Постанова

від 18.03.2024 по справі 4/662

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2024 року

м. Київ

cправа № 4/662

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Баранець О. М. - головуючий, Кролевець О. А., Студенець В. І.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Аргумент Фонд", від імені, в інтересах та за рахунок якого діє Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Стронг менеджмент актив"

на ухвалу Господарського суду міста Києва

у складі судді Борисенко І.І.,

від 26.09.2023 (за заявою Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Аргумент Фонд" про: заміну в межах справи № 4/662 стягувача - Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК "Інвестохіллс Веста" на Акціонерне товариство "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Аргумент Фонд"; заміну в межах справи № 4/662 боржника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Домашній птах" на Свято-Ніколо-Тихвінський жіночий монастир Київської єпархії УПЦ; заміну способу та порядку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 22.12.2009 у справі № 4/662)

та постанову Північного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів Алданової С.О., Євсікова О.О., Корсака В.А.,

від 13.12.2023

у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо"

до: 1) Приватного підприємства "Валмар";

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Домашній птах"

про стягнення 9 931 731,57 грн

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст заяви

Акціонерне товариство "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Аргумент Фонд" звернулося до Господарського суду міста Києва з заявою, у якій просило:

- замінити в межах справи № 4/662 стягувача - Товариство з обмеженою відповідальністю "ФК "Інвестохіллс Веста" на Акціонерне товариство "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Аргумент Фонд";

- замінити в межах справи № 4/662 боржника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Домашній птах" на Свято-Ніколо-Тихвінський жіночий монастир Київської єпархії УПЦ;

- замінити спосіб та порядок виконання рішення Господарського суду міста Києва від 22.12.2009 у справі № 4/662, а саме - ухвалити, що погашення заборгованості здійснити шляхом звернення стягнення на майно згідно іпотечного договору від 15.07.2008, посвідченого приватним нотаріусом КМНО Занудіною О. І. 15.07.2008 та зареєстрованого в реєстрі за № 811, а саме:

- будівля, адміністративний корпус - літ. "А", об`єкт житлової нерухомості, загальною площею 217,4 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 746663832222, який знаходиться на земельній ділянці загальною площею 0,2706 га, кадастровий номер 3222287201:01:316:0002 за адресою: Київська область, Кагарлицький район, с. Стави, вул. Першотравнева, 1;

- майновий комплекс, об`єкт житлової нерухомості, загальною площею 3322 кв.м., складові частини об`єкта нерухомого майна: "А" - склад, "Б" - ферма, "В" - ферма, "Г" - ферма, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 763021532222, який знаходиться на земельній ділянці загальною площею 4,6401 га, кадастровий номер 3222287200:04:303:0016 за адресою: Київська область, Кагарлицький район, с. Стави, вул. Першотравнева, 1Г;

- майновий комплекс, об`єкт житлової нерухомості, загальною площею 1247 кв.м., складові частини об?єкта нерухомого майна: "А" - будинок тваринника, "Б"- забійний пункт, "В" - плотня, "Г" - ферма, "Д" - погріб, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 746534832222, який знаходиться на земельній ділянці загальною площею 5,5096 га, кадастровий номер 3222287200:04:303:0017 за адресою: Київська область, Кагарлицький район, адресу с. Стави, вул. Першотравнева, 1Б;

- майновий комплекс, об`єкт житлової нерухомості, загальною площею 6 636,3 кв. м., складові частини об`єкта нерухомого майна: "А" - ферма, "Б" - ферма, "В" - ферма, ферма, "Д"- кормоцех, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 746381732222, який знаходиться на земельній ділянці загальною площею 4,6401 га, кадастровий номер 3222287200:04:303:0018 за адресою: Київська область, Кагарлицький район, с. Стави, вул. Першотравнева, 1B;

- комплекс, об`єкт житлової нерухомості, загальною площею 11 422,7 кв.м., складові частини об`єкта нерухомого майна: "А" - адмінприміщення, "Б1" - приміщення будинку тваринника, "Г" - приміщення бойні. "Е" - приміщення кормцеху, "Ж" - приміщення пташника, 17, "3" - приміщення пташника, 16, "К" - приміщення пташника, 15, "Л" - приміщення пташника, 14, "Р" - приміщення пташника, 10, "С" - приміщення дизельної, "Ф" - приміщення пташника, 2, "Х" - приміщення пташника, 2а, "Щ" - приміщення пташника, 5, "Я" - приміщення складу, "Д" - погріб реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 101547832222, який знаходиться на земельній ділянці загальною площею 17,6403 га, кадастровий номер 3222287200:04:303:0001 за адресою: Київська область, Кагарлицький район, с. Стави, вул. Першотравнева, 1В.

Заява обґрунтована тим, що право грошової вимоги до боржника - Приватного підприємства "Валмар" за кредитним договором № 11-2008 від 24.03.2008, іпотечним договором від 15.07.2008 та договором застави № 47-2006/978/1 від 29.09.2009 перейшло від первісного кредитора (ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста") до нового - Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Аргумент Фонд" на підставі договору відступлення права вимоги за кредитними договорами та договорами забезпечення № 07/12/01/2022/1 від 12.01.2022 та договором купівлі-продажу майнових прав № 06/12/01/2022/1 від 12.01.2022.

Також, як вказує заявник, ТОВ "Домашній Птах" (боржник) відповідно до договору купівлі-продажу від 16.10.2012, укладеного з ОСОБА_1, яка у подальшому уклала договір купівлі-продажу 10.07.2013 зі Свято-Николо-Тихвінським жіночим монастирем Київської єпархії Української Православної Церкви, відчужило нерухоме майно, що є предметом договору іпотеки від 15.07.2008. Отже, на думку заявника, Свято-Николо-Тихвінський жіночий монастир Київської єпархії Української Православної Церкви є іпотекодавцем майна, що є предметом іпотечного договору від 15.07.2008, яке у подальшому Монастирем було перебудоване, у зв`язку з чим була змінена площа майнового комплексу, а земельним ділянкам та господарським будівлям були присвоєні окремі поштові адреси. Заявник, посилаючись на статтю 23 Закону України "Про іпотеку", вказує, що у нього виникло право вимоги до Свято-Николо-Тихвінського жіночого монастиря Київської єпархії Української православної церкви, а тому боржник - ТОВ "Домашній Птах" у справі № 4/662 також підлягає заміні.

Проте, оскільки опис нерухомого майна, на яке було звернено стягнення рішенням Господарського суду міста Києва від 22.12.2009 суттєво відрізняється від майна, власником якого є Монастир (з урахуванням проведених перебудов), то це рішення неможливо виконати без зміни способу та порядку його виконання шляхом звернення стягнення на майно, зазначене у прохальній частині заяви.

Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та постанови суду апеляційної інстанції

Господарський суд міста Києва ухвалою від 26.09.2023, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.12.2023, у справі № 4/662, заяву Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Аргумент Фонд" про заміну сторони у виконавчому провадженні, заміну боржника та заміну порядку та способу виконання рішення у справі № 4/662 задовольнив частково.

Замінив в межах справи № 4/662 стягувача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" на його правонаступника - Акціонерне товариство "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Аргумент Фонд" в частині стягнення 7 600 000,00 грн наданого кредиту, 1 937 481,26 грн коштів за користування кредитом, 124 779,80 грн пені за несвоєчасне повернення кредиту, 269 470,51 грн пені за непогашені в строк відсотки за кредитом.

Погашення заборгованості визначено здійснити шляхом звернення стягнення на майно згідно іпотечного договору від 15.07.2008 року, посвідченого приватним нотаріусом КМНО Занудіною О.І. 15 липня 2008 року та зареєстрованого в реєстрі за № 810, а саме, нерухомого майна загальною площею 21449,3 кв.м., що знаходяться за адресою: Київська область, Кагарлицький район, с. Стави, вул. Першотравнева, 1.

У решті заяви про заміну в межах справи № 4/662 боржника та про зміну способу та порядку виконання рішення - відмовлено.

Рішення мотивовано тим, що з наданих заявником доказів встановлено, що ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" передало Акціонерному товариству "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Аргумент Фонд" право вимоги до ПП "Валмар" за зобов`язаннями, встановленими кредитним договором № 11-2008 від 24.03.2008, а до ТОВ "Домашній птах" - встановленими іпотечним договором від 15.07.2008, посвідченим приватним нотаріусом КМНО Занудіною О.І. та зареєстрований в реєстрі за № 810.

У частині звернення стягнення на майнові права за договором застави № 11-2008/1 від 27.03.2008, укладеним між ПАТ "Банк Камбіо" та ПП "Валмар", право вимоги Акціонерному товариству "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Аргумент Фонд" не передавалося, тому підстав для заміни Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Аргумент Фонд" в частині вимог до ПП "Валмар" за договором застави № 11-2008/1 від 27.03.2008, у суду немає.

Також суд відмовив у заміні стягувача у справі № 4/662 про стягнення витрат по сплаті державного мита у сумі 25 500 грн та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн, оскільки таке право вимоги Акціонерному товариству "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Аргумент Фонд" не передавалося і не могло бути передане правонаступнику.

Відмовляючи в задоволенні заяви Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Аргумент Фонд" про заміну в межах справи № 4/662 боржника - ТОВ "Домашній птах" на Свято-Ніколо-Тихвінський жіночий монастир Київської єпархії УПЦ, рішення судів мотивовані тим, що на розгляді у Господарському суді міста Києва перебували заяви ПАТ "Камбіо" про заміну сторони у виконавчому провадженні у справі № 4/662, за результатами вказаних заяв, ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.04.2014 у справі № 4/622, залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.12.2014, а також ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.01.2019, що набрала законної сили, було встановлено, що станом на момент укладання договору купівлі-продажу між ТОВ "Домашній птах" та ОСОБА_1 , спірний майновий комплекс не був предметом іпотеки. Також на час укладення договору купівлі-продажу спірного нерухомого майна та в момент його передачі, це майно не перебувало в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна. А Свято-Ніколо-Тихвінський жіночий монастир Київської єпархії Української православної церкви, уклавши 10.07.2013 договір купівлі-продажу із ОСОБА_1 , відповідно до якого придбав у власність будівлі майнового комплексу загальною площею 21449,3 кв. м за адресою: Київська область, Кагарлицький район, с. Стави, вул. Першотравнева, 1, став належним власником вищевказаного майна, що перебувало у власності ОСОБА_1 без обтяження його іпотекою.

Заявник не довів належними та допустимими доказами підтвердження порушення прав іпотекодержателя при відчуженні майна, оскільки такі права не були порушені. А правовідносини щодо відчуження спірного майнового комплексу взагалі не підпадають під регулювання нормами Закону України "Про іпотеку".

У зв`язку з цим дійшли висновку про те, що немає підстав для заміни в межах справи № 4/662 боржника - ТОВ "Домашній птах" на Свято-Ніколо-Тихвінський жіночий монастир Київської єпархії УПЦ.

Оскільки вимоги щодо зміни способу та порядку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 22.12.2009, шляхом звернення стягнення на належне Монастирю майно (визначене у прохальній частині заяви), фактично є похідними від вимоги про заміну боржника у справі № 4/662, у якій судом відмовлено, то у задоволенні цих похідних вимог Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Аргумент Фонд" також відмовлено.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та аргументи учасників справ

Акціонерне товариство "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Аргумент Фонд", від імені, в інтересах та за рахунок якого діє Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Стронг менеджмент актив" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.09.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.12.2023 у частині відмови Акціонерному товариству "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Аргумент Фонд" у заміні боржника у виконавчому провадженні і зміни способу та порядку виконання рішення у справі №4/662, у якій просило оскаржені судові рішення в частині відмови в задоволенні його заяви скасувати та прийняти в цій частині нове рішення. Замінити в межах справи № 4/662 боржника Товариство з обмеженою відповідальністю «Домашній птах» на Свято-Ніколо-Тихвінський жіночий монастир Київської єпархії УПЦ і змінити спосіб та прядок виконання рішення Господарського суду м. Києва від 22.12.2009, ухваливши, що погашення заборгованості здійснити шляхом звернення стягнення на майно згідно з іпотечним договором від 15.07.2008, посвідченим приватним нотаріусом КМНО Занудіною О.І. 15.07.2008 та зареєстрованого в реєстрі за № 810, визначене у прохальній частині заяви, власником якого є Свято-Ніколо-Тихвінський жіночий монастир Київської єпархії УПЦ.

Касаційна скарга подана на підставі абзацу 2 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

В обґрунтування підстав касаційного оскарження заявником вказано на порушення та неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права

Зазначив, що рішенням Господарського суду м. Києва від 05.09.2013, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 27.01.2014, у справі № 35/444 відмовлено у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Домашній птах» до ПАТ «Банк Камбіо» про визнання іпотечного договору № 810 від 15.07.2008 недійсним. Тобто судовим рішенням підтверджено чинність іпотеки, однак у період відсутності запису в реєстрі речових прав на нерухоме майно, Товариство з обмеженою відповідальністю «Домашній птах» відчужило предмет іпотеки ОСОБА_1 , а та в свою чергу Свято-Ніколо-Тихвінському жіночому монастирю Київської єпархії УПЦ. Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що на час укладення договору купівлі продажу спірного майнового комплексу він не був предметом іпотеки, правовідносини щодо відчуження спірного майнового комплексу взагалі не підпадають під регулювання нормами Закону України "Про іпотеку".

Однак при цьому не врахували висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 28.10.2020 у справі № 910/10963/19, від 07.05.2019 у справі № 926/3371/17, від 19.04.2023 у справі № 726/2166/19, від 10.01.2024 у справі № 761/39550/17, від 16.10.2020 у справі № 922/1995/17, від 22.01.2020 у справі № 646/4428/16-ц, від 29.05.2019 у справі № 668/9978/15-ц, від 12.06.2019 у справі № 205/578/14-ц, зокрема, щодо застосування положень статей 17, 23 Закону України «Про іпотеку», зокрема щодо того, що вилучення обтяжень про іпотеку та заборону відчуження не тягне припинення договору іпотеки. Іпотекодержатель може пред`явити вимоги про визнання за ним права на предмет іпотеки до нового власника, який є добросовісним набувачем при повному збереженні договору на підставі якого предмет іпотеки був набутий у власність, тобто без попереднього визнання цього договору недійсним.

А також висновків, викладених, зокрема, у постановах Верховного Суду від 13.10.2022 у справі № 490/4128/20, від 28.09.2022 у справі № 570/4882/19 щодо того, що новоствореним об`єктом нерухомості вважається виключно об`єкт створений без прив`язок до іншого, вже існуючого нерухомого майна, без використання його складових структурних елементів. Тобто не є новоствореним об`єктом нерухомого майна вже існуючий об`єкт нерухомості зі зміненим зовнішніми та внутрішніми параметрами. Незалежно від того чи були внесені зміни до договору іпотеки у зв`язку з перебудовою, добудовою тощо предмета іпотеки, чи ні, іпотека поширюється і на таку реконструкцію.

Тобто об`єкти нерухомого майна, що перебувають у власності Монастиря були утворені у результаті поділу майна, яке було предметом іпотеки за іпотечним договором № 810 від 15.07.2008, і саме вони на теперішній час є предметом іпотеки відповідно до статті 2 Закону України «Про іпотеку».

Касаційне провадження відкрито в частині оскарження судових рішень про відмову Акціонерному товариству "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Аргумент Фонд" у заміні боржника у справі № 4/662.

В частині вимог про скасування судових рішень про відмову Акціонерному товариству "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Аргумент Фонд" у зміні способу та порядку виконання рішення у справі №4/662 у відкритті касаційного провадження відмовлено. Відповідно доводи касаційної скарги в цій частині Верховним Судом не оцінюються.

Свято-Ніколо-Тихвінський жіночий монастир Київської єпархії УПЦ у відзиві на касаційну скаргу просив у її задоволенні відмовити, ухвалу суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін.

Зазначив, що вимога про заміну боржника неодноразово заявлялася позивачем у цій справі і уже була вирішена судами, у задоволенні заяви про заміну боржника позивачеві було відмовлено і судові рішення набрали законної сили.

Звертаючись з цією заявою сторона позивача намагається добитися повторного розгляду встановлених в ухвалах Господарського суду м. Києва від 21.04.2015 та від 31.01.2019 обставин.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Домашній птах» і монастирем відсутні відносини правонаступництва.

У цій справі неодноразово було встановлено факт відсутності запису про іпотеку на момент придбання майна монастирем, тому вимоги статті 23 Закону України «Про іпотеку» до спірних правовідносин не застосовуються, а майно набуте вільним від будь-яких обтяжень.

Викладені в постанові Верховного Суду від 20.09.2023 у справі № 752/2605/13-ц висновки не є релевантними для справи № 4/662.

Інші учасники справи відзивів на касаційну скаргу не надали, що не перешкоджає касаційному перегляду судових рішень.

У справі № 4/662 касаційне провадження відкрито ухвалою від 05.02.2024 та одночасно витребувано з Господарського суду міста Києва та/або Північного апеляційного господарського суду матеріали справи № 4/662 за позовом Публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо" до: 1) Приватного підприємства "Валмар"; 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Домашній птах" про стягнення 9 931 731,57 грн.

Матеріали справи № 4/662 надіслані Господарським судом м. Києва та надійшли до Верховного Суду 11.03.2024, тобто після спливу, встановленого статтею 306 Господарського процесуального кодексу України, строку розгляду касаційної скарги.

Суд усвідомлює, що не вкладається у строк розгляду касаційної скарги, що визначений статтею 306 Господарського процесуального кодексу України, однак вважає за можливе розглянути справу у строк «розумний», тобто такий, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

Відповідно до частини першої статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій

Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно з положеннями статей 18, 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012). Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 № 11-рп/2012).

Відповідно до частини 1 статті 52 Господарського процесуального кодексу України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу.

У виконавчому провадженні заміна сторони виконавчого провадження відбувається на підставі статті 334 Господарського процесуального кодексу України, а саме: у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб. Неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Також відповідно до частини 5 статті 15 Закону України "Про виконавче провадження" у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавче провадження визначається як завершальна стадія судового провадження.

Заміна сторони виконавчого провадження правонаступником, тобто здійснення процесуального правонаступництва після набрання судовим рішенням законної сили, полягає в поширенні на правонаступників законної сили судового рішення. При цьому на правонаступників законна сила судового рішення поширюється усіма своїми правовими наслідками - незмінністю, неспростовністю, виключністю, преюдиційністю, виконуваністю.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.02.2021 у справі № 911/3411/14.

Правонаступництво - це перехід суб`єктивного права від однієї особи до іншої. Правонаступництво прав та обов`язків юридичної особи може мати місце у разі коли до правонаступника переходить певне право кредитора чи обов`язок боржника.

Для процесуального правонаступництва юридичної особи, яка є стороною чи третьою особою у судовому процесі, необхідне встановлення або правонаступника такої юридичної особи внаслідок її припинення шляхом реорганізації, або правонаступника окремих її прав чи обов`язків внаслідок заміни сторони у відповідному зобов`язанні. В обох випадках для встановлення процесуального правонаступництва юридичної особи суд має визначити підстави такого правонаступництва, а також обсяг прав та обов`язків, який перейшов до правонаступника у спірних правовідносинах.

Процесуальне правонаступництво у виконавчому провадженні - це заміна на будь-якій стадії виконавчого провадження стягувача або боржника іншою особою у зв`язку з її вибуттям, тобто підставою заміни боржника внаслідок правонаступництва є настання певних обставин, які мають юридичне значення і в результаті яких виникають цивільні права та обов`язки, або пряма вказівка акта цивільного законодавства, що не залежить від умов та порядку здійснення виконавчого провадження органами і посадовими особами.

Процесуальне правонаступництво є похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони у матеріальному правовідношенні її правонаступником). У зв`язку з цим для вирішення судом питання про процесуальну заміну сторони у справі необхідна наявність відповідних первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення та перехід її прав та обов`язків до іншої особи - правонаступника.

Отже, процесуальне правонаступництво, передбачене статтею 52 Господарського процесуального кодексу України, це перехід процесуальних прав та обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.08.2020 у справі № 917/1339/16.

Примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється виконавцем з урахуванням положень Закону України "Про іпотеку" (частина 7 статті 51 Закону України "Про виконавче провадження").

Перехід права власності на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи регулюється статтею 23 Закону України "Про іпотеку" (тут і надалі в редакції станом на момент набуття Монастирем права власності на спірне майно - 10.07.2013), якою передбачено, що у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою.

Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов`язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.

За змістом цієї норми на особу, до якої перейшло право власності на майно, обтяжене іпотекою, навіть у випадках, коли до її відома не було доведено інформацію про обтяження майна іпотекою, переходять всі права та обов`язки іпотекодавця.

У разі вибуття заставного майна з власності іпотекодавця, законодавством встановлено механізм захисту прав іпотекодержателя, шляхом перенесення всіх прав та обов`язків іпотекодавця на особу, до якої перейшло право власності.

Відтак, іпотека залишається дійсною незалежно від зміни власника майна.

Отже, при набутті права власності на об`єкт іпотеки відбувається заміна іпотекодавця у правовідносинах, і відповідно є підстави для заміни сторони у виконавчому провадженні (аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.11.2020 у справі № 910/6325/13, від 07.10.2020 у справі № 161/20677/13-ц, від 07.07.2021 у справі № 40/5005/7101/2011, від 15.03.2021 у справі № 926/3371/17.

Саме на таких твердженнях базуються доводи заявника, викладені ним у заяві про заміну боржника та касаційній скарзі.

Однак, наводячи свої доводи, скаржник не врахував те, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15.06.2021 у справі № 922/2416/17 зазначила, що норму частини першої статті 23 Закону України «Про іпотеку» слід застосовувати разом з пунктом 1 частини першої статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», відповідно до якого державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відомості Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вважаються правильними, доки не доведено протилежне (пункт 6.30 постанови від 2 липня 2019 року у справі № 48/340). Однією із загальних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України). Відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» до загальних засад державної реєстрації прав належить гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження. Тому суд має оцінювати наявність або відсутність добросовісності зареєстрованого володільця нерухомого майна (пункт 51 постанови від 26 червня 2019 року у справі № 669/927/16-ц).

Добросовісна особа, яка придбаває нерухоме майно у власність або набуває інше речове право на нього, вправі покладатися на відомості про речові права інших осіб на нерухоме майно та їх обтяження (їх наявність або відсутність) з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (пункт 46.2 постанови Великої Палати Верховного Суду від 1 квітня 2020 року у справі № 610/1030/18 (провадження № 14-436цс19)).

Тому за відсутності в реєстрі відомостей про права інших осіб на нерухоме майно або їх обтяжень особа, яка добросовісно покладалася на ці відомості, тобто не знала і не мала знати про існування таких прав чи обтяжень, набуває право на таке майно вільним від незареєстрованих прав інших осіб та обтяжень. Такі висновки сформульовані у пункті 38 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 922/3537/17 (провадження № 12-127гс19).

У постанові від 15.06.2021 у справі № 922/2416/17 Велика Палата Верховного Суду відступила, шляхом конкретизації, від її висновку, викладеного у постанові від 19 червня 2019 року у справі № 643/17966/14-ц, а також від аналогічного висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 16 вересня 2015 року у справі № 6-1193цс15, і Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, викладеного у постановах від 10 травня 2018 року у справі № 643/18839/13-ц, від 23 січня 2019 року у справі № 643/12557/16-ц та від 13 березня 2019 року у справі № 643/19761/13-ц.

Означена конкретизація висновків полягає у такому:

- скасоване судове рішення не породжує жодних правових наслідків з моменту його ухвалення, але його скасування саме по собі (тобто без встановлення інших обставин, що, зокрема, можуть підтверджувати недобросовісність дій, які були вчинені на підставі цього рішення) не є підставою для перегляду всіх юридичних фактів, що виникли, змінилися чи припинилися на підставі відповідного рішення;

- виключення відомостей про право іпотеки з відповідного державного реєстру на підставі судового рішення є не правовим наслідком такого рішення, а фактичною дією, вчиненою на підставі цього рішення;

- виключення відомостей про право іпотеки з відповідного Державного реєстру, зокрема, на підставі судового рішення не впливає на чинність іпотеки. Скасування того судового рішення, що мало наслідком внесення до Державного реєстру іпотек запису про припинення іпотеки, не відновлює дію останньої, оскільки іпотека зберігає чинність незалежно від відсутності певний час відомостей про неї у відповідному державному реєстрі;

- запис про іпотеку не може бути відновлений з моменту вчинення первинного запису, а вчиняється державним реєстратором повторно за наявності для цього підстав, передбачених законом, зокрема договору іпотеки, а також судового рішення про визнання права іпотекодержателя;

- за відсутності в реєстрі відомостей про права інших осіб на нерухоме майно або їх обтяжень особа, яка добросовісно покладалася на ці відомості, тобто не знала і не мала знати про існування таких прав чи обтяжень, набуває право на таке майно вільним від незареєстрованих прав інших осіб та обтяжень (пункт 38 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 922/3537/17 за провадженням № 12-127гс19). За таких умов право іпотеки припиняється, відомості про іпотеку поновленню не підлягають, а позов про звернення стягнення на предмет іпотеки не підлягає задоволенню;

- при вирішенні таких спорів необхідно враховувати наявність чи відсутність обставин, які можуть свідчити про недобросовісність набувача майна, придбаного за відсутності в державному реєстрі відомостей про обтяження.

У цій справі № 4/662 судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням господарського суду від 22.12.2009 у справі № 4/662 позовні вимоги задоволено повністю, стягнуто з ПП "Валмар" та ТОВ "Домашній птах" солідарно на користь ПАТ "Банк Камбіо" з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час здійснення виконавчого провадження, 7600000,00 грн - наданого кредиту, 1937481,26 грн - коштів за користування кредитом, 124779,80 грн - пені за несвоєчасне повернення кредиту, 269470,51 грн - пені за непогашені в строк відсотки за кредитом, 25500,00 грн - витрат по сплаті державного мита та 236,00 грн - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Вирішено погашення заборгованості здійснити шляхом звернення стягнення на:

- майно згідно іпотечного договору від 15.07.2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Занудіною О.І. 15.07.2008 року та зареєстрованого в реєстрі за № 810, а саме, нерухомого майна загальною площею 21449,3 кв.м., що знаходиться за адресою: Київська область, Кагарлицький район, с. Стави, вул. Першотравнева, 1;

- майно згідно договору застави №11-2008/1 від 27.03.2008 року, укладеного між ПАТ "Банк Камбіо" та ПП "Валмар", розташованого за адресою: Київська область, Макарівський район, м. Калинівка.

02.02.2010 на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 22.12.2009 видано наказ.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.04.2012 у справі № 35/444 було визнано недійсним іпотечний договір (договір майнової поруки) від 15.07.2008, укладений між ТОВ "Домашній птах" та ТОВ "Універсальний комерційний банк "Камбіо", посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Занудіною О.І. та зареєстрований в реєстрі за № 810, з моменту його укладення.

15.10.2012 постановою державного виконавця виконавче провадження ВП № 22515445 було закінчено, а арешт з майна боржника ТОВ "Домашній птах" був знятий.

Користуючись тимчасовою відсутністю обтяжень на іпотечному майні, ТОВ "Домашній птах" відчужило ОСОБА_1 майновий комплекс за адресою: Київська область, Кагарлицький район, с. Стави, вул. Першотравнева, 1, загальною площею 21449,3 кв.м., уклавши договір купівлі-продажу від 16.10.2012.

ОСОБА_1 , у свою чергу, відчужила цей майновий комплекс Свято-Николо-Тихвінському жіночому монастирю Київської єпархії Української Православної Церкви за договором купівлі-продажу комплексу від 10.07.2013.

У подальшому за результатами розгляду справи № 35/444 в суді касаційної інстанції рішення господарського суду від 22.12.2009 та постанову суду апеляційної інстанції скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 05.09.2013, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 27.01.2014, у справі № 35/444 ТОВ «Домашній птах» відмовлено у задоволенні позову про визнання іпотечного договору № 810 від 15.07.2008 недійсним.

У той же час за висновками Великої Палати Верховного Суду тимчасове виключення відомостей про право іпотеки з відповідного державного реєстру, зокрема, на підставі судового рішення, яке було у подальшому скасовано, не впливає на чинність первісної іпотеки. Скасування судового рішення, що мало наслідком внесення до Державного реєстру іпотек запису про припинення іпотеки, не впливає на дію останньої, оскільки іпотека зберігає чинність незалежно від відсутності певний час відомостей про неї у відповідному державному реєстрі. Водночас, за відсутності в реєстрі відомостей про права інших осіб на нерухоме майно або їх обтяжень особа, яка добросовісно покладалася на ці відомості, тобто не знала і не мала знати про існування таких прав чи обтяжень, набуває право на таке майно вільним від незареєстрованих прав інших осіб та обтяжень (пункт 38 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 922/3537/17 (провадження № 12-127гс19), пункт 7.22 постанови від 15 червня 2021 року у справі № 922/2416/17 (провадження № 12-44гс20)).

Скасоване судове рішення не породжує правових наслідків з моменту його ухвалення, але його скасування саме по собі (тобто без встановлення інших обставин, що, зокрема, можуть підтверджувати недобросовісність дій, які були вчинені на підставі цього рішення) не є підставою для перегляду всіх юридичних фактів, що виникли, змінилися чи припинилися на підставі відповідного рішення (п. 73 постанови Верховного Суду від 19.04.2023 у справі № 726/2166/19).

Отже, установивши у справі № 4/662 факт переходу до Свято-Николо-Тихвінського жіночого монастиря Київської єпархії Української Православної Церкви права власності на спірне майно за відсутності в реєстрі відомостей про права інших осіб на нерухоме майно або їх обтяжень, суди дійшли правильного висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви про заміну боржника у справі, враховуючи виключно положення статті 23 Закону України «Про іпотеку», оскільки у цьому випадку наведена норма має застосовуватися в сукупності з пунктом 1 частини першої статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Оскільки Свято-Николо-Тихвінським жіночим монастирем Київської єпархії Української Православної Церкви не визнаються права позивача як іпотекодержателя спірного нерухомого майна, заміна боржника без встановлення обставин недобросовісності набувача майна, придбаного з порушенням закону, з наявністю яких пов`язується чинність чи припинення іпотеки, є неможливою.

Згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у пункті 9.8. постанови від 15.06.2021 у справі № 922/2416/17, у випадку якщо позивач вважає, що іпотека є та залишалася чинною, він може захистити своє право шляхом звернення з вимогою про визнання права іпотекодержателя стосовно іпотечного майна. Після набрання чинності рішенням суду у разі задоволення такого позову до відповідного державного реєстру має бути внесений запис про іпотекодержателя.

Не можуть бути підставою для скасування оскаржених судових рішень у справі № 4/662 доводи касаційної скарги, що позивач діяв відповідно до рішення Господарського суду Київської області від 12.12.2018 у справі № 911/462/17, що набрало законної сили, відповідно до якого, оскільки до відповідача перейшли права та обов`язки іпотекодавця при переході права власності, позивач не позбавлений можливості звернутись з заявою про заміну боржника відповідно до статей 52, 334 ГПК України на стадії виконання рішення суду у справі №4/662, оскільки така заміна можлива, як визначено частиною 3 статті 52 ГПК України, на будь-якій стадії судового процесу.

Враховуючи ієрархію висновків Верховного Суду, станом на момент звернення з цією заявою, врахуванню підлягає саме постанова Великої Палати Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 922/2416/17.

За встановлених обставин, підстави для скасування постановлених у цій справі ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції, відсутні.

Висновки Верховного Суду

За змістом пункту 1 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно з частиною першою статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Верховний Суд, переглянувши оскаржувані ухвалу суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції в межах наведених у касаційній скарзі доводів, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, вважає, що судові рішення ухвалені із додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для їх зміни чи скасування з підстав, викладених у касаційній скарзі немає.

Судові витрати

З огляду на те, що суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає без змін ухвалу суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції, судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Аргумент Фонд", від імені, в інтересах та за рахунок якого діє Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Стронг менеджмент актив" залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.09.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.12.2023 у справі № 4/662 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий О. Баранець

Судді О. Кролевець

В. Студенець