Постанова

від 16.04.2024 по справі 911/2500/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" квітня 2024 р. Справа № 911/2500/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Демидової А.М.

суддів: Ходаківської І.П.

Владимиренко С.В.

за участю секретаря судового засідання: Котенка О.О.

за участю представників учасників справи:

від позивача: Штинда О.В. (у режимі відеоконференції)

від відповідача: Жила А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Системи кріплення"

на рішення Господарського суду Київської області від 19.12.2023 (дата складання та підписання повного тексту рішення 25.12.2023) (суддя Подоляк Ю.В.)

у справі № 911/2500/23 Господарського суду Київської області

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Буд-Надра"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Системи кріплення"

про стягнення 3 530 031,96 грн

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст і підстави позовних вимог

1. До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Буд-Надра" (далі - ТОВ "Буд-Надра", позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Системи кріплення" (далі - ТОВ "Системи кріплення", відповідач) про стягнення 3 530 031,96 грн, з яких: 2 958 325,00 грн - основний борг, 54 970,29 грн - інфляційні втрати, 21 261,24 грн - 3 % річних, 495 475,43 грн - пеня.

2. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором купівлі-продажу від 25.08.2022 (далі - Договір) щодо оплати вартості переданого позивачем товару у встановлений Договором строк.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

3. Рішенням Господарського суду Київської області від 19.12.2023 у справі № 911/2500/23 прийнято відмову ТОВ "Буд-Надра" від частини позовних вимог до ТОВ "Системи кріплення" про стягнення 404 000,00 грн основного боргу. Закрито провадження у справі № 911/2500/23 за позовом ТОВ "Буд-Надра" до ТОВ "Системи кріплення" в частині стягнення основного боргу в розмірі 404 000,00 грн. Решту позову ТОВ "Буд-Надра" до ТОВ "Системи кріплення" про стягнення 2 554 325,00 грн основного боргу, 54 970,29 грн інфляційних втрат, 21 261,24 грн 3 % річних, 495 475,43 грн пені задоволено повністю. Стягнуто з ТОВ "Системи кріплення" на користь ТОВ "Буд-Надра" 2 554 325,00 грн основного боргу, 54 970,29 грн інфляційних втрат, 21 261,24 грн 3 % річних, 495 475,43 грн пені, 52 950,48 грн витрат зі сплати судового збору.

4. Приймаючи відмову ТОВ "Буд-Надра" від частини позовних вимог до ТОВ "Системи кріплення" про стягнення 404 000,00 грн основного боргу та закриваючи провадження у даній справі в цій частині на підставі п. 4 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), суд першої інстанції виходив із того, що під час розгляду даної справи відповідач сплатив на користь позивача 404 000,00 грн основного боргу; подана позивачем заява про відмову від частини позовних вимог не суперечить чинному законодавству, не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, відповідає вимогам ГПК України.

5. Задовольняючи решту позову, суд першої інстанції виходив із того, що борг відповідача перед позивачем у сумі 2 554 325,00 грн на час ухвалення рішення не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи, а також враховуючи те, що відповідач порушив строки виконання грошового зобов`язання щодо здійснення чергових платежів у листопаді 2022 року, грудні 2022 року, січні 2023 року, лютому 2023 року, березні 2023 року, квітні 2023 року, травні 2023 року та червні 2023 року за переданий товар у повному обсязі.

6. З урахуванням викладеного, місцевий господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 255 4325,00 грн основного боргу, а також 54 970,29 грн інфляційних втрат, 21 261,24 грн 3 % річних та 495 475,43 грн пені є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

7. Не погодившись із рішенням Господарського суду Київської області від 19.12.2023 у справі № 911/2500/23, ТОВ "Системи кріплення" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Київської області від 19.12.2023 у справі № 911/2500/23 скасувати в частині стягнення 2 554 325,00 грн основного боргу, 54 970,29 грн інфляційних втрат, 21 261,24 грн 3 % річних, 495 475,43 грн пені, 52 950,48 грн витрат зі сплати судового збору та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

8. Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, скаржник вказує на таке:

- за домовленістю між ТОВ "Системи кріплення" та ТОВ "Буд-Надра" в період стабілізаційних відключень електроенергії розмір щомісячних платежів з боку ТОВ "Системи кріплення" згідно з Договором був зменшений, що не вважалося порушенням умов оплати. При цьому сторони не домовилися про порядок та строки погашення недоплати;

- суд першої інстанції фактично визнав існування форс-мажорних обставин у вигляді стабілізаційних відключень електроенергії, але не визнав існування домовленості між ТОВ "Системи кріплення" та ТОВ "Буд-Надра" про зменшення щомісячних платежів;

- ТОВ "Системи кріплення" під час монтажу обладнання встановило, що відсутній блок контролю снувального стану лінії з виробництва рулонної фасадної сітки, про що було повідомлено ТОВ "Буд-Надра" листом № 144 від 19.06.2023. Відповіді на цей лист отримано не було, хоча в судовому засіданні 19.12.2023 представник позивача підтвердив отримання зазначеного листа;

- що стосується суми основного боргу в розмірі 2 554 325,00 грн, то ТОВ "Системи кріплення" визнає його, але не визнає свій обов`язок станом на теперішній час сплачувати його в терміни, обумовлені Договором, на підставі п. 6.3 самого Договору.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

9. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.02.2024 (колегія суддів у складі: Демидової А.М. - головуючого, Ходаківської І.П., Владимиренко С.В.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Системи кріплення" на рішення Господарського суду Київської області від 19.12.2023 у справі № 911/2500/23; розгляд апеляційної скарги призначено на 16.04.2024 об 11:40; встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, пояснень, клопотань, заперечень - до 25.03.2024.

10. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.04.2024 у справі № 911/2500/23 задоволено заяву ТОВ "Буд-Надра" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Позиції учасників справи

11. Позивач у відзиві на апеляційну скаргу проти апеляційної скарги ТОВ "Системи кріплення" заперечує і просить суд залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін.

Явка представників учасників справи

12. У судове засідання 16.04.2024 з`явився представник відповідача, представник позивача взяв участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

13. У судовому засіданні 16.04.2024 представник відповідача (скаржника) вимоги апеляційної скарги ТОВ "Системи кріплення" підтримав і просив суд апеляційної інстанції її задовольнити.

14. Представник позивача проти апеляційної скарги заперечував і просив відмовити в її задоволенні.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

15. Між сторонами у справі було укладено договір купівлі-продажу від 25.08.2022 (Договір), відповідно до умов якого продавець (ТОВ "Буд-Надра") зобов`язався передати у власність (продати) покупцю (ТОВ "Системи кріплення") майно, а саме: комплекс обладнання з виробництва рулонної фасадної сітки та сировину у складі: ткацький верстат з приводом від двигуна з човниками (потужністю 1,5 кВт, 8 шт.), машина сновальна для скручування для підготовки волокон для пряжі (1 шт.), валкова машина для нанесення покриттів (1 шт.), обладнання для пакування у коробки (модель BF650A, потужністю 1,8 кВт, 1 шт.), машина для загортання товарів у термоусадочну плівку в частково розібраному стані (модель BSP6040, потужністю 24 кВт, 1 шт.), компресор повітряний, змонтований на колісних шасі (модель RB113D-140L, 1 шт.), акрилова емульсія, SA-2063, SA-2064 на основі акрилових полімерів для склеювання сітки зі скловолокна (загальна кількість 10 евро-кубів, вагою нетто 9 400 кг), пряма склорівниця (стеклоровінг-134, вагою нетто 20 887 кг), пряма склорівниця (стеклоровінг-400, вагою нетто 22 589 кг), пряма склорівниця (стеклоровінг-500, вагою нетто 22 589 кг), (надалі "майно"), який є власністю продавця, а покупець зобов`язався придбати майно та сплатити його вартість (п. 1.1 Договору).

16. Пунктом 1.2 Договору передбачено, що загальна вартість майна, що відчужується, становить 400 000,00 (чотириста тисяч) доларів США, що на момент підписання цього Договору згідно з комерційним, погодженим сторонами курсу гривні відносно долара США становить 16 680 000,00 (шістнадцять мільйонів шістсот вісімдесят тисяч) гривень.

17. Згідно з п. 2.1 Договору оплата вартості майна здійснюється покупцем у два етапи: 1) авансовий платіж здійснюється покупцем протягом двадцяти п`яти робочих днів з моменту підписання цього Договору на банківський рахунок покупця у розмірі 70 000,00 (сімдесят тисяч) доларів США по комерційному курсу гривні відносно долара США (курс продажу), що встановлений на веб-сайті за посиланням: https://minfin.com.ua/ua/currency/lvov/; 2) решту 330 000,00 (триста тридцять тисяч) доларів США покупець сплачує продавцю протягом двох років (24 місяців) по закінченню шістдесяти календарних днів з моменту здійснення визначеного підпунктом 1 пункту 2.1 цього Договору авансованого платежу, рівними щомісячними платежами по 13 750,00 (тринадцять тисяч сімсот п`ятдесят) доларів США по комерційному курсу гривні відносно долара США (курс продажу), що встановлений на веб-сайті за посиланням: https://minfin.com.ua/ua/currency/lvov/. Після цього щомісячні рівні платежі повинні бути здійснені покупцем не пізніше, аніж через 30 днів кожного з таких платежів.

18. Сторони погодили, що усі розрахунки, з урахуванням п. 2.1 цього Договору, здійснюються виключно в національній валюті України - гривні (п. 2.2 Договору).

19. Згідно з підп. 4.2.2 п. 4.2 Договору покупець зобов`язався сплатити продавцю кошти за майно в розмірі і порядку, передбаченому пунктом 2.1 даного Договору.

20. Відповідно до п. 6.3 Договору відсутність будь-якого елементу обладнання, чи частини обладнання, чи несправності обладнання, або погана якість сировини, яка унеможливить виготовлення рулонної фасадної сітки, надасть право покупцеві відтермінувати черговий платіж та всі решту платежів на термін усунення несправності обладнання, чи допоставки відсутнього елементу, чи частини обладнання.

21. Згідно з п. 6.4 Договору у разі виникнення обставин, згаданих у п. 6.3 цього Договору, сторони фіксують початок виникнення та закінчення обставин двостороннім актом, не пізніше ніж у п`ятиденний термін з моменту заяви сторони.

22. Даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами. Договір діє до повного і належного виконання сторонами своїх зобов`язань (п. 7.1, 7.2 Договору).

23. На виконання умов Договору позивач передав відповідачу товар на загальну суму 16 680 000 грн, що підтверджується наступними видатковими накладними: від 31.08.2022 № 3 на суму 2 589 570,00 грн, від 31.08.2022 № 4 на суму 4 503 600,00 грн, від 31.08.2022 № 5 на суму 1 918 200,00 грн, від 31.08.2022 № 6 на суму 1 664 664,00 грн, від 31.08.2022 № 7 на суму 1 721 376,00 грн, від 31.08.2022 № 8 на суму 4 282 590,00 грн, які в двосторонньому порядку скріплені ЕЦП уповноважених представників сторін, завірені копії яких долучені до матеріалів справи.

24. Відповідачем на виконання умов Договору здійснено авансовий платіж на суму 2 915 500,00 грн згідно з наступними платіжними інструкціями: від 12.09.2022 № 3457 на суму 277 444,00 грн, від 13.09.2022 № 3476 на суму 1 070 300,00 грн, від 15.09.2020 № 3534 на суму 1 220 012,00 грн, від 16.09.2022 № 3572 на суму 347 744,00 грн.

25. Також відповідачем здійснені оплати чергових платежів згідно з наступними платіжними інструкціями: від 18.11.2022 № 4734 на суму 150 000,00 грн, від 16.12.2022 № 5195 на суму 150 000,00 грн, від 16.01.2023 № 5640 на суму 150 000,00 грн, від 15.02.2023 № 6157 на суму 150 000,00 грн, від 28.02.2023 № 6395 на суму 250 000,00 грн, від 22.03.2023 № 6816 на суму 150 000,00 грн.

26. Враховуючи, що відповідач своїх зобов`язань щодо здійснення чергових платежів за переданий позивачем товар у повному обсязі не виконав, позивач надіслав на адресу відповідача претензію від 16.05.2023 № 1, в якій просив сплатити заборгованість за отриманий товар в розмірі 1 902 325,00 грн. На підтвердження надіслання зазначеної кореспонденції на адреси відповідача позивач надав суду описи вкладення у цінний лист від 16.05.2023 та накладні "Укрпошта" від 16.05.2023 № 7904270876872, № 7904270876899.

27. Відповідач надіслав позивачу лист від 19.06.2023 № 143, в якому просив підтвердити повноваження для пред`явлення претензії від імені позивача, оскільки з самого ордера неможливо зробити висновок, що позивач дійсно уповноважив адвоката на представлення його інтересів у позасудових процедурах.

28. Враховуючи, що відповідач свої зобов`язання щодо здійснення чергових платежів у листопаді 2022 року, грудні 2022 року, січні 2023 року, лютому 2023 року, березні 2023 року, квітні 2023 року, травні 2023 року та червні 2023 року за переданий товар у повному обсязі не виконав, позивач звернувся з даним позовом про стягнення з відповідача на його користь 2 958 325,00 грн основного боргу.

29. Під час розгляду даної справи відповідач сплатив на користь позивача 404 000,00 грн основного боргу, що підтверджується платіжною інструкцією від 05.10.2023 № 11397 на суму 404 000,00 грн, у зв`язку із чим позивач подав до суду заяву від 16.10.2023 (вх. № суду 8208/23 від 16.10.2023) про відмову від частини позовних вимог про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 404 000,00 грн.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

30. Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

31. Як правильно встановив суд першої інстанції, укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором купівлі-продажу.

32. Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

33. Згідно із ч. 1 ст. 656 ЦК України предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

34. Відповідно до ч. 1 ст. 662 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

35. Згідно зі ст. 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

36. Обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар (ч. 1 ст. 664 ЦК України).

37. Покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу (ч. 1 ст. 691 ЦК України).

38. Згідно із ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

39. Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

40. Згідно з приписами ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

41. Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

42. Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

43. Згідно зі ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

44. Відповідно до ст. 2, 7, 13 ГПК України основними засадами судочинства є рівність всіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

45. Згідно зі ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

46. Стаття 74 ГПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

47. Таким чином, обов`язок доказування, а отже і подання доказів відповідно до статті 74 ГПК України, покладено саме на сторони та інших учасників судового процесу, а тому суд лише створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

48. Частиною другою статті 42 ГПК України передбачено, що учасники справи зобов`язані, зокрема: сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

49. Згідно із ч. 1 ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

50. Частиною четвертою статті 13 ГПК України встановлено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

51. Як зазначено вище, під час розгляду даної справи відповідач сплатив на користь позивача 404 000,00 грн основного боргу, у зв`язку із чим позивачем подано до суду заяву про відмову від частини позовних вимог про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 404 000,00 грн.

52. Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 46 ГПК України позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу.

53. Згідно із ч. 1 ст. 191 ГПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

54. Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом.

55. Враховуючи обставини справи, а також те, що подана позивачем заява про відмову від частини позовних вимог не суперечить чинному законодавству, не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, відповідає вимогам ГПК України, суд першої інстанції прийняв зазначену заяву і на підставі п. 4 ч. 1 ст. 231 ГПК України закрив провадження у справі в частині позовних вимог до відповідача про стягнення основного боргу в сумі 404 000,00 грн.

56. Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

57. Як вбачається зі змісту апеляційної скарги, в частині висновків суду про прийняття відмови ТОВ "Буд-Надра" від частини позовних вимог про стягнення 404 000,00 грн основного боргу та закриття провадження у справі в цій частині рішення суду не оскаржується, відтак, відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України в цій частині рішення місцевого господарського суду в апеляційному порядку не переглядається. При цьому, підстав для виходу за межі доводів та вимог апеляційної скарги судом апеляційної інстанції не встановлено.

58. Разом із тим, як встановлено місцевим господарським судом і свідчать матеріали справи, всупереч згаданих приписів закону, положень укладеного між сторонами Договору, відповідач не виконав своїх договірних зобов`язань щодо здійснення чергових платежів у листопаді 2022 року, грудні 2022 року, січні 2023 року, лютому 2023 року, березні 2023 року, квітні 2023 року, травні 2023 року та червні 2023 року за переданий товар у повному обсязі, в зв`язку із чим за ним на час розгляду даної справи рахувався борг у розмірі 2 554 325,00 грн, доказів сплати якого відповідач суду не надав.

59. З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що вимога позивача про стягнення з відповідача 2 554 325,00 грн основного боргу є правомірною.

60. Враховуючи те, що відповідач прострочив виконання грошового зобов`язання щодо здійснення чергових платежів у листопаді 2022 року, грудні 2022 року, січні 2023 року, лютому 2023 року, березні 2023 року, квітні 2023 року, травні 2023 року та червні 2023 року за переданий товар у повному обсязі, позивачем також заявлено до стягнення з відповідача інфляційні втрати та 3 % річних.

61. Так, згідно з розрахунком позивача інфляційні втрати з прострочених сум за загальний період прострочення з грудня 2022 року по червень 2023 року складають 54 970,29 грн, 3 % річних з прострочених сум за загальний період прострочення з 18.11.2022 по 18.07.2023 - 21 261,24 грн.

62. Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

63. Перевіривши здійснений позивачем розрахунок інфляційних втрат та 3 % річних, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновками місцевого господарського суду про те, що зазначений розрахунок відповідає вимогам законодавства та обставинам справи, а тому позов у цій частині підлягає задоволенню.

64. Крім того, позивач на підставі п. 8.3 Договору просив суд стягнути з відповідача за прострочення виконання останнім платежів, передбачених п. 2.1 Договору, пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу, яка, за його розрахунком, із прострочених сум за загальний період прострочення з 18.11.2022 по 18.07.2023 складає 495 475,43 грн.

65. Згідно з п. 8.3 Договору за прострочення виконання покупцем платежів, передбачених п. 2.1 Договору, останній повинен сплатити продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день такого прострочення, від суми простроченого платежу.

66. Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.

67. Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

68. Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

69. Згідно із ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

70. Колегія суддів апеляційної інстанції, перевіривши здійснений позивачем розрахунок пені, погоджується з місцевим господарським судом, що такий розрахунок є арифметично правильним, відповідає вказаним нормам законодавства та обставинам справи, а тому вимоги в цій частині позову є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростованими та такими, що підлягають задоволенню.

71. З огляду на викладене, враховуючи те, що борг відповідача перед позивачем у сумі 2 554 325,00 грн на час ухвалення рішення суду не був погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи, а також те, що відповідач прострочив виконання грошового зобов`язання щодо здійснення чергових платежів у листопаді 2022 року, грудні 2022 року, січні 2023 року, лютому 2023 року, березні 2023 року, квітні 2023 року, травні 2023 року та червні 2023 року за переданий товар у повному обсязі, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача 2 554 325,00 грн основного боргу, 54 970,29 грн інфляційних втрат, 21 261,24 грн 3 % річних та 495 475,43 грн пені як таких, що є доведеними, обґрунтованими та відповідачем не спростовані.

72. Обґрунтовуючи свою апеляційну скаргу, відповідач зазначає, що за домовленістю між ТОВ "Системи кріплення" та ТОВ "Буд-Надра" в період стабілізаційних відключень електроенергії розмір щомісячних платежів з боку ТОВ "Системи кріплення" згідно з Договором був зменшений, що не вважалося порушенням умов оплати. При цьому сторони не домовилися про порядок та строки погашення недоплати.

73. Таким чином, ТОВ "Системи кріплення" вважає, що нарахування пені за неповну оплату у листопаді 2022 року (99 715,07 грн), грудні 2022 року (98 426,71 грн), січні 2023 року (99 952, 40 грн) та лютому 2023 року (28 547,67 грн) не підлягають стягненню у зв`язку з домовленістю про зменшення платежів.

74. Однак, колегія суддів апеляційної інстанції критично ставиться до вказаних тверджень відповідача, з огляду на таке.

75. Суд апеляційної інстанції вважає обґрунтованим висновок місцевого господарського суду щодо того, що матеріали справи не містять письмових домовленостей, зокрема, у вигляді додаткової угоди до Договору, про зменшення розміру щомісячних платежів із боку відповідача згідно з Договором, у зв`язку із чим суд при постановленні оскаржуваного рішення правомірно виходив з умов укладеного між сторонами у справі Договору.

76. Відповідно до п. 11.1 Договору всі зміни, доповнення, поправки до даного договору вносяться за згодою сторін та оформляються письмово, шляхом підписання відповідної додаткової угоди.

77. Статтею 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

78. Згідно зі ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

79. Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

80. Стаття 207 ЦК України встановлює загальні вимоги до письмової форми правочину. Так, на підставі частини першої цієї статті в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами.

81. Частиною другою цієї статті визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

82. Підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.

83. Відповідачем не було подано до суду доказів укладення додаткової угоди щодо зменшення розміру щомісячних платежів, відтак його твердження базуються лише на словах і не підкріплені жодними доказами. У зв`язку із цим, твердження відповідача про те, що нарахування пені за неповну оплату у листопаді 2022 року (99 715, 07 грн), грудні 2022 року (98 426,71 грн), січні 2023 року (99 952,40 грн) та лютому 2023 року (28 547, 67 грн) не підлягають стягненню, так само як не може бути нараховано та стягнуто за недоплату за період із листопада 2022 року по березень 2023 року 3 % річних та інфляційних втрат у повному обсязі - є необґрунтованими і такими, що відхиляються апеляційним господарським судом.

84. Щодо доводів скаржника про те, що суд першої інстанції фактично визнав існування форс-мажорних обставин у вигляді стабілізаційних відключень електроенергії, слід зазначити таке.

85. У рішенні суду першої інстанції не міститься висновків про наявність форс-мажорних обставин.

86. Статтею 617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

87. Відповідно до п. 10.4 Договору сторона, для якої створилася неможливість виконання своїх зобов`язань за цим Договором, повинна протягом 24 годин повідомити іншу сторону (електронним повідомленням або факсом) про настання та передбачуваний термін дії обставин непереборної сили.

88. Згідно з п. 10.5 Договору належним доказом наявності зазначених вище обставин та їх тривалості будуть служити довідки, видані Торгово-промисловою палатою України або іншим уповноваженим державним органом.

89. Як свідчать матеріли справи, відповідачем не надано суду доказів повідомлення позивача про настання та передбачуваний термін дії обставин непереборної сили в порядку та строки, встановлені п. 10.4 Договору, як і довідок, виданих Торгово-промисловою палатою України або іншим уповноваженим державним органом, передбачених п. 10.5 Договору.

90. Разом із тим, у постанові Верховного Суду від 19.03.2024 у справі № 910/4390/23 викладено правову позицію, відповідно до якої форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов`язання. Доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.

91. Проте, як встановлено судом апеляційної інстанції, відповідач не обґрунтував та не надав доказів на підтвердження того, що відповідні обставини були форс-мажорними саме в межах виконання відповідачем своїх господарських зобов`язань за договором купівлі-продажу від 25.08.2022. Саме лише посилання на наявність таких форс-мажорних обставин не може бути єдиною підставою для звільнення відповідача від відповідальності за прострочення виконання зобов`язання.

92. Також, скаржник в апеляційній скарзі посилається на положення п. 6.3 Договору, згідно з яким відсутність будь-якого елементу обладнання чи частини обладнання дають право покупцеві відтермінувати черговий платіж та всі решту платежів на термін допоставки відсутнього елементу чи частини обладнання, та зазначає, що ТОВ "Системи кріплення" під час монтажу обладнання встановило відсутність блоку контролю снувального стану лінії з виробництва рулонної фасадної сітки, про що було повідомлено ТОВ "Буд-Надра" листом № 144 від 19.06.2023. Відповіді на цей лист отримано не було, хоча в судовому засіданні 19.12.2023 представник позивача підтвердив отримання зазначеного листа.

93. Суд першої інстанції з цього приводу слушно вказав, що за наявними у справі видатковими накладними судом встановлено повне передання позивачем відповідачу майна, яке передбачено умовами Договору. Належних та допустимих доказів, які б підтверджували некомплектність переданого позивачем відповідачу майна, матеріали справи не містять.

94. Також, слід зазначити, що матеріали справи не містять двостороннього акта сторін щодо некомплектності товару, як це передбачено п. 6.4 Договору.

95. Водночас, суд апеляційної інстанції зауважує, що лист відповідача № 144 від 19.06.2023, адресований позивачу, на який посилається скаржник, був складений відповідачем після отримання від позивача претензії № 1 від 16.05.2023 про сплату боргу за Договором. Із моменту передачі позивачем відповідачу майна за видатковими накладними від 31.08.2022 до моменту складення листа № 144 від 19.06.2023 минуло понад дев`ять місяців, протягом яких ТОВ "Системи кріплення" не висловлювало позивачу будь-яких зауважень чи заперечень щодо придбаного ним за Договором товару.

96. Виходячи з наведеного вище, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для скасування чи зміни оскаржуваного рішення місцевого господарського суду у справі № 911/2500/23, при ухваленні якого, з огляду на встановлені судом обставини, відсутні порушення норм матеріального та процесуального права, а висновки суду зроблені на підставі повно та належно досліджених доказів із встановленням всіх необхідних обставин. Натомість доводи апеляційної скарги не спростовують висновки, викладені судом першої інстанції, а згідно з їх змістом спрямовані на перегляд справи.

97. У рішенні у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

98. Згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України" та від 28.10.2010 у справі "Трофимчук проти України" п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім цього, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

99. З урахуванням усіх фактичних обставин справи, встановлених місцевим та апеляційним господарськими судами, доводи скаржника про наявність підстав для скасування оскаржуваного рішення суду не знайшли свого підтвердження.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

100. Відповідно до положень ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

101. Згідно зі ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

102. З огляду на викладені обставини, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення Господарського суду Київської області від 19.12.2023 у справі № 911/2500/23 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування або зміни не вбачається.

103. За таких обставин, підстави для задоволення апеляційної скарги ТОВ "Системи кріплення" відсутні.

Судові витрати

104. У зв`язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги судові витрати за її розгляд відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на скаржника.

Керуючись ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Системи кріплення" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 19.12.2023 у справі № 911/2500/23 залишити без змін.

3. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.

4. Матеріали даної справи повернути до місцевого господарського суду.

5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту.

У зв`язку з тривалими повітряними тривогами по місту Києву повний текст постанови складено та підписано 01.05.2024.

Головуючий суддя А.М. Демидова

Судді І.П. Ходаківська

С.В. Владимиренко