Постанова

від 13.12.2023 по справі 4/662

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" грудня 2023 р. Справа№ 4/662

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Алданової С.О.

суддів: Євсікова О.О.

Корсака В.А.

при секретарі судового засідання Алчієвій І.В.

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Аргумент Фонд", від імені, в інтересах та за рахунок якого діє Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Стронг менеджмент актив»

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.09.2023

за заявою Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Аргумент Фонд"

про заміну сторони у виконавчому провадженні, заміну боржника, заміну порядку та способу виконання рішення

у справі № 4/662 (суддя: Борисенко І.І.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо"

до 1) Приватного підприємства "Валмар";

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Домашній птах"

про стягнення 9 931 731,57 грн

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва надійшла заява від Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Аргумент Фонд", у якій просить суд:

- замінити в межах справи № 4/662 стягувача - ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" на АТ "ЗНВКІФ "Аргумент Фонд";

- замінити в межах справи № 4/662 боржника - ТОВ "Домашній птах" на Свято-Ніколо-Тихвінський жіночий монастир Київської єпархії УПЦ;

- замінити спосіб та порядок виконання рішення Господарського суду міста Києва від 22.12.2009 у справі № 4/662, а саме - ухвалити, що погашення заборгованості здійснити шляхом звернення стягнення на майно згідно іпотечного договору від 15.07.2008, посвідченого приватним нотаріусом КМНО Занудіною О. І. 15.07.2008 та зареєстрованого в реєстрі за № 811, а саме:

- будівля, адміністративний корпус - літ. "А", об`єкт житлової нерухомості, загальною площею 217,4 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 746663832222, який знаходиться на земельній ділянці загальною площею 0,2706 га, кадастровий номер 3222287201:01:316:0002 за адресою: Київська область, Кагарлицький район, с. Стави, вул. Першотравнева, 1;

- майновий комплекс, об`єкт житлової нерухомості, загальною площею 3322 кв.м., складові частини об`єкта нерухомого майна: "А" - склад, "Б" - ферма, "В" - ферма, "Г" - ферма, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 763021532222, який знаходиться на земельній ділянці загальною площею 4,6401 га, кадастровий номер 3222287200:04:303:0016 за адресою: Київська область, Кагарлицький район, с. Стави, вул. Першотравнева, 1Г;

- майновий комплекс, об`єкт житлової нерухомості, загальною площею 1247 кв.м., складові частини об`єкта нерухомого майна: "А" - будинок тваринника, "Б"- забійний пункт, "В" - плотня, "Г" - ферма, "Д" - погріб, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 746534832222, який знаходиться на земельній ділянці загальною площею 5,5096 га, кадастровий номер 3222287200:04:303:0017 за адресою: Київська область, Кагарлицький район, с. Стави, вул. Першотравнева, 1Б;

- майновий комплекс, об`єкт житлової нерухомості, загальною площею 6 636,3 кв. м., складові частини об`єкта нерухомого майна: "А" - ферма, "Б" - ферма, "В" - ферма, "Д"- кормоцех, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 746381732222, який знаходиться на земельній ділянці загальною площею 4,6401 га, кадастровий номер 3222287200:04:303:0018 за адресою: Київська область, Кагарлицький район, с. Стави, вул. Першотравнева, 1B;

- комплекс, об`єкт житлової нерухомості, загальною площею 11 422,7 кв.м., складові частини об`єкта нерухомого майна: "А" - адмінприміщення, "Б1" - приміщення будинку тваринника, "Г" - приміщення бойні, "Е" - приміщення кормцеху, "Ж" - приміщення пташника, 17, "3" - примищення пташника, 16, "К" - приміщення пташника, 15, "Л" - приміщення пташника, 14, "Р" - приміщення пташника, 10, "С" - приміщення дизельної, "Ф" - приміщення пташника, 2, "Х" - приміщення пташника, 2а, "Щ" - приміщення пташника, 5, "Я" - приміщення складу, "Д" - погріб реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 101547832222, який знаходиться на земельній ділянці загальною площею 17,6403 га, кадастровий номер 3222287200:04:303:0001 за адресою: Київська область, Кагарлицький район, с. Стави, вул. Першотравнева, 1В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.09.2023 у справі № 4/662 заяву Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Аргумент Фонд" про заміну сторони у виконавчому провадженні, заміну боржника та заміну порядку та способу виконання рішення у справі № 4/662 задоволено частково.

Замінено в межах справи № 4/662 стягувача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" на його правонаступника -Акціонерне товариство "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Аргумент Фонд" в частині стягнення 7 600 000 грн. 00 коп. наданого кредиту, 1 937 481 грн. 26 коп. коштів за користування кредитом, 124 779 грн. 80 коп. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 269 470 грн. 51 коп. пені за непогашені в строк відсотки за кредитом.

Погашення заборгованості визначено здійснити шляхом звернення стягнення на майно згідно іпотечного договору від 15.07.2008 року, посвідченого приватним нотаріусом КМНО Занудіною О.І. 15 липня 2008 року та зареєстрованого в реєстрі за № 810, а саме, нерухомого майна загальною площею 21449,3 кв.м., що знаходяться за адресою: Київська область, Кагарлицький район, с. Стави, вул. Першотравнева, 1.

У решті заяви про заміну в межах справи № 4/662 боржника та про зміну способу та порядку виконання рішення - відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, АТ "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Аргумент Фонд", від імені, в інтересах та за рахунок якого діє ТОВ з управління активами «Стронг менеджмент актив» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.09.2023 у справі № 4/662 скасувати в частині відмови в задоволенні заяви АТ "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Аргумент Фонд" про заміну в межах справи № 4/662 боржника на Свято-Ніколо-Тихвінський жіночий монастир Київської єпархії УПЦ замість ТОВ "Домашній птах" та зміну способу та порядку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 22.12.2009 у справі № 4/662 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити заяву АТ "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Аргумент Фонд", від імені якого діє ТОВ «Компанія з управління активами «Стронг менеджмент актив», замінити в межах справи № 4/662 боржника на Свято-Ніколо-Тихвінський жіночий монастир Київської єпархії УПЦ замість ТОВ "Домашній птах" і змінити спосіб та порядок виконання рішення Господарського суду міста Києва від 22.12.2009 у справі № 4/662 ухваливши, що погашення заборгованості здійснити шляхом звернення стягнення на майно згідно іпотечного договору від 15.07.2008, посвідченого приватним нотаріусом КМНО Занудіною О.І. 15.07.2008 та зареєстрованого в реєстрі за № 810.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що оскаржувана ухвала є незаконною і необ`єктивною через не з`ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеності обставин, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідності висновків у рішенні суду, встановленим обставинам, неправильному застосуванні норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Так, в апеляційній скарзі апелянт посилається на те, що ТОВ "Домашній Птах" (боржник) відповідно до договору купівлі-продажу від 16.10.2012, укладеному з Прокопець О.П., яка у подальшому уклала договір купівлі-продажу 10.07.2013 з Свято-Николо-Тихвінським жіночим монастирем КЄ УПЦ, відчужило нерухоме майно, що є предметом договору іпотеки від 15.07.2008. Зауважує, що Свято-Николо-Тихвінський жіночий монастир КЄ УПЦ є іпотекодавцем майна, що є предметом іпотечного договору від 15.07.2008, яке у подальшому Монастирем було перебудоване, у зв`язку з чим була змінена площа майнового комплексу, а земельним ділянкам та господарським будівлям були присвоєні окремі поштові адреси. Посилаючись на ст. 23 Закону України "Про іпотеку", зауважує, що у нього виникло право вимоги до Свято-Николо-Тихвінського жіночого монастиря Київської єпархії Української православної церкви, а тому боржник - ТОВ "Домашній Птах" у справі № 4/662 також підлягає заміні. Наголошує на тому, що оскільки опис нерухомого майна, на яке було звернено стягнення рішенням Господарського суду міста Києва від 22.12.2009 суттєво відрізняється від майна, власником якого є Монастир (з урахуванням проведених перебудов), то це рішення неможливо виконати без зміни способу та порядку його виконання шляхом звернення стягнення на майно, зазначене у прохальній частині заяви. Підкреслює, що суд першої інстанції помилково відмовив заявнику у задоволенні клопотань про витребування доказів та призначення судової будівельно-технічної експертизи.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.10.2023 апеляційна скарга у справі № 4/662 передана на розгляд колегії суддів у складі: Алданова С.О. (головуючий), Євсіков О.О., Корсак В.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.10.2023 апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Аргумент Фонд", від імені, в інтересах та за рахунок якого діє Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Стронг менеджмент актив» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.09.2023 у справі № 4/662 було залишено без руху та надано строк 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліків.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.10.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Аргумент Фонд", від імені, в інтересах та за рахунок якого діє Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Стронг менеджмент актив» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.09.2023 у справі № 4/662; розгляд апеляційної скарги Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Аргумент Фонд", від імені, в інтересах та за рахунок якого діє Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Стронг менеджмент актив» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.09.2023 у справі № 4/662 призначено на 27.11.2023, яке у подальшому було відкладено на 13.12.2023; запропоновано учасникам судового процесу подати відзив, заперечення на апеляційну скаргу та інші заяви/клопотання протягом 10 днів з дня отримання даної ухвали.

24.11.2023 на адресу суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому представник Свято-Николо-Тихвінського жіночого монастиря Київської єпархії Української православної церкви просить залишити її без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін. Свої доводи обґрунтовує тим, що наведена в заяві вимога про заміну боржника вже була вирішена у цій справі судовими рішеннями, що набрали законної сили. Зауважує, що з моменту останнього вирішення цього питання не з`явилось ніяких нових обставин, а в заяві не наводиться жодних нових підстав для заміни боржника у справі. Наголошує, що поставлені в заяві питання являють собою спробу змінити рішення по суті та мали б бути предметом окремого судового розгляду.

Також, до суду надійшли клопотання заявника про витребування доказів та призначення судової будівельно-технічної експертизи.

Заслухавши пояснення присутніх представників учасників справи щодо заявлених клопотань, дослідивши матеріали справи та розглянувши доводи клопотань на предмет їх обґрунтованості, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку про відсутність правових підстав для витребування доказів і призначення у даній справі судової будівельно-технічної експертизи, виходячи із наступного.

У силу приписів ч. 4 ст. 74 ГПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

При цьому згідно ч. 1 ст. 81 ГПК України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Колегія суддів зауважує, що заявником не вказано, яких заходів він вжив для отримання заявлених ним доказів самостійно, не надав доказів вжиття таких заходів, а посилання на нібито неможливість отримання таких документів в позасудовий спосіб не підтверджене належними доказами. Також, скаржником не доведено необхідності витребування запитуваних ним документів для вирішення поставлених в заяві питань про заміну боржника та заміну способу виконання рішення за наявних в матеріалах справи доказів.

Відповідно до ст. 101 ГПК України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. Порядок проведення експертизи та складення висновків експерта за результатами проведеної експертизи визначається відповідно до чинного законодавства України про проведення судових експертиз. У висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має ті самі права та обов`язки, що і експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду. За заявою учасника справи про наявність підстав для відводу експерта, який підготував висновок на замовлення іншої особи, такий висновок судом до розгляду не приймається, якщо суд визнає наявність таких підстав.

Згідно ст. 98 ГПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. Висновок експерта викладається у письмовій формі і приєднується до справи. У висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (прізвище, ім`я, по батькові, освіта, спеціальність, а також, за наявності, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав. Інші вимоги до висновку експерта можуть бути встановлені законодавством. У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом, також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Згідно з положеннями ст. 1 Закону України "Про судову експертизу" - судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Спеціальні знання - це професійні знання, отримані в результаті навчання, а також навички, отримані обізнаною особою в процесі практичної діяльності в різноманітних галузях науки, техніки та інших суспільно корисних галузях людської діяльності, які використовуються разом з науково-технічними засобами під час проведення експертизи. Змістом спеціальних знань є теоретично обґрунтовані і перевірені практикою положення і правила, які можуть відноситися до будь-якої галузі науки, техніки, мистецтва тощо.

Визначення, чи потребує вирішення спірного питання застосування спеціальних знань експертів, чи ні, віднесено до компетенції суду. У разі, коли суд потребує висновків фахівця з питань, що відносяться до предмета доказування, тобто, у разі, коли висновок експерта не може змінити інші засоби доказування, він вправі призначити експертизу.

Експертиза призначається у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування, рішення суду має прийматися у повній відповідності з нормами процесуального та матеріального права, з повним та об`єктивним дослідженням обставин та доказів.

Право на справедливий розгляд судом, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися в контексті Преамбули Конвенції, яка, серед іншого, проголошує верховенство права як частину спільного спадку Договірних Держав. Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який, зокрема вимагає, щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів.

Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.

Така правова позиція висловлена, зокрема, в постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 24.01.2018 у справі №907/425/16 та від 24.01.2018 у справі №917/50/17.

За загальним правилом, обов`язок (тягар) доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. При цьому доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Розподіл між сторонами тягаря доказування визначається предметом спору.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію ("Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод") та практику Суду (Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини) як джерело права.

Захищене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право на справедливий судовий розгляд передбачає право на змагальність провадження. Кожна сторона провадження має бути поінформована про подання та аргументи іншої сторони та отримувати нагоду коментувати чи спростовувати їх. Європейський суд з прав людини розглядає реалізацію принципу змагальності крізь призму забезпечення рівності прав учасників судового розгляду, тобто за цієї позиції обвинувачення і захист діють на одному рівні, під контролем відносно пасивного суду.

Принцип рівності сторін у процесі є лише одним з елементів більш широкого поняття справедливого судового розгляду, яке також включає фундаментальний принцип змагальності процесу. Принцип рівності сторін у процесі - у розумінні "справедливого балансу" між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у справі № 922/2017/17 від 30.05.2018).

У відповідності до ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Разом з цим, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що за змістом статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом.

Недотримання порядку призначення та проведення судової експертизи має наслідком затягування судового процесу і суперечить вимогам статті 6 Конвенції стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку.

У постанові Верховного Суду від 11.06.2018 у справі № 922/2716/17 Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду зазначила, що суду слід виходити з того, що при призначенні судової експертизи, як процесуальної дії суду, яка у будь-якому випадку збільшує строк розгляду справи, що, відповідно, може мати наслідком порушення прав і охоронюваних законом інтересів учасників справи, а тому у кожному разі має бути обґрунтованою. При цьому призначення судової експертизи з порушенням зазначених вимог має наслідком безпідставне збільшення строку розгляду справи, тобто вихід за межі розумного строку розгляду справи, що суперечитиме статті 6 Конвенції (п. 18).

Колегія суддів, серед іншого, зауважує, що за змістом пункту 2 частини 1 статті 99 ГПК України призначення експертизи є правом, а не обов`язком господарського суду.

Судова колегія зауважує, що дана справа №4/662 вже була розглянута по суті судами першої і апеляційної інстанцій, внаслідок чого винесено рішення, яке набрало законної сили.

Оскаржувана заявником ухвала, постановлена за результатами розгляду процесуальних питань, пов`язаних з виконанням рішення, а саме заміни сторін і зміни способу та порядку виконання, за процедурою, що врегульована Розділом V "Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у господарських справах" ГПК України.

Разом з тим, призначення судової експертизи на стадії розгляду процесуальних питань, пов`язаних з виконанням рішення Розділ V ГПК України не передбачає.

Підсумовуючи вищенаведене в сукупності, а також враховуючи наявні в матеріалах справи докази та заявлені вимоги, судова колегія Північного апеляційного господарського суду не знайшла правових підстав для задоволення заявлених АТ "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Аргумент Фонд", від імені, в інтересах та за рахунок якого діє Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Стронг менеджмент актив» клопотань про витребування доказів і призначення у даній справі судової будівельно-технічної експертизи.

За результатами розгляду поданих учасниками справи клопотань колегія суддів перейшла до розгляду справи по суті.

Представник Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Аргумент Фонд", від імені, в інтересах та за рахунок якого діє Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Стронг менеджмент актив» у судовому засіданні 13.12.2023 вимоги апеляційної скарги підтримав, просив ухвалу суду першої інстанції скасувати та задовольнити подану ним заяву про заміну боржника та способу виконання рішення.

Представник Свято-Ніколо-Тихвінського жіночого монастиря Київської єпархії УПЦ в судовому засіданні 13.12.2023, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.

Представники інших учасників справи в судове засідання 13.12.2023 не з`явились, про час та місце судового розгляду повідомлялись у встановленому законом порядку, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення та довідками про доставку електронного документа.

Також, в матеріалах справи містяться конверти з копіями ухвали суду апеляційної інстанції від 30.10.2023, які надсилались відповідачам за адресою, що міститься в матеріалах справи. Вказані конверти містять відмітку «Судова повістка», однак причиною повернення зазначено "адресат відсутній за вказаною адресою".

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 120 ГПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Системний аналіз ст. 242 ГПК України, п. п. 11, 17, 115, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку свідчить, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (аналогічна позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.01.2020 у справі №910/22873/17 та від 14.08.2020 у справі №904/2584/19).

Крім того, судова колегія звертає увагу на те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17 (П/9901/87/18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б).

Також Північним апеляційним господарським судом враховано, що за змістом ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Ухвала Північного апеляційного господарського суду була оприлюднена у Єдиному державному реєстрі судових рішень (http://www.reyestr.court.gov.ua), тобто усі учасники справи, користуючись відкритим безоплатним цілодобовим доступом до реєстру, мали можливість ознайомитися зі змістом вказаної ухвали.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

Разом з цим, застосовуючи згідно з ч. 1 ст. 4 ГПК України, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, колегія суддів зазначає, що праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989) (аналогічне застосування прецедентної практики Європейського суду з прав людини викладено в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.09.2019 у справі № 908/98/18; від 13.09.2019 у справі № 904/4105/18).

Суд апеляційної інстанції з метою дотримання прав сторін на судовий розгляд справи упродовж розумного строку, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, враховуючи те, що явка представників сторін обов`язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, зважаючи на відсутність обґрунтованих клопотань про відкладення розгляду справи, дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників позивача та відповідачів, які повідомлені про судовий розгляд справи в апеляційному порядку.

За змістом пунктів 24 та 26 частини 1 статті 255 ГПК України окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про зміну способу та порядку виконання рішення та про заміну чи відмову у заміні сторони у справі (процесуальне правонаступництво) або сторони виконавчого провадження.

Згідно з частиною 1 статті 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Відповідно до статті 269, частини 1 статті 270 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених при перегляді справ в порядку апеляційного провадження.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази в їх сукупності, заслухавши пояснення присутніх представників учасників справи, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги в межах викладених скаржником доводів та вимог, виходячи з наступного.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.12.2009 року у даній справі № 4/662 позовні вимоги задоволено повністю, стягнуто з ПП "Валмар" та ТОВ "Домашній птах" солідарно на користь ПАТ "Банк Камбіо" з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час здійснення виконавчого провадження, 7600000,00 грн. - наданого кредиту, 1937481,26 грн. - коштів за користування кредитом, 124779,80 грн. - пені за несвоєчасне повернення кредиту, 269470,51 грн. - пені за непогашені в строк відсотки за кредитом, 25500,00 грн. - витрат по сплаті державного мита та 236,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Вирішено погашення заборгованості здійснити шляхом звернення стягнення на:

- майно згідно іпотечного договору від 15.07.2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Занудіною О.І. 15.07.2008 року та зареєстрованого в реєстрі за № 811, а саме, нерухомого майна загальною площею 21449,3 кв.м., що знаходиться за адресою: Київська область, Кагарлицький район, с. Стави, вул. Першотравнева, 1;

- майно згідно договору застави №11-2008/1 від 27.03.2008 року, укладеного між ПАТ "Банк Камбіо" та ПП "Валмар", розташованого за адресою: Київська область, Макарівський район, м. Калинівка.

02.02.2010 на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 22.12.2009 видано наказ.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.04.2014, залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.12.2014, у задоволенні заяви ПАТ "Банк Камбіо" про заміну сторони у виконавчому провадженні у справі № 4/662 було відмовлено.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.01.2019 у задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства "Банк Комбіо" про заміну боржника у виконавчому провадженні у справі було відмовлено.

Також ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.09.2021 було:

- замінено вибулого стягувача - ПАТ "Банк Камбіо" на його правонаступника - ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" в частині наказу Господарського суду міста Києва у справі № 4/662 за позовом ПАТ "Банк Камбіо" до ПрАТ "Валмар" та ТОВ "Домашній птах" про стягнення 7 600 000,00 грн. - наданого кредиту, 1 937 481, 26 грн. - коштів за користування кредитом, 124 779, 80 грн. - пені за несвоєчасне повернення кредиту, 269 470, 51 грн. - пені за непогашені в строк відсотки за кредитом;

- погашення заборгованості здійснити шляхом звернення стягнення на майно згідно іпотечного договору від 15.07.2008 року, посвідченого приватним нотаріусом КМНО Занудіною О.І. 15 липня 2008 та зареєстрованого в реєстрі за № 811, а саме, нерухомого майна загальною площею 21449,3 кв.м., що знаходяться за адресою: Київська область, Кагарлицький район, с. Стави, вул. Першотравнева, 1;

- замінено вибулого стягувача - ПАТ "Банк Камбіо" на його правонаступника - ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" у виконавчому провадженні з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва у справі № 4/662.

Відповідно до приписів частин першої та другої статті 334 ГПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

За змістом ст. 52 ГПК України у разі заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу. Процесуальне правонаступництво в розумінні статті 52 ГПК України допускається на будь-якій стадії судового процесу.

Як роз`яснив Верховний Суд у постанові від 07.04.2022 у справі № 910/8252/21 правонаступництво - це перехід суб`єктивного права від однієї особи до іншої (правонаступника) в порядку похідного правонабуття. Перехід суб`єктивних прав і обов`язків від одного суб`єкта до іншого відбувається через набуття суб`єктивного права та/чи суб`єктивного обов`язку однією особою і, відповідно, їх втрату іншою. Однак при цьому спостерігається зв`язок між набутими суб`єктивними правами і обов`язками та правовідносинами, в яких перебував їх носій-попередник, з іншими особами, в силу чого і було можливе їх існування.

Також процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав і обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні. Процесуальне правонаступництво виникає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони матеріального правовідношення її правонаступником) і відображає зв`язок матеріального і процесуального права. Фактично, процесуальне правонаступництво слідує за матеріальним.

Здійснення правонаступництва є результатом наявності визначеного юридичного складу, тобто сукупності юридичних фактів, необхідних і достатніх для того, щоб отримати відповідний ефект - наступництво в правах та обов`язках. У кожному конкретному випадку для вирішення питань можливості правонаступництва, господарському суду слід аналізувати відповідні фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права.

Отже, судова колегія враховує, що для настання процесуального правонаступництва необхідно встановити факт переходу до особи матеріальних прав правопопередника, тобто підставою заміни учасника процесуальних правовідносин є факт набуття таким учасником відповідних прав у матеріальних правовідносинах. Наявність або відсутність процесуального правонаступництва підлягає встановленню окремо у кожному випадку.

Як вбачається з матеріалів справи, наказом Господарського суду міста Києва від 02.02.2010 № 4/662 визначено боржників - ПП "Валмар" та ТОВ "Домашній птах".

Апелянт вказує на те, що рішенням Господарського суду міста Києва від 12.04.2012 у справі № 35/444 було визнано недійсним іпотечний договір (договір майнової поруки) від 15.07.2008, укладений між ТОВ "Домашній птах" та ТОВ "Універсальний комерційний банк "Камбіо", посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Занудіною О.І. та зареєстрований в реєстрі за № 810, з моменту його укладення.

15.10.2012 постановою державного виконавця виконавче провадження ВП № 22515445 було закінчено, а арешт з майна боржника ТОВ "Домашній птах" був знятий. Як вказує заявник, користуючись тимчасовою відсутністю обтяжень на іпотечному майні, ТОВ "Домашній птах" відчужило ОСОБА_1 майновий комплекс за адресою: АДРЕСА_1 , а ОСОБА_1 , у свою чергу, відчужила цей майновий комплекс Свято-Николо-Тихвінському жіночому монастиру КЄ УПЦ за договором купівлі-продажу комплексу від 10.07.2013.

Отже, посилаючись на ст. 23 Закону України "Про іпотеку", оскільки власником зазначеного майнового комплексу (що у подальшому був перебудований) є вказаний Монастир, тому, на думку заявника, боржника - ТОВ "Домашній птах" необхідно замінити на Свято-Николо-Тихвінський жіночий монастир КЄ УПЦ.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про іпотеку" іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом. Взаємні права і обов`язки іпотекодавця та іпотекодержателя за іпотечним, договором виникають з моменту його нотаріального посвідчення (стаття 3 Закону України "Про іпотеку").

Відповідно до частин 1, 2 статті 23 Закону України "Про іпотеку" у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою.

Так, на розгляді у Господарського суді міста Києва перебували заяви ПАТ "Камбіо" про заміну сторони у виконавчому провадженні у справі № 4/662, за результатами вказаних заяв, ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.04.2014 у справі № 4/622, залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.12.2014, а також ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.01.2019, що набрала законної сили, було встановлено, що станом на момент укладання договору купівлі-продажу між ТОВ "Домашній птах" та ОСОБА_1 , спірний майновий комплекс не був предметом іпотеки.

Також з матеріалів справи вбачається, що на час укладення договору купівлі-продажу спірного нерухомого майна та в момент його передачі, це майно не перебувало в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна. А Свято-Ніколо-Тихнівський жіночий монастир Київської єпархії Української православної церкви, уклавши 10.07.2013 договір купівлі-продажу із ОСОБА_1 , відповідно до якого придбав у власність будівлі майнового комплексу загальною площею 21449,3 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 , став належним власником вищевказаного майна, що перебувало у власності ОСОБА_1 без його обтяження іпотекою.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

З урахуванням наведеного, місцевий господарський суд дійшов до вірного висновку про те, що посилаючись на ст. 23 Закону України "Про іпотеку" заявник не довів належними та допустимими доказами підтвердження порушення прав іпотекодержателя при відчуженні майна, оскільки такі права не були порушені. А правовідносини щодо відчуження спірного майнового комплексу взагалі не підпадають під регулювання нормами Закону України "Про іпотеку".

Отже, заявиком не доведено наявності правових підстав для заміни в межах справи № 4/662 боржника - ТОВ "Домашній птах" на Свято-Ніколо-Тихвінський жіночий монастир Київської єпархії УПЦ.

Щодо вимоги замінити спосіб та порядок виконання рішення Господарського суду міста Києва від 22.12.2009 у справі № 4/662, а саме - ухвалити, що погашення заборгованості має бути здійснено шляхом звернення стягнення на майно згідно іпотечного договору від 15.07.2008, власником якого є Свято-Ніколо-Тихвінський жіночий монастир Київської єпархії УПЦ, судова колегія вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст. 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Згідно з ч. 1 ст. 331 ГПК України суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Отже, законодавцем передбачено право суду за заявою особи, змінити спосіб/порядок виконання судового рішення, у разі неможливості його виконання у тому вигляді, який постановлено судовим рішенням. При цьому обмежень щодо кількісної можливості вчинення відповідних дій законодавцем не встановлено, адже метою зміни способу/порядку виконання судового рішення є задоволення вимог стягувача за рішенням, яке набрало законної сили.

Для зміни способу виконання судового рішення необхідним є з`ясування питання чи не призведе така зміна способу виконання до зміни первісно обраного позивачем способу захисту своїх прав та інтересів, оскільки змінюючи спосіб виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті (наведена правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11.04.2018 у справі №904/1478/15).

Поняття "спосіб і порядок" виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке стосується виконавчого провадження. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій виконавцем відповідно до Закону України "Про виконавче провадження".

Спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, що встановлено статтею 16 ЦК України.

В основу судового акту про встановлення чи зміну способу або порядку виконання судового рішення має бути покладений обґрунтований висновок про наявність обставин, що ускладнюють чи роблять неможливим його виконання.

Зміна способу та порядку виконання рішення можлива лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення у порядку і спосіб, які встановлені раніше. При цьому Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи утруднюють його виконання, а тому суд оцінює докази, надані на підтвердження таких обставин, за приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України. Визначальним фактором є винятковість цих випадків та їх об`єктивний вплив на виконання судового рішення.

Обов`язок доказування та подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Отже, з урахуванням наведеного, саме на заявника покладається обов`язок доведення перед судом у порядку приписів статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України неможливості виконання рішення суду у порядку і способом, раніше встановленими, а також винятковості випадку для можливості зміни способу та порядку виконання рішення суду з визначенням конкретних нових заходів для реалізації цього рішення.

У заяві АТ "ЗНВКІФ "Аргумент Фонд" просить погашення заборгованості здійснити шляхом звернення стягнення на майно, власником якого є Свято-Ніколо-Тихвінський жіночий монастир Київської єпархії УПЦ.

Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно зі статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Зазначений принцип відображено й конкретизовано в частині першій ст. 321 ЦК України, згідно з якою право власності є непорушним, і ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

З урахуванням наведеного, з огляду на встановлену вище відсутність підстав для заміни боржника - ТОВ "Домашній птах" на Свято-Ніколо-Тихвінський жіночий монастир Київської єпархії УПЦ, та беручи до уваги те, що вимоги щодо зміни способу та порядку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 22.12.2009, шляхом звернення стягнення на належне Монастирю майно (визначене у прохальній частині заяви), фактично є похідними від вимоги про заміну боржника у справі № 4/662, у якій судом відмовлено, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що такі похідні вимоги АТ "ЗНВКІФ "Аргумент Фонд" також задоволенню не підлягають.

Таким чином, доводи апеляційної скарги про те, що оскаржувана ухвала є незаконною і необ`єктивною через не з`ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеності обставин, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідності висновків у рішенні суду, встановленим обставинам, неправильному застосуванні норм матеріального права та порушення норм процесуального права, - не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи в апеляційному порядку.

Відповідно до статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, ухвала Господарського суду міста Києва від 26.09.2023 за заявою Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Аргумент Фонд" про заміну сторони у виконавчому провадженні, заміну боржника, заміну порядку та способу виконання рішення у справі № 4/662 відповідає загальним вимогам, встановленим статтею 234 ГПК України, а тому правових підстав для її скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається.

Судові витрати, що пов`язані з розглядом справи в суді апеляційної інстанції, в порядку статті 129 ГПК України, покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 129, 255, 271, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. ст. 276, 281-284, 334 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Аргумент Фонд", від імені, в інтересах та за рахунок якого діє Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Стронг менеджмент актив» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.09.2023 за заявою Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Аргумент Фонд" про заміну сторони у виконавчому провадженні, заміну боржника, заміну порядку та способу виконання рішення у справі № 4/662 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.09.2023 за заявою Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Аргумент Фонд" про заміну сторони у виконавчому провадженні, заміну боржника, заміну порядку та способу виконання рішення у справі № 4/662 залишити без змін.

3. Судові витрати, понесені стороною у зв`язку з переглядом ухвали в суді апеляційної інстанції, покласти на Акціонерне товариство "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Аргумент Фонд", від імені, в інтересах та за рахунок якого діє Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Стронг менеджмент актив».

4. Справу №4/662 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, що передбачені статтями 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 25.12.2023.

Головуючий суддя С.О. Алданова

Судді О.О. Євсіков

В.А. Корсак