Рішення

від 19.12.2023 по справі 911/2500/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032,тел.(044)235-95-51,е-mail:inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" грудня 2023 р. м. Київ Справа № 911/2500/23

Суддя Господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., за участю секретаря судового засідання Руденко Н.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Буд-Надра»доТовариства з обмеженою відповідальністю «Системи кріплення»простягнення 3530031,96 грн.за участю представників:

позивача:Штинда О.В. адвокат, ордер від 14.08.2023 серія ВС № 1222441відповідача:Жила А.А. адвокат, ордер від 19.09.2023 серія АІ № 1461534суть спору:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Буд-Надра» (далі позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Системи кріплення» (далі відповідач) про стягнення 3530031,96 грн., з яких 2958325 грн. основний борг, 54970,29 грн. інфляційні втрати, 21261,24 грн. 3% річних, 495475,43 грн. пені.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором купівлі-продажу від 25.08.2022 щодо оплати вартості переданого позивачем товару у встановлений договором строк.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 21.08.2023 у даній справі прийнято вказану позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати у порядку загального позовного провадження, призначено у даній справі підготовче судове засідання та встановлено відповідачу строк для подачі відзиву на позовну заяву та інших документів, що підтверджують заперечення проти позову до 14.09.2023. Запропоновано відповідачу надати до суду у строк встановлений для подачі відзиву докази належного виконання своїх зобов`язань за договором купівлі-продажу від 25.08.2022 щодо оплати вартості переданого позивачем товару у встановлений договором строк; контрозрахунок заявлених до стягнення сум інфляційних втрат, 3% річних та пені.

У встановлений судом строк відповідач подав до суду відзив на позовну заяву від 12.09.2023 № 204, в якому заперечує проти позовних вимог, з підстав, які зводяться до, що після отримання обладнання відповідач почав його монтаж, проте у зв`язку з початком відключень електроенергії внаслідок ракетних ударів по енергетичній інфраструктурі України з боку російських агресорів, роботи з монтажу лінії виробництва фасадної сітки та її запуск були зупинені. За домовленістю між сторонами у справі в період стабілізаційних відключень електроенергії розмір щомісячних платежів з боку відповідача згідно договору, укладеного між сторонами у справі, був зменшений, що не вважалось порушенням умов оплати. У зв`язку з чим, відповідач посилаючись на положення ч. 2 ст. 218 ГК України, вважає, що нарахована сума пені за неповну оплату у листопаді, грудні, січні та лютому не підлягає стягненню, адже існувала домовленість про таку неповну оплату. Всього не підлягає стягненню пеня в розмірі 326641,85 грн. На думку відповідача, пеня може бути нарахована за період з 22 березня 2023 року по 18 листопада 2023 року на суму 168833,58. Аналогічно не можуть бути нараховані та стягнуті за недоплату за період з листопада 2022 року по березень 2023 року інфляційні втрати та 3% річних в повному обсязі. Крім того, відповідач посилаючись на положення п. 6.3 договору зазначає про наявність в нього права на відтермінування чергового платежу, оскільки ним під час монтажу обладнання встановлено відсутність блоку контролю снувального стану лінії з виробництва рулонної фасадної сітки, про що було повідомлено позивача. Вказане на переконання відповідача, є додатковою підставою для відмови в позові в повному обсязі. Що стосується суми основного боргу в розмірі 2958325, то відповідач зазначає, що ним визнається вказаний борг, але ним не визнається обов`язок сплачувати вказаний борг у обумовлені в договорі строки.

У встановлений договором строк позивач подав відповідь на відзив від 10.10.2023, в якій наводить власні спростування на доводи відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, а також зазначає про часткову оплату відповідачем суми основного боргу в розмірі 404000 грн.

Відповідач подав до суду заяву від 09.10.2023 № 228 про надання доказів сплати на користь позивача суми основного боргу в розмірі 404000 грн.

Через систему «Електронний суд» від позивача надійшла заява від 16.10.2023 (вх. № суду 8208/23 від 16.10.2023) про відмову від частини позовних вимог про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 404000 грн.

Відповідач своїм правом на подачу заперечень на відповідь на відзив не скористався, заперечення на відповідь на відзив до суду не надав.

Протокольною ухвалою Господарського суду Київської області від 14.11.2023, яка відображена в протоколі судового засідання від 14.11.2023, закрито підготовче провадження у даній справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 19.12.2023 о 14.30.

Присутній в судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити з мотивів, викладених в позові з урахуванням заяви від 16.10.2023 (вх. № суду 8208/23 від 16.10.2023) про відмову від частини позовних вимог про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 404000 грн.

Присутній в судовому засіданні представник відповідача заперечив проти позовних вимог з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, присутніх в судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

Між сторонами у справі було укладено договір купівлі-продажу від 25.08.2022 (далі договір), відповідно до умов якого позивач продавець зобов`язувався передати у власність (продати) відповідачу - покупцю майно, а саме: комплекс обладнання з виробництва рулонної фасадної сітки та сировину у складі: ткацький верстат з приводом від двигуна з човниками (потужністю 1,5 кВт, 8 шт.), машина сновальна для скручування для підготовки волокон для пряжі (1 шт.), валкова машина для нанесення покриттів (1 шт.), обладнання для пакування у коробки (модель BF650A, потужністю 1,8 кВт, 1 шт.), машина для загортання товарів у термоусадочну плівку в частково розібранному стані (модел BSP6040, потужністю 24 кВт, 1 шт.), компресор повітряний, змонтований на колісних шасі (модель RB113D-140L, 1 шт.), акрилова емульсія, SA-2063, SA-2064 на основі акрилових полімерів для склеювання сітки зі скловолокна (загальна кількість 10 евро-кубів, вагою нетто 9400 кг), пряма склорівниця (стеклоровінг-134, вагою нетто 20887 кг), пряма склорівниця (стеклоровінг-400, вагою нетто 22589 кг), пряма склорівниця (стеклоровінг-500, вагою нетто 22589 кг), (надалі «Майно»), який є власністю продавця, а покупець зобов`язувався придбати майно та сплатити його вартість (п. 1.1 договору).

Пунктом 1.2 договору передбачено, що загальна вартість майна, що відчужується, становить 400000,00 (чотириста тисяч) доларів США, що на момент підписання цього Договору згідно комерційного, погодженого сторонами курсу гривні відносно долара США становить 16800000,00 (шістнадцять мільйонів вісімсот тисяч) гривень.

Згідно з п. 2.1 договору оплата вартості майна здійснюється покупцем у два етапи: 1) авансовий платіж здійснюється покупцем протягом двадцяти п`яти робочих днів з моменту підписання цього договору на банківський рахунок у розмірі 70000,00 (сімдесят тисяч) доларів США по комерційному курсу гривні відносно долара США (курс продажу), що встановлений на веб-сайті за посиланням: https://minfin.com.ua/ua/currency/lvov/; 2) решту 330000,00 (триста тридцять тисяч) доларів США покупець сплачує продавцю протягом двох років (24 місяців) по закінченню шістдесяти календарних днів з моменту здійснення визначеного підпунктом 1 пункту 2.1 цього договору авансованого платежу, рівними щомісячними платежами по 13750,00 (тринадцять тисяч сімсот п`ятдесят) доларів США по комерційному курсу гривні відносно долара США (курс продажу), що встановлений на веб-сайті за посиланням: https://minfin.com.ua/ua/currency/lvov/. Після цього щомісячні рівні платежі повинні бути здійснені покупцем не пізніше, аніж через 30 днів кожного з таких платежів.

Сторони погодили, що усі розрахунки, з урахуванням п. 2.1 договору, здійснюються виключно в національній валюті України гривні.

Підпунктом 4.2.2 п. 4.2 договору покупець зобов`язався сплатити продавцю кошти за майно в розмірі і порядку, передбаченому п. 2.1 договору.

Даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до повного і належного виконання сторонами своїх зобов`язань (п. 7.1, 7.2 договору).

На виконання умов договору позивач передав відповідачу товар на загальну суму 16680000 грн., що підтверджується наступними видатковими накладними: від 31.08.2022 № 3 на суму 2589570 грн., від 31.08.2022 № 4 на суму 4503600 грн., від 31.08.2022 № 5 на суму 1918200 грн., від 31.08.2022 № 6 на суму 1664664 грн., від 31.08.2022 № 7 на суму 1721376 грн., від 31.08.2022 № 8 на суму 4282590 грн., які в двосторонньому порядку скріплені ЕЦП уповноваженими представниками сторін, завірені копії яких залучені до матеріалів справи.

Відповідачем на виконання умов договору здійснено авансовий платіж в сумі 2915500 грн. згідно наступних платіжних інструкцій: від 12.09.2022 № 3457 на суму 277444 грн., від 13.09.2022 № 3476 на суму 1070300 грн.,від 15.09.2020 № 3534 на суму 1220012 грн., від 16.09.2022 № 3572 на суму 347744 грн.

Також відповідачем здійснені оплати чергових платежів згідно наступних платіжних інструкцій: від 18.11.2022 № 4734 на суму 150000 грн., від 16.12.2022 № 5195 на суму 150000 грн., від 16.01.2023 № 5640 на суму 150000 грн., від 15.02.2023 № 6157 на суму 150000 грн., від 28.02.2023 № 6395 на суму 250000 грн., від 22.03.2023 № 6816 на суму 150000 грн.,

Враховуючи, що відповідач своїх зобов`язання щодо здійснення чергових платежів за переданий позивачем товар в повному обсязі не виконав, позивач надіслав на адресу відповідача претензію від 16.05.2023 № 1, в якій просив сплатити заборгованість за отриманий товар в розмірі 1902325 грн. На підтвердження надіслання зазначеної кореспонденції на адреси відповідача позивач надав суду описи вкладення у цінний лист від 16.05.2023 та накладні «Укрпошта» від 16.05.2023 № 7904270876872, № 7904270876899.

Відповідач надіслав позивачу листа від 19.06.2023 № 143, в якому просив підтвердити повноваження для пред`явлення претензії від імені позивача, оскільки з самого ордеру неможливо зробити висновок, що позивача дійсно уповноважив адвоката на представлення його інтересів в позасудових процедурах.

Враховуючи, що відповідач свої зобов`язання щодо здійснення чергових платежів у листопаді 2022 року, у грудні 2022 року, у січні 2023 року, у лютому 2023 року, у березні 2023 року, у квітні 2023 року у травні 2023 року, у червні 2023 року за переданий товар в повному обсязі не виконав, позивач звернувся з даним позовом про стягнення з відповідача на його користь 2958325 грн. основного боргу.

Під час розгляду даної сплати відповідач сплатив на користь позивача 404000 грн. основного боргу, що підтверджується платіжною інструкцією від 05.10.2023 № 11397 на суму 404000 грн., у зв`язку з чим, позивач подав до суду заяву від 16.10.2023 (вх. № суду 8208/23 від 16.10.2023) про відмову від частини позовних вимог про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 404000 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

Згідно з ч. 1 ст. 191 Господарського процесуального кодексу України позивач може відмовитися від позову, а відповідач визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Подавши заяву про відмову від позову позивач по суті не зацікавлений в розгляді його позовних вимог до відповідача після пред`явлення позову в частині стягнення частини суми основного боргу в розмірі 404000 грн.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом.

Враховуючи обставини справи, а також те, що подана позивачем заява про відмову від частини позовних вимог не суперечить діючому законодавству, не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, відповідає вимогам Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає її та на підставі п. 4 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України закриває провадження у справі в частині позовних вимог до відповідача про стягнення основного боргу в суму 404000.

Решта заявленої до стягнення суми основного боргу в розмірі 2554325 грн. відповідачем не оплачена, в зв`язку з чим, за ним на час розгляду справи рахується борг в розмірі 2554325 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з приписами статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Приписами пункту 2 статті 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Проте, всупереч згаданих приписів закону, положень укладеного між сторонами договору, відповідач не виконав своїх договірних зобов`язань щодо здійснення чергових платежів у листопаді 2022 року, грудні 2022 року, січні 2023 року, лютому 2023 року, березні 2023 року, квітні 2023 року, травні 2023 року, червні 2023 року за переданий товар в повному обсязі, в зв`язку з чим за ним на час розгляду справи рахується борг в розмірі 2554325 грн. Доказів сплати вказаного боргу відповідач суду не надав.

Згідно вимог ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, суд вважає, що позивачем правомірно заявлено позов про стягнення 2554325 грн. основного боргу.

Враховуючи те, що відповідач порушив строки виконання грошового зобов`язання щодо здійснення чергових платежів у листопаді 2022 року, грудні 2022 року, січні 2023 року, лютому 2023 року, березні 2023 року, квітні 2023 року, травні 2023 року, червні 2023 року за переданий товар в повному обсязі, позивач просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати та 3% річних з прострочених сум грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача інфляційні втрати з прострочених сум за загальний період прострочення з грудня 2022 року по червень 2023 року складають 54970,29 грн., 3% річних з прострочених сум за загальний період прострочення з 18.11.2022 по 18.07.2023 складають 21261,24 грн.

Здійснений позивачем розрахунок інфляційних втрат та 3% річних відповідає вимогам законодавства та обставинам справи, а тому вимога позивача у вказаній частині підлягає задоволенню.

Позивач на підставі п. 8.3 договору просить суд стягнути з відповідача за прострочення виконання останнім платежів, передбачених п. 2.1 договору, пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу, яка за його розрахунком з прострочених сум за загальний період прострочення з 18.11.2022 по 18.07.2023 складає 495475,43 грн.

Відповідно до п. 8.3 договору за прострочення виконання покупцем платежів, передбачених п. 2.1 договору, останній повинен сплатити продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день такого прострочення, від суми простроченого платежу.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, а згідно частини першої ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Здійснений позивачем розрахунок пені є арифметично вірним, відповідає вказаним нормам законодавства та обставинам справи, а тому вимоги в цій частині позову є доведеними та обґрунтованими, відповідачем не спростовані та такими, що підлягають задоволенню.

Заперечення відповідача проти позовних вимог, з підстав, які зводяться до того, що за домовленістю між сторонами у справі в період стабілізаційних відключень електроенергії розмір щомісячних платежів з боку відповідача згідно договору, укладеного між сторонами у справі, був зменшений, що не вважалось порушенням умов оплати не приймаються судом до уваги при вирішенні даного спору та відхиляється судом з огляду на те, що матеріали справи не містять письмових домовленостей, зокрема, у вигляді додаткової угоди до договору, про зменшення розміру щомісячних платежів з боку відповідача згідно договору, у зв`язку з чим, суд при постановленні даного рішення виходив з умов укладеного між сторонами у справі договору.

Заперечення відповідача проти позовних вимог, з підстав, які зводяться до наявності у відповідача права передбаченого п. 6.3 договору на відтермінування оплати чергових платежів, оскільки ним під час монтажу обладнання встановлено відсутність блоку контролю снувального стану лінії з виробництва рулонної фасадної сітки, про що було повідомлено позивача не приймаються судом до уваги при вирішенні даного спору та відхиляється судом з огляду на те, що за наявними у справі видатковими накладними судом встановлено повне передання позивачем майна відповідачу, яке передбачено умовами договору. Належних та допустимих доказів, які б підтверджували некомплектність переданого позивачем відповідачу майна матеріали справи не містять.

Посилання відповідача на те, що ним не визнається обов`язок сплачувати заявлений до стягнення борг у обумовлені в договорі строки не приймаються судом до уваги при вирішенні даного спору та відхиляється судом з огляду на те, що матеріали справи не містять доказів, які змінюють строки та порядок розрахунків, обумовлені укладеним між сторонами у справі договором.

Посилання відповідача на неправомірність нарахованих та заявлених до стягнення сум інфляційних втрат, 3% річних та пені не приймаються судом до уваги при вирішенні даного спору та відхиляється судом з огляду на те, що судом встановлено, що вимоги в цій частині позову є доведеними та обґрунтованими.

Наведені відповідачем заперечення проти позову не спростовують обґрунтованих позовних вимог позивача.

З огляду на зазначене та враховуючи, що борг відповідача в сумі 2554325 грн. перед позивачем на час прийняття рішення не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи, а також враховуючи те, що відповідач порушив строки виконання грошового зобов`язання щодо здійснення чергових платежів у листопаді 2022 року, грудні 2022 року, січні 2023 року, лютому 2023 року, березні 2023 року, квітні 2023 року, травні 2023 року, червні 2023 року за переданий товар в повному обсязі, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 2554325 грн. основного боргу, 54970,29 грн. інфляційних втрат, 21261,24 грн. 3% річних, 495475,43 грн. пені є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною 3 ст. 130 Господарського процесуального кодексу України врегульовано, якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

Керуючись ст. 129-1 Конституції України, ст. 13, 74, 123, 129, 130, 191, 231, 232, 233, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Прийняти відмову Товариства з обмеженою відповідальністю «Буд-Надра» від частини позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю «Системи кріплення» про стягнення 404000 грн. основного боргу.

2. Закрити провадження у справі № 911/2500/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Буд-Надра» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Системи кріплення» в частині стягнення основного боргу в розмірі 404000 грн.

3. Решту позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Буд-Надра» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Системи кріплення» про стягнення 2554325 грн. основного боргу, 54970,29 грн. інфляційних втрат, 21261,24 грн. 3% річних, 495475,43 грн. пені задовольнити повністю.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Системи кріплення» (вул. Лісна, 56, с. Жорнівка, Фастівський р-н, Київська обл., 08143, ідентифікаційний код 38591219) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Буд-Надра» (вул. Устияновича М., 8, кв. 1, м. Львів, Львівська обл., 79013, ідентифікаційний код 43842305) 2554325 (два мільйони п`ятсот п`ятдесят чотири тисячі триста двадцять п`ять) грн. основного боргу, 54970 (п`ятдесят чотири тисячі дев`ятсот сімдесят) грн. 29 коп. інфляційних втрат, 21261 (двадцять одну тисячу двісті шістдесят одну) грн. 24 коп. 3% річних, 495475 (чотириста дев`яносто п`ять тисяч чотириста сімдесят п`ять) грн. 43 коп. пені, 52950 (п`ятдесят дві тисячі дев`ятсот п`ятдесят) грн. 48 коп. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення Господарського суду Київської області набирає законної сили у строк та порядку передбаченому ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено у строк визначений ст. 256 ГПК України, в порядку передбаченому ст. 257 ГПК України з врахуванням пп. 17.5 п. 17 ч. 1 розділу ХІ «Перехідні положення» ГПК України.

Дата складання та підписання повного тексту рішення 25.12.2023.

Суддя Ю.В. Подоляк