіт. Порушення цих вимог тягне за собою матеріальну відповідальність організацій, що виконують роботи.

У пункті 1.10 розділу І «Загальні положення» Правил дорожнього руху України (далі ПДР України) зазначено, що дорожні роботи - роботи, пов`язані з будівництвом, реконструкцією, ремонтом чи утриманням автомобільної дороги (вулиці), штучних споруд, споруд дорожнього водовідводу, інженерного облаштування, встановленням (ремонтом, заміною) технічних засобів організації дорожнього руху.

Про проведення дорожніх робіт попереджає тимчасовий дорожній знак 1.37 ПДР України «Дорожні роботи», який встановлюється перед місцями проведення будь-яких робіт на дорозі на відстані 10-15 м від місця проведення робіт. Тимчасові дорожні знаки розміщуються на переносних пристроях, дорожньому обладнанні або закріплюються на щиті з фоном жовтого кольору і мають перевагу перед постійними дорожніми знаками.

За змістом частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

Згідно з частиною першою статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Судом, на підставі наданих позивачем належних та допустимих доказів, встановлено, що 19 листопада 2021 року близько 19 год. 40 хв. в м. Бердичеві по вул. Бистрицькій сталася ДТП за участі ОСОБА_1 , який керуючи автомобілем «BMW 530І», д.н.з. НОМЕР_1 , у темну пору доби, об`їжджаючи на мокрій дорозі перешкоду, допустив наїзд на електроопору, в результаті чого транспортний засіб та електроопора отримали механічні пошкодження. Вини позивача у скоєнні ДТП не встановлено.

Відповідно до акту обстеження ділянки вулично-шляхової мережі, складеного інспектором СРПП Бердичівського РВП Петруком Я.В. 19.11.2021 о 21 год. 04 хв. у м. Бердичеві, вул. Бистрицька, 97/1 встановлено, що експлуатаційний стан обстеженої ділянки не відповідає вимогам ДСТУ 3587-97 «Безпека дорожнього руху» за такими показниками: покриття проїзної частини має яму (ремонтні роботи), відсутні дорожні знаки, наявна світловібиваюча стрічка, відсутня дорожня розмітка. За результатом обстеження ділянку визнано такою, що не відповідає ДСТУ 4100:2014.

Судом встановлено, що працівниками МКП «Бердичівводоканал» проводилися ремонті роботи по ліквідації аварії водопровідної мережі за адресою: м. Бердичів, вул. Бистрицька МКП «Бердичівводоканал» та 29.10.2021 року були здійснені розкопки, які пошкодили дорожнє покриття, що підтверджується актом від 29.10.2021 року, який складений начальником служби ЕМВ МКП «Бердичівводоканал» Цілінським Р.В.

Балансоутримувачем дороги у м. Бердичів на вул. Бистрицькій є МКП «Бердичівкомунсервіс», а отже це підприємство, а не Бердичівська міська рада, як власник дороги, несе обов`язок постійного контролю за станом усіх елементів дорожніх об`єктів та відповідальність за належне утримання та її ремонт.

За положеннями частини першої статті 1190 ЦК України особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим.

Оскільки майну позивача завдано шкоду внаслідок спільної бездіяльності МКП «Бердичівкомунсервіс», як балансоутримувача дороги та уповноваженого органу зі здійснення контролю за забезпеченням безпеки руху на автомобільних дорогах, які перебувають на її балансі та МКП «Бердичівводоканал», як юридичної особи, яка проводила ремонті роботи системи водопостачання та здійснила розкопки, пошкодивши дорожнє покриття, не забезпечила в місці проведення ремонтних робіт безпечних умов дорожнього руху, зокрема, не облаштували належним чином тимчасовими технічними засобами ділянку, де проводилися ремонті роботи, суд першої інстанції на підставі належної оцінки зібраних у справі доказів та встановлених на їх підставі обставин, дійшов вірного висновку про існування підстав для покладення на відповідачів відповідальності за таку шкоду.

Окрім того, судом першої інстанції вірно встановлено, що відповідачами суду не надано доказів ні про погодження МКП «Бердичівводоканал» із МКП «Бердичівкомунсервіс» його права на проведення ремонтних робіт на даному відрізку дороги, ні повідомлення про їх завершення, ні про правовідносини щодо того, хто мав відновлювати дорожнє покриття на відрізку дороги, де сталася ДТП.

При цьому вина відповідача презюмується, оскільки останніми не надано доказів відсутності їх вини щодо невиконання обов`язку з утримання дороги в належному та безпечному стані для дорожнього руху (презумпція завдавача шкоди частина друга статті 1166 ЦК України).

З урахуванням вищенаведеного, судом першої інстанції правомірно встановлено наявність у діях відповідачів усіх елементів складу цивільного правопорушення, зокрема, протиправної поведінки, яка виразилася у їх бездіяльності як уповноваженого органу щодо утримання у належному стані автомобільної дороги та уповноваженого органу, який здійснивши ремонтні роботи, не облаштував ділянку дороги для безпечного руху транспортних засобів, шкідливий результат такої поведінки як то шкода завдана майну позивача автомобілю, у розмірі витрат на відновлення пошкодженого автомобіля, причинно-наслідковий зв`язок між протиправною поведінкою (бездіяльністю) відповідачів та шкодою (збитками).

Доводи апеляційної скарги відповідачів, що в даному випадку ДТП сталось не внаслідок незадовільного стану дороги або будь-якої її невідповідності, а саме через обставини порушення з боку позивача ПДР є безпідставними, оскільки будь-якими належними та достатніми доказами не доведено.

Відповідно до висновку експерта від 19.05.2023 року №СЕ-19/106-23/6065-АВ вартість матеріального збитку заподіяного власникові автомобіля «BMW 530І», д.н.з. НОМЕР_1 станом на 25.04.2023 року складає 162972,37 грн., що дорівнює середній ринковій вартості даного транспортного засобу. Вартість відновлювального ремонту автомобіля «BMW 530І», д.н.з. НОМЕР_1 станом на 25.04.2023 року складає 636 123,75 грн. Вартість відновлювального ремонту автомобіля «BMW 530І», д.н.з. НОМЕР_1 з урахуванням зносу складових автомобіля станом 25.04.2023 року складає 265 947,44 грн.

За змістом статті 30 Закону «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно зі звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до ДТП. Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після ДТП, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця ДТП.

Таким чином, ремонт автомобіля марки «BMW 530І», д.н.з. НОМЕР_1 , вважається економічно необґрунтованим, а отже, автомобіль вважається фізично знищеним.

Оскільки матеріали справи не містять доказів про залишкову вартість пошкодженого автомобіля, тому позивач має передати залишки транспортного засобу відповідачам як особам, які відповідають за завдану шкоду, чим набути право отримати від останніх відшкодування шкоди в розмірі, який відповідає вартості транспортного засобу до ДТП.

З урахування вищевикладеного суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про стягнення у солідарному порядку із відповідачів МКП «Бердичівводоканал» та МКП «Бердичівкомунсервіс» 162 972,37 грн. матеріальної шкоди, завданої внаслідок ДТП, та зобов`язання позивача передати відповідачам автомобіль «BMW 530І», д.н.з. НОМЕР_1 .

Доводи апеляційної скарги про те, що єдиним належним і допустимим доказом, на підставі якого суду міг би прийняти обґрунтоване та законне рішення, є висновок експерта за результатами проведеної автотехнічної експертизи є необґрунтованим.

Оскільки у частинах першій, третій статті 12, частинах першій, п`ятій, шостій статті 81 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідачі не скористалися своїм правом на подання відповідного клопотання про призначення автотехнічної експертизи.

Із матеріалів справи вбачається, що 30.08.2023 року представником МКП «Бердичівкомунсервіс» подана до суду заява про розгляд справи за відсутності представника, в якій серед іншого просив розглянути клопотання про призначення судової автотехнічної експертизи, яке мало б міститься у додатках, однак вказане клопотання відсутнє, лише доданий лист-замовлення на проведення автотехнічної експертизи. З огляду на відсутність вказаного клопотання дане питання судом не розглядалось.

Статтею 23 ЦК України встановлено право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав та законних інтересів. Відповідно до частини другої цієї статті моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

При визначенні розміру моральної шкоди суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. Зміст понять «розумність» та «справедливість» при визначенні розміру моральної шкоди розкривається і в рішеннях Європейського Суду, який при цьому виходить з принципу справедливої сатисфакції, передбаченої статтею 41 Конвенції. Зокрема, в рішеннях «Тома проти Люксембургу», «Калок проти Франції» (2000) та «Недбала проти Польщі», Європейський Суд дійшов висновку, що сам факт визнання порушеного права є адекватним засобом для згладжування душевних страждань і справедливої сатисфакції.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про доведеність факту наявності моральної шкоди, що завдана позивачу внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що полягала у моральних переживаннях, пов`язаних із фактичною втратою автомобілю та порушенні звичного способу життя. Розмір заподіяної моральної шкоди визначений з урахуванням вимог розумності і справедливості, враховуючи обсяг страждань позивача.

Окрім того, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про стягнення із відповідачів судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно із ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судом правомірно не стягнуто витрати, пов`язані із сплатою за проведену судово-товарознавчу експертизу та витрати за проведення звіту №2657 із метою визначення розміру майнової шкоди, оскільки позивачем на надано доказів про сплату ним вартості вказаної експертизи, а звіт не було покладено в основу рішення, тому витрати на проведення звіту не вважаються судовими витратами у справі і не підлягають компенсації.

Однак, колегія суддів не може погодитися із висновком суду про відмову у компенсації витрат на правничу допомогу, виходячи із наступного.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (частина перша статті 15 ЦПК України).

Відповідно до положень частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з положеннями частин першої-п`ятої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження), акт виконаних робіт (детальний опис робіт, наданих послуг).

Таким чином, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату цих послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

Суд першої інстанції відмовляючи у стягнення витрат на правничу допомогу виходив з того, що позивачем не надано доказів на підтвердження понесених ним витрат на правничу допомогу, однак такий висновок є помилковим.

Згідно частини 8 статті 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У позовній заяві ОСОБА_1 зазначив про орієнтовний розмір витрат на правничу допомогу, який він очікує понести під час розгляду справи у суді першої інстанції, у розмірі 20000,00 грн., а тому не був позбавлений права надати відповідні докази на підтвердження понесення судових витрат на правничу допомогу у строк, визначений ч. 8 ст. 141 ЦПК України.

За наведених обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про часткове задоволення позову, однак передчасно вирішив питання про відшкодування понесених витрат на правничу допомогу.

У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, оскаржуване рішення вчастині відмовиу стягненнінакористь ОСОБА_1 витратна професійнуправничудопомогу змінити, виклавши її мотивувальну частину у редакції цієї постанови.

Керуючись ст.367,368,374,376,381-384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційні скарги Міського комунальногопідприємства «Бердичівводоканал»,Міськогокомунального підприємства«Бердичівкомунсервіс» залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Бреднєв Олександр Олександрович, задовольнити частково.

Рішення Бердичівського міськрайонногосудуЖитомирськоїобласті від05вересня2023рокувчастині відмовиустягненніна користь ОСОБА_1 витратнапрофесійнуправничу допомогузмінити,виклавшимотивувальнучастину рішенняуційчастині вредакціїцієїпостанови.

В решті рішення суду залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повний текст постанови складено 22 грудня 2023 року.

Головуючий Судді