Ухвала

від 25.12.2023 по справі 127/38957/23

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 127/38957/23

Провадження 2/127/5162/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 грудня 2023 року м. Вінниця

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Борисюк І.Е., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, -

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького міського суду Вінницької області звернулась ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя.

Разом із позовною заявою позивачки подано до суду заяву про забезпечення позову в порядку і на підставі положень ст.ст. 149 та 152 ЦПК України.

Станом на 25.12.2023 позовна заява ОСОБА_1 до розгляду судом не прийнята і провадження у цивільній справі не відкрито.

Однак, згідно із ч. 1 та ч. 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, встановлених законом.

Заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що ОСОБА_2 є боржником у виконавчому провадженні № 73302420, у якому, зокрема, звернуто стягнення на квартиру, яка на думку позивачки, є спільною сумісною власністю подружжя. Майно, яке підлягає поділу та є предметом спору, може в будь-який час бути відчужене, що в подальшому унеможливить виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Вищевикладене й стало підставою для звернення заявниці до суду із заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 , право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_2 .

Згідно ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, судом не встановлено необхідності у виклику особи, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або для з`ясування питань, пов`язаних із зустрічним забезпеченням, а також не встановлено необхідності призначення заяви про забезпечення позову до розгляду у судовому засіданні з викликом сторін.

Судом встановлено, що вимога про забезпечення позову подана з додержання вимог встановлених ст. 151 ЦПК України.

При цьомусудом враховано,що хочазаява прозабезпечення позовуне містить пропозиції щодо зустрічного забезпечення, однак це не суперечить вимогам ч. 1 ст. 151 ЦПК України, з огляду на те, що ч. 1 ст. 154 ЦПК України передбачено право суду, а не обов`язок вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).

Згідно із ч. 5 ст. 153 ЦПК України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.

Положеннями ч. 1 ст. 150 ЦПК України визначено види забезпечення позову.

Суд, розглянувши вищезазначену заяву, враховуючи обґрунтування заявниці, приходить до висновку про наявність підстав для забезпечення позову, виходячи з наступного.

Умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. При цьому, судом враховується чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивачка не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за її позовом, без нових звернень до суду.

Заявницею в заяві про забезпечення позову зазначено причини, у зв`язку з чим потрібно забезпечити позов, достатньо обґрунтовані вказані ним припущення.

Відповідність забезпечувальних заходів заявленій вимозі полягає у відповідності майнового інтересу заявника заходам, про застосування яких він клопоче перед судом. Так, відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків накладення арешту.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками накладення арешту.

Судом встановлено, що заходи забезпечення позову відповідають заявленим вимогам, є необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення.

Судом також враховується охорона прав і інтересів інших осіб, які беруть участь у справі, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Цивільний процесуальний кодекс України враховує принцип рівноправ`я сторін у процесі і забезпечує захист інтересів, в тому числі, відповідача.

Заходи забезпечення позову відповідають заявленим вимогам, безпосередньо зв`язані з предметом спору, є співмірними і адекватними заявленим вимогам, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення. При цьому, запропоновані заявницею заходи забезпечення позову не призведуть до невиправданого обмеження прав відповідача та не завдадуть йому шкоди чи збитків, а лише тимчасово унеможливлять розпорядження спірним майном до вирішення спору в суді.

Судом перевірено аргументованість вимоги про забезпечення позову щодо застосовування заходів забезпечення позову, враховано те, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

При цьому суд звертає увагу на те, що вирішуючи питання щодо забезпечення позову, суд не з`ясовує фактичні обставин справи, а також не оцінює належності, допустимості і достовірності доказів щодо суті спору. Лише під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, які правовідносини випливають із встановлених обставин, чи слід задовольнити позов або в позові відмовити тощо.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод «Право на ефективний засіб юридичного захисту» встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову. При цьому, вжиття заходів до забезпечення позову має на меті запобігти утрудненню чи неможливості виконання рішення суду, прийнятого за результатами розгляду справи, або забезпечити ефективний захист чи поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, в разі задоволення позову.

Слід зазначити, що згідно рішення Європейського суду з прав людини від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» засіб юридичного захисту має бути ефективним як на практиці, так і за законом. У рішенні Європейського суду з прав людини від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії», було зазначено що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припинення порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Судом враховано, що заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкоджання спричинення значної шкоди заявнику.

Враховуючи вищевикладене,з метоюзабезпечення ефективногозахисту абопоновлення порушенихчи оспорюванихправ таінтересів позивачки,за захистомяких воназвернулася досуду,суд прийшовдо висновкупро наявністьпідстав длязабезпечення позовушляхом накладенняарешту на квартиру АДРЕСА_1 , право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_2 , тобто у спосіб визначений п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, оскільки невжиття таких заходів забезпечення позову може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

На час вирішення питання про забезпечення позову судом не встановлено обставин визначених ч. 3 ст. 154 ЦПК України для застосування зустрічного забезпечення.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 149-154, 157, 258-261, 353, 354 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову - задовольнити.

Забезпечити позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 , право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_2 .

Виконання ухвали суду доручити Першому відділудержавної виконавчоїслужби умісті ВінниціЦентрального міжрегіональногоуправління Міністерстваюстиції (м.Київ) (місцезнаходження: м. Вінниця, вул. Соборна, 15-А, e-mail: info_tsr@vnm.vn.dvs.gov.ua), яку негайно направити для виконання.

Копію ухвали направити для відома ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Ухвала суду про забезпечення позову є виконавчим документом.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.

Строк пред`явлення ухвали до виконання становить три роки.

Ухвала суду може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення до Вінницького апеляційного суду.

Учасник справи, якому повну ухвалу суду не було вручено у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

ОСОБА_1 : ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; місце проживання: АДРЕСА_2 .

ОСОБА_2 : ІНФОРМАЦІЯ_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 ; місце проживання: АДРЕСА_2 .

Ухвала суду складена 25.12.2023.

Суддя: