Рішення

від 12.12.2023 по справі 906/1251/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" грудня 2023 р. м. Житомир Справа № 906/1251/22

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Соловей Л.А.

за участю секретаря судового засідання: Васильєвої Т.О.,

за участю представників сторін:

від позивача: Гончаренко Д.С., виписка з ЄДР;

від відповідача: Фандралюк С.О. , довіреність вих.№192 від 12.04.2023; довіреність №91 від

02.02.2023,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу

за позовом Державної екологічної інспекції Поліського округу (м.Житомир)

до Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі філії Коростенське лісомисливське господарство (с.Ушомир Коростенського району Житомирської області)

про стягнення 48357,52грн.

Державна екологічна інспекція Поліського округу звернулась до суду з позовом про стягнення з Державного підприємства "Коростенське лісомисливське господарство" суми завданих збитків внаслідок незаконної порубки дерев у розмірі 48357,52грн.

Ухвалою суду від 09.01.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі (за правилами загального позовного провадження). Підготовче засідання призначено на 06.02.2023.

Ухвалою суду від 06.02.2023 замінено відповідача у справі - Державне підприємство "Коростенське лісомисливське господарство" на його правонаступника - Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України" в особі філії "Коростенське лісомисливське господарство"; відкладено підготовче засідання на 07.03.2023.

Ухвалою суду від 07.03.2023 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, по 09.04.2023 (включно); відкладено підготовче засідання на 03.04.2023.

У відзиві на позовну заяву відповідач просив суд відмовити у задоволенні позову посилаючись на те, що представники ДП "Житомирське лісове господарство" а саме: лісничий Богунського лісництва А.М.Ващенко та директор ДП "Житомирський лісгосп" не були ознайомлені з актом від 20.08.2021 №500 проведення заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, примірника акту не отримували, що підтверджується відсутністю підписів вказаних осіб у відповідному акті. Також зазначив, що згідно документів первинного бухгалтерського обліку філії "Коростенське лісомисливське господарство" ДСГП "Лиси України" кредиторська заборгованість перед позивачем відсутня (а.с.106-109).

У відповіді на відзив позивач зазначив, що представники ДП "Житомирське лісове господарство" не ознайомились з актом перевірки №500 від 20.08.2021, проте посадовими особами Державної екологічної інспекції Поліського округу на підставі цього було складено акт про відмову від підписання акту перевірки, а також акт перевірки та припис направлено відповідачу рекомендованим листом (а.с.120).

У додаткових поясненнях від 24.05.2023 позивач вказав, що жодної запланованої рубки у період 2020-2021 рік у кварталі 49 виділі 3 Богунського лісництва Житомирського ЛГ не проводилось, відповідно лісорубні квитки не видавались (а.с.137-138).

Ухвалою суду від 03.04.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу №906/1251/22 до судового розгляду по суті на 09.05.2023.

У судовому засіданні 09.05.2023 розпочато розгляд справи по суті та оголошено перерву до 30.05.2023, яку в подальшому було продовжено до 20.06.2023 та відповідно до 24.07.2023.

Ухвалою господарського суду від 24.07.2023 відкладено розгляд справи по суті на 18.09.2023.

Ухвалою суду від 18.09.2023 відкладено розгляд справи по суті на 16.10.2023.

В судовому засіданні 16.10.2023 оголошено перерву до 14.11.2023, згідно ч.2 ст.216 ГПК України.

Ухвалою господарського суду від 14.11.2023 відкладено розгляд справи по суті на 12.12.2023.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача проти позову заперечив з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали спарви, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

26.07.2021 на "Гарячу" телефонну лінію Державної екологічної інспекції Поліського округу надійшло звернення громадянина ОСОБА_1 про те, що в 49 кварталі Богунського лісництва ДП "Житомирське лісове господарство" відбулась порубка дерев (а.с.12).

28.07.2021 Державна екологічна інспекція Поліського округу, відповідно до абз.5 ч.1 ст.6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" направила Державній екологічній інспекції України звернення гр. ОСОБА_1 від 26.07.2021 про порушення, що спричинило шкоду навколишньому природному середовищу чи безпеці держави під час порубки древ в ДП "Житомирське лісове господарство" та просила погодити проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) Держаного підприємство "Житомирське лісове господарство" (а.с.11).

Розглянувши лист Державної екологічної інспекції Поліського округу від 28.07.2021 №2-05/3703 Державна екологічна інспекція України погодила проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) на підставі звернення фізичної особи про порушення, що спричинило шкоду її правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави (погодження №2-05/3228 від 03.08.2021 (а.с.10)).

В період з 10.08.2021 по 20.08.2021 працівниками Державної екологічної інспекції Поліського округу було проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання і охорони природних ресурсів, про що складеноакт №500 від 20.08.2021(а.с.142-151).

Перевіркою виявлено, що ДП "Житомирське лісове господарство" порушено:

- вимоги статей19, 90 Лісового кодексу України, зокрема, виявлено незаконну порубку 3 (трьох) дерев породи дуб, яка була проведена в 2020-2021 роках та не була зафіксована лісовою охороною ДП "Житомирське лісове господарство";

- вимоги ст.64 Лісового кодексу України, точкове засмічення окремими побутовими відходами в лісовому масиві кв.56 вид.2 Богунського лісництва ДП "Житомирське лісове господарство".

Комісійно, у тому числі за участю представника відповідача, проведено заміри діаметрів пнів та складено польову перелікову відомість пнів 3 (трьох) незаконно зрубаних дерев у кварталі 49, вид.3 Богунського лісництва ДП "Житомирське лісове господарство" (а.с.141).

Інспектором за наслідками виявлених порушень, виконано розрахунок розміру шкоди, заподіяної лісу, відповідно до Такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу підприємствами, установами, організаціями та громадянами незаконним вирубуванням та пошкодженням дерев і чагарників до ступеня припинення росту, затвердженихпостановою Кабінету Міністрів України №665 від 23.07.2008(додаток №1). Відповідно до розрахунків розміру шкоди (а.с.13) сума збитків за вказаними ділянками з урахуванням індексації за попередні роки, становить 48 357,52грн.

З метою усунення порушень природоохоронного законодавства, виявлених під час проведення планового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, Державною екологічною інспекцією Поліського округу видано припис №22/2.6 від 20.08.2021 (а.с.166-167).

Враховуючи, що директор ДП "Житомирське лісове господарство" відмовився від підписання акту перевірки №500 від 20.08.2021, тому акт та припис було направлено рекомендованим листом, який отримано відповідачем 01.09.2021, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.123).

10.09.2021 на адресу відповідача направлено претензією №86-2.6/30 від 10.09.2021, про відшкодування заподіяної державі шкоди в сумі 48 357,52грн у добровільному порядку (а.с.15-16).

У відповіді на претензію від 11.10.2021 №855 відповідач повідомив про її необґрунтованість та зазначив, що за зверненням ДП "Житомирське лісове господарство" від 10.08.2021 №617 до правоохоронних органів щодо незаконної порубки дерев було порушено кримінальне провадження (а.с.155).

03.08.2022 Державна екологічна інспекція Поліського округу звернулась до ГУНП у Житомирський області з листом №2637/3/2-06 від 03.08.2022, у якому просила надати інформацію, чи надходило до ГУНП у Житомирській області або територіальних відділів і відділень звернення від ДП "Житомирське лісове господарство" стосовно виявлених працівниками підприємства фактів незаконної порубки дерев протягом 2020-2021 років в кварталі 49 виділі 3 Богунського лісництва (а.с.154).

Листом від 05.09.2022 СВ Житомирського РУП ГУНП у Житомирській області повідомив, що відсутні будь-які відомості щодо звернень ДП "Житомирське лісове господарство" стосовно виявлених працівниками підприємства фактів незаконної порубки дерев протягом 2020-2021 років (а.с.154 на звороті).

Листом №568 від 26.07.2022 ДП "Коростенське лісове господарство" проінформувало позивача про приєднання з 20.01.2022 ДП "Житомирське лісове господарство" до ДП "Коростенське лісове господарство", а також повідомило про відсутність у підприємства документів первинного обліку, які б підтверджували наявність дебіторської заборгованості перед Державною екологічною інспекцією Поліського округу за відшкодування шкоди, заподіяної державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства (а.с.43).

У зв`язку із невиконанням відповідачем вимог претензій, Державна екологічна інспекція Поліського округу звернулась до суду з позовом про стягнення з відповідача шкоди у сумі 48 357,52грн, заподіяної навколишньому природному середовищу.

Дослідивши в сукупності всі обставини та матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, господарський суд дійшов висновку про задоволення позову з огляду на наступне.

Спір полягає у відшкодуванні шкоди, заподіяної лісу внаслідок порушення норм лісового та природоохоронного законодавства.

Відповідно до ч.1ст.5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища"державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

Відповідно дост.1 Лісового кодексу Україниліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцерозташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах. Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають та незалежно від права власності на них становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.

Згідно ст.ст.16,17 Лісового кодексу Україниправо користування лісами здійснюється в порядку постійного та тимчасового користування лісами. У постійне користування ліси на землях державної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим державним лісогосподарським підприємствам, іншим державним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи. Ліси надаються в постійне користування на підставі рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, прийнятого в межах їх повноважень. Право постійного користування лісами посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою.

Частиною 2 ст.19 Лісового кодексу Українивизначено, що обов`язок забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, вжиття інших заходів відповідно до законодавства на основі принципів сталого розвитку, а також дотримання правил і норм використання лісових ресурсівпокладено на постійних лісокористувачів.

Положеннями статті 63 Лісового кодексу Українипередбачено, що ведення лісового господарства полягає у здійсненні комплексу заходів з охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів.

Згідно з п.5 ч.1 ст.64 Лісового кодексу України,підприємства, установи, організації і громадяни здійснюють ведення лісового господарства з урахуванням господарського призначення лісів, природних умов і зобов`язані здійснювати охорону лісів від незаконних рубок та інших пошкоджень.

Відповідно дост.86 Лісового кодексу Україниорганізація охорони і захисту лісів передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів від пожеж, незаконних рубок, пошкодження, ослаблення та іншого шкідливого впливу, захист від шкідників і хвороб.

За змістом п.5 ч.2ст.105 Лісового кодексу Українивідповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у порушенні вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених законодавством у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів.

Згідностатті 107 Лісового кодексу Українипідприємства, установи, організації зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

Враховуючи вищевикладені норми чинного законодавства суд зазначає, що організація і забезпечення охорони та захисту лісів, яка передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження та охорону лісів, зокрема, від незаконних рубок та інших пошкоджень,покладається на постійних лісокористувачів.

Як встановлено судом, основним видом діяльності відповідача за КВЕД-2010 є: 02.10 Лісівництво та інша діяльність у лісовому господарстві (а.с.66-74).

Відповідно до вимог ч.6ст.7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід. Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства. В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом. Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями. Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю). У разі відмови суб`єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис. Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).

Для встановлення судом, чи мало місце правопорушення, основним доказом є акт перевірки, в якому зафіксований факт правопорушення, який (акт), відповідно достатті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", є документом, який фіксує факт проведення планових, позапланових перевірок суб`єктів господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства, зокрема у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Не допускається включення до акта перевірки інформації або висновків, які не підтверджені документально, оскільки у разі заперечення суб`єктом господарювання, щодо якого проводиться перевірка, зафіксованого в цьому акті факту правопорушення (порушення вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища тощо), суб`єкт господарювання позбавлений можливості спростувати цей факт.

У цьому висновку суд звертається до тих правил дослідження та встановлення та фактів порушення вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, які враховував Верховний Суд, формулюючи висновки та ухвалюючи судові рішення у постановах від 20.08.2018 у справі № 920/1293/16, від 11.09.2018 у справі № 909/1041/16, від 27.06.2019 у справі № 927/238/17, постанові від 26.05.2022 у справі 922/2317/21, постанова від 29.07.2022 у постанові від 924/883/21.

Матеріалами справи, її фактичними обставинами підтверджено факт проведення 10-20.08.2021 відповідно до наказу Державної екологічної інспекції Поліського округу №224-ОД від 05.08.2021 (а.с.39) та направлення Державної екологічної інспекції Поліського округу №528 від 06.08.2021 (а.с.37) державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Поліського округу Радушинського В.Е. та Ахмедова А.Ю. в присутності керівника ДП "Житомирське лісове господарство" Карчевського Р.А., планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання і охорони природних ресурсів, про що складеноакт №500 від 20.08.2021 і встановлення порушень ст.ст.19, 90 Лісового кодексу України, зокрема, виявлено незаконну порубку 3 дерев породи дуб, яка була проведена в 2020-2021 роках та не була зафіксована лісовою охороною ДП "Житомирське лісове господарство".

Згідно польової перелікової відомості пнів від 11.08.2021, яка складена в присутності лісничого Ващенка А.М.(а.с. 28,30) встановлено незаконну порубку трьох дерев породи дубів кв.49, виділ 3 Богунського лісництва ДП "Житомирське лісове господарство".

Проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що акт№500 від 20.08.2021містить відомості,, зазначені у п.6ст.7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності". В акті містить детальний опис виявлених порушень з посиланням на відповідні вимоги законодавства. Отжеакт є належним доказом, в якому зафіксовані фактичні дані про протиправні діяння і порушення природоохоронного законодавства, і який є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища та його дотримання.

Зазначені обставини та висновки Інспекції щодо допущених порушень під час розгляду справи відповідачем не спростовано, а також не оспорено та не спростовано факт незаконної рубки дерев та їїналежної фіксації.

При цьому суд вважає безпідставними посилання відповідача, що представники ДП "Житомирське лісове господарство" не були ознайомлені з актом перевірки №500 від 20.08.2021 та були позбавлені можливості оскаржити вказаний акт, оскільки в матеріалах справи міститься акт від 20.08.2021, з якого вбачається, що у зв`язку з відмовою директора відповідача від підписання акту перевірки, останній разом з приписом від 20.08.2021 був направлений ДП "Житомирське лісове господарство" рекомендованим листом.

Судом встановлено факт надсилання розрахунків на адресу відповідача разом з претензією №2-08/4561 від 10.09.2021 та пропозицією відшкодувати шкоду у добровільному порядку, які залишені відповідачем без задоволення, нараховані збитки удобровільномупорядкуневідшкодовані.

Судом враховано, що позивачем з метою усунення порушень природоохоронного законодавства, виявлених під час проведення перевірки, відповідачу видано припис №22/2.6 від 20.08.2021.

Зазначені факти відповідачем не заперечно та не спростовано.

Відтак суд доходить висновку про наявність протиправної поведінки відповідача, яка полягала у протиправній бездіяльності у вигляді незабезпечення охорони лісових насаджень від незаконних рубок дерев.

Як свідчать матеріали справи, загальний розмір шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу складає 48 357,52грн.

Обрахування розміру шкоди проведено Держінспектором з ОНПС Поліського округу по таксах для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу підприємствами, установами, організаціями та громадянами незаконнимвирубуванням та пошкодженням дерев та чагарників до ступеня припинення росту, затвердженихпостановою Кабінету Міністрів України №665 від 23.07.2008, додаток №1.

Судом враховано, що розрахунки збитків направлялись разом із претензіями на адресу відповідача. Заперечень щодо правомірності проведених розрахунків та розміру нарахованих збитків від відповідача на адресу позивача не надходило.

Доведеність факту незаконної рубки дерев, фіксації такого факту та порушення відповідачем вимог законодавства у сфері охорони природного навколишнього середовища, а також наявності шкоди в заявленій до стягнення сумі підтверджується матеріалами справи.

Відповідно достатті 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища"підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. В силустатті 69 цього Законушкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Таким чином, порубка дерев визнається незаконною, якщо вчинена: без відповідного дозволу; за дозволом, виданим із порушенням чинного законодавства; до початку чи після закінчення установлених у дозволі строків; не на призначених ділянках чи понад установлену кількість; не тих порід дерев, які визначені в дозволі; порід, вирубку яких заборонено.

Частиною 2статті 40 Закону України "Про рослинний світ"також унормовано, що відповідальність за порушення законодавства про рослинний світ несуть особи, винні у протиправному знищенні або пошкодженні об`єктів рослинного світу.

Відшкодування майнової шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Факт незабезпечення лісокористувачем (відповідачем) охорони і збереження закріплених за ним лісів підтверджений матеріалами справи.

Згідно з положеннями частин першої та другоїстатті 1166 Цивільного кодексу Українимайнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно дост.1172 Цивільного кодексу Україниюридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Особливості застосування цивільно-правової відповідальності за заподіяну шкоду можуть бути передбачені спеціальними законами, які регулюють питання охорони певного виду такого середовища.

Підставою деліктної відповідальності є протиправне, шкідливе, винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти як неправомірність поведінки особи; вина завдавача шкоди; наявність шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою. Наявність всіх вищезазначених умов є обов`язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

В деліктних правовідносинах саме на заявника покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу відповідач повинен довести, що в його діях або бездіяльності (діях або бездіяльності його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.

Суд звертає увагу, що нормами чинного законодавств, зокремаЛісовим кодексомУкраїни та Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища" унормовано, що організація і забезпечення охорони та захисту лісів, яка передбачає здійснення комплексу заходів спрямованих на збереження та охорону лісів, зокрема, від незаконних порубок та інших пошкоджень, покладається саме на постійних лісокористувачів.

Порушення вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених у сфері охорони, захисту та використання лісів, є підставою для покладення на постійного лісокористувача цивільно-правової відповідальності.

При цьому, не важливо, хто конкретно здійснював незаконне вирубування дерев на ділянках лісу, наданих у постійне користування, оскільки визначальним є факт порушення постійним лісокористувачем встановлених правил лісокористування, що спричинило завдання державі збитків внаслідок незаконної рубки дерев третіми особами на підконтрольній постійному лісокористувачу ділянці лісу.

Таким чином, обов`язок щодо забезпечення охорони лісових насаджень покладено саме на постійних лісокористувачів, які відповідають за невиконання або неналежне виконання таких обов`язків, у тому числі, у разі незабезпечення охорони та захисту лісів від незаконних рубок дерев.

Отже, цивільно-правову відповідальність за порушення лісового законодавства мають нести не лише особи, які безпосередньо здійснюють самовільну вирубку лісів (пошкодження дерев), а й постійні лісокористувачі, вина яких полягає у протиправній бездіяльності у вигляді не вчинення достатніх дій щодо забезпечення охорони та збереження лісу від незаконних рубок на підвідомчих їм ділянках із земель лісового фонду, що має наслідком самовільну рубку (пошкодження) лісових насаджень третіми (невстановленими) особами.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 23.08.2018 у справі № 917/1261/17.

За вказаних обставин суд дійшов висновку, що відповідач, як постійний лісокористувач, не забезпечив охорону і збереження лісового фонду на підвідомчій йому території, допустив незаконну порубку дерев, чим заподіяно матеріальну шкоду лісу (навколишньому природному середовищу), яка становить у загальному розмірі 48 357,52грн.

Станом на момент вирішення спору матеріали справи не містять доказів відшкодування відповідачем шкоди, завданої навколишньому природному середовищу у сумі 48 357,52грн.

Суд зазначає, що відповідач в якості доказів дотримання і виконання ним вимог Лісового кодексу України щодо охорони лісових насаджень та здійснення контролю за додержанням лісового законодавства, забезпечення охорони лісів від незаконних порубок, долучив до матеріалів справи копію повідомлення за вих.№994 від 07.12.2023, адресованого Житомирському районному управлінню поліції ГУНП в Житомирській області з проханням провести розслідування щодо виявленого факту незаконної порубки 3дерев породи дуб, який було зафіксовано актом перевірки №500 від 20.08.2021 (а.с.218).

Однак суд не приймає вказане звернення до правоохоронних органів, як належний доказ виконання відповідачем службових обов`язків, оскільки факт незаконної порубки 3 дерев породи дуб у Богунському лісництві ДП "Житомирське лісове господарство" 49 квартал, 3 виділ виявлено у серпні 2021 року, натомість відповідач звернувся до Житомирського районного управління поліції ГУНП в Житомирській області 07.12.2023, тобто більше ніж через 2 роки від дати виявленого порушення.

Також слід відзначити, що відсутність у відповідача відомостей про наявність кредиторської заборгованості перед позивачем не може бути підставою для звільнення від відповідальності за завдану матеріальну шкоду.

Відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження наявності інших обставин ніж ті, що досліджені судом.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.

На сьогодні у праві існують такі основні стандарти доказування: "баланс ймовірностей" (balance of probabilities) або "перевага доказів" (preponderance of the evidence); "наявність чітких та переконливих доказів" (clear and convincing evidence); "поза розумним сумнівом" (beyond reasonable doubt).

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

При цьому, відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018р. у справі №910/18036/17, від 23.10.2019р. у справі №917/1307/18, від 18.11.2019р. у справі №902/761/18, від 04.12.2019р. у справі №917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020р. у справі №129/1033/13-ц.

У рішенні Європейського суду з прав людини 23.08.2016р. у справі "Дж.К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") зазначено, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Перевіривши та оцінивши подані сторонами на підтвердження своїх вимог та заперечень докази, суд дійшов висновку, що надані позивачем докази є більш вірогідними.

Враховуючи встановлені обставини, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги про стягнення з відповідача шкоди, завданої внаслідок незаконної вирубки лісу у розмірі 48 357,52грн є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно дост.129 Господарського процесуального кодексу Українисудовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Приймаючи до уваги, що позовні вимоги судом задовольняються в повному обсязі, тому сума судового збору, сплачена позивачем при зверненні з даним позовом, повністю покладається на відповідача.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" (вул.Руставелі Шота, будинок 9А, м.Київ, 01601, код ЄДРПОУ 44768034) в особі філії "Коростенське лісомисливське господарство" (вул.Молодіжна, 41-Б, с.Ушомир, Коростенський район, Житомирська область, 11571, код ЄДРПОУ 45066721) суму завданих збитків внаслідок незаконної порубки дерев у розмірі 48 357,52грн, на спеціальні рахунки місцевих бюджетів "Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, внаслідок господарської та іншої діяльності" код 24062100: н/р UA028999980333139331000006427, код ЄДРПОУ 37976485, назва отримувача ГУК в Коростені рн/отг м.Коростень/24062100.

3. Стягнути з Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" ( вул.Руставелі Шота, будинок 9А, м.Київ, 01601, код ЄДРПОУ 44768034) в особі філії "Коростенське лісомисливське господарство"(вул.Молодіжна, 41-Б, с.Ушомир, Коростенський район, Житомирська область, 11571, код ЄДРПОУ 45066721)

на користь Державної екологічної інспекції Поліського округу (вул,Леха Качинського, 12а, м.Житомир, 10014, код ЄДРПОУ 42163803)

-2481,00грн судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено: 25.12.23

Суддя Соловей Л.А.