Ухвала

від 25.12.2023 по справі 910/13923/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

25.12.2023Справа № 910/13923/23

Суддя Господарського суду міста Києва Спичак О.М., розглянувши матеріали справи

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Троїцький Плаза»

до Міністерства юстиції України

про визнання незаконним та скасування наказу в частині

Без повідомлення (виклику) учасників справи.

ВСТАНОВИВ:

01.09.2023 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Троїцький Плаза» з вимогами до Міністерства юстиції України про:

1) визнання Наказу Міністерства юстиції України від 02.05.2023 №1562/5 «Про задоволення скарги» незаконним та скасування його в частині пункту 2 щодо скасування в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань реєстраційної дії від 05.01.2023 № 1000701070009075646 «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу» щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «Троїцький плаза, проведену приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Смірновою Аллою Сергіївною. та пункту 6 в частині виконання вказаного пункту 2 наказу;

2) скасування в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань реєстраційної дії від 02.05.2023 №1000709950011075646 «Скасування реєстраційної дії», проведеної ОСОБА_1 , Міністерством юстиції України щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «Троїцький плаза»;

3) зобов`язання Міністерства юстиції України поновити в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань реєстраційну дію від 05.01.2023 №1000701070009075646 «Зміна кінцевого бенефіціарного власника (контролера) або зміна відомостей про кінцевого бенефіціарного власника (контролера)» щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «Троїцький плаза», проведену приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Смірновою Аллою Сергіївною.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначав, що оскаржуваний наказ безпосередньо порушує права та охоронювані законом інтереси позивача, в структурі власності якого відбулась зміна кінцевих бенефіціарних власників, крім того наказ було прийнято відповідачем з істотним порушенням процедури його прийняття, він суперечить нормам матеріального та процесуального права, а викладені фактичні обставини, які були покладені в основу висновків Колегії відповідача є такими, що не відповідають дійсності, а тому за твердженнями позивача Наказ №1562/5 від 02.05.2023 є незаконним і таким, що підлягає скасуванню.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.09.2023 відкрито провадження у справі №910/13923/23, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 04.10.2023, встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.09.2023 зупинено провадження у справі №910/13923/23 до набрання законної сили судовим рішенням у справі Верховного Суду №990/7/23 за позовом ОСОБА_2 до Президента України про визнання протиправним та скасування Указу Президента України №820/22 від 01.12.2022.

Однак, постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.12.2023 ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.09.2023 у справі №910/13923/23 скасовано; справу №910/13923/23 направлено для розгляду до Господарського суду міста Києва.

У ч.ч. 1, 9 ст. 39 Господарського процесуального кодексу України вказано, що питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про самовідвід судді вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу.

Відповідно до ч. 1 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Відповідно до ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу.

У ч. 2 ст. 38 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи.

Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу (ч. 3 ст. 38 Господарського процесуального кодексу України).

За приписами статті 39 Господарського процесуального кодексу України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Питання про самовідвід судді вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу.

Слід зазначити, що згідно ч. 1 ст. 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

За приписами ст. 9 Конституції України, статті 19 Закону України «Про міжнародні договори України» і статті 4 Господарського процесуального кодексу України господарські суди у процесі здійснення правосуддя мають за відповідними правилами керуватися нормами документів, ратифікованих законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950р., Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції» Україна повністю визнає на своїй території дію приписів Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо визнання обов`язковою і без укладення спеціальної угоди юрисдикцію Суду в усіх питаннях, що стосуються її тлумачення і застосування.

Водночас ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи.

Згідно Європейської Хартії «Про закон «Про статус суддів» судді при виконанні своїх обов`язків повинні бути доступними та виявляти повагу по відношенню до осіб, які до них звертаються; повинні турбуватися про підтримання високого рівні компетентності, необхідного рівня вирішення справ в кожному конкретному випадку, оскільки від рішень судді залежить гарантія прав особи.

Відповідно до п. 12 Висновку № 1 (2001) Консультативної ради європейських суддів для Комітету міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів, передбачено, що незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При винесенні судових рішень щодо сторін у судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зв`язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає, на здатність судді приймати незалежні рішення. У цьому випадку незалежність судової влади є втіленням загального принципу: «Ніхто не може бути суддею у власній справі». Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси певної сторони у будь-якій суперечці. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін у конкретній справі, але й з боку суспільства в цілому. Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.

Одночасно, ст. 15 Кодексу суддівської етики також визначено, що неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи. Положення зазначеної коментованої статті випливають з принципу об`єктивності, визначеному у Бангалорських принципах поведінки суддів, відповідно до якого об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.

Відповідно до Бангалорських принципів поведінки суддів, які схвалено Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27.07.2006р. №2006/23 від 19.05.2006р., незалежність судових органів є передумовою забезпечення правопорядку та основною гарантією справедливого вирішення справи в суді. Отже, суддя має відстоювати та втілювати в життя принцип незалежності судових органів в його індивідуальному та колективному аспектах.

Пунктом 1.1 Бангалорських принципів поведінки суддів передбачено, що суддя повинен здійснювати свою судову функцію незалежно, виходячи виключно з оцінки фактів, відповідно до свідомого розуміння права, незалежно від стороннього впливу, спонукання, тиску, загроз чи втручання, прямого чи опосередкованого, що здійснюється з будь-якої сторони та з будь-якою метою. Одночасно, вказаними Принципами унормовано, що об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.

Згідно п.п. 2.1, 2.2 Бангалорських принципів поведінки суддів при виконанні своїх обов`язків суддя вільний від будь-яких схильностей, упередженості чи забобонів. Поведінка судді в процесі засідання та за стінами суду має сприяти підтримці та зростанню довіри суспільства, представників юридичної професії та сторін у справі до об`єктивності суддів та судових органів.

Відповідно до п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Означеним пунктом до таких випадків віднесено, зокрема, те, що у судді склалося реальне упереджене ставлення до якоїсь зі сторін або судді з його власних джерел стали відомі певні докази чи факти стосовно справи, яка розглядається.

У справі «П`єрсак проти Бельгії» (Piersack v. Belgium) від 1 жовтня 1982р. Європейський суд з прав людини, встановивши порушення положень частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зазначив, що будь-який суддя, стосовно неупередженості якого є законні сумніви, повинен вийти зі складу суду.

У п. 132 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гарабін проти Словаччини» (Harabin v. Slovakia) від 20 лютого 2013 року зазначено, що існування національних процедур для забезпечення неупередженості, а саме правил, що регулюють відвід судді, є важливим фактором. Такі правила виявляють особливу увагу національного законодавства до усунення всіх обґрунтованих сумнівів у неупередженості судді чи суду і є спробою забезпечити неупередженість, усуваючи причини таких сумнівів. На додаток до забезпечення відсутності упередженості як такої, ці правила спрямовані на усунення будь-яких проявів упередженості і таким чином слугують зміцненню довіри громадськості до суду.

Головною метою відводу є гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді. Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначає, що «у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду».

Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що «особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного».

У випадку ж самовідводу сам суддя повинен бути переконаним, що є достатньо фактів, які свідчать про його безсторонність.

Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але «вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими» (рішення ЄСПЛ від 09 листопада 2006 року у справі «Білуха проти України» (Belukha v. Ukraine), заява № 33949/02).

Як вказує позивач у позовній заяві, по структурі власності учасниками та власниками прав позивача є наступні компанії: 1) 99% корпоративних прав належить Смарт Урбан Солюшнз Лтд (англ. Smart Urban Solutions Ltd, зареєстровано за номером: НЕ 407088, Країна заснування: Республіка Кіпр, Місцезнаходження: Зінас Кантер енд Орігенус, 3035, Лімасол, Кіпр; 2 ) 1% корпоративних прав належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Смарт Урбан Солюшнс» (англ. «Smart Urban Solutions Ltd», Ідентифікаційний код 41106042, Країна заснування: Україна, Місцезнаходження: Україна, 04070, місто Київ, вул. Ігорівська, будинок 7-А, (надалі по тексту - Власники позивача або Учасники позивача), власником яких на 100% в свою чергу є компанія Смарт Холдинг (Сайпрус) Лтд (англ. «Smart Holding (Cyprus) Ltd, Зареєстровано за номером : НЕ303560, Країна заснування: Республіка Кіпр, Місцезнаходження: Зінас Кантер енд Орігенус, 3035, Лімасол, Кіпр (надалі по тексту - компанія Смарт Холдинг (САЙПРУС)).

Як зазначає позивач, до нього від учасників позивача надійшла інформація про те, що 01.12.2022 року відбулась зміна структури власності власника позивача, а саме відбулась зміна акціонера (учасника) в компанії Смарт Холдинг (САЙПРУС), наслідком чого стала зміна кінцевого бенефіціарного власника для позивача.

Зміна структури власності відбулась в тому, що єдиний акціонер компанії Смарт Інвестментс - фізична особа ОСОБА_2 , згідно законодавства Республіки Кіпр передав 100% корпоративних прав (акцій) компанії Смарт Холдинг (САЙПРУС) відповідно до укладених ним Трастових угод від 01.12.2022 року з ПРОТЕАС ТРАСТІ СЕРВІСЕС ЛТД та з ПРОТЕАС ТРАСТІС ЛТД в нижченаведені трасти відповідно: - СМАРТ ТРАСТ, дата створення/заснування трасту: 01.12.2022 року, реєстраційний номер TRUST.2206 (надалі по тексту - Смарт Траст ); - СТЕП ТРАСТ, дата створення/заснування трасту: 01.12.2022 року, реєстраційний номер TRUST.2214 (надалі по тексту - Степ Траст ; надалі по тексту разом Смарт Траст та Степ Траст - Трасти ).

Довірчими власниками відповідних Трастів станом на 05.01.2023 року виступали наступні особи: - ПРОТЕАС ТРАСТІС ЛТД, юридична особа, країна заснування: Республіка Кіпр, - Довірчий власник в Степ Траст; - ПРОТЕАС ТРАСТІ СЕРВІСЕС ЛТД, юридична особа, країна заснування: Республіка Кіпр, - Довірчий власник в Смарт Траст ; - ОСОБА_7 (громадянка Республіки Кіпр) - Довірчий власник в Смарт Траст ; - ОСОБА_8 (громадянка Республіки Кіпр) - Довірчий власник в Смарт Траст ; - ОСОБА_9 (громадянка Республіки Кіпр) - Довірчий власник в Смарт Траст .

Позивач зазначає, що кінцевими бенефіціарними власниками Товариства з обмеженою відповідальністю «Троїцький Плаза» станом на 05.01.2023 виступали: - ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 .

Відповідно до вимог законодавства позивач звернувся до державного реєстратора для внесення зазначених вище змін до відомостей про кінцевих бенефіціарних власників Товариства з обмеженою відповідальністю «Троїцький Плаза», у зв`язку з чим 05.01.2023 була проведена відповідна реєстраційна дія №1000701070009075646, за результатами якої в ЄДР з`явилась інформація про наступних кінцевих бенефіціарних власників Товариства з обмеженою відповідальністю «Троїцький Плаза»: ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 .

Однак, наказом Міністерства юстиції України №1562/5 від 02.05.2023 скасовано в ЄДР реєстраційну дію №1000701070009075646 від 05.01.2023.

Наказ Міністерства юстиції України №1562/5 від 02.05.2023 прийнятий на підставі Висновку Центральної колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції України від 01.05.2023, складеного за результати розгляду скарги Головного управління контррозвідувального забезпечення об`єктів критичної інфраструктури та протидії фінансування тероризму Департаменту захисту національної державності Служби безпеки України.

Підставами висновку Колегії та наказу Міністерства юстиції України №1562/5 від 02.05.2023 є застосовані щодо ОСОБА_2 санкції, прийняті рішенням РНБО та введені в дію Указом Президента України від 01.12.2022 №820/2022.

Звертаючись з даним позовом до суду, позивач серед інших підстав для скасування наказу Міністерства юстиції України №1562/5 від 02.05.2023 (неповідомлення позивача про розгляд скарги, пропущення строку для подання скарги) вказує також на відсутність порушених права скаржника (Головного управління контррозвідувального забезпечення об`єктів критичної інфраструктури та протидії фінансування тероризму Департаменту захисту національної державності Служби безпеки України).

Водночас судом встановлено, що у провадженні Верховного Суду як суду першої інстанції з січня 2023 року знаходиться справа 990/7/23 за позовом ОСОБА_2 до Президента України за участі третіх осіб - Ради національної безпеки і оборони України та Служби безпеки України про визнання протиправним та скасування Указу Президента України від 01.12.2022 №820/2022 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 1 грудня 2022 року «Про окремі аспекти діяльності релігійних організацій в Україні і застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», а саме пункту 1 Додатку до рішення Ради національної безпеки та оборони України, відповідно до якого до нього застосовано санкції.

До повноважень і юрисдикції господарського суду не належить оцінка ні Рішень ради національної безпеки та оборони України, ні Президента України в контексті запровадження санкцій.

Враховуючи предмет та підстави позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Троїцький Плаза» у даній справі, який направлений на відновлення відомостей у державних реєстрах щодо осіб, які є носіями корпоративних прав щодо позивача, а також предмет та підстави позову фізичної особи ОСОБА_2 у справі 990/7/23, який направлений на припинення обмежень у розпорядженні ним активами в т.ч. корпоративними правами Товариства з обмеженою відповідальністю «Троїцький Плаза», суд дійшов висновку, що справа №990/7/23 є пов`язаною зі справою №910/13923/23, оскільки встановлення обставин законності і правомірності дій Міністерства юстиції України залежить в т.ч. і від обмежень прав бенефіціара, встановлених оспорюваним Указом Президента України 820/22 від 01.12.2022.

Постановляючи ухвалу від 28.09.2023 про зупинення провадження у даній справі, суд дійшов висновку, що вказані справи є пов`язаними, адже від встановлених у справі №990/7/23 фактів буде залежати наявність або відсутність обставин, що є підставами для задоволення або відмови в задоволенні позовних вимог у даній справі.

Тобто, суд у даній справі №910/13923/23 дійшов висновку, що він не може об`єктивно розглянути дану справу за відсутності судового рішення, яке набрало законної сили, у справі Верховного Суду №990/7/23 за позовом ОСОБА_2 до Президента України про визнання протиправним та скасування Указу Президента України №820/22 від 01.12.2022, так як обставини, що будуть встановлені судом у справі №990/7/23 є необхідними для вирішення даної справи, а їх встановлення самостійно в межах даної справи є неможливим.

Однак, постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.12.2023 ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.09.2023 у справі №910/13923/23 скасовано; справу №910/13923/23 направлено для розгляду до Господарського суду міста Києва.

За наведених вище обставин, враховуючи, що суддею Спичаком О.М. висловлено думку про неможливість розгляду даної справи до вирішення пов`язаної з нею справи №990/7/23, з метою забезпечення довіри учасників справи №910/13923/23 до судових рішень, постановлених суддею, та з метою недопущення будь-яких сумнівів у учасників справи чи інших осіб щодо безсторонності та об`єктивності судді, самовідвід судді Спичака О.М. підлягає задоволенню.

У відповідності до частини 1 статті 40 Господарського процесуального кодексу України у разі задоволення заяви про відвід судді, який розглядає справу одноособово, справа розглядається в тому самому суді іншим суддею, який визначається у порядку, встановленому статтею 32 цього Кодексу.

Таким чином, матеріали справи підлягають передачі уповноваженому працівнику Господарського суду міста Києва для вирішення питання про повторний автоматичний розподіл справи.

Керуючись приписами ст.ст. 11, 35, 39 Господарського процесуального кодексу України,

УХВАЛИВ:

1. Задовольнити самовідвід судді Спичака О.М. від розгляду справи №910/13923/23.

2. Матеріали справи №910/13923/23 передати уповноваженій особі для вирішення питання про повторний автоматичний розподіл справи.

3. Згідно ч. 2 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання. Дана ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду першої інстанції.

Суддя О.М. Спичак